Фукуяма Френсис. Доверие: социальные добродетели и путь к процветанию. – М.: Аст: аст москва: Хранитель. – 2006. С


Розділ 7. Шляхи і манівці соціалізованості



Скачати 38.54 Kb.
Сторінка6/6
Дата конвертації20.08.2021
Розмір38.54 Kb.
1   2   3   4   5   6
Розділ 7. Шляхи і манівці соціалізованості

…Як показав недавній прискорений розвиток економіки Італії і країн китайської культури, якщо решта культурних цінностей є, що називається, в належному стані, сімейність сама по собі не є бар’єром ні для індустріалізації, ні для швидкого зростання. Проте сімейність впливає на характер цього зростання, а саме – на доступні форми виробничої організації і на те, в яких галузях світового господарства країна зможе зайняти свою нішу. Фамілістичні суспільства зазнають серйозні труднощі при створенні крупних економічних інститутів, а це, у свою чергу, обмежує можливість вибору сфери діяльності на глобальному ринку.



Існують три головні шляхи прояву соціалізованості: перший заснований на сім’ї і спорідненості, другий – на добровільних асоціаціях неродинного типу (школах, клубах, професійних організаціях), третім шляхом є держава. Кожному шляху відповідає свій тип організації господарської діяльності: сімейний бізнес, корпорація з професійною системою управління і підприємство, яке або знаходиться у володінні держави, або нею фінансується. Історія свідчить, що перший і третій шляхи тісно зв’язані між собою: культури, в яких базовою формою соціалізованості є сім’я, з великими труднощами створюють крупні і стійкі економічні структури і, отже, потребують для цього діяльної участі держави. І навпаки, культури, що сприяють існуванню добровільних об’єднань, здатні створювати крупні економічні організації спонтанно і можуть дозволити собі обійтися без державної підтримки…

Практично будь-яка економічна організація починається як сімейна справа, тобто як підприємство, яким володіють і управляють родичі. Отже, базова одиниця соціальної спільності служить і базовою одиницею господарської діяльності: праця розподіляється між подружжям, дітьми, а також іншою близькою і – залежно від типу культури – віддаленою ріднею. Сімейні підприємства у вигляді селянських господарств існували всюди, причому не тільки в доіндустріальних аграрних суспільствах, але і в сучасніших, зокрема в Англії і США, і саме їхніми зусиллями був здійснений перший промисловий переворот.

У економічно розвинених суспільствах нові фірми також зазвичай починаються як невеликі сімейні підприємства, і знеособленої корпоративної структури вони набувають лише згодом. Оскільки в основі їх згуртованості лежить певна до-економічна соціальна спільність, система моральних і емоційних взаємозв’язків, сімейні підприємства здатні успішно працювати навіть за відсутності комерційного права і стабільного інституту прав власності.

Проте сімейна справа – це лише перший крок на шляху розвитку економічних організацій. Треба сказати, що деякі суспільства зуміли вийти за межі сімейного типу соціалізованості досить рано. Вже починаючи з XVI сторіччя в Англії і Голландії існували законодавчі укладення, що давали можливість розподіляти функції володіння між членами таких крупних об’єднань, як товариства власників, акціонерні компанії або партнерства з обмеженою відповідальністю. Крім того, що подібні організації дозволяли їх учасникам отримувати прибуток від своїх вкладень, сама правова система створювала можливість для людей, не зв’язаних родинними стосунками, займатися підприємництвом спільно. Контрактне законодавство, що обумовлювало відповідні зобов’язання і стягнення, змогло зіграти роль довіри в сфері, де воно природним чином було відсутнє. Особливо сприяла подальшому укрупненню бізнесу і його виходу за межі сімейних підприємств структура акціонерної компанії, яка дозволяла зосереджувати в одних руках гроші багатьох вкладників.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка