Добридень, сусіде! Сміховинки від видавництва на Закарпатті народний гумор має своє неповторне забарвлення. Двічі видані у нас «Закарпатські сміховинки»



Скачати 487.31 Kb.
Сторінка11/16
Дата конвертації05.05.2016
Розмір487.31 Kb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

ЗАПОБІГЛИВИЙ

1166. Столітнього діда, що виграв на лотерею велику суму, питають рідні


— І що думаєте робити з такими грішми?
— Відкладу на старість,— була відповідь.

ВИЗНАЧЕННЯ

1167. Синок питає батька


— Татку, що таке папуга?
Батько
— Єдине живе створіння, яке вміє говорити, але повторює почуте без коментарів.

ІНСТИНКТ

1168. Ясь до батька


— Невже й справді люди походять від мавпи?
— Справді, синку,— відповідає батько.
— А все ж є мавпи, які залишилися мавпами?
— Є, вони вважають це за ліпше.

ОБ'ЄКТИВНІСТЬ

1169. Дві дами розмовляють про знайому


— Ковальська так засліплена, що не бачить жодних хиб у своїх дітях.
— Жодна мати хиб у дітях не бачить.
— Неправда, я, напевне, побачила б, якби мої мали хоч одну.

ЗУБ МУДРОСТІ

1170. Роздратований мужчина скаржиться знайомому


— О, той волоцюга, якщо зустріну його, виб'ю йому всі зуби! Ні, один залишу!
— Для чого?
— Щоб знав, як то болить зуб.

ОРІЄНТАЦІЯ

1171. Перехожий — Але ж ви говорите зовсім інше, ніж говорили вчора.


Жебрак — Я ж бачив, що вчора ви мені не вірили.

СКЛЯНА ПРОФЕСІЯ

1172. — Я зовсім не трутень і не канюка,— з гідністю сказав на суді звинувачений.— Я заробляв на життя чесною працею. Але в мене сезонна робота, і коли сезон закінчується, я справді звертаюсь за допомогою до громадськості.


— І яка ваша професія?
— Професія особлива. Я торгую скельцями під час сонячних затемнень.

ВРЯТУВАВ

1173. У річці тонув чоловік. На мості зібралося багато людей. Крик, гамір, а ніхто не наважується кинутись у холодну воду.


Раптом один невідомий просто в одязі полетів з мосту. Врятував потопаючого, а коли вибрався на берег, усі почали дякувати йому, хвалити за відважність і самовідданість.
— Все це добре,— каже він.— Але цікаво знати хто мене зіпхнув у річку в новому костюмі?

УНОЧІ

1174. Через перила одного з кошицьких мостів перевалюється якийсь підкуражений громадянин.


— Чоловіче, що. ви робите? — застерігає його черговий міліціонер.
— Е, випала в мене до Горнаду крона.
— Добре, але чому ви кидаєте туди й інші?
— Заради одної крони не скочиш у воду.

ЗАГУБИВСЯ

1175. Терміна Урокова прийшла в міліцію і заявила, що загубився її чоловік. Наступного дня її повідомили, що з річки Горнаду витягли якийсь труп, і спитали її при цьому, чи не мав її чоловік якусь особливу прикмету.


Урокова
— О так, мав — заїкався.

ПОПРАВКА ДО СВІДЧЕНЬ

1176. На питаная судді, скільки їй років, жінка-свідок відповідає


— Двадцять дев'ять.
— Гаразд,— каже суддя,— але прошу пам'ятати, що на всі останні питання маєте відповідати тільки правду.

ДРУЖНЯ ПОСЛУГА

1177. — Як ви могли сісти за кермо п'яним?


— Не міг, товариші допомогли.

ПРИМУСОВА СИТУАЦІЯ

1178. П'яний водій намагається всістися за кермо. Міліціонер бачить це, підходить до нього і говорить


— Ви нікуди не поїдете!
— Мушу їхати! Таж бачите, що ходити не можу.

ДАЛЕКОГЛЯДНИЙ

1179. — Чому ви пофарбували один бік автомашини назелено, а другий начервоно?


— А це — якщо, не доведи боже, на когось наїду свідчення не співпадуть.

КВИТАНЦІЯ

1180. Ксьондз поїхав на велосипеді на червоне світло. Підходить міліціонер і говорить


— Дуже мені прикро, але мушу вас оштрафувати.
— Дорогий сину,— каже ксьондз,— зі мною бог, це він так скерував моїм велосипедом.
— Тоді мушу подвоїти штраф, бо їхати на велосипеді вдвох заборонено!

НА КОНІ

1181. — Чоловіче, ти ж сидиш на тому коневі задом наперед.


— А хіба ти знаєш, куди я їду?!

ЗВИЧКА

1182. Товариство, в якому є суддя, завело мову про вік знайомої всім дами


— Я дав би їй тридцять років,— каже суддя.
— Перестань говорити про справи професійні,— картає його жінка.

ЗДИВУВАННЯ

1183. Міліціонер затримує автомобілістку за порушення правил вуличного руху


— Прошу пред'явити посвідчення на право водіння автомобілів.
— Звідки я вам візьму посвідчення?! Таж ваш колега забрав його вже місяць тому.

ПЕРЕДБАЧЛИВІСТЬ

1184. Одна дама до другої


— Відтоді, як ти закінчила автомобільні курси, ще ні разу не бачила тебе за кермом.
— Моя дорога, я з такою мукою здобула посвідчення на право водити автомашину, що не хочу відразу позбутися його.

НА КІНЕЦЬ ЧЕРГИ

1185. — Громадяночко! Не штовхайтесь, прошу вас. Станьте на кінець черги.


— Не можу.
— Чому?
— Бо там уже хтось стоїть!

НА ВУЛИЦІ

1186. — Чому тут стільки народу? Щось сталося?


— Нічого. Але кожен хоче пересвідчитися в цьому.

СУЧАСНІ ТАНЦІ

1187. Суддя до свідка


— Як це, ви не помітили, що підсудний під час танцю душив свою партнерку за горло?
— Помітив, але, пане суддя, ніколи не зрозумієш тих сучасних танців думав, то нова фігура.

НЕ ЗНАВ

1188. Суддя — Свідок! Чому ви не прийшли на поміч потерпілому в бійці?


Свідок — Даруйте, але звідки я міг знати, хто з них потерпілий?

ПОДУМАВ

1189. — Молодий чоловіче, коли ви надумали вчинити грабіж, ви не згадали про свого батька?


— Звичайно, подумав, громадянине суддя, але в тій квартирі, що я очистив, не знайшлося для нього нічого.

ЩЕДРА ДУША

1190. Стара жінка по телефону викликала таксі. Диспетчер пообіцяв надіслати, але таксі далеко від стоянки, і це дорожче коштуватиме.


— Нічого,— відповіла стара жінка,— хай дорого, а мої спадкоємці походять і пішки.

ВІДСВИСТАВ

1191. — Кого ховають, синку?


— Міліціонера, бабко.
— Царство йому небесне! Відсвистав, голубчик!

НА ВАРТІ

1192. Вояк — Стій! Хто йде?


Стара баба — Не бійся, пане вояче. Я тобі нич не зроблю.

З ДИТИНОЮ

1193. На автобусній зупинці — тиснява.


— Громадянко! Чому ви заходите на передні двері?
— Та я ж із дитиною!
— А де вона?
— Увійшла через задні...

ЧУДЕСА

1194. — Кумо, скільки ваша корова дає на день молока?


— Десять літрів.
— А скільки продаєте?
— П'ятнадцять.

ПОМІДОРИ

1195. — Поланьо! Що це ви такі зелені помідори на базар везете?


— Най вас не обходить! Я за них таку ціну загну, що вони відразу почервоніють!

ДЕ ТУТ СПРАВЕДЛИВІСТЬ?

1196. Мельник після смерті попав до пекла. Зустрів там свою куму, яка за життя продавала молоко на торговиці.


— Кумо, а ви за що сюди дісталися?
— А ви за що?
— Я дістався, бо все мірку брав понад верх.
— А я, куме, за те, що ніколи до верха недоміряла… Ну, скажіть самі, чи є тут справедливість?

ГРИБИ

1197. Літня жінка збирає в лісі гриби. Підходить лісничий, заглядає в кошик.


— Викиньте ті гриби! їсти їх не можна, отруйні!
Жінка; з повним спокоєм
— То зовсім не для їди. То на продаж!

ВІДПОВІДЬ

1198. Молочниця питає клієнтку


— Чи вдоволені ви молоком, яким вас постачаю?
— Задоволена. Лікар сказав мені, що мала дитина повинна пити молоко навпіл з водою,

ГАРАНТІЯ

1199. На базарі клієнт купує в спекулянта насіння трави


Але гарантуєте, що це добре насіння?
— Звичайно! Якщо не зійде, принесіть назад, і я поверну вам гроші.

СОВІСТЬ

1200. — До чого ж безсовісні ті спекулянти, сьому шкуру зідрали б! — нарікає Іван, розглядаючи куплений на базарі светр.


— То чого ж ти купував?
— Як — чого? Таж сусіди мені за нього вдвічі більше дадуть.

НАРАДА

1201. Прийшов Степан до Івана, радиться


— Як гадаєш, що мені ліпше розводити, курей чи свиней?
Іван на те
— Спочатку роздивися, що в колгоспі вирощують кукурудзу чи буряк.

СВІЖІ ЯЙЦЯ

1202. — Яйця свіжі?


— Айно! Тільки що на базарі купила!

СОЛОДКА КАР'ЄРА

1203. — 3 чого ви почали свою кар'єру?


— З солодкого.
— Ви працювали на кондитерській фабриці?
— Ні, я подарував дружині начальника шоколадний набір.

У ВІДДІЛІ КАДРІВ

1204. Продавець влаштовується на роботу в харчоторг. Його питають


— Судились?
— Ні, не попадався,— була відповідь.

МОРСЬКИЙ ОБЛІК

1205. Один продавець до другого


— У нас у магазині ведеться облік виключно морський.
— Що за морський?
— А що б там не було — кінці у воду.

СПОСІБ

1206. У м'ясному магазині за прилавком висить велике дзеркало. Експедитор питає завідувача


— Для чого дзеркало?
— Щоб клієнти не дивилися на вагу.

ЛОГІКА

1207. В першокласному парфюмерному магазині клієнтка говорить до продавщиці


— Запевняєте, що перед цими духами не встоїть жоден мужчина, а все ж таки цікаво, чому ви ще продавщиця?

У КАПЕЛЮШНИКА

1208. Якась дама перепробувала в крамниці з п'ятдесят нових капелюшків, після чого каже


— Найбільше до вподоби мені оцей. Скільки?
— Зовсім нічого,— відповідає продавщиця.— У цьому капелюшку ви прийшли.

РОЗДУМАЛИ

1209. Якось селянин приїхав до міста. Бачить — на дверях одного будинку напис «Входити заборонено!».


— Ну й розумні ці городяни,— говорить про себе.— Спочатку роблять двері, а потім пишуть, щоб через них не ходити,

ДОДУМАЛИСЯ

1210. Ідуть два приятелі з базару. Посіявся дощ, а вони обидва, як на зло, в нових білих кожухах. Шкода одежі, і сховатися ніде. Тоді один пропонує


— Стій, я придумав! Давай мінятися кохужами — тобі не шкода буде мого, а мені — твого.

НА БАЗАРІ

1211. Продає чоловік на базарі сало, м'ясо. Підходить якась жінка


— Дядьку, гей, дядьку! Твоя голова продається?
— Ні, тітко, це свиняча. А купиш — буде твоя.

ВІРНИЙ ПЕС

1212. Хлопець продає собаку. Одна жінка захоплюється


— Який гарний песик! Коли б я певна, що він іще й вірний, відразу б купила.
— Не турбуйтеся, тітонько, собачка вірна,— прихвалює хлопець.
— Звичайно, сказати легко.
— Та це, тітонько, доведено. Втретє продаю, а до мене повертається.

БЮРО ЗНАХІДОК

1213. — Скажіть, будьте ласкаві, не здавали вам парасолі?


— Так, здали, навіть декілька.
— Не може бути, я лиш одну загубив.

ЗАСТРАХУВАВСЯ

1214. Молодий чоловік приходить на приватну квартиру. Хоче зробити добре враження на господиню і говорить


— Коли я йшов з попереднього місця, моя господиня плакала.
— Зі мною таке не станеться. За квартиру будете мені платити наперед.

НАМІРЯЛИ!

1215. — Бабусю, далеко до сусіднього села?


— Було п'ять кілометрів. А потім приїхали з міста, переміряли, наміряли сім кілометрів та й зникли. А нам тепер ходи ще два кілометри.

НА ПОШТІ

1216. Бабуся принесла на пошту листа.


— Бабко, ваш лист важкий,— кажуть їй,— треба ще одну марку приліпити.
— Та він тоді ще важчим буде!

ІНТЕРВ'Ю

1217. Журналіст до столітнього діда


— Чи ви все життя прожили в цьому селі?
На це дід з гідністю
— Ще ні!

ПОМСТА

1218. — Що сталося? Ти вегетаріанець, а їси кроляче м'ясо?


— Тільки з помсти, бо кролик поїв на городі капусту.

ПЕРЕДБАЧЕННЯ

1219. — Вранці, мабуть, буде дощ,— сказала ластівка до подруги, пролітаючи низько над землею.


— Думаєш?
— Недаремне ж люди кажуть якщо ластівки низько літають — на дощ.

ВІДНОСНІСТЬ

1220. Дві мухи прогулюються стелею.


— І все ж люди дурні,— сказала одна.
— З чого ти взяла? — друга.
— З чого? Спочатку викинуть дикі гроші, аби побудувати квартири з такими стелями, а потім ходять підлогою.

СМАКИ

1221. — Ну й недобра була моя зайчиха! — сказав заєць.


— А по-моєму, нічого, ніжна і приємна,— заперечив вовк.
Що ж, на любов і смак товариш не всяк.

СИЛА ПРОТЕСТУ

1222. Схопив якось лев зайця


— Ага, попався, косоокий!
— Що, що? — зашипів заєць. — Ану лиши!
Лев покірно опустив зайця
— Та хіба я що?.. Я нічого... Я так...

ПЕРЕКОНАННЯ

1223. Миша повертаються в нірку, геть подряпана, з розідраним вухом


— Ну, хто з вас не вірив, що чорні кішки приносять нещастя?

«МИПІЛЕННЯ»

1224. До пастки, в якій розпачливо бігає впіймана миша, підходить друга миша і говорить


— Подай мені той шматочок сала із гачка, тобі він уже не буде смакувати.

РУХ

1225. Блоха до блохи


— Йдемо пішки чи пошукаємо пса?

ПЕДАНТИЗМ

1226. Слон готувався зайти з вигону в своє приміщення, як раптом під ногами помітив блоху, що приготувалася до стрибка. Сердито глянувши додолу, він докірливо гаркнув на неї


— Ич, чого штовхаєшся, нетерпляча!

ДОЛЯ ГОРБАТОГО

1227. Один верблюд до іншого


— Випрямся хоч при жранні!

СПРАВЕДЛИВІСТЬ

1228. Лев, вовк і лис домовилися ділитися здобиччю, яку спільно вполюють. Першого дня схопили вівцю, зайця і курку. Лев і каже до вовка


— Поділи тепер справедливо!
Вовк без роздумувань починає поділ
— Вівця буде тобі, заєць — мені, а курка — лисові.
— Дурень ти несусвітний! — заревів лев і роздер вовка.
— А ти як поділиш? — запитав тоді перестрашеного лиса. Лис
— Вівця буде тобі на сніданок, заєць — на обід, а курка — на вечерю.
— Молодець! — похвалив лев.— Але від кого ти навчився так справедливо ділити?
— Від вовка.

КОМПЕНСАЦІЯ

1229. — Мене вкусив ваш пес. Я вимагаю компенсації.


— Будь ласка, я його потримаю, а ви кусайте.

ТАК І ДУМАВ

1230. — Ваші кури щодня у моєму саду!


— Я так і думав, бо ніколи не повертаються.

ХВОРОБА

1231. — Як здоров'я?


— Погано, нерви підводять.
— Від чого?
— Та йдеш, коли стемніє, на колгоспне поле за сіном, і кожного разу нервуєш як би хтось не побачив.

НЕПОЧАТА ВИЩА

1232. Одного спекулянта запитали у міліції, яка у нього освіта.


— Непочата вища!

ГРУНТОВНЕ ЗНАЙОМСТВО

1233. Суддя — Ви, очевидно, знаєте підсудного, як себе самого, і можете за нього поручитися. Як думаєте, міг він украсти гроші?


Свідок — А скільки грошей було?

НА СОВІСТЬ

1234. Якось добре одягнутий злодій заліз перехожому в кишеню і був зловлений на гарячому. Перехожий обурюється


— Ти, бачу, на пристойний костюм спромігся, а на совість ніяк не можеш.
— Я ж і так стараюся на совість, та не завжди вдається,— соромливо відповів злодій.

БЕЗ ПРОДАВЦЯ

1235. — Минуло! Скільки коштував твій капелюх?


— Не знаю, бо універмаг був без продавця.

НІКОМУ ДОВІРИТИСЬ

1236. — Ви крали самі чи мали напарника?


— Сам, звичайно. Хіба в наш час знайдеш людину, якій можна довіритись?

СУМНІВ

1237. На суді в справі крадіжки авто адвокат питає потерпілого


— Отже, ви й далі запевняєте, що звинувачений украв вашого автомобіля?
— Знаєте, після ваших запитань я починаю сумніватися, чи мав я автомобіль взагалі.

СТРАХ

1238. — П'ять хвилин тому грабіжник зняв із моєї руки золотого годинника.


— Чому ж ви не покликали на поміч відразу?
— Боявся відкрити рота в мене є золоті зуби.

ПРОСТОДУШНИЙ

1239. Селянина звинуватили в крадіжці ячменю. Суддя питає


— Крав?
— Ні, не крав.
І як не допитував його суддя, селянин стояв на своєму. «Не крав!» — уже було подумав суддя. Але каже
— Зізнайся, більше року за мішок не дам.
— Е-е, хочете, аби я сім років сім'ї не бачив!

ЩО ДОДАВАТИ?

1240. Суддя — Можете щось додати?


Підсудний — Можу. Та чи варто сидіти на два роки більше?

ДВАДЦЯТЬ ЗАЙВИХ

1241. Перед судом — злодій. Його звинувачують у крадіжці ста снопів пшениці.


— Як ти крав? — питає суддя.— Відразу, чи як?
— Та ні, за чотири рази по двадцять.
— Але ж то виходить лише вісімдесят.
— Так і є, громадянине суддя. От і хочу двадцять зайвих снопів узяти собі назад.

САМ СОБІ СПІВЧУВАЄ

1242. Суддя до звинуваченого в крадіжці пари чобіт


— Подумайте тільки, на якийсь час утратите свободу, потім соромно буде людям на очі показатися, і для всієї сім'ї ганьба, а все через пару чобіт.
— Та ще й тісних,— поспівчував собі звинувачений.

ЗУХВАЛЬСТВО

1243. Суддя — Це ж нечуване зухвальство! Спочатку вкрали дорогу шубу, а далі й гроші.


Звинувачений — Не міг же я в дорогій шубі ходити без грошей.

НЕДОСВІДЧЕНИЙ

1244. Суддя — Уже втретє, громадянине, вас затримують за крадіжку. Що це значить?


Звинувачений — Це значить, що в мене досвіду не вистачає.

СВІДКИ

1245. Суддя — Буде краще, коли відразу зізнаєтесь у крадіжці. Десять свідків бачили це власними очима.


Звинувачений — А я можу привести сто свідків, які цього не бачили.

ПОМІТИВ, АЛЕ...

1246. Суддя — Звинувачений, невже ви справді не помітили, що це не ваш гаманець?


Звинувачений — Помітив, громадянине суддя, але коли поглянув на гроші, вони видалися дуже знайомими.

ЗАПОВІТ

1247. Вмирає злодій. Каже до колеги


— ...записую тобі також брильянтове намисто...
— Справді?! Де ж воно?
— На Маршалковській вулиці, у ювелірному магазині, на вітрині, справа.

ВИСОКА ЦІНА

1248. — Ремонт цього годинника дуже складний і коштуватиме не менше, як новий годинник.


— Забагато! Він коштував мені шість місяців ув'язнення.

АЛІБІ

1249. Суддя — Підсудний, ви можете довести своє алібі? Хтось вас бачив тоді, коли ви чинили злом?


Підсудний — На щастя, ні!

УТОЧНЕННЯ

1250. Суддя до підсудного


— Чого, коли вимагали у вас повернути всі крадені речі, ви лишили в себе цю обручку?
— Бо зсередини був вигравірований напис «Твоя назавжди!»

ЗАНАДТО!

1251. Затюрмований грабіжник питає


— Скажіте, громадянине наглядач, чому тут на всіх вікнах грати?
— А на всякий випадок.
— Це вже занадто! Хто полізе в тюрму добровільно?!

ЗАГАДКА

1252. Над ранок міліціонер помітив якогось підозрілого типа зі здоровенною валізкою.


— Стій! Що в тій валізці? — гукнув міліціонер. У відповідь почув
— Я й сам ще не знаю.

АДВОКАТ

1253. Підсудний — Прошу відкласти процес, бо мій адвокат не з'явився.


Суддя — Міліціонер спіймав вас на гарячому, коли ви запустили руку в чужу кишеню. Що ж тут може додати адвокат?
Підсудний — Власне, й мене це цікавить!

НЕЖИТЬ

1254. — А пан з якої причини тут сидить? — питає один в'язень другого.


— Через нежить,— відповідає той.
— Як то — через нежить?
— Я чхнув, і сторож пробудився.

ПОГАНИЙ ВПЛИВ

1255. Один володар відвідує в'язницю, в якій перебуває двадцять покараних, і питає їх, за що сидять. Дев'ятнадцятеро присягають, Що сидять цілком невинно, через помилку суду, але двадцятий признається, що за крадіжку. Володар розпоряджається


— Негайно його випустити на волю, бо ще погано вплине на інших, добропорядних.

ВЗЯЛО

1256. Хвалився селянин, як на базарі пив


— Одну,— каже,— чарку випив — не бере. Другу — теж не бере. Третю випив — узяло і гаманець з кишені, і чоботи з ніг, і кожух із воза.

ДІЛОВИЙ ЗЛОДІЙ

1257. — Визнаєте ви себе винним у тому, що вкрали цистерну спирту?


— Так.
— І що вчинили з тим спиртом?
— Продав.
— А що вчинили з грошима?
— Пропив.

ЗНАЙШОВСЯ

1258. Зайшов у міліцію чоловік та й питає


— Не принесли сюди пляшку коньяку, яку я загубив?
Йому відповідають
— Пляшку не принесли, але чоловіка, який її знайшов, принесли.

НЕ БУЛО МОЖЛИВОСТІ

1259. Суддя — А коли вже обидва учасники бійки кидали один в одного стільцями, ви навіть не спробували примирити їх?


Свідок— Ні, пане суддя. Там не було третього стільця.

ГОЛОВОЮ ОБ СТІНКУ

1260. — Звинувачений, ви вже судилися?


— Так.
— За що?
— Бив головою об стінку.
— Це ж не карається законом!
— Так, але то була не моя голова.

З МИЛОСЕРДЯ

1261. Суддя — Ви били в лице сусіда кожного разу, коли зустрічали?


Підсудний — Правда, але тільки з милосердя, бо коли б я йому відразу дав усе, що йому належить, то він лежав би давно на цвинтарі.

ЛЯПАС

1262. Суддя — Зізнайтесь, ви дали цьому чоловікові ляпаса?


Звинувачений — Ні.
Потерпілий — Він бреше!
Звинувачений — Заткнися, бо вхониш іще одного!

ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ

1263. Суддя — Ви знаєте, що маєте говорити тільки правду? Так от, що можете сказати на своє виправдання?


Підсудний — Що ж, громадянине суддя, за таких обмежень я не знаю, що й сказати.

СІРНИКІВ НЕ БУЛО

1264. Вночі на залізниці трапилась аварія. Запідозрили стрілочника й віддали до суду.


— Ти був на посту, коли трапилась аварія? — питають старого.
— Був, панове судді.
— Мав при собі ліхтар?
— Мав, вельможні судді.
— Махав ним?
— Махав, ясний суде.
— Но, можеш іти.
Надворі стрілочник полегшено зітхнув, стиха промовив до себе
— Добре, що не питали, чи був ліхтар засвічений, бо в мене якраз сірники вийшли.

КАЛЕНДАР

1265. Дружина до чоловіка


— Наш сусід знову сидить у тюрмі.
— Звідки знаєш?
— Я спитала його дружину, коли він повернеться, а вона глянула на календар.

ЯКЩО ОДНОМУ...

1266. Зустрілися два приятелі, один другому і хвалиться


— Описували вчора майно у розкрадачів із крамниці, а я там був за понятого. Стільки було там добра всякого, що ти зроду не бачив. Мені б на цілий вік вистачило, ще й дітям лишилося б.
— А я на суді був,— каже другий,— Якраз тих злодіїв, що крамницю розкрадали, судили.
— А багато їм дали? — цікавиться перший.
— Та всім разом дали стільки, що тобі одному вистачило б до кінця віку, ще й дітям твоїм лишилося б.

З ГОЛОВОЮ

1267. На засіданні колгоспного правління викликали водія, що полюбляв заглядати на дно чарки. І докоряли, і лаяли, і усовіщали бідного, аж сім потів із нього вигнали.


— І випити не гріх,— пояснювали йому,— але треба це робити розумно, з головою, як порядні люди.
Повернувся водій із засідання, а друзі й питають
— Ну що, без біди обійшлося?
— Поки що без біди,— відповідає водій,— лише сказали пити з головою, а я, чесно сказати, ще ні разу з ним не випивав, все з бригадиром.

Каталог: download
download -> Програма для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою
download -> Дорогий друже! Вітаємо тебе з новим шкільним роком!
download -> Охорона природи в Україні
download -> Конспект заняття гуртка "Чарівний ланцюжок" на тему "Бабусині вишиванки"
download -> Диплом за перемогу в шкільному конкурсі поезій, присвячених Тарасові Шевченку
download -> О. В. Гнидіна (координатор Л. Л. Халецька), Полтавська обл
download -> Післямова


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка