Добридень, сусіде! Сміховинки від видавництва на Закарпатті народний гумор має своє неповторне забарвлення. Двічі видані у нас «Закарпатські сміховинки»



Скачати 487.31 Kb.
Сторінка7/16
Дата конвертації05.05.2016
Розмір487.31 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   16

ПОМИРИЛИСЯ

585. — Сьогодні судний день, давай помиримося. Я тобі зичу всього, чого ти мені зичиш.


— Бачу, ти знову за своє.

НАБРИДЛО

586. Дружина до чоловіка


— Мені це життя остогидло. Позавчора ти прийшов додому вчора, вчора ти прийшов сьогодні, якщо сьогодні ти прийдеш завтра, я післязавтра заявлю про розлучення.

МРІЯ

557. Гарненька дружина до чоловіка


— Я поїду, любий, на курорт, буду загоряти коло моря і тільки про тебе мріяти.
— Ні вже,— відповідає чоловік,— ти, люба жіночко, сиди ліпше вдома і мрій про море.

ТО НЕ ЗЛА

588. Зустрілися два приятелі.


— Чого ти такий нещасний? — питає один.
— Та жінка в мене люта, весь настрій зіпсувала.
— Е, то ще не люта. От у мене — дай у рот їй глину, і цеглина вискочить.

ГРОЗА

589. Чоловік — Ти чула, як уночі гриміло?


Дружина — Ой, чому ти мене не розбудив? Ти ж знаєш, що я зовсім не можу спати під час грози.

НЕМАЄ ПОТРЕБИ

590. Дружина докоряє чоловікові


— Чому, коли моя мати приїжджає до нас, ти нікуди її не поведеш?
— Нема потреби,— відповідає чоловік,— все одно щоразу вона знаходить дорогу назад.

СКАЖИ НІ ПРО ЩО

591. — Скажи, синку, що сказав тато, коли впав зі східців?


— Лайку пропустити?
— Звичайно, синку!
— Тоді нічого!

СИЛ НЕ ВИСТАЧИЛО

592. Помирав Іван. Його молода дружина знала, що в Івана є збереження, але він нікому не сказав, де вони приховані. Про це й хотілось їй вивідати.


— Іваночку мій... Що буду робити без тебе, нещасна?! Хоч би знати, де ті гроші заховані...
Іван знав хитрість жінки. Ледве підняв руку, щось хотів показати пальцями, але так і не зміг.
Через деякий час Іван видужав. Жінка, яку все ще непокоїли збереження, не втерпіла
— Іване, що ти хотів тоді показати мені рукою, коли я... пам'ятаєш?..
— Пам'ятаю. Хотів тобі дулю показати, та сил не вистачило!

ЧАРІВНІ ЩИПЦІ

593. Продавав якийсь дядько на базарі стару срібну шаблю. Люди питають


— Скільки просите?
— Тисячу крон.
Оглядають люди шаблю і бачать, що такої ціни вона не варта. А володар шаблі й каже
— Не проста ця шабля, коли замахнутися нею, то видовжується до семи метрів.
Тоді один чоловік побіг додому і приніс на базар старі щипці для жару. Зажадав за них дві тисячі крон.
— Чому така ціна? — дивуються люди.
— Ці щипці видовжуються до ста метрів, коли жінка ганяється за мною.

ЖІНОЧА РОБОТА

594. Дружина каже чоловікові


— Я сьогодні трохи затримаюсь після роботи. І хотіла б попросити тебе, любий, аби ти розпалив грубку, поки я прийду.
А чоловік їй
— Та ти ж знаєш, що я не вмію виконувати цю жіночу роботу.
Дружина, цілуючи чоловіка
— Ну, я ж прошу тебе, любий.
Чоловік не дуже охоче погодився.
Ввечері дружина повернулася з роботи — грубка напалена, в кімнаті тепло. Посміхнулась.
Другого дня жінка з тим самим до чоловіка, але просить уже холодним тоном і не цілує.
— Ну, гаразд,— каже чоловік.
Сказано — зроблено.
Третього дня жінка, йдучи на роботу, нічого не каже чоловікові, а повернувшись увечері, як гаркне
— Що, ледацюго, ти ще й досі грубки не розпалив?!

ХТО ПРАВИЙ?

595. Одну жінку покинув чоловік. І от вона пішла до мудреця, щоб той сказав, чи повернеться чоловік. А відвідувачів тут приймав секретар, який і передавав їм відповіді мудреця


— Мудрець сказав,— говорить секретар жінці,— що ваш чоловік повернеться через місяць, але я запевняю вас, що він не повернеться.
Через місяць знову приходить жінка з тим же питанням.
— Мудрець сказав,— мовить секретар,— що ваш муж вернеться через три місяці, але я вам кажу, що не вернеться зовсім.
— Як це так мудрець такий розумний і говорить, що чоловік повернеться, а ви говорите, що не повернеться?
— Це тому, що мудрець вас не бачив, а я бачу.

РОЗСЕРДИВСЯ

556. Чоловік повернувся додому й побачив, що квартира прибрана. Розсердився


— Де порох зі столу? Там же в мене були записані номери телефонів.

ГІРШЕ СТАНОВИЩЕ

597. Перехожий затримує таксі, але якась молода пара хоче перехопити.


— Даруйте,— протестує перехожий,— це я затримав!
— Вибачте, але ми дуже поспішаємо — моя дружина чекає дитину.
— Я в гіршому становищі, моя дружина чекає мене.

НЕ ЗДИВУЄШ

598. — Ти знаєш, після смерті чоловіка та жінка за ніч посивіла.


— Здивував! Я знала одну жінку, що після смерті чоловіка за день із сивої стала чорною.

РОЗГУБИВСЯ

599. Пізно вночі міліціонер зупиняє автомобіль на гірській дорозі


— Ви знаєте, що у вас не горять задні ліхтарі?
Водій вискакує з машини, у відчаї оглядається, починає метушитися. Міліціонер співчутливо
— Не хвилюйтеся так, це не страшно.
— Не страшно?! А де ж мій причепний фургон із дружиною і чотирма дітьми?


З-ПІД СТОЛА ПІШКИ
Малий лелека до своєї мами
То правда, що вже не приносимо людям дітей?


ПАН ІНСПЕКТОР

600. До сільської школи прибув інспектор. Вчитель попередив дітей, щоб вони у розмові з ним говорили завжди з пошаною «пане інспектор».


Ось інспектор і запитує учня
— А що сказав господь бог Адамові, коли вигнав його з раю?
Учень — Будеш проклятий ти і твої діти, пане інспектор!

НОГАВИЦІ (Штани)

601. Якось Іванко в школі пропустив підряд два дні. Вчитель і питає


— Іванку! Чого ж це ти два дні підряд не був у школі?
— Перший день мамка випрала мої ногавиці, то я, прошу пана вчителя, не мав у чім прийти.
— А другий?
— А на другий, коли йшов до школи, побачив на плоті ваші, то подумав, що й вас не буде в школі...

ТРАДИЦІЯ

602. — Няню,— каже син до батька,— я повинен написати про традицію. Що то є?


— Традиція,— пояснив батько,— то є те, що переходить з роду в рід.
І син написав «Мої ногавиці».

ЗНАЄ СИНА

603. — Ви такий господар, маєте стільки худоби й не хочете свого сина до школи дати!


— Даруйте, але я не хочу позбутися всіх корів за одного віслюка.

ЗАВТРА МЕНЕ НЕ БУДЕ...

604. — За що ви накрутили вуха своєму синові?


— Бо завтра має принести табель зі школи.
— Але ж...
— Але завтра мене не буде вдома...

НАЙРОЗУМНІШИЙ

605. Приходить мати до школи і накинулася на вчителя


— Як це можливо, щоб мій син провалився? Він у нас найрозумніший у сім'ї!
— Співчуваю,— сказав учитель.

ЛІЧИВ ДО СТА

606. Учитель повчав учнів


— Ніколи не кваптесь говорити те, що хочете сказати. Спочатку долічіть до ста, а лише потім кажіть.
Стоячи біля грубки, вчитель не помітив, як загорілись штани. Вже почав іти дим, коли один з учнів заявив?
— Пане вчителю! У вас горять ногавиці!..
— О! Чого ж ти мені не сказав раніше?
— Я лічив до ста!

НОВИЙ УЧИТЕЛЬ

607. Дочка повернулася зі школи.


— Но, сподобався тобі ваш новий учитель? — питав мати.
— А! Він нічого не знає...
— Як? Звідки ти взяла?
— Цілий урок лише мене питав!

ЯК І ВДОМА

608. Батько — Ну як там у школі?


Учень — Та так, як і вдома.
Батько — Як так?
Учень — Та вдома б'ють, і в школі б'ють.

КМІТЛИВИЙ УЧЕНЬ

609. Учневі запропонували придумати слово, щоб мало два значення. Не думаючи довго, він сказав


— Гаврило.
— Чому ти думаєш, що слово «Гаврило» має два значення? — спитала вчителька.
— Тому, прошу пані вчительку, що «гав» — то пес, а «рило» — свиня.

ТРУДНА ЗАДАЧА

610. — Скажи, Васильку, скільки мама заплатила за два кілограми яблук, якщо кілограм коштує два карбованці.


— Важко відповісти. Моя мама завжди торгується.

ЗЕМЛЯ ПОТІЄ...

611. — Хто скаже, від чого роса? — питає вчитель.


— Я знаю! — підіймається Іванко.— Земля крутиться так швидко, що аж потіє.

ЩОБ НЕ ПОМИЛИТИСЬ

612. — Чому вириваєш сторінки з підручника? — запитує вчителька Василька.


— А я не всі вириваю, тільки прочитані, щоб помилково одне двічі не читати.

НІЧОГО НЕ ЗРОБИВ

613. Учневі було доручено зробити розбір речення «Дідусь помер», та він не міг визначити підмет і присудок. Тоді вчитель дав йому допоміжні питання


— Хто помер?
— Дідусь.
— Що зробив дідусь?
— Нічого не зробив, бо помер.

ТАЛАНТ ДРІМАЄ

614. Учитель — Ваш син увесь час біля книжок заспаний.


Батько — Може бути. То в ньому талант дрімає.

СОЛОМОН І КОРЧМА

615. Учитель — Петрику, що знаєш про мудрого Соломона?


Учень — Нічого, бо нич не купуємо в корчмі.

КОРОТКЕ РІШЕННЯ

616. Учитель — Петре, скажи одне речення.


Учень — Собака голосно гавкає на вулиці.
Учитель — А коротше.
Учень — Гав!

ЗВІДКИ БУРЯ

617. Учитель — Хто скаже, звідки береться буря?


— Я знаю,— вихопився Іванко.
— То скажи.
— З кісток.
— Як то?
— А так, коли має бути буря, то наші баба за п'ять днів чують бурю в своїх кістках.

ХТО МУДРІШИЙ?

618. Іванко — А мій тато багатший від твого!


Мишко — А мій мудріший від твого.
Іванко — А мій тато твоєму гроші позичав!
Мишко — А мій тато твоєму не віддасть...

ЧИ ПРАВДА?

619. — Чи правда, няню, що люди від мавпи походять?


— Правда, синку.
— Тоді і я від мавпи народився?
— Що-о?!

ДЕ НАРОДИВСЯ

620. — Вуйку, ви в лісі народилися?


— Чого питаєш?
— Бо няньо казали «Знов преться до нас старий пень».

БАЖАННЯ

621. Мати запитує п'ятирічного сина, що він хотів би на свої іменини.


— Коника, пушку і три дні не вмиватися...

ЧОМУ ЖІНКИ ФАРБУЮТЬСЯ

622. Павлик читав книжку про індійців. Питає батька


— Татку, чому індійці фарбують обличчя?
— Це вони роблять тоді, коли йдуть на війну.
Через деякий час син кричить із другої кімнати
— Тату, йди подивися! Мама готується на війну!

СКІЛЬКИ РОКІВ?

623. — Скільки років маєш, Васильку?


— Дев'ять. Мав би десять, так один рік хворий перележав.

БЕЗ ІМЕНІ

624. — Як звешся, хлопчику?


— Я не знаю!
— А як же тебе кличуть удома?
— Няньо кажуть — шибенику, мама — збитошнику, бабка — опришку, дідо — розбійнику, а тітка — люципере.

ГОСТІ

625. — Іванку, чому хата завжди повинна бути чистою?


— Бо завжди можуть прийти гості!

НЕ СМІШНО

626. — І чого ти смієшся, Іванку? Я нічого не бачу смішного!


— Та ви й не можете бачити, бо сидите на моєму хлібові з повидлом.

ПІСЛЯ ПОХОРОНУ

627. Після похорону бабусі маленька Оленка розплакалася.


— Чому так плачеш? — питають її.
— Таж бабуся забула з собою окуляри забрати. Як вона там буде читати?!

ВНУЧОК

628. — Як там, пане вчителю, мій внучок у школі?


— Та нічого. Тільки вчора відпросився на ваш похорон.

Я ВЖЕ ВМІЮ...

629. Батько — Почекай, я тебе навчу палити! Я тебе навчу!..


Син — Йой, няньку, шкода праці. Я вже й так умію.

ВІДПОЧИВАЄ

630. — Добре, синку, що ти перестав плакати.


— Я не перестав, я тільки відпочиваю.

НУ ТО Й ЩО?

631. — Слухай, Мишку, твій няньо працює зубним лікарем, а ваша Маріка не має жодного зуба?!


— Але ж їй ще року немає!
— Ну то й що?!

ХТО БІЛЬШИЙ

632. Панчуки розглядають картинку, на якій намальовано великого та малого ослів.


— Дивись, який великий осел. Як наш тато.
Такого осла, як наш тато, ніде немає!

ПОЯСНИВ

633. Син побачив на хаті бузька й питає


— Няню, а чому бузьок на одній нозі стоїть?
— Гм, бачиш, якби й другу підняв, то впав би.

ДОБРА СПРАВА

634. — Мамо, я сьогодні зробив дуже добру справу.


— Що ж ти зробив, синку?
— Двоє бігло до поїзда. Я нацькував на них нашого пса, і вони так тікали від нього, що встигли на поїзд.

СМІХОТА

635. — Мамо! Ото я сьогодні бачив сміхоту!


— Яку, синку?
— Циганка ловила нашого когута (Півня) і не могла ніяк зловити. Так я їй допоміг!

МАМИНА НАУКА

636. Славкові дала тітка цукерок. Хлопець радо прийняв гостинець, але забув подякувати. Мати й накинулась


— Славку! Як я тебе вчила? Що треба сказати, коли щось дають?
— Дайте ще!

ЯБЛУКА

637. — Який час,— питає вчитель на уроці,— найкращий для збирання яблук у саду?


Учень — Коли пес спить у будці!

БОСА ПРАВДА

638. Пішли батько з сином на базар. Купили батькові хромові чоботи. Перекинув їх батько через плече і йде додому босий.


— Тату, взуйте чоботи,— озвався син,— ноги поб'єте. Не встиг це промовити, як батько спіткнувся і мало не впав.
— Бачиш, дурню,— сердито сказав до сина,— якби я тебе послухався, то вже підошва відскочила б, а так лише ніготь відлетів.

ЩИРА РОЗМОВА

639. — Павлику! Ти сьогодні не йдеш до школи? — спитав батько сина, помітивши, що той не збирається.


— Ні.
— Чому?
— Вчителька просила, щоб сьогодні до школи пішли ви.

МИНУЛИЙ ЧАС

640. — Васильку,— звернувся вчитель до учня-другокласника.— Як буде минулий час від дієслова «прокидатися»?


— Спати,— відповів учень.

НАЙПЕРШЕ

641. На уроці релігії піп питає учня


— Чому Христос, коли воскрес, найперше з'явився жінкам?
Учень думав, думав, а потім каже
— Та тому, панотче, що так скоріше звістка розходиться.

НЕ ДОСЯГ ДО СОНЦЯ

642. Петрикові мати каже


— Іди, синочку, і повісь цю сорочку на сонці, щоб висохла.
Петрик довго не затримався надворі. Зайшов до хати й плаче
— Я до сонця не досяг!

ЩО ТО Є БАЙКА?

643. — Скажи,— питає вчитель учня,— що таке байка?


— Байка — це коли звірі межи собою розмовляють, наприклад, свиня з ослом, як ми з вами, пане вчителю.

ЗВІДКИ БРАТИК?

644. У Івасика з'явився братик. Це його дуже здивувало.


— Няню, а звідки в мене братик?
— Мамка його впіймала...
— Ось і ні,— заперечив Івась.— Як же вона впіймала, коли братик ходити не вміє?

СЕРЙОЗНА ПРИЧИНА

645. — Петрику, чому ти так погано вчишся, а Василь добре?


— Бо Василь на два двори ближче до школи живе.

ДИТЯЧИЙ РОЗУМ

646. Батько — Як думаєш, Івасю, що цінніше сонце чи місяць?


Івась — Місяць.
Батько — Чому?
Івась — Тому, що місяць світить вночі, коли темно, а сонце вдень, коли й так видно.

НЕ ТЯГНИ!

— Не тягни кота за хвіст!


— Я не тягну. Я тільки тримаю за хвіст, а він сам тягне...

ГОЛОВА СТАРІША

648. — Няню, скажіть мені, чому у вас голова сива, а борода чорна?


— Тому,— поважно відповів батько,— що на голові волосся старіше за бороду на двадцять літ.

ЦІКАВІСТЬ

649. — Диви, Іванку, як курятко вилазить із яйця!


— Цікаво! А як воно туди залізло?

ПОМІЧНИК

650. Дідусь коле дрова, а внук спостерігає.


— Дідусю! Чому, коли б'єте, говорите «Гах!»?
— Так легше рубати.
— То давайте я допоможу. Ви рубайте, а я буду приговорювати «Гах!»

ПОЯСНИЛА

651. Вулицею ідуть троє малих Дівчат. По дорозі зустрічає їх одна бабуся й питає


— А чиї ви, дівчата?
Найбільша дівчина відповідає
— Ся чужа, і ся чужа, а я наша.

ХЛОПЕЦЬ ТА БАБКА

652. — Бабко, чуєте, бабко, хочете цукерку?


— Ні, внучку, не хочу.
— Но, а тепер зазвідайте мене.

ВУЙКО Й ХЛОПЕЦЬ

653. — Вуйку, погладьте того пса.


— А він кусається?
— Не знаю, хочу перевірити...

ДРУГЕ ЯБЛУКО

654. Бабка послала внука в сад зірвати пару яблук одне для себе, а одне для неї.


Онук зірвав, але приніс лиш одне.
— А де ж друге?
— Та це друге, бабко, бо я перше з'їв.

ДУЖЕ РОЗУМНИЙ

655. Питає син у матері


— Мамо, чому наш няньо лисий?
— Тому, що він дуже розумний.
А чому в тебе так багато волосся?

ОЛЕНКА

656. — Зараз піду до твого нянька і повім йому, що ти мене дражниш,— говорить Оленка.


— Можеш іти,— сміється Андрійко,— мій нянько тобі не повірить, бо він усе говорить, що жінкам не можна вірити.

МАТИ НЕ ЗНАЄ

657. Мала Марічна, йдучи до школи, зустріла тітку.


— Ви не знаєте, що у нас є! — щебечучи, звернулась до неї.— Сеї ночі мені бузьок приніс братчика... А такий маленький-маленький...
— А ти любиш його?
— Дуже.
— А мамка?
— Мамка нічого не знає. Коли я йшла до школи, вона ще спала.

НЕ ЗАГУБИВ

658. Хлопчик років п'яти зайшов до крамниці й подає продавцеві глечика


— Мати просили, щоб ви відпустили повну посудину повидла.
— Який розумний хлопчик, вже допомагає мамці,— хвалить малого продавець.
— Ось тут маєш повидло. Мати, напевно, дала тобі й гроші на повидло?
— Дала. Вони на дні глечика. Я поклав туди, щоб не загубити.

ОБОЄ ГРАЮТЬСЯ

659.— А де твоя няня? — запитали маленьку дівчинку.


— Вона мені наказала, щоб я гралася з оцим маленьким хлопчиком, а сама пішла гратися з отим вусатим.

ЗІЙШЛИСЯ

660. — Няню, а де ти народився?


— А мама?
— Мама — в Перечині.
— А я?
— Ти — в Мукачеві,
— То як же ми всі троє зійшлися?

ДЕ БАТЬКИ

661. — Мама вдома?


— Ні.
— А батько?
— Теж сховалися!

НАЙКРАЩИЙ ДЕНЬ

662.— Петрику, який день тобі найбільше подобається?


— Понеділок.
— Чому?
— Бо в неділю у нас завжди бувають гості, а в понеділок я здаю пляшки.

ЧИ МОЖНА ЛЮБИТИ ДВОХ?

663. — Мамо, ти мене любиш?


— Люблю, синку.
— А мого братика маленького?
— Теж люблю.
— Ти дивись... А я чув, як учора наша Марійка біля хвіртки комусь говорила, що двох любити не можна.

ПЛУТАНИНА

664. — Тату, щось наш учитель плутає,— скаржиться син батькові.


— Чому так думаєш?
— Вчора сказав, що два і два — чотири, а сьогодні, Що три й один — також чотири.

РАДІСТЬ АНДРІЙКА

665. Андрійко (три з половиною роки), почувши від тата, що той буде старіти і все меншати та меншати, зраділий, обіцяє


— Я тоді тебе в дитсадок буду водити.

ЯКА КАПУСТА?

666. Семирічний Сергійко запитує маму


— Мамо! Де ти сестричку Оленку взяла?
— В капусті знайшла.
— А яка ж це капуста в січні росте?

ПРИМУШЕННЯ

667. — Іванку, ти такий великий хлопець, а примушуєш маленького Михайлика нести і свій, і твій портфелі.


— Це я вчу його допомагати старшим,— відповів Іванко.

ЛЕДВЕ ПРИСПАВ

668. Вечорниці на квартирі Малет. Дитина добре почувається межи старшими. Але настає десять годин, батько бере сина і вкладає в ліжко у сусідній кімнаті. Сам лишається, щоб приспати. Минає година, друга... Раптом двері кімнати відчиняються, й тихо входить Іванко


— Ледве вдалося старого приспати!

ПРОЗРАДИВ

669. Невістка побачила у вікно свекра і каже тихо


— Знову його чорти несуть.
Зайшов свекор у хату, а маленький Іванко питає
— Розкажіть, дідусю, як ви до нас добиралися.
— Та йшов собі помаленьку.
Іванко здивувався
— А мама казала, що вас чорти несуть...

ТРАПИЛА КОСА НА КАМІНЬ

670. Прийшли до шевця гості, і він шле свого малого помічника за пивом.


— Але ви, пане майстер, не дали мені грошей на пиво,— говорить хлопець.
— Е, та то всякий дурень може принести пиво за гроші. От ти принеси без грошей.
Помічник пішов. Незадовго вертає, кладе спокійно перед шевцем на стіл порожній збанок і каже
— Прошу, пийте, пане майстер!
— Та що буду пити, як збанок порожній?
— Е та то всякий дурень може пити з повного, а ви напийтеся з порожнього.

ВПАВ КОЖУШОК

— Синку,— питає мати Йванка,— чого ти плачеш?


— Та мій новий кожушок упав з горища.
— І ти з-за такої дрібниці плачеш?
— Еге ж, дрібниця! Але в кожушку був я!

ЧОМУ НЕ ВІДПОВІДАЄ?

— Чому ти, Іванку, не відповідаєш на друге запитання?


— Мене батько вчив не знаючи броду, не лізь у воду.

А ЯК НЕ ПРИЙДЕ?

673. — Іванку,— звернувся батько до малолітнього сина,— ти б умився. Сьогодні неділя, то, може, дядько прийде в гості.


— А як не прийде? То буду цілий день ходити умитий?

ЗАВТРА ЗНОВУ

674.— Багато ти сьогодні, Оленко, навчилася в школі?


— Мало. Завтра знову треба йти.

НЕ ВМІЄ

675. Першокласник Юрко, повернувшись зі школи, заявив


— Я в школу більше не піду.
— Чому? — запитала бабуся.
— Бо там примушують писати і читати, а я не вмію, а розмовляти я вмію, так на уроках не дозволяють.

НЕ ЗНАЄ

676. Коло будинку сидить маленький хлопчик. До нього підходить незнайомий чоловік і питає


— Батько вдома?
— Так!
Чоловік дзвонить, але ніхто з будинку не виходить. Тоді він знову звертається до хлопчика
— Ти кажеш, що батько вдома, але чому ж ніхто не відчиняє двері?
— Не знаю, ми не тут живемо.

ДОБРА ВІДПОВІДЬ

677. Учитель — Скажи, Івасю! Як то може бути, що твій твір про собаку такий самий, як у твого брата?!


Учень — Бо це той самий собака.

ВЧЕНИЙ

678. — Ти, Петре, сам горіхи з'їв? А чом не поділився з сестричкою.


Петро відповідає по-вченому
— Три, не ділиться на два.

ЗООЛОГІЯ

679. Вчитель — Скільки живе заєць?


Учень — Поки його не застрелять.

ЩАСТЯ

680. Школяр каже батькові


— Татусю, ти маєш щастя.
— Тобто як?
— Тобі не доведеться купувати мені нових книжок. Я залишився на другий рік.

ЗДОГАД

681. Хлопчик закидає дівчинці


— Чого задираєш носа, Анічко? Татка в тебе нема...
— Здається мені,— каже дівчатко,— що твій татко буде моїм.
— Як? Чому?
— Тому що тільки й сидить біля моєї мами.

СИНОК

682. — Як вам подобається наш синок? — питає господиня гостя.


— О, то чудове дитя. Але чомусь він думає, що я лікар відколи я зайшов до вас, весь час показує мені язика.

ПЕРШОКЛАСНИК

683. Питає батько першокласника Василька


— Завдання вже виконав?
— Еге, вивчив усю азбуку. — А яка буква після «А»?
— Всі інші.

А БЕЗ ЗАДОВОЛЕННЯ?

684. — Тату, дай мені три крони, бо треба купити зошити до школи!


— З великим задоволенням,— відповідає батько і дає синові три крони.
— А без задоволення ти не міг би дати мені ще п'ять крон?

Каталог: download
download -> Програма для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою
download -> Дорогий друже! Вітаємо тебе з новим шкільним роком!
download -> Охорона природи в Україні
download -> Конспект заняття гуртка "Чарівний ланцюжок" на тему "Бабусині вишиванки"
download -> Диплом за перемогу в шкільному конкурсі поезій, присвячених Тарасові Шевченку
download -> О. В. Гнидіна (координатор Л. Л. Халецька), Полтавська обл
download -> Післямова


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   16


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка