Діагностика вагітності


ДІАГНОСТИКА ПІЗНІХ ТЕРМІНІВ ВАГІТНОСТІ



Скачати 206.09 Kb.
Сторінка4/9
Дата конвертації27.01.2021
Розмір206.09 Kb.
ТипРеферат
1   2   3   4   5   6   7   8   9
ДІАГНОСТИКА ПІЗНІХ ТЕРМІНІВ ВАГІТНОСТІ.
Зовнішнє акушерське дослідження 
Вимірювання обводу живота та висоти стояння дна матки.

Обвід живота (ОЖ) вимірюють сантиметровою стрічкою, що проходить спереду через пупок, ззаду - через середину поперекової ділянки.

Висота стояння дна матки (ВЦМ) вимірюють сантиметровою стрічкою від верх­нього краю симфізу до найбільш виступаючою точки дна матки. Результати вимірювання ВДМ порівнюють з стандартною гравідограмою (в нормі до ЗО тижня приріст ВДМ складає 0,7 - 1,9 см на тиждень; в ЗО - 36 тиж. - 0,6 - 1,2 ом на тиж.; 36 і більше -0,1 - 0,4 см. Відставання розмірів на 2 см або відсутність приросту протягом 2-3 тиж. при динамічному спостереженні дає підставу запідозрити затримку росту плода).

 Пальпація живота з використанням прийомів зовнішнього акушерського обстеження Леопольда.



Прийоми зовнішнього акушерського обстеження, (прийоми Леопольда)



Мал. 2. Прийоми зовнішнього акушерського дослідження:

а – перший; б – другий; в – третій; г – четвертий прийоми Леопольда
Перший прийом. Мета - визначення висоти стояння дна матки та частини плода, яка знаходиться в дні матки. Для цього лікар стає праворуч від вагітної, обличчям до неї, долоні обох рук кладе на дно матки, визначає висоту її стояння над лоном та частину плода, розташовану в дні матки.

Другий прийом. Мета - визначення позиції і виду позиції плода. Обидві долоні переміщують з дна матки і почергово, то правою, то лівою рукою пальпують частини пло­да, звернені до бічних стінок матки. При цьому знаходять спинку плода, дрібні частини. При неправильному положенні до однієї з бокових стінок матки прилежить голівка.

Третій прийом. Мета - визначити характер передлеглої частини плода (передле­жання). Однією рукою, звичайно правою, що лежить трохи вище від лобка, охоплюють пе-редлежачу частину плода, після чого обережно роблять рухи цією рукою вправо і вліво. При головному передлежанні визначається щільна, куляста частина, що має чіткі контури. Якщо голівка плода ще не вставилася в площину входу до малого таза, вона легко переміщується ("балотує") між великим і рештою пальців. При тазовому передлежанні визначається об'ємна, м'якувата частина, вона не кругла за формою і не здатна "балотувати".

Четвертий прийом. Мета - визначити рівень стояння передлеглої частини (зокре­ма голівки) щодо площини входу в малий таз, і ступінь ії вставлення. Лікар стає праворуч, обличчям до нижніх кінцівок вагітної, обидві руки кладе долонями вниз на бічні відділи нижнього сегмента матки і пальпує доступні ділянки передлежачої частини плода, нама­гаючись проникнути кінчиками пальців між передлежачою частиною і бічними відділами входу в малий таз.

Методом зовнішньрго дослідження IV прийомом Леопольда отримують такі дані:

•      Голівка рухома над входом в малий таз - якщо пальці рук можна підвести під голівку

•      Голівка притиснена до входу в малий таз - кінці пальців рук не сходяться під голівкою, проте потилиця і вся лицева частина пальпується над входом в малий таз.

•      Голівка малим сегментом у вході в малий таз - потилична частина голівки виступає над входом в малий таз на два пальці, а лицева частина - повністю.

•      Голівка великим сегментом у вході в малий таз - потилична частина голівки не пальпується над входом у малий таз, а лицева виступає на два-три пальці



•      Голівка у порожнині таза - пропальповується лише підборіддя або зовсім не визначається частини голівки плода.

До зовнішніх методів дослідження належить вимірювання зовнішніх розмірів тазу. Проводиться при першому огляді вагітної в жіночій консультації і в пологовому бу­динку. При необхідності вимірювання тазу повторюють в пологах.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка