Державний вищий навчальний заклад «запорізький національний університет» міністерства освіти І науки, молоді та спорту україни



Сторінка2/3
Дата конвертації05.05.2016
Розмір0.76 Mb.
1   2   3

РОЗДІЛ 2




ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНА ПРАКТИКА

Ландшафтно-екологічна практика для студентів ІІІ курсу денної форми навчання (напряму 6.040106 „Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”) – один з важливіших етапів учбового процесу; вона дає можливість дослідити регіональні геосистеми та проблеми взаємодії людини з природними системами

Бази практики – кафедра загальної та прикладної екології та зоології, о. Хортиця.

Навчальним планом передбачено проведення екскурсій у межах м. Запоріжжя, у приміську зону, камеральної обробки матеріалів екскурсій в аудиторії, самостійної роботи, виконання індивідуальних завдань студентами.

Тривалість ландшафтно-екологічної практики для студентів ІІІ-го курсу складає 6 тижнів. Практика з ландшафтно-екологічної практики складається з двох модулів.
2.1 Мета і завдання ландшафтно-екологічна практика

Мета ландшафтно-екологічної практики – дослідити регіональні геосистеми та проблеми взаємодії людини з природними системами.

Ця мета досягається шляхом вирішення основних завдань:

- дослідити поліструктурність природної регіональної геосистеми на прикладі природного первісного ландшафту о. Хортиці;

- оцінити антропогенні навантаження на геосистему на прикладі природно-антропогенних ландшафтів о. Хортиці та урбаністичного ландшафту промислового центу м. Запоріжжя;

- визначити стан геосистем, оптимальних в природному та соціофункціональному відношеннях;

- визначити ландшафтно-екологічні приорітети розвитку Запорізького регіону;

- прогнозувати шляхи оптимізації територій, що досліджуються.

2.2 Зміст ландшафтно-екологічна практика

За підсумками практики студент повинен



знати:

  • поняття природної системи і виділяти складові природної системи

  • поєднувати концепції гео- та екосистем для вирішення конкретних питань ландшафтної екології

  • розрізняти і характеризувати основні загальні властивості геосистем: територіальність, просторовість, поліструктурність, складність, цілісність, відкритість, динамічність, стійкість

  • основні положення аналізу вертикальної структури геосистеми

  • роль потоку і трансформації енергії в геосистемах

  • вирішення проблем забруднення та самоочищення геосистем

  • типізацію ландшафтних територіальних структур

  • антропогенні навантаження на геосистеми

  • стійкість геосистем

  • задачі оптимізації геосистем

вміти:

  • визначити основні напрямки практичної екології

  • визначити складові частини вертикальної структури та типи зв’язків між ними

  • аналізувати міграційні потоки

  • аналізувати роль складових в загальній схемі потоку і трансформації сонячної енергії

  • прогнозувати зміни вертикальної структури геосистеми у зв’язку із зведенням природної рослинності

  • оцінити роль життєдіяльності рослин як фактора міграції речовин в геосистемі

  • вміти виділяти геотипи за різними критеріями

  • аналізувати роль рослинності для індикації внутрішньотопічної структури

  • складати карти різних типів ландшафтно-територіальних структур

  • описувати та оцінювати параметри антропогенного впливу

  • застосовувати картографічні методи для ландшафтно-екологічного прогнозування.

Під час практики для студентів проводяться такі тематичні заняття:
Тема 1. Вступне заняття.

Ознайомлення з метою і завданнями практики, правилами збору зразків, оформлення звіту, формою ведення щоденника. Отримання індивідуального завдання з практики. Проведення інструктажу з техніки безпеки під час екскурсій та при роботі в лабораторіях.



Тема 2. Вивчення природних ландшафтно-екологічних факторів, що впливають на формування ландшафту о. Хортиця.

Топологія факторів: фактори-ресурси (тепло освітленість, кількість опадів, вологи, поживі речовини у ґрунті) та фактори-регулятори (тектонічні рухи, географічне положення, рельєф тощо)



Тема 3.Дослідження літогенної основи природного ландшафту о. Хортиці.

Визначення нижньої межі геосистеми по гірських породах, як субстрату формування сучасного рель’єфу. Вплив фізико-хімічних властивостей материнських гірських порід на характер ґрунтоутворювального процеси, режим зволоження, аерацію, родючість ґрунтів, їх засоленість. Особливі структури і властивості основних типів ґрунтів в межах ландшафту.



Тема 4. Вивчення морфологічної (територіальної) структури ландшафту о. Хортиці

Елементарна ландшафно-екологічна одиниця – геотоп. Структура геотопу. Відношення між геотопами та типи ландшафтних територіальних структур. Нонохора – мікрохора – мезохора – макрохора. Відношення рівнів генетико-морфологічної однорідності за різними діагностичними компонентами: рослинним покривом; ґрунтовими водами.



Тема 5.Складання карт різних типів ландшафтно-територіальних структур.

Встановлення за допомогою карт ареалів, меж, взаєморозмішення ландшафтних територіальних одиниць одного рангу. Виділення ландшафтно-територіальних структур різних типів.



Тема 6. Вивчення вертикальної структури природного ландшафту о. Хортиці: склад та декомпозиція.

Концепція множинності вертикальних структур. Складові частини вертикальної структури. Виявлення множини її елементи та типи зв’язків між ними. Типи вертикальних структур геосистеми: геокомпнентний, речовинно -фазовий і просторово-об’ємний.



Тема 7. Роль вертикальних та горизонтальних (латеральних) речовинно-енергетичних потоків в просторовій ландшафтній організації.

Вплив енергетичної бази, специфіки масообміну, функції живої речовини на динаміку та еволюцію природного ландшафту.



Тема 8. Виявлення особливостей структури різних категорій природно-антропогенних ландшафтів о. Хортиця (вторинні луки, болота тощо).

Оцінка параметрів антропогенного впливу. Причинно-наслідкові зв’язки реакції геосистеми на антропогенні впливи.



Тема 9. Особливості структури урбаністичного ландшафту промислового району м. Запоріжжя.

Мозаїчний ландшафт. Природні ділянки на території міста – найбільш стійкі геосистеми. Формування оптимізованого міського ландшафту. Рекультивація порушених промислових земель.



Тема 10. Оцінка антропогенних навантажень на геосистеми.

Оцінювання параметрів антропогенного впливу. Знайомство з інформаційним забезпеченням моніторингу антропогенних змін навколишнього середовища Запорізького регіону .



Тема 11. Вивчення структури природних первісних ландшафтів заповідних територій Запорізького регіону.

Тема 12. Стійкість геосистем до антропогенних впливів.

Загальні форми стійкості геосистем. Кількісні показники стійкості геосистам та основні методи їх оцінювання. Екологічні ризики та проблема їх оцінки. Картографування і типологія геосистем за їх стійкістю.


2.3 Порядок проведення практики

Ландшафтно-екологічна практика проводиться в кінці VІ семестру (впродовж 6 тижнів).

По кожному розділу практики відповідним керівником практики складається інструкція проведення практики та програма практики. Керівник практики організує проведення інструктажу з техніки безпеки та поведінки на водоймах, а також правил внутрішнього розпорядку біостанції ЗНУ о. Хортиця.

За результатами практики студент складає звіт, який містить аналіз проведення ландшафтно-екологічного дослідження території:


  • Ландшафтно-архітектурні карти трьох ділянок дослідження: природно-антропогенного ландшафту (околиць міста), ділянок малоповерхової житлової забудови та багатоповерхової житлової забудови.

  • Опорні ландшафтні профілі.

  • Серія бланків комплексного опису точок дослідження й звітна відомість.

  • Схема маршрутів дослідження й точок спостереження.

  • Аналіз ландшафтно-архітектурної структури, екологічного стану території дослідження.

  • Проект оптимізації ландшафтно-архітектурної структури міста.

При оформленні звіту про виконану за час практики роботу необхідно дотримуватися наступних вимог:

  1. Титульний лист оформлюється згідно зразка.

  2. Текст має бути відформатований за такими параметрами:

  • шрифт Times New Roman, розмір (кегль) 12 пт, стиль звичайний;

  • міжрядковий інтервал одинарний;

  • поля зліва – 3 см; справа, зверху, знизу – 1.5 см;

  • розмір сторінки А4, орієнтація книжкова.

  1. До звіту додається гнучкий диск (диски) з файлами звіту: рефератом (1 частина завдання).

До звіту додаються зібрані матеріали, які використовуються в подальшому навчальному процесі на відповідній кафедрі в якості роздавального матеріалу або демонстраційних натуральних посібників.

Після закінчення практики студенти складають відповідному керівнику залік.

Студент, який не виконав програму практики і отримує незадовільну оцінку, відповідно рішення вченої ради факультету маже бути направлений на повторне її проходження.

РОЗДІЛ 3



НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА ЗІ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ
Навчальна практика для студентів ІV курсу денної форми навчання (напряму підготовки 6.040106 „Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”) – сприяє адаптації студентів до майбутньої наукової діяльності, вчить працювати з науковою літературою і аналізувати її.

Навчальним планом передбачено ознайомлення з роботою науково-дослідних лабораторій навчально-науково-виробничого комплексу «Екологія» ЗНУ та аналітичних і радіолого-токсикологічної лабораторій Запорізького обласного державного проектно-технологічного центру родючості ґрунтів і екології продукції Міністерства АПУ, самостійної роботи, виконання індивідуальних завдань студентами.

Тривалість навчальної практики для студентів ІV -го курсу складає 9 тижнів.
3.1 Мета і завдання навчальної практика зі спеціалізації
Мета практики – вивчити на сучасному рівні стан питання і засвоїти головні методи дослідження.

Завдання практики:



  • засвоєння основних принципів бібліографії;

  • збирання і аналіз літератури по питанню, що вивчається;

  • головні принципи постановки фізіологічного експерименту на людині і тваринах;

  • утримання лабораторних тварин, їх фіксація під час експерименту, забивання та взяття матеріалу;

  • принципи фіксації, доведення тканин до парафіну, готування зрізів і їх забарвлення;

  • мікроскопія при денному світлі, відбитому ультрафіолеті, у повному полі; засвоєння методів;

  • написання і оформлення курсової роботи;

  • складання заліку з практики.


3.2 Зміст навчальної практика зі спеціалізації

За підсумками практики студент повинен



знати:

  • правила забору проб природних об’єктів для токсико-лабораторних досліджень;

  • сучасні методи визначення певних параметрів та домішок окремих об’єктів навколишнього природного середовища;

вміти:

  • самостійно проводити забір проб природних об’єктів для токсико-лабораторних досліджень;

  • проводити окремі токсико-лабораторні дослідження згідно з методиками (методичними вказівками);

  • проводити статистичну обробку отриманих результатів; аналізувати одержані результати;

  • вести щоденник;

  • складати звіт за результатами досліджень.

Під час практики для студентів проводяться такі тематичні заняття:



Заняття 1. Мета та завдання навчальної практики. Вступний інструктаж.

Ознайомлення з метою і завданнями практики. Правила оформлення звіту та щоденника. Отримання індивідуального завдання з практики. Проведення інструктажу з техніки безпеки під час екскурсій та при роботі в лабораторіях.



Заняття 2. Ознайомлення з структурою та роботою навчально-науково-виробничого комплексу «Екологія» ЗНУ

Цілі та завдання навчально-науково-виробничого комплексу «Екологія» ЗНУ. Структура та підрозділи. Напрямок досліджень. Спектр використовуваних методик.



Заняття 3. Ознайомлення з загальною нормативно-технічною документацією щодо токсико-лабораторних досліджень.

Накази що регламентують роботу лабораторії. Держстандарти що регламентують лабораторні методики. Держстандарти що регламентують роботу з реактивами.



Заняття 4. Ознайомлення с сучасними методами токсико-лабораторних досліджень ґрунтів.

Методики які використовують для визначення певних показників. Документи які регламентують правильність використання методик. Обладнання що використовується для виконання окремих методик.



Заняття 5. Ознайомлення с сучасними методами токсико-лабораторних досліджень атмосферного повітря.

Показники за якими оцінюють склад та безпечність атмосферного повітря. Методики які використовують для визначення певних показників. Документи які регламентують правильність використання методик. Обладнання що використовується для виконання окремих методик.



Заняття 6. Ознайомлення с сучасними методами токсико-лабораторних досліджень водних об’єктів.

Показники за якими оцінюють склад та безпечність водного середовища. Методики які використовують для визначення певних показників. Документи які регламентують правильність використання методик. Обладнання що використовується для виконання окремих методик.



Заняття 7. Ознайомлення з клінічними проявами, щодо погіршання стану здоров'я населення внаслідок перевищення показників забруднення навколишнього природного середовища.

Клінічні прояви отруєння важкими металами. Клінічні прояви бактеріологічного та мікробіологічного отруєння.



Заняття 8. Опрацювання рекомендованої літератури.

Показники за якими оцінюють склад та безпечність певного об’єкту. Методики які використовують для визначення певних показників. Документи які регламентують правильність використання методик. Обладнання що використовується для виконання окремих методик.



Заняття 9.

відпрацювання окремих методик щодо визначення певного показника.

Правила виконання методики. Ознайомлення з лабораторним обладнанням для виконання певної методики. Правила оформлення результатів аналізу.



Заняття 10. Виконання окремих токсико-лабораторних досліджень згідно з методикою.

Заняття 11. Статистична обробка даних, які були отримані при самостійній роботі.

Заняття 12. Аналіз статистичної обробки отриманих даних.

Заняття 13. Написання звіту. Робота в бібліотеці з додатковою літературою.
3.3 Порядок проведення практики

курс навчальної практики проводиться у VIІ семестрі (впродовж 9 тижнів). Кожний модуль має ряд поточних контрольних заходів і закінчується підсумковим модульним контролем, обов'язковим для студентів.

По кожному розділу практики відповідним керівником практики складається інструкція проведення практики та програма практики. Керівник практики організує проведення інструктажу з техніки безпеки та поведінки.

За результатами практики студент складає звіт.

При оформленні звіту про виконану за час практики роботу необхідно дотримуватися наступних вимог:



  1. Титульний лист оформлюється згідно зразка.

  2. Текст реферату та аналітичної записки (документи MS Word) мають бути відформатовані за такими параметрами:

  • шрифт (фонт, гарнітура) Times New Roman, розмір (кегль) 12 пт, стиль звичайний;

  • міжрядковий інтервал одинарний;

  • поля зліва – 3 см; справа, зверху, знизу – 1.5 см;

  • розмір сторінки А4, орієнтація книжкова.

  1. До звіту додається гнучкий диск (диски) з файлами звіту: рефератом (1 частина завдання).

До звіту додаються зібрані матеріали, які використовуються в подальшому навчальному процесі на відповідній кафедрі в якості роздавального матеріалу або демонстраційних натуральних посібників.

До звіту додаються зібрані матеріали, які використовуються в подальшому навчальному процесі на відповідній кафедрі в якості роздавального матеріалу або демонстраційних натуральних посібників.

Після закінчення практики студенти складають відповідному керівнику залік.

Студент, який не виконав програму практики і отримує незадовільну оцінку, відповідно рішення вченої ради факультету маже бути направлений на повторне її проходження.



РОЗДІЛ 4




ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА


Виробнича практика для студентів ІV курсу денної форми навчання (напряму підготовки 6.040106 „Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”) – один з важливіших етапів навчального процесу; вона дає можливість ознайомиться з головними тенденціями екологічного контролю за станом навколишнього природного середовища, визначення рівня екологічної безпеки окремих природних об’єктів та продуктів харчування‚ сформувати практичні навички по виконанню типових професійних задач і функцій техніка-лаборанта з лабораторного аналізу об’єктів навколишнього природного середовища.

Навчальним планом передбачено ознайомлення з роботою науково-дослідних лабораторій навчально-науково-виробничого комплексу «Екологія» ЗНУ та аналітичних і радіолого-токсикологічної лабораторій Запорізького обласного державного проектно-технологічного центру родючості ґрунтів і екології продукції Міністерства АПУ, самостійної роботи, виконання індивідуальних завдань студентами.

Тривалість виробничої практики для студентів ІV-го курсу складає 4 тижня. Виробнича практика складається з двох модулів.
4.1 Мета і завдання виробничої практика
Мета виробничої практики: вивчити методи (методики) лабораторного дослідження різних об’єктів навколишнього природного середовища та продуктів харчування, вміти аналізувати отримані результати дослідження; одержати практичні навички по використанню лабораторного обладнання.

Основні завдання практики:

Поглибити теоретичні знання з курсів „Екологічна безпека”, „Основи екологічної токсикології”, „Основи екологічної фізіології”, „основи екологічної безпеки територій та акваторій”. Сформувати у студентів практичні навички по використанню окремих методик та методичних рекомендацій для аналізу проб природних об’єктів з метою дослідження екологічної безпеки навколишнього природного середовища. Ознайомитися з сучасним екологічним станом м. Запоріжжя.


4.2 Зміст виробничої практика

За підсумками виробничої практики студент повинен



знати:

  • правила забору проб природних об’єктів для токсико-лабораторних досліджень;

  • сучасні методи визначення певних параметрів та домішок окремих об’єктів навколишнього природного середовища;

  • принципи підбору окремих методик лабораторного та токсикологічного аналізу;

  • сучасний екологічний стан м. Запоріжжя.

вміти:

  • самостійно проводити забір проб природних об’єктів для токсико-лабораторних досліджень;

  • готувати реактиви згідно з методиками (методичними вказівками) щодо визначення певного складу досліджуваних зразків;

  • проводити окремі токсико-лабораторні дослідження згідно з методиками (методичними вказівками);

  • проводити статистичну обробку отриманих результатів;

  • аналізувати одержані результати;

  • вести щоденник;

  • складати звіт за результатами досліджень.

Під час практики для студентів проводяться такі тематичні заняття:


Заняття 1. Мета та завдання виробничої практики. Вступний інструктаж.

План.


1. Ознайомлення з метою і завданнями практики.

2. Правила оформлення звіту.

3. форма ведення щоденника.

4. Отримання індивідуального завдання з виробничої практики.

5. Проведення інструктажу з техніки безпеки під час екскурсій та при роботі в лабораторіях.

Заняття 2. Екскурсія у Запорізький обласний державний проектно-технологічний центр родючості ґрунтів і екології продукції Міністерства АПУ.

План.


    1. Цілі та завдання Запорізького обласного державного проектно-технологічного центру родючості ґрунтів і екології продукції Міністерства АПУ.

    2. Структура та підрозділи.

    3. Напрямок досліджень

    4. Спектр використовуваних методик.

Заняття 3. Ознайомлення з структурою та роботою навчально-науково-виробничого комплексу «Екологія» ЗНУ

План.


  1. Цілі та завдання навчально-науково-виробничого комплексу «Екологія» ЗНУ.

  2. Структура та підрозділи.

  3. Напрямок досліджень

  4. Спектр використовуваних методик.

Заняття 4. Ознайомлення з загальною нормативно-технічною документацією щодо токсико-лабораторних досліджень.

План.


  1. Накази що регламентують роботу лабораторії.

  2. Держстандарти, що регламентують лабораторні методики

  3. Держстандарти, що регламентують роботу з реактивами.

Заняття 5. Ознайомлення с сучасними методами токсико-лабораторних досліджень ґрунтів.

План.


  1. Показники, за якими оцінюють якість та безпечність ґрунту.

  2. Методики, які використовують для визначення певних показників

  3. Документи, які регламентують правильність використання методик.

  4. Обладнання, що використовується для виконання окремих методик.

Заняття 6. Ознайомлення с сучасними методами токсико-лабораторних досліджень атмосферного повітря.

План.


  1. Показники, за якими оцінюють склад та безпечність атмосферного повітря..

  2. Методики, які використовують для визначення певних показників

  3. Документи, які регламентують правильність використання методик.

  4. Обладнання, що використовується для виконання окремих методик.

Заняття 7. Ознайомлення с сучасними методами токсико-лабораторних досліджень водних об’єктів.

План.


  1. Показники, за якими оцінюють склад та безпечність водного середовища

  2. Методики, які використовують для визначення певних показників

  3. Документи, які регламентують правильність використання методик.

  4. Обладнання, що використовується для виконання окремих методик.

Заняття 8. Ознайомлення с сучасними методами токсико-лабораторних досліджень продуктів харчування.

План.


1. Показники, за якими оцінюють склад та безпечність продуктів харчування.

  1. Методики, які використовують для визначення певних показників

  2. Документи, які регламентують правильність використання методик.

  3. Обладнання, що використовується для виконання окремих методик.

Заняття 9. Ознайомлення з клінічними проявами, щодо погіршання стану здоров'я населення внаслідок перевищення показників забруднення навколишнього природного середовища.

План.


  1. Клінічні прояви отруєння нітритами та нітратами

  2. Клінічні прояви отруєння пестицидами.

  3. Клінічні прояви отруєння важкими металами

  4. Клінічні прояви бактеріологічного та мікробіологічного отруєння.

Заняття 10. Опрацювання рекомендованої літератури.

План.


  1. Показники, за якими оцінюють склад та безпечність певного об’єкту

  2. Клінічні прояви отруєння певними небезпечним и речовинами

  3. Методики, які використовують для визначення певних показників

  4. Документи, які регламентують правильність використання методик.

  5. Обладнання, що використовується для виконання окремих методик.


Заняття 11. Проведення підготовчого етапу для токсико-лабораторні дослідження згідно з окремими методиками (методичними вказівками).

План.


  1. ознайомлення з методиками.

  2. Ознайомлення з правилами забору проб згідно з нормативними документами та методиками.

  3. приготуванням реактивів згідно з методичними вказівками.

Заняття 12. відпрацювання окремих методик щодо визначення певного показника.

План.


  1. Правила виконання методики

  2. Ознайомлення з лабораторним обладнанням для виконання певної методики.

  3. Правила оформлення результатів аналізу.

Заняття 13. Підготовка проб для токсико-лабораторних досліджень.

Заняття 14. Виконання окремих токсико-лабораторних досліджень згідно з методикою.

Заняття 15. Статистична обробка даних, які були отримані при самостійній роботі.

Заняття 16. Аналіз статистичної обробки отриманих даних.

Заняття 17. Написання звіту. Робота в бібліотеці з додатковою літературою.
4.3 Порядок проведення практики

Виробнича практика проводиться в VIІІ семестрі (впродовж 6 тижнів). Кожний модуль має ряд поточних контрольних заходів і закінчується підсумковим модульним контролем, обов'язковим для студентів.

По кожному розділу практики відповідним керівником практики складається інструкція проведення практики та програма практики. Керівник практики організує проведення інструктажу з техніки безпеки та поведінки.

За результатами практики студент складає звіт.

При оформленні звіту про виконану за час практики роботу необхідно дотримуватися наступних вимог:



  1. Титульний лист оформлюється згідно зразка.

  2. Текст реферату та аналітичної записки мають бути відформатовані за такими параметрами:

  • шрифт (фонт, гарнітура) Times New Roman, розмір (кегль) 12 пт, міжрядковий інтервал одинарний;

  • поля зліва – 3 см; справа, зверху, знизу – 1.5 см;

  • розмір сторінки А4, орієнтація книжкова.

  1. До звіту додається гнучкий диск (диски) з файлами звіту: рефератом (1 частина завдання).

До звіту додаються зібрані матеріали, які використовуються в подальшому навчальному процесі на відповідній кафедрі в якості роздавального матеріалу або демонстраційних натуральних посібників.

Після закінчення практики студенти складають відповідному керівнику залік.

Студент, який не виконав програму практики і отримує незадовільну оцінку, відповідно рішення вченої ради факультету маже бути направлений на повторне її проходження.

РОЗДІЛ 5




НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА ПРАКТИКА



Науково-дослідницька практика – це одна із форм зв’язку університету з промисловими підприємствами, науково-дослідними інститутами, дослідними станціями, науково-дослідними центрами, що прилучає магістрів до науково-дослідної роботи, знайомить з новітніми технологіями виробництва, сучасним обладнанням, новими методами дослідження.

На базах проходження практики магістри знайомляться зі структурою підприємства (інституту, центру), основними напрямками роботи та методами і об’єктами досліджень хімічних лабораторій даних баз.

Науково-дослідницька практика відбувається на V курсі. Тривалість практики 6 тижнів. Магістри працюють в якості молодших наукових співробітників.

5.1 Мета і завдання виробничої практика

Мета науково-дослідницької практики – сформувати практичні навички та ознайомитись з методичними основами пошуку оптимальних умов планування, підготовки та проведення екологічного експерименту і статистичною обробкою та оцінкою його результатів.
Завдання науково-дослідницької практики


  • закріплення та поглиблення теоретичних знань;

  • надбання практичних навичок та вмінь у плануванні, підготовці та проведенні хімічного експерименту;

  • закріплення та поглиблення знань з питань статистичної обробки експериментальних результатів;

  • ознайомлення з загальною структурою НДІ, промислового підприємства та визначення функцій хімічних лабораторій, де проходить практика;

  • збір матеріалів для виконання дипломного проекту;

  • залучення студентів до самостійної науково-дослідної роботи;

  • вироблення та закріплення навичок роботи у колективі та організаційної роботи.


5.2 Зміст науково-дослідницької практика
За підсумками практики магістр повинен

знати:

  • техніку безпеки при роботі в хімічних лабораторіях НДІ, промислових підприємств, дослідних центрів;

  • структуру системи контролю якості сировини та продукції з неї на підприємстві, де проходить практика;

  • основні геоекологічні, ландшафтно-екологічні, геофізичні, соціоекологічні методи дослідження та контролю якості, що застосовуються в конкретних підрозділах або лабораторіях;

  • основні показники якості сировини, продукції та інше, що підлягають контролю;

  • обладнання, на якому проводиться даний вид аналізу;

  • методичні основи планування, підготовки та проведення хімічного експерименту;

  • методику статистичної обробки експериментальних даних;

вміти:

  • самостійно планувати та проводити експериментальні дослідження;

  • проаналізувати ресурсну базу досліджуваного об’єкта;

  • описати феноменологію досліджуваного процесу, явища, ефекту;

  • обгрунтувати методику для експериментальних досліджень;

  • висвітлити науково-прикладне значення отриманих результатів для їх застосування;

  • статистично обробляти отримані дані та аналізувати їх.

Бази науково-дослідницької практики: хімічні лабораторії науково-дослідних інститутів, центрів та промислових підприємств міста Запоріжжя:



  1. ВАТ «Запоріжтрансформатор»;

  2. Національний заповідник «о. Хортиця»;

  3. Держуправління охорони навколишнього середовища в Херсонській області;

  4. ВАТ «Мотор Січ»;

  5. Обласне державне управління охорони навколишнього середовища в Запорізькій області;

  6. Центральний інститут механізації тваринництва УААН;

  7. ВАТ «Запоріжсталь»;

  8. ВАТ «Електрометалургійний завод ім. І.М. Кузьміна»

  9. «Водоканал»

На місцях практики робота складається наступним чином:

  1. Виділення робочих місць. При цьому магістр виконує обов’язки молодшого наукового співробітника.

  2. Одержання інструктажу з техніки безпеки і виробничої санітарії.

  3. Проведення вступної лекції-бесіди керівника практики від НДІ, підприємства, лабораторії та ін. з наукової тематики лабораторії і змісту роботи практиканта.

  4. Висвітлити науково-прикладне значення отриманих результатів для їх застосування.

  5. Проаналізувати біологічний потенціал досліджуваної території для визначення специфіки еколого-ситуаційних задач.

  6. Вибрати методи геоекологічних, соціоекологічних, ландшафтноекологічних, геохімічних, геофізичних та інших екологічних досліджень для оцінки стану урболандшафтів лісових екосистем, сільськогосподарських угідь та інших екосистем.

  7. Вибрати методи для експертної оцінки антропогенних навантажень на екосистеми

  8. Вибрати методи для визначення стійкості екосистеми.

  9. Проаналізувати отримані результати, використовуючи математико-статистичні та інші методи для оцінки достовірності отриманих даних.

  10. Виконати графічне, картографічне зображення результатів вимірювання та аналізу, для створення моделі досліджуваного об’кту, явища, ефекту.

  11. Оформити звіт про проходження переддипломної практики для оцінки роботи студента.

  12. Проаналізувати екологічні платежі підприємства для оцінки економічного збитку від забруднення навколишнього середовища.

  13. Проаналізувати еколого-технологічні аспекти функціонування підприємства для рекомендації природоохоронних заходів.

  14. Проаналізувати економічну ефективність природоохоронних заходів для захисту, стабілізації та оздоровлення довкілля.

  15. Під час практики магістрам надається теоретичний матеріал: технічні характеристики обладнання та методики роботи на ньому, методичні матеріали з описанням методик, що використовують магістри під час проведення роботи (ГОСТ, ДСТУ та ін.)


Заняття та екскурсії під час практики.

  1. Під час практики магістри відвідують лекції вчених, наукові конференції, семінари, що проводяться на місцях практики.

  2. Керівники практики і співробітники бази практики проводять заняття з засвоєння нових методів та методик екологічного аналізу.

  3. Екскурсії проводяться з метою надбання магістрами найбільш повної уяви про базу практики, її структуру, взаємодію окремих підрозділів, діючу систему керування.


5.3 Порядок проведення практики
Науково-дослідницька практика проводиться на 5 курсі (впродовж 6 тижнів). По кожному розділу практики відповідним керівником практики складається інструкція проведення практики та програма практики. Керівник практики організує проведення інструктажу з техніки безпеки та поведінки.

За результатами практики студент складає звіт.

При оформленні звіту про виконану за час практики роботу необхідно дотримуватися наступних вимог:


  1. Титульний лист оформлюється згідно зразка.

  2. Текст реферату та аналітичної записки (документи MS Word) мають бути відформатовані за такими параметрами:

  • шрифт (фонт, гарнітура) Times New Roman, розмір (кегль) 12 пт, стиль Звичайний;

  • міжрядковий інтервал одинарний;

  • поля зліва – 3 см; справа, зверху, знизу – 1.5 см;

  • розмір сторінки А4;

  • орієнтація книжкова.

  1. До звіту додається гнучкий диск (диски) з файлами звіту: рефератом (1 частина завдання).

До звіту додаються зібрані матеріали, які використовуються в подальшому навчальному процесі на відповідній кафедрі в якості роздавального матеріалу або демонстраційних натуральних посібників.

Після закінчення практики студенти складають відповідному керівнику залік.

Студент, який не виконав програму практики і отримує незадовільну оцінку, відповідно рішення вченої ради факультету маже бути направлений на повторне її проходження.

РОЗДІЛ 6




ПЕРЕДДИПЛОМНА (ВИРОБНИЧА) ПРАКТИКА



Переддипломна (виробнича) практика – це одна із форм зв’язку університету з промисловими підприємствами, науково-дослідними інститутами, дослідними станціями, науково-дослідними центрами, що прилучає спеціалістів до науково-дослідної роботи, знайомить з новітніми технологіями виробництва, сучасним обладнанням, новими методами дослідження.

На базах проходження практики спеціалісти знайомляться зі структурою підприємства (інституту, центру), основними напрямками роботи та методами відділів з охорони навколишнього середовища.

Переддипломна практика відбувається на V курсі. Тривалість практики 6 тижніВ. Спеціалісти працюють в якості співробітників лабораторій та відділів.
6.1 Мета і завдання переддипломної (виробничої) практики
Мета переддипломної (виробничої) практики – сформувати практичні навички та ознайомитись з методичними основами проведення екологічних експериментів, обробкою даних, оцінкою результатів та складанням звітності.

Завдання переддипломної (виробничої) практики


  • закріплення та поглиблення теоретичних знань;

  • надбання практичних навичок та вмінь у плануванні, підготовці та проведенні екологічних експериментів;

  • закріплення та поглиблення знань з питань обробки експериментальних результатів;

  • ознайомлення з загальною структурою НДІ, промислового підприємства та визначення функцій лабораторій та відділів з охорони навколишнього середовища, де проходить практика;

  • збір матеріалів для виконання дипломного проекту;

  • залучення студентів до самостійної науково-дослідної роботи;

  • вироблення та закріплення навичок роботи у колективі та організаційної роботи.


6.2 Зміст переддипломної (виробничої) практики
За підсумками практики спеціаліст повинен

знати:

  • техніку безпеки при роботі в лабораторіях та відділах з охорони навколишнього середовища промислових підприємств, НДІ, дослідних центрів;

  • основні фізико-хімічні методи дослідження та контролю якості, що застосовуються в конкретних підрозділах або лабораторіях;

  • обладнання, на якому проводиться даний вид аналізу;

  • методичні основи планування, підготовки та проведення екологічних експериментів;

  • методику обробки експериментальних даних;

вміти:

  • самостійно планувати та проводити експериментальні дослідження;

  • використовувати обладнання, що необхідне для проведення конкретного фізико-хімічного аналізу;

  • оптимізувати вибір методики для рішення конкретних експериментальних задач;

  • обробляти отримані дані та аналізувати їх.

На місцях практики робота спеціалістів складається наступним чином:



  1. Виділення робочих місць. При цьому спеціаліст виконує обов’язки співробітника лабораторії чи відділу.

  2. Одержання інструктажу з техніки безпеки і виробничої санітарії.

  3. Проведення вступної лекції-бесіди керівника практики від НДІ, підприємства, лабораторії та ін. з наукової тематики лабораторії і змісту роботи практиканта.

  4. Виконати огляд літератури за темою дипломної роботи.

  5. Узгодити з керівником практики мету та завдання досліджень, їх актуальність і новизну для визначення практичного значення дипломної роботи.

  6. Проаналізувати природно-кліматичний потенціал території місцерозташування досліджуваного об’єкта для врахування при вирішенні еколого-ситуаційних задач.

  7. Проаналізувати ресурсну базу досліджуваного об’єкту для визначення кола еколого-ситуаційних задач.

  8. Описати природу досліджуваного процесу, явища, ефекту та обгрунтувати методику експериментальних досліджень.

  9. Висвітлити науково-прикладне значення отриманих результатів для їх застосування.

  10. Вибрати методи для експертної оцінки антропогенних навантажень на екосистеми

  11. Проаналізувати отримані результати, використовуючи математико-статистичні та інші методи для оцінки достовірності отриманих даних.

  12. Виконати графічне, картографічне зображення результатів вимірювання та аналізу, для створення моделі досліджуваного об’кту, явища, ефекту.

  13. Оформити звіт про проходження переддипломної практики для оцінки роботи студента.

  14. Проаналізувати екологічні платежі підприємства для оцінки економічного збитку від забруднення навколишнього середовища.

  15. Проаналізувати еколого-технологічні аспекти функціонування підприємства для рекомендації природоохоронних заходів.

  16. Проаналізувати економічну ефективність природоохоронних заходів для захисту, стабілізації та оздоровлення довкілля.

  17. Проаналізувати еколого-економічні аспекти виконаних науково-дослідницьких робіт для оцінки ефективності їх застосування.

  18. Під час практики спеціалістам надається теоретичний матеріал: технічні характеристики обладнання та методики роботи на ньому, методичні матеріали з описанням методик, що використовують спеціалісти під час проведення роботи (ГОСТ, ДСТУ та ін.)


6.3 Порядок проведення оцінювання та контролю
Переддипломна (виробнича) практика проводиться на 5 курсі (впродовж 6 тижнів). По кожному розділу практики відповідним керівником практики складається інструкція проведення практики та програма практики. Керівник практики організує проведення інструктажу з техніки безпеки та поведінки.

За результатами практики студент складає звіт.

При оформленні звіту про виконану за час практики роботу необхідно дотримуватися наступних вимог:


  1. Титульний лист оформлюється згідно зразка.

  2. Текст реферату та аналітичної записки (документи MS Word) мають бути відформатовані за такими параметрами:

  • шрифт (фонт, гарнітура) Times New Roman, розмір (кегль) 12 пт, стиль Звичайний;

  • міжрядковий інтервал одинарний;

  • поля зліва – 3 см; справа, зверху, знизу – 1.5 см;

  • розмір сторінки А4;

  • орієнтація книжкова.

  1. До звіту додається диск з файлами звіту: рефератом (1 частина завдання).

До звіту додаються зібрані матеріали, які використовуються в подальшому навчальному процесі на відповідній кафедрі в якості роздавального матеріалу або демонстраційних натуральних посібників.

Після закінчення практики студенти складають відповідному керівнику залік.



Студент, який не виконав програму практики і отримує незадовільну оцінку, відповідно рішення вченої ради факультету маже бути направлений на повторне її проходження.


РОЗДІЛ 7




Асистентська практика



Асистентська практика проводиться для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня магістр і направлена на оволодіння професійними практичними навичками викладання екології у середніх загальноосвітніх закладах І-ІІІ і вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації.

Метою практики є оволодіння студентами сучасними формами, методами, засобами навчання та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування у них, на базі одержаних в університеті знань, професійних умінь та навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати у практичній діяльності.

Магістрам під час практики необхідно бути готовими до реальної науково-педагогічної діяльності, де їм потрібно буде виконувати всі функції викладача вищого навчального закладу.

Метою практики є поглиблення і закріплення знань магістрів з питань організації і форм здійснення навчального процесу в сучасних умовах, його наукового, навчально-методичного та нормативного забезпечення, формування умінь і навичок опрацювання наукових та інформаційних джерел при підготовці занять, застосування активних методик викладання професійно орієнтованих дисциплін відповідного фахового напряму та дисциплін фундаментального циклу для відповідних спеціальностей.

Перед магістрами під час асистентської практики визначені наступні завдання:

  • ознайомитись зі структурою і змістом навчального процесу в освітньому закладі, з особливостями роботи викладача, керівника академічної групи;

  • засвоїти педагогічні форми освітньої взаємодії зі студентами, навчитися самостійно і творчо застосовувати знання і способи діяльності, що були засвоєні під час вивчення фундаментальних, професійно-спрямованих і психолого-педагогічних дисциплін;

  • набути магістрами вмінь та навичок самостійного ведення навчальної та виховної роботи зі студентами, враховуючи їхні індивідуальні особливості;

  • навчитися використовувати в педагогічній діяльності всі організаційні форми навчання хімії; планувати і проводити навчальні заняття різних типів з ефективним використанням різноманітних методів і засобів навчання, педагогічних прийомів, які активізують пізнавальну діяльність студентів, сприяють їх вихованню і розвитку;

  • набути навчального досвіду проведення навчально-методичної роботи, науково-дослідницької роботи в галузях фахових і педагогічних наук;

  • ознайомиться з досвідом викладачів, випробувати найефективніші прийоми і методи навчання і виховання студентів, оволодіння сучасними прогресивними технологіями навчання;

  • одержати навички індивідуальної роботи зі студентами;

  • набути та усвідомити досвід педагогічної діяльності при виконанні основних функцій викладача екології.

За час асистентської практики магістр повинен навчитись:

  • вести роботу по вивченню індивідуальних особливостей окремих студентів і колективу академічної групи;

  • планувати навчальну роботу;

  • складати плани–конспекти різних занять відповідно до сучасних вимог науки;

  • самостійно і творчо застосовувати набуті в університеті знання і вміння з хімії для ефективного викладання професійно орієнтованих курсів;

  • готувати і проводити заняття різних типів з професійно орієнтованих дисциплін;

  • використовувати в процесі викладання предмету різноманітні форми, методи і засоби навчання;

  • організовувати і проводити різні види контролю за знаннями, уміннями і навичками студентів;

  • контролювати та оцінювати навчальні досягнення студентів у відповідності з вимогами нормативних документів;

  • проводити науково-методичні дослідження;

  • аналізувати педагогічну діяльність викладачів, магістрів-практикантів і себе самого;

  • працювати з навчально–методичною літературою.


У програму асистентської практики входить:

  1. Систематичне ведення педагогічного щоденника.

  2. Відвідування занять викладачів кафедри з метою аналізу їхнього педагогічного досвіду.

  3. Виконання усіх функцій викладача кафедри.

  4. Систематизація інформації в межах обраної дисципліни за окремими темами згідно з робочою програмою курсу у вигляді планів-конспектів лекційних занять та методичних розробок для проведення лабораторних і семінарських занять.

  5. Підготовка і проведення різних типів занять з використанням різноманітних методів і засобів навчання.

  6. Робота з обдарованими студентами, або тими, які відстають у навчанні. Проведення індивідуальної виховної роботи зі студентами.

  7. Виготовлення наочних засобів навчання до занять.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка