Департамент екології та природних ресурсів


Табл. 6.3 Розподіл орних земель за крутизною схилів



Скачати 11.49 Mb.
Сторінка12/28
Дата конвертації05.05.2016
Розмір11.49 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   28

Табл. 6.3 Розподіл орних земель за крутизною схилів





Одиниці виміру

Разом обслідуваних орних земель

У тому числі за крутизною схилів (градуси)

<1

1-3

3-5

5-7

>7

тис. га

1153,8

654,1

334,3

101,0

44,4

20,0

%

100

56,7

29,0

8,8

3,8

1,7



6.3 Стан і якість ґрунтів
6.3.1 Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
Основним засобом виробництва в сільському господарстві є ґрунти. Від їх родючості залежить продуктивність всього аграрного виробництва, добробут населення та продовольча безпека країни. Підтримання найважливіших виробничих і екологічних функцій ґрунту – одна з головних умов життя на планеті Земля. Саме ґрунту належить головна роль у перетворенні та переміщенні речовин та хімічної енергії, регулюванні газового та водного режимів, створенні комфортного середовища для росту і розвитку рослин та формуванню якісного врожаю.

Ґрунти Черкаської області вважаються найбільш продуктивними в Україні, однак за деякими агрохімічними параметрами вони поступаються ґрунтам східних і південних областей. Порівняно менший вміст елементів живлення гумусу, підвищена кислотність компенсуються більш сприятливими кліматичними умовами, особливо в період вегетації сільськогосподарських культур.

У ґрунтовому покриві області переважають чорноземи типові та чорноземи сильно реградовані які займають 53,7 %. Темно сірі опідзолені і реградовані ґрунти та чорноземи опідзолені і слабо реградовані займають 28,9 %, а світло-сірі і сірі опідзолені ґрунти – 7,3 %.

Внаслідок нераціонального використання ґрунтів відбувається збіднення їх природної родючості, що призводить до погіршення якісного стану ґрунтів. Основні втрати родючості ґрунтів пов'язані з високим ступенем розораності земель і посиленням ерозійних процесів; порушенням структури сівозміни; зростанням дефіциту балансу елементів живлення і органічної речовини, а тому і збідненням їх запасів у ґрунті; послабленням мікробіологічної активності ґрунту; наявністю площ кислих ґрунтів; зростанням щільності ґрунту та падінням його водоутримуючої здатності; повільним впровадженням сучасних ґрунтозахисних технологій обробітку.

При загальній площі земель Черкаської області 2091,6 тис. га сільськогосподарські угіддя складають 1450,8 тис. га або 69,4 %. У структурі сільськогосподарських угідь рілля складає 87,60 % (1271,0 тис. га), перелоги - 0,627% (9,1 тис. га), багаторічні насадження – 1,29 % (27,1 тис. га), сіножаті – 4,5 % (65,1 тис. га), пасовища – 5,41 % (78,6 тис. га).

Висока розораність сільськогосподарських угідь є основною негативною особливістю агроландшафту Черкаської області. Отже, за розораністю Черкаська область лідер в Україні та світі. Площа еродованих ґрунтів під ріллею нині становить 306,6 тис. га, або 26 % загального масиву, а в Корсунь-Шевченківському районі – 54,2 %, Городищенському – 47,3 %, Лисянському – 44,6 %, Смілянському – 44,3 %. На ерозійно небезпечних схилах (понад 3°) розміщено понад 166 тис. га орних земель.

Продуктивність ґрунтів зменшується в міру збільшення ступеня змитості. Саме тому слід вивести з обробітку середньо-та сильно змиті землі і перевести їх під залуження та заліснення, як цього вимагають урядові постанови. З ґрунтових відмін найбільш еродовані опідзолені лісові ґрунти - 35-38 % від їх загальної площі.

За механічним складом ґрунтовий покрив області практично в рівній мірі розподілений на легкосуглинкові, середньосуглинкові та важко суглинкові ґрунти. Перших більше на Лівобережжі та в Подніпров'ї. Центр області зайнятий середньосуглинковими ґрунтами, а західні райони – важкосуглинковими. Супіщані ґрунти найбільшим масивом знаходяться в Черкаському районі (мошенська зона) та на терасах річок Тясмина, Гірського та Гнилого Тікича. Механічний склад у значній мірі визначає вміст обмінного калію в ґрунтах та їх фізико-хімічні характеристики.

Рівень родючості ґрунтів оцінюється, перш за все, за вмістом органічної речовини. Чим більше гумусу в ґрунті, тим він багатший на основні елементи живлення, адже в ньому сконцентровано 92 - 98 % азоту, 60 % фосфору, 80 % сірки та, значна кількість інших макро- і мікроелементів.

Середньозважений показник вмісту гумусу в ґрунтах Черкаської області за даними останнього (ІX туру) агрохімічного обстеження становить 3,04 % або зменшився в порівнянні з восьмим туром обстеження, на 0,06 %.

Середньозважений вміст рухомого фосфору в ґрунтах області становить 38,6 мг на кілограм ґрунту за методом Мачигіна (ДСТУ 4114-2002); в перерахунку на метод Чирикова - 132 мг/кг, що відповідає підвищеній забезпеченості ґрунтів рухомим фосфором. Незначне підвищення його вмісту в порівнянні з попереднім туром пов'язано з переходом на визначення рухомих форм фосфору з метода Чирикова на метод Мачигіна.

Забезпеченість ґрунтів області рухомим калієм дуже нерівномірна. Вона зменшується в напрямку з заходу на схід. Так само, як і змінюється механічний склад ґрунтів від легкоглинистих і важкосуглинкових до легкосуглинкових та супіщаних. Високими запасами калію відзначаються перш за все, ґрунти важкого механічного складу Уманського, Тальнівського, Катеринопільського та Шполянського районів, де середньозважений показник вмісту калію знаходиться в межах 90-100 мг/кг ґрунту.

Недостатньо забезпечені калієм ґрунти легкого механічного складу, що поширені в основному в східній частині області. Середній вміст рухомого калію в ґрунтах Чигиринського, Золотоніського, Черкаського, Канівського та Чорнобаївського районів знаходяться на рівні 65 мг/кг ґрунту.

Середньозважений показник вмісту обмінного калію в ґрунтах області складає 84,0 мг/кг і, в порівнянні з попереднім туром, збільшився на 5,0 мг/кг ґрунту.

Однією з основних причин спаду родючості і недобору урожаю, безперечно, є наявність в області великої кількості кислих ґрунтів. Кислі ґрунти (рН < 5,5) займають площу 225,6 тис. га або 21,1 %.

Середній агрохімічний бонітет ріллі по області складає 54,1 балів. Найвищий бонітет ґрунтів мають господарства таких районів як Христинівський -64,3, Монастирищенський – 61,1, Маньківський – 62,0 та Тальнівський – 61,1 бали. Найнижче оцінені сильно еродовані ґрунти Чигиринського району – 42,8, Канівського – 44,6 та Смілянського – 49,7 бали.

Інформація про якість ґрунтів області представлена в таблиці 6.4.
Табл. 6.4 Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення в межах Черкаської області

№ п/п

Назва районів

Вміст гумусу, %

Середньозважений вміст азоту, мг/кг

Вміст фосфору, мг/кг

Вміст калію, мг/кг

% кислих ґрунтів (рНКСl 4.0-5.5)

Еколого

агро-хімічна



оцінка, бал

1

Городищенський

2,99

105.1

143

72

17,3

56,0

2

Драбівський

3,83

137.8

112

66

2,9

57,6

3

Жашківський

3,39

133.9

133

94

4,7

63,0

4

Звенигородський

2,80

110.1

137

90

38,5

55,7

5

Золотоніський

2,97

120.8

127

68

12,7

54,7

6

Кам’янський

2,79

115.2

131

80

13,4

55,6

7

Канівський

2,29

84.6

126

60

32,6

44,6

8

Катеринопільський

3,27

122.3

130

98

14,2

57,6

9

Корсунь-Шевченківський

2,30

85.9

146

70

30,5

51,1

10

Лисянський

3,25

110.4

127

89

9,2

58,1

11

Маньківський

2,88

119.9

153

108

22,8

62,0

12

Монастирищенський

3,21

128.1

153

89

36,3

61,1

13

Смілянський

2,58

98.3

126

87

23,4

49,7

14

Тальнівський

3,18

136.2

134

96

7,9

61,1

15

Уманський

3,23

134.4

134

99

43,5

58,3

16

Христинівський

3,26

131.5

148

94

27,4

64,3

17

Черкаський

2,42

93.2

158

62

42,0

50,5

18

Чигиринський

2,27

101.2

99

66

39,6

42,8

19

Чорнобаївський

3,23

122.1

102

66

13,1

52,1

20

Шполянський

3,21

129.6

132

92

12,6

58,9




По області

3,04

118.7

132

84

21,1

54,1

6.3.2 Забруднення ґрунтів
За даними Головного управління держсанепідслужби у Черкаській області впродовж 2012 року досліджено 1010 проб ґрунту на хімічні, 966 – на бактеріологічні та 5538 – на гельмінтологічні показники, із них не відповідали санітарним вимогам 7 (0,7%) проб за хімічними, 36 (3,7%) – за бактеріологічними показниками, 137 (2,5%) – за гельмінтологічними. У 427 досліджених пробах ґрунту на вміст пестицидів та солей важких металів перевищень ГДК виявлено в 4 (0,1%) пробах.

За порушення вимог санітарного законодавства з питань охорони ґрунтів санепідслужбою області в 2012 році на посадових осіб накладено 158 штрафів, винесено 17 постанов про призупинення експлуатації об`єктів, 4 справи передано до органів прокуратури, 21 справа – на розгляд місцевих адмінкомісій.

За даними Черкаського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції, найнебезпечнішим з екологічної точки зору видом деградації є радіоактивне забруднення ґрунтів. Особлива актуальність цього процесу обумовлена наслідками Чорнобильської катастрофи. У навколишнє середовище України потрапило майже 1 МКі 137Cs та 0,22 МКі 90Sr - радіоізотопів з періодом напіврозпаду близько 30 років, які будуть специфічно діяти на людину та біоту десятки років.

Не обійшло це лихо і Черкаську область, яка зазнала радіоактивного забруднення, характерною особливістю якого є "плямистість". Постраждали 12 районів: Городищенський, Жашківський, Звенигородський, Канівський,


Корсунь-Шевченківський, Катеринопільський, Лисянський, Маньківський, Тальнівський, Уманський, Черкаський та Шполянський.

За даними Черкаської філії державної установи "Інститут охорони ґрунтів України" Суцільне радіологічне обстеження сільськогосподарських угідь показало, що 137Cs (від 1 до 15 Кі/км2 ) було забруднено 330,641 тис. га, 90Sr (від 0,02 до 3,0 Кі/ км2 ) 39,095 тис. га.

Завдяки природному розпаду, вертикальній міграції радіонуклідів по профілю ґрунту, вітровій та водній міграції, обмінному та необмінному затриманню їх ГВК, відбувається процес поступового зменшення щільності забруднення ґрунтів. Через 26років після катастрофи залишаються забрудненими радіонуклідом 137Cs 70,189 тис. га, 90Sr – 291,546 тис. га. До умовно чистих ґрунтів з щільністю забруднення до 1 Кі/ км2 за цей період можна віднести 260,452 тис. га сільськогосподарських угідь області.

Радіонуклід 137Cs необмінно фіксується в міжпакетному просторі глинистих мінералів Черкаських чорноземів, тому він є менш доступнішим для рослин, радіонуклід 90Sr входить в пул обмінних катіонів ГВК і більш хімічно рухомий.

З метою зниження переходу радіонуклідів у рослинницьку продукцію необхідно вживати агрохімічні контрзаходи, які впливають на поліпшення родючості ґрунтів: вносити оптимальні дози органічних та мінеральних добрив, сорбуючі мінерали та вапнякові матеріали. На чорноземах області з щільністю забруднення 137Cs до 5 Кі/км2 можна вести сільськогосподарське виробництво без обмеження, дотримуючись чергування сівозмін та всіх агрохімічних заходів щодо поліпшення родючості ґрунтів. Необхідного контролю за радіоактивним забрудненням потребують луки і пасовища, місця випасу приватної худоби, молоко якої на даний момент є основним джерелом внутрішнього опромінювання населення.

Інформація щодо забруднення сільськогосподарських угідь області радіонуклідами цезію і стронцію представлена в таблиці 6.5.



Табл. 6.5 Щільність забруднення сільськогосподарських угідь області радіонуклідами цезію і стронцію.


Назва

району


Площа,

тис.га


У т. ч. із щільністю забруднення, Кі/км²

цезієм-137

стронцієм-90

до 1

1-5

5-15

>15

<0.02

0,02-0,15

0,15-3,00

>3,00

всього

в т. ч.

торф


всього

в т.ч.

торф


всього

в т. ч.

торф


всього

в т. ч.

торф


всього

в т. ч.

торф


всього

Городищенський

25,649

18,029

7,620




-




-




-

25,314




0,335




-

Жашківський

8,996

8.996

-




-




-




2.682

6.314




-




-

Звенигородський

49,540

47,794

1,746




-




-




17,440

31,774




0,326




-

Канівський

33,102

26,463

6,639




-




-




-

31,620




1,482




-

Катеринопільський

48,749

39.961

8.788




-




-




5.029

41.535




2.185




-

К-Шевченківський

28,808

24,529

4,279




-




-




10.142

17.959




0.707




-

Лисянський

24,308

13,231

11,077




-




-




-

23,384




0,924




-

Маньківський

7,063

7.063

-




-




-




2.099

4.964




-




-

Тальнівський

52,089

29,811

22,278




-




-




-

50,061




2,028




-

Уманський

5,028

3,586

1,442




-




-




-

5,028




-




-

Черкаський

9,620

8.627

0.993




-




-




1.136

8.347




0.137




-

Шполянський

37,689

32.362

5.327




-




-




0.567

36.958




0.164




-




330,641

260.452

70.189




-




-




39.095

283.258




8.288




-


6.3.3 Деградація земель
В області нараховується 361,8 тис. га деградованих та 108,8 тис. га малопродуктивних земель. В 2012 році на території Черкаської області консервації земель не проводили. Потребують консервації 139,2 тис. га деградованих та малопродуктивних земель.

Інформація щодо наявності деградованих і малопродуктивних земель та їх консервація у 2012 р. представлена в таблиці 6.2.




Каталог: docs
docs -> Рідний край. 2001. №1 (4). С. 111-115. Дем’янко Н. Ю
docs -> Педагогічні ідеї в. М. Верховинця у сучасній початковій школі демьянко Наталия Юрьевна. Актуализация и внедрение идей В. М. Верховинца в современной начальной школе
docs -> Міністерство освіти і науки України Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
docs -> Міністерство соціальної політики УкраїниДоповідьпро виконання Конвенції оонпро ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок в УкраїніВосьма періодична доповідь
docs -> Методичні вказівки до виконання курсової роботи "Побудова частотних характеристик складного об'єкта регулювання" з дисципліни
docs -> Кафедра виховної
docs -> Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН 5 008-01
docs -> Закону України від 22. 03. 2001 №2333-ііі «Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського І Чорного морів»
docs -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
docs -> Формування естетичного образу


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   28


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка