Добридень, сусіде! Сміховинки від видавництва на Закарпатті народний гумор має своє неповторне забарвлення. Двічі видані у нас «Закарпатські сміховинки»



Скачати 487.31 Kb.
Сторінка5/16
Дата конвертації05.05.2016
Розмір487.31 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

БУДЬТЕ МИЛОСЕРДНІ

359. На одного чоловіка напав грабіжник. Чоловік просить


— Будьте милосердні! Не забирайте гаманця, моя жінка страшенно не любить, коли я повертаюся без грошей.
— Моя жінка теж,— відповів грабіжник, ховаючи відібраного гаманця.

ПОВЕРНЕНА СВОБОДА

360. Дружина засудженого на п'ять років тюрми звертається до адвоката


— Не могли б ви передати моєму чоловікові цього листа?
— А що це дає?
— Я повертаю йому свободу.

ЯВКА З ПОКАЯННЯМ

361. У міліцію вбігає захеканий чоловік.


— Прошу мене чим скоріше посадити.
— Що ви вчинили?
— Я вдарив дружину.
— І що, вбили на місці?
— Ні, але вона женеться за мною, через хвилинку тут буде.

СЛУХНЯНИЙ

362. Рано-вранці через вікно в будинок влазить чоловік. Це помітив міліціонер.


— Що ви тут робите, громадянине?
— Повертаюся додому.
— А чому через вікно?
— У дверях стоїть дружина.

ПРАКТИКА І РЕЗУЛЬТАТ

363. Розхристаний, забинтований з ніг до голови чоловік скаржиться


— Просто життя від неї нема, громадянине суддя. Десять років, з першого дня, як ми одружилися, кидає в мене будь-чим, що тільки потрапить під руку.
— І чому ви не розлучилися відразу, а спохопилися через десять років?
— Річ у тім, що спочатку це виходило в неї погано. А тепер влучає все частіше.

ТАК ВИГЛЯДАЄ

364. — Скажіть, свідок, ви одружений?


— Ні, громадянине суддя. Я тільки виглядаю так.

ДОДАТКОВИЙ ЗЛОЧИН

365. Підсудний — Смію нагадати, громадянине суддя, що я торік мав честь врятувати вашу дружину, коли вона тонула.


Суддя — Ще які злочини на вашій совісті?

О, НІ!

366. Жінка жаліється адвокатові на ненависного чоловіка.


— То розведіться! — говорить адвокат.
— О, ні! — вигукує жінка.— Я страждала через нього двадцять років, а тепер ви пропонуєте мені його ощасливити.

ЗВИНУВАЧЕННЯ

367. Клієнтка до адвоката


— Хочу розвестися.
— Які у вас скарги на чоловіка?
— Протягом п'яти літ, відколи ми побралися, озвався до мене тільки три рази.
— Справді небалакучий... А маєте дітей?
— Так, троє.

А ВИ ЗНАЄТЕ ЖОНУ?

368. Суддя — Ви звинувачуєтесь у тому, що б'єте свою жону.


Петро — Прошу, пана суддю, а ви знаєте мою жону?
Суддя, усміхаючись — Ні, не знаю.
Петро — То й не говоріть дурниць!

ПЕРЕСТАРАВСЯ

369. Чоловік забіг у відділення міліції і схвильовано просить


— Розшукайте мою дружину! Зникла! Ось її фотографія!
Хтось поглянув на фотографію і здивовано спитав
— Навіщо?

НЕ ВІРИЛОСЬ

370. Чоловік заявляє про зникнення своєї дружини.


— Давно пропала? — питає черговий офіцер.
— П'ять років тому.
— П'ять років? Довго ж ви збиралися про це заявити.
— Та знаєте, все якось не вірилось.

ВІДІЙШЛО У МИНУЛЕ

371. Суддя до жінки, що вимагає розлучення з чоловіком


— Невже у вашому чоловікові не було нічого привабливого?
— Було,— відповідає жінка,— але воно вже витрачене.

ВСЕ ЯСНО

372. — Заміжня? — спитав суддя жінку-свідка. Та зітхнула.


— Незаміжня,— продиктував суддя секретареві.
— Жонатий? — спитав чоловіка-свідка. Той зітхнув.
— Жонатий,— продиктував суддя.

НАБАГАТО ЛИШЕ

373. — Ви стверджуєте, свідок, що вони жили як чоловік і жінка.


— О ні, набагато краще.

НА МАЙБУТНЄ

374. — Що ти вирізаєш із газети?


— Статтю про чоловіка, який домігся розлучення із дружиною лише на тій підставі, що вона нишпорила в його кишенях.
— І що зробиш із вирізкою?
— Покладу собі в кишеню.

ДВОЄЖЕНСТВО

375. Суддя до підсудного


— Звинувачення у двоєженстві суд не підтвердив. Можете вертатися до жінки.
— А до котрої?

НЕ ЗІЙШЛИСЯ ОСВІТОЮ

376. — Викладіть мотиви розлучення!


— Ми з нею не зійшлися освітою. Я вчуся у восьмому класі вечірньої школи, а вона закінчила сім і на тому зупинилась.

НЕ П'ЯНИЦЯ

377. Чоловік прийшов до адвоката


— Хочу розлучитися з дружиною.
— А що трапилось?
— Щодня вештається по ресторанах і винарнях.
— Невже у вас дружина справді п'яниця?
— Що ви, просто розшукує мене.

Я ДУМАВ...

378. Суддя — Ви увійшли без дозволу до сусідньої хати. Що хотіли? Красти?


Підсудний — Що ви, я випив і заблудився. Думав, що то моя хата.
Суддя — А чому тоді сховалися, як на кухню увійшла господарка?
Підсудний — Я думав, що то моя жона.

СУВОРИЙ СУДДЯ

379. — Вже й по розлученню? Який був суддя?


— Дуже суворий. Залишив нас ще на рік разом!

У АДВОКАТА

380. Адвокат — Отже, з жінкою ви хочете жити мирно, а про розлучення і не думаєте?


Клієнт — Де ж там розлучення, пане адвокате! Я лише за вашою порадою...
Адвокат — Тоді поводьтеся з нею, як із радіоприймачем слухайте і мовчіть!

РІВНОНРАВ'Я

381. Адвокат до клієнтки


— І яке у вас прохання у зв'язку з розлученням?
— Прошу лише одного зробити все можливе, аби я зосталася з машиною, а чоловік із дітьми,— відповіла клієнтка.

ЗА ДОРУЧЕННЯМ ДРУЖИНИ

382. — Звинувачений, і як це ви три ночі підряд наважились проникнути в один і той же магазин?


— Першого разу я викрав жіноче плаття, а в другий і третій раз — обмінював його на вимогу дружини.

І ТУТ, ЯК УДОМА

383. — Як трапилося, що ви, грабуючи магазин, взяли малоцінні речі, а до каси і не торкнулися?


— О, громадянине суддя, і ви про це! Не досить із мене того, що жінка не дає спокою.

ЖІНОЧА ОДЕЖА

384. Хлопчик уперше прийшов у суд разом із батьком. Побачивши адвоката в мантії, спитав


— Чому в нього жіноча одежа?
— Щоб безперестанку говорити,— пояснив батько.

МОЖНА, ТІЛЬКИ...

385. — Мамцю, чи можна нам гратися в тата і маму?


— Можна, тільки не кидайтеся полінами.

ГАРНЕНЬКА ЖОНА

386. — Ти, Іване, маєш таку гарненьку жону, що тільки подивлюся на неї, відразу повторюю собі «І не введи нас во іскушеніє...»


— То нич, коли б ти знав її так добре, як я; то повторював би про себе «Ізбави нас од лукавого!»

НЕ ЗДОГАДАВСЯ

557. — Ми раз із жінкою посварилися, а потім на пам'ять про це посадили яблуню.


— Чому я так не робив?! До цього часу мав би вже великий сад.

РОЗБИТИЙ ГОРНЕЦЬ

388. Іван — Чого ти такий смутний, Петре?


Петро — Бо жінка знову розбила горнець.
Іван — І є від чого журитися! Моя жінка частіше таке робить.
Петро — Але моя розбила його у мене на голові!

ПЕВНИЙ ЗНАК

389. Молодий газда ходить по двору з пов'язаною головою. А сусідка питає його


— Що, вже повернулася ваша жона з курсів?

ЧОГО БОЇТЬСЯ ЧОЛОВІК...

390. — Знаєш, коли почую, що загуде автомобіль, то в мене волосся сторч стає й мороз поза шкіру йде.


— Так боїшся автомобіля?
— Ні, не автомобіля, але на автомобілі втекла з якимсь дурнем моя жінка, то я боюся, щоб назад не приїхала.

НЕПОРОЗУМІННЯ

391. Чоловік — Ще й досі обід не готовий? Тоді я йду до ресторану.


Жінка — Почекай хвилин десять. Усе буде готово.
Чоловік — Як, буде обід готовий?
Жінка — Та ні, я одягнуся, й підемо разом до ресторану.

ЗАПИСКА

392. — Дорога дружино, якщо я не прийду додому на вечерю — пришлю тобі записку.


— Не треба, записку я вже знайшла у тебе в кишені!

ЧЕКАННЯ

393. — Як вам подобається заміжнє життя?


— Знаєте, все чекаю. Заки Юра був парубком, я чекала, поки піде, а зараз чекаю, поки прийде.

ЯК СОНЦЕ

394. — Файного газду маєш. Як сонце!


— Ти вгадала. Як звечора піде, то аж вранці з'явиться.

ЗЛОДІЙ

395. — Уяви собі, куме, вночі у нас був злодійі


— І щось поніс?
— Двічі поза вуха від жони. Вона думала, що то я вернувся з корчми п'яний.

ЯК ПРИЙДЕ

396. — Уявляєте, мій чоловік не вернувся сеї ночі додому!


— Що? Може, з ним сталося нещастя?
— Ні, але станеться, як прийде.

ТРАГЕДІЯ

397. — Я був учора в театрі й ніяк не можу зрозуміти, що грали драму чи трагедію.


— А чим скінчилася вистава?
— Одруженням.
— Тоді це була трагедія.

У ДИРЕКТОРА ТЕАТРУ

398. — Товаришу директор! Моя жінка бажала б виступати на сцені.


— А чи має вона відповідну підготовку?
— О! Дуже добру! Вона щоденно мені вдома сцени влаштовує.

ВЧЕНА ЖІНКА

399. — Василю, ви чули, яку вчену жінку взяв собі наш учитель — розмовляє сімома язиками.


— О господи! Як же він може з нею жити? Моя розмовляє одним, і то цілими днями немає місця в хаті!

НІЗАЩО

400. Гнат прийшов до Славиків у гості. А там жінка свариться з чоловіком і всіляко обзиває його.


— Слухай, Павле,— просить Гнат,—скажи своїй дружині, хай перестане, незручно.
— Нізащо! — запротестував той.— Хай продовжує. Якщо переб'ю, почне спочатку.

ЧУДО

401. — У твоєї жони не ротик, а просто чудо. Такий маленький...


— Чудо не те, що маленький, а те, що в ньому такий великий язик.

РІЗНИЦЯ

402. Син — Няню, яка різниця між гвинтівкою і кулеметом? Адже патрони у них однакові.


Батько — То так коли я говорю, то є гвинтівка, а коли мама — кулемет.

НЕ БУДУ МОВЧАТИ

403. Чоловік до жінки, яка кричить на нього за те, що пізно прийшов додому


— Спи, стара, і мовчи.
Жінка — Спати буду, а мовчати — ні!

НАЙГІРШЕ ЛИХО

404. — Хто був першим чоловіком на землі?


— Адам.
— А яке перше лихо бог послав на нього?
— Єву.

МАЄ КОЛИСЬ МОВЧАТИ

405. — Ти чому дозволяєш своїй дружині палити?


— Але ж має колись і помовчати!

НА ОДНУ ХВИЛИНКУ

406. — Ви сьогодні цілий вечір самі вдома?


— Так, моя жінка вийшла на хвилинку до сусідки.

ДАЙТЕ ВІДПОЧИТИ

407. — Не видержу, кумочко і лишив мене небіжчик, і такий у мене жаль, що піду за ним у могилу...


— Кумцю, майте бога в серці. Дайте небіжчикові хоч там спокій.

ВДОВИЦІ

408. Дві вдовиці довго ходили у чорному шатті на цвинтар до могил чоловіків. Ось одна й каже другій


— Чи довго будемо ходити сюди?
— Так, аж поки не помітять чоловіки, що ми молоді вдовиці.

З ЖУРБИ

409. Кума Ганна — Що ви, кумо, так швидко знову вийшли заміж?


Кума Варвара — Із журби, кумо, із журби. Не було з ким сваритися.

ЗАОХОЧЕННЯ

410. — Скажіть, сусідко, що ви робите, аби спонукати свого чоловіка до праці в саду.


— Весь час говорю, що для роботи він уже старий.

ПРИЙДІТЬ УВЕЧЕРІ

411. Кум — Кумасю, то ваш чоловік помер?


Кума — Помер, кумцю, учора поховала.
Кум — Та чи гадаєте, кумасю, віддаватися?
Кума — Ой куме, якось не випадає про те скоро думати. Прийдіть краще увечері.

БУДЬ КАЛЕНДАРЕМ

412. Каже жінка своєму вченому чоловікові


— Ти на мене не звертаєш ніякої уваги, все книжки та книжки. Я теж хотіла б книгою бути.
— То будь.
— Але якою?
— Календарем, аби-м щорічно мав новий.

БОЮСЯ

413. — Іванку, чом не поцілуєш тіточку?


— Боюся, бо няньо теж хотіли її поцілувати й дістали по вухах.

ЧИЯ ДИТИНА

414. Вернувся Ілько з війни та й питає свою жону


— Чия то дитина у тебе на руках?
— Та моя! Могла бути й твоя, але тебе вдома не було.

ЛІПШЕ НЕ КАЖІТЬ

415. — Вчора я вас бачив із дружиною в театрі.


— Так? Але, знаєте, ліпше їй про це не кажіть.

ЖІНОЧА НЕДОЛЯ

416. Чоловік — Чого плачеш? Я не від'їжджаю на цілий вік, лиш на місяць.


Жінка крізь плач — Знаю тебе! Говориш— на місяць, а сам за два тижні повернешся!

У РОЗЛУЦІ

417. — Скажіть, Вероніко, дуже сумував мій чоловік, коли я була у відрядженні?


— Ой, сумував! Особливо в останні дні перед вашим поверненням дуже зітхав!

РАДІСТЬ

418. — Чоловіче мій, скоро в нашій маленькій хаті появиться третя істота.


— Люба моя, невже?!
— Так! Моя мама розлучається з батьком і перейде до нас жити.

ТЕЩА І ГАДЮКА

419. — Знаєш, одного разу ми пішли до лісу. А там гадюка вкусила тещу за ногу.


— І що ж — теща померла?
— Де там, живе й тепер. Але гадюка нараз здохла.

НЕ ВАРТО БУЛО...

420. Суддя — То ви бачили, як він задушив вашу тещу?


— Прошу красно, бачив.
— Чому ви не прийшли на допомогу?
— Я хотів, але коли побачив, що він і сам упорається, то не вважав за потрібне втручатися.

МІЖ ДРУЗЯМИ

421. — Нас — три. Як будемо женитися, то вишукаємо таку хату, де будуть три сестри — по одній кожному.


— Теж вигадав! Цілий маєток ділити на три частини.
— Що там маєток!.. Зате для трьох буде лише одна теща.

ТІЛЬКИ СПРАВЕДЛИВО

422. Маленька дитина плакала цілу ніч. Заспана жінка будить свого чоловіка


— Тепер колиши ти! Маємо однаковий поділ!
— Добре,— каже чоловік, повертаючись на другий бік.— Ти колиши свою половину, а моя — хай далі кричить.

РУКИ ТРЯСУТЬСЯ

423. Жінка — Допоможи прибрати кімнату.


Чоловік — Не можу, щось нездужаю. Голова болить, та й руки трясуться.
Жінка — От і добре, витряси тоді ряднину.

ТВОЇ І МОЇ ДІТИ Б'ЮТЬ НАШИХ ДІТЕЙ

424. Одружився вдівець з удовою. Обоє мали з першого подружжя дітей, а потім народилось у них двоє своїх. Одного разу в хаті зчинився між дітьми галас.


— Жінко, що там робиться?
— Та то твої діти і мої діти б'ють наших дітей.

ДРУГОГО НЕ ЧУТИ

425. — Боже мій, в тебе дванадцятеро дітей. І як можна серед такого галасу працювати?


— О, нічого, коли одне починає кричати, то другого й не чути.

КОЛИ ЩО МОЖНА

426. — Солодка моя, я би тебе щось просив.


— А що, мій любий?
— Пообіцяй богові, що як помру, то по моїй смерті ти нікого не любитимеш.
— А якщо не помреш?

НЕ ЗНАЙОМИЙ

427. Дружина — Чоловік моєї подруги завжди цілує її, коли йде на роботу.


Чоловік — Я теж міг би це робити, але не знайомий з твоєю подругою.

ДЛЯ АНКЕТИ

428. — Ваше сімейне становище?


— Нестерпне.

СІМЕЙНІ СПРАВИ

429. — Я і моя дружина торік заробили шістсот трудоднів.


— А скільки ви, чоловіче, виробили особисто?
— Прошу не втручатися у мої сімейні справи.

ГЛУЗД

430. — Здоровий глузд запобігає багатьом розлученням.


— А найперше — багатьом шлюбам.

ЩО ГІРШЕ?

431. — Бути артистом — то щось жахливе. Уяви собі, що одну і ту ж роль мусиш грати протягом трьох місяців.


— То ще нічого. Гірше бути жонатим і не грати взагалі жодної ролі.

ПОВІДОМЛЕННЯ

432. — Алло, це пан Новак? Турбують вас із пологового будинку. Повідомляємо вас, що кілька хвилин тому ви стали батьком гарного хлопчика...


— О, дякую, а чи не могли б ви назвати мені ім'я тої щасливої мами?

НЕЩАСТЯ

433. Два майбутні батьки сидять у почекальні пологового будинку.


— От нещастя! І мусило воно спіткати якраз під час відпустки,— каже перший.
— То ви це називаєте нещастям? А що я маю казати, коли в мене — під час весільної подорожі?!

БАТЬКО

434. — То лише ти так можеш...— нарікає громадянин Дюклович на свою жінку.— Вирядити чоловіка на батьківські збори і не сказати йому, до якого класу ходить наша Марта!



КІЛЬКА СЛІВ

435. — Аж смішно, коли подумати промимриш кілька слів при повній свідомості, і ти вже жонатий.


— Точно! А промимриш кілька слів уві сні, і ти вже розлучений.

ЗАПІЗНО

436. — Уявіть собі! Товариш мій Рудо виграв сто тисяч крон на білет державної лотереї. І це через тиждень після одруження.


— Бідолаха. Йому ніколи не щастило.

НАВІТЬ НЕ ЗНАВ

437. — Цілую ручки, пані! Як ся має ваш чоловік?


— Але, пане професоре, я незаміжня!
— Не кажіть... Я навіть не знав, що ваш чоловік — нежонатий.

ДОБРА КУХАРКА

438. — Поки мій чоловік був у відрядженні, я вчилася варити.


— І що він сказав, як вернувся?
— Налякався і знову чкурнув у відрядження.

НЕДІЛЯ

439. Чоловік; — Чи не сходимо до міста оглянути вітрини крамниць?


Жінка — Сьогодні? В неділю? Таж тепер усе зачинене.
Чоловік — Якраз тому.

НЕПОРОЗУМІННЯ

440. Вона — До нашого одруження ти цілими годинами гладив мене і тиснув мої руки...


Він — Це правда, але тільки тому, щоб ти не могла грати на роялі.

ТЕЖ ВІДПУСТКА

441. — А у вас, пане Чумайко, цього року не буде відпустки?


— Як то — не буде?! Та ось уже відправляю жінку У Високі Татри.

ФІЛОСОФ

442. — Є два періоди, коли чоловік жінку не розуміє.


— А саме?
— Перший — поки не ожениться, а другий — після того.

НЕ ВИНЕН

443. Жінка одного старшого робітника заводу підказує своєму чоловікові


— Знаєш що, Карле? Запроси на наше срібне весілля й заступника твого директора!..
— Ще чого не вистачало! Хіба він тому виною?

І ТАК НІ!

444. — Ну й працює ж у тебе той язичок, стара! Я не наговорю стільки за місяць, скільки ти за годину. То вже хоч розваж свою душу, стара, бо й так по-твоєму не буде ніколи.



ВЖИВ ЗАХОДІВ

445. Перукар стриже знайомого клієнта. Питає його


— Ви щось робите, аби запобігти випаданню волосся?
— Так, але недавно я подав у суд заяву про розлучення.

ШВИДКО ЖИЛА

446. — Від якої хвороби вмерла твоя жінка?


— Здається, від того, що дуже швидко жила.
— Як це розуміти?
— Коли ми побралися, вона була на п'ять років молодша, а тепер, коли померла, бачу, що на десять років старша.

ПО-СПОРТИВНОМУ

447. — Уявіть собі, той відомий боксер, що попрощався вже зі спортом, вирішив на старі дні женитися.


— Ніщо дивуватися. Напевно, не може жити без бою...

РОЗБИТА ШИБКА

448. — Хто розбив шибку на вашому великому вікні?


— Мій чоловік, той боягуз.
— Як же це трапилось?
— Нахилився, коли я метала в нього вазу.

ДОПИТЛИВА

449. З великої зацікавленості спитала свою вірну подругу


— Як ти, власне, познайомилася зі своїм другим чоловіком?
— То було дуже романтично наїхав машиною на мого першого чоловіка.

ВІДВЕРТІСТЬ

450. Пан Новак з паніею Новаковою купаються в басейні. Пані то пірне, то вирине, то пірне, то вирине. Потім кидає на пана Новака щасливий погляд


— Голубе, тобі це подобається?
— Так, звичайно. Але весь час один і той же момент.
— Як це розуміти?
— Коли ти під водою, то так навколо гарно, а як тільки виринеш, то й радість пропала.

КОЧЕРГА

451. — Дорога сусідко, позичте мені кочергу!


— Ніяк не можна, мій теж іще не повернувся.

НЕ МАВ БИ ПОТРЕБИ

452. Жебрак виправдовується в міліції


— Не завжди я цим займався, пане капітане. Якби моя бідна жінка ще жила, не мав би я потреби простягувати руку!
— Чому?
— Вона б це за мене робила...

СПІВЧУТТЯ

453. Зустрілися два друзі.


— Прийми моє глибоке співчуття, дорогий друже!
— Як це? У зв'язку з чим?
— У моєї жінки нове плаття і капелюшок.
— Ну і що?
— Завтра вона відвідає твою дружину.

НЕЗДІЙСНЕННЕ

454. Господар — Чим би тебе пригостити?


Гість — Знаєш, мені дуже хотілося б чогось гострого.
Господар — Мабуть, нічого з того не вийде у моєї жінки язик прирослий.

НУДЬГА

455. — Гермеліне, ти наводиш на мене нудьгу,— дорікає, позіхаючи, пані Амалія.


— Невже? — дивується чоловік.— Я ж тобі протягом дня не сказав жодного слова.

ЛІСНИКИ

456. Розмовляють два лісники


— Як давно ви вже жонатий?
— Уже двадцять зим.
— Чому це зим?..
— Тому, що літо завжди проводжу в лісі.

МАВ РАЦІЮ

457. — Коли я був нежонатим, дуже боявся подружнього життя.


— А тепер?
— Тепер переконався, що мав рацію.

НЕСВОЄЧАСНО

458. — Поки я був нежонатим, ніколи не думав про заощадження.


— А тепер?
— Тепер весь час думаю, скільки б я заощадив, будучи нежонатим.

ЗУСТРІЧ ПО РОКАХ

459. — Що нового в тебе? Чи оженився з Аліною, чи й далі сам готуєш їсти?


— І те, й друге!

ЛАУРЕАТИ

460. Конферансьє звертається до публіки


— Якщо є в залі подружжя, що з'єднало долі двадцять чотири години тому, просимо на сцену.
Наближається пара молодих людей. Конферансьє питає
— Ви справді поженилися тільки двадцять чотири години тому?
— Так.
— І що ви тут робите?

ВСЕ Ж ТАКИ

461. Господар запросив приятеля на обід і представляє його жінці. На своє здивування, гість бачить даму стару, тучну і потворну.


За столом, по кількох келихах спиртного, приятель нахиляється до вуха господаря і шепоче
— Слухай, щиро кажучи...
— Вважаєш, погана? Але ж має великі гроші.
— І все-таки...
— Чого шепотіти, вона ще й глуха!

КОНЦЕРТ

462. Подружжя посварилося, з обох сторін сипалися й сипалися відточені фрази. Раптом у двері постукав сусідський хлопчик.


— Чого хочеш?
— Татко прислав мене запитати, на якій хвилі передають таку цікаву програму?

У КНИГАРНІ

463. У книгарню заходить клієнт і звертається до продавщиці


— Чи є книга «Чоловік — володар жінок»?
— Казки і фантастика у другому відділі.

НЕ ТЕ ЦІКАВИТЬ

464. — Знову новий одяг! Звідки взяти на все те гроші?


— Коханий, ти ж мав би знати, що це не викликає в мене особливої цікавості.

ЗИЧЛИВА

465. — Боже, чому я не послухалась моєї мами — вона ж так відраджувала мене від шлюбу з тобою!


— А я й не знав, що твоя мама була зичлива до мене.

ОДНА З НЕБАГАТЬОХ

466. — Ви — одна з небагатьох жінок, які не фарбують волосся.


— Не фарбую, бо мені чоловік ще не заборонив!

ВІДПОВІДЬ

467. Жінка до чоловіка


— Лікар приписав мені виїхати в цьому році на Чорне море. Як думаєш, куди податися?
— До іншого лікаря.

НАВІЩО?

468. Молодий супруг радиться з досвідченим приятелем


— А варто признаватися жінці про всі свої думки і вчинки.
— Навіщо? Невдовзі жінка й так відгадуватиме твої думки, а про вчинки донесуть їй приятельки.

Каталог: download
download -> Програма для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою
download -> Дорогий друже! Вітаємо тебе з новим шкільним роком!
download -> Охорона природи в Україні
download -> Конспект заняття гуртка "Чарівний ланцюжок" на тему "Бабусині вишиванки"
download -> Диплом за перемогу в шкільному конкурсі поезій, присвячених Тарасові Шевченку
download -> О. В. Гнидіна (координатор Л. Л. Халецька), Полтавська обл
download -> Післямова


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка