Департамент екології та природних ресурсів


Формування національної екомережі



Скачати 11.49 Mb.
Сторінка8/28
Дата конвертації05.05.2016
Розмір11.49 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   28

5.1.4 Формування національної екомережі
Згідно договору з Черкаською дослідною станцією звірівництва і мисливствознавства Черкаського інституту агропромислового виробництва УААН виконані роботи щодо розробки першого етапу проекту перспективної регіональної системи екологічної мережі Черкаської області.

В результаті проведених робіт підготовлено текстову частину, визначено структурні елементи екомережі та їх межі, об’єкти перспективні для включення до екомережі, розроблено попередню схематичну карту екомережі області.

В 2012 році кошти на продовження даних робіт за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища не виділялись.

5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами
Правове регулювання забезпечення біологічної та генетичної безпеки як складових екологічної безпеки - це один із нових, водночас актуальних напрямів еколого-правової науки та законодавства. Формування зазначеної групи норм викликано бурхливим розвитком біологічних та медичних досліджень наприкінці XX ст. та досягнутими ними результатами. Це дало можливість широко використовувати досягнення генетики в процесі виробництва сільськогосподарської продукції, харчовій та фармацевтичній промисловості завдяки генетично-інженерним модифікованим рослинам, тваринам та мікроорганізмам, при застосуванні трансгенних організмів для зниження хімічних навантажень на навколишнє середовище, а також у медицині в цілях генетичної терапії. Одночасно все це викликає стурбованість у спеціалістів і громадськості, оскільки йдеться про неконтрольовані і непрогнозовані ризики впливу генетично змінених організмів на навколишнє середовище, на генетичну структуру людини, його біологічну та генетичну безпеку. У зв'язку з цим у законодавстві України, закріплюються принципи державної політики, системи правових засобів, здатних запобігти появі зазначених негативних наслідків.

Основними принципами державної політики в галузі генетично-інженерної діяльності та поводженні з генетично модифікованими організмами (далі - поводження з ГМО) на сучасному етапі в Україні є:

- пріоритетність збереження здоров'я і охорони навколишнього природного середовища порівняно з отриманням економічних переваг від застосування ГМО;

- забезпечення заходів щодо дотримання біологічної і генетичної безпеки при створенні, дослідженні та практичному використанні ГМО в господарських цілях;

- контроль за ввезенням на митну територію України ГМО та продукції, отриманої з їх використанням, їх реєстрацією та обігом;

- загальнодоступність інформації про потенційні ризики від застосування ГМО, які передбачається використовувати у відкритій системі, та заходи щодо дотримання біологічної та генетичної безпеки;

- державна підтримка генетично-інженерних досліджень та наукових і практичних розробок у галузі біологічної і генетичної безпеки при створенні, дослідженні та практичному використанні ГМО в господарських цілях.

Використання генетично модифікованих організмів в Україні регулюється наступними нормативно-правовими актами: Законами України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів", "Про безпечність та якість харчових продуктів", "Про захист прав споживачів", постановами Кабінету Міністрів України від 18.02.2009 № 114 "Про затвердження Порядку державної реєстрації генетично модифікованих організмів джерел харчових продуктів, а також харчових продуктів, косметичних та лікарських засобів, які містять такі організми або отримані з їх використанням" та від 13.05.2009 № 468 "Порядок етикетування харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або вироблені з їх використанням та вводяться в обіг", якими регулюються відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками), розробниками, дослідниками, науковцями та споживачами генетично модифікованих організмів та продукції, виробленої за технологіями, що передбачають їх розробку, створення, випробування, дослідження, транспортування, імпорт, експорт, розміщення на ринку, вивільнення у навколишнє середовище та використання в Україні із забезпеченням біологічної і генетичної безпеки.

Завданнями законодавчих актів України у сфері поводження з ГМО являється: охорона здоров'я людини і навколишнього природного середовища при здійсненні генетично - інженерної діяльності та поводженні з ГМО; забезпечення права громадян на безпечне використання ГМО; створення умов для безпечного практичного використання ГМО в господарських цілях; визначення прав і обов'язків суб'єктів регулювання при поводженні з ГМО та встановлення їх відповідальності за порушення законодавства; захист громадян у разі заподіяння шкоди їх здоров'ю внаслідок споживання ГМО; встановлення правових основ міжнародного співробітництва в галузі генетично-інженерної діяльності та поводження з ГМО.

Закони містять визначення біологічної та генетичної безпеки, зокрема: біологічна безпека — це стан середовища життєдіяльності людини, при якому відсутній негативний вплив його чинників (біологічних, хімічних, фізичних) на біологічну структуру і функцію людської особи в теперішньому і майбутніх поколіннях, а також відсутній незворотний негативний вплив на біологічні об'єкти природного середовища (біосферу) та сільськогосподарські рослини і тварини; генетична безпека — це стан середовища життєдіяльності людини, при якому відсутній будь-який неприродний вплив на людський геном, відсутній будь-який неприродний впив на геном об'єктів біосфери, а також відсутній неконтрольований вплив на геном сільськогосподарських рослин і тварин, промислових мікроорганізмів, який призводить до появи у них негативних та/або небажаних властивостей.

У січні 2000 року на Конференції Сторін Конвенції про біологічне різноманіття було схвалено Протокол про біобезпеку, відомий як Картахенський протокол. Документ набрав чинності у 2003 році після того, як його ратифікували 50 країн світу. Україна приєдналася до нього у 2002 році. Метою протоколу є встановлення міжнародних правил для країн, що його ратифікували, стосовно безпечного перевезення, обробки та використання "живих змінених організмів", які отримують методом генетичної інженерії.

З метою дотримання вимог законодавства у сфері поводження з генетично модифікованими організмами фахівцями Черкаської обласної санітарно-епідеміологічної станції у 2012 році проведено 598 досліджень продукції на наявність генетично модифікованих організмів, відхилень від встановлених нормативів не виявлено.



5.2 Природоохоронні території та об’єкти
5.2.1 Стан і перспективи розвитку природно-заповідного фонду
З метою збереження та відтворення типових та унікальних природних комплексів, біотичного і ландшафтного різноманіття, формування національної екомережі в області ведеться активна робота зі створення нових і розширенню меж існуючих територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Природно-заповідний фонд області складає 522 території та об’єкти природно-заповідного фонду, з них: 22 об’єкти загальнодержавного значення та 500 місцевого значення, що займають площу 74284,7989 га (за виключенням площі територій та об’єкти природно-заповідного фонду, які входять до складу інших 63087,5406 га). Показник заповідності доведено до 3,0 відсотків.

Природно-заповідний фонд області складають об’єкти наступних категорій: Канівський природний заповідник, національні природні парки "Білоозерський" та "Нижньосульський", дендрологічний парк "Софіївка", Черкаський зоологічний парк, регіональний ландшафтний парк "Трахтемирів", 222 заказника, 190 пам’яток природи, 52 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, 52 заповідні урочища.

В 2012 році з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, збільшення площі екологічної мережі в області проведено роботу щодо створення 2 нових об'єкти природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею 0,0194 тис.га, з них: заповідне урочище "Гупалівщина" на території Будищенської сільської ради Звенигородського району та гідрологічний заказник "Джумів" на території Вікторівської сільської ради Маньківського району. Розширено межі 2 парків-памяток садово-паркового мистецтва місцевого значення "Долина троянд" з 4,3 га до 5,1550 га в межах м. Черкаси по вул. Гагаріна, та "Меморіальний парк" з 4,0 га до 4,3734 га в м. Золотоноша по вул. Шевченка, змінено межі території ботанічного заказника місцевого значення "Пташині острови", збільшивши його площу з 7500,00 га до 9654,36 га за рахунок земельних ділянок в адміністративних межах Коробівської, Домантівської та Дмитрівської сільських рад Золотоніського району. Проведено збір та підготовку матеріалів по розширенню трьох заповідних обʼєктів загальнодержавного значення: орнітологічного заказника "Липівський" в адмінмежах Золотоніського району з 4500 га до 4631,70 га (на 131,7 га); ландшафтного заказника "Тарасів обрій" в адмінмежах Канівського району з 405 га до 716 га (на 311 га); комплексної пам’ятки природи "Холодний Яр" в адмінмежах Чигиринського району з 553 га до 1039 га (на 486 га).

З метою збереження цілісності територій та об’єктів
природно-заповідного фонду в області проводяться заходи щодо меж заповідних об’єктів в натурі (на місцевості).

Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками представлена в таблиці 5.19.




Табл. 5.19 Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення)

Категорія об'єкту ПЗФ

Кількість

Площа, тис. га

Площа територій суворої заповідності

1990

1995

2000

2012

1990

1995

2000

2012

1990

1995

2000

2012

Біосферні заповідники

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Природні заповідники

1

1

1

1

2026,98

2026,98

2026,98

8634,88

2026,98

2026,98

2026,98

8634,88

Національні природні парки

-

-

-

2

-

-

-

11227,23

-

-

-




Регіональні ландшафтні парки

-

-

1

1

-

-

5562,5

5562,5

-

-

-

-

Заказники

126

134

168

222

16196,9

16244,9

25302,33

42190,0536

-

-

-

-

Заповідні урочища

24

25

40

52

3588,9

3828,9

4149,0

3743,09

-

-

-

-

Пам'ятки природи

139

131

163

190

1161,47

1176,81

1170,56

1394,915

-

-

-

-

Ботанічні сади

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Дендропарки

1

1

1

1

160,0

160,0

160,0

179,18













Зоопарки

1

1

1

1

8,0

8,0

8,0

4,37













Парки- пам'ятки садово-паркового мистецтва

34

33

38

52

1301,76

1288,26

1327,08

1348,582

-

-

-

-


Рис. 5.2 Динаміка кількісного складу природоохоронних об’єктів за рокамиСтруктура природно-заповідного фонду області станом на
31.12.2012 року представлена в таблиці 5.20.
Табл. 5.20 Структура природно-заповідного фонду області станом
на 31.12.2012 року



п\п

Найменування об’єктів ПЗФ

Об’єкти природно-заповідного фонду

Загальнодержавного значення

Місцевого значення

Всього

Кількість

Площа

Кількість

Площа

Кількість

Площа

1.

Природні заповідники

1

8634,88

-

-

1

8634,88

2.

Біосферні заповідники

-

-

-

-

-

-

3.

Національні природні парки

2

11227,2283

-

-

2

11227,2283

4.

Дендрологічні парки

1

179,18

-

-

1

179,18

5.

Регіональні ландшафтні парки

-

-

1

5562,5

1

5562,5

6.

Заказники – всього, в т.ч.:

5

13882,0083

217

28308,0453

222

42190,0536




ландшафтні

2

8276,0083

18

4530,9297

20

12806,94




лісові

-

-

1

12,7

1

12,7




ботанічні

1

166,0

56

10362,01

57

10528,01




загальнозоологічні

-

-

10

7973,5753

10

7973,5753




орнітологічні

1

4500,0

4

340,90

5

4840,9




ентомологічні

-

-

12

111,9

12

111,9




іхтіологічні

-

-

1

120,0

1

120,0




гідрологічні

1

940,0

115

4856,08

116

5796,08




загальногеологічні

-

-

-

-

-

-

7.

Пам’ятки природи – всього, в т.ч.:

6

680,00

184

714,915

190

1394,915




комплексні

4

590,0

9

238,0746

13

828,0746




ботанічні

1

85,0

109

364,2354

110

449,2354




гідрологічні

-

-

34

60,815

34

60,815




зоологічні

1

5,0

2

0,02

3

5,02




геологічні

-

-

30

51,77

30

51,77

8.

Ботанічні сади

-

-

-

-

-

-

9.

Зоологічні парки

1

4,37

-

-

1

4,37

10.

Парки-пам"ятки садово-паркового мистецтва

6

688,89

46

659,692

52

1348,582

11.

Заповідні урочища

-

-

52

3743,09

52

3743,09




РАЗОМ

22

35296,5566

500

38988,2423

522

74284,7989

З метою захисту від незаконного заволодіння, збереження цілісності об’єктів природно заповідного фонду в області проводиться комплекс робіт щодо встановлення їх меж у натурі (на місцевості).

В 2012 за результатами робіт з встановлення меж об’єктів природно - заповідного фонду в натурі (на місцевості): розроблено 10 проектів землеустрою з організації та встановлення меж в натурі (на місцевості) територій та об’єктів природно-заповідного фонду області.

Станом на 31.12.2012 з 522 територій та об’єктів природно заповідного фонду винесено у натуру (на місцевості) межі 222 заповідних об’єктів, з них:


17 – загальнодержавного та 205 – місцевого значення.
5.2.2. Водно-болотні угіддя міжнародного значення
На території області водно-болотні угіддя міжнародного значення відсутні.

5.2.3. Біосферні резервати та обʼєкт Всесвітньої природної спадщини
На виконання п. 3.1 доручення Президента України від 22.06.2011 № 1-1/1229 стосовно створення на базі Канівського природного заповідника Канівського біосферного заповідника відповідно до ст.ст. 51, 52, 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" проведено збір матеріалів щодо погодження створення Канівського біосферного заповідника, які листами Черкаської обласної державної адміністрації від 26.07.2011 № 01-29/2200, від 11.07.2012 № 905/01-01-36 направлено до Мінприроди України.

На території області об’єкти Всесвітньої природної спадщини відсутні.


5.2.4. Формування української частини Смарагдової мережі Європи.
Робота по ідентифікації потенційних Смарагдових об‘єктів була здійснена в 2009-2011 роках Благодійною організацією Інтерекоцентр в рамках впровадження проекту Ради Європи та ЄС "Підтримка для впровадження Програми робіт щодо природно-заповідних територій Конвенції про біологічне різноманіття в рамках політики Сусідства ЄС на сході та в Росії: Розширення реалізації принципів мережі ЄС Natura 2000 через Смарагдову мережу". Проект Ради Європи та ЄС дозволив визначити та описати 146 потенційних об‘єктів Смарагдової мережі в Україні, які займають площу близько 4 мільйонів гектарів. Ще п‘ять Смарагдових об‘єктів було визначено і описано в рамках теми "Визначення територій спеціального інтересу щодо їх збереження в межах та за межами природно-заповідного фонду України згідно з Конвенцією про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі", яка виконувалася Інтерекоцентром та фінансувалася Мінприроди України в 2011 році.

В результаті проведених робіт було отримана інформація, яка необхідна для проведення наукової оцінки рівня відповідності запропонованих територій умовам для надання їм статусу Смарагдових об‘єктів. Ця інформація була надана Раді Європи та розміщена в Common Data Repository Європейського агентства довкілля, оскільки надання статусу Смарагдового об‘єкта може бути здійснено Україною після розгляду потенційних Смарагдових об‘єктів міжнародними органами та позитивного рішення Постійного комітету (ПК) Бернської конвенції.

На території Черкаської області експертами було виділено 4 Смарагдові об’єкти: Канівський природний заповідник, Національний природний парк "Нижньосульський", Кременчуцьке та Канівське водосховища.

Робота по ідентифікації видів рослин, тварин і оселищ, а також надання популяційних даних була виконана наступними експертами в відповідних напрямках: О.Р. Болтачов (риби), Я.П. Дідух та В.А. Онищенко (оселища (біотопи)), О.В. Дудкін (ссавці, плазуни та земноводні), І.П. Сіренко та О.В. Кохан (карти ГІС), Т.Д. Соломаха (вищі рослини), О.В. Червоненко (безхребетні), О.А. Яремченко (птахи).

Процедури Бернської конвенції щодо Смарагдових об‘єктів дозволяють періодично коректувати надані чи додавати нові інформаційні дані для об‘єктів, що і передбачається робити в майбутньому.

Керівництво зазначеним проектом Ради Європи та Європейського Союзу в Україні, підготовку інформації, ведення бази даних та інше здійснювали директор Інтерекоцентру Л.Д. Проценко та його заступник О.В. Кохан. Ними підготовлена до друку книга "Смарагдова мережа в Україні". Цілеспрямування проекту та необхідну методичну, організаційну і практичну допомогу надавали Департамент заповідної справи Мінприроди України.


5.3 Охорона, використання та відтворення рослинного світу
5.3.1 Загальна характеристика рослинного світу
Охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання.

Як встановлено в Законі України "Про рослинний світ", охорона рослинного світу забезпечується: встановленням правил і норм охорони, використання та відтворення об'єктів рослинного світу; проведенням екологічної експертизи та інших заходів з метою запобігання загибелі об'єктів рослинного світу в результаті господарської діяльності; захистом земель, зайнятих об'єктами рослинного світу, від ерозії, підтоплення, заболочення, засолення, висихання, ущільнення, засмічення, забруднення промисловими і побутовими відходами і стоками, хімічними й радіоактивними речовинами та від іншого несприятливого впливу; створенням та оголошенням територій та об'єктів природно-заповідного фонду; організацією наукових досліджень, спрямованих на забезпечення здійснення заходів щодо охорони та відтворення об'єктів рослинного світу; розвитком системи інформування про об'єкти рослинного світу та вихованням у громадян дбайливого ставлення до них; створенням системи державного обліку та здійсненням державного контролю за охороною, використанням та відтворенням рослинного світу; занесенням рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин до Червоної книги України та рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань – до Зеленої книги України; встановленням юридичної відповідальності за порушення порядку охорони та використанням природних рослинних ресурсів; здійсненням інших заходів і встановленням законодавством інших вимог щодо охорони рослинного світу.

З метою збереження рослинних угрупувань в області проводиться систематична робота щодо виявлення місць перебування та зростання рідкісних видів рослин та створення на територіях, де вони зростають заповідних об’єктів для їх збереження та відтворення.

Кількість видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека представлений в таблиці 5.3.


Табл. 5.3 Кількість видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека


Назва виду


Кількість видів


Рік

2007

2008

2009

2010

2011

2012

Судинні рослини

87

87

87

87

87

87

87

Гриби

9

9

9

9

9

9

9

Водорості

-

-

-

-

-

-

-

Лишайники

-

-

-

-

-

-

-

Разом:

96

96

96

96

96

96

96


5.3.2 Лісові ресурси
Черкаська область розташована в межах лісостепу. На її території були широко розповсюджені ліси. Зараз вони збереглися окремими масивами.

Ліси Черкащини за своїм народногосподарським значенням та місцезнаходженням виконують переважно захисні, кліматорегулюючі, водоохоронні, санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції і мають обмежене експлуатаційне значення. Вони відіграють значну роль у розвитку регіональної економіки, покращенні навколишнього природного середовища.

Всі ліси Черкаської області відносяться переважно до рівнинних і входять у лісостепову зону. В цілому клімат області сприятливий для зростання цілого ряду деревних та чагарникових порід, і перш за все високопродуктивних дубових і соснових насаджень. В лісах області переважають свіжі грабові діброви і судіброви. Відносно вузьку смугу вздовж правого берега Дніпра, включаючи Черкаський бір, займає лісотипологічний район свіжих грабово-соснових судібров, де, крім основного типу лісу, зустрічаються дубово-соснові субори, грабові діброви, сирі чорновільхові сугрудки. Особливої привабливості і своєрідності території Черкаської області надають типові лісостепові ландшафти - чергування відкритих просторів із залісненими ділянками.

Площа земель лісогосподарського призначення області становить


338,7 тис. га. Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю складає 318,3 тис. га, тобто лісистість становить 15,2 % від площі області.

Розподіл земель лісогосподарського призначення представлений в


таблиці 5.4.
Табл. 5.4 Землі лісогосподарського призначення


з/п




Одиниця виміру

Кількість

Примітка

1.

Загальна площа земель лісогосподарського призначення

тис. га

279,8







у тому числі:










1.1

площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств

тис. га

279,8

по ЧОУЛГ

1.2

площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств

тис. га

0




1.3

площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування

га

0




2.

Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю

тис. га

255,3




3.

Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

%

15,6




Для збільшення площі лісів та інших лісовкритих площ в області у
2012 році за рахунок посадки та посіву створено лісів на площі 1,6582 тис. га, з них: проведено лісовідновлення та лісорозведення за рахунок посадки та посіву на площі 0,9424 тис. га, створення захисних лісонасаджень на площі 0,1504 тис. га. Природне поновлення відбулося на площі 0,5654 тис. га.

З метою поліпшення екологічного стану та підвищення продуктивності лісів, збільшення їх захисних та рекреаційних функцій, розроблені Програма розвитку земельних відносин у Черкаській області на 2001-2010 роки та Програма "Ліси України" на період 2002-2015 рр. по Черкаській області.

Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень представлена в табл. 5.5 та рис. 5.1.

Табл. 5.5 Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га





2007

2008

2009

2010

2011

2012

Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду

1953

2020

2060

1609,1

1773,7

1643,9

Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях

-

-

5

33,7

29,6

14,3

Створення полезахисних лісових смуг

-

-

-

-

-

-


Рис. 5.1 Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень

Охорона лісів від пожеж здійснюється шляхом проведення таких заходів: створення протипожежних розривів та забезпечення догляду за ними; проведення протипожежних інструктажів з працівниками зайнятими на роботах з підвищеною пожежною небезпекою; поліпшення роботи правоохоронних органів щодо встановлення осіб, винних у виникненні пожеж у лісах; забезпечення надання спеціалізованим установам попереджень про клас пожежної небезпеки на 1-3 доби та попереджень про високий та дуже високий клас пожежної небезпеки; забезпечення інформування населення про високий і дуже високий клас пожежної небезпеки; утримання в підтопленому стані торф`яних полів; проведення ревізій протипожежних зон навколо торфополів; забезпечення протипожежного стану лісових просік у межах смуг відчуження ліній електропередач, нафто- та газопроводів; вжиття заходів щодо очищення лісових масивів від захаращеності, ліквідації буреломів та минулорічних говільників; доукомплектування спостережних веж заходами спостереження, зв’язку та оповіщення; забезпечення патрулювання лісових масивів, у тому числі повітряне, в період високих класів пожежної небезпеки та інше.

В 2012 році на території лісових господарств області виникло 65 пожеж внаслідок яких пошкоджено лісові насадження на площі 14,67 га. Інформація щодо лісових пожеж представлена в таблиці 5.6.
Табл. 5.6 Лісові пожежі за 2012 рік




Район

Кількість випадків

Пройдено пожежами , га

Площа на 1 випадок, га

Завдані збитки, тис. грн.

Лісові землі

Нелісові землі

Звітний рік, га

Попередній рік, га

всього

в т.ч. побічні

всього

в т.ч. верховими



ДП "Звенигородське ЛГ"

(Катеринопільський, Звенигородський, Лисянський, Шполянський, Тальнівський райони)



-

-

-

-

-

-

-

-



ДП "Золотоніське ЛГ"

(Канівський, Золотоніський, Драбівський, Чорнобаївський райони)



4

0,1

-

-

0,03

0,37

28,6

28,64



ДП "Кам'янське ЛГ"

(Чигиринський, Кам`янський райони)



-

-

-

-

-

-

-

-



ДП "Канівське ЛГ"

(Канівський, Черкаський райони)



7

4,62

-

-

0,66

0,13

-

-



ДП "К.-Шевченківське ЛГ"

(Корсунь-Шевченківський, Канівський, Черкаський райони)



-

-

-

-

-

-

-

-



ДП "Лисянське ЛГ"

(Звенигородський, Лисянський, Корсунь-Шевченківський райони)



-

-

-

-

-

0,5

-

-



ДП "Смілянське ЛГ"

(Смілянський. Городищенський, Кам`янський, Корсунь-Шевченківський райони)



-

-

-

-

-

0,74

7,2

7,2



ДП "Уманське ЛГ"

Уманський, Жашківський, Монастирищенський, Маньківський, Христинівський, Тальнівський райони)



-

-

-

-

-

-

-

-



ДП "Черкаське ЛГ"

(Черкаський район)



35

1,95

-

-

0,06

0,08

37,5

37,5



ДП "Чигиринське ЛГ"

(Чигиринський, Кам`янський. Черкаський райони)



19

8,0

-

-

0,43

0,19

-

-



Всього

65

14,67

2,8

-

0,23

0,28

73,3

73,3

Використання лісосічного фонду здійснюється на підставі затвердженої розрахункової лісосіки, яка становить по області 251,3 тис.м3 деревини.
В 2012 році в порядку рубок головного користування було заготовлено
238,8 тис. м3 ліквідної деревини.

Інформація щодо спеціального використання лісових ресурсів державного значення у 2012 році представлена в таблиці 5.7.


Табл. 5.7 Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у
2012 році




Район

Затверд-жена розра-хункова лісосіка, тис. м3

Фактично зрубано разом, га/тис.м3

Зрубано по господарствах

хвойні

твердолистяні

м’яколистяні

розрахун-кова лісосіка,

тис. м3

фактично зрубано, тис. м3

розрахун-кова лісосіка, тис. м3

фактично зрубано, тис. м3

розрахункова лісосіка, тис. м3

фактично зрубано,

тис. м3

ДП "Звенигородське ЛГ"

(Катеринопільський, Звенигородський, Лисянський, Шполянський, Тальнівський райони)



36,8

112

4,6

4,2

31,4

31,1

0,8

0,9

36,2

ДП "Золотоніське ЛГ"

(Канівський, Золотоніський, Драбівський, Чорнобаївський райони)



15,6

55

5,8

5,8

1,5

1,3

8,3

7,5

14,7

ДП "Кам'янське ЛГ"

(Чигиринський, Кам`янський райони)



28,3

98

0

0

27,6

27,5

0,7

0

27,6

ДП "Канівське ЛГ"

(Канівський, Черкаський райони)



13,3

36

4,4

2,7

5,5

3,4

3,4

1,3

7,2

ДП "К.-Шевченківське ЛГ"

(Корсунь-Шевченківський, Канівський, Черкаський райони)



19,2

83

9,0

9,0

9,7

9,7

0,5

0,3

19,0

ДП "Лисянське ЛГ"

(Звенигородський, Лисянський, Корсунь-Шевченківський райони)



15,7

58

0

0

15,2

13,3

0,5

0,5

13,7

ДП "Смілянське ЛГ"

(Смілянський. Городищенський, Кам`янський, Корсунь-Шевченківський райони)



31

101

5,7

5,0

25,1

24,9

0,2

0,2

30,4

ДП "Уманське ЛГ"

Уманський, Жашківський, Монастирищенський, Маньківський, Христинівський, Тальнівський райони)



38,6

115

0

0

35,1

35,0

3,5

3,1

37,851

ДП "Черкаське ЛГ"

(Черкаський район)



39

132

27,5

27,4

8,6

9,4

2,9

2,3

39,0

ДП "Чигиринське ЛГ"

(Чигиринський, Кам`янський. Черкаський райони)



13,8

45

2,5

2,5

9,2

8,6

2,1

2,1

13,1

разом

251,3

835

59,5

56,5

168,9

164,2

22,9

18,2

238,8

Примітка. Фактична рубка по м`яколистій госпсекції більша за розрахункову через недовикористання ліміту в попередні роки

5.3.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів
Заготівля лікарської сировини та інших видів природних недеревних рослинних ресурсів заготівельними організаціями не проводилась (табл. 5.8).


Каталог: docs
docs -> Рідний край. 2001. №1 (4). С. 111-115. Дем’янко Н. Ю
docs -> Педагогічні ідеї в. М. Верховинця у сучасній початковій школі демьянко Наталия Юрьевна. Актуализация и внедрение идей В. М. Верховинца в современной начальной школе
docs -> Міністерство освіти і науки України Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
docs -> Міністерство соціальної політики УкраїниДоповідьпро виконання Конвенції оонпро ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок в УкраїніВосьма періодична доповідь
docs -> Методичні вказівки до виконання курсової роботи "Побудова частотних характеристик складного об'єкта регулювання" з дисципліни
docs -> Кафедра виховної
docs -> Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН 5 008-01
docs -> Закону України від 22. 03. 2001 №2333-ііі «Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського І Чорного морів»
docs -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
docs -> Формування естетичного образу


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   28


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка