Екзогенна профілактика карієсу поділяється на медикаментозну та немедикаментозну



Скачати 31.64 Kb.
Дата конвертації25.04.2021
Розмір31.64 Kb.

Екзогенна профілактика карієсу поділяється на медикаментозну та немедикаментозну.

Медикаментозна профілактика карієсу зубів включає в себе:

 місцеве застосування препаратів кальцію (Са), фтору (F), фосфору (Р) у вигляді аплікацій, полоскань;

 використання ремінералізуючих розчинів;

 застосування кальційфтор-фосфорвмісних гелів складу «слина», «емаль»;  покриття поверхні зубів фторвмісними лаками;

 герметизацію фісур;

 застосування гелій-неонового лазеру (ГНЛ);

 застосування фторвмісних дисків.

Призначення препаратів фтору, починаючи із шкільного віку, забезпечує захисну дію не тільки на зуби, які вже прорізались раніше, але й на зуби, які вже прорізались, але процес мінералізації в яких ще продовжується. Прийом препаратів фтору в період мінералізації зубів сприяє підвищенню їх твердості та стійкості до каріозного процесу.

Фтор впливає на такі процеси:

 уповільнює демінералізацію або повністю її блокує;

 сприяє ремінералізації емалі зуба;

 зменшує проникливість тканин зуба;

 уповільнює дію ферментних систем, мікроорганізмів, зубного нальоту.

Для медикаментозної екзогенної профілактики застосовують наступні фторвмісні препарати:

 1-2% розчин фтористого натрію (Natrii fluoratum) – для аплікацій. Метод проведення – зуби очищують від зубного нальоту, висушують струменем теплого повітря, на поверхню зубів на 4-5 хв. наносять ватні тампони, змочені 2% розчином фториду натрію. Профілактичний курс – 3-4 процедури 2 рази на рік;

 0,1-0,2% розчин фтористого натрію для полоскання; тривалість процедури – 1-3 хв. Кількість та частота повторних сеансів залежить від карієсогенної ситуації в ротовій порожнині. Лікувальні курси при наявності каріозних зубів або факторів ризику розвитку карієсу складаються із 10-15 процедур через день або ж щоденно 2 рази на рік.

Профілактичні курси складаються із 2-3 процедур 2 рази на рік;  2% розчин фтористого натрію – для іонофорезу; препарат потрібно вводити з катода, 3-7 сеансів через день, два рази на рік;  1-2% гель з фторидом натрію на 3% агарі – для аплікації та іонофорезу; застосовують 2-6 разів на рік, в залежності від карієсогенної ситуації в ротовій порожнині пацієнта.

Гелями є такі препарати, як «Fluoridin gel», «Elmex Gelee», «Pro-Fluorid Gelee» (VOCO), болгарські зубні пасти «Флюодент», «Флюокаль».

Методика нанесення фторвмісного гелю у вигляді аплікацій:

 зуби очищують від зубного нальоту;

ізолюють від слини, рідини ватними валиками;

 висушують теплим стисненим повітрям;

 фторвмісний гель наносять на поверхню зубів тонким шаром за допомогою спеціального пензлика, уникаючи попадання препарату на слизову оболонку порожнини рота;

 для підсихання гелю потрібно 3-5 хвилин

Фтористий лак – композиція природних смол рослинного походження, нерозчинних у воді, в’язкої консистенції, темно-жовтого кольору. Встановлено, що через рік після використання фторвмісних лаків редукція приросту карієсу становить близько на 50%. 18

На сьогоднішній день в арсеналі стоматологів є наступні фторвмісні лаки:  «Duraphat» містить 2,26% фториду;

 «Fluor Protector» (VOCO) містить 0,1% фториду;

 «Bifluorid 12» (VOCO) містить до 6% фториду;

 «Composeal» містить фторид натрію та фторид кальцію;

 фтористий лак (Харьків) містить 0,1% фториду натрію.

Методика покриття зубів фторвмісним лаком:

 зуби очищують від зубного нальоту;

 ізолюють від ротової рідини ватними тампонами;

 поверхню зуба висушують стисненим повітрям;

 лак наносять на поверхню зубів тонким шаром за допомогою спеціального пензлика, пластмасової або дерев’яної палички, уникаючи попадання його на слизову оболонку;

 висихає лак протягом 3-5 хвилин.

