Добридень, сусіде! Сміховинки від видавництва на Закарпатті народний гумор має своє неповторне забарвлення. Двічі видані у нас «Закарпатські сміховинки»



Скачати 487.31 Kb.
Сторінка9/16
Дата конвертації05.05.2016
Розмір487.31 Kb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   16

ДОНОЩИК

792. — Я тепер донощик,— каже маленький Миколка.


— Це чому?
— Як — чому?! Доношую сестриччині валянки.

СВІЙ ПІДРАХУНОК

793. — Скільки буде, коли від п'яти відняти п'ять? — питає батько.


— П'ять,— відповідає син.
— Як то п'ять? От послухай у тебе на руці п'ять пальців, а ти їх загнеш. Що зостанеться?
— Кулак!

НЕВИГІДНО

794. — Татку, дай мені двадцять копійок, хочу подивитися в телескоп на половину місяця.


— Зажди, синку. Через два тижні буде повний місяць, і за ті ж гроші побачиш набагато більше.

НЕ ЧУЄ

795. Анночка сидить у кутку. Задумалась.


— Дай-но, будь-ласка, сіль! — просить мати. Анночка мовчить.
— Дай-но сіль, будь ласка! — повторює мама. Анночка мовчить.
— Чого ж не озиваєшся? Тобі кажу!
— А ти хіба не бачиш, що я не чую?!

У ТРАМВАЇ

796. — Бабцю, хочете сісти на моє місце?


— Спасибі, внучко, як би не сіла!
— Тоді не відходьте, через три зупинки я зійду.

КОЛИ БУВАЄ НЕДІЛЯ?

797. Вихователька в дитсадку показує дітям книжку з малюнками.


— Щойно ви бачили намальованих звірів,— каже вона.— А в неділю хай батьки поведуть вас у зоопарк, і там побачите справжніх.
— А коли буває неділя? — питає один хлопчик.
— Я знаю,— озивається дівчина.— Коли мама пере.

ХТО СТАРШИЙ?

798. Сидять двоє хлопчаків на березі річки, миють ноги.


— Твої ноги брудніші від моїх,— каже один.
— А що дивного, я ж старший від тебе,— другий.

ТОДІ ІНША СПРАВА

799. Батько хапає сина за руку саме тої миті, коли син кидає монету в сигаретний автомат.


— Скільки раз я тобі говорив, що курити шкідливо! — лютує батько.
— Татку, але ж то фальшива монета.
— Фальшива? Ну, тоді інша справа.

ЩОБ НЕ КУСАЛАСЬ

800. Бабка до внука


— Петрику, чого ховаєш під подушку хліб?
Внук
— А я, коли знову присниться собачка, кину їй, аби не кусалась.

ШУКАЧ

801. — Що шукаєш, хлопчику?


— Та ні, карбованець мені потрібен.

ЩЕ ТЕПЛИЙ

802. — А де твоя мама?


— Тільки що пішла в магазин. Телефон ще теплий.

ВИКАЗАЛА

803. — Якщо ти завжди будеш така неслухняна, коли виростеш, у тебе будуть неслухняні діти!


— Ну от, мамо, ти себе й виказала.

ПОЖАЛІВ

804. Батько повернувся з риболовлі і приніс живу щуку. Щука часто й широко відкриває рота.


— Мамо! — гукає малий,— положи її спати, вона вже позіхає.

ДОБРЕ СЕРЦЕ

805. — Чого ти плачеш, дівчинко?


— Татко вдарився молотком об палець.
— Добре ж у тебе серце, дитино. Інша б на твоєму місці засміялась.
— Я так і вчинила...

МАХНУВ БИ РУКОЮ

806. Федько питає листоношу


— І ви ходите з цими листами на кожну вулицю?
— Звичайно.
— І в кожен дім?
— Аякже.
— І в кожну квартиру?
— В кожну.
— А я, на вашому місці, махнув би на все те рукою і відіслав листи поштою.

СНІГОВА БАБА

807. Ліпили діти снігову бабу і наскрізь промокли. Перехожий питає


— Не холодно вам, дітки?
— Нам ні, а от Петькові, мабуть, холодно.
— А хто це — Петько?
— Той, що в снігову бабу закачаний.

ВЗЯТО З ЖИТТЯ

808. Хлопчик на концерті до батька


— Чому той чоловік замахується на жінку?
— Він не замахується, він просто диригує.
— А чому ж та жінка вищить?

НЕВДОВОЛЕННЯ

809. Шестирічний хлопчик скаржиться своєму товаришу


— Мало ж я гуляв цього тижня.
— Чому?
— Тато з мамою ні разу не полаялись. А коли лаються, відразу ж мене просять «Іди погуляй!»

НЕ ЗРОЗУМІВ

810. Мати йде на роботу. Каже дітям — Іванкові н Оленці


— Виймете з печі борщ і кашу, пообідаєте. Зрозумів, Іванку?
— Зрозумів, мамо.
— Потім погодуєш, напоїш кабанця і птицю. Зрозумів?
— Я — ні. Може, Оденка зрозуміла.

ПІД ТЕРМОМЕТРОМ

811. — Ти чому прийшов під градусом? — докоряв жінка чоловікові. Те чує маленька донечка.


Другого дня жінка пішла до сусідки. Туди прибігає дочка і схвильовано говорить
— Мамко, татко знову прийшов під термометром.

У ЧОМУ СЕКРЕТ?

812. Донечка плаче. Хоче шоколаду,


— Перестань плакати,— суворо каже батько.— Плачем ти нічого не доб'єшся.
— Он як! — дивується дівчинка.— А чому це вдається мамі?

НЕПОТРІБНИЙ

813. — Татко сказав, що ангел приніс нам нового братика.


— Навіщо?
— Певно, заважав на небі.

БЕЗВИХІДЬ

814. — Що з тобою, Петрику, чого плачеш?


— Мама наказала не переходити вулицю, поки не проїде трамвай, а на цій вулиці нема трамвая.

РУКИ ДОВШІ

815. — Не тягнися через увесь стіл! Що, в тебе нема язика? — осікає бабка онука за святковим столом.


У відповідь
— Язик є, але руки довші.

ЗАГУБИВСЯ

816. — Тут бюро знахідок? — питається хлопчик.


— Тут, тут, хлопчику! Ти щось загубив?
— Ні, сам загубився.

ВИМУШЕНИЙ ДАРУНОК

817. Хлопчикові подарували на день народження барабан. Кілька днів сусід слухав барабанний грім, нарешті не витримав, купив складаного ножика і подарував малому зі словами


— Синку, це тобі на випадок, якщо захочеш довідатися, що всередині барабана.

В ПОШУКАХ МАТЕРІ

818. Оглянувшись довкола і переконавшись, що матері ніде немає, малюк підійшов до міліціонера і спитав


— Дядьку, не бачили ви жінку, яка йшла без мене?

НЕ НА ВУЛИЦІ

819. — Годі, не плач, знайдемо й маму, й тата. А на якій вулиці ти живеш, дитинко?


— І не на вулиці живу я, а в будинку!

ЯКЕ ВДОМА?..

820. — Де тато й мама? — питає внучок.


— Поїхали відпочивати,— відповідає бабуся,
— Ходім додому звідси.
— Ми ж удома.
— Ай, ходім. Ні мами нема, ні тата — яке ж це вдома!

ДАЛІ НЕМА

821. — Мамо, чому ти називаєш бабку мамою?


— Бо вона моя мама. А її мама — моя бабка, а твоя прабабка.
— Ага, розумію далі вже нема ні бабок, ні мам!

ОКУЛЯРИ

822. — Бабцю, нащо ти надіваєш окуляри?


— Хочу в'язати.
— Надінь і мені. Я теж хочу в'язати.

ВІДНЕСИ Й МЕНЕ!

823. — Мамо, в ляльки погано відкриваються очі.


— Нічого, завтра я віднесу її полагодити.
— Віднеси й мене, я теж уранці ніяк не можу відкрити очі!

ФОКУСНИК

824. Хлопчик у магазині.


— У вас є чарівні палички? — питає він.
— А навіщо тобі?
— Перетворю Йванка на зайця, і він буде мене боятися!

СУВОРИЙ МІЛІЦІОНЕР

825. — Якщо ти, Мишку, будеш пустувати, дядько міліціонер забере тебе.


— Не бійся, хлопчику. Тебе я не заберу. Але якщо твій тато знову буде лякати дітей міліціонером, його заберу обов'язково.

УТОЧНЕННЯ

826. — Скільки тобі років, синку?


— Шість, а ти не більший за мій зонтик.
— А скільки вашому зонтику?

НЕ ВИРІС

827. — Їж, Іванку, великий виростеш!


Поквапно доївши суп, Іванко підійшов до дзеркала.
— Не виріс,— розчаровано сказав.

А РАПТОМ?..

828. Дівчина знайшла копійку. Каже матері


— На, мамо, сховай у сумку.
Мати
— Візьми собі.
— Е, не візьму! А раптом проковтну?

ПІСЛЯ СВАРКИ

829. — Тітонько!


— Що тобі?
— Нічого. Я тільки хотів довідатися, говориш ти зі мною чи й досі ні.

НЕ ПЕРЕСКОЧИВ

830. — Ти глянь на свою одежу! Скільки я тобі казала,— не перескакуй через ту калюжу!


— А я й не перескочив, мамо!

ЧИЙ КРАЩИЙ?

831. — Мій татко може підняти велику брилу!


— А мій — три таких брили!
— А мій піднімати не стане, в нього є заступник.

ЩО НАРОБИЛА?

832. — Мишко вперше побачив живу свиню.


— Це хто? — питає маму.
— Свиня!
— А що вона такого наробила?

СТРІЛА

833. Над огорожею показалась дитяча голівка


— Даруйте, будь ласка, можу я взяти стрілу? Вона залетіла до вас у двір.
— Звичайно, хлопчику. Але де ж вона?
— У вашій кішці.

ТРЕБА ЗВАЖИТИ

834. Мати — Я послала сина купити два кілограми ізюму, а ви дали йому тільки півтора.


Продавець — Моя вага точна. А ви зважували свого сина?

ПЕРЕПРОБУВАВ

835. — Синку, ти купив сірники?


— Купив.
— Не відсирілі?
— Ні. Я всі до одного перепробував, і спалахують відразу.

НЕ РОБИ ГРИМАС

836. — Оленко,— каже бабуся,— не роби гримас, бо зостанешся такою на ціле життя.


— А хіба тебе, бабцю, про таке не попереджували, коли ти була маленькою?

ВИПРАВДАВСЯ

837. Мати — Ти чого перекривляєш бульдога?


Син — Він перший почав.

ДАРЕМНЕ ПРОПАДАЮТЬ

838. — Татку, а слонячий батько мне слонятам вуха?


— Ні.
— От шкода! Такі вуха даремне пропадають.

ФАРБУВАННЯ НІГТІВ

839. — Мамо, глянь, і татко нафарбував нігті.


— Ні, дитя моє! Просто татко намагався забити в стінку цвях.

ВЕЛИКІ НЕ СПЛЯТЬ

840. — Мамо, купи мені яблуко!


— Пізно, дитинко, яблука вже сплять.
— То маленькі яблука сплять, а великі ні.

ВИМАЖЕШСЯ

841. — Глянь, тату , ТУ-104 летить!


— Гаразд, тільки руками не чіпай.

ДИМ

842. Дівчинка сиділа в кіно в першому ряду. Коли на екрані з'явилася лісова пожежа, вона прибігла до батька, що був у центрі залу.


— Ти злякалася? — спитав батько.
— Що ти,— відповіла дівчинка,— просто дим потрапив у очі.

ВБОЛІВАННЯ

843. Петрик прийшов додому в сльозах.


— Тобі не сподобалось у цирку? — спитала мати.
— Ні, приборкувача з'їли, а найменшому левикові нічого й не дісталось.

ТУРБОТЛИВІСТЬ

844. — Гей, розбійнику, яблука крадеш?!


— Що ви, бабцю! Це яблуко впало, а я виліз сюди на дерево, щоб його прив'язати на місце.

ВСЕ ОДНО

845. Мати, помітивши крізь вікно, як її чотирирічний син б'є лопаткою другого хлопчика


— Що ти робиш?! Ти ж його так покалічиш, що доведеться йти до лікаря.
— Йому все одно йти до лікаря, в нього нежить.

ХУДОЖНИК

846. — Бачите, як гарно малює ваш син? Ану, хлопчику, намалюй чай у склянці.


— Солодкий чи без цукру?

ЛЮДИНА КРИЧИТЬ

847. Син до матері


— Дай мені двадцять копійок для того чоловіка, що кричить на вулиці.
— А про що він кричить?
— Що велика порція морозива коштує двадцять копійок.

ПРОПОЗИЦІЯ

848. Батько спішить на роботу і неспокійно поглядає на годинник. Восьмирічний син пропонує


— Мамо, зупини годинника, а то батько запізниться на роботу.

МАЛОЛІТРАЖНИЙ КОНИК

849. Вперше побачивши осла, хлопчик вигукує


— Мамо, малолітражний коник!

ЛЮДОЖЕР

850. — Мамо, хіба татко людожер?


— Звичайно, ні. Що це тобі в голову влізло?
— А чому він учора сказав, що з'їсть свого заступника.

ПЕРЕЛЯК

851. Два хлопчики забрели на виставку абстрактної скульптури. Один із них оглянувся і схопив за руку приятеля


— Тікаймо, бо ще скажуть, що це ми натворили.

ХТО ПОЧАВ?

852. Шестирічний хлопчик, суворо покараний батьком, питає


— Татку, коли ти був маленький, дідик бив тебе?
— Бив.
— А коли дідик був маленьким, йому теж перепадало від батька?
— Звичайно.
— Хотів би я знати, який ідіот почав першим.

ПОТРІБНИЙ ПОДАРУНОК

853. — Що ти подаруєш своєму другу в день народження? — спитала дівчинка однокласника.


— П'ятий том Гоголя.
— Чому п'ятий?
— Чотири попередніх він узяв почитати ще торік.

НАЙМУДРІШИЙ

854. — Мамо, чому царя Соломона вважали наймудрішим чоловіком?


— Тому, що він мав багато жінок, які давали йому поради.

СПОКУСА

855. Хлопчик довго стояв перед купою апельсинів. Господар не витримав


— Бачу, ти намагаєшся украсти апельсини.
— Навпаки, я намагаюся не вкрасти.

ПРО ВСЯК ВИПАДОК

856. Дівчинка довго розглядала лева в клітці, потім сказала


— Татку, про всяк випадок, якщо він раптом вирветься на волю і з'їсть тебе, на якому автобусі їхати додому?

СЕРДОБІЛЬНА МАТИ

857. — Куди так спішиш, хлопчику?


— Додому, щоб мама відшмагала.
— Тобі дуже того хочеться?
— Ні, звичайно, але якщо прийду додому після батька, то це зробить він.

ДЕ МАВПИ

858. — Мамо, то правда, що люди походять від мавпи?


— Правда, синку.
— Отож я й дивлюся, що мавп стало так мало.

ЗРУЧНЕ МІСЦЕ

859. В трамваї сидять самі тільки чоловіки, а жінки стоять. Жоден чоловік не уступає місця. Тоді шестилітній хлопчик, що сидів на колінах у батька, встає, підходить до однієї з жінок і каже


— Сідайте, будь ласка, на моє місце.

ЯК СМІВ?

860. — Як ти смів украсти велосипеда, що був на цвинтарі? — запитує суддя хлопчину.


— Я думав, що господар того велосипеда вмер,— відповів хлопець.

ПІДВИЩЕННЯ ТЕПЛА

861. — Скільки градусів тепла надворі?


— Шість.
— А в нашій кімнаті?
— Вісімнадцять.
— То відкрий вікно, хай і ті шість зайдуть.

ВІК ДІДУСЯ

862. Гість — Скільки років твоєму дідові?


Хлопчик — Не знаю, але він у нас дуже давно.

ТАТОВІ ФОКУСИ

863. Парубок приходить до дівчини. її маленька сестричка раптом питає парубка


— А ви фокуси робити вмієте?
— Ні.
— А мій татко вміє. Сказав, що вилетите звідси, як пробка.

НА РИНГУ

864. — Татку, чому в загсі жених і наречена подають один одному руки?


— Така традиція, синку. Ти ж знаєш, що боксери на рингу роблять те ж саме.

ВСЕЗНАЙКА

865. Питають маленьку дівчинку


— Хто все бачить, хто все чує, хто все знає?
— Сусідка,— відповідає дівчинка.

ПРЕДКИ

866. Розмовляють біля телевізора двоє хлопчаків


— Не уявляю, як жили наші предки, не було ж ні радіо, ні телебачення, ні електрики.
— От вони й померли.

ПОГАНО ПРАЦЮЄ...

867. — Скільки раз я тобі казала, що іграшки треба класти на місце. Чому ти забуваєш?


— Мамо, але ж у мене погано працює пам'ятник.

НАДІЙНА ОПОРА

868. Дівчинка опускається сходами з чашкою в руках.


— Обережно, не впади,— попереджує мати.
— Не впаду, мамочко, я ж за чашечку тримаюсь.

ПРИХОВАЛА

869. Дівчинка прийшла додому з розбитим коліном. Мати сплеснула руками


— Я так і знала!
— Яка ти, мамо! Знала і нічого мені не сказала.

КУПАЛЬНИК

870. — У твоєї ляльки нема купальника?


— Є, але мама його одягла.

ПОВЕРНЕННЮ НЕ ПІДЛЯГАЄ

871. — У тебе новий братик? — питають одного хлопчика.


— Є, але він мені не подобається пика червона, і весь час реве.
— А ви його верніть назад.
— Не можна, ми ним два дні покористувалися.

ПРОФІЛАКТИКА

872. Жінка до чоловіка — Наш будильник зупинився. Треба віднести до майстра. Видно, механізм забруднився.


Син — Ні, механізм чистий, вчора я вимив його водою з милом.

ДИТЯЧА НАЇВНІСТЬ

873. — Мамо, ангели літають?


— Так, мій хлопчику, літають.
— А коли наша нова прислуга полетить? Вчора татко назвав її ангелом.
— Завтра, мій хлопчику.

ЕПІТЕТ

874. — Татку, що таке епітет?


— Наприклад, коли про твого батька говорять, що він геніальний поет — це епітет.
— А якщо говорять, що бездара?
— Це вже наклеп.

АБО - АБО

875. Хлопчик вийшов із умивальні. Мати оглядає його й каже


— Обличчя в тебе чисте, але коли ти знову встиг вимазати руки?
— Коли мив обличчя.

НЕ ПРОВЕДЕШ

876. Фотограф до хлопчика — А тепер усміхнися й гляди, як вилетить пташка.


Хлопчик — Та облиште ви ці казки! Постарайтесь правильно поставити видержку і діафрагму, щоб вийшов гарний знімок.

ЗОВСІМ ПРОСТО

877. — Дядьку, як ви плетете рибальські сіті?


— Беру пригорщу дірок і зшиваю.

БДЖОЛА

878. Син електрика прийшов додому в сльозах, із напухлою щокою.


— Що трапилось? — тривожиться мати.
— Я зловив бджілку,— відповідає хлопчик,— а вона виявилася неізольованою.

НЕ ВІРИТЬ

879. — Кажеш, мамо, мене приніс лелека?


— Лелека, синку.
— І я важив вісім кілограмів?
— Вісім.
— Так знай розмах крил лелеки не дозволяє підняти такий вантаж.

ЗАЧИТАЛАСЬ

880. — Мамочко, як називається станція, яку ми проїхали?


— Не знаю. І не докучай мені, бачиш, я читаю.
— Шкода, що не знаєш. Наш маленький Іванко якраз там зійшов із поїзда.

ПОГАНИЙ ДЕНЬ

881. — Ну як, донечко,— питає батько,— гарно ти провела день?


— Ні,— відповіла донька,— я весь день слухалась мами.

НАМАГАЛАСЬ

882. — Скільки раз я тебе вчила не втручатися в розмову старших! Вичікуй, поки вони закінчать.


— Я намагалась, мамо, але вони ніколи не закінчують.

«ВЧИТЕЛЬ»

883. — Невже ти навчив папугу брудних слів?


— Ні, мамо, я тільки казав йому, яких слів не можна говорити.

КОМІСІЯ

884. Вихователька дитсадка сказала дітям, що ігор не буде, бо прийшла комісія. Трирічний хлопчик підійшов до однієї жінки з комісії і каже


— Тітонько комісіє, а коли ви підете?

ПОСПІШНА

885. — Чому так швидко їси шоколад? Чи забула, що в тебе є братик?


— Ні, мамо, не забула. Тому й спішу.

ОСТАННЯ ІНСТАНЦІЯ

886. — Татку, мені не вистачає в кросворді одного останнього слова.


— Якщо останнього — звернись до мами.

ВИХОВАНИЙ ХЛОПЧИК

887.. — Ким ти будеш, хлопчику, коли виростеш?


— Спочатку — лікарем, щоб догодити мамі, потім — адвокатом, щоб не образити татка, а вже потім — матросом, на радість собі.

ПОКОЛІННЯ

888. — Мамо,— каже дев'ятирічна дівчинка,— ти знаєш ту вазу, яка переходить у нашій родині з покоління в покоління?


— Так, — відповідає мати.— А що?
— Моє покоління тільки що її розбило.

ВУЗЛИК

889. — Що за вузлик у тебе на плавку?


— А то мама зав'язала мені, аби я не забув опустити листа в поштову скриньку.
— І ти опусти»?
— Ні, мама забула його дати.

УНІВЕРСАЛ

890. Розмовляють два хлопчики


— Кажуть, Юлій Цезар міг робити відразу три справи і всі три добре.
— Подумаєш! Я відразу роблю п'ять справ вчу уроки, слухаю маму і радіо, дивлюсь телевізор і до всього сплю.

НА КОРИСТЬ БАТЬКІВ

891. — Хлопчику, ти сам удома?


— Сам.
— А де батьки?
— Пішли в театр.
— Передай їм привіт і скажи, що я хотів навідатися, але не застав їх удома.
— Спасибі! Вони будуть дуже раді.

НЕ ЗНАВ

892. — Ти казав, що тут мілко,— докоряє автомобіліст хлопчикові на березі ріки,— а насправді так глибоко, що довелося витягувати машину на собі.


— Я й не знав, що так глибоко,— виправдовується хлопчик.— Коли качки переправляються, вода їм тільки лапки закриває.

В ЗООПАРКУ

893. — Мамочко! Купи мені слона!


— Що ти, синку, це ж неможливо.
— А ти на виплат.

ПОВІР'Я

894.— Мамо, я просипав сіль на чисту скатертину.


— Піди збери.
— Кажуть, якщо просиплеш сіль, буде сварка.
— Кажуть, так.
— А якщо то не сіль?
— То й сварки не буде. А чому питаєш?
— То була не сіль. Я пролив чорнило.

СПОЧАТКУ ПО-ДОБРОМУ

895. Дитина ніяк не засне. Жінка до чоловіка;


— Може, заспівати йому?
— Навіщо так відразу? Спробуй із ним спочатку по-доброму.

НЕ ПІДХОДЬ БЛИЗЬКО

896. — Мамочко, можна, я піду поглянути на затемнення сонця? Всі діти дивляться.


— Йди. Тільки не підходь близько!

ГОСПОДАРНИК

897. — Мамо, дай мені молотка, я заб'ю гвіздок.


— Відіб'єш собі пальці.
— Ні, гвіздка триматиме Павлик.

СПИТАЙ МАМУ

898.— Татку, де Альпи? — питає малюк батька, що прикипів очима до телевізора.


— Спитай маму, вона тільки й знає, що переставляти все з місця на місце.

НА КОНЦЕРТІ

899. — Добре співали на концерті? — питає батько малого сина.


— Ні,— сухо відповідає син.— Кілька пісень їм довелося повторити.

ПІЙМАЛИ НА ГАРЯЧОМУ

900. Хлопчаки дивляться, як чоловік напуває з відра корову.


— Бачите,— каже один,— як розбавляють молоко водою.

ПО-РІЗНОМУ

901. — Хлопчику, як тебе звуть?


— Інші — ти, а сам себе — я.

КРИК

902. — Чому твій маленький братик так кричить?


— А чому б ні? Коли б у вас не було ні волосся, ні зубів, а ноги б вас не тримали і руки не слухались, ви б ще не так закричали.

АЛІМЕНТИ

903. — Татку, що таке аліменти?


— Коли двоє роблять помилку, а один із них за це платить.

АВТОМАТ

904. — Ким би ти хотів стати?


— Автоматом. Тому що він нічого не робить, тільки одержує гроші.

ЗНАЄ СВОЮ СПРАВУ

905. Дівчинка заходить до магазину і просить ляльку.


— Ось ця вміє ходити, кричати, плакати й пити.
— Ви знаєте, в мене є сестричка, яка все це робить. А я б хотіла просто ляльку.

І ТАТО МОЖЕ

906. — От бачиш, і тато вміє тебе викупати, а ти гадав, що без мами не обійтися.


— Звичайно, тільки що мама перед купанням знімає з мене черевики.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ

907.— Ти можеш мене, тату, бити, але попереджую я все вимщу на твоїх онуках.



ВИНЯТОК

908. — Яка ти розпещена і невитримана,— дорікає батько донечці, прогулюючись із нею по вулиці.


— Ідеальних дівчаток нема, за одним винятком,— відповідає донечка.
— За яким?
— Мами в моєму віці.

НА ПЛЯЖІ

909. — То не ваш хлопчик закопує в пісок мою одежу?


— Ні, то сестрин. Мій — он той, що набирає води вашим капелюхом.

НЕСТАЧА ДОПИТЛИВОСТІ

910. — Татку, що це за птах?


— Не знаю, синку.
— А чому ти не спитав, коли був маленький?

НЕ ЗАВИНИЛИ

911. Мати до синів-близнюків


— А я ж казала — до обіду не брати своїх тістечок.
— Ми й не брали своїх, він з'їв моє, а я — його.

ПОКУШТУВАВ

912. У парку собака лизнув руку маленькому хлопчикові.


— Що, вкусив тебе,— налякалася мати,
— Ні, тільки покуштував.

ДОРЕЧНА ПРОФЕСІЯ

913. — Сину,— докоряє мати,— я кликала тебе з десять разів, а ти вдавав, ніби не чуєш! І що тільки з тебе вийде?


— Офіціант,— озвався на те батько.

ЗНАЙДЕ

914. — Чого надіваєш калоші? Надворі немає калюж.


— А я знайду.

СМІШНИЙ

915. — Дідусю, і ти був колись маленький?


— Був, дитинко, був.
— Ото, мабуть, смішний був зі своєю лисиною і бородою.

ПРОЗРАДИВ

916. Батько — Скажи, чому, коли чайник нагріти, у нього з носика пара йде.


Син — А це я знаю. Щоб мамі легше відкривати твої листи.

ЇСТИ ЛЕЖАЧИ

917. — Мамо, хочу їсти.


— То вставай.
— Полежати хочеться.
— То вибирай, що краще їсти чи лежати.
— Їсти лежачи.

ЧОЛОВІЧА ЗАЧІСКА

918. Розмовляють двоє хлопчиків.


— Ні,— каже один,— так зачісуватися я не буду, так лише дівчата ходять.
— Добре,— каже другий,— але скажи тоді, яка, по-твоєму, зачіска чоловіча.
— Я не знаю. Ну, хоча б лисина.

НЕ ВИПИЛИ

919. — Синку, ти налив води до акваріума?


— Ні, мамко, рибки ще не випили вчорашньої.

АНГЕЛ

920. — Тату, що таке ангел?


— Це хлопчик, який переходить вулицю на червоне світло.

ПОХВАЛИВСЯ

921. — Мамо, мамо! До глечика з молоком потрапила миша.


— І ти витягнув її?
— Ні, мамо! Я впихнув туди кота, хай зловить.

ВИЧЕКАВ

922. — Чого плачеш, Юрку?


— Я вдарився вчора головою.
— Чому ж учора не виплакався?
— Вчора нікого не було вдома.

ОБІЦЯНКА

923. — Дідусю, купи мені барабана!


— Куди ще тобі барабан! Від тебе й так багато шуму.
— Але я обіцяю, що гратиму тільки тоді, коли ти спатимеш.

ЩЕ МАЛЕНЬКИЙ

924. — Тепер зрозумів, чому я тебе назвав маленьким ослом? — вичитує перехожий Іванкові.


— Тепер зрозумів. Я ще не такий великий, як ви.

СВОЯ АРИФМЕТИКА

925. — Татку, он їде четвертий трамвай.


— Чому четвертий? То ж тридцять перший.
Хлопчик здивований
— Ти сам казав, що три та один буде чотири.

ВТОМЛЕНИЙ

926. Батько вкладає спати чотирилітнього сина.


— Розказати казку?
— Ні, не треба.
— Заспівати колискову?
— Не треба.
— То що для тебе зробити?
— Я дуже втомився,— відповідає малюк.— Було б найкраще, коли б ти пішов і дав мені заснути.

ЖМЕНЯ ГОРІХІВ

927. — Мамо, дай, будь ласка, горіхів!


— Візьми жменю.
— Краще дай сама, твоя жменя більша.

НЕ БУЛО ЧАСУ

928. — Мамо, я впав у калюжу.


— Як, у нових штанях?
— Все сталося так швидко, що я не встиг їх зняти.

ПІДСУМУВАВ

929. Хлопчик випитує


— Татку, а ти боїшся лева?
— Ніскілечки.
— А тигра?
— Теж ні.
— А якщо вони разом — і лев, і тигр.
— Теж не боюсь.
— Значить, боїшся ти лише мами,— підсумував хлопчик.

НАША БЕРЕ

930. Зі двору до хати вбігає хлопчик у пошматованій курточці


— Мамо, наша бере!
— Боже мій, а де ж ти залишив братика?
— Його ще б'ють.

ПРАКТИЧНИЙ ПІДХІД

931. Батько до десятирічного сина


— Що ти скажеш про нового братика, якого дістав у подарунок?
— Вважаю, що є немало інших речей, яких потребуємо значно більше.

ПІДМІНИЛИ

932. Чоловік жениться вдруге. Питає свого малого сина


— Подобається тобі нова мама?
— Татку, я думаю, що тебе обдурили. Не така вона вже нова.

ВІДВЕРТА ВІДПОВІДЬ

933. — Васильку, коли ти, нарешті, виправиш свою двійку? — запитала мама.


— У щоденнику я вже виправив. А в класнім журналі не можу його ховають в учительській.

ПРОФЕСІЙНА РИСА

934. Один знайомий питає слідчого.


— Як розрізняєте своїх близнят?
— По відтисках пальців.

У СІМ'Ї СЛІДЧОГО

935. — Мені не шкода, негіднику, що ти з'їв варення. Але чому ти залишив стільки доказів?



СВІДОЦТВО

936. Батько до сина


— Маєш рацію. Свідоцтво, що ти знайшов,— моє старе шкільне свідоцтво. Правда, воно ні на волосину не ліпше від твого, і буде справедливо, коли дістанеш від мене те, що колись я дістав за нього від свого батька.

ТУРБОТА

937. Обурений господар кричить на сусіднє подвір'я


— Ваші два хлопці вилізли на мою яблуню і обірвали всі яблука!
— Боже ти мій! — налякалася мати,— а чи не скажете, де третій?

СКАРЖНИК

938. — Мамко, Магдушка цапає газету.


— То нестрашно. Газета вчорашня.

ПОВТОРЕННЯ

939. — То ваш Пепічек залишився на другий рік?


— Хіба ви не знаєте, що школа — то основа життя? А ми хочемо, щоб та основа була в нього щонайстійкіша.

ДЕРЖАВНА ДОТАЦІЯ

940. — Татку, що таке державна дотація?


— То є таке, синку. Наприклад, я даю тобі кишенькові, щоб ти добре вчився, а ти мені потім на іспитах провалюєшся.

ВІДГАДКА

941. Дядько відвідав родичів. Діти їли яєчка. Після вечері дядько загадав їм загадку


— Навколо біле, а всередині жовте. Що воно таке? А мала Боженка на це відповідає
— То Янічкова сорочка.

ФОТОАПАРАТ

942. За добре свідоцтво батько купив синові фотоапарат. Той на радощах помчав купувати фільм.


— Шість на шість? — питає продавець.
— Тридцять шість,— відповідає хлопець.

ПІКЛУВАННЯ

943. Мати привела сина в перший клас. Прощаючись, каже


— Ти, синочку, вчися спокійно, прийдеш додому сам, а я побіжу шукати знайомства, аби влаштувати тебе в університет.


МОРАЛЬНІ КРИТЕРІЇ
Найбільша різниця між малим і дорослим — ціна їхніх іграшок.


ЩИРІСТЬ

944. Вона — У газетах пишуть, як один чоловік одружився з дівчиною заради грошей. Правда, ти б зі мною не одружився заради грошей?


Він — О, так, моя люба! Я не одружився б із тобою ні за які гроші в світі.

ТЯЖКА СИТУАЦІЯ

945. — Моє кохання до вас, Марійко, таке велике, що я пішов би за вами в саме пекло. Щоб вас добути, я готовий до бою з самим дияволом!..


— Будь ласка, поговоріть із моєю мамою.

БРАТ

946. Господиня — 3 ким ти, Насте, тільки що розмовляла на східцях?


Служниця — Зі своїм братом.
Господиня — А як його звати?
Служниця — Та казав, що Грицьком.

ПОПЕРЕДНИКИ

947. Парубок прийшов до дівчини і побачив, що стіни квартири увішані багатьма чоловічими портретами.


— То ваші предки? — питає.
— Ні, ваші попередники.

ЯКЕ ОПУДАЛО?..

948. — Видите, Степане, якщо я не вийду за вас заміж, є ще багато дівчат на світі...


— Йой, що ви! Коли я навіть вам непотрібний, то яке опудало вийде за мене?

ЛИШЕ ВИХОДЬ!

949. Дочка — Мамо! Я не вийду заміж за Ілька! Він такий атеїст, що навіть у пекло не вірить.


Мати — Лише виходь за нього, дитинко! Потім буде вірити!

ВИРУЧИЛА

950. — Як ся маєте? — нав'язує дівчині бесіду молодий хлопець.


— Дякую, добре.
— А як ся має ваша мама?
— Дякую, добре.
— А як ся мають ваш брат і сестра?
— Дякую, добре.
Хлопець не знає, що далі говорити. Дівчина виручає
— Я маю ще діда й бабу.

ЗА...

951. — Попробуйте лиш поцілувати мене, я за...


— Закричите?
— Зажмурюся.

ЩИРА

952. — Що б ти, Марійко, зробила, якби я тебе поцілував?


— Кликала б маму.
— Ну, а тоді що було б?
— Нічого, бо в хаті нікого нема.

ПОЖЕЖНИК НА КУХНІ

953. Завідуюча їдальнею зайшла на кухню і побачила там молодого пожежника.


— Що тут шукає пожежник? — питає кухарку.
— Слідкує, аби м'ясо не пригоріло,— відповідає та, червоніючи.

ТВОЄ — НАШЕ

954. Дівчина кілька разів нагадувала хлопцеві, який позичив у неї гроші, про борг.


— Давай одружимося, і гроші будуть нашими,— запропонував хлопець.

НЕ ПАМ'ЯТАЄ

955. Степан був у знайомої дівчини. Наступного дня, коли хміль пройшов, він згадав, що просив рука Оленки. От він і дзвонить по телефону


— Алло! Оленко! Я вчора просив вашої руки, але не тямлю, що ви мені відповіли «Так» чи «ні»?
— Ой! Як добре, що ви подзвонили! Я пам'ятаю, що вчора хтось просив моєї руки і я дала згоду, але вже не знаю, хто це був!

ДЕ ОТІ ВОВКИ?..

956. Одна багата шинкарка найняла Івана відвезти її на десяте село до своєї дочки. Звечоріло. Під час подорожі їй захотілося відпочити. Наказала нагодувати коней, а сама лягла на возі. Іван прив'язав коні й на кінець дишла повісив торби з вівсом, а сам ліг під віз і хилитає ним. На дишлі торби похитуються, шинкарка злякалась і питає у візника


— Іване, що то кивається напереді?
— Вовки, паніко,— посміхаючись, відповів Іван.
— Ходи на віз, бо я боюся.
Іван хотів чи ні, а послухав паніку...
Другого вечора також довелось їм у полі ночувати. Іван знову заліз під воза й ліг, а шинкарка пильно приглядається на дишло й питає
— Іване, а де ті вовки, що були вчора?

ТРАГЕДІЯ

957. — Любонько,— озвалася господня до квартирантки,— ваш брат уже перестав навідуватися, правда?


— Той мерзотник уже знайшов собі іншу сестру.

ШКОДА

958. Їдуть двоє дівчат автомашиною, і раптом лопнула шина. Дівчина, якій належала машина, до своєї колегині


— Бувають хвилини в житті, коли справді шкодую, що я незаміжня,

ЩО НАЙБІЛЬШЕ?..

959. Питали одну панночку, що їй найбільше подобається. Панночка хвилину подумала, а потім каже «По-друге, їжа, по-третє, квіти».



СВАТАЧ

960. Несміливий сватач після величезних зусиль нарешті відважився


— Маріє, думаєш, що твоя мати справді хотіла б стати моєю тещею?

НЕЩАСТЯ

961. — Чи були ви вже деколи свідком залізничної катастрофи?


— Так, одного разу в тунелі замість дівчини я поцілував її батька.

НЕМОЖЛИВІСТЬ

962. — Коли вже одружуватися, то до загсу хочу повести собі гарну жіночку і добру кухарку.


— Але ж це неможливо. Це двоєженство.

СУЧАСНІ ЗАРУЧИНИ

963. — І давно ти заручений із нею?


— Не знаю точно, бо в мене тоді зупинився годинник.

ТІЛЬКИ П'ЯНИЙ

964. Прийшла одна пара до загсу розписуватися. Він ледве стоїть на ногах, вона — теж. Їм і кажуть


— Прийдете завтра, в такому стані розписуватися вам не можна.
Прийшли і на другий день; дівчина твереза, а жених — знову п'яний. Дівчину й питають
— Ваш обранець тверезим буває?
— Звичайно, буває, але тверезим не хоче йти до загсу.

КЛОПІТ

965. — Коли я вперше Мару поцілував, то вона вліпила мені потиличника. А коли я почав присягати, що вже ніколи більше такого не вчиню, вона вліпила мені вдруге.



КОХАННЯ

966. — Любиш мене?


— Шалено.
— А помер би заради мене?
— Ото вже ні! Моє кохання безсмертне.

ПЕРЕД ВЕСІЛЛЯМ

967. — Уяви собі! — каже друг другові.— Моя наречена повернула мені обручку і виходить заміж за іншого. Цікаво, де той хлопець живе?


— Чому питаєш? Хочеш із ним битися?
— Що ти! Хотів би продати йому цю обручку.

ПРИЧИНА

968. — Чи не здається вам, панночко, що танці, які ми танцюємо удвох, дуже короткі?


— Можливо. А ви знаєте, що диригент цього оркестру — мій наречений?

В ПОШУКАХ НАРЕЧЕНОЇ

969. Один хлопець ніяк не міг одружитися сподобається йому дівчина, покаже її матері — то очі не такі, то ніс негарний, то губи не сподобаються. І знайшов нарешті хлопець дівчину, що була, як дві краплі води, схожа з його матір'ю ті ж очі, ніс, губи, навіть вимова. Сподобалась матері. І оженився б хлопець, та на цей раз категорично не погодився батько.



ДИТЯ

970. Заходить бригадир у дім і питає


— Маріє, чому донька твоя на роботу не виходить?
— Куди їй на роботу? — видивилася мати. — Вона ще дитина.
Бригадир і через рік своєї
— Маріє, чому донька на роботу не виходить?
— Куди їй на роботу!? — дивується мати.— В неї ж дитина.

ПРАЦЬОВИТИЙ

971. Приїхав син у село до матері. Зайшов до хати, поставив чемодан і відразу


— Мама, дай порубать!
Мати дивиться на сина, дивується
— Якраз учора сусід усі дрова порубав, нічого не лишилося. Відпочинь, синку, з дороги!
Тоді син
— Ви не зрозуміли, мамо. Я просив поїсти.
— О, так би й сказав, синку! А то й не по собі стало тільки поріг переступив — уже й до роботи. Зараз, синку, зараз!

ТЕЛЕГРАМА

972. Директор до секретарки


— Будьте ласкаві, пошліть до мене додому телеграму, щоб донька на хвилину залишила телефон, мені треба поговорити з дружиною.

БЕЗВИХІДНЕ СТАНОВИЩЕ

973. — Як сталося, що ти до неї посватався?


— Та як — ми сиділи й говорили, кінець кінцем я вже не знав, про що інше з нею говорити.

ХИТРІСТЬ

974. Гість підходить до будинку і бачить, що син господаря на присадибній ділянці косить.


— І як тобі вдалося примусити його робити? — дивується гість.
— Я сказав, що загубив у траві десять карбованців.

СКРОМНЕ БАЖАННЯ

975. Юнак не знає, що купити своїй дівчині на день іменин. Питає в матері


— Мамо, коли б тобі завтра сповнилось сімнадцять, що б ти хотіла в подарунок?
— Нічого більше,— відповідає мати.

ЇДЦІ

976. — В мене, знаєте, шість дочок.


— Співчуваю. Важко тепер прогодувати шість їдців.
— Даруйте, не шість, а дванадцать. Вони всі заміжні.

РОЗПОВІДЬ БАТЬКА

977. Батько, учасник війни, розповідає синові про свої ратні подвиги. Син захоплено слухає, нарешті питає


— Татку, якщо все це робив ти, тоді навіщо були ще й солдати?

ДОМОВИЛИСЬ

978. Четверо приятелів зайшли до кав'ярні, сіли за столик. Один зітхнув, його підтримав другий, далі й третій. А четвертий у відповідь обурився


— Друзі, не можна думати лише про гроші.

НЕ НАСТІЛЬКИ

979. Син до батька


— Тату, коли я буду настільки дорослий, що зможу піти, куди схочу, і повернутися додому, коли схочу, не питаючи маминого дозволу?
— Е, сину, я й сам ще не настільки дорослий.

ЦВІТ ДУШІ

980. Один хлопець, сидячи просто під палючим сонцем, писав листа коханій. В кінці дописав «Даруй мені, цвіте душі моєї, що я писав тобі в самій майці, але повір, така спека, що сил не вистачає».



МОТИВУВАННЯ

981. Дуже боязливий молодий працівник звертається до свого шефа


— Хочу просити вас відпустити мене на тиждень.
— З якої причини?
— У понеділок женюся, і величезну приємність відчував би, склавши товариство моїй жінці в її шлюбній подорожі.

СТАРШИНА

982. Батько застав свою дочку, яка цілувалася зі старшиною на лавиці в парку, і вичитує їй


— Я тебе навчу цілуватися з солдатами!
— Уже пізно,— зауважив старшина,— цьому вже я її навчив.

ДРУГЕ МІСЦЕ

983. — Перепрошую, кохана, але завернув я з колегами до бару. Ми вдарили об заклад, хто більше вип'є.


— Ну, й хто взяв друге місце?

ПАМ'ЯТЬ

984. — Позичиш мені п'ятсот злотих?


— Ні.
— Я це добре запам'ятаю!
— Але коли б я позичив, то напевне, забула б.

ПРОТИЛЕЖНІСТЬ

985. — Оженюся тільки з дівчиною, яка є цілковитою протилежністю мені.


— Розглянься добре, скільки навколо розумних дівчат.

ВСЕ ОДНО

986. — Скажи, які мої шанси в тебе?


— Друге місце.
— А перше в кого?
— Мені все одно.

НЕ КУРИТЬ

987. — Чому вже не дружиш із Ольгою?


— Тому, що коли поцілував її, то несло від неї тютюном.
— Несерйозна причина.
— Як ні! Адже Ольга не курить.

ПРОХАННЯ

988. Мати до дочки


— Дорогенька, чи не зможемо ваших дітей залишити з вами? Хочемо сьогодні піти з батьком у кіно.

ПОРАДА

989. Мама радить дочці, яка щойно вийшла заміж


— Дитинко, хочу тобі дати добру пораду ніколи не вступай у суперечку зі своїм чоловіком. Відразу плач!

ЗАСПОКОЇВ

990. Сидить мати та й плаче. Підходить син, питає


— Чого ви, мамо, плачете?
— Плачу, сину, що тобі вже двадцять років, а помочі від тебе ніякої.
— Не плачте, мамо,— заспокоїв матір син,— скоро оженюся, то буде вам поміч.

ТАЄМНИЦЯ

991. — Молодий чоловіче! Ви поцілували мою дочку?


— Я не можу вам на це відповісти.
— Чому?
— Я дав їй слово честі, що нікому не скажу.

КАРА

992. Питається Вельзевул Сатани, чому той такий радий.


— Уяви собі, вчора прийшла одна нова. Я закрив її до кімнати, в якій повно модних капелюшків і міні-спідничок, але жодного дзеркала.

ПОШУКИ

993. — Чому весь час оглядаєшся, доню? — питає батько дочку.


Шукаю для тебе зятя, тату,— відповідає вона.

ВСЕ ДЛЯ ЛЮДИНИ

994. Батько дорікає п'ятнадцятирічній доньці


— У такому віці ти хочеш вийти заміж?!
— А чом би й ні?!
— І ти справді думаєш, ще зумієш ту людину ощасливити?
— Звичайно. І не тільки його самого...

ЗУСТРІЧ

995. Зустрілися двоє шістнадцятирічних дівчат і ведуть розмову


— Чи вже маєш хлопця?
— Ні, дівчинку.

ПОКУТА

996. Вісімнадцятирічна дівчина на світанку повертається додому. Біля дверей зустрічає її мати


— Бога ради, де ти була? Я в твої роки...
— Тоді, мамко, мені вже було півроку.

ДОБРА ПОРАДА

997. — Знаєш, мамко, я ніколи б не віддалася за чоловіка, який уночі хропе.


— То дуже розумне рішення, доню,— схвалює мати.— Однак прошу тебе при випробуваннях будь обережна!

ЛИСТ ВІД ОНУЧКИ

998. Бабуся отримала листа від онучки, яка проводила відпустку на узбережжі Чорного моря. Внучка пише, що почуває себе добре, а весь вільний час відводить пінг-понгові.


Бабуся відповіла «То не біда, внучко, що він китаєць. Ти дивись, щоб справді був доброю, порядною людиною».

КОНСТАТАЦІЯ

999. Двоє пенсіонерів сидять у парку.


Перший — Так, так. Велика різниця між теперішніми та колишніми дівчатами.
Другий — Справді, велика. Колись, якщо дівчина соромилася, то червоніла. А нині соромиться, коли почервоніє.

ВМІЄ

1000. — Нісенітниці! Виходиш за нього заміж тільки тому, що добре танцює! А вміє він щось робити?


— О, так! Прекрасно плаває...

ДВІЧІ

1001. Суддя — Заміжня?


Підсудна — Так... двічі.
Суддя — А скільки вам років?
Підсудна — Двадцять вісім.
Суддя — Теж двічі?

ОБЕРЕЖНА

1002. Пожежники зупинилися біля дівчини і питають, де горить.


— До машини з вами не сяду, але ходіть зі мною, то поведу вас до пожежі,— відповіло дівча.

НАСМІЛИВСЯ

1003. У літаку несміливий юнак дивиться на дівчину і ніяк не може почати з нею розмови. Нарешті, набравшись хоробрості, говорить


— Вибачте, ви теж летите в цьому літаку?

ЗАКОХАНІ

1004. Андрій проводжає додому свою приятельку. Перед дверима ніжно прощаються довгим поцілунком. Раптом з другого поверху хтось кричить


— Молодий чоловіче, не заперечую, щоб ви цілували нашу Єву. Але йдіть трохи далі від дзвінка.

ДВА ПРИЯТЕЛІ

1005. Зустрілись два приятелі. Зразу звертається один до другого


— Видиш це вікно?
— Так.
— Торік я щодня посилав туди тисячі поцілунків, а цього року щомісяця п'ятсот крон.

НАДІЇ

1006. Батько двох дочок потрапив випадково в автомобільну катастрофу, довелося ампутувати ногу. Держстрах виплатив велику суму грошей, яку батько й призначив для своєї старшої дочки, що виходила заміж. За весільним столом молодша дочка шепче батькові на вухо


— Маю надію, що подбаєш так само й про мене.

ТОМУ

1007. Мама до дочки


— Прошу тебе, щоб повернулася з тої прогулянки найпізніше о годині дев'ятій.
— Але ж, мамо, я вже не дитина!
— Власне, тому.

СТУРБОВАНА

1008. Сучасна мама — Я стурбована, що моя дочка постійно повертається додому завчасно.



ДОБРІ МАНЕРИ

1009. Мама підростаючої дочки розповідає знайомій


— З чотирьох залицяльників, які бувають у моєї дочки, тільки один, здається мені, добре вихований.
— З чого судите?
— Тільки він один, коли залишається сам на сам з дочкою, не вішає капелюха на ключ у дверях.

УМОВИ

1010. Обурений господар до хлопця, який просить руки його дочки


— Ну, знаєте! Такий шмаркач, і хочете одружитися з моєю дочкою! Чи зможете створити їй такі умови, як має вдома?!
— Думаю, так. Я теж маю дуже прикрий характер.

БРЕХНЯ

1011. Розмовляють два знайомі


— І ви погоджуєтесь, щоб ваша дочка вийшла заміж за того типа?! Йому загрожує п'ять літ ув'язнення!
— А то брехач! Сказав, що тільки три!

ЗВІСТКА

1012. Дві дами розмовляють про знайому


— Знаєте, коли Ковальська довідалася, що її дочка вийшла заміж?
— Ні.
— Коли викликали її посвідчити при доньчиному розлученні.

НАКЛЕП

1013. — Любов твого нареченого небезкорислива. Хоче оженитися, щоб сплатити борги.


— Нічого подібного! Він взагалі не має наміру їх сплачувати.

ВЕСІЛЬНА ПОДОРОЖ

1014. Молодята виїхали автомашиною у весільну подорож, їхали з годину — і машина раптом зупинилася. У пошуках хиби обоє залізли під машину і лагодили там щось довгенько. Пішохід, що проходив мимо, плеснув молодого по плечу і каже


— Не говорячи вже про те, що на вас дивиться понад двадцять пар очей, мушу звернути вашу увагу, що п'ять хвилин тому украли вашу машину.

ЗНАК

1015. Батько до дочки, яка збирається заміж


— Твій жених, бачу, справді тебе любить.
— Думаєш?
— Три місяці тому позичив у мене тисячу злотих, а все ж таки ще приходить до нас.

ЦІКАВІСТЬ

1016. — Можете поговорити про мене з батьком, але попереджую, що трьох попередніх моїх прихильників вія викинув через вікно.


— Справді? А на якому поверсі живете?

НАРЕШТІ

1017. Знайомий до батька дівчини, яка не мала успіху в женихів


— Здається, ваша дочка вийшла заміж. А важко було вам розлучитися з нею?..
— Дуже важко! Я вже подумував, що це неможливо.

ПЕРЕВАГА

1018. Молода дівчина признається приятельці


— Його мама — проти мене, але на моєму боці матінка-природа!

ВИСНОВОК

1019. Мати до дочки, що два місяці тому вийшла заміж


— Як твій чоловік ставиться до тебе?
— Прекрасно. Дає мені все, що забажаю.
— Якщо він задовольняє всі твої потреби, значить, потреби в тебе замалі.

ЗВИЧАЙ

1020. Підростаючий син до батька


— Якою стороною вулиці мужчина повинен іти з жінкою?
— Тою, на котрій немає вітрин.

ПЕРЕСТОРОГА

1021. Батько до сина, який має вступити в шлюб


— Пам'ятай, жінки, як і діти, вимагають найбільшої любові тоді, коли найменше на це заслуговують.

ДОСТОЙНІСТЬ ПОВНОЛІТТЯ

1022. Син до батька


— Треба мені п'ять тисяч злотих!
— Не маю такої суми.
— То позич!
— Ти вже повнолітній, можеш сам робити борги!

ЛИСТ

1023. Якийсь марнотратний син, просячи батька в листі про гроші, дописав унизу «Мені так неприємно просити Тебе знову про гроші, що я побіг на пошту, аби завернути того листа».


Через кілька днів одержав відповідь «Не роби, сану, таких висновків, твого листа я не одержав».

ПІДОЗРІННЯ

1024. Батько накинувся на дочку, яка пізно повернулася додому.


— Ти була сама?
— С-сама...
— А з ким ти була сама?!

ЗА ПРАВДУ

1025. — Чому ти посварився з Еллою?


— Вона просила вгадати, скільки їй років.
— То й що?
— Я сказав правду.

РІЗНІ БАЖАННЯ

1026. — Дорога моя, я прийшов спитати, чи не вийдеш за мене заміж? — соромливо говорить хлопець.


Дівчина розчаровано
— Ет, а я вже гадала, що ти прийшов запросити мене до кав'ярні.

ВІДУЧИЛИСЬ ЧЕРВОНІТИ

1027. — Дівчино, дівчино,— сумно похитав головою дід,— тепер ви, дівчата, зовсім не ті. Відучилися й червоніти. Не те, що в часи моєї молодості.


— Уявляю, дідусю, що ви їм говорили!

ПРО ПОВАГУ

1028. Два чоловіки розмовляють у трамваї.


— Ото були часи! Молодь поважала старших, не те що тепер.
— Дарма жалієтесь! Хіба не дали вам місце?
— Що з того? А дружина моя так і стоїть.

МАРНІ ХВИЛЮВАННЯ

1029. Мати — Я ніколи не розлучалась зі своєю донькою!


Зять — Не плачте, через місяць вона повернеться до вас.

СХОЖЕ НА НЬОГО

1030. — Це фото замовлене вашим сином,


— Схоже на нього.
— Але він не заплатив!
— А це ще більше схоже на нього.

НА ЛЕКЦІЮ

1031. Дві подруги перед афішею, яка повідомляє «Сьогодні в клубі лекція, потім танці».


— Ти справді хочеш піти на лекцію? — питає одна.
— Звичайно,— відповідає друга,— кажуть, лектор чудово танцює.

МОЛОДОЖОНИ

1032. Молодий чоловік питає дружину


— Хто ж сьогодні залишається з дитиною?
— Давай тягнути сірники,— відповідає дружина. - Якщо витягнеш великого сірника — твоя мама, якщо маленького — моя.

ДО ПАРИ

1033. — То як, наші молодята одне другому до пари?


— Напевне, до пари. Бо його рідні кажуть — нещасна дівчина, а її — нещасний хлопець.


Каталог: download
download -> Програма для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою
download -> Дорогий друже! Вітаємо тебе з новим шкільним роком!
download -> Охорона природи в Україні
download -> Конспект заняття гуртка "Чарівний ланцюжок" на тему "Бабусині вишиванки"
download -> Диплом за перемогу в шкільному конкурсі поезій, присвячених Тарасові Шевченку
download -> О. В. Гнидіна (координатор Л. Л. Халецька), Полтавська обл
download -> Післямова


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   16


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка