Департамент екології та природних ресурсів


Табл. 6.6 Наявність деградованих і малопродуктивних земель та їх консервація у 2012 р



Скачати 11.49 Mb.
Сторінка13/28
Дата конвертації05.05.2016
Розмір11.49 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   28

Табл. 6.6 Наявність деградованих і малопродуктивних земель та їх консервація у 2012 р.





Види земель

Разом на початок року, тис .га

Проведено консервацію,

тис. га

Потребують консервації,

тис. га

Деградовані землі

361,8

-

95,8

Малопродуктивні землі

108,8

-

43,4

Припинення фінансування на обстеження ґрунтів з 1983 року не дає змоги на сьогодні реально оцінити якісний стан земель, зокрема динаміку ерозійних процесів водної і вітрової ерозії, засолення, осолонцювання, осолодіння, закислення, підтоплення ґрунтів та інших ознак, що впливають на їх родючість. Для достовірної характеристики якісного стану земель області періодичність таких обстежень по кожній місцевій раді становить 10-15 років. На даний момент обстеження ґрунтів необхідно провести на площі 1289,7 тис. га або 84% від загальної площі спостережень (1534,5 тис. га).


Табл. 6.7 Райони, які зазнають ерозії ґрунтів




1983

2005*

2007*

2008*

2009*

2010*

Площа земель, які піддаються деградації, тис. га



















% до загальної площі території



















Деградація земель, у тому числі:



















вітрова ерозія, тис. га

23,66
















водна ерозія, тис. га

31,89
















сукупна ерозія, тис. га



















підкислення ґрунтів, тис. га



















засолення ґрунтів, тис. га



















Залуження ґрунтів, тис. га



















Зсуви землі, тис. га



















* - з 1983 року дослідження щодо земель, які піддаються вітровій та водній ерозії в Черкаській області не проводились.

6.4 Оптимізація використання та охорона земель
Охорона земель – це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Основним напрямком з охорони земель, підвищення родючості ґрунтів і економії енергоресурсів повинні стати впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, у тому числі ґрунтозахисних та енергозберігаючих, проведення робіт по вилученню з інтенсивного обробітку малопродуктивних, ерозійно-небезпечних земель, впровадження ґрунтозахисно - меліоративної та агроландшафтної організації території.

Для покращення стану земельних ресурсів, скоординованих дій органів місцевого самоврядування і виконавчої влади та контролюючих органів в області розроблена та затверджена рішенням обласної ради від 14.08.2001 № 21-2 “Програма розвитку земельних відносин в Черкаській області на 2001-2010 роки".

З метою відновлення малопродуктивних та деградованих земель, після тривалого їх використання, проводиться їх консервація. В області потребують консервації 139,2 тис. га земель, з них: 95,8 тис. га деградовані та 43,4 тис. га - малопродуктивні. На малопродуктивних земельних ділянках чи ділянках без ґрунтового покриву проводять рекультивацію шляхом пошарового нанесення знятої ґрунтової маси, а в разі потреби і материнської породи.

Протягом 2012 року в області не проводилося рекультивації порушених та відпрацьованих земель.

Україна належить до держав з дуже високим рівнем антропогенних та техногенних навантажень на земельні ресурси.

Незважаючи на те, що останнім часом внесення мінеральних добрив значно скоротилося, сільськогосподарські угіддя перенасичені пестицидами та отрутохімікатами, тобто надмірна інтенсифікація сільськогосподарського виробництва супроводжується максимально можливим освоєнням земельного фонду.

Не достатньо врегульований законом продаж мінеральних добрив та агрохімікатів спричинив ввезення в країну отрутохімікатів іноземного виробництва, що може призвести до закупівлі їх у тих виробників, продукція яких заборонена для використання з екологічних причин.

Значні площі сільськогосподарських угідь розміщені вздовж шляхів з інтенсивним рухом машин і забруднюються важкими металами.

Отже, вирішення проблеми охорони землі в сучасних умовах є дуже нагальними.

Питання збереження і охорони землі посідають значне місце в законодавстві України, яке враховує специфіку земель як засобу виробництва та умови життєдіяльності людей, об'єктивну обмеженість землі у просторі, незмінність її розташування, нерозривний зв'язок з природним середовищем.

Стаття 14 Конституції України передбачає, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави. Таке конституційне положення є підставою для правової охорони землі як основного елемента навколишнього природного середовища. Правова охорона землі передбачає систему правових засобів, за допомогою яких здійснюються заходи з відновлення, підтримання та покращання якісного стану земель. Ця охорона спрямована насамперед на забезпечення раціонального використання землі, відновлення, збереження і підвищення родючості ґрунтів, поліпшення інших корисних властивостей землі. Крім того, вона має на меті забезпечення захисту земель від негативного впливу антропогенної діяльності (псування, забруднення) та шкідливих природних процесів (вітрова, водяна ерозія).

Завданнями охорони земель є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель. Охорона земель включає:

а) обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування;

б) захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їхнього вилучення для інших потреб;

в) захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів;

г) збереження природних водно-болотних угідь;

ґ) попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів;

д) консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.

Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів представлені в таблиці 6.8.



Табл. 6.8 Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів

Заходи

Одиниця виміру

Обсяг вжитих заходів за роками

2003

2005

2006

2007

2008

2009


2010

2011

2012

Розробка проектів землеустрою з контурно-меліоративною організацією території

кількість господарств

-

-

-

-

-

-

-

-

-

тис. га

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок

кількість

господарств



тис. га

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Створення захисних лісових насаджень

тис. га

-

-

-

0,4

-

-

-

-

-

Створення полезахисних лісових смуг

тис .га

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Будівництво земляних валів (вали-рівчаки, вали-тераси. вали-дороги):

км

4

4,5

2,7

3,6

1,02

-

-

-

-

Будівництво водоскидних споруд, лотків, перепадів, загат та ін.

шт.

3

1

-

-

-

1

-

-

-

Створення протиерозійних ставків - мулонакопичувачі

шт.




-

-

-

-

-

-

-

-

га

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Берегоукріплення для захисту сільгоспугідь

км

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Протягом 2012 року розглянуто та погоджено 1365/4605,839 шт/га матеріалів щодо вилучення (викупу) надання земельних ділянок (землі працівникам соціальної сфери під ведення особистого селянського господарства, під оренду ставків, під фермерське господарство, об'єкти торгівлі, промислові об'єкти тощо). 27/67,508 шт/га – не погоджено, з них: 54,717 га – земель сільськогосподарського призначення, 0,063 га – земель водного фонду, 0,894 га – земель рекреаційного призначення, 1,727 га – земель житлової та громадської забудови. Погодження матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок здійснювалось згідно з вимогами Земельного кодексу України та наказу Мінприроди України від 05.11.04 № 434 "Про затвердження Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок".



7 НАДРА
7.1 Мінерально-сировинна база
7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази
Станом на 01.01.2012 року в Черкаській області налічується 257 родовищ корисних копалин, у тому числі 250 місцевого та 7 загальнодержавного значення (інформація за підсумками 2012 року знаходиться в стадії обробки Державної служби геології та надр України, та буде надана до Департаменту після складання балансу).
Стан запасів корисних копалин показано на рис. 7.1.


Рис. 7.1 Стан запасів корисних копалин


Вхідні дані до рис.7.1

Будівельні корисні копалини

172

66,93 %

Води прісні

41

15,95 %

Торф

22

8,56 %

Вугілля

8

3,11 %

Води мінеральні

7

2,72 %

Гірничорудні корисні копалини

5

1,95 %

Гірничохімічні корисні копалини

1

0,39

Нерудні корисні копалини

1

0,39 %

До родовищ корисних копалин загальнодержавного значення відносяться:



  • Танське та Північно-Танське родовища облицювального каменю (граніт);

  • Старобабанське родовище облицювального каменю (ділянка "Клін", ділянка "Граніт");

  • Городищенське родовище облицювального каменю (лабрадорит);

  • Новоселицьке та Мурзинське родовище вторинних каолінів;

  • Черкаське родовище бентонітових глин (ділянка Дашуківська);

  • Мокрокалигірське родовище бурого вугілля.

В Черкаській області в основному розроблялись родовища цегельно-черепичної сировини, каменю будівельного, піску будівельного, каменю облицювального.

Загальна кількість кар’єрів та розробок – 209, з них діючих – 59 (табл. 7.1).


Табл. 7.1 Мінерально-сировинна база




Види корисних копалин

Загальна кількість родовищ

Родовища, що розробляються

Один. виміру

Видобуток сировини в 2011 р.

Балансові запаси станом на

01.01.2012

2010 р.

2011 р.

2010 р.

2011 р.

1. Вугілля

8

8

0

0

тис.т

0

82256

2. Торф

22

22

1

1

тис.т

16

20799

3. Каолін

3

3

1

1

тис.т

110

40970

4. Глина бентонітова

1

1

1

1

тис.т

175,2

48625

5. Глина вогнетривка

1

1

0

0

тис.т

0

45521

6. Цементна сировина

1

1

1

1

тис.т

4

1998

7. Пісок будівельний

17

19

5

4

тис.м3

79,95

84396,25

8. Камінь облицювальний

6

6

4

3

тис.м3

4,6

13790,76

граніт













тис.м3

12,6

12272,76

лабрадорит













тис.м3

0

883

габро













тис.м3

0

635

9. Камінь будівельний

37

37

22

19

тис.м3

882,47

177553,6

гнейс













тис.м3

35,02

16395,98

габро













тис.м3

0

1488

граніт













тис.м3

434,05

136571,02

лабрадорит













тис.м3

0

1296

мігматит













тис.м3

0

8741

монцонит













тис.м3

413,4

10823,9

мігматит, граніт













тис.м3

0

2031

10. Керамзитова сировина

3

3

0

0

тис.м3

0

6958

11. Сировина цегельно-черепична

105

106

27

26

тис.м3

148,27

103266,06

глина













тис.м3

8,2

1518,68

глина мергельна













тис.м3

0

389

мергель













тис.м3

0

1094

пісок













тис.м3

0

61

суглинок













тис.м3

140,07

100140,39

супісок













тис.м3

0

63

12. Апатит

0

1

0

1

тис.т

0

77943,98

13. Сировина польовошпатова

0

1

0

1

тис.т

0

0

14. Води підземні (мінеральні)

7

7

2

2

м3 за добу

34,296

1157,0

15. Води підземні (прісні)

41

41

12

14

тис.м3

за добу


20,264

303,129


7.2 Система моніторингу геологічного середовища
7.2.1 Підземні води: ресурси, використання, якість
Спеціалістами ДП "Центрукргеологія" в звітному році продовжувались роботи по вивченню режиму підземних вод в природних, слабопорушених та порушених умовах. Спостережна мережа свердловин, споруджена в попередні роки, складається із 220 свердловин, які розміщені на 14 дільницях з природними умовами формування режиму підземних вод та 24-х дільницях – в слабопорушених та порушених умовах. Вивчались ґрунтові та міжпластові води в четвертинних, неогенових, палеогенових, крейдяних, юрських, тріасових відкладах та тріщинуватій зоні кристалічних порід докембрію.

До складу польових робіт входили строкові (5 раз на місяць у визначені дати) виміри рівня та температури води, які виконувались місцевими спостерігачами, відбір проб води на повний хімічний аналіз, лабораторні роботи, проводилось інспектування спостережної мережі свердловин відповідальним виконавцем робіт та техніком-гідрогеологом з метою перевірки їх технічного стану, придатності для подальших спостережень, проведення контрольних вимірів рівнів та глибин. Частота вимірів рівня води визначалась, виходячи із цільового призначення спостережного пункту, його важливості у формуванні інформації про режим підземних вод, а в ряді випадків і спроможності виконання спостережних робіт. В природних умовах, на дільницях діючих водозаборів, дільниці підтоплення частота вимірів рівня складала 5 разів в місяць, на дослідно-промисловому полігоні 1 раз в місяць, на дільницях забруднення та зрошення 2 рази в рік сумісно з відбором проб води.

В звітному році повний цикл спостережень за рівнями підземних вод проведений по 38 свердловинах, з них по 20 свердловинах в природних умовах та по 18 – в порушених.

Основними факторами, під впливом яких формується режим ґрунтових вод є: кліматичні, геоморфологічні, геологічні, гідрогеологічні. При формуванні режиму ґрунтових вод область живлення практично збігається з областю їх поширення. Показником величини живлення вважається зволоженість території. Практично вся територія Черкаської та Кіровоградської області відноситься до зони нестійкого зволоження.

На формування режиму напірних підземних вод найбільш суттєвий вплив мають: гіпсометричне положення областей живлення та розвантаження, розміри артезіанських басейнів, швидкість руху води, ступінь дренування території та ін.

Метеорологічні умови: кількість опадів, характер їх випадання, умови накопичення та поширення, величини випаровування, а також температура та вологість повітря для формування режиму ґрунтових вод мають важливе значення.

Погодні умови початку року були сприятливими для накопичення вологи. Надзвичайно теплий та дощовий грудень 2011 року з випаданням опадів у вигляді дощів та мряки на фоні високої вологості та низької випаровуваності сприяли поповненню запасів ґрунтових вод та початку підйому їх рівнів. Сніговий покрив утворився в другій половині січня і протримався до середини березня. Мав найбільшу потужність на заході Черкаської (до 30-39 см) та північному заході Кіровоградської (до 28-32 см) областей. Наявність потужного снігового покриву та тривалого періоду сильних морозів в лютому створили передумови для подальшого насичення вологою ґрунту, але тепла весна з дефіцитом опадів не були сприятливими для поширення та зберігання цієї тенденції по всій території спостережень. Так, сума опадів, що випали в першому півріччі 2012 р., склала в середньому 83% від норми на Черкащині та 76% - на Кіровоградщині. В цих умовах відзначено спад рівнів ґрунтових вод, скорочення площ підтоплення та заболочування.
7.2.2 Екзогенні геологічні процеси

Під час моніторингу потенційно небезпечних об’єктів Черкаської області в періоди сезонної активізації ЕГП (після весняного сніготанення), що проводився ДП "Центрукргеологія" протягом 2006-2012 років, відзначалась низька активність зсувів. Проте частина їх в межах населених пунктів, де крім природного, на них впливає й антропогенний фактор, перебувала в активному або напруженому стані.

Зсуви, за якими здійснюється моніторинг, розташовані в західній частині області, на території Маньківського (смт. Маньківка, Буки, сс. Русалівка, Кислин, Березівка), Жашківського (сс. Вороне, Нова Гребля, Охматів, Хижня), Монастирищенського (смт. Монастирище) районів. Певну небезпеку представляють також окремі зсуви в Корсунь – Шевченківському (вище Корсунь-Шевченківського машинобудівного заводу), Лисянському (с. Бужанка) та Чигиринському (північна частина с. Головківка) районах.

Підйом рівнів ґрунтових вод в 2008-2010 роках і пов'язаний з ним розвиток процесів підтоплення та пожвавлення зсувної діяльності змінився в 2011-2012 роках їх спадом та зниженням вологості порід, скорочення площ мочаристих та заболочених ділянок на всіх обстежених зсувах.

В 2012 році в межах зсувів тривав спад рівнів ґрунтових вод. Утворення тріщин та пластичні зміщення порід в межах зсувів не фіксувались. Деформація забудови спостерігалась лише в межах забудованої частини смт Монастирище.

Активізація зсувів відбувалась на ділянках сприятливого поєднання дії природних та техногенних чинників. В 2012 році в активному стані перебували зсуви на південний схід від с. Березівка та новий на південь від смт Буки.

До числа небезпечних належать зсуви в смт. Монастирище та Маньківка, в селах Бужанка, Русалівка, Багачівка, зсув на території Корсунь–Шевченківського станкобудівного заводу.

В межах заселених ділянок зсувів, зокрема в смт. Маньківка та м. Монастирище, існує імовірність часткового руйнування чи деформації забудови на заселених ділянках зсувів, а при сприятливому поєднанні природних та техногенних чинників – не виключена можливість катастрофічного розвитку зсувних деформацій.

По більшості об’єктів підтоплення, за якими здійснюється моніторинг (м. Звенигородка, ст. Поташ), в 2008-2010 роках відбувався підйом рівнів ґрунтових вод та збільшення підтоплених площ, з максимумом в 2010р. В 2011році спостерігалось зниження рівнів ґрунтових вод на 0,2-0,4 м та скорочення підтоплених площ. Станом на 2012 рік підйом рівнів відновився.

По м. Звенигородка станом на травень 2012 року ділянка приватної забудови перебуває в стані підтоплення. В районі зони живлення рівень ґрунтових вод стабільний (10,1-10,4 м) з тенденцією до зниження, по зоні розвантаження стоку рівні стоять високо – 0,6-2,75 м. Вся ділянка спостережень зазнає підтоплення: вул. Гулькіна, 3-13, пров. Шкільний, Кавказький, вул. Фадєєва, Блюхера. За час між спостереженнями розміри ділянки підтоплення не змінилися, характер підтоплення постійний, з сезонним коливанням рівнів та зволоженості порід. Вкрай необхідне інженерне вирішення проблеми з облаштування дренажу в межах підтопленої ділянки міста та забезпечення якісною питною водою населення. По ст. Поташ підтоплення не відзначалось.

Сумарна річна кількість опадів, що випали по Черкаській області протягом 2012 року близька до норми – 586 мм, або 102% від середніх багаторічних значень. Процесоутворююче значення в таких умовах відіграє розподіл опадів по сезонах, зокрема в процесонебезпечний період, режим випадання та інтенсивність.

Погодні умови 2012 року були сприятливими для розвитку екзогенних процесів. Надзвичайно теплий та дощовий грудень 2011 року з випаданням опадів у вигляді дощів та мряки на фоні високої вологості та низької випаровуваності сприяли поповненню запасів ґрунтових вод та початку підйому їх рівнів. Сніговий покрив утворився в другій половині січня і протримався до середини березня. Мав найбільшу потужність до 30-39 см на заході області. Наявність потужного снігового покриву та тривалого періоду сильних морозів і лютому створили передумови для подальшого насичення вологою грунту, проникнення її по морозобійних тріщинах в ослаблені зони схилових поверхонь.

Проте тепла весна 2012 року з дефіцитом опадів не сприяли розвитку ЕГП, насамперед зсувних та підтоплення. Так, сума опадів, що випали в першому півріччі 2012 року склала в середньому 83% від норми. В цих умовах відбулося скорочення площ підтоплення та заболочування, впали рівні ґрунтових вод і затухла зсувна діяльність в межах більшості об’єктів моніторингу.

Дані щодо поширення екзогенних геологічних процесів в 2012 році наведені в табл. 7.3.


Табл. 7.3 Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП)*




з/п

Вид

(ЕГП)

Площа

поширення, га

Кількість

проявів, од.

1

Зсув, південніше смт. Буки

1,0

1

2

Зсув, смт. Маньківка

46 га

4

3

Зсув, підтоплення, смт. Монастирище

56 га

3

Примітка: * за інформацією ДП "Центрукргеологія"

7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
У 2012 році Державний геологічний контроль за вивченням та використанням надр здійснювала Державна служба геології та надр України (на запит щодо проведеного геологічного контролю у 2012 році інформація не надходила).
7.4 Дозвільна діяльність у сфері використання надр
Протягом 2012 року було видано 39 погоджень (екологічних карток) на геологічне вивчення, геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою, видобування корисних копалин родовищ гранітів, будівельного піску, горючих сланців, цегельної сировини, прісних підземних вод.
8. Відходи

8.1 Структура утворення та накопичення відходів


Відходи є одним з найбільш вагомих факторів забруднення навколишнього середовища і негативного впливу на всі компоненти довкілля.

Відходи поділяються на 4 класи небезпеки: І клас – надзвичайно небезпечні; ІІ клас – високо небезпечні; ІІІ клас – помірно небезпечні; ІV клас – мало небезпечні.


Внаслідок наявності різних типів виробництва, існуючих в регіоні, якісний склад відходів різноманітний, а саме:

  • відходи І класу небезпеки складають відпрацьовані люмінесцентні лампи, що містять сполуки ртуті, відпрацьовані лужні та свинцеві акумулятори та інші;

  • відходи ІІ класу небезпеки складають масла та мастила моторні, трансмісійні інші зіпсовані або відпрацьовані та інші;


  • відходи ІІІ класу небезпеки складають відходи гальванічних виробництв та нафтошлами, шлами фарбувального виробництва, промаслені фільтри і ганчір'я та інші;

  • відходи ІV класу небезпеки складають тверді побутові відходи та відходи виробництва, зокрема шлак вугільний, склобій, відпрацьовані шини, відходи сільськогосподарського виробництва, відходи полімерів, барда зернова, жом, дефекат, відходи деревини тощо.

Інформація щодо зареєстрованих відходів у області наведена в табл. 8.1.

Станом на 01.01.2013 в області накопичено 4448,36 тис. т відходів I-IV класів небезпеки.

Дані про накопичення відходів I-IV класів небезпеки, які зберігаються на території підприємств області станом на 01.01.2013 наведені в табл. 8.2.

За статистичними даними протягом 2012 р. в області утворилось


2350,44 тис. т відходів, з них: 1860,44 тис. т промислових відходів та
490 тис. т твердих побутових відходів (ТПВ).

Показники утворення відходів у динаміці за 2010 – 2012 роки приведені в табл. 8.3.





8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
Промислові відходи

Проблема поводження з відходами є визначальною для забезпечення сталого розвитку держави, в тому числі, і Черкаської області. Особлива увага в області приділяється поводженню з найбільш небезпечними відходами, які відносяться до І – ІІІ класів небезпеки. У 2012 році в області утворилось 1860,44 тис. т промислових відходів І – ІV класів небезпеки, в тому числі 5,523 тис. т відходів І – ІІІ класів небезпеки. Із загальної кількості утворених відходів 99,7 % припадає на відходи ІV класу небезпеки.




За статистичними даними у 2012 р. обсяг утворення відходів І класу небезпеки склав 106 т; ІІ класу небезпеки – 224,8 т; ІІІ класу небезпеки – 5192,1 т; ІV класу небезпеки – 1854916,8 т.
У 2012 році обсяги утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки зменшились в порівнянні з 2011 роком на 0,562 тис. т.

Причинами зменшення обсягу утворених відходів І-ІІІ класів небезпеки є  зменшення обсягів виробництва на ПАТ "Азот" відходів відпрацьованих мастил, масла ПОД, спиртової та гептанових фракцій виробництва капролактаму, відпрацьованих каталізаторів.

На кінець 2012 року за статистичними даними на території підприємств зберігається 0,982 тис. т відходів I-III класів небезпеки, що є наслідком не вжиття рядом підприємств заходів, спрямованих на передачу небезпечних відходів іншим власникам на утилізацію та знешкодження. Найбільшу кількість відходів, які знаходяться на території підприємств становлять відходи ІІІ класу небезпеки 0,504 тис. т або 51 % від загальної кількості відходів І - ІІІ класів небезпеки, які зберігаються на території підприємств.

Найбільша кількість відходів I-III класів небезпеки утворилась в м. Черкаси – 2,662 тис. т, що складає 48 % від загальної кількості утворених небезпечних відходів в області.

Основні показники поводження з відходами І – ІІІ класів небезпеки наведені в табл. 8.4.


До основних видів відходів I-III класів небезпеки, що утворюються в області відносяться:


  • відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки – 0,214 тис. т;

  • відходи, що містять свинець та його сполуки (у т. ч. батареї акумуляторні) – 0,077тис. т;

  • відходів хімічних речовин – 2,373 тис. т;

  • відходи, що містять ртуть та її сполуки (у т. ч. люмінесцентні лампи) – 0,028 тис. т.

У 2012 р. обсяг передачі небезпечних відходів іншим власникам на утилізацію та знешкодження становив 5,295 тис. т.
Інформація щодо утворення, використання (утилізації) та видалення відходів І – ІV класів небезпеки у 2012 р. представлена в табл. 8.5.

Станом на 01.01.2013 на території області накопичено 1809,27 тис. т промислових відходів, які зберігаються в 17 накопичувачах, 55 складах та 1 сховищі.

Із загальної кількості відходів, накопичених в області:


  • відходи І класу небезпеки становлять 0,355 тис. т відходів пестицидів, які зберігаються у складах сільськогосподарських підприємств та сільських рад області (0,02 % від загальної кількості накопичених відходів);

  • відходи ІІ класу небезпеки становлять 0,31 тис. т відходів фармпрепаратів ПАТ "Монфарм" (0,02 % від загальної кількості накопичених відходів);

  • відходи ІІІ класу небезпеки становлять 2,1 тис. т відходів гальванічного виробництва, які належали ліквідованому на даний час підприємству ВО "Оризон" (с. Мала Смілянка) та шламонакопичувача Черкаського державного заводу хімічних реактивів (0,12 % від загальної кількості накопичених відходів);

  • відходи ІV класу небезпеки становлять 1806,505 тис. т (99,8 % від загальної кількості накопичених відходів). Найбільша кількість відходів ІV класу небезпеки 736,5 тис. т (40,7 %) розміщена у шламонакопичувачах обезводненого осаду та накопичувачі твердих відходів колишнього ПАТ "Черкаське хімволокно".

На даний час з метою обмеження шкідливого впливу відходів на довкілля та очищення зайнятих ними територій власники відходів вирішують питання подальшого поводження з накопиченими відходами та шукають можливі шляхи їх утилізації, переробки, знешкодження.

З метою удосконалення економічного механізму справляння збору за розміщення відходів, стимулювання власників до запобігання їх утворенню, впровадженню маловідходних технологій для підприємств та установ всіх форм власності встановлюються ліміти на утворення та розміщення відходів. Ліміти на утворення та розміщення відходів діють протягом одного року. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області погоджено 988 проектів лімітів на утворення та розміщення відходів


на 2013 рік.

Для знешкодження власних відходів ПАТ "Азот" має установку спалювання рідких відходів виробництва капролактаму. За звітний період підприємством знешкоджено 83,11 тис. т відходів виробництва.

Для запобігання накопиченню відходів в місцях їх утворення підприємствам, організаціям та установам області надається інформація щодо технологічних можливостей утилізації відходів, координати підприємств, які мають необхідну технологічну базу та відповідні ліцензії для здійснення збирання, утилізації, оброблення відходів. З метою покращення екологічної ситуації у сфері поводження з відходами на території регіону впроваджені нові технології перероблення та знешкодження відходів, що призвело до загального зменшення обсягів розміщення відходів в області, а також створило умови для недопущення потрапляння переважної кількості вторинних відходів на полігони та сміттєзвалища для захоронення.

Із загальної кількості утворених промислових відходів 90,3 % відходів використовуються, знешкоджуються, переробляються або передаються на утилізацію (знешкодження) іншим суб’єктам господарювання.

Протягом року підприємствами, які знаходяться в межах області, на підставі ліцензій Мінприроди на здійснення операцій у сфері поводження небезпечними відходами зібрано 761,26 т небезпечних відходів, зокрема: відпрацьованих ламп та відходів, які містять ртуть – 65,11 т; відпрацьованих акумуляторів – 107,549 т; відпрацьованих мастил – 64,9 т; інших відходів – 523,701 т.
Тверді побутові відходи (ТПВ)

Не менш гостро, ніж у попередні роки, стоїть в Черкаській області проблема поводження з твердими побутовими відходами.

За даними Управління з контролю за використанням та охороною земель на території області знаходиться 511 сільських сміттєзвалищ та 21 міський полігон твердих побутових відходів (ТПВ) загальною площею 615,51 га.

Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01.2013 року наведена в табл. 8.6.

У 2012 році в області утворилось 490 тис. т твердих побутових відходів, з них за даними Управління житлово-комунального господарства Черкаської обласної державної адміністрації на 21 полігон ТПВ вивезено 246,7 тис. т.

Найбільшим полігоном для захоронення твердих побутових відходів є полігон ТПВ м. Черкаси, на який у 2012 р. видалено 137,2 тис. т твердих побутових відходів, що складає 28 % від загального обсягу утворених ТПВ в області.

На сміттєзвалища та полігони ТПВ вивозяться відходи від житлових будинків, громадських будівель та установ, підприємств торгівлі, громадського харчування тощо. У загальному обсязі побутових відходів міститься: 10,3 – 26,4 % паперу, 20 – 40 % харчових відходів, 0,75 – 3,7 % відходів деревини, 0,2 – 8 % текстилю, 1 – 5,8 % металів, 1,1 – 9 % скла, 0,6 –6 % полімерних відходів та інших речовин.

Триває робота з формування реєстрів об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, паспортизації місць видалення відходів.

До реєстру об’єктів утворення оброблення та утилізації відходів, якій складається та ведеться на підставі реєстрових карт об’єктів утворення відходів (ОУВ) та об’єктів оброблення та утилізації відходів (ООУВ), станом на 19.04.2013 включені 31 ОУВ та 4 ООУВ області.

До реєстру місць видалення відходів (МВВ), який створюється та ведеться на підставі паспортів МВВ, станом на 19.04.2013 увійшло 228 місць видалення відходів області. Робота по паспортизації місць видалення відходів продовжується. Ведення реєстру МВВ дозволяє зробити повний облік та опис функціонуючих, закритих та законсервованих МВВ, їх якісного і кількісного складу.


Невідомі, непридатні та заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин

Окрему групу небезпечних відходів становлять невідомі, непридатні та заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин (далі – ХЗЗР). За даними інвентаризації, проведеної у 2012 році, станом на 01.01.2013 року в області зберігається 354,686 т невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, з них:



  • 91,062 т невідомих, непридатних та заборонених до використання пестицидів знаходиться у 54 складах сільськогосподарських підприємств та сільських рад області;

  • 13,624 т відходів невідомих пестицидів – на складі ПрАТ "Шполатехагро";

  • 250 т невідомих пестицидів розміщено в спеціально створеному сховищі в смт. Єрки Катеринопільського району.

Динаміка зменшення обсягів невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин в Черкаській області за 2006 - 2012 роки наведена на графіку 8.1.

Із 56 складів, на яких зберігаються хімічні засоби захисту рослин, у доброму стані знаходиться 4 склади, у задовільному – 11 та у незадовільному стані – 41 склади.

Динаміка зменшення кількості складів для зберігання невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин в Черкаській області за 2006 - 2012 роки наведена на графіку 8.2.

Умови зберігання більшості пестицидів не відповідають діючим екологічним та санітарним нормам.

Більшість накопичених препаратів були свого часу заборонені до використання у зв'язку з їх високою токсичністю та негативним впливом на здоров'я населення і довкілля. Тому, кожен з відведених для зберігання непридатних або заборонених до використання пестицидів складів є об'єктом потенційної небезпеки.

З метою вирішення зазначеної проблеми розроблена "Програма знешкодження непридатних, невідомих та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин у Черкаській області на 2012-2013 роки" (далі – Програма), яка затверджена рішенням Черкаської обласної ради від 17.02.2012 №13-7/VI.

На виконання заходів Програми у 2012 році за межі області вивезено 553,154 т відходів пестицидів на суму 12,534 млн. грн. за рахунок коштів Державного та обласного фондів охорони навколишнього природного середовища, місцевих (сільських, селищних) бюджетів, з них:

- 435,347 т за рахунок коштів Державного фонду ОНПС на суму 9,795 млн. грн.;

- 97,853 т за рахунок коштів обласного фонду охорони охорону навколишнього природного середовища на суму 2,2 млн. грн.;

- 19,954 т за рахунок коштів місцевих (сільських, селищних, міських) бюджетів на суму 0,539 млн. грн.

За період проведених у 2012 році робіт повністю очищені від відходів пестицидів Жашківський, Корсунь-Шевченківський та Лисянський райони.

Фактично за період з 2006 по 2012 роки із області для знешкодження на спеціалізованих підприємствах вивезено 881,952 т відходів пестицидів за рахунок коштів Державного та обласного фондів охорони навколишнього природного середовища, місцевих бюджетів, власників ХЗЗР на суму 18,407 млн. грн., з них:



    • 501,947 т за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища (11,295 млн. грн.);

    • 299,402 т за рахунок коштів обласного бюджету (5,727 млн.  грн.);

    • 57,64 т за рахунок коштів місцевого бюджету (1,075 млн. грн.);

    • 22,963 тонни за рахунок коштів власників ХЗЗР (0,310 млн. грн.).

Під час виконання заходів Програм за вказані роки повністю очищені від відходів пестицидів вісім районів: Жашківський, Золотоніський, Канівський, Корсунь-Шевченківський, Лисянський, Монастирищенський, Смілянський, Уманський.

Поводження з непридатними пестицидами у 2012 році наведено в табл. 8.7.



8.3 Використання відходів як вторинної сировини

Використання відходів в якості вторинної сировини є одним з головних напрямків вирішення проблеми зменшення екологічного навантаження на довкілля області. Із загальної кількості утворених відходів 51% (957,84 тис. т) складають відходи, які використовуються їх власниками як вторинна сировина.
Динаміка використання відходів наведена в табл. 8.8.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 № 183 "Про затвердження переліку окремих видів відходів як вторинної сировини, збирання та заготівля яких підлягають ліцензуванню" визначені окремі види відходів як вторинна сировина це – відходи полімерні, відходи гумові, у тому числі зношені шини, для яких існують технології по утилізації (переробці) та які забороняється знищувати і захоронювати на полігонах та сміттєзвалищах ТПВ.

Для обмеження накопиченню на звалищах ТПВ вторинних відходів в області 44 суб'єктів господарювання отримали ліцензії Мінприроди на здійснення збору та заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини. За 2012 р.
19 суб’єктами господарювання зібрано 11,094 тис. т вторинних відходів, в тому числі макулатури – 3,148 тис. т, полімерів – 6,866 тис. т, склобою – 0,572 тис. т, відпрацьованих шин та гуми – 0,04 тис. т, текстильних відходів – 0,225 тис. т, інших – 0,243 т.

Важливим залишається питання потрапляння ресурсоцінних відходів на полігони та сміттєзвалища ТПВ. Попереднє сортування відходів перед видаленням на звалища та впровадження роздільного збирання вторинних компонентів ТПВ дасть можливість зменшити обсяги розміщення побутових відходів на полігонах та сміттєзвалищах. За даними управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації роздільне збирання твердих побутових відходів впроваджене в містах Черкаси, Канів, Сміла, Ватутіне, Умань.

Так, для запобігання потраплянню на полігон ТПВ м. Черкаси
ПЕТФ-пляшок в місті встановлені спеціальні контейнери для їх збору від населення. Зібрані від населення та підприємств використані ПЕТФ-пляшки ПрАТ "Черкасивторресурси" сортують за кольорами, подрібнюють, промивають, сушать та упаковують в м’які контейнери для подальшої передачі на утилізацію іншим підприємствам. За 2012 році підприємством перероблено 5,4 тис. т
ПЕТФ-пляшок (у 2011 році 4,4 тис. т).

За даними Уманського КП "Комунальник" у 2012 році зібрано 140 т макулатури та 90 т ПЕТ-пляшок.

За інформацією Канівської міської ради за 2012 рік КП "ЖЕК" (м. Канів) зібрано 8,3 т макулатури та 9,83 т полімерів (плівка, пакети, ПЕТ-пляшки, пластмаса тощо).

Відповідно до даних Смілянської міської ради за 2012 рік на території


м. Сміла зібрано 40 т полімерних відходів, з них: ТОВ "Смілавторресурси" – 33 т, ФОП Шалахов – 7 т.

Дані щодо наявності на території області сміттєсортувальних, сміттєпереробних та сміттєспалювальних заводів не надходили.


Для покращення екологічної ситуації у сфері поводження з відходами на території регіону впроваджені нові технології перероблення та знешкодження відходів.

На ПрАТ "Черкасивторресурси" проводиться обробка поліетилену високого тиску та ПЕТФ-пляшок. У 2012 році підприємством оброблено 1246 т поліетилену та 5406,75 т ПЕТФ-пляшок.

На ПАТ "Канівський маслосирзавод" у 2012 році перероблено 57463,84 т знежиреної сироватки.

На Державному підприємстві "Тальнівський завод по виробництву м’ясокісткового борошна" перероблюються відходи тваринного походження, за 2012 р. перероблено 1661,33 т таких відходів.

На ПрАТ "Миронівська птахофабрика" (Канівський район, с. Степанці) перероблюються відходи тваринного походження. У 2012 році перероблено 79422,926 т відходів тваринного походження.

На Черкаському ПрАТ "Еко-Азот" запроваджено виробництво комплексного мінерального добрива "Гармонія", на що у 2012 році використано 5764 т курячого посліду.

На ТОВ "Ергопак" (м. Канів, вул. Леніна, 161/1) переробляються відходи полімерів синтетичних. У 2012 р. підприємством перероблено 1781,6 т відходів полімерів синтетичних зіпсованих.

На ДП "Перемога Нова" (Черкаський район, с. Будище, вул. Лесі Українки, 68) перероблюються відходи тваринного походження. У 2012 році перероблено 4906,722 т відходів тваринного походження.

На ТОВ "Черкаська продовольча компанія" (м. Черкаси, вул. Смілянська, 122/1) перероблюються відходи тваринного походження. У 2012 році перероблено 729,8 т відходів тваринного походження.

На ПАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів" (м. Ватутіне, вул. Індустріальна, 11), введений в дію проект спільного впровадження "Заміщення природного газу біомасою на Ватутінському комбінаті вогнетривів", розробник: НТЦ "Біомаса". У 2012 році товариством використано 23385 т лузги соняшника.

На ПАТ "Звенигородський сироробний комбінат" у 2012 році перероблено 45040 т знежиреної сироватки.

Перелік суб’єктів господарювання, що здійснюють утилізацію (оброблення) відходів в Черкаській області представлено в табл. 8.9.


8.4 Транскордонне перевезення відходів
На виконання міжнародних зобов’язань України, що випливають з її участі у Базельській конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням та з метою дотримання вимог екологічної безпеки під час транскордонних перевезень небезпечних відходів, державна екологічна інспекція у Черкаській області, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог законодавства про поводження з відходами під час їх транскордонних перевезень.

Протягом року з території Черкаської області вивозились макулатура, лузга гречана, гранули паливні, брикети з тирси паливні, брухт дорогоцінних металів. Ввозились відходи текстильні, одяг та взуття, що були у вжитку, відходи віскозної нитки, відходи бавовни, відновлені шини.

Порушень вимог природоохоронного законодавства під час здійснення екологічного та радіологічного контролю відходів на постах екологічного контролю області не виявлено.


8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
Державною екологічною інспекцією у Черкаській області на виконання покладених на неї завдань постійно здійснюється державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства у галузі поводження з відходами. З метою недопущення розміщення та зберігання відходів у несанкціонованих місцях постійно ведуться роботи по виявленню несанкціонованих та неконтрольованих сміттєзвалищ.

В 2012 р. здійснено 1697 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами; складено 709 протоколів, притягнуто до адміністративної відповідальності 709 посадових осіб. Сума накладених штрафів складає 392,445 тис.грн., з яких стягнуто 284,393 тис.грн. Зупинена діяльність одного підприємства. До органів прокуратури передано
1 матеріал для порушення кримінальної справи.

Основними порушеннями є:



  • утворення та розміщення відходів за відсутності ліміту на утворення та дозволу на розміщення відходів;

  • не ведення первинно-облікової документації обліку відходів; не подання статистичної звітності по формі 1 - ВТ.

В 2012 році перевірено 38 місць видалення твердих побутових відходів в області.

При перевірках сміттєзвалищ та полігонів твердих побутових відходів виявляються, головним чином, наступні порушення: розміщення відходів здійснюється без дозволу на розміщення відходів; проектна документація на сміттєзвалища та проекти відводу земельних ділянок під сміттєзвалища відсутні або в стадії виготовлення; території звалищ не впорядковані; відсутні огорожі, обвалування та під’їзні дороги з твердим покриттям; не проводяться роботи по ущільненню та ізоляції відходів інертними матеріалами; не ведуться спостереження за якістю вод, ґрунтів та атмосферного повітря в зоні розташування звалищ; не розроблюються схеми санітарного очищення населених пунктів. В зв’язку з тим, що не проводиться облік відходів, які видаляються, та контроль за їх складом, відбувається захоронення таких відходів, для утилізації яких в Україні існують відповідні технології та які заборонені до розміщення на сміттєзвалищах та ін.

В ході перевірок органів державної влади (районних адміністрацій), встановлено, що схеми санітарного очищення селищ від побутового сміття не розробляються, сміттєзвалища відходів експлуатуються з порушеннями вимог екологічного та земельного законодавства, кошти на проведення необхідних природоохоронних заходів місцевими бюджетами практично не передбачаються, що призводить до видалення відходів методами, які негативно впливають на довкілля.





Каталог: docs
docs -> Рідний край. 2001. №1 (4). С. 111-115. Дем’янко Н. Ю
docs -> Педагогічні ідеї в. М. Верховинця у сучасній початковій школі демьянко Наталия Юрьевна. Актуализация и внедрение идей В. М. Верховинца в современной начальной школе
docs -> Міністерство освіти і науки України Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
docs -> Міністерство соціальної політики УкраїниДоповідьпро виконання Конвенції оонпро ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок в УкраїніВосьма періодична доповідь
docs -> Методичні вказівки до виконання курсової роботи "Побудова частотних характеристик складного об'єкта регулювання" з дисципліни
docs -> Кафедра виховної
docs -> Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН 5 008-01
docs -> Закону України від 22. 03. 2001 №2333-ііі «Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського І Чорного морів»
docs -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
docs -> Формування естетичного образу


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   28


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка