Визначати принципи лікування.
В даний час терапія ІТП передбачає 3 етапи:
• консервативний;
• оперативний;
• застосування цитостатиків («терапія відчаю») [4].
Купування геморагічного синдрому досягається за допомогою застосування гемостатичних препаратів. До їх числа відносяться:
Ангіопротектори: 12,5% розчин діцинону (етамзилату) по 1,0-2,0 мл 2-4 рази на добу в/в, в/м або по 0,5 г 4-6 разів на добу всередину; 0,025% розчин адроксону по 1,0-2,0 мл 2-4 рази на добу в/м. Гемостатичний ефект цих препаратів пов'язаний із зменшенням проникності дрібних судин і капілярів, посиленням тромбоцитарно-судинної реакції, зупинкою кровотечі з дрібних і найдрібніших судин.
Інгібітори фібринолізу: епсилон-амінокапронова кислота (ε-АКК) в дозі
0,2 г/кг/добу перорально 3-4 рази на добу або в/в, при кровотечі, що продовжується, повторити в/в введення через 4 хв.; після зупинки кровотечі перейти на прийом препарату внутрішньо у дозі 50-100 мг/кг на добу;
Механізм дії цих препаратів базується на пригніченні активності плазміногену, плазміну, активації XII фактору калікреїн-кінінової системи. Інгібітори фібринолізу сприяють стабілізації фібрину та його відкладенню в судинному руслі, індукують агрегацію і адгезію тромбоцитів і еритроцитів [13].
Для зупинки зовнішніх кровотеч ці ж препарати можна застосовувати місцево. Крім них з цією ж метою використовують гемостатичну губку, тромбін, фібриноген, кріотерапію і т. ін.
|