Крім препаратів, що містять фтор, доцільно застосовувати і інші ремінералізуючі розчини, гелі, які за своїми складом близькі до складу твердих тканин зуба та слини. Запропоновано ряд ремінералізуючих засобів:

 10% розчин глюконату кальцію (Calcii gluconas);

 5-10% підкислений розчин фосфату кальцію (Calcii phoshas);

 2,5% розчин гліцерофосфату кальцію (Calcii glicerophosphas);

 розчин із сумішшю, який вміщує 11% кальцію та 12% фосфору;

 комплекс гліцерофосфату фтор фосфату кальцію;

 суміш дикальційфосфат гідрату з фтористим натрієм.

Показом для їх застосування є інтактні зуби з незакінченою мінералізацією фісур. Застосовують ці розчини у вигляді аплікацій або електрофорезу. Курс лікування – 15-20 аплікацій або 10-15 процедур іонофорезу (вводити з анода). Повторний курс проводять через 5 місяців.

Існує методика профілактики карієсу зубів, при якій емаль зуба спочатку насичується іонами кальцію, який потім зв’язується фтором. Так, за методикою запропонованою Є. В. Боровським та П. А. Леусом, спочатку проводять аплікацію 10% розчином глюконату кальцію протягом 3-5 хв., а потім 2% розчином фториду натрію 1-2 хв. Курс лікування складається з 3 процедур, які проводять через день 2 рази на рік. У випадку комбінованого місцевого застосування препаратів кальцію, фосфору та фтору доцільно спершу вводити препарати кальцію та фосфору (5-6 процедур), а потім – препарати фтору (5-6 процедур). Місцеве введення 19 препаратів кальцію до тканин зуба бажано поєднати з прийомом кальцію всередину.

Для профілактики карієсу місцево застосовують також препарат стронцію хлорид (Strontii chloridum), який використовують у вигляді 25% водневого розчину для втирання у попередньо висушені тканини зуба. Проводять 2 процедури через 1-2 доби, повторний курс через 6 місяців.

Немедикаментозна екзогенна профілактика карієсу зубів базується на:

 інтенсивному жуванні із включенням твердих продуктів;

 раціональній гігієні порожнини рота;  полосканнях ротової порожнини різними розчинами (содою, хлоридом натрію, ксилітом, мінеральною водою, чаєм);

повільне пиття молока, чаю, мінеральної води. Хлорид натрію, за даними В. Р. Окушко, стимулює мінералізацію емалі. Ксиліт (сахарид березового соку) має протикаріозну дію, зменшуючи утворення зубного нальоту. Використовують його у 5-10% розчині для ротових ванночок.

Важливість екзогенної профілактики карієсу, яка полягає у місцевому застосуванні препаратів F, Ca, P з метою підвищення карієсрезистентності емалі. Показом до застосування цих препаратів є наявність інтактних зубів з незавершеною мінералізацією. Для мінералізації та ремінералізації застосовують препарати у вигляді розчинів (для інгаляцій, полоскань, електрофорезу, ротових ванночок), лаків та гелів. Дані засоби можуть застосовуватися пацієнтами в домашніх умовах шляхом полоскань, ротових ванночок, чищенням зубів гелями. Проте, більш ефективним є застосуванням цих препаратів шляхом електрофорезу, іонофорезу, аплікацій під контролем лікаря.

Полоскання ротової порожнини розчинами фторидів. Для полоскання ротової порожнини використовують 0,1-0,2% розчин фториду натрію. Дітям до 5 років цей метод застосовувати не рекомендують. При випадковому заковтуванні розчину фториду натрію дитині одразу дають випити столову ложку 3-5% розчину хлориду кальцію, який зв’язавши фтор, не дасть йому всмоктатися в кишківнику. Перед застосуванням розчину фториду натрію попередньо навчають дитину полоскати ротову порожнину звичайною водою за допомогою енергійних рухів щік.

Методика полоскання ротової порожнини:

 чищення зубів мануальною зубною щіткою з гігієнічною зубною пастою, застосування предметів інтердентальної гігієни;

 полоскання ротової порожнини лужною водою (0,5 чайної ложки питної соди на 1 склянку теплої води) для зміни рН середовища;

 полоскання ротової порожнини 5-10 мл 0,1% розчином фториду натрію (для одноразового полоскання достатньо 150 мл розчину);

 через кожну хвилину набирають нову порцію розчину і утримують її в ротовій порожнині 30-50 секунд;

 тривалість процедури 1-3 хв. Тривалість курсу.

Кількість та частота повторних сеансів залежить від карієсогенної ситуації в порожнині рота. Лікувальні курси (при наявності каріозних зубів або факторів ризику розвитку карієсу) – 10-15 процедур через день або ж щодня 2 рази на рік. Профілактичні курси – 2-3 процедури 2 рази на рік. Аплікація поверхонь зубів 1-2% розчином фториду натрію.

Методика проведення аплікації 1-2% розчином фториду натрію:

 чищення зубів мануальною зубною щіткою і гігієнічною зубною пастою, застосування предметів інтердентальної гігієни;

 ізоляція зубів від слини ватними валиками або застосування слиновідсмоктувача;

 висушування поверхні зубів теплим стисненим повітрям;

 нанесення на поверхню зубів пухких ватних валиків з 2% розчином фториду натрію;  зміна валиків кожні 5 хвилин;

 тривалість процедури 15-20 хвилин.

Рекомендації. Можна використати аплікацію 1-2% розчином фториду натрію на марлевих смужках у попередньо підготовлених зліплених формах або пластмасових капах протягом 4-5 хв. Після проведення аплікацій не можна вживати їжу протягом 3 годин. Тривалість курсу. Профілактичний курс – 10 процедур, 2 рази на рік. Аплікація поверхонь зубів фторвмісним гелем. Для підсилення дії препаратів фтору та збільшення часу контакту його з поверхнею зубів використовують 1-2% гель фториду натрію на 35% агарі у вигляді аплікацій, які проводять за допомогою пензлика, аплікатора, відбиткової ложки або спеціальної двощелепної пластикової ложки. Аплікаційні ложки випускають різних розмірів. Більш зручніше та ефективніше використовувати індивідуально виготовлені ложки. Гелі з високим вмістом фтору застосовують лише під контролем лікаря в умовах клініки. Фторвмісні гелі рекомендовані при високому рівні інтенсивності карієсу, наявності загальних та місцевих карієсогенних факторів, вогнищах демінералізації емалі, гіперестезії зубів. По рекомендації ВООЗ доцільно застосовувати при променевій терапії та ксеротомії у ортодонтичних пацієнтів.

Методика нанесення фторвмісного гелю у вигляді аплікацій за допомогою пензлика:

 індивідуальна гігієна порожнини рота;

 професійна гігієна порожнини рота: зуби очищують від зубного нальоту за допомогою паст, що базуються на пемзі із застосуванням щіточок та гумових чашечок. Можливе також очищення жувальної поверхні щіточкою, зволоженою перекисом водню;

 усунення решток пасти сильним струменем води;

 ізоляція зубів від слини ватними валиками або застосування слиновідсмоктувача;  висушування поверхонь зубів теплим стисненим повітрям;

 при наявності в ротовій порожнині фарфорових протезів доцільно перед аплікацією змазати їх вазеліном, щоб запобігти руйнуванню кислотними розчинами.

 нанесення за допомогою спеціального пензлика на поверхню зубів тонким шаром фторвмісного гелю, уникаючи попадання препарату на слизівку;

 для підсихання гелю потрібно 3-5 хвилин.

Методика проведення аплікацій за допомогою застосування спеціальних аплікаційних ложок різних розмірів або індивідуально виготовлених відбиткових ложок:

 індивідуальна гігієна порожнини рота;

 професійна гігієна ротової порожнини;

 пацієнт повинен сидіти прямо, нахиливши голову вперед;

 на ложку наносять 2,5 мл (5-10 крапель) гелю (біля 40% об’єму відбиткової ложки);

 вводять у ротову порожнину і розташовують на верхній або нижній щелепах;  видалення слини за допомогою слиновідсмоктувача після кожних 30 секунд;  під час процедури пацієнт знаходиться під постійним спостереженням асистента-стоматолога.

Рекомендації. Після процедури утримуватись від їжі, пиття і полоскання ротової порожнини протягом 2-х годин. Тривалість курсу та частота проведення процедур залежить від складу препарату та рекомендації стосовно використання (індивідуального чи лікарського). Тому, аби запобігти ускладненням, необхідно строго дотримуватись інструкції щодо застосування препарату. Фторвмісні гелі: Elmex, Blendax, Fluormex jel, гель Oral-B, ProFluorid Gelle та ін. Безфтористі гелі (містять кальцій та фосфор): Белагель Ca/P, Радуга. GC Tooth Mousse крем – водорозчинний професійний крем без цукру, що містить Recaldent CPP-ACP (Казеїн Фосфопептид – Аморфний Кальцій Фосфат) виготовлений з казеїну молока. Захисна дія на зуби комплексу Recaldent відбувається завдяки частині казеїнового білка (СРР-казеїн фосфопептид), котрий утримує в своєму складі іони фосфату і кальцію у формі Аморфного Кальцію Фосфату (АСР). При потраплянні комплексу Recaldent в порожнину рота, СРР «липка частина» комплексу СРР-АСР вільно з’єднається з емаллю, біоплівкою, зубним нальотом і слизовою оболонкою, постачаючи кальцій і фосфат (АСР) в найбільш необхідні ділянки, де іони фосфату і кальцію відокремлюючись від СРР, проникають в емалеві призми і відновлюють кристали апатиту. При цьому відбувається ремінералізація емалі не лише на поверхні, але й в глибших шарах.

GC Tooth Mousse крем:

 відновлює мінеральний баланс порожнини рота;

 швидко і надовго зменшує чутливість зубів на хімічні та термічні подразники, а також після відбілювання зубів, професійного чищення зубів, кюретажу в ділянці коренів зубів;

 понижує кислотність в порожнині рота, сприяє усуненню зубного нальоту;  захищає зуби під час ортодонтичного лікування (брекети);

 ефективно сприяє зникненню білих плям;

 надає зубам природній колір та блиск;

 збільшує кількість слини і покращує її якість;

 не містить шкідливих речовин;

 немає вікових обмежень;

 має приємний смак (5 варіантів: диня, полуниця, м’ята, ваніль, фруктовий), що стимулює слиновиділення;

 діє швидко (протягом 2-5 хвилин), але чим довше комплекс СРР-АСР знаходиться в порожнині рота, тим ефективнішим буде результат.

Крем можна застосовувати в клініці та в домашніх умовах. Застосування в домашніх умовах (на ніч, після чищення зубів):

 кульку препарату, розміром великої горошини(необхідний мінімум для кожного зубного ряду)за допомогою ватного тампона або сухим чистим пальцем нанести на поверхні зубів. Міжзубні проміжки обробити зубною ниткою змоченою кремом, а важко доступні ділянки спеціальною щіткою;

 залишити GC Tooth Mousse крем на поверхні зубів мінімум на 3 хвилини;

 опісля, язиком розподілити залишки крему по поверхнях усіх зубів і приблизно, не ковтати слину і не спльовувати ще 1-2 хвилини. Чим довше GC Tooth Mousse крем знаходиться в порожнині рота, тим кращий ефект;

 виплюнути слину і залишки препарату і по-можливості не полоскати рот(незначні залишки швидко розчиняться);

 після процедури не їсти і не пити протягом 30 хвилин.

GC Tooth Mousse крем можна застосовувати в клініці за допомогою індивідуальної капи, зафіксувавши капу в порожнині рота мінімум на 3 хвилини. GC Tooth Mousse крем слід застосовувати протягом місяця один раз на день паралельно з глибоким фторуванням. GC MI Paste Plus – це вдосконалений GC Tooth Mousse крем, що містить 900 ppm фтору (0,2% фториду натрію). Продукт сприяє утворенню фторапатиту – речовини, більш стійкої до дії кислот, ніж гідроксиапатит. Не рекомендовано застосовувати у дітей до 6 років, а дітям до 12 років – на ніч з капами – для попередження можливого заковтування матеріалу. Протипоказом до застосування GC Tooth Mousse крему та GC MI Paste Plus є алергічна реакція у пацієнта на молочний білок. Покриття зубів фторвмісними лаками Ремінералізуючі розчини мають лише короткочасну дію (в момент застосування) на зуб, тому для пролонгованої дії препаратів F застосовують лаки, які утворюють на зубах плівку. В даний час в розробці карієспрофілактичних зубних лаків намітилося дві тенденції:  жорсткі лаки на основі акрилатів, поліуретану, епоксидних смол;  м’які лаки, створені на основі природних смол. В дитячому віці рекомендують лише м’які лаки – більш проникні і здатні приклеюватись до дещо вологої поверхні зуба. Оптимальна концентрація F в лаках становить 2,9-3,0%. Фторвмісні лаки: Fluor Protector, Bifluorid 12, Duraphat Fluoridin, Фторлак, Белак F. До складу м’яких лаків входять (із розрахунку на 10 г):

 фторид натрію – 5,0 г;

 бальзам ялицевий – 40,0 г;

 геллак – 19,0 г;

 спирт етиловий 95% – 24,0 г;

 хлороформ.

Методика покриття зубів фторвмісним лаком:

 індивідуальна гігієна порожнини рота;

 професійна гігієна порожнини рота;  усунення решток пасти сильним струменем води;

 ізоляція зубів від слини, рідини ватними валиками або застосування слиновідсмоктувача з метою попередження попадання лаку на слизівку;

 висушування поверхонь зубів стисненим повітрям;

 нанесення на поверхні зубів тонкого шару лаку за допомогою спеціального пензлика, пластмасової або дерев’яної палички, уникаючи попадання його на слизівку;

 підсихання лаку протягом 3-5 хвилин;

Розхід фтористого лаку: у дітей з вагою 40 кг – 0,4 мг, для дорослих – не більше 1 мл;  покривають одночасно всі зуби на одній щелепі або окрему групу зубів. Рекомендації після покриття зубів фторвмісним лаком:  2 години не їсти;  протягом доби вживати лише рідку та м’яку їжу;  не чистити зуби 24 години. Тривалість курсу:  2-4 процедури протягом року;  3-х разове покриття зубів з інтервалом 1-2 дні;  від 2-х до 12-ти разів на рік залежно від активності карієсу.

Т. Ф. Виноградова запропонувала схему екзогенної профілактики карієсу у дітей, згідно з якою фторлак застосовують у школярів:

І ступінь активності карієсу – 2 рази на рік;

ІІ ступінь активності карієсу – 4 рази на рік;

ІІІ ступінь активності карієсу – 6 разів на рік.

Застосування фторвмісних дисків. Фторвмісні диски (паперові, парафінові) випускають по 10 штук в упаковці. Диск фіксують у дискотримачі і працюють кутовим наконечником на мінімальній швидкості. Після індивідуальної та професійної гігієни порожнини рота диском обробляють почергово спочатку вестибулярні поверхні зубів верхньої щелепи зліва направо, потім – нижньої щелепи справа наліво. Далі – піднебінні поверхні верхньої щелепи, потім язикові поверхні нижньої щелепи, завершуючи жувальними поверхнями. Фтор втирають у тверді тканини рухами вверх-вниз, колоподібними та зворотно-поступальними. На одну процедуру використовують 1 диск.

Електрофорез мінералізуючих розчинів. Електрофорез – комбінована дія постійного електричного струму і лікарської речовини, введеної за його допомогою. За допомогою електрофореза з’являється можливість введення лікарських речовин у важкодоступні тканини (емаль, дентин, пульпу, періодонт), створюючи при цьому депо та підвищуючи місцеву концентрацію речовин.

Для електрофорезу використовують:

 10% розчин глюконату кальцію (дітям – 5% розчин);

 2% розчин фтористого натрію;

 5% розчин сульфату магнію;

 5-10% розчин підкисленого фосфату кальцію.

Розчини кальцію вводять з анода (10-15 процедур), повторюючи через 5 місяців. У випадку комбінованого введення спочатку вводять розчин глюконату кальцію або фосфату кальцію з анода (5-6 процедур), потім розчин фтору з катода (5-6 процедур). Електрофорез за схемою Є. В. Боровського і П. А. Леуса – 10% розчин кальцію глюконату (3-5 хв.), потім аплікації 2% розчин фториду натрію (1-2 хв.) 3 рази через тиждень.

Метод глибокого фторування емалі за А. Кнаппвостом. Для цього використовують емаль-герметизуючий ліквід. Метод ґрунтується на хімічному утворенні високодисперсного фтористого кальцію, завдяки чому він проникає в глибокі шари емалі і сприяє ремінералізації. Методика полягає в наступному: після індивідуальної гігієни, очищення зубів від нальоту та висушування їх повітрям почергово на 1 хв. наносять розчин №1 (магній-фтористий силікат) та розчин №2 (суспензія високодисперсного гідроксиду кальцію). Курс лікування: 3 відвідування. По аналогії фірма ВладМіВа випускає препарат Глуфторед. Застосування випромінювання гелій-неонового лазеру (ГНЛ). Використовується монохроматичне червоне випромінювання гелійнеонового лазеру, що підвищує ефективність протикаріозних засобів, знижує розчинність поверхневих шарів емалі та впливає на її проникність, підвищує щільність емалі, активізує захисні механізми організму.

Методика проведення: після професійної гігієни, промінь ГНЛ направляється на ділянку між екватором і шийкою кожного зуба окремо по 2-3 сек., послідовно з оральної та вестибулярної сторін. Тривалість однієї процедури 60-90 сек. Профілактичний курс:  5-10 процедур, 2 рази на рік (весна, осінь);  при компенсованій формі карієсу – курс 10 процедур (щодня або через день) 2 рази на рік;  при субкомпенсованій формі карієсу – курс 10-15 процедур 2 рази на рік;  при декомпенсованій формі карієсу – курс 10-15 процедур 3 рази на рік. Рекомендовано поєднувати ГНЛ з використанням протикаріозних зубних паст. Герметизація фісур та сліпих ямок. Дана методика передбачає профілактику карієсу жувальних поверхонь молярів та премолярів шляхом заповнення інтактних фісур та сліпих ямок здорових зубів адгезивними матеріалами (герметиками).

Методика герметизації фісур:

 очищення жувальної поверхні від зубного нальоту щіточкою з пастою, що не містить F (F порушує процес травлення емалі) або 3% розчином перекису водню;

 ретельне усунення залишків пасти струменем води;

 ізоляція зуба від слини за допомогою слиновідсмоктувача, кофердама або ватними валиками;

 висушування зуба повітрям;

 протравлення емалі 37% розчином ортофосфорної кислоти протягом 15 сек.;

 промивання зуба струменем води протягом 30 сек., застосовуючи слиновідсмоктувач (час промивання у 2 рази більший за час травлення емалі);

 висушування зуба теплим повітрям (протравлена і висушена емаль має білу матову і шерехату поверхню);

 внесення герметика і рівномірне розподілення його на всю довжину і глибину фісур;

 видалення зондом пухирців повітря та ущільнення матеріалу штопфером;  полімеризація протягом 20-40 сек.;

 після затвердіння матеріалу перевіряють його ретенцію та змикання зубів в оклюзії;

 шліфування та полірування фісурної пломби;

 покриття F-вмісним гелем

Герметизація фісур жувальної групи зубів, які щойно прорізались, а передусім перших постійних молярів, є суттєво новим напрямком профілактики карієсу. У постійному прикусі карієс найчастіше вражає жувальні поверхні першого та другого молярів. Найбільш розповсюдженні методи профілактики карієсу зубів – фторпрофілактика, гігієна ротової порожнини, а також відповідна дієта успішно знижують карієс, проте не запобігають виникненню його на жувальних поверхнях. Самоочищення та очищення фісур є складним або навіть неможливим процесом, бо щетина зубних щіток, якими діти чистять зубки, є занадто товстою. Діаметр щетини зубних щіток, що виробляються як вітчизняною так і зарубіжною промисловістю сьогодні, коливається в межах від 0,15 до 0,25 мм., а міжгорбкові фісури молярів мають глибину 1,1 мм, ширину входу від 0,2 до 0,5 мм, а ширину дна фісури – 0,1 мм. Морфологічна будова жувальної поверхні постійних зубів є досить складною, з великою кількістю складок, заглиблень, мікроскопічних пор в емалі.

Фісури можуть мати різну анатомічну будову. Вирізняють наступні типи фісур:

 відкриті;

 вузькі V-подібні, які доходять до половини товщини емалі;

 глибокі U-подібні, які майже доходять до дентину;

 глибокі, у вигляді краплі, які доходять до емалево-дентинової границі і мають вузький вхід (саме в таких фісурах карієс розвивається особливо часто).

Тому одним із найефективніших методів екзогенної профілактики карієсу зубів як тимчасового так і постійного прикусу є метод герметизації або запечатування інтактних фісур молярів та премолярів. Як спосіб профілактики карієсу цей метод ґрунтується на тому, що саме фісури є ретенційними ділянками, в яких затримуються залишки їжі та які погано піддаються очищенню. Увага студентів акцентується на тому, що, оскільки, дозрівання емалі в фісурах відбувається набагато пізніше, ніж в інших ділянках і триває близько двох років після прорізування постійного зуба, то емаль фісур в цей час є недостатньо мінералізованою. Вважається, що герметизація фісур є найефективнішою протягом перших двох років після прорізуваня зуба, бо саме в цей період емаль у фісурах активно мінералізується, залишаючись недостатньо резистентною до карієсогенних чинників Даний метод передбачає обтурацію фісур матеріалами, які перешкоджають потраплянню в них слини, залишків їжі, мікроорганізмів.

Доцільним є проведення герметизації фісур зубів невдовзі після їх прорізування:

 3-4 роки – тимчасові моляри;

 5-6 років – перші постійні моляри;

 9-10 років – перші премоляри;

 10-11 років – другі премоляри;

 12-13 років – другі моляри.

Існують наступні методи герметизації фісур:

 неінвазивна (проста або герметизація відкритих фісур);

 інвазивна (додаткове розширення фісур або герметизація закритих фісур);

 профілактичне пломбування.

Основними показами до герметизації фісур є:

 наявність глибокої фісури, яка не може бути вичищена звичайними засобами та предметами гігієни, так як простір фісури значно менший, ніж щетинка зубної щітки, і там буде накопичуватись зубний наліт;

 інтактність фісури, відсутність фісурного карієсу;

 незавершена мінералізація жувальної поверхні зуба;

 мінімальний термін після прорізування.

Протипоказами до герметизації фісур є:

 відсутність виражених фісур та ямок на жувальній поверхні;

 наявність каріозної порожнини на контактній або жувальній поверхні зуба;

 невпевненість в інтактності фісури;

 гіперсалівація (інтенсивне виділення слини).

Погана гігієна порожнини рота також є відносним протипоказом до герметизації в одне відвідування (спочатку дитину навчають навикам гігієни). На практичній частині заняття студенти на фантомах засвоюють методику герметизації фісур.

Методика даного методу наступна:

 ретельне видалення зубного нальоту та залишків їжі за допомогою щіток та полірувальної пасти, яка не містить олії та фтору;

 ізоляція зуба від слини і рідини ватними тампонами або за допомогою коффердама;

 поверхню зуба висушити стисненим повітрям протягом 30 секунд;

 протравка емалі 37% розчином ортофосфорної кислоти, яка наноситься тонким м’яким пензликом або аплікатором тільки в тих місцях, які будуть покриватися герметиком (не рекомендується вживати ватні кульки, оскільки вони містять заблоковані пухирці повітря, що ускладнює рівномірний розподіл протравлюючого розчину). Час протравлення не повинен перевищувати 15-30 секунд;

 промивання поверхні зуба тонким струменем води (щоб не пошкодити тонку структуру демінералізованої емалі) протягом 30 секунд;

інструментальний огляд фісури, усунення вологи методом промокування і витирання неприпустимі;

 висушування поверхні зуба стисненим струменем теплого повітря протягом 30 секунд;

 рівномірне нанесення герметика на фісури вузьким пензликом, аплікатором або шприцом;

 шліфування та полірування після повного затвердіння герметика проводиться алмазними борами і штрипсами з дрібним напиленням, гумовими дисками і щіточками з абразивною пастою(після полірування поверхня зуба повинна мати гладку і блискучу поверхню з ідеальним переходом герметика в емаль зуба).

Інвазивна методика герметизації відрізняється від вищевказаної додаванням ще одного етапу – розкриття фісури, який складається з розширення входу у фісуру за допомогою алмазного бора до повної доступності для візуального огляду та з подальшим проведенням попередньо описаних етапів. При наявності невеликої каріозної порожнини проводиться профілактичне пломбування. Контрольнийй огляд зубів після герметизації фігури проводиться через 6-8 місяців.

Помилки під час герметизації фісури:

 герметизація каріозної фісури;

 недостатнє висушування;

 внесення герметика з надлишком;

 густа консистенція матеріалу;

 недостатня медикаментозна обробка фісури;

 герметизація зуба з каріозною порожниною.

Ускладнення, які виникають після герметизації фісур:

 випадіння герметика протягом 6 місяців після герметизації;

 розвиток фісурного карієсу;

 розвиток токсичного пульпіту, як результат ураження пульпи зуба протравлювачем (більше 1 хвилини) і недостатнього промивання водою фісури після протравлення;

 протравлення тих ділянок емалі зубів, які не підлягають герметизації, що спричиняє розвиток каріозного процесу;

 підвищення прикусу після герметизації.

Суттєвим недоліком герметизації фісур є гальмування при цьому фізіологічної мінералізації емалі зуба на 1-2 роки в результаті припинення будь-якого контакту з ротовою рідиною.

Для герметизації фісур використовують герметики:

За хімічним складом

- На основі Bis GMA Oralin (SS White Dental Products), Visio Seal (ESPE), Sealite (Kerr), Estiseal (Kulzer)

- На основі UDMA та інших полімерів Prisma-Shield (Dentsplay), Fluro Shield (Dentsplay)

За механізмом твердіння

- Самотвердіючі Contact-Seal (Vivadent), Prisma-Shield (Dentsplay), Evicrol-Fissur (Spofa-Dental), Denton (Jonson-Jonson, USA) 30

- Такі, що твердіють під дією світла довжиною хвилі 480 нм (фотополімерні) Fissurit, Fissurit F (VOCO), Helio Seal, Helio Seal F (Vivadent), Visio Seal (ESPE), Esti Seal LC (Kulzer), Ultra Seal (ESPE), Pit and Fissure Sealant (Bisco), Денталекс (Стома-Технологія, Харків)

За наявністю наповнювача

- Ненаповнені (вміст наповнювача не перевищує 26-28%) Helio Seal (Vivadent), Oralin (SS White Dental Products), Denton (Jonson-Jonson, USA), Visio Seal (ESPE)

- Наповнені (вміст наповнювача становить 50%) Prisma-Shield (50%0, Sealite (40%), Esti Seal LC (32%), Fluro Shield (50%)

Основними вимогами до герметиків є:

 стійка адгезія до тканини зуба у вологому середовищі;

 висока міцність на стиск і стійкість щодо стирання;

 час твердіння при кімнатній температурі у вологому середовищі не більше 2-3 хвилин;

 стабільність кольору і не змінювати забарвлення зуба;

 не мати токсичного впливу на тканини зуба;

 повинні бути простими у використанні.

Особливо важливою є виражена адгезія до твердих тканин зуба, яка забезпечує мінімальну крайову проникність і механічну міцність, оскільки карієспрофілактичний ефект герметизуючого засобу реалізується в тому разі, коли він закриває борозни протягом не менш як один-два роки.

Дозрівання емалі в фісурах відбувається значно пізніше ніж в інших ділянках і триває приблизно рік після прорізування зуба. Найефективнішою мінералізація буває протягом перших двох років після прорізування, бо саме в цей період емаль в фісурах активно мінералізується, залишаючись недостатньо резистентною до карієсогенних факторів. Метод передбачає обтурацію фісур матеріалами, які перешкоджають потраплянню в них слини, залишків їжі, мікроорганізмів. Але в цей самий час фісури ізолюються від дії ротової рідини, яка являє собою середник, що забезпечує дозрівання емалі після прорізування. Тому герметизація фісур виконується за показами. Якщо показів достатньо, починають герметизацію фігур. Для герметизації фісур використовують такі пломбувальні матеріали:

1) Цементи: вітокрил, полікарбоксилатні, склоіономерні, силікатні, поліакрилові цементи.

2) Герметики:  самополімерізовані – Contact-Seal, Prisma-Schieid, Fissure-Seelant;  фотополімерні – Helioseal, Fissurit F, Visio-Seal.

Основними вимогами до герметиків є:

 стійка адгезія до тканин зуба у вологому середовищі;

 висока міцність на стиск і стійкість до стирання;

 герметики повинні тверднути при кімнатній температурі у вологому середовищі протягом 2-3 хв.;

 стабільність кольору;

 герметики повинні мати високі технологічні характеристики.

Методика герметизації наступна:

 ретельне видалення зубного нальоту;

 ізоляція зуба від слини ватним валиком;  протравлювання емалі в ділянках фісур зубів протягом 30 секунд гелем, який вміщує 37% ортофосфорної кислоти;

 промивання струменем води протягом 30 секунд;



 висушування емалі;

 рівномірне нанесення герметика в ділянці фігур.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка