Департамент екології та природних ресурсів


Моніторинг навколишнього природного середовища



Скачати 11.49 Mb.
Сторінка25/28
Дата конвертації05.05.2016
Розмір11.49 Mb.
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28

15.5 Моніторинг навколишнього природного середовища
Стан навколишнього природного середовища в області визначається на основі систематичних спостережень, які охоплюють всі складові довкілля. Прийняття зважених управлінських рішень для запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки повинно ґрунтуватись на достовірній і систематичній інформації.

Першочерговими завданнями у 2012 році в сфері моніторингу довкілля були:



  1. Забезпечення отримання систематичної і достовірної інформації по таких напрямах моніторингу, як: стан атмосферного повітря населених пунктів; ступінь забруднення поверхневих і підземних вод; порушення земель і забруднення ґрунтів сільськогосподарського призначення; поводження з відходами; розвиток негативних геологічних процесів як то зсуви, підтоплення, яро утворення.

  2. Забезпечення інформаційного обміну, оперативного інформування органів державного управління, місцевого самоврядування та громадськості про стан навколишнього природного середовища в регіоні.



Моніторинг атмосферного повітря та впливу на нього

Державний моніторинг в галузі охорони атмосферного повітря в місті Черкаси проводиться лабораторією спостережень забруднення атмосферного повітря Черкаського обласного центру з гідрометеорології (далі – ЦГМ) на трьох стаціонарних постах: СПЦГМ №2 – вул.  Кірова, 68; СПЦГМ №3 –


вул. Ватутіна, 146; СПЦГМ (далі – ПСЗ) №4 – вул. Конєва, 4.

У повітрі міста контролюються 4 основних та 20 специфічних забруднюючих речовин, включаючи важкі метали та бенз/а/пірен.

Відбір проб повітря проводиться чотири рази на добу в 01, 07, 13, 19 по місцевому часу. Відбір проб на визначення важких металів та бенз/а/пірену в аерозолях проводився на ПСЗ №3 та ПСЗ №4. Змін у складі мережі спостережень за період січень-грудень 2012 року не відбулось.

За звітний період лабораторією проаналізовано 18975 проб повітря, у тому числі по основних інгредієнтах – 9507 (50%) та по специфічних – 9468 (49,9%). План програми спостережень виконаний на 102 % по пробам та на 101,8 % по визначенням.

В звітному році продовжені роботи щодо підготовки та надання первинної інформації до ГІОЦ для автоматизованої обробки за програмним забезпеченням "АСОІЗА".

За даними постійних спостережень в 2012 р. вміст важких металів в повітрі міста Черкаси змінювався в межах норми (дані спостережень надійшли за 11 місяців). По бенз/а/пірену перевищення середньомісячних ГДК не було відмічено.

В літній період по причині зменшення днів з опадами та підвищення природної запиленості на відкритому ґрунті спостерігалося збільшення максимальних концентрацій по пилу. Найбільш забрудненими залишаються мікрорайон "Д" та центр міста.

Високе забруднення (вище 5 ГДК м.р.) у 2012 році у місті не зафіксовано.

Максимальні концентрації в порівнянні з 2011 роком збільшилися по оксиду вуглецю на ПСЗ №3, 4, по діоксиду азоту на всіх постах, по сірководню в центрі міста, по аміаку на ПСЗ №4, по бензолу на ПСЗ №3. Зменшилися по діоксиду сірки, формальдегіду, толуолу та о-ксилолу на ПСЗ №3, по оксиду вуглецю та аміаку в центрі міста, по оксиду азоту на ПСЗ №4, по сірководню на ПСЗ №3, 4.

Збільшилася середньорічна концентрація по аміаку на ПСЗ №3, зменшилась по діоксиду сірки та оксиду вуглецю на всіх постах, по діоксиду азоту на ПСЗ №3, 4.



Моніторинг стану вод суші

Відповідно до програми "Комплексного моніторингу за якістю води басейну річок Дніпро, Південний Буг в межах Черкаської області" держсанепідслужбою області проводиться посезонний лабораторний контроль якості води поверхневих водойм в 92 контрольних створах, місцях господарського – питного та рекреаційного водокористування населення.

За даними лабораторних досліджень якість води р. Дніпро по всій течії відповідає ІІ – ІІІ класу якості води поверхневих водойм (ГОСТ 2761-84) та характеризується помірним ступенем забруднення (СанПіН 4630-88).

У 2012 році досліджено понад 2,5 тис. проб річкової води, з яких не відповідали встановленим нормативам 13,7 % проб за санітарно-хімічними та 7,4 % за мікробіологічними показниками.

Згідно з Програмою контролю якості вод лабораторією моніторингу вод та ґрунтів Черкаського регіонального управління водних ресурсів (далі – РУВР) здійснюється контроль поверхневих вод р. Дніпро, р. Рось, р. Тясмин та в поливний сезон Домантівської й Адамівської зрошувальних систем.

У 2012 році в районі водозабору м. Черкаси відібрано 12 проб, виконано 348 досліджень. Згідно середньорічних даних результатів досліджень склад і якість річкової води відповідають нормативним вимогам СанПіН 4630-88 за винятком хімічного споживання кисню (далі – ХСК), середня концентрація якого становила 1,8 ГДК, та заліза загального із середньою концентрацією 1,2 ГДК.

По створу нижнього б´єфу Канівської ГЕС (р. Дніпро), 2 км нижче греблі відібрано 12 проб, виконано 348 досліджень. За результатами досліджень якість води відповідає вимогам СанПіН 4630-88, окрім вмісту заліза загального – 1,1 ГДК та ХСК – 1,9 ГДК.

Перевищення ГДК по хімічному споживанню кисню та вмісту заліза загального спостерігаються у літньо-осінній період, що пов´язано з температурним режимом.

Згідно з програмою моніторингу вод в районі водозабору м. Корсунь-Шевченківський (р. Рось) відібрано 12 проб та проведено 348 досліджень. За результатами досліджень якість води відповідає вимогам СанПіН 4630-88, за винятком хімічного споживання кисню – 1,9 ГДК. По створам р. Рось с. Виграївські Дачі, м. Стеблів, верхній б´єф водосховища ГЕС перевищення спостерігались лише по ХСК.

За даними Державної екологічної інспекції у Черкаській області у 2012 році аналітичний контроль поверхневих вод проводився в 141 створі на 24 річках області. Також були проконтрольовані прикордонні створи з Київською, Полтавською, Кіровоградською областями.

За звітній період стан підконтрольних створів залишився задовільним.

Здійснення радіоекологічного моніторингу

Протягом 2012 року радіаційний стан на території Черкаської області залишався стабільним.

За даними 2012 року всі контрольовані параметри радіоактивного забруднення атмосфери були співставними з минулорічними значеннями.
Моніторинг підземних вод та моніторинг стану геологічного середовища щодо екзогенних геологічних процесів (далі - ЕГП)

Основною ціллю моніторингу підземних вод є створення служби спостережень за станом підземних вод та змінами гідрогеологічної обстановки в цілому. Як вихідні дані використовуються первинні матеріали спостережень за елементами режиму підземних вод та режимоутворюючими факторами. Обов'язки організації та ведення моніторингу підземних вод на території Черкаської області покладені на ДП "Центрукргеологія" .

В гідрологічному відношенні територія спостережень розташована в межах Дніпровського артезіанського басейну (ДАБ) та Українського басейну тріщин них вод (УБТВ). Північно-східна частина Черкаської області відноситься до ДАБ, західна її частина до УБТВ. Роботи виконувались згідно з діючим проектом.

На території виконуваних робіт до державного рівня системи моніторингу підземних вод включені 34 спостережних свердловини, у тому числі 11 свердловин на ґрунтові води, 11 – на міжпластові та 12 свердловин на опорних полігонах по вивченню умов формування експлуатаційних запасів підземних вод (мм. Умань, Черкаси, Канів). Решта свердловин входить до територіального рівня.

В звітному році повний цикл спостережень за рівнями підземних вод проведений по 38 свердловинах, з них по 20 свердловинах в природних умовах та по 18 – в порушених.

Основними факторами, під впливом яких формується режим ґрунтових вод є: кліматичні, геоморфологічні, геологічні, гідрогеологічні. При формуванні режиму ґрунтових вод область живлення практично збігається з областю їх поширення. Показником величини живлення вважається зволоженість території. Практично вся територія Черкащини відноситься до зони нестійкого зволоження.

Погодні умови початку року були сприятливими для накопичення вологи. Наявність потужного снігового покриву та тривалого періоду сильних морозів в лютому створили передумови для подальшого насичення вологою ґрунту, але тепла весна з дефіцитом опадів не були сприятливими для поширення та зберігання цієї тенденції по всій території спостережень. Так, сума опадів, що випали в першому півріччі 2012 р., на Черкащині склала в середньому 83% від норми. В цих умовах відзначено спад рівнів ґрунтових вод, скорочення площ підтоплення та заболочування.

В межах Українського басейну тріщинних вод режимні спостереження на території Черкаської області проводились на прирічковій дільниці (пост Карашина, Лисянка) та вододільній (пост Яблунівка).

По спостережних свердловинах на прирічковій дільниці відмічалось незначне підвищення рівня ґрунтових вод на 0,04 м (п. Карашина, св. 747) та зниження на 0,02 м (п. Карашина, св. 749). По спостережних свердловинах поста Лисянка також спостерігалось незначне зниження рівня на 0,07-0,13 м. Тут простежуються всі екстремальні положення рівнів: передвесняний спад в січні-лютому та весняний максимум в квітні-травні. Амплітуда весняного підйому складала 0,09-0,23 м, а по свердловині 747 (Карашина) – 0,48 м. Річний максимум рівнів, як правило, співпадає з весняним підйомом. Мінімальні положення рівнів відмічаються в осіннє-літній період. Амплітуда коливань рівнів в річному циклі спостережень складає 0,19-0,29 м. Хімічний склад води гідрокарбонатно-хлоридний натрієво-кальцієвий та хлоридно-гідрокарбонатний натрієво-магнієво-кальцієвий з мінералізацією 0,3-0,4 г/дм3.

На вододілах по свердловинах в с. Яблунівка спостереженнями 2012 року зафіксовано зниження рівня підземних вод на 0,03-0,11 м. Весняний підйом рівня не спостерігався. Найвищі положення рівня відмічались у січні-лютому з подальшим поступовим зниженням рівня до кінця року.

Розвиток процесів підтоплення вивчався на одній дільниці: в м. Ватутіне Звенигородського району. На даній дільниці процес підтоплення набув стійкого характеру і спостережні роботи (виміри рівнів води) виконуються постійно протягом багатьох років. За результатами спостережень глибина залягання водоносного горизонту протягом року в харківських відкладах змінювалась від 1,52-1,65 м до 2,19-2,72 м, в бучацьких – 1,19-1,29 м (свердловина 896). По середньорічних значеннях відмічалось незначне зниження рівня підземних вод на 0,09-0,15 м. Територія залишається в підтопленому стані, а амплітуда коливань рівнів підземних вод залежить від водності року.

За результатами спостережень у 2012 році на території області спостерігалось регіональне зниження рівнів підземних вод. В природних умовах рівні були нижчими від минулорічних практично на всіх ділянках спостережень.


Моніторинг лісів

За інформацією головного управління Держземагентства у Черкаській області загальна площа земель, зайнятих лісами становить 338,7 тис. га. (16,2 % від площі області). За інформацією Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства за постійними лісокористувачами закріплено 279,8 тис. га.

Санітарний стан лісів в цілому можна охарактеризувати як задовільний.

Впродовж 2012р. загинуло лісових насаджень на площі 508 га, у т.ч. від пошкоджень шкідливими комахами – 20 га, від хвороб лісу – 152 га, від впливу несприятливих погодних умов – 321 га, лісових пожеж – 13 га.

Нові осередки шкідників і хвороб лісу виявлено на площі 6 тис. га, з неї 96% припадає на осередки хвоєгризучих шкідників, майже 4% припадає на хвороби лісу.

Під впливом природних факторів ліквідовано осередків шкідників та хвороб лісу на площі 3,3 тис. га.

Захист лісів від шкідників і хвороб лісу проведено хімічними препаратами на площі 1518 га та біологічними препаратами на площі 6155 га.

На кінець 2012р. га залишилось осередків шкідників та хвороб лісу на площі 24,1 тис. га (на 12,6% більше до наявних на початок року), з них 3 тис. га потребують негайних заходів боротьби.


Організація обміну інформацією у системі моніторингу

В Черкаській області регулярно проводилися інформування органів державного управління, місцевого самоврядування та громадськості про стан навколишнього природного середовища в регіоні.

Інформація для громадян про стан складових довкілля (стан атмосфери, водних ресурсів, земельних ресурсів), згідно даних моніторингу, розміщується на веб-сайті http://eco.ck.ua .

15.6 Державна екологічна експертиза

Результати еколого-експертної діяльності

Згідно статті 13 Закону України "Про екологічну експертизу", експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Частиною 2 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. При цьому до проведення експертизи залучаються (в тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Перелік експертних організацій, що відповідають Критеріям, затвердженим наказом Мінрегіону від 23.05.2011 № 53 та зареєстрованим Мін’юстом України 16.06.2011 за № 719/19457, розміщено на сайті Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Відповідно до положення Закону України "Про екологічну експертизу" та Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 452/2011, державна екологічна експертиза Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області в 2012 році не проводилась, а здійснювалась безпосередньо Мінприроди України.

За звітний період проаналізовано 109 звернень щодо розгляду Заяв про наміри планованої діяльності об’єктів будівництва, реконструкції тощо, відповідно до вимог п. 1.6 державних будівельних норм ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд", в т. ч. 48 - погоджено, 61 - відправлено листами на доопрацювання.
15.7 Економічні засади природокористування

15.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності
Запроваджений в Україні економічний механізм природоохоронної діяльності передбачає систему фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів не заборонених чинним законодавством.

Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок:


  • частини екологічного податку згідно із законом;

  • частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством;

  • цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян.

За даними Головного управління Міндоходів у Черкаській області у 2012 році до місцевих бюджетів за спеціальне використання природних ресурсів надійшло зборів та плати на суму 405445,42 тис. грн., в тому числі:

  • плати за землю – 366061,55 тис. грн., що на 87855,3 тис. грн. більше, ніж у 2011 р.;

  • збір за спеціальне використання води – 22417,1 тис. грн., що на 2372,91 тис. грн. більше, ніж у 2011 р.;

  • плата за користування надрами для видобування корисних копалин – 9057,46 тис. грн., що на 2522,08 тис. грн. більше, ніж у 2011 р.;

  • збір за спеціальне використання лісових ресурсів – 7570,47 тис. грн., що на 1592,79 тис. грн. більше, ніж у 2011 р.;

  • плата за спеціальне використання рибних та інших водних ресурсів – 338,84 тис. грн., що на 200,24 тис. грн. більше, ніж у 2011 році;

  • екологічний податок – 18812,27 тис. грн., що на 4406,1 тис. грн. більше, ніж у 2011 році.

Передбачене Державними програмами з охорони навколишнього середовища фінансування природоохоронних заходів з Державного бюджету здійснюється в недостатньому обсязі.

В цих умовах в Черкаській області постійно проводиться організаційна та практична роботу з реалізації регіональних та місцевих екологічних програм, вирішення питання формування стабільних бюджетних джерел фінансування природоохоронних заходів.

Фонди охорони навколишнього природного середовища являються практично єдиним гарантованим джерелом фінансування природоохоронної діяльності.

Проблемним питанням є недостатність коштів для здійснення природоохоронних заходів, а також розпорошення коштів між чисельними, малими за розмірами місцевими фондами, що не дозволяє фінансувати масштабні заходи по ліквідації та зменшенню забруднення.


15.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі
Відповідно до ст. 46 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" кошти від екологічного податку та відшкодування збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства зараховуються до державного і місцевих бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України.

У 2012 році надходження коштів від збору за забруднення навколишнього природного середовища розподілялися наступним чином:

50% - до сільських, селищних, міських бюджетів,

20% - до обласного бюджету,

30% - до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Бюджетні витрати на охорону навколишнього природного середовища залишаються набагато меншими від необхідних.

Так, загальний обсяг коштів місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища області на 2012 рік (557 фондів: обласний, сільські, селищні, міські фонди), затверджений в бюджетах з урахуванням змін склав 29031,2 тис. грн., фактично виконано за звітний період 14189,3 тис. грн., що відповідає 48,9 % від запланованого.

Із них:


  • За рахунок обласного фонду ОНПС в 2012 році заплановані видатки склали 11223,7 тис. грн, фактично виконано 2868,0 тис. грн., що відповідає
    25,6 % від запланованого (розпорядником коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища є Головне управління капітального будівництва облдержадміністрації. За 2012 рік зареєстровано кредиторську заборгованість за фактично виконану роботу у обсязі
    2981,979 тис. грн.).

  • За рахунок сільських, селищних, міських фондів ОНПС в 2012 році заплановані видатки склали 17807,5 тис. грн., фактично виконано 11321,3,
    що відповідає 63,6 % від запланованого (розпорядниками місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища є сільські, селищні, міські ради). Залишки невикористаних коштів перейшли на 2013 рік.

У 2012 році з Черкаської області за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на суму 9,795 млн. грн. перезатарено та вивезено на знешкодження 435,347 т. непридатних пестицидів із Звенигородського, Кам´янського, Катеринопільського, Маньківського, Чигиринського, Шполянського районів області.

15.8 Технічне регулювання у сфері охорони довкілля, екологічної безпеки та раціонального природокористування
Відповідно до ст. 31 Закону "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Державні стандарти в галузі охорони навколишнього природного середовища є обов'язковими для виконання і визначають поняття і терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, інші питання, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів.

Для запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища, а також нераціональному використанню природних ресурсів в Україні застосовуються такі екологічні процедури: екологічна експертиза, екологічний моніторинг, екологічне страхування та екологічний аудит.

Технічне регулювання – правове регулювання відносин у сфері встановлення, застосування та виконання обов'язкових вимог до продукції або пов'язаних з нею процесів, систем і послуг, персоналу та органів, а також перевірка їх дотримання шляхом оцінки відповідності та/або ринкового нагляду.

Об'єктами стандартизації та/або технічного регулювання є продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, складники, обладнання, системи, їх сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність, персонал і органи, а також вимоги до термінології, позначення, фасування, пакування, маркування, етикетування, системи управління якістю і системи екологічного управління.

Ці норми (правила, вимоги) набувають форми нормативно-технічних документів — міжнародних, державних, галузевих, міжгалузевих стандартів та нормативів.

На сьогодні система екологічної стандартизації містить такі види стандартів:

1. ГОСТи — колишні державні стандарти СРСР, які визнано чинними на території України як міждержавні стандарти із збереженням абревіатури "ГОСТ". ГОСТи періодично переглядаються, щодо деяких поновлюється термін чинності. У тих сферах, у яких визнано за необхідне проводити узгоджену міждержавну політику, приймаються нові ГОСТи. Станом на 2006 р. у галузі охорони довкілля в Україні діяло 159 ГОСТів.

2. Державні стандарти України — ДСТУ.

3. Міжнародні стандарти, в першу чергу стандарти міжнародної організації з питань стандартизації (ISO). Протягом 90-х років XX сторіччя в Україні адаптовано (тобто надано юридичної сили державного стандарту України) групі стандартів ISO, якими регулюються питання екологічного менеджменту, екологічного аудиту, а також екологічного маркування.

В Черкаській області сертифіковані за міжнародним стандартом ISO14000 такі підприємства: ПАТ "Азот", Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз", ВАТ "Уманьавтодор", ТОВ "Лакофарбовий завод "Аврора", ПП "БТК-ЛАД", ТОВ "Фірма "Акант+К", ТОВ "Ергопак", ТОВ "ЦЕТУС".

4. Галузеві стандарти/технічні умови — стандарти, дія яких поширюється на підприємства (установи, організації), підпорядковані певному міністерству чи іншому центральному органу виконавчої влади, яким і затверджуються відповідні стандарти. Якщо дія стандартів поширюється на підприємства, що підпорядковані двом (кільком) центральним органам виконавчої влади, вони підлягають затвердженню всіма цими органами і набувають юридичної сили міжгалузевих стандартів.

5. Стандарти підприємства — нормативно-технічні документи, затверджені наказом керівника (органу управління) конкретного підприємства, на яке і поширюється їх дія. Інколи дія таких екологічних стандартів може бути поширена на групу аналогічних підприємств галузі (в цьому випадку необхідно затвердження стандарту вищим(и) органом(ами) управління, він втрачає юридичну силу стандарту підприємства, набуваючи сили галузевого/міжгалузевого стандарту).

Розроблення, затвердження, перегляд, скасування стандартів перших трьох груп, організація їх виконання та контроль за дотриманням покладається Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики України. Участь у відповідній діяльності на різних стадіях беруть також Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство охорони здоров׳я України.

До екологічних нормативів у першу чергу належать нормативи гранично допустимих викидів (далі – ГДВ) у атмосферне повітря та гранично допустимих скидів (далі – ГДС) у воду та ґрунти забруднюючих хімічних речовин, а також гранично допустимих рівнів (далі – ГДР) фізичних факторів, зокрема шуму, вібрації, іонізуючого випромінювання (радіації), електромагнітних факторів, а також шкідливих біологічних факторів, що здатні спричиняти масові захворювання людей, тварин, рослин, можуть призвести до погіршення стану довкілля, заподіяння значних економічних збитків, погіршення умов життєдіяльності населення.

Стратегічний курс України на інтеграцію з Європейським Союзом зумовлює необхідність запровадження екологічної системи управління на підприємствах. Так, серія міжнародних стандартів систем екологічного управління на підприємствах та організаціях (ISO 14000) є одним з найбільш визнаних в Україні міжнародних інструментів для охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до вимог Закону України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року" одними з основних інструментів реалізації національної екологічної політики є екологічний аудит, системи екологічного управління, екологічне маркування, які також використовуються в системі ISO 14000.

В Україні питання застосування екологічного аудиту та екологічного маркування закріплені у ряді законодавчих та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. У 2003 році прийнято національний стандарт України ДСТУ ISO 19011:2003 "Настанови щодо здійснення аудитів систем управління якістю і (або) екологічного управління". Застосування екологічного маркування в Україні регламентується технічним регламентом з екологічного маркування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2011 №529 і національним стандартом ДСТУ ISO 14024-2002 "Екологічні маркування та декларації – Екологічне маркування І типу – Принципи та методи".

Враховуючи, що слабке впровадження екологічних стандартів в Україні крім економічних та законодавчих причин, пов’язане також з недостатнім рівнем екологічної свідомості та знань власників і керівників підприємств, доцільним є надання державою інформаційної підтримки і стимулювання сертифікації підприємств у відповідності до міжнародних систем управління якістю і екологічного управління, що надасть можливість вітчизняному товаровиробнику покращити екологічні аспекти виробництва та конкурентноздатність продукції на міжнародній арені.


Каталог: docs
docs -> Рідний край. 2001. №1 (4). С. 111-115. Дем’янко Н. Ю
docs -> Педагогічні ідеї в. М. Верховинця у сучасній початковій школі демьянко Наталия Юрьевна. Актуализация и внедрение идей В. М. Верховинца в современной начальной школе
docs -> Міністерство освіти і науки України Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
docs -> Міністерство соціальної політики УкраїниДоповідьпро виконання Конвенції оонпро ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок в УкраїніВосьма періодична доповідь
docs -> Методичні вказівки до виконання курсової роботи "Побудова частотних характеристик складного об'єкта регулювання" з дисципліни
docs -> Кафедра виховної
docs -> Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН 5 008-01
docs -> Закону України від 22. 03. 2001 №2333-ііі «Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського І Чорного морів»
docs -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
docs -> Формування естетичного образу


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка