Департамент екології та природних ресурсів


Транскордонне забруднення поверхневих вод



Скачати 11.49 Mb.
Сторінка7/28
Дата конвертації05.05.2016
Розмір11.49 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   28

4.2.3 Транскордонне забруднення поверхневих вод
У 2012 році аналітичний контроль поверхневих вод проводився Державною екологічною інспекцією у Черкаській області в 141 створі на 24 річках області.

Також були проконтрольовані прикордонні створи з Київською, Полтавською, Кіровоградською областями.

У звітному періоді санітарний стан не змінився і залишився задовільним.

Основними джерелами водопостачання Черкаської області є Канівське та Кременчуцьке водосховища, р. Рось.


4.3 Якість поверхневих вод
4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
Канівське водосховище

Аналітичний контроль якості та складу води Канівського водосховища проводився Державною екологічною інспекцією у Черкаській області на прикордонному створі з Київською областю (пристань Бучаки) та у верхньому б'єфі Канівської ГЕС.

Основні гідрохімічні показники складу води відповідають нормам ГДК згідно СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений".

За звітний період санітарний стан підконтрольних створів залишився задовільним.



Кременчуцьке водосховище

Аналітичний контроль якості та складу води Кременчуцького водосховища проводився на дев'яти підконтрольних створах:



  • в районі с. Пекарі, 5 км нижче скиду очисних споруд міста Канева;

  • пристань Тубільці, 0,5 км нижче пристані Тубільці, 0,5 км нижче впадіння р. Рось;

  • 0,5 км вище водозабору м. Черкаси;

  • вище м. Черкаси, 2 км вище залізничного мосту;

  • 1 км нижче Південного промвузла м. Черкаси;

  • в районі скиду о/с ПАТ "Азот";

  • 0,5 км вище скиду очисних споруд ПАТ "Азот";

  • 0,5 км нижче скиду очисних споруд ПАТ "Азот";

  • в районі с. Липове, 2 км нижче села, в районі дамби, на межі з Полтавською областю. Основні гідрохімічні показники складу води відповідають нормам ГДК згідно СанПиН №4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений".

За звітний період санітарний стан підконтрольних створів залишився задовільним.

р. Рось

В порівнянні з 2011 роком стан річки не змінився.

Аналітичний контроль якості та складу води р. Рось проводився на чотирьох створах:


  • на межі з Київською обл., в районі с. Москаленки;

  • 1 км вище м. Корсунь-Шевченківський;

На створі 1 км вище м. Корсунь-Шевченківський основні показники складу води відповідають нормам "Обобщенного перечня предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно-безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов".

На створах: в районі с. Москаленки, на межі з Київською обл. та 1 км нижче м. Корсунь-Шевченківський, 1 км нижче с. Межиріч показники складу води відповідають нормам ГДК СанПиН № 4630-88 "Охрана поверхностных вод от загрязнений".

За звітній період гідрохімічні показники в межах норми, санітарний стан залишився задовільним.
4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
Гідробіологічна оцінка якості вод Черкаської області не проводилась, стан гідробіоценозів не визначався.
4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
За даними Головного управління Держсанепідслужби у Черкаській області вода р. Дніпро по всій течії відповідає ІІ - ІІІ класу якості води поверхневих водойм (ГОСТ 2761-84) та характеризується помірним ступенем забруднення (СанПіН 4630-88).

У зв’язку з порушеннями вимог санітарного законодавства щодо охорони поверхневих водойм від забруднення санепідслужбою впродовж 2012 року на посадових осіб накладено 25 штрафів на загальну суму 4 178 грн., застосовано 1 фінансову санкцію на загальну суму – 300,0 грн., виносились 83 постанови про тимчасове призупинення експлуатації об’єктів.

Впродовж 2012 року фахівцями санепідслужби області проведено 811 обстежень водопровідних споруд і мереж, порушення виявлені відповідно у 9,0% випадків (основні з них пов’язані з незадовільним утриманням зон суворого режиму водозабірних свердловин, санітарно-технічним станом водорозподільних колонок, недотриманням технології підготовки води, несвоєчасним проходженням профілактичних медоглядів працюючих із числа декретованих контингентів тощо).

Досліджено 4792 проби питної води за санітарно-хімічними та 5984 проби за мікробіологічними показниками, з них гігієнічним вимогам не відповідали 308 (6,4%) та 106 (1,8%) проб відповідно.
4.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод
Радіаційний стан водних об’єктів басейну Дніпра визначається переважно змивом радіонуклідів із забруднених водозборів. Одним із основних факторів, які суттєво впливають на формування вторинного радіоактивного забруднення поверхневих вод, є гідрометеорологічні умови. Нині головним джерелом надходження радіонуклідів у Київське водосховище та їх подальшої міграції по каскаду дніпровських водосховищ є р. Прип’ять, тому умови формування поверхневого стоку на її водозаборі мають вирішальний вплив на радіаційний стан вод всього каскаду.

По довжині Дніпровського каскаду водосховищ, внаслідок процесів седиментації і розбавлення дніпровської води більш чистими водами бокових приток, вміст радіонуклідів зменшується.

За даними Дніпровського БУВР результати аналізів на визначення цезію – 137 та стронцію – 90 засвідчують, що вміст контрольованих радіонуклідів у воді контрольованих створів знаходився значно нижче встановлених критеріїв для питного водопостачання.
4.4 Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
Фахівцями Головного управління Держсанепідслужби у Черкаській області впродовж 2012 року із джерел нецентралізованого водопостачання (громадські свердловини та криниці) досліджено за санітарно-хімічними показниками 6109 проб питної води, за мікробіологічними - 1552 проби, з них гігієнічним вимогам не відповідали 2235 (36,6%) та 190 (12,2%) проб відповідно.

Через відсутність необхідних комплексів очистки питної води 9 комунальних водогонів подають питну воду з відхиленнями від гігієнічних нормативів - міста Ватутіне (за показником загальної жорсткості, вмістом заліза), Городище (за показником загальної жорсткості), Золотоноша (за показником загальної жорсткості, вмістом заліза), Кам’янка (за вмістом фтору), Тальне (за показником загальної жорсткості, вмістом заліза, нітратів), Чигирин (за органолептичними показниками, вмістом заліза), селища міського типу Катеринопіль (за вмістом заліза), Маньківка (за показником загальної жорсткості), Чорнобай (за вмістом заліза, марганцю).

Залишається актуальним питання забезпечення питною водою належної якості сільського населення. Зокрема, за період 2008 – 2012 років питома вага проб води сільських водогонів з відхиленнями від гігієнічних вимог за санітарно-хімічними показниками становила 7,3 – 5,2%, за мікробіологічними – 3,0 – 1,7%.

Серед інших причин низької якості питної води в сільських населених пунктах є відсутність ефективного власника, незадовільний санітарно – технічний стан водогінних і каналізаційних мереж, капітальні ремонти яких практично не проводяться, відсутність спеціалізованих служб експлуатації водопровідно – каналізаційного господарства, виробничого лабораторного контролю якості води тощо.



На виконання постанови головного державного санітарного лікаря України від 17.05.2010 №16 "Про попередження виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей", відповідних розпорядчих документів Кабінету Міністрів України, облдержадміністрації, фахівцями санепідслужби області проведено 4742 санітарно-епідеміологічних обстеження індивідуальних джерел нецентралізованого водопостачання, з них 3641, які використовуються для дітей віком до 3-х років, порушення правил розміщення, облаштування та утримання вододжерел виявлено в 992 (20,9%) випадках. За місцем проживання дітей віком до 3-х років досліджено 3773 проби криничної води за санітарно-хімічними показниками та 465 проб - за мікробіологічними, з них не відповідали гігієнічним вимогам щодо вмісту нітратів 40,3% проб, за мікробіологічними показникам – 15,9% проб.

У зв’язку з порушеннями санітарного законодавства на об’єктах водопостачання, подачу населенню питної води, що не відповідає гігієнічним вимогам держсанепідслужбою впродовж 2012 року на посадових осіб накладено 57 штрафів, застосовано 10 фінансових санкцій на загальну суму 3,049 тис. грн., виносилась 1020 постанов про тимчасове призупинення експлуатації об’єктів, з них 147 – на постійно, тимчасово відсторонялися від роботи 33 працівники із числа декретованих контингентів.
4.6 Заходи щодо поліпшення стану водних об’єктів
Для поліпшення стану водних ресурсів у 2012 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області фактично профінансовано 2091,30186 тис. грн. на такі природоохоронні заходи:

  • очисні споруди м. Золотоноша – реконструкція (на виготовлення проектно-кошторисної документації та реконструкцію);

  • ліквідація надзвичайної ситуації пов’язаної з аварією на міському колекторі від вул. Блюхера та по вул. Артема, м. Сміла Черкаської області (погашення кредиторської заборгованості);

  • локальні очисні споруди – будівництво, з очисткою зовнішніх та внутрішніх систем водовідведення центральної районної лікарні Золотоніського району Черкаської області;

  • реконструкція гідротехнічних споруд на річці Суха Згар Золотоніського району (І черга);

  • реконструкція гідротехнічних споруд на річці Суха Згар Золотоніського району (погашення кредиторської заборгованості);

  • реконструкція гідротехнічних споруд на річці Суха Згар Золотоніського району (ІІ черга);

  • заходи по відновленню та підтриманню гідрологічного режиму та санітарного стану річки Суха Згар, в тому числі заходи по боротьбі з шкідливою дією води (І черга);

  • відновлення та підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річки Ковраєць в адмінмежах Коврайської сільської ради Золотоніського району;

  • очисні споруди м. Монастирище – реконструкція (погашення кредиторської заборгованості);

  • - підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річки Вільшанки по вул. Вільшанській в адміністративних межах Мошнівської сільської ради Черкаського району.

5. Збереження біоЛОГІЧНОГО та ландшафтного різноманіття, розвиток природно – заповідного фонду ТА ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ МЕРЕЖІ

5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі

5.1.1 Загальна характеристика

Збереження біо- та ландшафтного різноманіття це багатоаспектний процес, який передбачає законодавче, науково-методичне, соціально-економічне забезпечення програм і заходів у цій сфері. Один з перспективних напрямів втілення стратегії збереження біо- та ландшафтного різноманіття пов’язаний із розбудовою екологічної мережі.

Формування екологічної мережі передбачає зміни в структурі земельного фонду області шляхом віднесення частини земель господарського використання до категорій, що підлягають особливій охороні з відтворенням притаманного їм різноманіття природних ландшафтів. При формуванні екологічної мережі збільшення її площі може бути здійснено за рахунок наступних заходів:

1. Створення об'єктів природно-заповідного фонду високих категорій заповідання, як основних ядер елементів екомережі (природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків);

2. Збереження природних ландшафтів на ділянках, що мають історико-культурну цінність;

3. Запровадження особливого режиму використання водоохоронних та прибережних захисних смуг;

4. Створення захисних насаджень та полезахисних лісових смуг, залуження земель;

5. Збереження природних ландшафтів на землях промисловості, транспорту, зв'язку, оборони;

6. Екологічно доцільне збільшення площі лісів.

Реальне збереження та відновлення ключових екосистем та середовищ існування видів рослин і тварин забезпечується лише у тому випадку, коли вони потрапляють у систему заповідних об’єктів. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками в таблиці 5.1.


Табл. 5.1 Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис. га


Категорії землекористування

2005

2007

2008

2009

2010

2011

2012

Землі природного призначення (ПЗФ)

39,33203

39,8054

44,32718

53,7742

60,66401

60,91049

63,08754

Сіножаті та пасовища

145,3

143,9

143,5

143,8

143,9

143,6

143,6

Землі водного господарства (рибні ставки)

13,0

12,9

12,9

12,9

12,9

12,9

12,9

Землі водного фонду

164,8

166,5

166,5

166,3

166,3

166,3

166,3

у т.ч. площа рибних ставків






















Землі оздоровчого призначення

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

Землі рекреаційного призначення

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

Землі історико-культурного призначення

0,6

0,6

0,6

0,6

0,6

0,6

0,6

Ліси

337,6

338,2

338,4

338,5

338,6

338,5

338,7

5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття

Багатовікова господарська діяльність значно змінила природне середовище області, як наслідок, зазнали змін майже всі компоненти ландшафтної сфери – рослинний і тваринний світ, ґрунти, ґрунтові і підземні води.

Серед антропогенних чинників, які вкрай негативно впливають на структурні елементи екомережі, біологічного і ландшафтного різноманіття в цілому, на сучасному етапі слід відмітити розорювання прибережних захисних смуг, створення монокультур в лісових системах, не регульований випас домашніх тварин на ділянках зі степовою і лучною рослинністю.

Таким чином, первинна природна рослинність збереглася лише в окремих важкодоступних місцях, зокрема в заболочених місцях заплав, на крутих каньйоноподібних схилах річкових долин, на певних ділянках пристигаючих і перестійних лісів.

Під впливом антропогенних чинників відбувається суттєва зміна середовища існування обʼєктів рослинного та тваринного світу, що значним чином впливає на видовий та кількісний склад флори і фауни на території області.

З метою створення дієвої та ефективної екологічної мережі області, як складової частини національної екологічної мережі у 2012 році проводились пошук та заповідання територій з найменш зміненими природними комплексами та дослідження флори і фауни перспективних напівприродних територій.

Природні комплекси, що перебувають під охороною в межах територій природно-заповідного фонду, є найбільш захищеними.

Складові структурних елементів екологічної мережі наведені в таблиці 5.2.



Табл. 5.2 Складові структурних елементів екологічної мережі

Одиниці адміністративно-територіального устрою

Загальна площа, тис. га

Загальна площа екомережі, тис. га

Складові елементи екомережі, тис. га

Об’єкти ПЗФ

Водно-болотні угіддя

Відкриті заболочені землі

Водоохоронні зони, винесені в натуру

Землі водного фонду

Ліси та інші лісовкриті площі

Курортні та лікувально-оздоровчі території

Рекреаційні території

Землі під консервацією

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

Пасовища, сіножаті

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

Черкаська область

2091,6

759,4

63,1

30,5

-

-

166,3

338,7

0,1

1,6

-

15,5

143,6

-

Головні сучасні загрози біорізноманіттю пов’язані з діяльністю людини, що зумовлює необхідність оцінки впливів на стан біорізноманіття при плануванні, розміщенні, забудові та розвитку населених пунктів, підприємств, виконанні заходів що можуть негативно вплинути на стан біорізноманіття. Негативні впливи на біорізноманіття в процесі планової діяльності суспільства мають бути компенсовані за належної управлінської, економічної та фінансової підтримки.

Основними засобами щодо впровадження оцінки впливів на біорізноманіття та зменшення їх рівня є:


  • удосконалення правового забезпечення з питань оцінки впливів на біорізноманіття;

  • розвиток методичних матеріалів щодо екологічної експертизи, стратегічної довкільної оцінки, екологічного аудиту, екосистемного підходу та принципу запобігання;

  • удосконалення правового забезпечення, у частині врахування питань збереження біорізноманіття під час прийняття управлінських рішень.



5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття
В Україні проблематика біо- та ландшафтного різноманіття у її варіативній формі розбудови екологічних мереж знайшла відображення у прийнятті Закону України "Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 рр." та науково-методичному супроводі розбудови екомережі на регіональному і національному рівні.

В 2012 за результатами робіт з встановлення меж об’єктів природно - заповідного фонду в натурі (на місцевості): розроблено 10 проектів землеустрою з організації та встановлення меж в натурі (на місцевості) територій та об’єктів природно-заповідного фонду області.

З метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, збільшення площі екологічної мережі в області проведено роботу щодо створення 2 нових об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею 0,0194 тис. га, в тому числі: заповідне урочище "Гупалівщина" на території Будищенської сільської ради Звенигородського району та гідрологічний заказник "Джумів" на території Вікторівської сільської ради Маньківського району. Розширено межі 3 обєктів природно-заповідного фонду місцевого значення; 2 парків-памяток садово-паркового мистецтва "Долина троянд" з 0,0043 тис. га до 0,005155 тис. га в межах м. Черкаси по вул.  Гагаріна та "Меморіальний парк" з 0,004 тис. га до 0,0043734 тис. га в  м. Золотоноша по вул. Шевченка, ботанічного заказника місцевого значення "Пташині острови" з 7,5 тис. га до 9,65436 тис. га за рахунок земельних ділянок в адміністративних межах Коробівської, Домантівської та Дмитрівської сільських рад Золотоніського району.

Площу територій та об`єктів природно-заповідного фонду області в 2012 році збільшено на 2,17499 тис. га.

Одним з найбільш ефективних засобів збереження цінних природних комплексів водно-болотних угідь на сьогодні є виведення земель із господарського використання шляхом створення на них об’єктів природно-заповідного фонду.

В 2012 році у межах водно-болотних угідь чи примикаючих до них територій оголошено гідрологічний заказник місцевого значення "Джумів" площею 0,0144 тис. га та розширено межі території ботанічного заказника місцевого значення "Пташині острови" на 2,15436 тис. га.


Для збільшення площі лісів та інших лісовкритих площ в області у
2012 році за рахунок посадки та посіву створено лісів на площі 1,6582 тис. га, з них: проведено лісовідновлення та лісорозведення за рахунок посадки та посіву на площі 0,9424 тис. га, створення захисних лісонасаджень на площі 0,1504 тис. га. Природне поновлення відбулося на площі 0,5654 тис. га.
Каталог: docs
docs -> Рідний край. 2001. №1 (4). С. 111-115. Дем’янко Н. Ю
docs -> Педагогічні ідеї в. М. Верховинця у сучасній початковій школі демьянко Наталия Юрьевна. Актуализация и внедрение идей В. М. Верховинца в современной начальной школе
docs -> Міністерство освіти і науки України Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
docs -> Міністерство соціальної політики УкраїниДоповідьпро виконання Конвенції оонпро ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок в УкраїніВосьма періодична доповідь
docs -> Методичні вказівки до виконання курсової роботи "Побудова частотних характеристик складного об'єкта регулювання" з дисципліни
docs -> Кафедра виховної
docs -> Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН 5 008-01
docs -> Закону України від 22. 03. 2001 №2333-ііі «Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського І Чорного морів»
docs -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
docs -> Формування естетичного образу


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   28


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка