Департамент освіти І науки чернівецької обласної державної адміністрації інститут післядипломної педагогічної освіти чернівецької області науково-методичний центр практичної психології І соціальної роботи



Сторінка9/11
Дата конвертації05.05.2016
Розмір2.4 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Закріплення матеріалу. Вправа «Так чи Ні?». Робота з малюками «Мій організм». Надайте групі для обговорення перелік тверджень щодо змісту заняття (наприклад: твердження про фактори які або сприяють роботі людського організму). В ході дискусії в групі важливо споглядати на роботу кожного учасника. Активність та участь в обговоренні тих чи інших тлумачень. Виконанні обов’язків у вирішені спірних питань та підготовки до презентації результатів роботи.

Презентація результатів роботи.

  1. Підведення підсумків роботи. Рефлексія. Підведення підсумків/висновків. Завершення заняття. Висловлення вдячності учасникам за дотримання правил та виконання обов’язків в дотримання ефективної взаємодії групи. Інформування про тематику наступної зустрічі за змістом модулю.

Заняття №2 «Емоційний інтелект людини. Базові емоції»

Мета: ознайомити учасників з метою та форматом роботи за змістом модулю; надати визначення терміну «емоційний інтелект людини»; сприяти формуванню довірливих стосунків в групі для ефективної взаємодії; оцінка первинних знань неповнолітніх з тематики психофізіології.

Час: до 2 годин.

Необхідний матеріал: Листи формату А1; маркери – 2 одиниці; папір А4, журнали з картинками; клей ПВА; ножиці; скоч.

Кількість учасників: до 10 осіб віком від 14 до 18 років.

Хід проведення:

  1. Вступ. Організаційний момент. Вітання. Повторення правил роботи. Рефлексія учасників. Повторення отриманих знань. Визначення актуальних потреб та досвіду після участі на занятті №2.

  2. Актуальність заняття. Вправа «Мій організм». Інструкція до вправи: робота над створенням колажу чинників та факторів які впливають на життя підлітка, зокрема на його емоції. Доповнення малюнків з попереднього заняття. Презентація малюнків. Рефлексія. Підведення підсумків роботи.

Висновок: основою життєдіяльності людини на всіх етапах її життя, є її здоров’я, зокрема здоров’я організму.

  1. Інформаційний блок. Визначення поняття «емоційний інтелект людини».

Інформаційне повідомлення до групи:

Інтелект – здатність відрізняти хибне від правдивого. Результат соціальної адаптації та форма успіху молодої людини це – емоційний інтелект. Емоційний інтелект (EI) ‒ група ментальних здібностей, які беруть участь в усвідомленні та розумінні власних емоцій і емоцій оточуючих. Люди з високим рівнем емоційного інтелекту добре розуміють свої емоції і почуття інших людей, можуть ефективно керувати своєю емоційною сферою, і тому в суспільстві їхня поведінка більш адаптивна і вони легше досягають своїх цілей у взаємодії з оточуючими.

Визначають 5 компонентів, які характеризують структуру емоційного інтелекту:



  • саморозуміння (усвідомлення власних емоцій, впевненість у собі, самоповага, самоактуалізація);

  • комунікативний потенціал (емпатія, соціальна відповідальність);

  • власне адаптаційні здібності (вміння вирішувати проблеми, долати труднощі, емоційна лабільність);

  • антистресовий потенціал (стійкість до стресів, самоконтроль);

  • загальний настрій (оптимістичність)

Базові емоції ‒ «фундаментальні емоції» ‒ інтерес, радість, здивування, страждання, гнів, страх, сором. Емоції є продуктом суспільного розвитку людини. Вони виникають лише за наявності певного рівня інтелекту і відображають відношення предметів і явищ до вищих потреб і мотивів діяльності людини, здійснюють саморегуляцію не організму, а особистості людини, впливаючи на її взаємодію із суспільством.

Вміння їх ідентифікувати, розпізнавати, проявляти відповідно до соціальних умов та норм, сприяє адекватному прийняттю рішення молодої людини, розвитку власних здібностей та адаптації. Все це і є продуктом емоційного інтелекту.



Запропонуйте учасникам групи опрацювати матеріал за наведеною нижче таблицею.

Співвідношення структури емоційного інтелекту з його функціями.



Група здібностей

Структурні компоненти емоційного інтелекту

Функції емоційного інтелекту

Когнітивні здібності

сприйняття емоцій (ідентифікація емоцій);

розуміння емоцій (усвідомлення емоцій, їх аналіз та встановлення зв’язків між ними).



Інтерпретативна функція – дозволяє людині продуктивно здійснювати розшифровування емоційної інформації (емоційні вирази обличчя, інтонації голосу тощо), що сприятиме накопиченню та систематизації знань, формуванню власного емоційного досвіду.

Емоційні здібності

управління емоціями (вміння підтримувати позитивний модус емоцій)

регулятивна функція – сприяє стану емоційної комфортності та забезпечує адекватність зовнішнього вираження емоцій людини

Адаптаційні здібності

управління емоціями в стресових ситуаціях (самоконтроль, вибір продуктивних подолаючих стратегій поведінки);

самомотивація (здатність викликати та підтримувати емоції, які спонукають до діяльності)



рдаптивна та стресозахисна функції – полягають в актуалізації та стимулюванні психічних резервів людини в ускладнених життєвих ситуаціях.

Соціальні здібності

соціальна емпатія (здатність до співпереживання емоційного стану іншої людини);

управління чужими емоціями (вміння впливати на емоційні стани інших)



активізуюча функція – забезпечує гнучку спроможність до конгруентності у спілкуванні.

Вимірювання ЕІ.

Методика Self Report Emotional Intelligence Test (SREIT) – складається з 33 тверджень, які розбиваються на 3 шкали:

1) оцінка та прояви емоцій;

2) регулювання емоцій;

3) використання емоцій при прийняті рішення.

Відповіді даються за 5-бальною системою: вфд 1 – «зовсім не про мене» до 5 – «це точно про мене». Оцінки за шкалами отримуються шляхом сумування отриманих балів за ключем. Проведення діагностики.



Використання емоцій у розумовій діяльності. Це розуміння того, як можна думати більш ефективно, використовуючи емоції. Керуючи емоцією, людина здатна змінювати й своє сприйняття, бачити світ під різними кутами і більш ефективно вирішувати проблеми. Розуміння емоцій. Це вміння визначати джерело емоцій, класифікувати емоції, розпізнавати зв'язки між словами і емоціями, інтерпретувати значення емоцій, що стосуються взаємовідносин, розуміти складні (амбівалентні) почуття, усвідомлювати переходи від однієї емоції до іншої і можливий подальший розвиток емоції. Управління емоціями. Це вміння використовувати інформацію, яку надають емоції, викликати емоції або абстрагуватися від них в залежності від їх інформативності або користі; керувати своїми і чужими емоціями. Тож, підведіть учасників групи висновку: розвиток навичок оцінки власних емоцій, вміння їх проявляти та говорити про них є основою для научіння розпізнавати емоційний стан найближчого оточення, усунення конфліктних ситуацій та адекватного прийняття рішення з безпекою для здоров’я. Емоційний інтелект – вміння відрізняти емоції, розуміти їх та опиратись на прийняття рішення з безпекою для власного здоров’я та здоров’я близького оточення.

  1. Закріплення матеріалу. Вправа «Так чи Ні?». Надайте учасникам групи перелік карток із зображенням базових емоцій. Завдання для групи: ідентифікувати базові емоції (назва емоції – картинка емоції) керуючись отриманими знаннями з заняття. Увага – картинка з зображенням інтересу замінена на картинку смутку. Учасники групи без підкази ведучого заняття повинні виявити заміну картинки. Презентація результатів роботи. Обговорення. Визначення чинників які можуть сприяти зменшенню частоти вживання або утримання від вживання ПАР, керуючись отриманими знаннями та інформацією? Як можна розвивати власний емоційний інтелект?

  2. Підведення підсумків роботи. Рефлексія. Підведення підсумків/висновків. Завершення заняття. Висловлення вдячності учасникам за дотримання правил та виконання обов’язків в дотримання ефективної взаємодії групи. Інформування про тематику наступної зустрічі за змістом модулю.

Заняття №3 «Центральна нервова система людини. Функції. Наслідки вживання ПАР.»

Мета: ознайомити учасників з метою та форматом роботи за змістом модулю; надати визначення терміну «ЦНС»; сприяти формуванню довірливих стосунків в групі для ефективної взаємодії; оцінка первинних знань неповнолітніх з тематики психофізіології.

Час: до 1 години.

Необхідний матеріал: Листи формату А1; маркери – 2 одиниці; папір А4, журнали з картинками; клей ПВА; ножиці; скоч.

Кількість учасників: до 10 осіб віком від 14 до 18 років.

Хід проведення:

  1. Вступ. Організаційний момент. Вітання. Повторення правил роботи, прав та обов’язків учасників. Рефлексія учасників. Повторення отриманих знань. Визначення актуальних потреб та досвіду після участі на занятті №2. Які чинники впливали на утримання, відмови від вживання ПАР з моменту минулої зустрічі? Які досягнення в результаті цього були помічені вами? Які наслідки помічені в результаті повторного вживання ПАР?

  2. Актуальність заняття. Вправа «Мій організм». Інструкція до вправи: робота над створенням колажу чинників та факторів які впливають на життя підлітка, зокрема на його емоції. Доповнення малюнків з попереднього заняття. Презентація малюнків. Рефлексія. Підведення підсумків роботи.

Висновок: основою життєдіяльності людини на всіх етапах її життя, є її здоров’я, зокрема здоров’я організму. Запитання до групи: Чи можуть впливати на життя людини наркотики? Обґрунтуйте свої відповідь». Фіксація відповіді учасників групи на фліпчартному папері. Дискусія.

  1. Інформаційний блок. Визначення поняття «ЦНС».

Інформаційне повідомлення до групи:

Центральна нервова система (ЦНС) ‒ система органів, побудована з нервових клітин, яка координує функціонування та взаємозв'язок всіх інших органів та систем органів організму. Загалом ЦНС поділяється на такі сім частин: півкулі мозку (ліва та права), проміжний мозок, середній мозок, мозочок, довгастий мозок, спинний мозок; при цьому перші шість частин об'єднуються під назвою головного мозку. Через всі ці структури проходить система порожнин, заповнених мозковою рідиною, або ліквором — мозкових шлуночків. Ці шлуночки походять від суцільного просвіту, що в ході ембріонального розвитку утворюється при змиканні первинною нервової пластинки в нервову трубку. Центральна нервова система утворена з нервової тканини, в ній розрізняють два основні типи клітин: власне нейрони та нейроглії. Перші виконують роль сприймання, переробки і подальшої передачі інформації. У нейроглії розрізняють чотири основних підтипи клітин, вони виконують роль підтримки життєздатності і функціонування нейронів.

Наслідки вживання ПАР на роботу ЦНС.



Марихуана. Найбільш поширені назви: конопля, канабіс, гашиш, марихуана, анаша, план, дудка, шмаль, дурь, пластилін, шала, pot, reefer, hemp, sinsemilla, ganga, bhang, herb, weed, boom, Mary Jane, gangster, chronic тощо.

Конопля. ( Cannabis sativa, тобто конопля посівна, яку називають також «індійською») ‒ культурна рослина, яка має багато видів застосування. З неї отримують волокно для пенькових канатів та роблять тканину, схожу на льняну. Її стебла йдуть на виробництво глянцевого паперу та будівельних цементно волокнистих плит. Її насіння можна використовувати для відгодовування птиці. Масло із насіння коноплі пропонували як пальне замість дизельного.

З неї навіть роблять ліки. Проте найбільшу відомість конопля отримала як сировина для виготовлення наркотиків.

Марихуану зазвичай курять, згортаючи в сигарету (косяк), але її можна курити і як тютюн у люльках для куріння. Рідше її змішують з їжею або заварюють як чай.

Негайні побічні ефекти: паніка, тривога, погана координація рухів, уповільнений час реакції, після початкового «зльоту» людина, що вживає наркотик, відчуває сонливість і пригніченість, прискорення серцебиття і ризик серцевого нападу, спотворення сприйняттів.

Довгострокові побічні ефекти: ослаблений опір організму звичайним хворобам (застудам, бронхіту), пригнічення імунної системи, розлади росту, збільшення в тілі клітин з аномальною структурою, зменшення вмісту чоловічих статевих гормонів, швидке руйнування волокон легенів і незворотна патологія тканин мозку, зниження сексуальної потенції, труднощі в навчанні: зниження здатності отримувати й засвоювати інформацію, апатія, сонливість, брак мотивації, нездатність ясно усвідомлювати оточення.

Зовнішні зміни ‒ зіниці трохи розширені; блиск в очах; почервоніння білків очей; злегка припухлі повіки; постійне облизування губ; неприємний запах із рота; специфічний запах горілого від одягу; надмірна веселість та сміх без причини; послаблення уваги; порушення пам'яті; завищена необхідність у спілкуванні з часом змінюється до бажання самотності під музику (годинами); незрозумілі виказування; заплутана мова, відсутність логіки в висловлюваннях; перескакування з теми на тему; в розмові приділення багато уваги малозначним речам; легке порушення координації рухів; іноді галюцинації; в разі різкої зміни обстановки ‒ страх та параноїдальні явища; збільшення апетиту («прожерливість»), загальна ейфорія та благодушний стан. Фізіологічні зміни ‒ прискорений пульс; сухість ротової порожнини і губ.

Героїн. У своїй чистій формі героїн ‒ це абсолютно білий порошок. Але найчастіше за все він має рожево-сірий, коричневий або чорний колір. Його колір залежить від домішок, якими його розбавляють. До їх числа входять цукор, кофеїн та інші речовини. Вуличний героїн іноді «розбавляють» стрихніном та іншими отруйними домішками. Ці домішки не повністю розчиняються і, потрапляючи в тіло, можуть забити кровоносні судини, які ведуть до легенів, нирок і мозку.

Інші, вуличні, назви героїну: білий, гаррик, гера, герасим, повільний, перець, ейч, ліки, кінь, джанк, геркулес.

Наркомани вводять героїн за допомогою ін'єкцій, куріння або вдихаючи його через ніс. Під час першого прийому цей наркотик створює сильну ейфорію. Людина починає поводитися вільно, легко спілкуватися з іншими, а також у неї може підвищитись сексуальна активність. Але все це ненадовго.

Героїн викликає сильне захворювання, а ломка від нього надзвичайно хвороблива. Цей наркотик швидко виводить із ладу імунну систему, неминуче приводить людину в хворобливий, виснажений стан і, зрештою, до смерті.



Негайні побічні ефекти: неспокій, ускладнене дихання, затуманення розумових здібностей, нудота й блювання.

Довгострокові побічні ефекти: руйнування зубів, запалення ясен, запори, холодний піт, свербіння, ослаблення імунної системи, кома, хвороби дихальних шляхів, параліч, знижена сексуальна активність та тривала імпотенція у чоловіків, менструальні порушення у жінок, нездатність досягти оргазму (у чоловіків та жінок), втрата пам'яті й інтелектуальних здібностей, пригніченість, вугрі на обличчі, втрата апетиту, безсоння, замкнутість.

Зовнішні зміни ‒ сильне звуження зіниць; очі злегка почервонілі і сильно блищать, синці під очима; поверхневе переривисте сповільнене дихання; шкіряне свербіння (особливо ніс); сонний вигляд; заплутана мова; пасивність та загальна розслабленість; апатичність до всіх крім себе; ейфорія; надмірна «сміливість»; нервозність тощо.

Фізіологічні зміни ‒ сухість шкіри і слизових покривів (губи, язик); поверхневий сон; зменшення виділення сечі; часті запори; при простуді відсутній кашель; невелике зниження температури тіла.

ЛСД. Це найсильніша речовина, яка змінює свідомість. Він виготовляється з лізергинової кислоти, яка утворюється у ріжку цвілі злакових. Відомий під назвою «кислота» та багато іншими, ЛСД продається на вулицях у маленьких таблетках та капсулах або у вигляді желе. Іноді ним просочують абсорбований папір з різними маленькими малюнками, яку потім ріжуть на маленькі шматочки. Іноді ЛСД продається в рідкій формі. Але в якій би формі не попадав до організму ЛСД, результат завжди один і той самий ‒ розрив зв'язку з реальністю.

Інші назви ЛСД: ейсид, люся, кислота, близнюки, кіт, мультики, мальок, супермен, біла блискавка, чарівник, зелений дракон, марка, трип, промокашка та багато інших.



Фізичні наслідки: розширені зіниці, знижена або підвищена температура тіла, пітливість або «мурашки», втрата апетиту, безсоння, сухість у роті, тремтіння.

Розумові наслідки: марення, візуальні галюцинації, несправжнє відчуття ейфорії та впевненості, порушення відчуття сну і відчуття реальності, відчуття наближення смерті, страх втрати контролю над собою, лякаючі думки та відчуття, спотворене відчуття часу, порушення сприйняття форм та розмірів об'єктів, руху, кольору, звуків, тілесних відчуттів, повернення трипів ЛСД через деякий час після прийому, сильні депресії та психози, приступи паніки, хромосомні порушення, народження дітей з різними захворюваннями, ініціювання актів насильства, суїцид.

Людина, що прийняла ЛСД, буде мати тьмяні очі і пустий порожній погляд. Часто ця людина виглядає замріяною, і їй потрібно декілька разів повторити запитання, щоб вона відповіла.

В неї можна спостерігати сильний інтерес до звичайних речей. Наприклад, протягом довгого часу вона буде роздивлятись чаїнки або попільницю, повертаючи її, роздивляючись під різними кутами. Вона також може мати подібний інтерес до різних частин тіла, наприклад, до пальців, долоні чи ступні. Її розмові буде притаманна таємничість, це «подорож свідомості». В неї також будуть галюцинації.

Вона буде відчувати тривогу без видимих причин.



Алкоголь. Основним компонентом усіх алкогольних напоїв є етиловий або винний спирт (етанол). Він належить до речовин, які викликають звикання і хворобливу пристрасть (алкоголізм), який з'являється в необхідності оп'яніння для досягнення ейфорії, зняття фізичного та психічного напруження, звикання організму до алкоголю з поступовим збільшенням кількості вживаного спиртного, формуванням абстинентного (похмільного) синдрому.

В організмі людини етанол добре всмоктується і майже рівномірно розподіляється по всіх тканинах і рідинах.

Жінки в більшій мірі схильні негативному впливу алкоголю, так як в печінці етанол окислюється і внаслідок цього окислення утворюється токсичне сполучення (ацетальдегід), але під дією особливих ферментів, які відіграють важливу роль в обміні речовин, перетворюється на кінцевий продукт розпаду CO2 (вуглекислий газ) та O2 (кисень). У жіночому організмі такого захисту майже немає. Цим пояснюється більш тяжке протікання алкоголізму в жінок.

При надмірному вживанні близько 10% алкоголю не окислюється і виводиться в незмінному стані нирками та легенями, пошкоджуючи їх.



Вплив алкоголю: гострі та хронічні розлади психіки, враження органів шлунково-кишкового тракту: гастрити, виразки шлунку та дванадцятипалої кишки, коліти, дисбактеріоз, алкогольні гепатити, порушення роботи серцево-судинної системи, руйнування печінки, нервово-м'язові збудження, розвиток судом, патології дихальної системи: хронічні бронхіти, пневмонії, сухоти, зміни в корі головного мозку, руйнування нейронів (нервових клітин).

Екстазі. З самого початку, «екстазі» ‒ це жаргонна назва 3,4 метилендиокси-метамфетаміну (MDMA). Це синтетичне з'єднання, в чистому вигляді зазвичай зустрічається у вигляді білих кристалів солянокислої солі.

В широкому розумінні, екстазі ‒ будь-який наркотик на основі амфетамінів, продається в таблетках і призначений для перорального прийому в специфічній обстановці дискотеки. На практиці, в таблетки екстазі можуть входити (MDMA), інші речовини ряду амфетамінів, кофеїн та багато інших, як психотропних, так і нейтральних (наповнювачі, барвники, домішки). Як правило, ні продавець, ні покупець не знають, які саме речовини в якому співвідношенні є в таблетці і здогадуються про це по дії препарату.

Виробництво, транспортування та розповсюдження екстазі являються кримінальним злочином в більшості країн світу, включаючи Україну.

Фізичні ефекти від звичайних доз екстазі слабкі і різноманітні ‒ рідко згадують сухість у роті, скрегіт зубами, сіпання очей, пітливість, іноді відмічають відчуття глибокої фізичної релаксації. Високі дози (передозування) екстазі викликають більш однозначні ефекти, схожі на дію амфетамінів ‒ швидке та підсилене серцебиття, піт, запаморочення, неспокій тощо.

Наслідки прийому цього наркотику виражається в такому: психологічні труднощі, схвильований стан, депресія, характерні прикмети параної під час та після проходження деякого часу після прийому, порушення сну, руйнуються нейрони мозку, що виробляють речовину серотонін, який регулює агресію, настрій, сексуальну активність, сон та відчуття болю, руйнування печінки, негайно збільшується ризик хвороби Паркінсона, що проявляється в порушенні рухових функцій, погіршенні координації рухів, паралічі, внаслідок руйнування окремих нейронів в організмі людини.

Крек. Словом «кокаїн» називають наркотик як у формі порошку, так і у кристалічній формі (крек). Якщо кокаїн вживають зазвичай шляхом вдихання в ніс, то крек розігрівають і викурюють. Свою назву крек одержав через специфічний тріскаючий або клацаючий звук, який утворюється при його розжарюванні.

Крек є не тільки сильнодіючою формою кокаїну, але й найнебезпечнішою для життя людини. Оскільки крек очищують на 75-100%, він є набагато сильнішим наркотиком, ніж звичайний кокаїн. Він розповсюджується у вигляді цільних плиток або кристалів від жовтого до блідо-рожевого або білого кольору.

Якщо ви курите яку-небудь речовину, вона досягає мозку набагато швидше, ніж при будь-якому іншому методі прийому. Тому куріння креку приводить до інтенсивного, негайного, але дуже швидкоплинного кайфу, який триває близько 15 хвилин. Через це звикання до креку відбувається набагато швидше, ніж до кокаїну, практично з першого ж прийому.

Ось як ще його називають: спід-бол, дешевий сніг, іній, чума.



Фізіологічні та духовні наслідки прийому креку: втрата апетиту, прискорене серцебиття, підвищення кров'яного тиску, підвищення температури тіла, звуження судин, прискорене серцебиття, розширені зіниці, неспокійний сон, нудота, гіперстимуляція, дивна, ексцентрична поведінка, схильність до насильства, галюцинації, підвищена збудливість, дратівливість, дотикові галюцинації, котрі створюють ілюзію жучків, що повзають під шкірою, сильна ейфорія, тривога й параноя, депресія, враження печінки, нирок і легенів, серйозне руйнування зубів, слухові галюцинації, сексуальні порушення, психоз, дезорієнтація, апатія, замішання та багато іншого.

Людина буде схильна до швидкого та неупорядкованого руху або може бути непослідовною в розмові, перестрибувати з однієї теми на іншу.

Він чи вона також будуть відчувати сухість у роті і можуть пити незвичну кількість води, щоб втамувати спрагу, та безперервно облизувати губи.

Він також може постійно шмигати носом, незважаючи на відсутність нежиті чи алергії.



Первітин та метамфетаміни. Метамфетамін або МЕТ ‒ це білий кристалічний наркотик. Його вживають, використовуючи ін'єкції, вдихають (інгаляція через ніс) або курять. Його також можна приймати орально, але будь-який метод розвиває однаково сильну залежність. Сприяють цьому викликані препаратом помилкові відчуття щастя, прилив упевненості, гіперактивності та енергії. Вони тривають зазвичай від 6 до 8 годин, але можуть продовжуватись до 24 годин. Задоволення отримуєш вже з першого разу, але вже з першого разу життя починає руйнуватись. Первітин ‒ це вітчизняна назва метамфетаміну. Зазвичай він випускається у формі порошку. Він не має запаху, гіркий на смак, легко розчиняється у воді й алкоголі. Зустрічаються порошки коричневого, сіро-жовтого, жовтогарячого чи навіть рожевого кольору. Виготовляється також у пігулках.

Найбільш поширені вуличні назви метамфетаміну та амфетаміну: гвинт, крейда, фенамін, лід, крига, фен, амфа, швидкість, спіді, меф, чорна красуня, будильник, шеф, синтетика, гума, ефедрон, болт, кристал.



Негайні побічні ефекти первітину: втрата апетиту, нудота, прискорене серцебиття, підвищення кров'яного тиску й температури, розширення зіниць, неспокійний сон, неприродна, дивна поведінка, інколи схильність до насильства, галюцинації, сильна збудливість, дратівливість, паніка й психоз, передозування може викликати конвульсії, припадки на смерть.

Довгострокові побічні ефекти первітину: необоротні ушкодження кровоносних судин у серці й мозку, високий кров'яний тиск, ушкодження печінки, нирок і легенів, руйнування тканин у носі, якщо наркотик вдихається, утруднення дихання, якщо наркотик куриться, зараження й нагноєння, якщо наркотик уколюється внутрішньовенно, виснаження, втрата ваги, руйнування зубів, дезорієнтація, апатія, спустошення, сильна психологічна залежність, психоз, депресія, ушкодження мозку, аналогічне хворобі Альцгеймера, шок та епілепсія.

«Дитячий кокаїн» риталін. Риталін ‒ це загальна назва метилфенідат. Він класифікований управлінням по лікарняних препаратах США як препарат другої групи на рівні з кокаїном, морфіном й амфетамінами. Управління США з боротьби з наркотиками випустило серію рекомендацій про те, що риталін та його похідні можуть викликати галюцинації, думки про суїцид, психотичну поведінку, а також агресію та насилля по відношенню до інших.

Риталін випускають у маленьких таблетках, схожих за формою та розміром на аспірин. На таблетках видавлено слово «Cuba» ‒ назва виробника. Таблетки по 5мг ‒ блідо-жовті, таблетки по 10мг ‒ блідо-зелені, а таблетки по 20мг ‒білі та світло-жовті. Вважається, що цей препарат є стимулятором центральної нервової системи. Однак навіть виробник припускає, що ніхто насправді не знає, як риталін впливає на організм, на вкладиші зазначено: «Механізм дії на людину повністю не вивчено...». Наркомани перемелюють його на порошок, який можна нюхати. Риталін розчинний у воді, його легко перевести у рідку форму й зробити укол.



Ця речовина справляє на організм такий самий вплив, як і інші форми активаторів, ‒ втрата апетиту, безсоння, прискорене серцебиття. Зловживання цим наркотиком, особливо при вживанні через ніс та у формі уколів, завдає організму ще більше шкоди. Навантаження на серце може стати фатальним. Уколи риталіну також небезпечні: хоч сам риталін повністю розчиняється у воді, таблетки містять дрібні частинки нерозчинного наповнювача. Ці нерозчинні речовини блокують дрібні кровоносні судини й завдають серйозної шкоди легеням і очам. Крім фізичного руйнування організму, навіть нетривале вживання риталіну викликає тяжкий емоційний стан. Галюцинації та психотична поведінка не є чимось незвичним.

Побічні ефекти прийому риталіну: втрата апетиту, прискорене серцебиття, підвищення тиску й температури, розширені зіниці, порушення режиму сну, безсоння, неприродна, мінлива, інколи агресивна поведінка, галюцинації, дратівливість, паніка й психоз, значні дози можуть призвести до конвульсій, припадків та смерті, незворотні пошкодження кровоносних судин серця й мозку, що призводить до серцевих нападів, інсульту й смерті, руйнування печінки, нирок і легенів, руйнування тканин носа при всмоктуванні через ніс, інфекційні захворювання та запалення при ін'єкціях, втрата ваги, дезорієнтація, апатія, виснаження, сильна психологічна залежність, психоз, депресія, руйнування мозку, що призводить до інсульту й можливої епілепсії.

  1. Каталог: images
    images -> Народна українська академія українська мова
    images -> «Етика» і «Основи християнської етики і моралі»
    images -> Розпорядження міського голови від 28. 12. 2011р. №2377-01р перелік підшефних військових закладів, що закріплені за управлінням освіти та науки Одеської міської ради Вид Збройних сил України
    images -> 150 років від дня народження Джозефа Редьярда Кіплінга (1865-1936 рр.) Список літератури
    images -> Олена Колісник, учитель початкових класів Білоцерківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №1 з поглибленим вивченням слов’янських мов Білоцерківської міської ради Київської області, учитель-методист
    images -> Заходів з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка
    images -> Довкілля тварин. Охорона тварин
    images -> Методичні рекомендації щодо проведення Херсон 2009
    images -> Методичні рекомендації щодо викладання географії у 2015/2016 навчальному році В. М. Рибчинський, методист іппо чо


    Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка