Екзаменаційний білет №1



Сторінка1/21
Дата конвертації26.05.2020
Розмір3.75 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21




ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1

1. Структура та основні завдання Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Зміст попереджувального і поточного санітарного нагляду та його особливості у Збройних Силах України.

Структура санітарно-епідемічної служби представлена стрункою системою організацій та закладів, котрими керує головний державний санітарний лікар країни - замісник Міністра охорони здоровя України через ДСЕУ Мінздраву України. В складі Міністерства охорони здоровя України є санітарно-епідеміологічні управління, котрі керуються діяльністю сан-епід. служби на території республіки. В кожному обласному центрі, місті, районі функціонує СЕС, котрі проводять в повному обємі попереджувальний та поточний сан.-нагляд за всіма обєктами розповсюдженими в даній адміністративній території, а також здійснюють організацію протиепідемічних заходів.

В адміністративно-фінансовому відношенні сан-епід. станції підчиняються визначеному відділу охорони здоровя. Організаційно-методичне керівництво здійснюється крізь вищестоящу організацію сан. - епід. служби.

Керівництво наглядовими, правовими функціями СЕС здійснюється вищестоящою ланкою сан.-епід. служби.

В останні роки відбувається процес централізації управління та фінансування сан.- епід.служби. на рівні області. При цьому районні, міські СЕС виведені з підкорення місцевих органів охорони здоровя, знаходяться лише під владою облСЕС та фінансуються централізовано за рахунок обласного бюджету.

СЕС є самостійним медичним закладом, їх штатно-організаційна структура визначається Наказом Міністра охорони здоровя України. Введено нове, зараз існуюче положення про СЕС, згідно якого визначені типи (республіканська, обласна, міська, районна СЕС та категорії СЕС). 3 категорії для міст з районними та без районного поділу і 3 категорії для сільських районів.

Очолює СЕС лікар, котрий є головним сан. Лікарем відповідного району діяльності (республіка, місто, район) і замісником керівника відповідного органу охорони здоровя по сан.-епід. питанням.

Категорійність СЕС залежить від чисельності населення, яке обслуговується адміністративною територією.

В останні роки змінилась структура СЕС. Для більш широкого і ефективного використання лабораторних методів використання сан.-хімічні і біологічні лабораторії обєднанні з відповідними оперативними відділами і робота їх організована по принципу єдиної ланки. При цьому здійснюється єдине керівництво оперативними підрозділами і лабораторією, сумісне планування роботи, взаємне або перехресне засвоєння робітниками методів один одного.

В структуру республіканських, краєвих, обласних СЕС з 1969 року введені організаційні відділи, основним завданням котрих є централізація організаційного методичного керівництва сан.-епід. служби області (або краю).

Структура СЕС ( на прикладі міської) сан.-епід. станції складається з таких основних відділів (сан. - гігієнічного, епідеміологічного, дезінфекційного) і управління на чолі з головним лікарем.

Санітарно-гігієнічний відділ ділиться на 5 відділень:

комунальної гігієни;

гігієни праці;

гігієни харчування;

гігієни дітей та підлітків;

санітарно - хімічних лабораторій.


Епідеміологічний відділ - з 3 відділень:

протиепідемічного;

паразитологічного;

баклабораторій.


Дезинфекційний відділ - з 3 відділень:

евакуації та дезинфекції;

комунальної дезинфекції та санітарної обробки;

профілактика дезинфекції, дезинсекції та дезгатизації.

В тих містах, де є самостійна дезстанція, дез. відділ в місті відсутній.

Серед ряду проблем удосконалення сан.-епід. служби найбільш актуальними є кількісне визначення реальної потреби в посадах спеціалістів сан.-гіг. та епідеміологічного профілю.


Основними завданнями сил і засобів санітарно-епідеміологічної служби при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного і природного характера є:

  1. аналіз епідемічної ситуації, оцінка та прогнозування її розвитку;

  2. своєчасна інформація про санітарно-епідеміологічний стан;

  3. забезпечення готовності системи управління, сил та засобів державної санітарно-епідеміологічної служби до дій у надзвичайних ситуаціях;

  4. організація матеріально-технічного постачання установ та закладів санітарно-епідеміологічної служби, їх формувань – для розв'язання завдань в надзвичайних ситуаціях, спричинених епідеміями;

  5. підготовка спеціалістів санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України, санепідслужб міністерств та відомств до роботи в надзвичайних ситуаціях;

  6. участь у розробці та здійснення заходів щодо запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з епідеміями, зменшення втрат та збитків від них.

На санітарно-епідеміологічні формування Державної служби медицини катастроф покладені наступні функції.

  1. В режимі повсякденного функціонування:

  2. організація та проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів, що спрямовані на попередження виникнення епідемічних осередків;

  3. підтримка високої організаційної та фахової готовності служби, що включає проведення планової підготовки та удосканалення спеціалістів, проведення тренувальних занять та навчань, навчання населення методом захисту від інфекційних захворювань, створення та підтримка спеціальних фінансових фондів, необхідного резерва лабораторного обладнання, засобів індивідуального захисту, запасів діагностичних та інших імунобіологічних препаратів, поживних середовищ, дезінфекційних засобів та іншого майна, забезпечення їх своєчасної заміни та поповнення.

  4. В режимі підвищеної готовності:

  5. посилення спостереження за епідемічною ситуацією;

  6. направлення при необхідності груп експертів для проведення оцінки епідемічної ситуації та вироблення пропозицій щодо обсягу та характеру необхідних санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів;

  7. вироблення пропозицій з нормалізації епідемічної ситуації;

  8. посилення чергово-диспетчерської служби;

  9. прогнозування можливості виникнення епідемії;

  10. прийняття заходів із захисту населення;

  11. підвищення готовності сил та засобів санітарно-епідеміологічної служби для ліквідації епідемічного осередку;

  12. уточнення планів;

  13. висунення при необхідності сил та засобів в райони передбаченої діяльності.

3.  В режимі надзвичайної ситуації:

  • організація захисту населення;

  • висунення сил та засобів в райони надзвичайних ситуацій для виконання робіт;

  • проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів.

Санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи у районах катастроф повинні бути спрямовані на:

  • джерело збудника інфекційного захворювання;

  • механізм передавання збудника;

  • сприйнятливість організму людини (табл. 1)


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка