Департамент екології та природних ресурсів


Табл. 5.16 Динаміка вилову риби



Скачати 11.49 Mb.
Сторінка10/28
Дата конвертації05.05.2016
Розмір11.49 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   28

Табл. 5.16 Динаміка вилову риби


Рік

Водний об’єкт в межах Черкаської області

Затверджена квота на вилов (тонн)

Фактичний вилов (тонн)

1

2

3

4

2009

Кременчуцьке водосховище

2778,410*

2483,650

2010

2732,694*

2563,867

2011

2956,660*

2138,740

2012

3472,930*

2869,484

2011

Канівське водосховище

119,856*

104,492

2012

110,642*

88,073

*Квота для Кременчуцького та Канівського водосховищ

Протягом року Головним управлінням держрибоохорони у Черкаській області проводився постійний контроль за діяльністю рибодобувних організацій на водосховищі; особливу увагу приділялось забороненим для промислу ділянкам водосховища – заказникам, режимним зонам та магістральним каналам тощо. Зафіксовано 97 порушень при веденні рибодобувного промислу. В кінці літньо-осіннього періоду було визначено і затверджено перелік зимувальних ям на водосховищі, де заборонено будь-яке рибальство в зимовий період, та організовано постійний контроль за ними.

Державною екологічною інспекцією у Черкаській області в 2012 році проведено 313 перевірок за дотриманням вимог природоохоронного законодавства при використанні водних живих ресурсів, складено 651 протокол про адміністративне правопорушення, з них 86 направлено на розгляд суду, сума накладених штрафів становить 49912 грн, пред’явлено 36 позовів на суму
7412 грн.
5.4.3 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів
Тваринний світ за своїми біологічними та екологічними ознаками є складовою навколишнього природного середовища, зокрема біологічного різноманіття. 3 ним пов'язане функціонування екологічних систем, оскільки тваринний світ є необхідним компонентом у процесі кругообігу речовин і енергії природи, який активно впливає на функціонування природних угруповань, структуру і природну родючість ґрунтів, формування рослинного покриву, біологічні властивості води і якість навколишнього природного середовища в цілому.

З метою збереження біологічного різноманіття в регіоні охороняється


81 вид тварин, з них: 67 видів тварин, занесені до Червоної книги України, в тому числі, 3 види входять до Європейського Червоного списку, 8 видів охороняється Бернською конвенцією, 10 видів Афро-євразійським договором по мігруючим видам (AEWA), 4 види Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої флори та фауни (CITЕS).

Інформація щодо кількості видів тварин, занесених до Червоної книги України представлена в таблиці 5.17, перелік видів фауни, що охороняються, в регіоні представлений в таблиці 5.18.


Табл. 5.17 Охорона та відтворення тваринного світу




Район

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ,

екз., назва

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва




67

Дослідження не проводились


Табл. 5.18 Перелік видів фауни, що охороняються, в регіоні
(станом на 01.01.2011 року)




Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

CMS

AEWA

EUROBATS

Європей-ський червоний список

1

2

3

4

5

6

7

8

1.Багатозв’яз гірський український

Багатозв’яз гірський український

1.Мідянка

1.Вовк звичайний

1. Орлан-білохвіст

1.Лебідь шипун

-

1.Нічниця Наттера

2. Красуня-діва (комахи)

Красуня-діва (комахи)

2.Гадюка степова східна

2.Звичайна (річкова) видра

2. Журавель білий

2.Гуска сіра

-

2.Очеретянка прудка

3.Дозорець-імператор

Дозорець-імператор

3.Широковух європейський

3.Лелека чорний

3.Чапля біла

3.Гоголь звичайний

-

3.Розалія альпійська

4. Дозорець-імператор

Дозорець-імператор

4.Горностай

4.Орлан- білохвост

4. Лелека чорний

4.Лелека чорний

-

-

5. Дибка степова

Дибка степова

5.Норка європейська

-

5. Лелека білий

5.Лелека білий

-

-

6. Красотіл пахучий

Красотіл пахучий

6.Тхір степовий

-

6. Скопа

6.Гуска білолоба

-

-

7. Скарабей священний

Скарабей священний

7.Борсук

-

-

7.Широконіска

-

-

8. Жук-самітник

Жук-самітник

8.Видра річкова

-

-

8.Журавль сірий

-

-

9. Рогач звичайний

Рогач звичайний

-

-

-

9.Крохаль довгоносий

-

-

10. Розалія альпійська

Розалія альпійська

-

-

-

10.Чернь білоголова

-

-

11. Вусач мускусний

Вусач мускусний

-

-

-

-

-

-

12. Ковалик сплощений

Ковалик сплощений

-

-

-

-

-

-

13. Бітак італійський

Бітак італійський

-

-

-

-

-

-

14. Махаон

Махаон

-

-

-

-

-

-

15. Поліксена

Поліксена

-

-

-

-

-

-

16. Мнемозина

Мнемозина

-

-

-

-

-

-

17. Стрічкарка тополева

Стрічкарка тополева

-

-

-

-

-

-

18. Райдужниця велика

Райдужниця велика

-

-

-

-

-

-

19.Синявець мелеагр

Синявець мелеагр

-

-

-

-

-

-

20.Бражник дубовий

Бражник дубовий

-

-

-

-

-

-

21.Сатурнія мала

Сатурнія мала

-

-

-

-

-

-

22.Сатурнія середня

Сатурнія середня

-

-

-

-

-

-

23.Сатурнія руда

Сатурнія руда

-

-

-

-

-

-

24.Стрічкарка блакитна

Стрічкарка блакитна

-

-

-

-

-

-

25.Стрічкарка орденська малинова

Стрічкарка орденська малинова

-

-

-

-

-

-

26.Совка розкішна

Совка розкішна

-

-

-

-

-

-

27.Совка сокиркова

Совка сокиркова

-

-

-

-

-

-

28.Пістрянка весела

Пістрянка весела

-

-

-

-

-

-

29.Ведмедиця гера

Ведмедиця гера

-

-

-

-

-

-

30.Апростема карпентера

Апростема карпентера

-

-

-

-

-

-

31.Апростема пелетьє

Апростема пелетьє

-

-

-

-

-

-

32.Абія блискуча

Абія блискуча

-

-

-

-

-

-

33.Неуротома Фауста

Неуротома Фауста

-

-

-

-

-

-

34.Арге Беккера

Арге Беккера

-

-

-

-

-

-

35.Макрофія тевтонська

Макрофія тевтонська

-

-

-

-

-

-

36.Мегариса рогохвостова

Мегариса рогохвостова

-

-

-

-

-

-

37.Сколія-гігант

Сколія-гігант

-

-

-

-

-

-

38.Сколія степова

Сколія степова

-

-

-

-

-

-

39.Ктир гігантський

Ктир гігантський

-

-

-

-

-

-

40.Ляра анафемська

Ляра анафемська

-

-

-

-

-

-

41.Джміль моховий

Джміль моховий

-

-

-

-

-

-

42 Джміль вірменський

Джміль вірменський

-

-

-

-

-

-

43. Мінога українська

Мінога українська

-

-

-

-

-

-

44.Мідянка

Мідянка

Мідянка

-

-

-

-

-

45.Гадюка степова східна

Гадюка степова східна

Гадюка степова східна

-

-

-

-

-

46.Гоголь

Гоголь

-

-

-

Гоголь

-

-

47.Скопа

Скопа

-

-

Скопа

-

-

-

48 .Шуліка рудий

Шуліка рудий

-

-

-

-

-

-

49. Лунь польовий

Лунь польовий

-

-

-

-

-

-

50. Канюк степовий

Канюк степовий

-

-

-

-

-

-

51. Змієїд

Змієїд

-

-

-

-

-

-

52 .Орел-карлик

Орел-карлик

-

-

-

-

-

-

53. Підорлик великий

Підорлик великий

-

-

-

-

-

-

54. Могильник

Могильник

-

-

-

-

-

-

55.Орлан-білохвіст

Орлан-білохвіст

-

Орлан-білохвіст

Орлан-білохвіст

-

-

-

56.Балобан

Балобан

-

-

-

-

-

-

57.Кулик-сорока

Кулик-сорока

-

-

-

-

-

-

58.Поручайник

Поручайник

-

-

-

-

-

-

59.Пугач

Пугач

-

-

-

-

-

-

60.Кутора мала

Кутора мала

-

-

-

-

-

-

61.Нічниця Наттерера

Нічниця Наттерера

-

-

-

-

-

Нічниця Наттерера

62.Широковух європейський

Широковух європейський

Широковух європейський

-

-

-

-

-

63.Горностай

Горностай

Горностай

-

-

-

-

-

64.Норка європейська

Норка європейська

Норка європейська

-

-

-

-

-

65.Тхір степовий

Тхір степовий

Тхір степовий

-

-

-

-

-

66.Борсук

Борсук

Борсук

-

-

-

-

-

67.Видра річкова

Видра річкова

-

Видра річкова

-

-

-

-

68.Вовк звичайний

-

-

Вовк звичайний

-

-

-

-

69. Лелека чорний

-

-

Лелека чорний

Лелека чорний

Лелека чорний

-

-

70. Журавель білий

-

-

-

Журавель білий

-

-

-

71.Чапля біла

-

-

-

Чапля біла

-

-

-

72.Лебідь шипун

-

-

-

-

Лебідь шипун

-

-

73.Гуска сіра

-

-

-

-

Гуска сіра

-

-

74.Лелека білий

-

-

-

Лелека білий

Лелека білий

-

-

75. Гуска білолоба

-

-

-

-

Гуска білолоба

-

-

76.Широконіска

-

-

-

-

Широконіска

-

-

77. Журавль сірий

-

-

-

-

Журавль сірий

-

-

78.Крохаль довгоносий

-

-

-

-

Крохаль довгоносий

-

-

79. Чернь білоголова

-

-

-

-

Чернь білоголова

-

-

80. Розалія альпійська

-

-

-

-

-

-

Розалія альпійська

81.Очеретянка прудка

-

-

-

-

-

-

Очеретянка прудка

ВСЬОГО

67

8

4

6

10

-

3

Дослідження щодо кількість видів фауни, яким загрожує небезпека не проводилися.
Табл. 5.19 Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека


Назва виду

Кількість видів

Види, яким загрожує небезпека

2005

2007

2008

2009

2010

1

2

3

4

5

6

7

Дослідження не проводились



5.4.4 Інвазивні види тварин
Інвазивні чужорідні види – означає немісцеві види, інтродуковані навмисно або ненавмисно поза межі їх природних середовищ існування, де вони осіли, розмножуються і поширюються способами, що чинять шкоду для середовища, в яке вони були внесені.

Більшість інвазивних видів можуть мати негативний вплив на навколишнє природне середовище і можуть вплинути на біорізноманіття. Часто з метою запобігання інтродукції або вивільнення вищезазначених видів, потрібно, контролювати або знищувати їх.

Майже всі представники інвазивних видів являються паразитами та здатні вражати представників тваринного (рослинного) світу на різних стадіях розвитку. В разі масового зараження представників фауни, інвазії здатні вражати і свійських тварин чим викликають загрозу зараження людини.
5.4.5 Заходи щодо збереження тваринного світу
Тваринний світ становить один з найбільш вразливих об'єктів природи, бо впливати на його стан можна як безпосередньо (на самих тварин), так і через вплив на середовище його перебування. Тому ст. 9 Закону України "Про тваринний світ" містить перелік правових, організаційних, матеріально-технічних та інших заходів, спрямованих на відтворення, раціональне використання і збереження тваринного світу у всьому його біологічному різноманітті. Підґрунтям такої діяльності є комплексний підхід до охорони та поліпшення всієї екологічної системи довкілля, в якій перебуває і складовою частиною якої є тваринний світ. Відповідно заходи щодо його охорони можна умовно поділити на дві великі групи: спрямовані на охорону самих тварин та ті, які забезпечують охорону середовища їх перебування, умов відтворення та шляхів міграції тварин.

Найбільш ефективним заходом є створення заповідників, інших територій, правовий режим яких визначає Закон України "Про природно-заповідний фонд". Тваринний світ на таких територіях може охоронятись як у комплексі з іншими природними ресурсами (наприклад, у заповідниках, національних природних парках), так і в спеціально створених з метою охорони тваринного світу об'єктах (загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхітіологічні заказники, зоологічні пам'ятки природи, зоологічні парки, сади тощо).

З метою збереження середовища існування та генофонду тваринного світу в області проведено роботу щодо створення 2 нових об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею 0,0194 тис. га, збільшено площу ботанічного заказника місцевого значення "Пташині острови" з 7500,00 га до 9654,36 га підготовлено та направлено до Мінприроди України відповідно до вимог Закону України "Про природно-заповідний фонд України" матеріали стосовно розширення меж заповідних обʼєктів загальнодержавного значення: орнітологічного заказника "Липівський" в адмінмежах Золотоніського району з 4500 га до 4631,70 га (на 131,7 га); ландшафтного заказника "Тарасів обрій" в адмінмежах Канівського району з 405 га до 716 га (на 311 га); комплексної пам’ятки природи "Холодний Яр" в адмінмежах Чигиринського району з 553 га до 1039 га (на 486 га).
5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
Черкаський край вирізняється мальовничими куточками природи, неповторними краєвидами, багатою історико-культурної спадщиною. Для надання послуг відпочиваючим та туристам в області функціонує мережа лікувально-профілактичних закладів, санаторіїв, дитячих таборів відпочинку, туристичних баз.

В Черкаському районі відомими курортними територіями місцевого значення, що мають особливо цінні природні лікувальні ресурси, є санаторії "Світанок", "Україна" та "Мошногір’я". На територіях даних санаторіїв знаходяться свердловини мінеральних лікувально-столових вод.

Санаторій "Україна", розташований в сосновому бору, має сучасну лікувально-діагностичну базу і щороку приймає велику кількість відвідувачів.

На території області нараховується 5 родовищ мінеральних вод, з них одне - радонове та чотири – гідрокарбонатно-хлоридно-натрієві.

Ще одним важливим елементом рекреаційних ресурсів є туристичні бази. Найбільша їх частина зосереджена вздовж русла річки Дніпро де поєднуються лісові ландшафти з водними (річки, канали, пляжі).

На території області створено 522 об‘єкти природно-заповідного фонду, 22 з них – загальнодержавного значення. Природно-заповідні об’єкти області являються скарбницею рекреаційних ресурсів.

Упродовж останніх років були розроблені нові елементи туристичної інфраструктури, які забезпечують належний активний відпочинок громадян. Запроектовані туристичні стежки та маршрути на територіях природно-заповідного фонду області, а саме: туристичний маршрут "Мальовниче узбережжя Трахтемирівського парку" протяжністю 34 км, еколого-туристична стежка "В околицях "Трахтемирова" протяжністю 3 км, туристичний маршрут "Пам’ятки Холодного яру" протяжністю 10 км, туристичні маршрути по ознайомленню з історією краю протяжністю 10-12 км, екологічна стежка "По ярах Трахтемирівщини" протяжністю 3,5 км, туристичний маршрут "По лісах Мошногір’я" протяжністю 20 км та туристичний маршрут "Канівські гори".

Черкаська земля багата на об’єкти історико-культурної спадщини, які відображають різні етапи розвитку історії і культури краю, життя і діяльність відомих людей, мають мистецьку та наукову цінність.

На державному обліку в області перебувають 9078 пам'яток з яких
7169 пам'яток археології, 1552 пам'яток історії, 184 архітектури, 173 монументального мистецтва.

Статус національних мають 93 пам'ятки, решта - категорію пам'яток місцевого значення.

Найвизначніші пам'ятки об'єднані у 8 заповідників, серед яких 7 історико-культурних заповідників та 1 історико-архітектурний заповідник.

Статус національного мають 4 заповідники:



  • Національний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка";

  • Шевченківський національний заповідник;

  • Національний історико-культурний заповідник "Чигирин";

  • Національний історико-культурний заповідник у м. Корсунь-Шевченківському.

Статус державного мають 4 заповідники:

  • Державний історико-культурний заповідник "Трипільська культура";

  • Державний історико-культурний заповідник "Трахтемирів";

  • Кам'янський державний історико-культурний заповідник;

  • Державний історико-архітектурний заповідник "Стара Умань".

Територія сучасної Черкаської області з найдавніших часів перебувала в зоні стійкого заселення людьми, тут формувалися археологічні культури, які справили помітний вплив на цивілізаційний розвиток не тільки українських земель, а й усього людства. Найбільш яскравий слід залишила трипільська культура (ІV - середина ІІІ тис. до н.е.), яка за своїм рівнем не поступалася розвинутим цивілізаціям стародавнього світу.

Близько 30 років тому біля села Майданецьке було знайдено найбільше європейське поселення, яке виникло наприкінці V тисячоліття до н.е.: на площі у дві тисячі квадратних метрів було розташовано дві тисячі будинків. Видатний український археолог Вікентій Хвойка відкрив на цих землях праісторичну цивілізацію з найвищою на той час культурою землеробства, із садівництвом, виноградарством, тваринництвом (велика рогата худоба і вперше приручені коні), неперевершеним гончарством, видобутком та обробкою міді.

Протягом 80-90-х років XX в. експедиціями Інституту археології
НАН України розкопувалися поселення трипільської культури, що розташовувалися біля села Майданецьке Тальнівського району. Залишки трипільських міст залягають на глибині 30-50 см і зараз археологічні шари безповоротно губляться при обробці сільгоспугідь. Для порятунку тих, що залишилися, постановою Кабінету Міністрів України на Черкащині створений єдиний в Україні й у Європі державний історико-культурний заповідник "Трипільська культура". У його склад включені останки одинадцяти великих (сотні гектарів площі) трипільських міст віком 5 тисяч років на території Тальнівського, Звенигородського й Уманського районів. Протоміст такої давності в Європі всього 19 і 17 з них знаходяться на території Черкаської області.

Черкащина — історично важливий козацький край. Тут утвердився полковий устрій, місцеві полки склали ядро Української козацької держави. Саме на Черкащині розгорнувся гайдамацький рух. Своєї кульмінації гайдамаччина досягла у 1768 році, коли вибухнуло національно-визвольне повстання Коліївщина.

Черкаська земля є батьківщиною багатьох відомих усьому світові людей - видатного державотворця і політичного діяча Б. Хмельницького і велета духу українського народу Т. Шевченка. Серед уродженців краю – відомі українські письменники І. Нечуй-Левицький, М. Старицький, композитори С. Гулак-Артемовський, К. Стеценко, О. Кошиць, вчені М. Максимович, П. Юркевич,
Л. Симиренко, воєначальники І. Черняховський, К. Дерев'янко. Тут жили і творили А. Кримський, В. Симоненко.

На Чигиринщині народився і жив видатний гетьман Богдан Хмельницький. У Суботові майбутній гетьман провів свої дитячі роки, тут же знайшов спокій — в Іллінській церкві його поховали. Іллінська церква збудована 1663 року коштом Богдана Хмельницького у стилі козацьке бароко. Іллінська церква в Суботові, музей Б. Хмельницького, Замкова або Богданова гора, яка є парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва, бастіон Дорошенка входять до Національного історико-культурного заповідника "Чигирин". Працівники заповідника охороняють і урочище "Холодний Яр" з його численними пам’ятками природи та археології.

"Холодний Яр" – комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення – історичне місце визвольної боротьби українського народу 1676 р. (Коліївщина) та партизанського руху в роки Великої Вітчизняної війни. Урочище "Холодний Яр" являє собою унікальний природний комплекс, з рідкісними видами рослин і багатим тваринним світом. Рослинний світ "Холодного Яру" налічує понад 120 порід дерев, 120 видів деревно-чагарникових порід та близько 150 видів трав’яних порід. На території пам’ятки діють близько 150 різних джерел.

В с. Медведівка Чигиринського району розташована Залізнякова криниця – гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення, що отримала назву від родини Залізняків, які її і викопали.

Поблизу хутора Буда зростає дуб Максима Залізняка – тисячолітня ботанічна пам’ятка природи місцевого значення, названий на честь ватажка національно-визвольного козацько-селянського руху 18 ст., який очолив боротьбу проти польських загарбників. Це один з найбільших в природі екземплярів дуба звичайного (найбільший за товщиною і об’ємом, та найстаріший в Україні). Висота дерева сягає 21,7 м. Навколо дуба встановили огорожу, до нього простелили дерев'яний поміст, щоб туристи не трамбували землю.

На Черкаській землі в с. Моринці Звенигородського району народився геніальний український поет Тарас Григорович Шевченко. Тут у 1992 році створений державний історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка", до якого входять також пам’ятки і пам’ятні місця в селах Вільшані, Будищах, пов’язані з життям та творчістю поета, літературно-меморіальний музей Т.Г.Шевченка у селі Шевченковому.

У Каневі у 1925 році створено Шевченківський національний заповідник. Заповідник включає музей Т.Г.Шевченка, могилу поета на Тарасовій горі, відновлену хату І. Ядловського, Успенський собор у Каневі, садибу М.Максимовича у Прохорівці та ряд пам’яток археології. Чернеча (Тарасова) гора є пам'яткою історії, культури, а також природи всеукраїнського і світового значення. На території заповідника знаходяться ботанічні пам’ятки природи місцевого значення: дуб Т.Г.Шевченко, посаджений на честь 150-річчя з дня народження поета та група дубів, посаджених на честь 100-річчя з дня його смерті.

В 1825 році у м. Кам’янці було створене Південне товариство декабристів. У центрі міста на березі р. Тясмин розташований парк Декабристів. Центральна алея парку веде до скульптурної композиції "Декабристи" з зображенням Бестужева-Рюміна, Пестеля, Муравйова-Апостола, Волконського, Давидова. З Кам’янкою пов’язана творчість О.С.Пушкіна, П.І.Чайковського. З метою охорони комплексу пам’яток історії, культури, природи тут створено Кам’янський державний історико-культурний заповідник

На території Корсунь-Шевченківського району відбувалась одна з вирішальних битв Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр., про яку нагадують пам’ятники, обеліски та братські могили, Корсунь-Шевченківський історико-культурний заповідник, який включає в себе музей Корсунь-Шевченківської битви, ряд пам’яток природи та парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Корсунь-Шевченківський парк на р. Рось, створений в кінці XVIII ст. і розміщений на трьох островах в основі деревостану лежать широколистяні породи дерев, тому в насадженнях превалюють: дуб черешчатий, липа дрібнолиста, в’яз гладенький та ін., ростуть тут і екзотичні породи (гінкго дволопатеве, гіркокаштан звичайний, сосна Веймутова), всього налічується видів 70 деревних порід.

Територія парку являється історико-кільтурним заповідником до складу якого входять також історичний музей, художня галерея у Корсунь-Шевченківському, меморіальний музей композитора К.Г. Стеценка у с. Квітках, літературно-меморіальний музей І.С. Нечуй-Левицького у Стеблеві.

Для збереження та відновлення пам’яток історії та культури на узбережжі Дніпра між селами Трахтемирів і Бучак Канівського району у 1994 році створено державний історико-культурний заповідник "Трахтемирів". Під охороною заповідника перебувають унікальні пам'ятки археології, історії та природи. Серед них: Трахтемирівське скіфське городище, залишки храмів літописного Зарубського монастиря, багатошарове поселення на горі Городки, козацький цвинтар в с. Трахтемирів, пам'ятки природи: Канівські дислокації, заповідні урочища, Рожена криниця.

З метою комплексної охорони історико-культурної та природної спадщини, створення умов для ефективного туризму, відпочинку, рекреації та сприяння екологічній освітньо-виховній роботі в межах Григорівської сільської ради діє регіональний ландшафтний парк "Трахтемирів", який включає в себе частину історико-культурного заповідника, поєднує охорону рідкісної флори і фауни, примноження та збагачення мисливської фауни. На території парку зустрічаються угрупування рідкісних степових рослин, що занесені до Зеленої книги України; 39 видів рідкісних тварин, з яких 25 – занесено до Червоної книги України, 4 види належать до Європейського Червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення, і 10 видів вважають регіонально рідкісними.

"Перлиною України" називають шедевр світового садово-паркового мистецтва дендропарк Національної Академії Наук "Софіївка" у м. Умань. На сьогоднішній день цей старовинний дендропарк має надзвичайно велике як естетичне, так і науково-пізнавальне значення, являється визначною пам'яткою світового садово-паркового мистецтва та провідною науково-дослідною природоохоронною та культурною установою. З метою зменшення антропогенного навантаження на дендропарк, місцевими органами влади прийнято рішення про створення охоронної зони з особливим обмеженим режимом використання.


5.6 Туризм
Важливе місце в економічному та соціальному розвитку області відводиться сфері оздоровлення, туризму та відпочинку. Багаті природні ресурси, значний історико-культурний потенціал, високий рівень розвитку інфраструктури туризму створюють можливості для всебічного задоволення пізнавальних і рекреаційних потреб туристів. Унікальне поєднання сучасності і минулого, реальності і легенди давнини створюють численні історично-культурні пам'ятки на тлі чарівної природи.

До послуг туристів на Черкащині функціонує 52 музеї державної та комунальної форм власності, 7 історико-культурних та 1 історико-архітектурний заповідник, які знайомлять з видатними пам'ятками історії, культури та природи краю.

Завдяки географічному положенню, сприятливим природним умовам, багатому історичному минулому туризм в Черкаській області динамічно розвивається.

Черкаським обласним Центром туризму, краєзнавства і екскурсій учнівської молоді розроблено тематику екскурсійно-краєзнавчої діяльності для школярів та студентів по області, яка включає в себе відвідування дендропарку "Софіївка" в м. Умань, музею Корсунь-Шевченківської битви, Тарасової гори в м. Канів, історико-культурного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка", пам’ятних місць м. Кам’янки.

Для послуг туристів на Черкащині розроблені туристичні маршрути:

1. м. Умань. Казковим і легендарним є туристичний маршрут "Уманське диво" з відвіданням чарівного дендропарку "Софіївка", якому вже більше


200 років. Це один з найвідоміших пам’ятників садово-паркового мистецтва, побудований у 1796 р. графом Потоцьким і названий на честь його дружини гречанки Софії. "Софіївка" вражає уяву відвідувачів чудовими пейзажами, численними водоспадами, фонтанами, кам’яними гротами, античними скульптурами.

Основні екскурсійні об’єкти: дендропарку "Софіївка".

2. м. Корсунь-Шевченківський. Корсунщина – земля легендарного людського подвигу, адже тут точилися найжорстокіші бої під час національно-визвольної війни сер. ХVІІ ст., гайдамацького повстання Коліївщини, в роки Великої Вітчизняної війни. До Вашої уваги також літературно-меморіальний музей І. Нечуя-Левицького (смт. Стеблів), меморіальний музей К.Г. Стеценка
(с. Квітки).

Основні екскурсійні об’єкти: 1. Музей історії Корсунь-Шевченківської битви. 2. Історичний музей. 3. Художня галерея. 4. Виставка зразків військової техніки часів Великої Вітчизняної війни.

3. м. Золотоноша. Духовно відпочити Ви зможете, відвідавши Свято-Покровський Красногірський жіночий монастир, який розташований поблизу міста Золотоноша. Монастир є цінною пам’яткою архітектури та духовного відродження.
Основні екскурсійні об’єкти: 1. Свято-Покровський Красногірський монастир.

4. м. Канів. Маршрут "На могилу Т.Г. Шевченка". Велич нашого народу відкриває екскурсійний маршрут до Канева, що є гордістю Черкащини та всієї України. Адже місцем упокоєння геніального українського поета, художника, демократа і мислителя стала Тарасова (Чернеча) гора, де у 1923 році створено Шевченківський національний заповідник. Запрошуємо відвідати музеї міста, визначні пам’ятки історії, культури та природи Середнього Подніпров`я.

Основні екскурсійні об’єкти: 1. Шевченківський національний заповідник:- музей Т.Г. Шевченка – "Тарасова світлиця". 2. Успенський собор. 3. Канівський природний заповідник. 4. Михайлова гора. 5. Трахтемирів, Межиріч.

5. с. Моринці, с. Шевченкове, с. Будище. Маршрут "На батьківщину


Т.Г. Шевченка". Мальовничі села Моринці, Шевченкове, Будище у 1992 році об’єднані у державний історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка". Заповідник нараховує 43 пам’ятки історії та культури. Центр заповідника – колишня садиба Тарасових батьків у с. Шевченковому (Кирилівка), на території якої ще у 1939 р. відкрито літературно-меморіальний музей
Т. Шевченка. За кілька сот метрів – хата дяка, де навчався малий Тарас. В
с. Моринцях ви побачите будинок, де народився поет, у с. Будищах – будинок пана Енгельгарда та велетенський дуб, у дуплі якого Тарас ховав свої малюнки.
Основні екскурсійні об’єкти: 1. Державний історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка". 2. Літературно-меморіальний музей
Т.Г. Шевченка в с. Шевченковому. 3. Моринський меморіал – с. Моринці.

6. Чигиринський район. Маршрут "Легенди Холодного Яру". Урочище Холодний Яр – комплексна пам’ятка природи і культури загальнодержавного значення. Саме він надавав захист повсталим селянам в роки Коліївщини, був партизанською базою під час Великої Вітчизняної війни. Серед лісів Холодного Яру розташований Свято-Троїцький Мотронинський монастир (ХІІ ст.), заснований княгинею Мотроною . В хуторі Буда вас здивує своєю величчю дуб Максима Залізняка, що є державною ботанічною пам’яткою природи місцевого значення. Тут знаходиться братська могила мирних жителів, розстріляних німецькими окупантами в роки Великої Вітчизняної війни.

Основні екскурсійні об’єкти: 1. Мотронинський монастир.
2. Мотронинське городище скіфського часу. 3. 1000-літній дуб Максима Залізняка 4. Пам’ятні місця періодів Коліївщини, Холодноярської республіки та партизанського руху в роки Другої світової війни.

7. м. Чигирин. Маршрут "Місцями козацької слави". Чигиринщина – земля козацької слави. Це батьківщина великого сина України, видатного полководця Богдана Хмельницького. В центральній частині міста височіє Богданова (Замкова) гора, на вершині якої збереглися залишки могутньої фортеці та споруджено монумент Б. Хмельницькому, а біля підніжжя гори розмістився музейний комплекс. В селі Суботові ви побачите Іллінську церкву – усипальницю великого гетьмана, залишки фортечних мурів, три криниці, побудовані за наказом Б. Хмельницького на честь полеглих у битвах запорожців.

Основні екскурсійні об’єкти: 1. Музей Б. Хмельницького (м. Чигирин).
2. Замкова гора (м. Чигирин) 3. Іллінська церква, замчище, три криниці
(с. Суботів). 4. Етнографічний музей (с. Суботів).

8. м. Кам`янка. Завітайте у Кам’янський державний історико-культурний заповідник, який був заснований в 1995 році, вдихніть аромат поезії і музики, що панує в цьому місці, освяченому перебуванням великих геніїв світової культури. Адже в 1820–1822 рр. це містечко відвідував О.С. Пушкін, а з 1865 по 1893 р. сюди щороку приїздив видатний російський композитор


П.І. Чайковський. До наших часів збереглись залишки старовинного парку Давидових, окрасою якого є Зелений будиночок та водяний млинок. Найдавнішою пам’яткою архітектури міста є грот, побудований в кінці ХVІІІ ст. – улюблене місце відпочинку гостей Кам’янки.

Основні екскурсійні об’єкти: 1. Камʼянський державний історико-культурний заповідник:- літературно-меморіальний музей О.С. Пушкіна та


П.І. Чайковського;- історичний музей;- картинна галерея;- парк декабристів.

Для тих, хто звик до активного туризму, природні особливості Черкаської області сприятимуть чудовому відпочинку та оздоровленню, адже тут багато водних ресурсів, лісів, чудові краєвиди, лікувальний клімат. Територією Черкащини протікає 1037 річок, узбережжя яких майже повсюдно використовуються для відпочинку. Самі ж водні артерії застосовуються для рибальства, судноплавства, водного туризму. Велика кількість водосховищ і ставків має не лише господарське, а й рекреаційне значення.

Збільшення кількості туристів на території Черкаської області, нажаль тягне за собою зростання негативного впливу на навколишнє природне середовище. Необґрунтовано високі рекреаційні навантаження, які є однією з форм прояву антропогенізації природного середовища, спричиняють рекреаційну дигресію, негативно позначаються на природних ландшафтних комплексах. Основними негативними факторами нерегульованої рекреаційної діяльності є витоптування, збір рослин, випалювання (в місцях розведення вогнищ), механічне пошкодження деревостану, забруднення окремих ділянок лісів, паркових зон, зростання транспортного навантаження, тощо. Так, збільшення рекреаційних навантажень на деревостани в лісових ландшафтних комплексах зумовлює зменшення їх росту, повноти і запасу, спричинює посилення процесів саморозрідження дерев.

Тому в процесі досліджень рекреаційних навантажень необхідно враховувати неоднакову стійкість ландшафтних комплексів та їх компонентів до антропогенного впливу на протязі року, а також добову ритміку використання даної рекреаційної території.

В теперішній час актуальним і необхідним стає режим обмеженого і збалансованого рекреаційного природокористування, організованого на принципах безперервності і не виснажливості.

Для забезпечення ефективного використання, відновлення туристичних природних ресурсів територій природно-заповідного фонду вводиться особливий режим охорони, який визначається допустимим рівнем антропогенного навантаження, проводиться зонування території, що виділяє зони, дозволені для відвідування.

Одним із шляхів вирішення проблеми негативного впливу туризму на природні комплекси є застосування "м'якого туризму", який включає в себе:


  • сумісність з природою;

  • сумісність зі здоров'ям;

  • сумісність з історико-культурною спадщиною;

  • соціальну сумісність;

  • економічну сумісність;

  • фізичну сумісність.

Тільки туризм, організований належним чином, спроможний дати можливість населенню не тільки користуватися унікальними природними об'єктами, а й зберегти їх для наступних поколінь.
6 ЗемельнІ ресурсИ і ҐРУНТИ
6.1 Структура та використання земельних ресурсів
6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду
Із загальної площі Черкаської області (2091,6 тис. га) сільськогосподарські землі складають 1487,0 тис. га, в тому числі сільськогосподарські угіддя
1450,8 тис. га, інші сільськогосподарські землі – 36,1 тис. га (площа сільськогосподарських угідь області, у порівнянні з минулим роком, зменшилась на 0,7 тис. га).

Динаміка структури земельного фонду області представлена в


таблиці 6.1.
Табл. 6.1 Динаміка структури земельного фонду області


Основні види угідь

2009 р

2010 р..

2011 р.

2012

Всього, тис. га

% до загальної площі території

Всього, тис. га

% до загальної площі території

Всього, тис. га

% до загальної площі території

Всього, тис. га

% до загальної площі території

Загальна територія

2091,6

100

2091,6

100

2091,6

100

2091,6

100

у тому числі:

























1.Сільськогоспо-дарські угіддя

1451,1

69,4

1451,3

69,4

1451,0

69,37

1450,80

69,36

2.Ліси і інші лісовкриті площі

338,5

16,18

338,5

16,18

338,57

16,19

338,70

16,19

3.Забудовані землі

84,0

4,01

83,7

4,00

84,15

4,02

84,20

4,03

4.Відкриті заболочені землі

30,5

1,45

30,4

1,45

30,46

1,46

30,50

1,46

5.Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом(піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)

15,6

0,75

15,50

0,74

15,51

0,74

15,50

0,74

6.Інші землі

172,1

8,2

172,00

8,22

171,96

8,22

171,90

8,22

Усього земель (суша)

1925,30

92,05

1925,30

92,05

1925,34

92,05

1925,30

92,05

Території, що покриті поверхневими водами

166,30

7,95

166,30

7,95

166,26

7,95

166,30

7,95

Землі лісогосподарського призначення займають 338,7 тис. га (площа земель лісогосподарського призначення, у порівнянні з минулим роком збільшилась на 0,13 тис. га).

Площа забудованих земель області складає 84,2 тис. га (у порівнянні з минулим роком збільшилась на 0,05 тис. га).

В області нараховується земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом 15,5 тис. га (площа земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом у порівнянні з минулим роком зменшилась на 0,01 тис. га).

Під водою знаходиться 166,3 тис. га (у порівнянні з минулим роком площа земель під водою збільшилась на 0,04 тис. га).


Каталог: docs
docs -> Рідний край. 2001. №1 (4). С. 111-115. Дем’янко Н. Ю
docs -> Педагогічні ідеї в. М. Верховинця у сучасній початковій школі демьянко Наталия Юрьевна. Актуализация и внедрение идей В. М. Верховинца в современной начальной школе
docs -> Міністерство освіти і науки України Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
docs -> Міністерство соціальної політики УкраїниДоповідьпро виконання Конвенції оонпро ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок в УкраїніВосьма періодична доповідь
docs -> Методичні вказівки до виконання курсової роботи "Побудова частотних характеристик складного об'єкта регулювання" з дисципліни
docs -> Кафедра виховної
docs -> Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу дсанПіН 5 008-01
docs -> Закону України від 22. 03. 2001 №2333-ііі «Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського І Чорного морів»
docs -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
docs -> Формування естетичного образу


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   28


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка