Форми прояву екологічної кризи



Скачати 211.83 Kb.
Сторінка5/8
Дата конвертації01.02.2021
Розмір211.83 Kb.
ТипРеферат
1   2   3   4   5   6   7   8
Екоресурсні платежі

Платежі за користування природними ресурсами та збір за забруднення навколишнього природного середовища (екоресурсні платежі) стали в Україні найважливішими складовими економічного механізму природокористування. У стратегічному плані формування системи цих платежів може розглядатися, як шлях до створення джерела фінансування природоохоронної діяльності, яке б певною мірою було незалежним від державного бюджету.

Сьогодні, коли відповідний економічний механізм в Україні істотною мірою створено і введено в дію, постає питання: наскільки вдалося досягти визначеної мети? На перший погляд, у відносному вимірі загальний обсяг очікуваних грошових надходжень від усіх екоресурсних платежів і зборів досяг європейського рівня. Отже основна задача-направити ці кошти на природоохоронну діяльність і не дати їм “розчинитися” в бюджеті держави.

Якщо зрівняти статистичні дані, то обсяг екоресурсних платежів, начебто, повністю дорівнює аналогічним в найрозвинутіших країнах. Але чи реальні вони? Чи можна впевнено говорити про їх природоохоронну направленість? Більш глибокий аналіз ситуації значною мірою спростовує висновок про достатність екоресурсних надходжень і бази оподаткування.

Порівняння з досвідом країн ОЕСР виявляє істотні розбіжності, як щодо структури екоресурсних платежів, так і щодо їх змістового розуміння в Україні. Європейські фахівці зазначають, що в країнах ОЕСР структура таких платежів теж різна, що ускладнює їх пряме зіставлення. Але для України ці розходження набувають якісного змісту.

В Україні перелік платежів і зборів природоохоронної напрвленості є дуже вузьким порівняно з практикою розвинутих країн. Відповідні платежі в країнах ОЕСР налічують близько 40 різновидів. Вони групуються на такі основні податки: на моторне та інші види палива; пов’язані з транспортними засобами; в сільськогосподарській сфері (на пестициди, добрива); на окремі товари і предмети вжитку; пов’язані з повітряним транспортом; пов’язані з водозабезпеченістю, видаленням відходів

Якісний склад зазначених платежів не збігається і це стосується найважливіших екоресурсних платежів в Україні-плати за землю, за користування надрами, рентної плати.

Якщо повернутися до питання про природоохоронну направленість екоресурсних платежів, то результати мають такий вигляд: у загальній сумі надходжень екоресурсних платежів близько 75% складає плата за землю. Але чим є плата за землю? За законом це певний відсоток від грошової оцінки земель. Остання ж розраховується на основі капіталізованого рентного доходу, головною складовою якого є диференціальна частина. В результаті більше платить той користувач, який володіє якіснішими землями. В остаточній інтерпретації-це рентні нарахування на користь держави. Законодавством встановлено, що відповідні кошти направлюються на комплекс заходів, серед яких є і охорона земель. Але, за оцінкою експертів, частка цього напряму складає 5-10%.

Те саме значною мірою стосується і платежів за користування надрами. Платежі за користування надрами є відрахунками на користь держави в цілому, як їх власника. При цьому охорона надр є одним з багатьох цільових призначень відповідних надходжень.

Розглянемо рентну плату за нафту і газ. Це дещо штучна категорія плати, яка за своїм економічним змістом є значно ближчою до акцизного збору, ніж до рентних платежів. Акцизні збори, як вид плати за користування надрами передбачено Кодексом України про надра, а в такому трактуванні рентна плата за нафту і газ втрачає свій екоресурсний зміст.

Оподаткування природних ресурсів має на меті вилучення з сировинного сектора саме рентного доходу, який прямо не ідентифікується з екопотребами. Це і зумовлює ефект “розчинення” екоресурсних надходжень у бюджеті, про що, як про негативний факт говорять представники природоохоронної сфери

Отже в Україні екоресурсний резерв надходжень до бюджету є значно меншим, ніж може здатися. Реально з його складу треби виключити принаймні 90% плати за землю та за користування мінеральними ресурсами, а також залишити поза розглядом рентну плату за нафту і газ.

Сучасні перспективні пропозиції щодо поліпшення ситуації в екологічній та економічній областях



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка