Економічного І соціального розвитку україни на 2006 рік київ – 2005 Зміст



Сторінка1/6
Дата конвертації08.05.2016
Розмір1.52 Mb.
  1   2   3   4   5   6



Міністерство економіки України

Прогноз

ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ НА 2006 РІК



Київ – 2005
Зміст

1. Загальна частина 3

2. Зовнішньоекономічне середовище 5

3. Припущення прогнозу 7

4. Валовий внутрішній продукт – загальні тенденції 10

5. Попит 11

5.1. Використання ВВП 11

5.2. Споживання 13

5.3. Інвестиції 13

5.4. Чистий експорт 14

6. Пропозиція 15

6.1. Виробництво ВВП 15

6.2. Промисловість 17

6.3. Сільське господарство 21

6.4. Торгівля та послуги 22

7. Економічна рівновага 24

7.1. Бюджет 24

7.2. Ціни 25

7.3. Доходи 26

7.4. Ринок праці 28

7.5. Платіжний баланс 29

8. Фінансові ринки 30

8.1. Ринки капіталу 30

8.2. Гроші та кредит 30

8.3. Валютний ринок 32

9. Ризики 32

10. Середньострокові перспективи економічного

і соціального розвитку України 34

Додатки 37

1. Загальна частина

Прогноз на 2006 рік розроблено відповідно до цілей та пріоритетів, проголошених у програмі Президента України „Десять кроків назустріч людям”.

Серед основних припущень слід виділити такі:

поступове підвищення розміру мінімальної заробітної плати до 80 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи;

удосконалення системи оплати праці працівників бюджетної сфери;

запровадження нової соціальної гарантії – регульованої державою мінімальної погодинної заробітної плати;

забезпечення подальшого розвитку системи соціального та пенсійного страхування, створення відповідної нормативно-правової бази;

підвищення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;

створення нових робочих місць протягом року для 1 млн. осіб.;

продовження реформування податкової системи;

дефіцит бюджету не повинен перевищувати 2 відсотки від ВВП;

проведення грошово-кредитної політики, спрямованої на підтримання цінової стабільності;

відновлення тенденції поступового нарощування інвестицій;

посилення захисту прав інвесторів та кредиторів;

поліпшення корпоративного управління;

забезпечення прозорої приватизації на конкурентній основі;

посилення процесів детінізації економіки;

реформування системи державної підтримки сільського господарства відповідно до вимог СОТ: заміна непрямої підтримки сільського господарства (пільги) прямою допомогою в межах, узгоджених з нормами СОТ;

гармонізація законодавства України з законодавством ЄС з метою укладення Угоди про вільну торгівлю з ЄС та подальшого розвитку торговельних відносин України після вступу до СОТ;

темпи розвитку світової економіки становитимуть 4,3-4,41 відсотка, в т.ч. США – 3,6 відсотка, Єврозона – 2,3 відсотка, Росія – 6,12 відсотка;

середньорічні світові ціни на нафту марки Brent будуть на рівні 2005 року;

деяке зниження середньорічних світових цін на продукцію металургійної та хімічної галузей промисловості.

Головним чинником економічного зростання буде внутрішній попит. Як і в 2005 році, основною складовою його зростання буде споживання домогосподарств (частка кінцевих споживчих витрат домашніх господарств прогнозується на рівні


58,6 відсотка). Підвищення платоспроможного попиту населення відбуватиметься за рахунок подальшого збільшення розмірів мінімальної заробітної плати, соціальної допомоги та мінімальної пенсії за віком відповідно до зміни прожиткового мінімуму. Як наслідок, зростання реальної середньомісячної заробітної плати становитиме
11,9 відсотка, реальних наявних доходів населення – 9,8 відсотка. Частка оплати праці найманих працівників у ВВП становитиме 47,6 відсотка.

Порівняно з 2005 роком пожвавиться інвестиційна активність (валове нагромадження основного капіталу зросте на 8,4 відсотка, а його частка у структурі ВВП становитиме 20 відсотків). Інвестиційний попит підтримуватиметься за рахунок активізації державної інвестиційної політики. Буде поступово запроваджуватись система стратегічного планування та оцінки розвитку технологій відповідно до національних пріоритетів, визначення стратегій підтримки різних видів інновацій (базових, поліпшуючих, новітніх), що забезпечить системність у розвитку інновацій, запобігання розпорошенню державних коштів, підвищення конкурентоспроможності економіки. Прогнозується зростання обсягів кредитування реального сектору економіки, що також сприятиме прискоренню інвестиційної динаміки. Покращання інвестиційного клімату через упровадження більш стабільних, прозорих та передбачуваних умов, визначених членством у СОТ, сприятиме не тільки збільшенню інвестицій, а і поліпшенню інвестиційної структури. Чистий приріст прямих іноземних інвестицій прогнозується на рівні 2,6 млрд.дол.США.

Темпи зростання кінцевих споживчих витрат сектору загальнодержавного управління залишаться майже на рівні 2005 року (107,8 відсотка) в умовах утримання дефіциту бюджету на рівні 2 відсотків ВВП. Частка кінцевих споживчих витрат сектору загальнодержавного управління збільшиться до 19,9 відсотка.

В умовах збереження темпів зростання світової економіки на рівні 2005 року, виникнення тимчасових втрат, пов’язаних із вступом до СОТ, та деякого зниження середньорічних світових цін на продукцію металургійної та хімічної галузей промисловості темпи зростання експорту прогнозуються на рівні 8,5 відсотка (за методологією платіжного балансу), імпорту – 13 відсотків. Перевищення темпів росту імпорту над експортом буде пов’язано, в тому числі із збільшення ввозу інвестиційних товарів. Сальдо балансу товарів та послуг залишиться позитивним.

На початковому етапі вступу країни до СОТ в умовах адаптації вітчизняних суб'єктів підприємницької діяльності до нового конкурентного середовища та утримання існуючих позицій відбудеться зростання ВВП на рівні 7 відсотків. Розвиток виробництва відбуватиметься в основному за рахунок розширення внутрішнього попиту. Відповідно високі темпи приросту валової доданої вартості прогнозуються в промисловості (8,8 відсотка), оптовій та роздрібній торгівлі (9,7 відсотка), будівництві (8,1 відсотка), транспорті (7,7 відсотка).

Приріст промислового виробництва (9,5 відсотка) визначатиметься зростанням обсягів виробництва в машинобудуванні (18 відсотків), харчовій промисловості


(16 відсотків), хімічній та нафтохімічній промисловості (9 відсотків), металургії
(3 відсотка).

Незважаючи на підвищення платоспроможного попиту населення інфляційні процеси в економіці будуть розвиватись помірними темпами. В цілому за рік зростання цін на споживчому ринку складе 8,7 відсотка (грудень до грудня).

Такі темпи інфляції будуть наслідком, з одного боку, стримуючої грошово-кредитної політики та проведення політики Уряду щодо утримання зростання цін з боку природних монополій. З іншого боку, більш суттєва товарна пропозиція буде балансувати із споживчим попитом населення, що за підсумками року дозволить вийти на цей рівень інфляції.

Поряд із зростанням економіки спостерігатиметься позитивна тенденція на ринку праці. Прогнозується зменшення рівня безробіття (до 7,5 відсотка до економічно активного населення у віці 15-70 років) при збільшенні (до 21,2 млн. осіб) чисельності працівників, зайнятих економічною діяльністю.



2. Зовнішньоекономічне середовище

Темп зростання світової економіки у 2006 році прогнозується на рівні


4,3-4,4 відсотка і базуватиметься на рості економіки США та Азійського регіону (перш за все Південно-Східної Азії, в тому числі Китаю).

При цьому збережеться тенденція перевищення темпів росту ВВП у країнах, що розвиваються (6 відсотків), над темпами росту ВВП розвинутих країн (3 відсотки). Найбільшими темпами зростатиме економіка країн Азії (7,1 відсотка) та СНД


(6 відсотків).

Темпи росту обсягів світової торгівлі будуть на рівні 7,4-7,6 відсотка.

Продовжиться тенденція уповільнення темпів зростання інфляції у країнах, що розвиваються (4,6 відсотка проти 5,5 у 2005 році), у розвинутих країнах даний показник залишиться на рівні 2005 року (1,9-2 відсотка).

Зростання економіки США у 2006 році прогнозується на рівні 3,6 відсотка. Зростання індексу споживчих цін становитиме 2,4 відсотка. Рівень безробіття майже не зміниться у порівнянні з 2005 роком (5,2-5,3 відсотка).

Зростання економіки країн Єврозони прогнозується на рівні 2,3 відсотка і відбуватиметься в умовах збереження високого рівня сукупного попиту світової економіки та зростання внутрішнього попиту. Водночас економічне зростання Єврозони обмежуватиметься високим рівнем цін на нафту та коливанням валютних курсів (укріпленням курсу євро відносно долара США).

У 2006 році продовжиться зростання темпів економічного розвитку Росії


(6,1 відсотка). Головним чином, зростання буде досягнуто завдяки сприятливій кон’юнктурі на зовнішніх ринках (в тому числі збереження високих цін на нафту), що відповідно призведе до збільшення експортної складової у прирості ВВП. Інфляція у 2006 році становитиме близько 8 відсотків. Рівень безробіття дещо зменшиться та становитиме 8,3 відсотка (проти 8,5 відсотка у 2005 році).

Огляд світових товарних ринків

Чорні метали

Україна залишиться одним із провідних постачальників металопродукції на світовий ринок. Розширення ЄС обумовить активізацію просування української металопродукції на ринки Середнього та Близького Сходу, а також Північної Африки.

У 2006 році прогнозується зниження світових цін на металопродукцію, що буде обумовлено, перш за все, введенням нових виробничих потужностей металургійної галузі у Китаї (перетворення з країни нетто-імпортера на країну нетто-експортера металопродукції) та циклічністю економічного розвитку.

За оцінками експертів, і надалі зростання експорту продукції української металургійної галузі буде пов’язано здебільшого із збільшенням експорту продукції низького ступеня переробки. Металургійний комплекс не буде спроможний у короткостроковій перспективі суттєво переорієнтувати та наростити свій експортний потенціал шляхом вироблення прогресивних видів продукції. Труднощі у реструктуризації металургійної галузі України у зв’язку із значною її капіталоємністю будуть і надалі серйозними обмежувальними факторами. До того ж зростання обсягів експорту продукції металургійної промисловості, в основному, за рахунок експорту продукції низького ступеня переробки буде пов'язано із реконструкцією промислово розвинутими країнами своїх металургійних потужностей з метою скорочення випуску продукції низького ступеня переробки і переходу до випуску металургійної продукції високого ґатунку. Попит на продукцію низького ступеня переробки ці країни будуть задовольняти за рахунок поставок з інших країн, у тому числі з України.



Зерно

Очікується подальше збільшення світового виробництва продовольчої пшениці: у 2005-2006 роках воно перевищуватиме 650 млн. тонн.

Зростання пропозиції пшениці у 2005-2006 році буде зумовлено, головним чином, вищою врожайністю і лише на 10 відсотків – розширенням посівних площ. Така динаміка виробництва відповідатиме глобальному зростанню споживання пшениці.

Крім того, очікується значне зростання виробництва фуражного зерна, середньорічний рівень урожаю якого у 2005-2006 роках очікується на рівні 1 млрд. тонн. Це більшою мірою буде пов'язано з розширенням посівних площ. Відповідно до виробництва зростатиме і споживання фуражного зерна, зокрема, у зв'язку із збільшенням поголів'я худоби у країнах, що розвиваються.

Оскільки попит на первинні продукти сільськогосподарського виробництва (зокрема, зернові культури) зростатиме, Україна може розраховувати на нарощування обсягу експорту продукції АПК за умови високого врожаю.

Нафта

Світовий ринок нафти буде формуватись під впливом зростаючого світового попиту. Зростання економіки США, на яку припадає більше чверті світового споживання нафти, сприятиме розширенню світового попиту на 0,5-0,7 млн. барелів нафти на добу. Ця тенденція буде посилена зростанням споживання в країнах Азії, перш за все, в Китаї. З урахуванням росту попиту, а також можливостей розширення власного видобутку дефіцит пропозиції нафти в США, країнах Єврозони, Японії та Китаю у 2005-2006 роках становитиме в середньому 30-30,2 млн. барелів на добу (проти 29,2-29,3 млн. барелів у 2004 році).

Пропозиція нафти на світовому ринку буде зростати відповідно до розширення попиту та виходу на ринок нових країн-експортерів, поверненням на ринок Іраку, розширенням транспортної інфраструктури, введення в дію нафтопроводу Баку-Тбілісі-Джейхан наприкінці 2005 року, збільшенням видобутку в країнах Організації країн - експортерів нафти та незалежних країнах-експортерах (в тому числі Росії).

У середньому рівень світових цін на нафту в 2006 році прогнозується на рівні 2005 року.



Довідково: з 1 жовтня 2005 року Росія (основний імпортер нафти для України) має намір підвищити експортне мито на нафту до рівня 179,9 дол. США за тонну3.
3. Припущення прогнозу

2006 рік

Внутрішні припущення

Підвищення рівня життя населення та зменшення соціальних диспропорцій здійснюватимуться шляхом:

Забезпечення реалізації заходів третього етапу Стратегії подолання бідності
(2005-2009 рр.), посилення орієнтації економічних процесів на більш ефективне задоволення потреб людини, формування умов для збільшення середнього класу.

Запровадження нової соціальної гарантії – регульованої державою мінімальної погодинної заробітної плати, що сприятиме посиленню мотивації до праці.

Поступове підвищення розміру мінімальної заробітної плати з метою його приближення до прожиткового мінімуму.

Збільшення грошового забезпечення військовослужбовців.

Запровадження електронного обміну даними між установами, організаціями, підприємствами, що обслуговують громадян пільгової категорії, та управліннями соціального захисту населення і вдосконалення механізму розрахунків за надані послуги пільговикам.

Забезпечення подальшого розвитку системи соціального та пенсійного страхування, створення відповідної нормативно-правової бази. Створення економічних передумов та інформаційно-технічної бази для запровадження з 2007 року обов’язкової накопичувальної системи пенсійного страхування.

Збільшення рівня забезпечення прожиткового мінімуму для визначення розмірів державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам.

Підвищення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Підвищення з 1 березня розміру пенсії на коефіцієнт, який відповідає не менше ніж
20 відсоткам темпів зростання середньої заробітної плати в Україні порівняно з попереднім роком.

4Реалізація механізму повернення заборгованих державою виплат педагогічним і науково-педагогічним працівникам несплачених у 1997-2000 роках надбавок за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки.

Розширення сфери застосування праці за рахунок створення нових робочих місць протягом року не менш як для 1 млн. громадян.

Передбачається продовження проведення стимулюючої фіскальної політики та посилення соціальної складової бюджету.

Продовження реформування податкової системи.

Передбачається утримання на рівні прогнозованої на 2005 рік частки перерозподілу ВВП через зведений бюджет.

В умовах збільшення видатків соціального спрямування внаслідок продовження проведення активної соціальної політики передбачається збільшення інвестиційної складової бюджету (видатків розвитку).

Дефіцит бюджету не повинен перевищувати 2 відсотки від ВВП.

Подальше проведення виваженої боргової політики та дотримання графіка платежів з погашення та обслуговування державного боргу.

Запозичення на внутрішньому та зовнішньому ринках у обсязі платежів по державному боргу. Залучення коштів Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку на реалізацію проектів розвитку пріоритетних галузей економіки.

Утримання частки обсягу державного боргу у ВВП, яка не перевищуватиме
22 відсотка ВВП.

Проведення грошово-кредитної політики, спрямованої на стримування інфляційних процесів та вдосконалення функціонування банківської системи:

Проведення грошово-кредитної політики, спрямованої на підтримання цінової стабільності.

Підвищення рівня монетизації з 36 відсотків на кінець 2005 року до 40 відсотків на кінець 2006 року.



Посилення координації з вироблення спільних узгоджених дій щодо регулювання бюджетних грошових потоків та грошово-кредитного ринку, в тому числі через використання державних цінних паперів.

Збереження стабілізаційної спрямованості валютно-курсової політики з одночасним забезпеченням більшої волатильності номінального обмінного курсу відносно долара США, сприянням стабільності реального ефективного обмінного курсу.

Забезпечення пропозиції грошей на рівні реальних потреб для економічного зростання та ліквідності банківської системи.

Збільшення міжнародних резервів до рівня 4 місяців імпорту.

Зниження рівня середньорічної процентної ставки за кредитами в національній валюті з 16 відсотків у 2005 році до 14 відсотків у 2006 році для підвищення доступності кредитів для суб’єктів господарювання та фізичних осіб.

Нарощування обсягів довгострокових кредитів у реальний сектор економіки.

Підвищення рівня капіталізації банків, поліпшення якості їх кредитних портфелів, розширення спектра послуг, що надаються банками.

Поява на фінансовому ринку нових та подальша активізація вже діючих суб’єктів господарювання (корпоративних та приватних пенсійних фондів, інвестиційних фондів, страхових компаній, іпотечних та лізингових структур) дасть можливість суттєво розширити спектр фінансових інструментів.



Помірні темпи зростання споживчих цін будуть наслідком розширення споживчого попиту протягом року під впливом значних обсягів соціальних виплат, що балансуватиметься зростанням товарної пропозиції.

Інфляційні процеси в економіці формуватимуться під впливом:

підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги в межах 10-12 відсотків при незмінності цін на електроенергію та газ для населення;

стабільність внутрішніх цін на зерно (врожай у 2006 році прогнозується на рівні


38,2 млн. тонн);

зростання обсягів виробництва в галузях, орієнтованих на споживчий ринок;



менше, порівняно з попередніми роками, розширення монетарних агрегатів;

Головними припущеннями структурної політики держави буде:

Стимулювання розвитку малого підприємництва як основи формування середнього класу та створення нових робочих місць.

Відновлення тенденції поступового нарощування інвестицій.

Посилення захисту прав інвесторів та кредиторів.

Поліпшення корпоративного управління.

Забезпечення продажу об’єктів приватизації за ринковою ціною з одночасним створенням умов для стимулювання процесу надходження інвестицій.

Посилення процесів детінізації економіки.

Удосконалення системи управління житлово-комунальним господарством шляхом корпоратизації, акціонування та приватизації підприємств житлово-комунального господарства. З цією метою передбачається розроблення та прийняття нормативно-правового акта щодо особливостей корпоратизації підприємств житлово-комунального господарства.

Обсяг надходження прямих іноземних інвестицій становитиме 2,6 млрд. доларів США (чистий приріст).

Реформування системи державної підтримки сільського господарства відповідно до вимог СОТ: заміна непрямої підтримки сільського господарства (пільги) прямою допомогою в межах, узгоджених з нормами СОТ.

Розвиток інституцій організованих товарних ринків, запровадження операцій з товарними деривативами шляхом початку дії прийнятого у 2005 році Закону України ”Про товарну біржу”, що надасть можливість запровадити розвиток операцій з товарними деривативами, що збільшить можливості суб’єктів ринку щодо управління ризиками; надасть можливість лібералізувати та зменшити тінізацію торгівлі, забезпечити прозорість ціноутворення; впливатиме на зростання ВВП та зміну його структури за рахунок очікуваного збільшення обсягів наданих послуг унаслідок розвитку біржової торгівлі.

Зовнішні припущення

Пріоритетами зовнішньоекономічної політики України залишатимуться:

Удосконалення ринкових засад національної економіки, створення ефективної системи захисту національного товаровиробника, яка відповідає загальновизнаним правилам СОТ. Зменшення ризику дискримінації вітчизняного виробника в антидемпінгових розслідуваннях. Створення передумов вдосконалення режиму торгівлі між Україною та ЄС, зокрема створення зони вільної торгівлі. Забезпечення покращеного доступу до ринків 148 країн-членів СОТ завдяки отриманню режиму найбільшого сприяння та доступу до системи врегулювання суперечок.

Неухильне виконання положень Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС і Плану дій Україна-ЄС.

Проведення консультацій з ЄС щодо укладання Угоди про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Формування розвитку зовнішньої торгівлі відбуватиметься в умовах:

Темпи розвитку світової економіки залишаться на рівні 2005 року. Темпи розвитку країн – основних торговельних партнерів становитимуть: США – 3,6 відсотка, Єврозона – 2,3 відсотка, Росія – 6,1 відсотка.

Середньорічні світові ціни на нафту марки Brent будуть на рівні 2005 року.

Деяке зниження середньорічних світових цін на продукцію металургійної та хімічної галузей промисловості.


4. Валовий внутрішній продукт – загальні тенденції

За умови вступу України до СОТ наприкінці 2005 року кінцевий результат виробничої діяльності повністю залежатиме від економічного середовища, в якому функціонуватимуть суб’єкти господарювання. Їх фінансові ресурси будуть формуватися не тільки в умовах продовження активної соціальної політики Уряду, а і під впливом як позитивних, так і негативних чинників.

Серед позитивних факторів слід зазначити:

нарощування інвестиційного потенціалу на основі кредитування;

залучення іноземного капіталу;

застосовування суб'єктами підприємництва багатосторонніх механізмів, передбачених нормами СОТ при вирішенні торговельних спорів, що суттєво зміцнить їх позиції в антидемпінгових та спеціальних розслідуваннях;

спрощення умов доступу українських виробників до ринків переважної більшості країн світу, що створить умови для реалізації виробничого потенціалу експортоорієнтованих видів економічної діяльності.

Негативні чинники:

втрата частки внутрішнього ринку вітчизняним виробником унаслідок зростання імпорту товарів. Скоротяться обсяги споживання вітчизняної продукції як населенням, так і суб’єктами господарювання через недостатню їх конкурентоспроможність;

процес гармонізації національних стандартів з міжнародними потребуватиме значних фінансових ресурсів для технологічного переоснащення та реструктуризації підприємств та галузей (радіоелектронна промисловість, верстатобудування, тракторне та сільськогосподарське машинобудування);

неотримання вітчизняними товаровиробниками міжнародного сертифіката якості на деякі види товарів може стати суттєвим бар’єром при просуванні українських товарів на ринки країн-членів СОТ.

За умов реалізації позитивних чинників буде зростати інвестиційний попит, частка валового нагромадження основного капіталу у структурі ВВП збільшиться на до 20 відсотків. Чисте сальдо надходження прямих іноземних інвестицій буде збільшено до 2,6 млрд. дол. США.

Продовжуватиметься позитивна тенденція зростання кінцевих споживчих витрат домогосподарств. Лібералізація доступу іноземних товарів на національний ринок у результаті вступу країни до СОТ збільшить частку імпортованої складової в кінцевому споживанні домогосподарств.

Зберігатиметься тенденція випереджального зростання імпорту проти експорту. Чистий експорт втрачатиме свої позиції у структурі ВВП. Його питома вага становитиме лише 0,2 відсотка.

Відповідно до темпів зростання попиту збільшуватиметься і пропозиція. Найбільший приріст валової доданої вартості передбачається в будівництві, промисловості, оптовій та роздрібній торгівлі.

У цілому у 2006 році реальний ВВП зросте на 7 відсотків.


5. Попит

5.1. Використання ВВП

У 2006 році темп реального приросту зростання національної економіки становитиме 7 відсотків. Протягом року, як і в попередні роки, зберігатимуться можливості підприємницького сектору нарощувати обсяги виробництва відповідно розширенню внутрішнього та зовнішнього попиту. Динаміку ВВП, як і у 2005 році, буде визначати внутрішній попит. Його внесок у зростання ВВП складе
8,3 відсоткового пункту, зовнішнього – 1 відсотковий пункт.



Рис.5.1.1. Внески до зростання ВВП (7 відсотків), відсоткові пункти

Джерело: Мінекономіки

Подальше виконання державою своїх зобов’язань щодо підвищення мінімальної заробітної плати, підвищення пенсій та ряду інших соціальних виплат визначатимуть домінуючу роль внутрішнього попиту, що дозволить збільшити частку кінцевих споживчих витрат у структурі ВВП – до 79,8 відсотка. Питома вага кінцевих споживчих витрат домашніх господарств в структурі ВВП збільшиться до


58,6 відсотка, а сектору загального державного управління – до 19,9 відсотка.

Враховуючи, що в умовах підвищення рівня доходів населення та, відповідно, збільшення його купівельної спроможності, пом’якшення для імпортних товарів умов доступу на внутрішній ринок та, відповідно, загострення конкурентної боротьби за споживача, який схильний буде купувати продукцію більш високої якості, національні товаровиробники усвідомлюватимуть те, що їх майбутня присутність на ринках залежатиме лише від активізації їх інвестиційної діяльності. Як наслідок, частка валового нагромадження основного капіталу у структурі ВВП збільшиться до


20 відсотків.



Рис.5.1.2. Структура ВВП, відсотки

Джерело: Мінекономіки



5.2. Споживання

Динаміку кінцевих споживчих витрат у 2006 році формуватимуть умови, які були закладені ще у 2005 році, а також політика Уряду щодо подальших кроків по підвищенню добробуту населення у 2006 році. У цілому кінцеві споживчі витрати зростуть на 7,9 відсотка.

Стимулювання у 2006 році розширення платоспроможного попиту населення шляхом подальшого підвищення мінімальної заробітної плати, збільшення рівня реальних наявних доходів населення дасть можливість значною мірою компенсувати втрати домогосподарств від підвищення вартості продукції на внутрішньому ринку. Це сприятиме зростанню кінцевих споживчих витрат домашніх господарств на
8,1 відсотка. Саме збільшення кінцевих споживчих витрат домогосподарств і реальне, і номінальне (як частка у ВВП) буде тією рушійною силою, яка дасть змогу підтримувати у 2006 році досить високі темпи економічного зростання.

За рахунок підвищення платіжної дисципліни платників податків, легалізації “тіньових” доходів, подальшого зростання економіки у 2006 році відбудеться абсолютне збільшення обсягу надходжень доходів до бюджету. Збільшення, як і в попередньому році, бюджетних витрат на оплату праці з одночасним посиленням контролю за використанням бюджетних коштів дасть змогу реально збільшити кінцеві споживчі витрати сектору загального державного управління на 7,8 відсотка.





Рис. 5.2.1. Структура кінцевих споживчих витрат, відсотки

Джерело: Мінекономіки


5.3. Інвестиції

Валове нагромадження основного капіталу у 2006 році реально зросте на


8,4 відсотка.

У структурі джерел фінансування інвестицій в основний капітал відбудеться зміна тенденцій 2005 року внаслідок поліпшення загального інвестиційного клімату як для вітчизняного, так і для іноземного інвестора. Частка власних коштів підприємств дещо збільшиться до 62,6 відсотка. Незначне збільшення їх питомої ваги обумовлено відсутністю певних можливостей підприємців збільшити фінансування інвестицій за власні кошти, по-перше - через збільшення витрат на подальше поступове приведення всіх норм господарювання до вимог СОТ, по-друге, у зв’язку із продовженням політики Уряду, спрямованої на перерозподіл доходів в економіці на користь домогосподарств. Значною мірою це буде компенсуватися за рахунок зростання обсягів надходження позичкових коштів як ззовні, так і з боку внутрішніх інвесторів (кредити комерційних банків, кошти інвестиційних фондів тощо). Питома вага бюджетних коштів зменшиться до 9 відсотків. Це буде викликано тим, що Уряд після вступу України до СОТ наприкінці 2005 року більше уваги буде змушений приділяти підтримці населення з метою пом’якшення соціальних наслідків членства в СОТ, тобто більша частина коштів відволікатиметься на адміністративне регулювання процесів збереження соціальних гарантій на належному рівні. Частка коштів за кредитами комерційних банків збільшиться до 8,6 відсотка, а частка коштів іноземних інвесторів –до 6,4 відсотка. Обсяг надходження прямих іноземних інвестицій становитиме близько 2,6 млрд. доларів США (чистий приріст). Покращання інвестиційного клімату через упровадження більш стабільних, прозорих та передбачуваних умов, визначених членством у СОТ, сприятиме не тільки збільшенню обсягу інвестицій, а і покращанню інвестиційної структури.


5.4. Чистий експорт5

Розвиток зовнішньої торгівлі у 2006 році відбуватиметься під впливом таких тенденцій:

темпи зростання світової економіки залишаться на рівні 2005 року
(4,3-4,4 відсотка);

середньорічні світові ціни на нафту марки Brent будуть на рівні 2005 року;

деяке зниження середньорічних цін на продукцію металургійної та хімічної галузей промисловості внаслідок виходу на світовий ринок нових країн-експортерів (зокрема, очікується, що у 2006 році Китай стане нетто-експортером сталевого прокату) та циклічності економічного розвитку;

зменшення негативних наслідків за результатами антидемпінгових розслідувань щодо товарів українського виробництва на зовнішніх ринках унаслідок надання Україні статусу країни з ринковою економікою та вступу до СОТ наприкінці


2005 році.

Вступ України до СОТ означатиме подальшу лібералізацію зовнішньої торгівлі, що матиме як позитивні, так і можливі тимчасові негативні наслідки для економіки України.

Набуття Україною членства в СОТ сприятиме утворенню для промислових підприємств України оптимального балансу зовнішньоторговельних операцій - доступу до ринку імпортних комплектуючих та сировини з можливістю нарощування конкурентоспроможної експортної продукції. Це разом із зменшенням втрат від антидемпінгових розслідувань та послабленням тарифних бар'єрів для експорту вітчизняної продукції на зовнішніх ринках сприятиме збільшенню обсягів експорту. Крім того, очікується пожвавлення виробництва в експортоорієнтованих секторах промисловості внаслідок лібералізації режиму доступу до зовнішніх ринків та збільшення обсягів іноземних інвестицій, необхідних для технологічного переозброєння підприємств галузі і переходу до виробництва товарів з більшою часткою доданої вартості.

Із вступом України до СОТ буде скасовано переважну більшість пільг із сплати ввізного мита, що надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності. Це призведе до збільшення вартості імпорту.

Серед тимчасових труднощів, що можуть мати місце після вступу до СОТ, є необхідність обмеження заходів, що застосовує держава для підтримки національного виробника (субсидії, дотації тощо), загострення конкурентної боротьби на внутрішньому ринку між вітчизняними виробниками та імпортерами (наслідком лібералізації зовнішньої торгівлі може стати збільшення конкуруючого імпорту) з наступним зменшенням обсягів виробництва вітчизняними виробниками.

За таких умов очікується продовження тенденції випереджаючого зростання імпорту товарів та послуг (приріст 13 відсотків) над експортом (приріст 8,5 відсотка), хоча в номінальному виразі обсяги експорту перевищуватимуть обсяги імпорту і сальдо залишатиметься позитивним. Обсяги експорту товарів та послуг становитимуть 46,5 млрд. дол. США, імпорту – 46,3 млрд. доларів США.


6. Пропозиція

6.1. Виробництво ВВП

Зростання української економіки відбуватиметься за рахунок подальшого розширення внутрішнього попиту. Спрямованість внутрішньої політики, в першу чергу, на вирішення соціальних проблем, а також деяке погіршення світової кон’юнктури, зумовить динамічний розвиток галузей, що виробляють продукцію для внутрішнього ринку.

Також, одним з основних факторів, який визначатиме розвиток економіки у 2006 році, буде зміна умов господарювання після вступу України до СОТ. На першому етапі вступу до СОТ, тобто в період адаптації вітчизняних підприємств до нового конкурентного середовища, майже всі види економічної діяльності вирішуватимуть ряд проблем, серед яких однією з основних буде посилення конкуренції на внутрішньому ринку.

Збільшення підприємствами витрат на оплату праці у зв‘язку із підвищенням мінімальної заробітної плати призведе до певного зменшення потенційно можливого обсягу прибутку. Але збільшення витрат частково буде компенсуватись підвищенням товаровиробниками внутрішніх цін, які зростатимуть на 11,8 відсотка (грудень до грудня). Крім того, рівень інфляції – 8,7 відсотка (грудень до грудня) буде ціною суттєвого підвищення споживчого попиту. Проте це не є надто високим для країни, яка знаходиться на стадії трансформації своєї економічної системи. Це лише певна компенсація за активні дії щодо формування принципово нової структури виробництва, динаміка якого вже більшою мірою формуватиметься під впливом зміни внутрішнього попиту.

Також невирішеними залишатимуться питання щодо покращення структури виробництва та наближення її до європейських стандартів (розрив між зростанням валової доданої вартості в будівництві та темпів зростання валової доданої вартості в торгівлі, яка все ще залишатиметься лідером, становитиме 32,1 відсотка).





Рис. 6.1.1. Індекс реальної зміни валової доданої вартості за видами економічної діяльності, у відсотках до 2000 року

Джерело: Держкомстат, прогноз та розрахунки Мінекономіки

Приріст валової доданої вартості промисловості на рівні 8,8 відсотка забезпечуватиметься перш за все подальшим нарощуванням випуску товарів для внутрішнього ринку (харчова, легка, целюлозно-паперова промисловості) та продукції інвестиційного спрямування (машинобудування).

У сільському господарстві (темпи валової доданої вартості будуть на рівні
3,3 відсотка) зберігатиметься тенденція нарощування обсягів виробництва конкурентоспроможної продукції сільського господарства, зменшення кількості збиткових підприємств, посилення соціальної спрямованості процесів реформування на селі.

Проте, висока ступінь зношеності основних фондів, застосування застарілої техніки, низька інвестиційна привабливість сільськогосподарського виробництва, висока залежність від погодних умов залишатимуться основними факторами, що стримуватимуть зростання валової доданої вартості в сільському господарстві.

Розширення виробництва призведе до необхідності подальшого нарощування обсягів виробництва в тих галузях економіки, які забезпечують розвиток інфраструктури. Приріст валової доданої вартості в оптовій і роздрібній торгівлі, торгівлі транспортними засобами, послуг з ремонту становитиме 9,7 відсотка, що буде обумовлено темпами зростання обсягів виробництва основних споживачів цієї сфери послуг. Зростання валової доданої вартості транспорту до 7,7 відсотка буде відповідати тенденціям розвитку добувної, обробної промисловості та сільського господарства, які формують попит на послуги транспортних підприємств.

Високі темпи зростання валової доданої вартості в будівництві на рівні


8,1 відсотка будуть зумовлені виконанням будівельних та ремонтних робіт на об’єктах паливно-енергетичного комплексу, транспорту, дорожних об’єктах, у житловому будівництві.

Також очікується подальше збільшення споживання послуг - як соціальних (освіта, охорона здоров`я), так і фінансових. Темпи реального приросту валової доданої вартості за статтею “інші види економічної діяльності (в цілому)” становитимуть 8,6 відсотка, в тому числі освіти – 7,6 відсотка, охорони здоров’я та соціальної допомоги – на 9,9 відсотка, державного управління – 4 відсотки, що буде свідчити про соціальну спрямованість політики Уряду у 2006 році.

Внаслідок подальшого зростання споживчого попиту населення спостерігатимуться деякі зміни в структурі ВВП: збільшення питомої ваги інших видів економічної діяльності (в цілому) до 23,5 відсотка, транспорту – до
12,2 відсотка, промисловості – до 28,1 відсотка та торгівлі – до 12 відсотків, незмінність питомої ваги будівництва (4 відсотки), зменшення питомої ваги валової доданої вартості сільського господарства до 9 відсотків.



Рис. 6.1.2. Структура валової доданої вартості за видами економічної діяльності, відсотки до ВВП

Джерело: прогноз та розрахунки Мінекономіки


6.2. Промисловість

У 2006 році прогнозується зростання обсягів виробництва у промисловості на 9,5 відсотка. Позитивна динаміка найбільшою мірою підтримуватиметься зростанням виробництва в обробній промисловості, а саме у машинобудуванні (18 відсотків), харчовій промисловості (16 відсотків) і металургії (3 відсотка). Ці галузі будуть мати найбільший внесок (зважено за питомою вагою у структурі промислового виробництва).





Рис. 6.2.1. Індекс промислового виробництва (ІV кв. 1999 року =100)

Джерело: звіт Держкомстату, розрахунки Мінекономіки

Чинниками, що сприятимуть розвитку всіх видів промислової діяльності, стануть: реалізація Державної програми розвитку промисловості до 2011 року, виконання галузевих програм, зниження податкового навантаження, подальше зниження рівня відсоткових ставок за кредитами.

Динаміка розвитку промислового виробництва значною мірою формуватиметься під впливом зовнішнього попиту, що визначить темпи росту виробництва експортоорієнтованого сектору (це, в основному, металургійна і хімічна галузі) і нарощуванням виробництва капітальних товарів інвестиційного комплексу (машинобудування і виробництво неметалевих мінеральних виробів). Крім того, інтенсивність випуску промислової продукції також визначатиметься темпами росту галузей споживчого сектору.

Визнання ринкового статусу економіки України з боку провідних країн світу суттєво зменшить кількість антидемпінгових, антисубсидійних, спеціальних розслідувань та інших обмежувальних заходів щодо українських товарів на зовнішніх ринках. Однак, обмеженість виробничих потужностей і висока зношеність основних фондів базових галузей, з одного боку, та повільна зміна фіскального пріоритету у використанні приватизаційних коштів на інвестиційний, з іншого, не дасть можливість підтримувати високу експортну орієнтованість галузей.

Матиме певний негативний вплив на результати роботи промисловості в короткостроковій перспективі вступ України до СОТ. Це, перш за все, стосується діяльності машинобудування, яке через низьку конкурентоспроможність багатьох видів її продукції може зменшити обсяги виробництва по них. На першому етапі можливе звуження внутрішнього ринку збуту для національних товаровиробників харчової та переробної промисловості і, як наслідок –скорочення виробництва продовольства. В подальшому реальним є розширення зовнішніх ринків збуту українського продовольства внаслідок вільного руху товарів. Хімічна, меблева та деревообробна промисловість зазнають уповільнення виробництва та звуження ніші на внутрішньому ринку через недостатню пристосованість роботи у нових умовах, а також через можливе зменшення обсягів сировини, яка буде на більш вигідних умовах експортуватись. Одночасно, проведення ряду заходів щодо захисту інтересів національних виробників, у тому числі, дотримання вимог з сертифікації якості товарів іноземного походження при ввезенні їх на митну територію України, надасть можливість дещо знівелювати ці негативні наслідки.

На шляху до СОТ, з огляду на застосування жорстких обмежень щодо заходів державної підтримки, особливої уваги потребуватиме вугільна галузь. Посилення конкурентного тиску з боку Росії, Казахстану, Польщі (які вже сьогодні постачають вугілля в Україну) та інших країн ускладнить утримання і зміцнення позицій вуглевиробників на внутрішньому ринку.



Таблиця 6.2.1

Каталог: document
document -> Аналіз готовності випускників шкіл для дітей з глибокими порушеннями зору до зовнішнього незалежного оцінювання знань
document -> Урок До 140-річчя від дня народження Лесі Українки. Слово бібліотекаря
document -> Тема уроку: Ботаніка. Будова та фізіолгія рослини. Мета
document -> Що таке інклюзія?
document -> Крок М. Сестринська справа. 2009-2010 рік Основи медсестринства 1
document -> Невідкладні стани в терапії
document -> Мвпу атб м. Львова Формування критичного мислення учнів на уроках історії
document -> Крок м лікувальна справа Невідкладні стани в педіатрії 1
document -> Крок М. Сестринська справа. 2009-2010 рік Медсестринство в інших дисциплінах терапевтичного профілю
document -> Невідкладні стани в педіатрії


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка