Добридень, сусіде! Сміховинки від видавництва на Закарпатті народний гумор має своє неповторне забарвлення. Двічі видані у нас «Закарпатські сміховинки»



Скачати 487.31 Kb.
Сторінка8/16
Дата конвертації05.05.2016
Розмір487.31 Kb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   16

ВІДДАНИЙ СИН

685. Хлопець прибіг до поліцая й просить


— Ходіть швидше! Якийсь чоловік більше години з нашим няньком на землі б'ються!
— Чому ж ти не прийшов сказати скоріше?
— Бо дотепер нянько були зверху!

ОТІ ДІТИ!

686. Учителька розповіла дітям про корову і питає їх


— Для чого корові хвіст?
Тиша. Аж ось зголосилася мала Катушка
— Для того, щоб люди не знали всього про неї.

ФІЗИКА

687. На уроці фізики вчитель каже учням


— Завдяки закону земного тяжіння ми можемо ходити по землі.
На це Яро Сливка несподівано для всіх випалив
— А як то воно було, товаришу вчитель, доки не мали цього закону?

ЗДОРОВ'Я

688. — Так що, Мартіне, мамка вже здорова?


— Так, трохи...
— Як це трохи?
— Ну так... Мене вже відлупцювала, а тата ще не наважується.

ХИТРУН

689. Учитель — Ти й цього разу спізнився на півгодини.


Мішо — То нічого, пане вчителю, мама каже, аби я не спішив, бо переді мною ще все життя.

МАЛИЙ ГУРМАН

690. — Душане, не обпирайся ліктями на стіл! Не пхай пальці до рота! Закрий ту пащеку! Що так дико регочеш?! Хіба так тримають ложку в руці?! Я збожеволію, поки той пацан наїсться.


— Мамоцко, плавда, сцо ти не плодаси мене нізасцо в світі?

СКАРГА

691. Йожко поводився нечемно. Як батько вліпив йому по штанях, то він заверещав


— Спочатку хочуть дитину, а після, коли вже знайдеться а них дитинча, тільки періщать його.

НІЧИЯ

692. Учителька пояснює дітям ділення. На дошці написала «2 2» і питає


— Хто знає, діточки, що це означає?
У Іванка, що сидить на першій парті, засяяли оченята
— Нічия!

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

693. — Кандрачику, твоє домашнє завдання серед усіх найгірше. Повідомлю про це твого батька.


— Так йому й треба, може, хоч після того уважніше буде ставитися до моїх завдань.

ДІТИ МУДРУЮТЬ

694. — Віриш чи ні, але мене справді бузько приніс.


— Можливо, але це не в усіх так. Мені, наприклад, казала мама, що я викапаний тато.

СПОКОЮ!

695. — Тату! — турбує наймолодший син батька, що читає газету. — У Мілана двадцять вісім зубів, а в мене лише двадцять п'ять.


Дайте мені, нарешті, спокій! Поділіться ними!

ВЕЛИКА РАДІСТЬ

696. Малий Йожко разом зі своїми сестричками на канікулах гостював у дядька.


— Ну що, яку радість ви зробили дядькові? — спитав Йожка тато після повернення.
— Величезну! — захоплено відповів Йожко.— Уяви собі, татусю, дядько навіть запитав мене, чому ми не забрали з собою ще й тебе, мамку, бабку, нашу кицю та канарика.

ТЕЖ ПРАВДА

697. Учитель — Що станеться з водою, якщо вона перетвориться на лід?


Учень — Підвищиться її ціна.

ПОВЧАННЯ

698. — Подивися, Рудку! — повчає тітка малого сина.— Коли я позіхаю, то рота закриваю рукою. Чому так роблю?


— Щоб не випали ваші штучні зуби.

НАЙГОЛОВНІШЕ

699. Учитель— Скажи мені, Вртинец, чого не було ще на світі сто років тому?


Учень — Літаків, ракет, автомашин, супутників, телефонів, електрики...
Учитель — Добре, а ще чого?
Учень — Мене.

ГОТОВНІСТЬ

700. Відвідав дядько племінника і питає його


— Ну, Душанку, чи вмієш уже рахувати?
— Давно.
— То слухай! Тепер вас четверо братиків і сестричок. А скільки б вас було разом, якби появився ще один?
— Ага,— протягнув лукаво Душанко,— то ти вже, дядьку, теж помітив?

НА УРОЦІ ГЕОГРАФІЇ

701. Учитель — Якби я тепер почав прокопувати звідси землю наскрізь, де б я опинився, Вртиножко?


Вртиножка — У божевільні, прошу.

ПО-ДИТЯЧОМУ

702. — Бабуню, ти спиш у курнику?


— У курнику?! Дитя моє, дитя, що тобі спало на думку?
— Ну, тож тато завжди каже, що ти йдеш спати з курми.

ДАВНЄ ЗНАЙОМСТВО

703. Прогулюючись по бульвару з малим Ферком, мати зустріла акушерку. Провівши її поглядом, мати каже


— Бачиш, Ферку. Ця пані була першою, яка тебе побачила, коли ти народився.
— Тому-то вона мені здалася знайомою.

ОБРАЖЕНА

704. — Чому так плачеш, Гітко?


— Татко сказав мамці, що вона перелякана вівця, а вона йому відповіла, що він старий баран.
— І ти за них так образилася?
— Не за них, але в такому разі ким би мала бути я?

СПРАГА

705. — Тату, мене мучить спрага,— скімлить хлопчик у ліжку.


— Спи, не сердь мене!
— Тату, але мене дуже мучить спрага.
— Перестань, бо дам потиличника!
— Тату,— доноситься знову через кілька хвилин із сусідньої кімнати,— як будеш іти давати мені потиличника, то не забудь прихопити і склянку води!

РЕЛІГІЙНИЙ

706. — Мамочко, а у мене також є свій ангел-хранитель?


— Аякже, голубе, в кожного є.
— А де ж він, той мій ангел-хранитель, коли мене б'ють?

НА УРОЦІ ПРИРОДОЗНАВСТВА

707. Учитель розповідає учням про слонів. Після пояснення запитує Пепічка


— Скажи мені, Пепічку, де можна знайти слона?
— Ніде. Слон надто великий для того, щоб загубитися.

СХОЖІСТЬ

708. — На кого з родичів схожа твоя нова сестричка?


— Волосся в неї мамчине, очі — батькові, борідка — бабчина, а голос — як гудок нашого мотоцикла.

ДЗЕРКАЛО

709. Батько повернувся з роботи, донька його радісно вітає, цілує, а синок чомусь наче й не помічає батька.


Батькові аж ніяково зробилося
— Подивися, Тончику, як гарно привітала мене Зузанка! А ти й уваги не звернув на мене.
— Я не мушу цього робити, тату, я не розбив дзеркала.

КМІТЛИВІСТЬ

710. Батько держить за спиною паличку і кличе сина


— Іди сюди, Тондо! Я тобі щось скажу.
— Ей, татку,— відповідає лукаво малий Тонік,— для чого все знати таким малим хлопцям, як я?

НЕПОРОЗУМІННЯ

711. — Чому плачеш, Веношку? — питає зі співчуттям мати.


— Е, мамко, було в мене непорозуміння з твоїм чоловіком.

ЦІКАВІСТЬ

712. — Мамочко, а зебрам теж видають свідоцтва?


— Ну що ти, що папало на тебе, Любошку?!
— То від чого ж тоді по всьому тілу в них смуги?

ПОВЧАННЯ

713. — Навіть коли овірятко дуже любимо, не можна його цілувати,— повчає дітей учителька,— бо може передатися хвороба. Діточки, хто з вас міг би навести до цього приклад?


— Прошу, наша тітка поцілувала мопсика, і він, бідолашний, після того помер.

ВІДПОВІДЬ

714. — Яка риба найдовша, Філіпку?


— Сардина, прошу. Корпус її у нас, а голова десь у Норвегії.

ДВА ПАПУГИ

715. — Франто, для чого твоєму дідикові аж два папуги?


— Один говорить по-іспанськи, а другий мусить перекладати.

ДОЩ

716. — Мамо, чому йде дощ?


— Щоб усе росло — городина, садовина, квіти...
— Ну, а для чого він падає на тротуар?

СПРОЩЕННЯ

717. — Назвіть шість звірів, що живуть у Арктиці!


— Прошу чотири ведмеді і два тюлені.

НЕ ТЕ ЦІКАВИТЬ

718. Бабуся — Якщо будеш слухняний — попадеш до раю, а якщо сердитимеш мене, то в пеклі опинишся.


Внучок — А що робити, бабуню, щоб попасти в кіно?

СПОСТЕРЕЖЛИВІСТЬ

719. Малий хлопчик до батька


— Цей чоловік, напевне, вчитель.
— Як ти здогадався?
— Бо поки сів, то старанно оглянув крісло.

РЕАКЦІЯ

720. Учитель до Казя


— Ну й що сказав батько, коли ти приніс такий поганий табель успішності?,
— Дуже розсердився. Побачите його — краще обминайте.

КЛОПІТ

721. На дорозі плаче хлопчик. Підходить старенька жінка


— Чого плачеш?
— Бо загубив татка.
— І не втрапиш сам додому?
— Та я втраплю, але татко не втрапить.

КУРЙОЗ

7,22. — Мамо, глянь, той чоловік не має на голові жодного волоска.


— Не говори так голосно, він може почути.
— Хіба він про це ще не знає?

НАСЛІДОК

723. Хлопчина питає маму


— Мамо, як ви познайомилися з татом?
— Одного разу я впала в ріку. От-от потону, та несподівано незнайомий молодий чоловік кинувся у воду і врятував мене. Через кілька місяців ми одружилися.
— Ах, то я вже розумію, чого тато заявив, що не дозволить мені вчитися плавати!

СПІЛКА

724. Батько обіцяв синові, який дуже погано вчився, двадцять злотих за кожну добру оцінку. В кінці півріччя підрахував, що коштувало його те все шістсот злотих. Роздратований, говорить до жінки


— Дивно! Я певен, що той шмаркач зговорився з учителем.

ВНУКИ

725. Бабка до підростаючої внучки


— Теперішні дівчата не мають навіть поняття, для чого служить голка!
— Як то не маємо поняття?! Для програвача.

ДЕДУКЦІЯ

726. Тадзьо до мами


— Мамо, в тебе вже є сиві волосинки.
— То неслухняність дітей додає родичам сивини. Тадзьо хвилину думає, врешті каже
— Тепер розумію, чому бабка цілком сива.

ДОСИТЬ!

727. Батько до сина


— Мусиш учитися англійської мови! Нею розмовляє понад триста мільйонів людей!
— То ще їх не досить?

НАВЧИВСЯ

728. Мати до Яся, який повернувся зі школи


— Чи ти навчився сьогодні в школі щось нового?
— Так, навчився шептати, не ворушачи губами.

ЛІПШЕ ВЕДЕТЬСЯ

729. Батько до капризного сина


— В твоїх літах я був щасливим, коли на вечерю їв хліб із маслом!
Син
— Зате відколи живеш із нами, ведеться тобі значно ліпше.

ПИТАННЯ ПО СУТІ

730. В сім'ї прибуло клопотів — з'явилася нова дитина. Марійка до мами


— А хто ж доглядав першу людину?

БАТЬКИ І ДІТИ

731. Мати до дочки


— Моя дорогенька, робиш такі грубі помилки у навчальних вправах...
— А ти, мамо, в житті.

НАЙДУЖЧА

732. — Хто у вашій сім'ї найдужчий?


— Бабуся.
— Чому?
— Тому, що за всіх працює.

НАПЕРЕКІР ТРУДНОЩАМ

733. — Ти вже пробував палити?


— Так, я палю щодня.
— Подобається?
— Ні, мене від кожної цигарки нудить, і коли б не хотілося допекти батькам, давно б кинув.

ПОДАРУНОК

734. Ясь до батька


— Хочу зробити тобі приємність на день народження — подарувати гарну люльку.
— То дуже гарно з твого боку, але я хотів би, щоб ти не робив мені подарунків, тільки краще вчився.
— Запізно! Я вже купив люльку.

БІЙКА

735. Батько до Яся, що прийшов у обдертій одежі, з розбитим носом і синяком під оком


— Хто тебе так обробив?
— А ти не міг йому віддати?
— Я йому віддав, але перед тим.

ЗАКЛАД

736. Шестилітній Олєк і п'ятилітній Тадік граються в саду. Несподівано приходить батько і схвильовано говорить


— Маю для вас несподіванку. Кілька хвилин тому лелека приніс вам сестричку!
Олєк нахилився до вуха Тадіка і шепче
— Ти програв, таки дівчинка!

ЛИЦЕМІР

737. Учитель до Яся


— Хто такий лицемір?
Ясь, хвилинку подумавши
— То хлопчак, що йде в школу з усмішкою на устах.

МОВ КІТ

738. На подвір'ї розмовляють двоє хлопчаків


— Знаєш, моя сестра така, як кіт.
— Чому?
— Бачить у темноті.
— Справді?
— Так. Сиділа якось у темнім покої зі своїм хлопцем, і я чув, як сказала «Ти неголений!».

РЕПЛІКА

739. Дама читає нотацію малому лобуряці. Хлопець відповідає словом на слово. Обурена дама говорить


— Як ти смієш поводитися так зі мною? Я могла би бути твоєю мамою!
— Звичайно, що так. Мій тато завжди мав добрий смак.

ОДНУ ЧЕТВЕРТУ!

740. Учителька, перевіряючи, як діти розуміють дроби, питає учня


— Що б ти хотів дістати одну третю чи одну четверту груші?
— Одну четверту.
— Чому?
— Бо не люблю груш.

РІЗНИЦЯ

741. Літня дама до малого хлопця


— Чи ходиш до школи?
— Ні, мене посилають.

З'ЯСУВАЛА

742. Ганя до мами


— Мамко, чого ти так дуже потовстіла?
— Бачиш, дорогенька, я потовстіла тому, що сподіваюся на малого братчика для тебе.
— О, тепер я знаю, чого вгруб наш священик.
— Чого ж?
— Бо вчора сказав, що сподівається на вікарія!

ЛОГІЧНО

743. Хлопчик до колеги


— Вмієш читати і писати?
— Вмію лише писати.
— То підпишися тут.
Хлопець пише.
— Що ж ти написав?
— Не знаю, таж я сказав тобі, що не вмію читати!

ВИПЛАЧУЄТЬСЯ

744. До каси філармонії підходить дама з дочкою і питає


— Скільки коштує квиток у перші ряди?
— Вісімдесят злотих,— відповідає касирка.
— Чуєш?! — вигукує дама до дочки.— Люди платять вісімдесят злотих за квиток! Будеш, нарешті, вчитися грати на скрипці?!

НЕ САМ

745. Вчитель, проглядаючи завдання учня, дивується, як це одна людина могла допустити так багато помилок. Учень і каже


— Зовсім не одна. Тато допомагав мені.

ТИТУЛИ

746. Три хлопчики з гордістю розповідають про своїх батьків


— Моєму татові всі кажуть «пане директор».
— А мого тата кожний називає «пане голова»!
— А мого тата тільки хтось побачить, то й вигукує «Боже мій!»

ЗНАК

747. Малий хлопець до залицяльника старшої сестри


— Йоля сподівалася, що ви сьогодні прийдете.
— Звідки знаєш?
— Бо пішла з дому.

СПОРТСМЕНИ

748. Розмовляють два хлопчаки


— Мій брат пробіг на шкільних змаганнях два кілометри за хвилину.
— Не бреши! То краще, ніж світовий рекорд!
— Але він знає коротшу дорогу.

СУЧАСНА ДИТИНА

749. Столичний хлопчик виїхав на село до дідуся. Весело бігав на подвір'ї, раптом побачив, що із хліва вибігло порося і почав гукати


— Дідусю, дідусю! Іди-но мерщій, свиня вибігла з гаража.

ПОХВАЛИВСЯ

750. — Он як, батьку! Я здатний на таке, чого ти ніяк не зробиш!


— На що це, синку?
— Я здатний ще рости.

ХИТРИЙ

751. Хлопчик — Тітонько, дайте два форинти, хочу піти до батьків.


Жінка — Не плач, дитино. Ось тобі два форинти. Де ж твої батьки?
Хлопчик — У кіно.

РОЗУМНИЙ

752. — Петі, дістанеш п'ять форинтів на морозиво, якщо більше не вживатимеш це паскудне слово.


— П'ять? Я знаю й такі, що варті двадцять.

НА УРОЦІ ЗООЛОГІЇ

753. Учитель — Що ти знаєш про верблюда?


Учень — Є одно- і двогорбі верблюди.
Учитель — А чи є безгорбий верблюд?
Учень — Є, але то каліка.

ТАБЕЛЬ

754. Учень приніс в кінці року табель з поганими оцінками, подає його батькові й каже


— Знаєш, батьку, чомусь мені вже не хочеться їхати в туристську подорож... Навіщо?.. Та й велосипед, що ти обіцяв, ні до чого.

ТОНКИЙ НАТЯК

755. Напередодні Нового року батько помічає, що його семирічний син чогось притих і ходить задумливо.


— Чого це ти зажурився, Янчі? — спитав батько. Янчі став перед батьком і з серйозним виглядом каже
— Оце я кілька днів думав і вирішив, що як виросту, куплю тобі на Новий рік іграшковий електричний поїзд.

НЕ РОЗГУБИВСЯ

756. На уроці географії вчитель розповідає про кліматичні умови Англії і пояснює, що в Лондоні часто бувають густі тумани. Наступного уроку викликає до карти учня і каже, щоб той показав на карті Лондон.


Учень довгенько розглядає карту, але не знає, де Лондон.
Учитель — Ну, й довго ще будеш шукати?
Учень — Лондон саме в тумані, тому й не бачу його.

НІЖНА ДУША

757. Іде скляр вулицею села і всіх дітей ласкаво гладить по голівці.


— Ви, мабуть, згадуєте про своїх дітей, яких залишили вдома? — питає його хтось.
— Ні, ні, що ви?!
— То чому ж ви їх гладите.
— Я дуже люблю дітей, бо вони вибивають найбільше шибок.

ТИМ КРАЩЕ

758. Хлопчик спиняє машину


— Дядьку, підвезіть до школи!
— Я їду в інший бік,— каже водій.
— Тим краще, я не вивчив сьогодні уроків.

ТАК СОБІ

759. Хлопчика-першокласника запитують


— Як тобі подобається вчитись?
— Нічого, так собі, тільки погано, що людина до обіду зайнята.

ПЕРЕДБАЧЛИВІСТЬ

760. Батько б'є сина-п'ятикласника


— Ось тобі... Це за те, що через десять років не схочеш піти лікарем на село.

НАЇВНИЙ БАТЬКО

761. Батько лає сина


— Негіднику! Шибенику! Вчителька повідомила, що мусила тебе пересадити на останню лаву.
— Ну й що тут страшного, батьку? — каже з подивом син.— Адже на всіх партах усі учні вчать те саме.

ОДВЕРТО

762. На іменини Петера прийшло багато однокласників і кілька родичів. Як і подобає, кожний з гостей намагався похвалити чимось Петера


— Очі матері,— каже один.
— А ніс покійного діда,— додає другий.
— Підборіддя рідної тітки,— каже третій.
— А штани батька! — обізвався іменинник.

ОБДУРИЛИ

763. Мати по-науковому, зі знанням педагогіки і виховання, пояснила восьмирічному синові, як народжуються діти.


Через тиждень приходить хлопчик зі школи і з образою звертається до матері
— Ти ж мене обдурила, коли казала, що маленьких дітей виношують під серцем. Я знаю точно, що дітей приносять лелеки.

ВИПРАВДАВ

764. На урок географії в п'ятому класі прийшов інспектор і питає учня


— Чому зігнута вісь у глобуса.
Учень зніяковів і зам'явся. Тоді вчитель вирішив виручити його й каже
— Знаєте, пане інспектор, ми цей глобус везли з міста на возі, а шлях поганий, то, певно, десь зігнули.

«М»

765. Вчитель на уроці фізики розповідав про магніт. В кінці уроку спитав


— Ну, як називається те, що починається на «м» і піднімає тягар?
Учні хором відповіли
— Мама.

НЕ ВДАСТЬСЯ!

766. Чотирирічний Лаціко пустує. Мати пригрозила, що виміняє його на слухняного хлопчика.


— Це тобі не вдасться!
— Чому?
— Хто ж тобі віддасть хорошого за поганого?

ДЕ ПРАВДА?

767. В поїзді хлопчик каже батькові


— Якщо чоловік, що палить, увійде в купе для некурящих, він не має права палити. А якщо чоловік, що не палить, увійде в купе для курців, має право не палити. Де ж правда?

СЛУХНЯНІСТЬ

768. — Пішті, побіжи назад у їдальню і подивись, чи не залишив я там на стільці свій портфель,— звернувся батько до сина.


Пішті побіг стрімголов, повернувся захеканий і каже
— Так. Портфель ще й досі лежить на стільці.

БАТЬКІВ СИН

769. — Що ж, Яноше, ти не вивчив уроку. Двійка! Сідай! Що тобі скаже батько?


— Нічого,— знизав плечима Янош.— Я дивився його табелі, в нього теж були самі двійки.

АВАНСОМ

770. — Чого плачеш?


— Одержав двійку...
— Не плач, згодом виправиш.
— Але, якщо не плакатиму, ти мене поб'єш.

КОМУ ЯК

771. Вчителька роздала п'ятикласникам табелі другої чверті. Після канікул вони писали письмову роботу на тему «Хвилюючі хвилини». Янош, який погано вчився, написав «Кому як, а мені це були жахливі хвилини».



ЗАЙМАЮТЬ МІСЦЕ

772. Із письмового твору шестикласника «В дині корисний тільки сам плід. А коріння, листовиння, павутиння, цвіт, що займають багато місця, треба знищувати».



РОЗВИТОК

773. Вчений спитав тринадцятирічного сина, чому так пізно прийшов додому.


— Вув у друзів,— відповів син.
— І що ж ви робили?
— У нас відбувся симпозіум про дівчат.

ДИВНА РІЧ

774. — Батьку, чорнило дорого коштує?


— Ні, синку.
— Чому ж тоді мати сердиться, що я вилив чорнило на килим?

ПЕРО ЗАВИНИЛО

775. — Яноше, мені здається, що цю роботу писав твій брат.


— Можливо. Я писав його пером.

НУ І ВЧИТЕЛЬ!

776. — Мамо, мабуть, наш учитель ніколи не бачив коней.


— Чому?
— Сьогодні на уроці малювання я намалював коня. Він підійшов, подивився на малюнок і спитав «Що це таке?»

СКРУТНЕ СТАНОВИЩЕ

777. — Дядю, ти й справді нежонатий?


— Ні, синку.
— Хто ж тобі в такому разі підказує, як ти маєш поводитися?

ВТОМИВСЯ

778. Серед ночі хлопчик проснувся. Мати стривожено


— Що з тобою?
— Втомився спати.

ДБАЄ ПРО СТАРІСТЬ

779. Маленький син до матері


— Коли я буду зовсім, зовсім старенький, здасте мене в той магазин, де купили.

НЕ ВСЕ

780. Мариночку питають


— Мама в тебе є?
— Є?
— А татко?
— Теж є. Маю маму, татка, бабку, двох дідусів, але не маю ляльки, що говорить.

ТІЛЬКИ ТРОЯНДИ...

781. Хлопчик висунувся з вікна третього поверху, під яким ростуть троянди.


— Ти знаєш, що буде, якщо впадеш? — суворо питає мати.
— Знаю,— відповідає син,— зімну троянди.

ЗА ПРИКЛАДОМ БАТЬКА

782. — Ти чого бабусю лаєш? — питає батько сина. Син дивується


— Ти мою маму щодня лаєш, і я нічого не кажу, а я твою раз, і вже кричиш.

КРУТИЙ ПОВОРОТ

783. — Синку,— каже батько,— я з задоволенням виконаю за тебе домашнє завдання, якщо ти напишеш за мене доповідь.



ВУСА НАД ОЧИМА

784. В батька густі брови. Донечка дивується


— Чому в інших вуса під носом, а в тебе над очима.

Є ІНШІ ПРИКМЕТИ

785. — Діти, вмиватися!


— Навіщо, ми впізнаємося по голосу.

ВЖЕ СКОРО

786. — Коли повернеться з армії твій брат? — питають хлопчика.


— Та вже скоро. Написав, що сходить чотири пари чобіт і приїде.

НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ

787. Батько, застав одного зі своїх синочків-близнюків у сльозах


— Ти чого плачеш?
— А мене викупала мати двічі, й замість Андрійка.

НА ГРАНІ ФАНТАСТИКИ

788. Двоє хлопчаків сперечаються, звідки беруться діти.


— Їх приносять бузьки,— каже один.
— І ти віриш цим казкам? — заперечує другий.
— Чому ні, при сучасній техніці все можливо.

САМОСТІЙНИЙ СИН

789. — Синку, ти все зробив як слід? Купив марки, наклеїв на конверта і опустив листа в поштову скриньку?


— Ні, мамо, я заждав, поки ніхто не бачить, і опустив конверт без марки.

ЧИЯ МАМА ГАРНА

790. — Марійко, твоя мама гарна? — питає Юрко.


— У всіх гарні мами,— відповідає розсудливо Марійка.— І кожному його мама — найкраща. Але знаєш, тобі скажу по секрету найкраща мама — моя!

ОБРАЖЕНІ

791. Плачуть двоє хлопчиків.


— Ти чого плачеш? — питає перехожий одного.
— Я проковтнув скляну кульку.
— А ти чого плачеш? — питає другого.
— То була моя кулька.

Каталог: download
download -> Програма для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою
download -> Дорогий друже! Вітаємо тебе з новим шкільним роком!
download -> Охорона природи в Україні
download -> Конспект заняття гуртка "Чарівний ланцюжок" на тему "Бабусині вишиванки"
download -> Диплом за перемогу в шкільному конкурсі поезій, присвячених Тарасові Шевченку
download -> О. В. Гнидіна (координатор Л. Л. Халецька), Полтавська обл
download -> Післямова


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   16


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка