Добридень, сусіде! Сміховинки від видавництва на Закарпатті народний гумор має своє неповторне забарвлення. Двічі видані у нас «Закарпатські сміховинки»



Скачати 487.31 Kb.
Сторінка12/16
Дата конвертації05.05.2016
Розмір487.31 Kb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

ПЛАТА ЗА ГАМАНЕЦЬ

1268. Глухої ночі йде чоловік містом, а з-за рогу вискакує грабіжник. Направив пістолета і примусив віддати гаманця. Вже хотів піти, але перехожий просить


— Змилуйся, чоловіче, не повірить дружина, що мене пограбовано! Хоч у піджак стрельни!
Грабіжник згодився. Стрельнув, а перехожий своєї
— Ще тут прострель!
Прострелив грабіжник і рукав, а перехожий шапку знімає.
— І сюди стрельни! — просить.
— Стрельнув би,— каже грабіжник,— та набоїв немає.
— Немає?! — перепитує перехожий, хапаючи грабіжника за комір.— Тоді підеш зі мною в міліцію.

У ПРОКУРОРА

1269. — Подаю позов на Лайоша Чамаду. Торік сказав про мене, що я носорог.


— А позов на нього хочете подати аж тепер?
— Ну, так. Я лише вчора під час відвідин зоопарку побачив, яка то гидка тварина.

РІЗНІ РЕПУТАЦІЇ

1270. Письменник Севатос розповідав, що знаменитий критик Ібреіляну дуже боявся грабіжників. Кожного вечора він щільно замикався в будинку чи навіть барикадувався.


Якось Севатос сказав йому
— Навіщо такі запобіжності? Адже у вас немає репутації заможної людини. Я, приміром, завжди сплю з відчиненими вікнами і дверима.
На це Ібреіляну відповів
— І все ж таки між нами є суттєва різниця. Я не маю репутації заможної людини, зате ви маєте славу бідняка.


НА ВЕРБІ ГРУШІ
Вразлива мавпа, довідавшись про теорію еволюції
Ні, то неможливо! Я цього не переживу!


ЯК НАДРУКОВАНО

1271. Син до батька — письменника


— Татку, то правда, що ви самі написали цю книжку?
— Правда, синку. А що, сподобалася?
— Дуже гарна. Точно така, як друкована.

ПОРАДА

1272. — Хочу купити своїй жінці книжку з глибокими думками якогось давнього автора. Що мені порадите?


— Нічого такого в нас тепер нема, але купіть їй книжку сучасного автора, і там знайдете глибокі думки давніх авторів!

АВТОРКА

1273. — Публікую свої поезії під псевдонімом Анна Новакова.


— То нечесно — ставити під підозру таку величезну кількість людей.

КОРИСТЬ

1274. Жінку поета-аматора питає знайомий


— Чи ваш чоловік має якийсь прибуток із тих віршів?
— Так, вислав якось до редакції вісім віршів, а повернули йому аж дев'ять.

ПОЕТ

1275. Початкуючий поет до критика


— Чи ви вже прочитали мої вірші?
— О, так. І то значно раніше, ніж ви.

НАДІЯ

1276. Критик до молодого автора


— Прочитав я томик ваших віршів.
— Останній?
— Маю надію, що так.

КОРЕСПОНДЕНЦІЯ

1277. Початкуючий поет до листоноші


— Чи є кореспонденція для мене?
— Ні, сьогодні нічого поверненого не було.

ПІЗНО

1278. Молодий поет у редакції


— Я виявив, що замість віршів помилково послав вам рахунок на прання білизни.
— Надто пізно, молодий чоловіче,— відповів редактор,— Те, що ви прислали, вже набирають у друкарні.

ІСПИТ

1279. Відомий своєю розсіяністю письменник навчався на курсах водіїв. Настав час складати іспити з практичної їзди. Якось товариші по перу питають про результат. Письменник знизав плечима


— Не знаю, коли мене виписали з лікарні, інспектор, що приймав іспит, був іще без свідомості.

ЗДІБНИЙ ХЛОПЧИК

1280. — На жаль, товаришу редактор, я не зміг принести рукопису мій трирічний син понищив його.


— Який здібний хлопчик! Він уже вміє читати!

ЗАПИТАННЯ

1281. На прийомі молода дама знайомиться з письменником і задає питання стосовно його творчості


— Чи й писати вашу книгу було так важко, як важко читати?

СПОРІДНЕНІСТЬ ДУШ

1282. — Маємо багато спільного. Ти пишеш книги, а я читаю.



ОЦІНКА

1283. З висловлювань критика


— Натуралісти малюють те, що бачать, імпресіоністи — те, що відчувають, а реалісти — те, що чують.

АНОТАЦІЯ

1284. Чоловік у кріслі читає книжку і весь час повертається до перших сторінок. Дружина не витримала і спитала


— Чому ж ти весь час заглядаєш на початок книги?
— Через кожні дві сторінки змушений повертатись до анотації, в якій написано, що це цікава, змістовна, захоплююча книга. Інакше вже давно кинув би її.

НАБАГАТО ЛЕГШЕ

1285. — Слухай, Василю, чому ти ніколи не повертаєш книгу, що взяв у людей?


— А тому, що залишити в себе книгу набагато легше, аніж зберегти її зміст.

БІБЛІОТЕКА

1286. — Чудову ж ти придбав бібліотеку! Аби її прочитати, треба з десять років.


— Нічого подібного, вона вже прочитана.

ПЕРЕЇЗД ПРОФЕСОРА

1287. Старий професор перебирається на нову квартиру.


Напакувавши книгами кілька скринь, чекає, поки водій не повантажить їх на машину. Той, захекавшись, невдоволено бурчить
— А не могли ви прочитати всі ті книги на старій квартирі?

КРИТЕРІЙ

1288. У кав'ярні сидить молода пара. Вона говорить до нього


— Цікаво, чи то правда. Я читала десь недавно, ніби на підставі того, що читаєш, можна сказати, ким ти є...
— То спробуймо.
— Добре. Що читаєш?
— Ну... Гомера, Овідія...
— Вже знаю, хто ти.
— Хто?
— Брехун.

ПОМПЕЯ

1289. — Що читаєш?


— «Останні дні Помпеї».
— А від чого вона померла?

У КНИЖКОВОМУ МАГАЗИНІ

1290. — Хочу яку-небудь книгу.


— Щось легшого?
— Все одно, я тут з автомашиною.

НЕ ВИПАДКОВО

1291. — А ти знаєш, що Петро Ч. став літературним критиком?


— Нічого дивного, він ще в школі не любив літератури.

МИСТЕЦТВО ОПОВІДІ

1292. — Чому ти певна, що Зуля опанувала мистецтво оповіді?


— Бо знає, що не слід говорити.

ВІДВЕРТІСТЬ

1293. — Як тобі сподобалася моя остання книга?


— Буду з тобою відверта не відповім на це запитання.

НЕВДАЧА

1294. Директор театру до автора п'єси, прем'єра якої відбувається при майже порожній залі


— Ніколи не думав, що ви вже такий відомий!

НА ПРЕМ'ЄРІ

1295. — Які квитки у вас були на прем'єру?


— Погані ніхто нас не бачив.

ВРАЖЕННЯ

1296. Два знайомі виходять із театру.


— Я мав препогане місце,— каже один.— Нічого не бачив і не чув.
А другий
— Я потрапив у ще гірше становище все бачив і чув.

УСПІХ

1297. Акторка до товаришки за фахом


— То велике щастя мати такого славного чоловіка, як у тебе.
— І ти в це віриш?
— Безперечно! Від інтелігентний, прекрасно розуміється на театрі, плани його геніальні, успіхи його великі. Між нами кажучи, що б ти робила без нього?
— Грала б твої ролі!

РЕПЕТИЦІЯ

1298. Під час генеральної репетиції актори не можуть договоритися з директором. Директор кричить


— Що тут твориться? Таке враження, що я в будинку божевільних!
Голос із глибини сцени
— Так, тільки що там, звичайно, директор психічно здоровий.

ГУСТОТА

1299. Розмовляють два театральні швейцари


— Вчора було дуже мало людей.
— А де було більше — в партері чи на балконі?
— На сцені.

ПРОЩАННЯ

1300. Відомий потягом до алкоголю актор був запрошений до колеги на гостину. Об одинадцятій годині вечора актор підходить до гостей і починає прощатися.


— До побачення, Галинко, до побачення, Аню, до побачення Павлусю...
— Як, уже йдеш? — питає господар.
— Ні, але хочу попрощатися з усіма тепер, поки ще можу кожного з вас розпізнати!

СВІТОВА СЛАВА

1301. Журналіст до відомого актора


— Хто, на вашу думку, найвидатніший із сучасних акторів на світі?
— Нас кілька,— скромно відповів той,

ПРИЯТЕЛЬКИ

1302. Дві акторки розмовляють про приятельку


— Не можу якось того зрозуміти, що Зуля вийшла заміж за театрального критика, який завжди писав про неї дуже погані рецензії...
— Це вона так помстилася.

ПІД ПРИСЯГОЮ

1303. — Як тобі не совісно було сказати в суді, що ти найбільший актор нашого часу?


— Моя дорога, пам'ятай, що я давав зізнання під присягою.

ЗІЗНАННЯ

1304. Молодий художник зізнається своїй коханій


— Ти — перша модель, яку я поцілував.
— Добре,— недовірливо похитала головою Ельвіра.— А скільки моделей було в тебе до мене?
— Дві. Один букет квітів і одна миска з фруктами.

КАНДИДАТ

1305. Два художники говорять про колегу, представленого до нагороди


— Як гадаєш, він одержить премію?
— Не знаю. Всі члени жюрі за нього. Проти хіба що його власні твори.

РЕШТА

1306. Гарна дама з'являється в ательє художника-баталіста і просить його намалювати її голою. Збентежений художник пояснює


— На жаль, я малюю тільки історію.
Дама на хвилинку замислюється, врешті пропонує
— А може, майстер знайшов би колегу, що намалює решту.

АБСТРАКТНІСТЬ

1307. Гола манекенщиця позує художникові-абстракціоністові. Приглядається до картини й дивується


— Зовсім не розумію, навіщо вам я!

ВПЕВНЕНІСТЬ

1308. — Все ж таки добре мати картини невідомих художників. Бодай певен, що то оригінал.



ВІДГАДУЮТЬ

1309. Художник-абстракціоніст Бордоші одружився. Через кілька місяців подруга питає дружину


— Ну, як живете?
— Добре,— відповіла жінка,— чоловік малює, я готую обід, потім відгадуємо, що він намалював і що я зварила.

РЕАЛІСТИЧНА КАРТИНА

1310. — А це моя остання реалістична картина. Називається «Штукатури за роботою».


— Але я не бачу, щоб вони робили. Сидять і курять.
— Я ж сказав, що це реалістична картина.

ЦІНИТЕЛЬ

1311. Критик заходить у майстерню художника і захоплюється його картинами.


— От чудове полотно, майстре! А ті фарби!
— Не помиляйтеся! — обережно відповідає маляр.— То ж не картина. До того полотна я пензлик витираю.

У ХУДОЖНИКА

1312. Художник, що трохи вищої думки був про себе, ніж годилося б, у розпачі говорить до відвідувача


— І ви вважаєте, що ця картина погана? Ви взагалі пробували малювати колись картину?
— Ні, ще не пробував. Але я вам можу сказати, чи яйце добре, чи погане, хоч я його і не зніс.

ХУДОЖНИКИ

1313. — Для чого малюєш на ту корову крапки? Напевне, уже нічого тобі робити...


— Аби мухи думали собі, що вона вже зайнята. А в художній комісії це розцінять як новий напрям...

МИСТЕЦТВО І ЖИТТЯ

1314. — Знаєш, Зося замовила свій портрет у того популярного художника.


— Справді? І схожа на себе?
— Очевидно, бо ж нікому не показує.

РОЗУМІННЯ МИСТЕЦТВА

1315. — Мою доньку малював видатний митець.


— Е, що там! Моя малюється сама.

МАЙЖЕ ЯК ЛІКАР

1316. — Докторе, я хочу вам розповісти, що зі мною,— заходячи до кімнати, випалює жінка.


Поглянувши на неї, господар обриває
— Можу підтвердити лише три моменти. Вам слід скинути кілограмів зо двадцять. Ваша краса, без сумніву, виграє, якщо менше буде на обличчі помади й рум'ян. І, нарешті, я художник, лікар живе на третьому поверсі.

ВИЗНАННЯ ТАЛАНТУ

1317. Один художник довго домагався визнання. Якось товариш спитав його


— Як, останнім часом тобі вдалося щось продати?
— Звичайно,— відповів художник,— пальто і вихідні штани.

З МОЗКОМ

1318. Одного художника спитали


— Як слід змішувати фарби?
Він відповів коротко
— З мозком.

НАЙКРАЩИЙ ПОРТРЕТ

1319. Пішов чоловік у картинну галерею, став проти одної картини, дивився, дивився, а тоді сказав до жінки


— Це найкращий серед усіх портретів!
— Що ти верзеш? То ж дзеркало! — озвалася дружина.

МАЄТОК

1320. Співак — У моєму горлі — цілий маєток!


П'яниця — І в моєму — теж.

ТЕСТАМЕНТ

1321. — ...Крім того, пане адвокат, прошу записати до тестаменту, щоб мене поховали з музикою.


— Прошу красно, я запишу. А що хотіли б послухати?

СУДДЯ І ЗАСУДЖЕНИЙ

1322. Суддя — Яка ваша професія?


Засуджений — Я соліст.
Суддя — А де співаєте?
Засуджений — Я не співаю. Я солю капусту, огірки й пара дички (Помідори).

ГАРНО СПІВАЄ

1323. — Коли моя жінка починає співати, то я відразу ж виходжу з хати.


— Аби люди не подумали, що б'ю її.

ВЗАЄМНЕ ЗАВИВАННЯ

1324. — Сусідо, чи не могли б ви свого пса прогнати кудись?! Учора так страшно завивав, що моя дочка через нього мусила припинити співи.


— Шкодую, але ваша дочка почала перша.

ЛІКИ ПРОТИ НУДЬГУВАННЯ

1325. — Як проводиш дозвілля?


— Нудьгую до одуріння.
— То вступай до нашого хору. Граємо там у карти, розповідаємо анекдоти, випиваємо...
— А коли ж співаєте?
— Ну, як повертаємося додому.

ТАЛАНТИ

1326. Фельдфебель до групи воїнів


— Хто з вас розуміється в музиці?
З шеренги виступили дев'ять солдатів.
— Добре. Доповісте завідуючому клубом і перетягнете на нове місце піаніно.

СПІВАЧКА

1327. Співачка з сильним голосом, але слабким обдаруванням виступала на концерті, яким керував відомий Вацлав Таліх. Після концерту дама його питає


— Маестро, ви помітили, як мій голос наповнив усю залу?
— Звичайно,— підбадьорив її Таліх.— Я бачив навіть те, як люди виходили з зали, щоб звільнити для нього

ГОРДІСТЬ

1328. — Мій син — великий митець як візьме скрипку в руки, то в сотень людей спирає дух.


Інший батько, у якого також є син, флегматично
— Послухали б ви мого сина. Як зазвучить його інструмент — тисячі забувають про свою професію, лишають роботу і вільно собі дихають.
— А ким працює ваш син?
— На заводі відповідає за сирену.

САКСОФОН

1329. Чорнильниця — Ви казали, що ненавидите саксофон.


Кулька — То істинна правда.
Чорнильниця — А чому ж тоді своєму синові ви купили саксофон?
Кулька — Тому, що сусідів ще більше ненавиджу.

ПОТІШИВ

1330. На прийомі дочка хазяйки хоче похвалитися грою на фортепіано.


— Хто її вчитель? — питає господиню один із гостей.
— Ніхто. Вона самоучка.
— Це добре, одним винуватцем менше на світі.

РЕАКЦІЯ

1331. Одна співачка розповідає в колі товаришів


— Вчора я співала на прийомі у Ікс.
На це один із колег
— Тим краще. Я його не терплю!

НЕ ЙМЕ ВІРИ

1332. Під час концерту піаніста-віртуоза кишеньковий злодій звертається до колеги за фахом


— Не розумію, як можна марнувати таку вправність пальців.

У КОНСЕРВАТОРІЇ

1333. Молода дівчина просить прийняти її в клас співу. Викладач згодився послухати. Та співала вона зовсім погано.


— Я дуже прошу вас,— умовляла дівчина.— Талант — єдине багатство моє, а більше не маю нічого.
— Не хвилюйтеся, дорога,— заспокоїв її викладач.— Бідність — то не гріх.

СПІВАКИ

1334. На плоту сиділи троє дівчат і вели розмову.


— Мій батько співає в хорі по нотах, будь-яку пісню проспіває, якщо вона записана,— хвалиться одна.
— А мій все без нот співає, по пам'яті,— каже друга.
— Мій усе без пам'яті співає,— озивається третя.

ОДНОМАНІТНЕ МЕНЮ

1335. Естрадний співак у їдальні скаржиться завідувачу


— Що за неподобство! Вічно у вашій їдальні одні страви!
Завідувач не заперечував
— Це справді так. Точно, як у вашому репертуарі, одні й ті ж пісні.

ЗМІШАНИЙ ХОР

1336. - Чому цей хор називають змішаним? Адже в ньому самі чоловіки.


— Так, але одні вміють співати, а інші не вміють.

МУЗИКАНТИ

1337. На початку концерту, коли чоловік і жінка увійшли до філармонії, конферансьє оголосив


— А тепер — шоста симфонія Шостаковича.
— Я тобі казав — збирайся швидше,— докоряє чоловік.— Бачиш, цілих п'ять симфоній пропустили.

КРАЩЕ СМЕРТЬ

1338. До філармонії зайшов незнайомий. Відрекомендувався артистом, що співав у кращих театрах, а оце вирішив виступити тут. Директор попросив щось заспівати, та тільки артист почав, як директор схопився за голову


— Досить, досить! Боюся, що місцева публіка вас не зрозуміє. Може, хтось і похвалив би під страхом смерті, а так ні.
Дорогою додому ображений артист зупинив у темному провулку першого стрічного і заніс над його головою ножа.
— Все до нитки віддам, тільки не губи,— заблагав той.— Дружина в мене, діточок п'ятеро.
— На чорта мені твоє ганчір'я! Заспівати тобі хочу, телепню! Сподобається — відпущу, ні — вб'ю!
— То співайте, співайте, я дуже люблю слухати!
Артист прийняв позу і заспівав. Коли закінчив, його жертва мовчки відвернулась і опустила голову.
— Що скажеш?
— Діточок шкода,— зітхнув чоловік.— Пропадуть без мене. Але, видно, нічого не поробиш. Ріж!

СІМЕЄЧКА

1339. — Боже, який неприємний голос! Ви не знаєте, хто співає?


— Моя донька.
— Даруйте, справа, звичайно, не в голосі, а в пісні. Скажу вам відверто, нікуди не годиться пісня. Цікаво, хто її написав?
— Я!

ЦІКАВІСТЬ

1340. — Учора я цілий вечір грала Гріга...


— А програла чи виграла?

ВЖЕ ВИСТУПАЛА

1341. Приятелька до співачки


— Як пройшло твоє турне по великих містах?
— Прекрасно. Всюди був повен зал глядачів, тільки в Любліні зал був порожній.
— Ах, в Любліні ти вже колись виступала.

НА КОНЦЕРТІ

1342. Елегантний хлопець тихо питає на концерті у своєї молодої сусідки


— Вибачте, це не Бетховен?
— Не знаю. Я не тутешня.

ОЦІНКА

1343. Відомий композитор Кальман був запрошений на прем'єру оперети невідомого музиканта. Коли в антракті той зайшов до ложі Кальмана запитати, як йому подобається оперета, композитор відповів


— Дорогий пане, давати оцінку своїм творам, звичайно, довіряю іншим.

РОЗЧУЛИВСЯ

1344. Піаніст виконує «Угорську рапсодію» Ліста. Тим часом один зі слухачів витирає сльози.


— Ви, напевне, угорець? — питає сусід.
— Ні, я музикант.

ОБСТАВИНИ

1345. Гарна танцюристка сидить у ресторані в товаристві літнього мужчини.


— Чи будете мене кохати завжди? — питає вона.
— Так,— відповідає партнер, і, хвильку подумавши, доповнює — Якщо мої ресурси дозволять.

ОБРІЇ СЛАВИ

1346. — Хотіла б я бути славною кінозіркою... Про мене говорив би цілий світ!


— Досить і того, що про тебе говорить ціла вулиця.

ЧАСТО

1347. На відомому курорті, на терасі першокласного готелю, сидить гарна пані. Один з мужчин питає другого


— Хто вона, та пані?
— Не знаєте? Відома кінозірка.
— А часто сюди приїздить?
— Досить часто, під час кожної весільної подорожі.

БРЕХНЯ

1348. Журналіст до кінозірки


— Що ви думаєте про любов?
Кінозірка зіскакує з місця і роздратовано випалює
— Хто вам наговорив таких дурниць! Я не зраджую свого чоловіка.

ЛАМАЮТЬСЯ ХАРАКТЕРИ

1349. Дід питає кіномеханіка


— Що воно таке на екрані не видно нічого, а шуму, тріску — хоч вуха затикай?
— Там теж ламаються характери.

ВСЕ ДЛЯ ГЛЯДАЧА

1350. З кінотеатру глядачі вибираються через темний брудний двір. Хтось звернувся до директора театру


— Це ж неповага до людей. Вхід як вхід, а вихід — калюжі до колін.
Директор відповідає
— Дорогий товаришу, гроші ми беремо за вхід, а не за вихід.

КНИГА - ЛІПШЕ

1351. Дама дивилася кінофільм, сценарій якого створено за книгою, яку вона читала. Вийшла з кінотеатру й каже


— Книга — ліпша, принаймні, нею можна в когось пошпурити.

ЗАЛЕЖНІСТЬ

1352. — Ти любиш фільми, які примушують думати?


— Залежно — про що.

ЗАКІНЧЕННЯ

1353. Якась дама ділиться з приятелькою враженнями від щойно побаченого кінофільму


— Той фільм має несподіване закінчення.
— Яке ж?
— Коли думаєш, що він вже ніколи не закінчиться, він якраз кінчається.

У КІНОТЕАТРІ

1354. У переповненому кінозалі глядач виходить із ряду, оглядається навколо, а через хвилину повертається туди ж назад. Сідаючи знову на своє місце, питає сусіда


— Скажіть, прошу, то я на вашу ногу наступив перед цим?
— Так, але нічого не сталося.
— Тоді добре. Я лише перевіряв, чи то моє місце.

ТИША Й СПОКІЙ

1355. — Татку, а що мали люди, поки не було винайдено телевізора?


— Тишу й спокій, мій хлопчику.

ЕРУДИЦІЯ

1356. В товаристві розмовляють двоє громадян


— Ніщо так не впливає на рівень ерудиції, як телебачення.
— Справді?
— Так, наприклад, скільки разів хтось у мене в домі не включить телевізор, відразу йду до другої кімнати і читаю.

СТАРА МАРКА

1357. — Диви, знову по телебаченню повідомляли, що буде гарна погода, а тут ллє як із відра.


— Казав же я тобі — купи новий телевізор.

ЯК РАДІО

1358. Дюро Омаста купив телевізор. Приятель питає його чи задоволений він приймачем.


— Дуже,— відповідає Дюро.— Як заплющу очі, то наче б радіоприймач слухав.

НОВЕ РАДІО

1359. — Моє радіо, як паровоз.


— Чому?
— Тому, що гуде і свистить на кожній станції.

МОВОЮ НАУКИ

1360. — Як думаєш, мешканці Місяця можуть слухати радіо?


— Ні, вони не можуть мати заземлення.

У ШУМІ

1361. — Читаю в газеті, що радіо в багатьох родинах зайняло місце дитячої колиски.


— Якщо мати на увазі крик, то справді нічого не змінилося,— відповідає лукаво жінка чоловікові.

ПОБОЮВАННЯ

1362. — Мені здається, що газета колись витіснить із життя радіоприймач і телевізор.


— Ну, що ти?!
— А чом би й ні? До радіоприймача і до телевізора не загорнеш нічого.

АВАРІЯ

1363. Узяв дідусь до рук газету, розглядає догори ногами. Внук запитує


— Що там, дідику, нового?
— Та біда, внучку, аварія на залізниці. Бачиш — паровоз догори колесами.

У КАВ'ЯРНІ

1364. — Громадянине, тож ви тримаєте газету навпаки,— зауважує гість у кав'ярні своєму сусідові.— Напевно, ви й не помітили, що читаєте її догори ногами.


— Ще б пак, не помітив! — відповідає другий гість.— Ви думаєте, що так легко читати цю газету догори ногами?!

УПУЩЕННЯ

1365. Жінка переглядає газету і говорить до чоловіка


— Завжди одне й те ж упущення — повідомляють про смерть видатних людей, а ніколи про їх народження!

ГРАНДІОЗНА НОВИНА

1366. Прийшов один чоловік до міста й чує


— Грандіозна новина! Читайте! П'ятдесят чоловік обдурено!
Чоловіка дуже зацікавило, й купив газету. Читає — нічого подібного нема.
— Гей, ти! — гукає.— Де тут новина?
А той далі кричить
— Грандіозна новина! П'ятдесят одного чоловіка обдурено!

Каталог: download
download -> Програма для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою
download -> Дорогий друже! Вітаємо тебе з новим шкільним роком!
download -> Охорона природи в Україні
download -> Конспект заняття гуртка "Чарівний ланцюжок" на тему "Бабусині вишиванки"
download -> Диплом за перемогу в шкільному конкурсі поезій, присвячених Тарасові Шевченку
download -> О. В. Гнидіна (координатор Л. Л. Халецька), Полтавська обл
download -> Післямова


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка