Департамент екології та природних ресурсів


Рис. 10.1 Питома вага галузей промисловості в загальних обсягах виробництва за 2012 рік



Скачати 11.49 Mb.
Сторінка21/28
Дата конвертації05.05.2016
Розмір11.49 Mb.
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   28

Рис. 10.1 Питома вага галузей промисловості в загальних обсягах виробництва за 2012 рік



10.2 Вплив на довкілля
10.2.1 Гірничодобувна промисловість
За даними Головного управління статистики у Черкаській області від дванадцяти підприємств добувної промисловості викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у 2012 році склали 1447,047 т. У 2012 році забір шахтно-кар'єрних вод становив 1,316 млн. м3. Скид шахтно-кар’єрних вод від підприємств добувної промисловості склав 1,249 млн. м3.

За інформацією Державної служби геології та надр України станом на 01.01.2013 року в області діють 73 спеціальні дозволи на користування надрами. З них:



  • на геологічне вивчення: 2 родовища суглинків та 1 родовище піску;

  • на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку: 9 родовищ прісних підземних вод;

  • видобування: 17 родовищ суглинків, 14 родовищ гранітів, 11 родовищ прісних та мінеральних вод, 4 родовища піску, 3 родовища глини, 3 родовища гнейсу, 2 родовища каоліну, 1 родовище торфу, 1 родовище вугілля, 1 родовище мігматиту, 1 родовище руди, 1 родовище монціоніту.

При видобутку корисних копалин відкритим способом геологічне середовище порушується виїмками гірських порід – кар’єрами, площа і глибина яких може досягати великих розмірів. Тому є потреба у здійсненні рекультивації земель на місці відпрацьованих відкритим способом родовищ корисних копалин.

Основними причинами негативного впливу на навколишнє природне середовище при проведенні гірничовидобувних робіт є засмічення території побутовими та виробничими відходами, не здійснення повного збору відходів буріння по кожному виду окремо. Також, не завжди оснащуються транспортні засоби гумовими гусеницями та пневмокартами, які завдають значно меншої шкоди грунтово-рослинному покриву.


10.2.2 Металургійна промисловість
На сучасному етапі розвитку науково-технічного прогресу неможливо обійтися без кольорових металів, які є незамінними в машинобудуванні і особливо широко використовуються в таких його галузях, як електронна, електротехнічна, радіо-телевізійна, приладобудівна та ін.

В Україні відкриті і розробляються родовища сировинних ресурсів — алюмінію, магнію, руд титану, цирконію, нікелю, ртуті тощо.

В Черкаській області промислове значення має Носачівське родовище апатит-ільменітових руд (ТОВ "Тіофаб.Лтд").

За даними Головного управління статистики у Черкаській області від семи підприємств області, які займаються металургійним виробництвом та виробництвом готових металевих виробів, обсяг викидів у 2012 році становив 34,758 т. Обсяг скидів стічних вод за даними Черкаського регіонального управління водних ресурсів – 0,127 млн. м3.


10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість
Хімічна діяльність людства дуже різноманітна і супроводжує його практично скрізь. Власне кажучи, хімічна переробка природи є невід’ємна в нашому житті.

В області діють 8 підприємств, які займаються хімічним виробництвом. За даними Головного управління статистики у Черкаській області викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від цих підприємств у 2012 році становили 5128,427 т. До поверхневих водних об’єктів скинуто


46,33 млн. м3 нормативно очищених стічних вод.

Окрім впливу на природне середовище, дані підприємства безпосередньо впливають на здоров'я людей. Насамперед із значним ризиком пов’язаний сам процес виробництва, оскільки персонал постійно працює в атмосфері з підвищеною концентрацією небезпечних хімічних речовин. Значні складності пов'язані із зберіганням отруйних речовин, хімічних засобів захисту рослин.


10.2.4 Харчова промисловість
Харчова та переробна промисловість, як і багато інших галузей народного господарства, є джерелом негативного впливу на навколишнє середовище. Широка номенклатура різних видів сировини та готової продукції, що випускається, разом з різноманіттям та різним рівнем екологічної безпеки промислових технологій визначає значні відмінності у забрудненні довкілля.

За даними Головного управління статистики у Черкаській області від 50-ти підприємств харчової промисловості викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у 2012 році склали 2037,799 т.

Усі підприємства харчової промисловості потребують великої кількості води, що використовується безпосередньо в технології основного продукту (пивоварна, спиртова, цукрова),  для миття обладнання  та інших цілей. Більшість цієї води у вигляді забруднених стоків виводиться із процесу та надходить у навколишнє середовище.

Так, у 2012 році підприємствами харчової промисловості забрано


5,907 млн. м3 води, а скинуто 2,542 млн. м3 стічних вод.
10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва
Сьогодні під екологізацією розуміють процес поступового і послідовного впровадження систем технологічних, управлінських та інших рішень, які дозволяють підвищувати ефективність використання природних ресурсів і умов поряд з покращенням або хоча б збереженням якості природного середовища. Це одна з головних вимог сучасності в умовах глобальної екологічної кризи. В соціально-економічному плані екологізація повинна спиратися на перехід до природозберігаючих методів господарювання, а в технічному – на екологізацію технологій виробництва і природокористування.

Серед напрямків екологізації виробництва можливо виділити наступні:



  • запровадження ефективних методів очищення промислових, комунальних стічних вод та викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

  • впровадження системи та технологій переробки відходів, запровадження маловідходних технологій;

  • використання відходів в якості вторинної сировини у виробництві;

  • впровадження ресурсозберігаючих технологій, спрямованих на використання принципово нових чи альтернативних джерел енергії, зменшення витрат електричної та теплової енергії на одиницю виробленої продукції;

  • запровадження екологічної системи управління на підприємствах, застосування екологічного аудиту та екологічного маркування, екологічна стандартизація і сертифікація.

У Черкаській області розміщені такі суб´єкти господарювання, що спеціалізуються на переробці вторинної сировини (полімерних матеріалів) та випуску продукції з них. Це – ПрАТ "Черкасивторресурси", ТОВ "Юджин Лтд", ТОВ "Ергопак".

Ідеального механізму екологізації не існує. Процес екологізації поступовий і довготривалий. Він залежить від екологічної свідомості людей, їх екологічної кваліфікації та, в значній мірі, від фінансових можливостей підприємств.

У процесі розроблення механізмів державної мотивації та стимулювання екологізації виробничо-господарської діяльності варто виходити з того, що в ринкових умовах природоохоронна діяльність повинна бути економічно доцільною.

Сьогодні під економічним механізмом екологізації виробництва розуміють комплекс різноманітних важелів, нормативів, інституціональних структур, який через фінансово-економічне та організаційне сприяння стимулює проведення природоохоронних заходів.

Організаційно-економічні механізми екологізації виробництва доцільно формувати й застосовувати на загальнодержавному та внутрішньогосподарському рівнях. Загальнодержавний рівень складається з примусових, заохочувальних і маркетингових механізмів.

Для реалізації запроваджень загальнодержавних організаційно-економічних механізмів потрібні відповідні механізми на рівні підприємств. Найактуальнішими для вітчизняних підприємств є такі заходи, як запровадження концепції "зеленого офісу"; формування та розвиток екологічної культури, екологічного менеджменту й маркетингу; використання концепції "бережливого виробництва" тощо.

Екологізація виробництва вітчизняними підприємствами дозволить зменшити протиріччя між економічним зростанням та збереженням і охороною природних ресурсів, дасть можливість підвищити ефективність ресурсоспоживання, вийти на нові ринки продуктових "зелених" інновацій та забезпечити конкурентоспроможність української економіки.

Внутрішньо організаційний рівень реалізується через орієнтацію підприємства на концепції "зеленого офісу", "бережливого виробництва", екоменеджменту, екомаркетингу, екокультури тощо.

Перспективними напрямами досліджень у такій галузі є вивчення передового досвіду зарубіжних підприємств з адаптацією до умов господарювання вітчизняних ринкових суб’єктів, виконання глибокого аналізування окремих елементів організаційно-економічних механізмів і розроблення рекомендацій з їхнього запровадження у практичну діяльність на загальнодержавному та внутрішньогосподарському рівнях управління.

11 СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ
11.1 Тенденції розвитку сільського господарства
Економічні тенденції в сільському господарстві

За даними Департаменту агропромислового розвитку обласної державної адміністрації обсяг валової продукції агропромислового комплексу області на одну особу у 2012 році перевищував у 2,2 рази загальнодержавний показник і становив 10,942 тис. грн. (перший показник в державі), на 100 га сільськогосподарських угідь – перевищував загальнодержавний показник в 1,8 рази і становив 1 млн. 58 тис. грн. (другий показник в державі).

По рейтингу за комплексною оцінкою показників у сільському господарстві за 2012 рік провідні місця в області займали сільськогосподарські підприємства Лисянського району (1 місце), Корсунь-Шевченківського (2 місце), Золотоніського (3 місце). Господарства Маньківського району в рейтингу мали 20 місце (в галузі тваринництва – 19, рослинництва – 18 місце), Катеринопільського – 19 місце (в галузі тваринництва – 20, рослинництва – 17), Тальнівського – 18 місце (в галузі тваринництва – 11, рослинництва – 19).

У першу десятку також входили господарства Городищенського, Жашківського, Чорнобаївського, Христинівського, Черкаського та Смілянського районів.

Згідно із статистичними даними зернових та зернобобових культур із площі до збирання 644,3 тис. га намолочено у заліковій вазі більше 3,3 млн. тонн збіжжя з середньою урожайністю 51,3 ц/га.

Соняшника в 2012 році з одного гектара намолочено в заліковій вазі 26,7 центнерів. Це найвища урожайність в Україні та абсолютний рекорд з часів створення Черкаської області.

Високих врожаїв досягнуто і в буряківництві. Середня урожайність цукрових буряків по області у фабричній вазі становила 451,5 ц/га. Цукропереробними підприємствами вироблено 143,5 тис. тонн цукру квоти "А".

Аграріями області під урожай 2013 року посіяно 240 тис. га озимих культур, з них 237 тис. га – зернових, крім того 59 тис. га озимого ріпаку.


Соціальні тенденції в сільському господарстві

Однією з важливих складових господарського механізму сільськогосподарських підприємств є оренда земельних і майнових паїв. Орендні відносини стали тією конкретною економічною формою, яка практично здійснила трансформацію господарського механізму в умовах переходу від колективних форм власності на землю та майно до приватних форм.

Найбільш поширеними, системними проблемами у відносинах між орендарем та орендодавцем є несвоєчасно або неповністю сплачена орендна плата; якість та ціна наданих в рахунок орендної плати продукції та послуг; невиконання орендарем усних обіцянок даних орендодавцям; складність або неможливість розірвання договору оренди землі, виділення та обробіток окремих земельних ділянок.

В області укладено понад 310 тисяч договорів на оренду 796 тис. га земельних часток (паїв) загальною вартістю 21 млрд. гривень.

Загальний розмір орендної плати земельних часток (паїв) у 2012 році зріс в порівнянні з 2011 роком на 368 млн. грн. і становить 737,0 млн. грн., а середній відсоток нарахування за цей період зріс на 0,4 відсотки і складає 3,44.

Також для вирішення питання соціального розвитку сільських територій в області вперше за останні два роки за ініціативи голови облдержадміністрації та підтримки активу аграріїв області між сільськогосподарськими товаровиробниками і сільськими радами укладаються угоди на соціальне партнерство для розвитку соціальної інфраструктури сільських територій.

У 2012 році таких угод укладено на суму 85 млн. грн., що на 53 млн. грн. більше, ніж у 2011 році. В середньому по області на 1 га орендованої ріллі припадає 106 гривень (в 2011 році – 42 грн.). Проведена виплата зазначених коштів сільським (селищним) радам в обсязі майже 71 млн. грн. (83,5%), які направлені на будівництво та ремонт дитячих садків, закладів освіти, сільських будинків культури, налагодження освітлень вулиць, ремонту доріг тощо.
Щодо функціонування суб’єктів аграрного ринку

Значна частина сільськогосподарської продукції, а по деяких видах переважна її більшість виробляється в дрібнотоварних господарствах: особистих селянських, фермерських, підсобних.

За даними Головного управління статистики у Черкаській області станом на 1 січня 2013р. в сільських, селищних та міських радах зареєстровано майже 213 тис. домогосподарств (станом на 1 січня 2012 року – 222 тис. домогосподарств), членам яких відповідно до чинного законодавства надані земельні ділянки з цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства".

За статистичними даними станом на 01.01.2013 населенням утримувалось 36,8% загальної чисельності великої рогатої худоби (на 1 січня 2012р. – 35,4%), у т.ч. корів – 49,5% (51,1%), свиней – 46,3% (49,4%), овець і кіз – 84,9% (87,1%), птиці всіх видів – 17% (18,7%).

Підсобні господарства населення є основними товаровиробниками картоплі, овочів та плодоягідної продукції.

За даними Головного управління статистики у Черкаській області станом на 1 листопада 2012р. на території області зареєстровано 1158 фермерських господарств, з них діючих – 89%. У користуванні фермерських господарств знаходиться 135,3 тис. га сільськогосподарських угідь, в т.ч. 133,4 тис. га ріллі. Четверта частина фермерських господарств зареєстрована на території Звенигородського, Маньківського та Монастирищенського районів.

У 2012р. фермерськими господарствами вироблено валової продукції на суму 685 млн. грн. (на рівні 2011р.). Фермери займалися, в основному, вирощуванням зернових і зернобобових культур, виробництво яких склало 49% валової продукції, виробленої фермерськими господарствами, а також соняшника на зерно – 23%. Виробництвом продукції тваринництва у 2012р. займалися лише 73 фермерські господарства, які виробили 7% загального обсягу продукції. Проти попереднього року виробництво молока збільшилось на 15%, а м’яса та яєць зменшилось відповідно на 34 та 15%.

За даними Департаменту агропромислового розвитку обласної державної адміністрації з початку року на фінансову підтримку агропромислового комплексу області з Державного бюджету надійшло 118,4 млн. грн. бюджетних асигнувань, використано 44,7 млн. грн. Зареєстрована кредиторська заборгованість – 73,5 млн. грн.

Підприємства агропромислового комплексу залучили у виробництво майже 1,5 млрд. грн. банківських кредитів.

Обмежений доступ зазначених сільгосптоваровиробників до аграрних ринків, недостатнє їх кооперування, відсутність достатньої кількості ринків збуту, пунктів заготівлі сільськогосподарської продукції, недостатня фінансова підтримка створення суб’єктів аграрного ринку є причиною недоотримання належних прибутків селянами та недостатнім розвитком сільських територій.

Отже, виникла необхідність відродження сільськогосподарської кооперації, створення та розвитку суб’єктів аграрного ринку, формування їх інфраструктури:


  • сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

  • оптових ринків сільськогосподарської продукції;

  • заготівельних пунктів;

  • агроторгових домів;

  • кредитних спілок.

Здійснення зазначеної роботи – це економічна необхідність використання ресурсного потенціалу села, яка позитивно вплине на розвиток підприємницької діяльності в сільській місцевості та забезпечить безпосередній доступ до організованого аграрного ринку особистим селянським, фермерським господарствам, фізичним особам – сільськогосподарським товаровиробникам, підвищить рівень добробуту і зайнятість сільського населення.

У м. Черкаси відкрито оптово-роздрібний ринок сільськогосподарської продукції "Фермерський". Площа ринку становить 12541 кв. м.

Територія ринку розташована в промисловій зоні міста, поблизу основної шосейної траси, забезпечена під’їзними шляхами з відповідною пропускною потужністю. Зручний під’їзд з об’їзних доріг з чотирьох основних напрямків Черкаської області: Уманський, Чигиринський, Золотоніський та Канівський.

Позитивні сторони створення такого ринку наступні:



підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва області, контроль за цінами, якість продуктів харчування, наповнення бюджету, посилення конкуренції на споживчому ринку, швидке просування продукції до споживачів, створення нових робочих місць і, як наслідок, підвищення рівня життя населення.

11.2 Вплив на довкілля
11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження
Внесення мінеральних та органічних добрив у ґрунт сільськогосподарськими підприємствами наведено в таблиці 11.1.
Табл. 11.1 Внесення мінеральних та органічних добрив у ґрунт сільськогосподарськими підприємствами





2000

2008

2009

2010

2011

2012

Загальна посівна площа, тис. га

1029,6

927,1

913,7

1204,6

947,6

942,3

Мінеральні добрива:



















Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц

212,3

746,8

581,4

713,6

857,2

1006,5

У тому числі: азотних, тис. ц

181,2

497,2

410,7

464

593,5

677,2

фосфорних, тис. ц

20,3

123,4

86,6

128,6

126,6

154,8

калійних, тис. ц

10,8

126,2

84,1

121

137,1

174,5

азотно-фосфорно-калійних, тис. ц

-

-

-

-

-

-

Удобрена площа під урожай, тис. га

309,3

725,5

662,9

892,6

777,6

809,5

% удобреної площі

30

78,3

72,6

74

82,1

85,9

Внесено на 1 га, кг

21

80,5

64

59,2

90,5

107

У тому числі: азотних, кг

17,6

53,6

46

38,5

65,6




фосфорних, кг

2,0

13,3

9

10,7

13,4




калійних, кг

1,4

13,6

9

10

14,5




азотно-фосфорно-калійних, кг

-

-

-

-

-

-

Органічні добрива:



















Всього внесено в поживних речовинах, тис. т

2544,6

1065,5

964,5

1180,5

1152,1

1134,4

Удобрена площа, тис. га

47,9

24,7

26,8

46,1

34,2

33,3

% удобреної площі

5

2,7

2,9

3,8

3,6

3,5

Внесено на 1 га, т

2,5

1,1

1,1

0,98

1,22

1,2

Надмірне використання добрив призводить до засолення ґрунтів, разом з тим з року в рік родючість зменшується, однією з причин чого є виніс з полів родючого шару ґрунту. На даний час великий відсоток земель являються розораними і знаходяться в постійній експлуатації. Все це відбивається і на загальному стані сільського господарства.


Каталог: docs
docs -> Рідний край. 2001. №1 (4). С. 111-115. Дем’янко Н. Ю
docs -> Педагогічні ідеї в. М. Верховинця у сучасній початковій школі демьянко Наталия Юрьевна. Актуализация и внедрение идей В. М. Верховинца в современной начальной школе
docs -> Міністерство освіти і науки України Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
docs -> Міністерство соціальної політики УкраїниДоповідьпро виконання Конвенції оонпро ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок в УкраїніВосьма періодична доповідь
docs -> Методичні вказівки до виконання курсової роботи "Побудова частотних характеристик складного об'єкта регулювання" з дисципліни
docs -> Кафедра виховної
docs -> Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН 5 008-01
docs -> Закону України від 22. 03. 2001 №2333-ііі «Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського І Чорного морів»
docs -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
docs -> Формування естетичного образу


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   28


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка