Джованни Боккаччо Про славних жінок



Сторінка18/18
Дата конвертації05.05.2016
Розмір1 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18
Плектр – паличка для гри на кіфарі.

92 Інфула – священна головна пов’язка.

93 Піериди – тобто Музи.

94 Тарквіній Гордий – останній цар Рима (534/533 – 510/509), прославився жорстокістю.

95 Загибель Лукреції спричинилася до того, що римляни вигнали аристократичну династію Тарквініїв і встановили республіку. Наругу вчинив син правителя.

96 Про Тамірис, окрім Геродота, пишуть також інші історики, в тому числі Страбон і Кассіодор.

97 Неіснуючі гори на півночі.

98 Кір ІІ (Великий) – засновник Перської держави, завоював Мідію, Лідію, Вавилонію та інші місцевості. Царював з 558 до 529 р. до н. е.

99 Син Тамірис називався Спаргапісес.

100 Цю подію змалював художник Александр Зік (1845–1907, Німеччина).

101 Приблизно у 429 р. до Р. Х.

102 Різні науковці по різному визначають час правління Аталії: початок між 842 та 841 м р. до Р. Х., кінець між 837 та 835 роками до Р. Х.

103 Деякі місця у Святому Письмі вказують на те, що вона могла бути його сестрою (2 Цар., 8).

104 Тарквіній Гордий – останній цар Рима (534/533 – 510/509), прославився жорстокістю.

105 Немає визначеного датування правління Порсенни, орієнтовно 508 рік до Р. Х.

106 Римлянин Муцій з відома римського сенату пробрався у табір етрусків з метою вбити Порсенну. Але він помилився, вбивши замість царя його писаря, оскільки вони були майже однаково вбрані. Муція тут же схопили. Але він заявив, що ще 300 юнаків мають твердий намір продовжити справу в разі невдачі, а як доказ своєї відваги поклав свою правицю на вогнище. Цар, перейнявшись відвагою юнака, уклав з римлянами мир. Про це пише історик Тит Лівій.

107 Святий Шлях – вулиця, по якій проходили тріумфальні процесії.

108 Ас – давньоримська мідна монета.

109 Ґней Марцій Коріолан – полководець, у 493 р. до Р. Х. завоював Коріоли, місто вольсків. У 489–488 рр. виступив проти Рима.

110 Розквіт правління Артемізії припадає приблизно на 480 рік до Р. Х.

111 Пліній щодо цього місця подає дещо інакші свідчення.

112 Ксеркс – перський цар з 486 до 465 р. до Р. Х., син Дарія І. Продовжуючи справу батька, прагнув створити світову перську імперію. Виступив проти Греції, зруйнував Афіни, але зрештою зазнав нищівних поразок, у тому числі й при Саламіні. Загинув від рук змовників.

113 Битва при Саламіні, 480 р. до Р. Х.

114 Діва, латинською virgo, – в латинському тексті одне й те саме слово.

115 Йдеться про зміни в римському законодавстві у 449 році до Р. Х. – скинення децемвірів та відновлення республіки. Про це розповідає Тит Лівій.

116 Трибун – службова посада у Римі.

117 Альгід – замок у гірській місцевості.

118 Курія – засідання сенату чи суду.

119 Італійський художник Джіроламо Романіні (1485–1566) змалював це вбивство.

120 Інвектива – лист осудливого змісту.

121 Теофраст (372–288 рр. до Р. Х.), філософ з Лесбосу, друг Арістотеля, після смерті Стагірита очолював школу перипатетиків в Афінах. Його вважали найрізностороннішим вченим античності. Збереглося небагато його праць. Був авторитетом у ботаніці аж до XVI ст.

122 Александр ІІІ (Великий) Македонський (356–323 рр. до Р. Х.) – син царя Філіппа. Перебрав владу після смерті батька у 336 р.

123 Кассандр (355–297 рр.) – цар Македонії.

124 Підна – місто у Македонії поблизу Термейської затоки.

125 Патриції – римська знать.

126 Жеребки – популярна гра.

127 Флора – тобто «квітуча».

128 Трибунал претора – платформа, на якій було встановлене крісло претора.

129 Йдеться, мабуть, про доньку Марка Теренція Варрона (116 – 27 рр. до Р. Х.).

130 Фульвії – римський плебейський рід. Квінт Фульвій Флакк був консулом у 237 р. до Р. Х.

131 Лібербог плодючості, тут – вино; Церера – богиня врожаю, тут – їжа.

132 Сіракузи – місто на східному узбережжі Сицилії. Гіерон правив у 478–466 рр. до Р. Х. У 465 р. в результаті бунту перемогла демократія.

133 Апулія – область в Італії.

134 Ганнібал – карфагенський полководець у війні проти римлян (Друга Пунічна війна). У 216 р. до Р. Х. завдав поразки римлянам при Каннах.

135 Розквіт правління Сифакса припадає на 203 р. до Р. Х.

136 Йдеться про Філіппа V (238–179 рр. до Р. Х.). Він уклав угоду з Ганнібалом проти Рима у 216 р.

137 Лемб – легкий швидкохідний багатовесловий військовий човен.

138 Понт – місцевість у Малій Азії між Вірменією та Віфінією, римська провінція.

139 Йдеться про Мітридата V (156–121 рр. до Р. Х.), який допомагав римлянам у Третій Пунічній війні.

140 Галати – кочові племена на території сучасної Туреччини. Війна з галатами була у 189 р. до Р. Х.

141 Луцій Корнелій Сципіон – консул у 190 р. до Р. Х. Вирішальною у війні з Антіохом була битва при Магнезії (190 р. до Р. Х.). Про перемогу над Антіохом розповідає Лівій.

142 Антіох III , царював приблизно від 222 до 187 р. до Р. Х.

143 Публій Корнелій Сципіон (235–183 рр. до Р. Х.). Був консулом, брав участь у Другій Пунічній війні

144 Лаодіцея – приморське місто в Сирії.

145 Брати Гракхи : 1) Тиберій Семпроній, 162–133 рр. до Р. Х.; 2) Гай Семпроній (153–121 рр. до Р. Х.). Відомі завдяки реформаторським нововведенням, проти яких виступав сенат. У результаті старшого брата вбили. Молодший продовжив його справу. Згодом здійнялася громадянська війна. Молодший Гракх закінчив самогубством.

146 Тепер Фермо.

147 Пунічних воєн (між Римом та Карфагеном) було всього три. Друга – 218–201 рр. до Р. Х.

148 Йдеться про статую Опіс (див. розділ 3).

149 Пессинунт – місто в Галатії.

150 І ст. до Р. Х.

151 Сталося це у 63 р. до Р. Х.

152 Луцій Катиліна – сенатор. У 63 р. до Р. Х. Цицерон викрив змову, яку той готував, що змусило Катиліну втекти з Рима.

153 Стола – довгий жіночий одяг.

154 Гай Марій (156 – 86 рр. до Р. Х.) – полководець і політичний діяч.

155 Кимбри – германське плем’я.

156 Битва при Акві Секстії, 102 р. до Р. Х.

157 Цезар, Гай Юлій (100 – 44 рр. до Р. Х.).

158 Анк Марцій – четвертий цар Рима.

159 Помпей (106 – 48 рр. до Р. Х.) у 67 році отримав надзвичайні повноваження для боротьби з піратами. Здобув перемогу над Мітридатом. Учасник 1 го тріумвірату (Красс, Цезар). Зазнав поразки від Цезаря, свого тестя, при Фарсалі. Втік у Єгипет, там його вбили за наказом Птолемея XIII.

160 Клієнт – людина, що залежала від свого патрона і користувалася його покровительством.

161 Едил – службова посада.

162 Марк Порцій Катон (Молодший) (95–46 рр. до Р. Х.). Був ворогом Цезаря. Втік в Утику (Північна Африка).

163 Марк Юній Брут (85–42 рр. до Р. Х.) – учасник змови проти Цезаря. Після вбивства втік, зібрав військо, але зазнав поразки і покінчив самогубством.

164 Октавіан , або Август – наступний імператор після Цезаря (докладніше див. «Життєписи дванадцяти цезарів»).

165 Проскрибовані – оголошені поза законом.

166 Квінт Гортензій (114 – 50 рр. до Р. Х.) – оратор і юрист. Консул у 69 р. до Р. Х.

167 Сніг у Римі не випадає.

168 Касталія – джерело на Парнасі, присвячене Аполлонові та Музам.

169 Корніфіцій (І ст. до Р. Х.) – державний діяч, товариш Катулла.

170 Аристобол IV (31 – 7 рр. до Р. Х.); Александр народився 35 р. і загинув тоді ж, коли й брат.

171 Сталося це у 29 р. до Р. Х.

172 Клеопатра VII (69–30 рр. до Р. Х.).

173 Псилли – ворожбити та знахарі.

174 Першої версії дотримується і Светоній (докладніше див. «Життєписи дванадцяти цезарів»).

175 Марк Антоній (83–30 рр. до Р. Х.).

176 Цинцинат – римський полководець і консул, вважався взірцем добродійства і хоробрості.

177 Фабрицій прославився справедливістю і благородством.

178 Курій вважався одним із найблагородніших мужів Рима.

179 Калігула – прізвисько Гая Цезаря. Імператор з 73 до 41 р. до Р. Х.

180 Тиберій – імператор (42 р. до Р. Х. – 37 р. після Р. Х.).

181 Германік (15 р. до Р. Х. – 19 р. після Р. Х.).

182 Нерон (37–68) – імператор з 54 р.

183 Гай – тобто Калігула.

184 Лектика – закриті ноші.

185 Змову розкрили у 65 р.

186 Хіліарх – керівник тисячі воїнів.

187 Луцій Анней Сенека (4 р. до Р. Х. – 65 р. після Р. Х.) – філософ, наставник імператора Нерона.

188 Вершники – другий (після сенаторів) сан аристократів.

189 Ростра – звичайно ніс корабля. Трофейними рострами прикрашали ораторські трибуни.

190 Вітелій Авл (12–69 рр.) – імператор.

191 Веспазіан Тит Флавій (9 – 79 рр.) – імператор з 69 р.

192 Проба – добрий, випробуваний, порядний (лат .).

193 Роки життя – орієнтовно 315–366.

194 Вільні мистецтва – діалектика, граматика, риторика.

195 Центон – поема, що складається з віршів різних поетів, «шматочки».

196 Фаустина Августа(Молодша) (130–176 рр.) – римська імператриця з 161 р.

197 Елагабал (або Геліогабал) – прізвисько Марка Аврелія Антоніна (204–222), римського імператора з 218 р. Був верховним жерцем сирійського бога сонця – Елагабала. Від цього й отримав своє прізвисько.

198 Каракалла (186–217 рр.) – прізвисько Марка Аврелія Севера Антоніна. Відомий також під іменем Септимій Бассіан. Під час його правління закінчився процес становлення Рима як столиці імперії. Славний також тим, що побудував терми у Римі (206 р).

199 Лат. varius – «різний».

200 Макрин (164–218), римський імператор з 217 р. Перший імператор, що не належав до сенатської аристократії. Походив із сану вершників. Родом з Кессарії.

201 Йдеться, очевидно, про те, що Елагабал походив із сирійської знаті.

202 Один із семи пагорбів Рима.

203 Пальміра (з арамейської – «пальмове місто») – великий торговий центр у Сирії. Від І ст. була під владою Римської імперії, Каракалла надав їй статус колонії. Оденат, чоловік Зеновії, значно розширив пальмірійські володіння, долучивши Месопотамію. Після вбивства Одената у 267 р. правління перебрала Зеновія (240–275 рр.).

204 Сарацини – арабське плем’я.

205 Лонгин – афінський ритор і філософ, представник неоплатонізму.

206 Авреліан – тобто імператор Луцій Авреліан, що правив у 270–275 рр.

207 Маркомани – германське плем’я. Осіли на території сучасної Чехії, у ході війни дійшли до Верхньої Італії.

208 Сьогодні Майнц.

209 Вільні науки – навчальний цикл із трьох вільних наук: граматики, діалектики, риторики.

210 Йдеться про Св. Петра.

211 Янікул – один із пагорбів Рима.

212 Матея 22, 13: «Киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів».

213 Відома як Ірена Афінська (752–803 рр.). Правила з 797 до 802 р.

214 Йдеться про Константина V (718–775 рр.).

215 Леоказар , або Леон Хазарос (750–780 рр.).

216 Карл Великий (768–814) – король Франції, засновник Римської імперії Середньовіччя. Коронований у Римі папою Левом ІІІ у 800 р. Прагнув відновити Римську імперію. При дворі зібрав багато освічених людей, був ініціатором створення наукової «Академії» за античним зразком.

217 Боккаччо родом із Флоренції.

218 Оттон IV (1175–1218 рр.) – король Німеччини, імператор Римської імперії Середньовіччя.

219 Констанція (1154–1198).

220 Генріх VI (1165–1197) – син Фрідріха I.

221 Йдеться про Фрідріха II (1194–1250) – імператора. Отримав прізвисько «stupor mundi» (щось на зразок «тупість світу»).

222 Сена – місто в Умбрії.

223 Мессана – сьогодні Мессіна.

224 Фрідріх III (1272–1337).

225 Ліпарі – один з Еолійських островів.

226 Роланд , або Орландо (1296–1361).

227 Йоанна I (1326–1382) – титулована королева Єрусалима і Сицилії (1343–1382).

228 Принц Карл (1298–1328).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка