Департамент екології та природних ресурсів


Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)



Скачати 11.49 Mb.
Сторінка3/28
Дата конвертації05.05.2016
Розмір11.49 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28

2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
Основними забруднювачами атмосферного повітря Черкаської області є:

  • ПАТ "Черкаське хімволокно" з валовим викидом в 2012 році 29,3 тис. т., що складає 42 % від загального викиду по області;

  • ПАТ "Азот" з валовим викидом забруднюючих речовин в атмосферу 5,1 тис. т. (7 %);

  • ПрАТ "Миронівська птахофабрика" з валовим викидом забруднюючих речовин в атмосферу 13,1 тис. т. (19%).

Інформація щодо основних забруднювачів атмосферного повітря надана в таблиці 2.5 та на рисунку 2.2.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності наведені в таблиці 2.6.



Табл. 2.5 Основні забруднювачів атмосферного повітря


п/п


Підприємство - забруднювач

Відомча приналежність

Валовий викид, т

Зменшення/-

збільшення/+



Причина зменшення/ збільшення

2012 р.

2011 р.




1

ПАТ "Черкаське хімволокно"

Міністерство промислової політики України, колективна

29330,633

21829,366

+7501,267

Збільшення використання вугілля

2

ПрАТ "Миронівська птахофабрика"

приватна

13054,596

9757,479

+3297,117

Збільшення обсягів виробництва

3

ПАТ "Азот"

Міністерство промислової політики України, колективна

5090,890

7132,508

-2041,618

Зменшення обсягів виробництва

Загальні викид від підприємств - основних забруднювачів Черкаської області становив 47,5 тис. т, що складає 68 % від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які здійснювалися стаціонарними джерелами.


Рис.2.2 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від основних забруднювачів атмосферного повітря

Вхідні дані до рис. 2.2

Назва підприємства

Частка викидів % від загального по області

Викиди забруднюючих речовин за 2012 рік (тис. тонн)

ПАТ "Черкаське хімволокно"

42

29,3

ПрАТ "Миронівська птахофабрика"

19

13,1

ПАТ "Азот" м. Черкаси

7

5,1

Інші

32

21,9

Основними забруднювачами атмосферного повітря в Черкаській області залишаються підприємства енергетики, обробної промисловості та сільського господарства, на які припадає 81% викидів всіх забруднюючих речовин.
Табл. 2.6 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності




Кількість суб´єктів господарювання

Обсяги викидів по регіону

Викинуто в середньому одним підприємством, т

тис. т

у % до 2011 р.

Усі види економічної діяльності

434

69,379

111,5

159,859

в тому числі:













Сільське господарство, мисливство та лісове господарство

158

25,380

118,8

160,634

Добувна промисловість

12

1,447

87,8

120,587

Переробна промисловість

128

8,808

76,1

68,811

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

27

30,026

133,5

1120,715

Будівництво

25

0,159

58,9

6,346

Діяльність транспорту та зв'язку

22

1,154

45,3

52,448

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку

38

0,374

83,0

9,839

Державне управління

4

0,032

98,7

7,932

Інші

20

1,999

112,2

99,967



2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря

Згідно із "Конвенцією про транскордонне забруднення повітря на великі відстані", яка підписана Українською РСР 16.03.1983 р., визнана необхідність скорочення загальних щорічних викидів окислів азоту, сірчистого ангідриду, аміаку, летких органічних сполук та важких металів (оксиди марганцю, п'ятиокис ванадію, свинцю, хрому, міді) зі стаціонарних і пересувних джерел або їх транскордонних потоків.

В Черкаській області переважали обсягів викидів в атмосферне повітря таких забруднюючих речовин, як діоксиду та інші сполуки сірки – 20,0 тис. т (29%), сполуки азоту – 16 тис. т (23%), речовини у вигляді суспендованих твердих часток – 9 тис. т (12%). Іх частка у загальному обсязі викидів склала 64%.

Зростання обсягів викидів таких забруднюючих речовин пояснюється збільшенням використання вугілля на ПАТ "Черкаське хімволокно" та збільшенням випуску продукції на ПрАТ "Миронівська птахофабрика"..


2.3 Якість атмосферного повітря в населених пунктах
Постійні спостереження за станом атмосферного повітря здійснюються Черкаським обласним центром з гідрометеорології тільки в м. Черкаси.

Лабораторією спостережень за забрудненням атмосферного повітря Черкаського обласного центру гідрометеорології, який має 3 пости спостереження у м. Черкаси, контролюється 4 основних та 20 специфічних забруднюючих речовин, включаючи важкі метали та бенз/а/пірен.

В 2012 р. лабораторією проаналізовано 18975 проб повітря, у тому числі по основних інгредієнтах – 9507 (50%) та по специфічних – 9468 (49,9%).

Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі наданий в таблиці 2.7.

За даними постійних спостережень в 2012 р. в порівнянні з 2011 р. в
м. Черкаси збільшилися максимальні концентрації по оксиду вуглецю на стаціонарних постах спостережень (далі – ПСЗ) в мікрорайонах Дніпровський, Перемога, по діоксиду азоту на всіх постах, по сірководню – в центрі міста, по аміаку на ПСЗ в мікрорайоні Перемога, по бензолу на ПСЗ в мікрорайоні Дніпровський. Зменшилися – по діоксиду сірки та формальдегіду, толуолу та о-ксилолу на ПСЗ в мікрорайоні Перемога, по оксиду вуглецю та аміаку в центрі міста, по оксиду азоту на ПСЗ в мікрорайоні Перемога, по сірководню на ПСЗ в мікрорайонах Дніпровський, Перемога.

Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст наведені в таблиці 2.8.


Табл. 2.7 Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

Речовина

Клас

небезпеки

Кількість міст, охоплених спостере-женнями

Середньо-річний вміст, мг/м3

Середньо-добові ГДК

Макси-мальний вміст,

мг/м3

Макси-мально разові

ГДК

Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував:

Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував:



















1

ГДК

5

ГДК

10

ГДК

1

ГДК

5

ГДК

10

ГДК

Пил

3

1

0,1

0,15

0,50

0,5

-

-

-

-

-

-

Діоксид сірки

3

1

0,022

0,05

0,078

0,5

-

-

-

-

-

-

Оксид вуглецю

4

1

1,0

3,0

7,0

5,0

-

-

-

6

-

-

Діоксид азоту

2

1

0,03

0,04

0,30

0,2

-

-

-

6

-

-

Оксид азоту

3

1

0,02

0,06

0,09

0,4

-

-

-

-

-

-

Сірководень

2

1

0,002

-

0,005

0,008

-

-

-

-

-

-

Аміак

4

1

0,06

0,04

0,54

0,2

6

-

-

6

-

-

Формальдегід

2

1

0,006

0,003

0,022

0,035

6

-

-

-

-

-

Бензол

2

1

0,00

0,1

0,29

1,5

-

-

-

-

-

-


Табл. 2.8 Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст

Забруднююча речовина

Місто

Середньорічна концентрація

Максимально разова середньорічна концентрацій

Пил

м. Черкаси

0,67

1,0

Діоксид сірки

-"-

0,42

0,16

Оксид вуглецю

-"-

0,33

1,4

Діоксид азоту

-"-

0,75

1,5

Оксид азоту

-"-

0,33

0,23

Сірководень

-"-

-

0,63

Аміак

-"-

1,5

2,7

Формальдегід

-"-

2,0

0,62

Для розрахунку комплексного індексу забруднення атмосфери (далі - ІЗА) міста в 2012 р. використовувались 5 найбільш важливих домішок: пил, діоксид азоту, аміак, формальдегід, оксид вуглецю.

Забруднюючі речовини, які визначають рівень забруднення атмосферного повітря надані в таблиці 2.9.

Табл. 2.9 Рівень забруднення атмосферного повітря в 2012 р. за значенням ІЗА


Міста, (значення ІЗА)

Забруднюючі речовини, які визначають рівень забруднення атмосферного повітря

м. Черкаси (5,69)

Пил,

Діоксид азоту,

Аміак,

Формальдегід,



Оксид вуглецю

За 2012 р. ІЗА в порівнянні з 2011 роком збільшився у 1,05 рази і становив 5,69, що дорівнює середньому рівню забруднення атмосферного повітря.

Тенденція зміни середнього рівня забруднення атмосферного повітря за останні 5 років характеризується зниженням по всім домішкам, крім оксиду вуглецю та аміаку. По важким металам збільшення спостерігалось по міді, нікелю, хрому, свинцю та цинку.


2.4 Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря

Протягом 2012 року радіаційний стан на території Черкаської області залишався стабільним. За даними 8 пунктів спостережень метеостанцій


(далі – МС) області середні за місяць значення потужності експозиційної дози (ПЕД) гамма-випромінювання змінювались в межах 11-15 мкР/год (мікро Ренген за годину), тобто не перевищували рівнів природного фону і знаходились на рівні 2011 року:

  • на МС Черкаси 11 - 12 мкР/год;

  • на МС Жашків 12 - 13 мкР/год;

  • на МС Звенигородка 13 - 15 мкР/год;

  • на МС Золотоноша 11 - 13 мкР/год;

  • на МС Канів 14 - 15 мкР/год;

  • на МС Сміла 12 - 13 мкР/год;

  • на МС Умань 12 - 13 мкР/год;

  • на МС Чигирин 11 - 12 мкР/год;

Контрольний рівень природного гамма-фону – 25 мкР/год.

Середньодобові значення ПЕД протягом року були в межах


10-19 мкР/год.

Мінімальні значення відмічалися на МС Чигирин, МС Черкаси. Значення ПЕД в 18 – 19 мкР/год були зафіксовані на МС Звенигородка, 17 мкР/год – на МС Звенигородка, Умань, МС Золотоноша, 16 мкР/год – на МС Звенигородка, Канів, Умань, Золотоноша. Значення ПЕД в 15 мкР/год відмічалось на всіх станціях окрім МС Чигирин.

Виміри щільності бета активних випадів враховують як природні, так і штучно утворені радіонукліди. Добові значення радіоактивних випадінь на території МС Черкаси за 2012 рік були в межах 0,6 – 3,0 Бк/м2; сума за місяць коливалась в межах 34,7-56,8 (в 2010 році від 29,9-55,8) Бк/м2.

Високим рівнем радіоактивного забруднення вважається щільність радіоактивних випадів по результатах першого виміру після відбору, що перевищує 110 Бк/м2 за добу.

За даними 2012 року всі контрольовані параметри радіоактивного забруднення атмосфери були співставними з минулорічними значеннями.

2.5 Використання озоноруйнівних речовин
Втрата озонового шару стратосфери, який захищає усе живе на землі від згубної дії ультрафіолетового випромінювання сонця, вважається однією з глобальних екологічних проблем, з якими світова спільнота ввійшла у нове тисячоліття.

З метою регулювання речовин, що руйнують озоновий шар 1 січня 1989 року набув чинності, в тому числі і для України, Монреальський протокол "Про речовини що руйнують озоновий шар". Протоколом визначений перелік регульованих речовин, до якого відносяться хлорфторвуглеводні, галони, гідрохлорфторвуглеводні.

На виконання вимог Монреальського протоколу Постановою Кабінету Міністрів України 4.03.2004 р. за № 256 затверджена "Програма припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004-2030 роки на Україні".

У процесі забезпечення регульованого переходу підприємств на використання озонобезпечних замінників і технологій враховуються світові тенденції у цій сфері, технічна та економічна доступність альтернативних речовин або технологій, а також зміни, що вносяться до Монреальського протоколу. Програмою передбачено припинення використання хлорфторвуглеводнів до 2014 р., галонів – до 2030р. та припинення споживання гідрохлорфторвуглеводнів до 2030 р.

В Черкаської області речовини, що руйнують озоновий шар не виробляються. Хлорфторвуглеводні (фреони) використовуються тільки в сервісному обслуговуванні.

Заміна озоноруйнуючих речовин на нові озонобезпечні замінники в області здійснюється ПрАТ "Техносервіс 2011". Товариство в своїй діяльності використовує устаткування для збирання та відновлення озоноруйнівних речовин, яке отримане за рахунок гранту Всесвітнього екологічного Траст-фонду на підставі Угоди від 15.10.02 між ЗАТ "Техносервіс" та Мінприроди України.

Станом на 30.07.2013 на території ПрАТ "Техносервіс 2011" зберігається 0,144 тонн ХФВ-12, вилученого у суб'єктів господарювання Черкаської області у попередні роки. У 2012 році заявки на збір та оновлення озоноруйнуючих речовин від суб´єктів господарювання Черкаської області до ПрАТ "Техносервіс 2011" не надходили.
2.6 Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
Основним чинником та критерієм для визначення забруднення атмосферного повітря є норматив якості атмосферного повітря.

Норматив якості атмосферного повітря відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, при якому відсутній негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.

За даними Головного управління Держсанепідслужби у Черкаській області з метою здійснення моніторингу забруднення атмосферного повітря проводяться дослідження на маршрутних та пересувних (підфакельних) точках, а також на межі санітарно-захисних зон промпідприємств, АЗС, в межах житлової забудови, поблизу вуличних магістралей.

У 2012 році відібрано і досліджено 22 978 проб атмосферного повітря (в 2011 році – 18973). Питома вага виявлених відхилень від граничнодопустимих концентрацій складала 2,1% (у 2011 році – 2,2%). Найбільш високі показники забруднення атмосферного повітря реєструвалися у містах Черкаси (6,9 %), Сміла (3,0%), Умань (2,5%), Уманському, Маньківському (2,8 %) районах.

Безпосередніми об’єктами забрудненнями є атмосфера, вода, ґрунт, а жертвами цього забруднення стають людина, рослини, тварини.

У структурі загальної захворюваності населення все більшої уваги набувають хвороби пов'язані із техногенним забрудненням атмосферного повітря.

Інтенсивне забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами є суттєвим фактором ризику виникнення та ускладнення перебігу у населення гострих та хронічних захворювань дихальних шляхів, бронхолегеневої системи, алергічних станів тощо.

За даними Комунального закладу "Черкаський обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики" у 2012 році відмічається зниження показника загальної захворюваності населення на 3,3%. Хвороби органів дихання займають друге рангове місце в структурі загальної захворюваності всього населення (у 2012 році – 19 %, у 2011 році – 19,5 %) та перше рангове місце у структурі первинної захворюваності всього населення – 43,64 % у 2012 році, 44,62 % у 2011 році.

Ґрунт на відміну від атмосферного повітря володіє здатністю акумулювати різні забруднення, що потрапляють в неї. Забруднюючі речовини поступаючи в ґрунт накопичуються в надмірних кількостях за рахунок викидів промислових підприємств, тваринницьких комплексів.

Ґрунт є однією з складових частин навколишнього середовища. Найважливіша її властивість – родючість, тобто здатність забезпечувати зростання і розвиток рослин. Це властивість ґрунту грає першорядну роль в житті людини.

Забруднення біосфери означає не просто внесення в ґрунт, воду чи повітря тих або інших чужорідних компонентів. У будь-якому випадку об’єктом забруднення є біогеоценоз. Надлишок одних речовин у природному середовищі або наявність інших призводить до зміни екологічних факторів (змінюються склад атмосфери, води, ґрунту тощо). При цьому порушуються процеси обміну речовин, знижується інтенсивність асиміляції продуцентів і біопродуктивність біогеоценозу загалом. Завдається велика шкода всім процесам життєдіяльності, яка в кінцевому підсумку призводить до екологічної кризи та екологічної катастрофи.
2.7 Заходи, спрямовані на покращення стану атмосферного повітря
Стан атмосферного повітря по Черкаській області в цілому задовільний. Постійні спостереження за станом атмосферного повітря здійснюються Черкаським обласним центром з гідрометеорології тільки в м. Черкаси. За їх даними у 2012 р. середньорічні концентрації по аміаку становили 1,5 ГДК, по формальдегіду – 2,0.

Протягом 2012 року на 12 підприємствах Черкаської області були впроваджені заходи по скороченню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в результаті яких обсяги викидів скоротилися на 219 т. Основними з яких є:



  1. Монтаж та ремонтні роботи на трубопроводі видачі танкових газів цеху А-5 та цеху М-7 на ПАТ "Азот" (скорочення викидів на 116 т, з них аміаку – 6т).

  2. Заміна вугілля марки ГР на АШ на ТОВ "Корсунь-Шевченківський цегельний завод" (скорочення викидів на 19,2 т).

  3. Удосконалення технологічних процесів на ПАТ "Світ меблів-Україна", м.Умань, ПрАТ "СЕМЗ", м.Сміла, (скорочення викидів на 33,6 т).

  4. Обладнання технологічного устаткування установками очистки газу на ПАТ "Черкаське хімволокно", м. Черкаси, ПАТ "Уманьферммаш", м. Умань (скорочення викидів на 9,122т) та інші.

Вперше протягом 2011 – 2012 років між обласною державною адміністрацією, Черкаською міською радою та основними забруднювачами області ПАТ "Азот" та "ПАТ "Черкаське хімволокно" підписані Угоди про співпрацю, в яких сторони об'єднують свої зусилля для соціально-економічного та культурного розвитку, поліпшення інфраструктури області.

Одним із обов'язків, які зазначені в Угоді, основних підприємств - забруднювачів є досягнення нормативів граничнодопустимих викидів та зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що дозволить знизити навантаження на атмосферне повітря міста на 422 тонни.


3 Зміна клімату
3.1 Тенденції зміни клімату
По Україні в 1990 р. антропогенні викиди парникових газів в еквіваленті діоксиду вуглецю були зафіксовані на рівні 925 млн. т (по Черкаській області викиди парникових газів в 1990 р. в еквіваленті діоксиду вуглецю складали 10,1 млн. т). Але 1990 р. став початком спаду промисловості, що відповідно привело до поступового зниження об'ємів викидів.

З метою стабілізації парникових газів у атмосфері на рівні, який би не допускав глобального антропогенного впливу на кліматичну систему, у 1992 р. була підписана Рамкова конвенція ООН про зміну клімату, а у 1997 р. – Кіотський протокол до неї. Україною протокол ратифікований 4 лютого 2004 р.

Предметом Кіотського протоколу є обмеження та зниження викидів парникових газів у 2008 – 2012 рр. усіма країнами, які його ратифікували.

Згідно з Протоколом Україна має зобов'язання не перевищувати рівня викидів парникових газів 1990 року у період з 2008 по 2012 роки.

В Черкаській області в 2012 р. викиди парникових газів за даними Головного управління статистики, складали 4,4 млн. т. (з них 1,0 млн. тонн викиди від пересувних джерел), що на 0,1 млн. тонн більше ніж в попередньому році.

Динаміка викидів діоксиду вуглецю (основного парникового газу) в атмосферне повітря Черкаської області за 1990, 2009 – 2012 рр. наведена в таблиці 3.1.


Табл. 3.1. Динаміка викидів діоксиду вуглецю (основного парникового газу) в атмосферне повітря Черкаської області за 1990, 2009-2012 рр. (тис. тонн)





Обсяги викидів діоксиду вуглецю, тис. тонн




1990 р

2009 р

2010 р

2011 р.

2012 р.

Всього:

в т.ч.


10076,319

3790,850

4211,460

4341,599

4373,717

- від стаціонарних джерел

10076,319

2789,492

3197,304

3285,104

3325,235

- від пересувних джерел

-

1001,358

1014,156

1056,495

1048,482

Кінцевою метою Конвенції є досягнення стабілізації концентрації парникових газів у атмосфері на рівні, який би не допускав глобального антропогенного впливу на кліматичну систему. Відповідно до Конвенції такого рівня планується досягти у терміни, необхідні для природної адаптації екосистем до зміни клімату, що дасть можливість не ставити під загрозу виробництво продовольства і забезпечувати його подальший розвиток на стійкій основі.




3.2 Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів

Для реалізації положень Кіотського протоколу розпорядженням КМУ від 18.08.05 №346 (у редакції розпорядження КМУ від 05.03.09 №272-р) затверджений "Національний план заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату". Однією з вимог якого є проведення на регіональному рівні інвентаризації викидів та витоків парникових газів.

Інвентаризація викидів парникових газів – це збір, структурування, аналіз, узагальнення й архівування всіх даних, необхідних для оцінки або вимірювання фактичних антропогенних викидів парникових газів від джерел (включаючи підготовку методологічного процесу проведення інвентаризації), що перебувають у власності юридичної особи або на території регіону, або задіяних у проекті за період, визначений сторонами.

При проведенні інвентаризації враховуються викиди парникових газів від паливовикористовуючого обладнання, об'єктів сільськогосподарського призначення, виробничих процесів хімічного виробництва.

В Черкаській області в 2007 р. в результаті проведення інвентаризації вперше розраховані викиди парникових газів від пересувних джерел.

Абсорбція газів (лат. absorptio, від absorbeo-поглинаю), об'ємне поглинання газів і парів рідиною (абсорбентом) з утворенням розчину. Абсорбція є основою технологічних процесів вилучення парів води, вуглеводневих компонентів, сірчаних сполук тощо з потоків природного та синтетичного газів, очищення (знешкодження) газових викидів з метою охорони довкілля.


3.3 Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів сфері та адаптації до зміни клімату
Причиною зміни клімату є динамічні процеси на Землі зумовлені природними та антропогенними чинниками. Серед учених немає єдиної думки щодо механізмів, які призводять до глобального потепління. Поряд з поясненнями його як наслідку зростання концентрації парникових газів в атмосфері, є гіпотези, які пов´язують потепління впливом інтенсивнішого випромінювання Сонця та іншими астрономічними факторами.

Крім збільшення концентрації парникових газів та аерозольних частинок в атмосфері, антропогенний вплив на клімат здійснюється в результаті вирубки лісів, внаслідок урбанізації (забудови) територій, створення значної кількості сміттєзвалищ. Спалювання вугілля, нафти та газу призводить до повернення в атмосферу вуглекислого газу, що був "законсервований" мільйони років тому.

На даний час зміна клімату – це не лише екологічне, а й економічне та соціальне питання, яке тісно пов’язане з правами людини у т. ч. на безпечне для життя і здоров'я довкілля.

Парникові гази – це гази (діоксид вуглецю, метан, закис азоту), які викликають в атмосфері парниковий ефект, що сприяє потеплінню клімату.

У порівнянні з початком ХХ століття, концентрація діоксиду вуглецю в атмосфері збільшилася більш ніж на 25%, концентрація метану майже на 150%. Швидко ростуть концентрації закису азоту і інших парникових газів (гідрофторвуглеці, перфторвуглеці, гексафторид сірки). Відповідно до існуючих прогнозів ці зміні приведуть до значних регіональних і глобальних змін температури, опадів, вологості ґрунту і рівня океану, збільшення частоти й інтенсивності найбільш несприятливих явищ (зокрема – повеней, смерчів, різких відлиг і заморозків, посух і т.п.).

Найбільшими утворювачами парникових газів в області є підприємства-виробники: ПАТ "Азот" та ПАТ "Черкаське хімволокно". Ними за 2012 р. викинуто в атмосферу 2,5 млн. т парникових газів (76 % від обсягу викинутих парникових газів по області стаціонарними джерелами).

Як Сторона Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї, Україна виконує узяті на себе зобов'язання щодо скорочення викидів парникових газів та діє в рамках зазначених міжнародних угод.

Україна бере активну участь у скороченні викидів парникових газів через "гнучкі" механізми Кіотського протоколу: проекти спільного впровадження та торгівлю квотами за Схемою Зелених інвестицій.

В 2012 році в області впроваджувався проект цільових екологічних (зелених) інвестицій "Капітальний ремонт. Утеплення фасадів, заміна вікон та дверей Степанецької спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, вул. Гагаріна, 2, с. Степанці, Канівського району, Черкаської області".

Замовником на проведення безоплатного капітального ремонту школи у с. Степанці визначено відділ освіти Канівської райдержадміністрації, підрядною організацією – Державне підприємство "Держекоінвест".

На обʼєкті виконано усі ремонтно-будівельні роботи, що передбачено проектно-кошторисною документацією (встановлено 166 енергозберігаючих віконних блоків, замінено 6 дверей та повністю проведено утеплення стін плитами "Термолайф").

4 ВОДНІ РЕСУРСИ
4.1 Водні ресурси та їх використання
4.1.1 Загальна характеристика
По території Черкаської області протікає 1037 річок, найбільша з них
р. Дніпро (в межах області - 150 км), 7 середніх річок - Рось, Тясмин, Гнилий Тікич, Гірський Тікич, Супій, Ятрань, Велика Вись, малі річки, струмки та ставки.

Основними джерелами водопостачання області є Кременчуцьке водосховище, річки Гнилий Тікич, Рось, Тясмин та підземні водозабори.


4.1.2 Водозабезпеченість Черкаської області
За даними статистичної звітності за формою 2 ТП (водгосп) загальний водозабір в 2012 році становив 258,5 млн.м3. У порівнянні з 2011 роком (288,6 млн.м3) забір води зменшився на 30,1 млн.м3 (10,43 %).

Динаміка забору свіжої води показана на рис. 4.1.




Каталог: docs
docs -> Рідний край. 2001. №1 (4). С. 111-115. Дем’янко Н. Ю
docs -> Педагогічні ідеї в. М. Верховинця у сучасній початковій школі демьянко Наталия Юрьевна. Актуализация и внедрение идей В. М. Верховинца в современной начальной школе
docs -> Міністерство освіти і науки України Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
docs -> Міністерство соціальної політики УкраїниДоповідьпро виконання Конвенції оонпро ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок в УкраїніВосьма періодична доповідь
docs -> Методичні вказівки до виконання курсової роботи "Побудова частотних характеристик складного об'єкта регулювання" з дисципліни
docs -> Кафедра виховної
docs -> Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН 5 008-01
docs -> Закону України від 22. 03. 2001 №2333-ііі «Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського І Чорного морів»
docs -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
docs -> Формування естетичного образу


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка