Державний вищий навчальний заклад «запорізький національний університет» міністерства освіти І науки, молоді та спорту україни



Сторінка1/3
Дата конвертації05.05.2016
Розмір0.76 Mb.
  1   2   3
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ


«ЗАТВЕРДЖУЮ»

В. о. ректора

_____________О.Г. Бондар

«_____»___________2011р.


НАСКРІЗНА ПРОГРАМА


практик студентів напряму 6.040106 «Екологія,

охорона навколишнього середовища та

збалансоване природокористування»,

спеціальності 7.04010601 та 8.04010601 «Екологія та

охорона навколишнього середовища»

УХВАЛЕНО


на засіданні НМР

біологічного факультету

протокол № ___ від ____________

Голова НМР біологічного фак-ту

___________________Н.І. Лебедєва

Запоріжжя, 2011


ВСТУП
Практика студентів є невід’ємною частиною процесу підготовки фахівців у Вищому навчальному закладі. Практика передбачає отримання студентами достатнього обсягу практичних знань і навичок роботи. З цією метою наскрізною програмою передбачене безперервне практичне навчання студентів, починаючи з 1-го курсу і до випуску. Строки проведення практик визначені в навчальному плані.

Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування у них, на базі одержаних у вищому навчальному закладі знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

Наскрізна програма складена на основі ОКХ, ОПП та навчальних планів для напряму 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» та спеціальності 7.04010601, 8.04010601 «Екологія та охорона навколишнього середовища».

Практична підготовка студентів є важливою складовою навчально-виховного процесу. Мета практичної підготовки – формування у студентів професійних знань, навичок та вмінь, що необхідно фахівцю для творчої високопродуктивної роботи за обраною спеціальністю.

Підготовка фахівців з екології передбачає такі види практик:


№/№

Назва практики

Семестр

Кількість

кредитів


Кількість

тижнів (годин)



1.

Загально-екологічна практика

2, 4

12

8 (432)

2.

Ландшафтно-екологічна практика

6

6

4 (216)

3.

Навчальна практика зі спеціалізації

7

9

6 (324)

4.

Виробнича практика

8

6

4 (216)

5.

Науково-дослідницька практика (магістри)

9

6

4 (216)

6.

Переддипломна (виробнича) практика

9

6

4 (216)

7.

Асистентська (магістри)

10

3

2 (108)

РОЗДІЛ 1




ЗАГАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНА ПРАКТИКА



Загально-екологічна практика з курсу біологія
1.1 Мета і завдання загально-екологічної практики з курсу біологія

Загально-екологічна практика з курсу біологія має мету поглибити, закріпити та удосконалити знання студентів, які вони отримали при вивченні курсу біології , а також оволодіння первинними навичками роботи у польових та лабораторних умовах.

Завданнями загально-екологічної практики з курсу біологія є:

освоїти методики збору, фіксації та збереження колекційного матеріалу та вміння спостерігати за живими об’єктами у природних умовах.

Практика дає необхідні для еколога навички користуватися визначниками та іншою необхідною додатковою літературою, що сприяє вдосконаленню теоретичних знань з ботаніки та зоології.

У результаті проходження практики студент повинен



знати:

  • методики польових досліджень тварин;

  • методики польових досліджень рослин;

  • основні забруднюючи речовини регіону та давати оцінку їх дії на компоненти природних екосистем та здоров’я людини, знати організми- індикатори екологічного забруднення;

вміти:

  • правильно самостійно вести первинну документацію;

  • оформляти гербарій;

  • спланувати та виконати індивідуальне завдання;

  • на основі отриманих знань та навичок, вільно орієнтуватися у визначенні основних рослин та тварин місцевої фауни;


1.2 Зміст загально-екологічної практики з курсу біологія

Загально-екологічна практика є необхідною складовою частиною при вивченні фундаментальних дисциплін для закріплення теоретичного матеріалу.

Вона дає можливість на практиці оволодіти необхідними навичками відбору проб, визначення видового складу рослин та тварин, що дає уявлення про структуру біоценозів та їх екологічні особливості. Практика з біології розрахована на студентів І курсу біологічного факультету ЗНУ напряму 6.040106 “Екологія охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”.

Загально-екологічна практика складається з 2 навчальних модулів .Основними формами проведення практик є:

а) проведення тематичних екскурсій;

б) самостійні групові практичні заняття з первинної обробки зібраних колекцій та проб об’єктів рослинного і тваринного світу;

в) самостійні індивідуальні спостереження за рослинними і тваринними об’єктами в конкретних умовах мешкання (СНДР).
Під час практики для студентів розглядаються такі теми:
1. Особливості функціонування водних біоценозів.

Структура водних біоценозів, поняття про планктон, бентос, перифітон, нектон тощо. Чинники, які впливають на життя у водному середовищі і особливості у дослідженні водних екосистем. Методики відбору зоопланктону, знаряддя для відбору проб, їх етикетування, консервація і обробка. Виготовлення сітки Апштейна. Методи відбору зообентосу. Дослідження зообентосу на різних ґрунтах і на різній глибині. Способи консервації і обробки зообентосу. Екскурсія на проточну водойму. Відбір проб зообентосу та зоопланктону.

Методи дослідження вищої водної рослинності, її роль у формуванні тваринного населення водойм і самоочищенні водойм. Вибір станцій і трансепт для дослідження різних водойм. Знаряддя для відбору вищої водної рослинності. Методики обробки отриманих результатів. Методи відбору фітопланктону. Знаряддя для відбору проб. Етикетування і фіксація досліджуваного матеріалу. Роль фітопланктону у формуванні тваринного населення водойм. Цвітіння водойм.

Екскурсія на не проточну водойму. Відбір проб зообентосу та зоопланктону.



2. Методи дослідження ґрунтових безхребетних.

Вибір станцій відбору ґрунтових безхребетних в залежності від мети дослідження, знаряддя для відбору проб, основні фіксатори і способи обробки досліджуваного матеріалу.

Екскурсія до заплавного лісу та відбір ґрунтових проб.

Маршрутний метод дослідження, метод ентомологічного косіння, дослідження коронних безхребетних і ушкоджень листової пластинки, методи дослідження безхребетних у грибах і стовбурах рослин. Виготовлення морилок, матрациків, способи консервації наземних безхребетних. Виготовлення колекцій і умови їх зберігання. Екскурсії до агроценозу, степу, фруктового саду тощо та відбір комах методом ентомологічного косіння, кронних безхребетних та облік ушкодження листової пластинки.



3. Методи дослідження кровосисних членистоногих.

Особливості дослідження кровосисних, які мають медичне значення. Відбір проб на преімагінальній фазі розвитку, фіксація матеріалу і лабораторні дослідження. Відбір імаго, методи кількісних і якісних досліджень фауни. Оцінка отриманих результатів.

Статистична обробка отриманих результатів. Формули С’єренсена і Жаккара для порівняння спільності фаун. Особливості математичної обробки отриманих даних від мети дослідження.

Після кожної екскурсії передбачається обробка результатів у лабораторії. Студенти вчаться правильно фіксувати зібраний матеріал, визначати видову належність безхребетних тощо.



4. Методи дослідження наземних безхребетних.

Маршрутний метод дослідження, метод ентомологічного косіння, дослідження коронних безхребетних і ушкоджень листової пластинки, методи дослідження безхребетних у грибах і стовбурах рослин. Виготовлення морилок, матрациків, способи консервації наземних безхребетних. Виготовлення колекцій і умови їх зберігання. Екскурсії до агроценозу, степу, фруктового саду, промислової зони міста та відбір комах методом ентомологічного косіння, кронних безхребетних та облік ушкодження листової пластинки. Обробка даних у лабораторії.



5. Методи дослідження хребетних тварин.

Ознайомлення з видовим складом, біологією та екологічними особливостями хребетних тварин в заповідній зоні о. Хортиця. Види хребетних тварин, які занесені до Червоної Книги України. Синантропні види птахів та ссавців. Обробка даних у лабораторії.



6. Методи порівняння отриманих результатів

Статистична обробка отриманих результатів. Формули С’єренсена і Жаккара для порівняння спільності фаун. Особливості математичної обробки отриманих даних від мети дослідження.

Після кожної екскурсії передбачається обробка результатів у лабораторії. Студенти вчаться правильно фіксувати зібраний матеріал, визначати видову належність рослин та тварин тощо. Обробка даних у лабораторії.
Загально-екологічна практика з курсів «загальна екологія та неоекологія», «гідрологія» та «геологія»
1.3. Мета і завдання загально-екологічної практики з курсів «загальна екологія та неоекологія», «гідрологія» та «геологія»

Практика є необхідною складовою частиною вивчення загально-екологічних дисциплін і складає практичну основу отримання систематичних знань у цілому студентами спеціальності.

Загально-екологічна практика з курсів «загальна екологія та неоекологія», «гідрологія» та «геологія» розрахована на студентів ІІ курсу біологічного факультету напряму 6.040106 “Екологія охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування” і складається з двох навчальних модулів


  1. Загальна екологія”

  2. “Гідрологія та геологія”


Мета практики – закріпити в студентів отримані під час вивчення відповідних дисциплін уявлення про взаємозв’язок організмів та процесів, які відбуваються в природі, а також можливі наслідки їх порушення. Метою польових виходів та камеральної обробки є засвоєння методів, за допомогою яких можна досліджувати екологічні особливості різних організмів в межах аутекології та синекології. Основна увага при проходженні практики приділяється формуванню уявлень про фундаментальні основи сучасної екології: розуміння екологічних взаємозв’язків життя на всіх рівнях організації – субклітинному, тканинному, організменому та надорганізменому. Розглядаються також питання про енергетичні основи функціонування екосистем, кругообіг речовин та вплив людської діяльності на них.

Такий напрямок дозволить майбутнім фахівцям добре орієнтуватися в галузі сучасної екології, визначати найважливіші напрямки розвитку науки; аналізувати та робити адекватні висновки про впливи факторів зовнішнього середовища на рослинний та тваринний світ, прогнозувати зміни в конкретних екосистемах та попереджувати негативні наслідки, створювати передумови сталого розвитку, раціонально використовувати, зберігати та відновлювати природні ресурси.



Завдання практики полягає у застосуванні в практичній діяльності головних законів та положень екології, гідрології й геології; засвоєнні найбільш характерних особливостей рослин і тварин та їх взаємовідносин з іншими компонентами екосистем, з’ясування особливостей функціонування екосистем.

У результаті проходження загально-екологічної практики студент повинен



знати:

  • уявлення про екологічний фактор та особливості його дії,

  • класифікацію екологічних факторів,

  • рівні організації життя та вплив екологічних факторів на різних рівнях,

  • структуру популяції та причини, які зумовлюють динаміку її чисельності,

  • типи міжвидових взаємовідносин організмів,

  • структуру екосистем різних рівнів організації та специфіку їх функціонуваня,

  • сукцесійні процеси та клімаксовий стан екосистем,

  • енергетичний потік в різних екосистемах та закони його перерозподілу,

  • екологічні піраміди,

  • кругообіг речовин,

  • особливості організації біосфери,

  • уявлення про ноосферу,

  • особливості взаємин людського суспільства з природним навколишнім середовищем та концепція сталого розвитку.

вміти:

  • визначати лімітуючі фактори для певних організмів у конкретних умовах,

  • вирішувати задачі екологічного спрямування,

  • встановлювати структуру та стан природних популяцій,

  • складати екологічні піраміди різного типу,

  • визначати видове різноманіття певних екосистем, на практиці створювати штучні природні екосистеми та досліджувати природні екосистеми за допомогою необхідного обладнання, визначників тощо.

Під час практики для студентів розглядаються такі теми:



1. Вступне заняття

Проведення інструктажу з техніки безпеки під час проходження практики щодо спорядження та правил поводження на виході до природного середовища, а також у лабораторії під час камеральної обробки зібраного матеріалу. Ознайомлення з метою, завданнями практики, схемою здійснення навчального процесу. Розподіл студентів за робочими бригадами щодо виконання робочих завдань під час практики, а також розподіл за парами, згідно якого студенти будуть виконувати індивідуальні завдання. Ознайомлення з робочим тижнем та видання завдань для самостійної й індивідуальної роботи студентів.



2. Аналіз якості ґрунтів

Здійснюється вихід до природного середовища на території з різним антропогенним навантаженням на ґрунти, наприклад міський парк та територія поблизу промислових підприємств. Бригади здійснюють стандартні відбори ґрунтових проб для визначення якості ґрунтів та поширення різних видів тварин у ґрунті на різній глибині. Для цього відбір проб здійснюється на глибину 30 см, при чому розбираються окремо шари ґрунту з кожних 10 см. Паралельно відбираються проби ґрунту для подальшої оцінки йог структури в лабораторних умовах.



3. Камеральна обробка

В лабораторних умовах здійснюється аналіз за загальними методиками особливості досліджуваного ґрунту (переважаючі компоненти складу, вологість, ущільненість тощо) та аналіз якісного та кількісного складу геобінтів досліджених ділянок. Окремо оцінюється кількість шкідливих та корисних представників фауни. Здійснюється математичний аналіз схожості та відмінності умов для рослин і тварин на досліджених ділянках а також видового складу ґрунтових мешканців.



4. Дослідження екологічних відносин «хижак – жертва»

Здійснюється в природних умовах на прикладі відносин між рослинами та рослиноїдними комахами – листогризучими шкідниками. Для цього обирається дві ділянки зрізними умовами зростання, наприклад – міський парк або приміська територія більш-менш чистому районі та поблизу промислових об’єктів. Обираються дерева однієї породи (різні для різних бригад) приблизно однакового віку та стану крони. На них обстежується ступінь пошкодження листкової пластинки згідно стандартних методик на різних ярусах дерева.



5. Камеральна обробка

В лабораторних умовах здійснюється аналіз ступеня пошкодження листкової пластинки листогризучими комахами за різними ярусами в районах із різним антропогенним навантаженням. Розраховується площа листкової пластинки та відсоток пошкодження комахами. Математична обробка передбачає аналіз середніх показників ступеня пошкодження листкової пластинки, похибки та коефіцієнту варіації за окремими ярусами та за деревами в цілому, а також кореляційний аналіз для шкодо чинної діяльності комах і умов зростання дерев.



6. Дослідження стану урбанізованих територій

Дана робота передбачає проведення в природних умовах з’ясування ступеня запиленості середовища поблизу від автомобільної дороги та на певному віддаленні від неї. Перед цим здійснюється аналіз автомобільного навантаження на трасу (розрахунок кількості автомобілів за певний час обліку). Для аналізу обираються ділянки з наявними деревами однієї породи приблизно одного віку.



7. Камеральна обробка

В лабораторних умовах здійснюється аналіз ступеня запиленості шляхом визначення кількості пилу на листкових пластинках дерев на різній відстані від траси. За результатами студенти повинні побудувати криву розсіювання пилу від автомобільного транспорту.



8. Дослідження статево-вікової структури популяцій

Для дослідження обираються ділянки лісового насадження бажано природного походження. Здійснюється детальне описування його складу та перерахунок на визначений території (не менше 1000 м2) представників певної породи різних характеристик (віку, висоти, товщини стовбура тощо). Обов’язковим також є підрахунок кількості та стану підросту відповідної деревної породи.



9. Камеральна обробка

За результатами виходу до природних умов здійснюється розрахунок вікової структури рослин досліджуваної ділянки. Також, використовуючи попередньо зібрані колекції відповідних комах, здійснюється аналіз статевої та структурно-розмірної структури їх популяцій: знімаються морфо метричні проміри (довжина, ширина та інші) для особин різної статі у видів із статевим диморфізмом. За результатами проведеної роботи здійснюється аналіз статевої та вікової структур відповідних видів, які досліджувалися різними бригадами, а також порівняльний аналіз для різних видів.



10. Абіотичні фактори водних екосистем. Гідробіоценози як біологічні системи гідросфери

Динаміка водних мас та їх роль у водних екосистемах. Водні маси як компонент гідрологічної структури водойм і водотоків. Типізація водних об’єктів та їх гідрологічна характеристика. Роль течій у формуванні структури біоценозів та функціонуванні водних екосистем. Гідрофізичні фактори у водних екосистемах. Фізико-хімічні властивості води та їх екологічне значення. Термостабільні властивості води. Щільність, в’язкість води і поверхневий натяг. Температурний та термічний режим водних об’єктів. Світло та його роль у функціонуванні водних екосистем. Седиментація, опадоутворення та формування донних ґрунтів. Роль гідрофізичних факторів у життєдіяльності гідробіонтів.



11. Камеральна обробка.

За результатами виходу до різнотипних водних об’єктів (проточних, стоячих, зарегульованих штучних водойм, водойм болотного типу) здійснюється гідрологічна характеристика досліджених водойм та водотоків, вказуються основні їх морфологічні характеристики, а також схематично замальовуються самі водні об’єкти з їх різними екологічними зонами. За результатами гідробіологічних досліджень встановлюється видовий склад, чисельність, біомаса виявлених водних організмів із різних груп водних екосистем. За результатами здійсненої роботи здійснюється аналіз структурної організації цих угруповань гідробіонтів та визначають їх видове різноманіття та домінування тих чи інших представників.

Пояснити та обґрунтувати вплив гідрологічного режиму, руху водних мас, течії, абразії берегів, температури, рН середовища, донних відкладів, біогенних елементів автохтонного і аллохтонного походження, морфометричних характеристик різних водойм і водотоків на функціонування угруповань гідробіонтів.

12. Антропогенний вплив на водні екосистеми

Органічне забруднення. Евтрофікація, її причини і наслідки для водних екосистем. Якість води. Органічні речовини та їх кругообіг у водних екосистемах. Сапробність водних об’єктів. Самозабруднення і самоочищення водойм. Природна і антропогенна евтрофікація. «Цвітіння» води як гідробіологічний процес, зумовлений евтрофікацією. Екологічні та водогосподарські підходи до визначення якості води. Фактори, що впливають на сольовий склад вод як життєвого середовища гідробіонтів. Вплив внутрішньоводоймних процесів на якість води. Методи оцінки якості природних вод. Картографування екологічного стану поверхневих вод.



13. Камеральна обробка.

В лабораторних умовах визначають органічне забруднення досліджених водних екосистем за індексом сапробності на основі виявлення організмів – індикаторів сапробності в угруповання зоопланктону, бентосу, зооперифітону та зоофітосу. Користуючись методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями, встановити трофність та якість води досліджених ділянок водних об’єктів в межах міста Запоріжжя. На основі проведених досліджень закартографувати екологічний стан поверхневих вод.

Пояснити як відбувається споживання енергії на різних трофічних рівнях гідробіонтами в підсистемі зоопланктону, бентосу, перифітону, та зоофітосу досліджених водних екосистем.

Проаналізувати рівень забруднення поверхневих вод стоками промислових підприємств міста Запоріжжя й надати екологічну оцінку водним екосистемам, що забруднюються на основі як гідрохімічних так і гідробіологічних показників. Надати рекомендації щодо поліпшення екологічної ситуації на водних об’єктах, що зазнають антропогенного впливу.



14. Осадові породи та їх утворення. Магматичні гірські поріди.

Вихід до природного середовища з метою ознайомлення з профільним зрізом порід, пісок, вапняк..



15. Камеральна обробка.

В лабораторних умовах здійснюється опис класифікації уламкових, глинястих хемогенних, опис органогенних порід та їх текстури і структури. Хімічний склад порід та умови їх утворення. Текстура мінералів та її опис. Структура магматичних порід та умови їх утворення при різних температурах



16. Уламкові гірські породи та їх утворення. Фізичні властивості мінералів.

Вихід в природу для збору мінералів в природних покладах та залежах



17. Камеральна обробка.

Проведення опису сульфідів, карбонатів, хлоридів, оксидів, гідрооксидів з характеристикою їх структури, текстури, твердості, спайності, кольору, блиску. Групи хемогенного та органогенного походження. Фітогенні та зоогенні органічні породи. Аналіз умов утворення гірських уламкових порід



1.4 Порядок проведення загально-екологічної практики

Загально-екологічна практика з курсу біологія проводиться в кінці ІІ семестру (впродовж 6 тижнів). Загально-екологічна практика з курсів «загальна екологія та неоекологія», «гідрологія» та «геологія» проводиться в кінці IV семестру (впродовж 6 тижнів).

По кожному розділу практики відповідним керівником практики складається інструкція проведення практики та програма практики. Керівник практики організує проведення інструктажу з техніки безпеки та поведінки на водоймах, а також правил внутрішнього розпорядку біостанції ЗНУ о. Хортиця.

За результатами практики студент складає звіт, який містить:



  1. короткий опис робіт, виконаних студентами під час навчальних екскурсій та практичних занять по обробці зібраного матеріалу;

  2. результати виконання самостійної індивідуальної навчально-дослідницької роботи.

При оформленні звіту про виконану за час практики роботу необхідно дотримуватися наступних вимог:

  1. Титульний лист оформлюється згідно зразка.

  2. Текст реферату та аналітичної записки (документи MS Word) мають бути відформатовані за такими параметрами:

  • шрифт (фонт, гарнітура) Times New Roman, розмір (кегль) 12 пт, стиль звичайний;

  • міжрядковий інтервал одинарний;

  • поля зліва – 3 см; справа, зверху, знизу – 1.5 см;

  • розмір сторінки А4;

  • орієнтація книжкова.

  1. До звіту додається диск (диски) з файлами звіту: рефератом (1 частина завдання).

До звіту додаються зібрані матеріали, які використовуються в подальшому навчальному процесі на відповідній кафедрі в якості роздавального матеріалу або демонстраційних натуральних посібників.

Після закінчення кожного розділу навчальної практики студенти складають відповідному керівнику залік.

Студент, який не виконав програму практики і отримує незадовільну оцінку, відповідно рішення вченої ради факультету маже бути направлений на повторне її проходження.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка