Чорнобиль: рана І біль планети (До 20-річчя аварії на Чорнобильській аес) Веб-бібліографічний покажчик Кіровоград



Дата конвертації05.05.2016
Розмір6.74 Mb.
управління культури і туризму

Кіровоградської облдержадміністрації

обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка




Чорнобиль:

рана і біль планети

(До 20-річчя аварії на Чорнобильській АЕС)

Веб-бібліографічний покажчик

Кіровоград

2006

0

...О Боже, Боже, поможи.


Дай хворим ліки, кволим силу,
Надію всім, хто уцілів
І спокій тим, хто ліг в могилу.00

Скільки невинних полягло,


А скільки в муках помирає.
А немовлята... їх за що
Нещадно доля так карає?
“Жертвам Чорнобиля присвячую” Борис Брін

20 років тому, 26 квітня 1986 року сталася аварія на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС. Спливають роки, все  далі відділяючи нас від тих страшних квітневих подій 1986 року.

Чорнобиль - не лише техногенна катастрофа. Це і людська катастрофа, вплив якої відчутний і сьогодні. Навіть тепер, коли останній працюючий реактор №3 закрито , відлуння Чорнобиля стихне ще не скоро.

Чорнобильська катастрофа стала невигойною раною України.

Ця трагедія забрала життя десятків тисяч людей, завдала шкоди здоров'ю десяткам мільйонів.  Її наслідки ще відчують на собі майбутні  покоління. Вона вважається найжахливішою катастрофою в історії людства.  Жодна статистика не скаже скільки людських доль понівечено Чорнобильським смерчем. 

Історична довідка

Місто Чорнобиль знаходиться на території України, перша згадка про нього датована 1193 роком.

У 1900 роцi в Чорнобилi мешкало 16740 осiб.

Чорнобильська АЕС проектувалася в 60-і роки 20 століття.

У сiчнi 1970 року в 18-ти кілометрах вiд Чорнобиля було розпочато будiвництво ЧАЕС i мiста енергетикiв Прип’ять.

На проммайданчику знаходяться енергоблоки №1, №2, №3, №4 і недобудовані блоки №5, №6, сховище рідких і твердих радіоактивних відходів, сховище відпрацьованого ядерного палива, об'єкти інфраструктури, ставок-охолоджувач площею 22 квадратних кілометра.

Енергоблок № 1 був введений в експлуатацію у вересні 1977 року, зупинений у листопаді 1996 року.

Енергоблок № 2 був введений в експлуатацію у грудні 1978 року, зупинений у жовтні 1991 року після пожежі в турбінному залі.

Енергоблок № 3 був введений в експлуатацію у грудні 1981року, зупинений у грудні 2000 року.

Енергоблок № 4 був введений в експлуатацію 3 грудня 1983 року.



Хронологія аварії

25 квітня 1986 року. 01.06. Початок зниження потужності енергоблока, оперативний запас реактивності (ОЗР) рівний 31 стержню.

03.47. Теплова потужність реактора знижена і застабілізована на рівні 50 % (1600 МВт).

07.10. ОЗР рівний 13,2 стержні.

13.05. Відключений від мережі турбогенератор ТГ-7 (перший з двох ТГ, що входять до складу енергоблока).

14.00. САОР відключена від контура циркуляції. Відкладено виконання програми випробувань на вимогу диспетчера Київенерго (САОР в роботу введена не була, реактор продовжував працювати на тепловій потужності 1600 МВт).

15.20 - 23.10. Почата підготовка енергоблока до проведення випробувань.


Продовжене зниження потужності енергоблока. Теплова потужність реактора знижена до 720 МВт, рівномірне розвантаження енергоблока продовжується. Відбувається зміна оперативного персоналу управління реактором.

26 квітня 1986 року.

00.28. При тепловій потужності реактора близько 500 МВт в процесі переходу з системи локального регулювання потужності на автоматичний регулятор потужності основного діапазону було допущене не передбачене програмою зниження теплової потужності приблизно до 30 МВт. Почато підйом потужності.

00.39.32' - 00.43.35'. Персонал відповідно до регламенту випробувань заблокував сигнал аварійного захисту по зупинці двох ТГ.

00.41 - 01.16. Відключення від мережі ТГ-8 для зняття вібраційних характеристик на холостому ходу.

01.03. Теплова потужність реактора піднята до 200 МВт і застабілізована (випробування було вирішено проводити на цій потужності).

01.03. На додаток до працюючих шести ГЦН включений в роботу сьомий ГЦН.

01.07. Включено в роботу восьмий ГЦН (останній із забезпечуючих циркуляцію в реакторі).

01.09. Різко знижено витрату води до 90 т/год по правій стороні і до 180 т/год по лівій при загальній витраті по контуру 5600-5800 т/год. В результаті температура на вході ГЦН склала 280 градусів за Цельсієм.

01.22.30'. Системою "Скала" зроблено запис параметрів реактора на магнітну стрічку.

01.23.04'. Початок випробувань. На ТГ-8 закриті стопорно-регулюючі клапани турбіни, почався вибіг чотирьох ГЦН.

01.23.10'. Натиснуто кнопку „максимальна проектна аварія” (МПА), спеціально змонтовану для проведення випробувань з метою імітації сигналу МПА.

01.23.40'. Натиснуто кнопка АЗ-5 аварійного захисту реактора, стержні аварійного захисту почали рух в активну зону.

01.23.43'. З'явилися аварійні сигнали по періоду розгону, а також по перевищенню потужності реактора.

01.23.46'. Відключена перша пара "вибігаючих" ГЦН.

01.23.46,5'. Відключена друга пара "вибігаючих" ГЦН.

01.23.47'. Різке (на 40 %) зниження витрат ГЦН, що не беруть участь у вибігу, і недостовірне свідчення витрат ГЦН, що беруть участь у вибігу, різке збільшення тиску і підйом рівня в барабанах-сепараторах; сигнали "несправність вимірювальної частини" в обох автоматичних регуляторах основного діапазону (1АР, 2АР).

01.23.48'. Відновлення витрат на ГЦН, що не беруть участь у вибігу, до значень, близьких до початкових; на вибігаючих ГЦН лівої сторони відновлення витрат на 15% нижче початкового; на вибігаючих ГЦН правої сторони відновлення витрат на 10 % нижче від початкового для ГЦН-24 і "невірогідність" для ГЦН-23; подальше зростання тиску і рівня в барабанах - сепараторах; спрацьовування швидкодійних редукційних пристроїв скидання пари в конденсатор турбіни.

01.23.49'. Сигнал аварійного захисту "Підвищення тиску в реакторному просторі (розрив технологічного каналу)"; сигнал "Немає напруги=48В" (зняте живлення з муфт сервоприводів стержнів системи управління і захисту реактора; сигнали "несправність виконавчої частини автоматичних регуляторів 1АР, 2АР".

01.24. (Із запису в оперативному журналі старшого інженера управління реактором). "Сильні удари, стержні системи управління і захисту зупинилися, не дійшовши до нижніх кінцевиків. Виведений ключ живлення муфт".

26 квiтня 1986 року о 1 годинi 24 хвилини на 4-му енергоблоцi Чорнобильської АЕС внаслiдок серiї теплових вибухiв був зруйнований реактор і прилеглі будiвельні конструкцiї. В навколишнє середовище потрапила велика кількість радіоактивних речовин.

Внаслідок аварії 4-ий енергоблок втратив усі властивості ядерної енергетичної установки і перетворився в звалище радіоактивних відходів, значну частину яких складає відпрацьоване ядерне паливо, точніше, розщіплюючі ядерні матеріали - уран і плутоній.

27 квiтня о 13 годинi 10 хвилин розпочалася евакуацiя міста Прип’яті. 0

З 2 по 7 травня з 30-ти кiлометрової зони було евакуйовано 41 тисячу осiб.

Втім, спочатку уряд (як український, так і уряд СРСР, у який тоді ще входила Україна) мовчали про те, що сталося.

Але вже через деякий час це “забруднення”атмосфери радіоактивними речовинами виявили на території Швеції та Західної Німеччини.

Тим часом, у Києві та інших містах України, що піддалися радіоактивному забрудненню, були проведені звичайні першотравневі демонстрації.

6 травня пролунало перше офiційне повiдомлення про незначну аварiю на ЧАЕС. Замовчувати аварію стало неможливим і в радянських газетах поступово почала з’являтися про це інформація.

З 12 травня всi данi про аварiю та радiацiйну обстановку стали вважатися таємними вже офiцiйно.

Завдяки чорнобильськіїй аварії люди ще раз переконалися у байдужності уряду до життя та здоров'я простих людей.

До аварії Чорнобильською АЕС вироблено 150,2 мільярда кіловат-годин електроенергії. Після аварії – 158,6 мільярда кіловат-годин. Усього було вироблено електроенергії 308,8 мільярда кіловат-годин.

Наслідки аварії були локалізовані. Це дозволило відновити в жовтні-листопаді 1986 року експлуатацію енергоблоків №1 і № 2, а в грудні 1987 року – енергоблока № 3.

15 грудня 2000 року в день закриття Чорнобильської атомної електростанцiї, був заглушений реактор єдиного працюючого 3-го енергоблоку.

Бойові подвиги

26 квітня 1986 року о 2 годині 03 хвилині були підняті по тривозі співробітники загону технічної служби. Наскільки складні були обставини на місці аварії, можливо було здогадатися за голосом диспетчера ЦАСС та УПТ та по його команді: "Частинам, які виїжджають по тривозі, слідувати до місця виклику в місто Чорнобиль на АЕС самостійно”.

Варта на 3-х пожежних автомобілях, під керівництвом секретаря партійного бюро загону капітана Халаберди В. А. о 2 годині 06 хвилин виїхала до міста Чорнобиль. Старшим автомобіля ГДЗС був командир відділення сержант Писаренко Г.П., водій - старший сержант Тележніков В. В.

У комсомольсько-молодіжний екіпаж автомобіля ГДЗС входили : старші пожежні- молодші сержанти Піддубний А. І. Гайдук В. П.,старший сержант Лозинський А. П.та пожежний молодший сержант Демиденко О. Ю.

Другим автомобілем - насосною станцією ПНС-110 керував командир відділення, водій старший сержант Тринос В. М., до бойового розрахунку автомобіля входив старший пожежний - старший сержант Турчак В. І.

На рукавному автомобілі АР-2 виїхав водій ВРВПЧ-11 Левин В. І. та старший пожежний молодший сержант Терещенко А. А.

На час прибуття автомобілів основні осередки пожежі на даху машзалу, в турбінному та машинному залі були ліквідовані караулами лейтенантів Правика В.П. та Кибенка В. Н., пожежними підрозділами ППЧ міста Чорнобиль та іншими підрозділами УПО УВС Київського облвиконкому. Горіння продовжувалося в зруйнованому реакторі та завалах.

У будь-який час обставини могли змінитись в гіршу сторону, тому підрозділи пожежної охорони Київського гарнізону залишалися в резерві до 17:00, готові в будь-яку хвилину дати відсіч стихійному лиху. Але на цей раз вогонь зачаївся, він проявився пізніше, рівно через місяць, в кабельних тунелях станції, а поки уламки захисту, графіт, викинуті з активної зони реактора, паливо, випромінювали невидиму смерть.

О 17.00 26 квітня надійшов наказ повертатися в розташування. По прибуттю в частину був проведений дозиметричний контроль людей та техніки. Фон в кабіні бойового розрахунку автомобіля ГДЗС складав 200 мл. р. годин, під крилами автомобілів АР-2, ГДЗС, ПНС-110, 0.4 р. час, на радіаторах до 0.7
р. час. Бойовий одяг та спорядження не підлягало подальшому використанню та підлягали знищенню.

Не допомагала постійна мийка техніки, рівень радіації залишався майже не змінним. Пізніше автомобілі закопають в с. Ст. Соколи на могильнику. А поки ще вона продовжувала виїжджати на пожежі в місті.

Мешканці прилеглих будинків, дізнавшись, що техніка частини виїжджала на аварію ЧАЕС, обходили пожежну частину по протилежній стороні дороги.

27 квітня особовий склад 3-ї варти, який виїжджав на аварію, був підданий медичному огляду в поліклініці № 2 УВС Київського міськвиконкому. В частині почали проводити комплекс заходів, щодо покращення радіаційного контролю та зниження рівня радіації.

1 травня для виконання оперативного завдання, необхідно було направити в зону автомобіль УАЗ-452.

00

Чорнобиль: зона відчуження
Водій Галицький О. С., змінившись з чергування, виїхав у зону, доставив особовий склад з СВПЧ-9 та ВПЧ-16 на ПУСО в с. Сукачі.

2-го травня Галицький О.С. працював в зоні транспортування вантажів та особового складу. Він був у містах Чорнобиль та Прип'ять і лише 3-го травня повернувся до м. Києва. А між тим, радіація в зоні робила свою чорну справу, постійно вимагалась зміна особового складу, поступово вимальовувалися масштаби Чорнобильської аварії, яка перетворювалася в катастрофу.

Довго працювали в зоні водіями вантажних автомобілів водії ВПЧСТ-27 молодші сержанти Шаман А. І. та Очімовський І.О.

Примушувати їхати в зону нікого з особового складу не приходилося. Кожен, не рахуючись із своїм здоров'ям, виконував свій обов'язок з високою професійною відповідальністю, проявляючи високу свідомість, витримку, мужність, в окремих випадках - героїзм.

Більшість з ліквідаторів аварії були госпіталізовані, або знаходились на амбулаторному лікуванні, в частині не вистачало людей на чергування і тільки завдяки допомозі пожежної охорони областей України, особовим складом забезпечувалося чергування.

Наказом Президії Верховної Ради СРСР майор внутрішньої служби Гец Ю. В., сержант внутрішньої служби Тринос В. Н., старший сержант внутрішньої служби Добринь А. Г. були нагороджені орденами "Червона Зірка". Присвоєні спеціальні звання: підполковника - майору Гец Ю. В., старшини -сержанту Тринос В.Н., старшому сержанту Добринь А. Г., старшому сержанту Рубанка А. М. Багатьом були вручені нагрудні знаки "За відміну службу в органах МВС".



Техногенна катастрофа

Пройшло багато років з того часу, як вибухнув 4-й енергоблок Чорнобильської АЕС, випустивши смертоносні радіоактивні хмари. Ця подія викликала шквал протестів серед світової громадськості проти використання атома як джерела електроенергії.

Вибух призвів до викиду близько 300 млн. Сі радіонуклідів в оточуюче середовище з активної зони станції та спричинив радіоактивне зараження 53.4 тис. кв. метрів території України. 189 тис. га орних земель та 157 тис. га лісів стали непридатними для обробки через високий рівень радіоактивного забруднення. Лише прямі втрати, в тому числі, вартість основних виробничих активів та оперативних фондів, а також інфраструктури та природних ресурсів, вилучених з використання, складають 10 млрд. доларів.

Характер та масштаби аварії змусили Україну розв'язувати нові, дуже складні проблеми. Серед них аналіз природи та рівнів радіоактивного забруднення навколишнього середовища та його вплив на екосистеми та здоров'я людини; евакуація населення з найбільш заражених районів та забезпечення його новими місцями проживання; надання постраждалим медичної допомоги; забезпечення стабільності стану "саркофага" (частини зруйнованого реактора, що залишилася), вживання заходів, спрямованих на підтримку його у безпечному стані та на перетворення його на екологічно безпечну систему; знезараження забруднених територій та водних джерел; забезпечення населення чистими продуктами харчування і т. ін.

Згідно зі ступенем забруднення радіонуклідами, територію України поділено на 4 зони: заборонена зона; зона обов'язкової евакуації; зона з правом евакуації; зона підвищеного радіаційного контролю.

Заборонена зона містить 20 млн. Сі аварійних радіоактивних викидів. Таке накопичення радіонуклідів у зоні спричиняє можливість їхнього проникнення за межі зони. Під час повеней вода, потрапляючи на сильно забруднені території, змиває з верхніх шарів грунту значну кількість радіонуклідів і несе їх у Дніпро. Дніпро, разом з водосховищами, є джерелом забрудненої води майже для 30-ти млн. мешканців України; отже він стає для них і джерелом радіоактивного зараження.


Людська трагедія


Від аварії постраждало 7% населення України, що становить 3 361 870 осіб.

Медичної допомоги потребують, у першу чергу, 700 тисяч дітей, які мешкали на заражених територіях, які з того часу були евакуйовані і поселені в інших місцях, і у яких щитовидні залози піддалися впливу радіоактивного йоду.

Постраждалих розподіляють на наступні чотири категорії:

особи, безпосередньо задіяні в ліквідації аварії - 86 775 осіб;

особи, евакуйовані з уражених районів, у тому числі дорослі, діти та підлітки - 307 982 осіб;

особи, які й досі проживають на територіях, що знаходяться під посиленим радіаційним контролем - 549 649 осіб;

діти - 1 264 329 осіб.

0

Діти Чорнобильської зони

Очікується зростання чисельності населення, яке піддалося впливу аварії, внаслідок збільшення кількості дітей, визнаних постраждалими через отримання надлишкової дози опромінення щитовидної залози, а також народжених у евакуйованих батьків та ліквідаторів.

Окрім наслідків впливу радіації, виникли ще й психічні та психосоматичні хвороби; чисельність постраждалих від них важче оцінити; ці хвороби погіршені страхом та непевністю, які заволоділи населенням у цілому.

Державна Програма заходів з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи визначила спеціальні показники ефективності впровадження програми у сферах охорони здоров'я та соціального захисту: медична підтримка та медичне обстеження постраждалих; запровадження нових методів діагностики та лікування захворювань щитовидної залози, ранньої діагностики захворювань крові, нервових та психічних порушень, реабілітації та аналізу її ефективності, діагностики захворювань ендокринної, імунної та серцево-судинної систем; розробка нових ліків, до складу яких входять компоненти, що забезпечують протирадіаційний захист; розширення інформаційної бази щодо динаміки захворювань та смертності серед населення, яке піддалося впливу аварії.

Програма заходів також передбачає придатні з наукової точки зору запобіжні дії, спрямовані на зменшення індивідуальної та колективної доз опромінення людей; розробку посібників для ведення сільськогосподарських робіт на заражених територіях; зниження рівня радіоактивного забруднення угідь та приведення їх у придатний для використання стан; виробництво продуктів для лікувального та профілактичного харчування; створення системи захисту продуктів харчування для осіб, які працюють на заражених територіях та ін.

Минулий досвід та висновки


За роки, що минули з часу Чорнобильської катастрофи, було докладено грандіозних зусиль для подолання її наслідків, як з боку держави, так і з боку міжнародної громадськості.

Проблема зменшення впливу Чорнобильської аварії на стан здоров'я громадян залишається важливою проблемою державного масштабу. Спостерігаються значні зміни у соціальному та психологічному стані людей, а також погіршення здоров'я населення (особливо дітей), яке проживає на забруднених територіях.

Зміна державних пріоритетів, необхідність позитивних зрушень щодо дотримання прав людини в Україні, в тому числі і прав нових поколінь, спричиняє потребу у розробці нової Концепції захисту населення у зв'язку з чорнобильською аварією..

Ще протягом багатьох років подолання наслідків Чорнобильської аварії лишатиметься одним з найбільш пріоритетних питань в політиці українського уряду, як вимагає ст. 16 Конституції України. У звіті Генерального Секретаря ООН на 54-ій сесії Генеральної Асамблеї ООН у листопаді 1999 р. Було ще раз підкреслено необхідність залучення та підвищення ролі світової громадськості у захисті людей, які постраждали від катастрофи.

Закриття Чорнобильської АЕС.

20 грудня 1995 року Президент України підписав “Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України і урядами країн “Великої сімки” та Комісією Європейського Співтовариства щодо закриття Чорнобильської АЕС”.

Уряд України, виявляючи добру волю і підтверджуючи свої наміри щодо виконання міжнародних зобов'язань про закриття Чорнобильської АЕС, прийняв рішення про дострокове виведення з експлуатації енергоблока № 1 з 30 листопада 1996 року, енергоблока № 2 з 15 березня 1999 року.

29 березня 2000 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про дострокове припинення експлуатації енергоблока № 3 та остаточне закриття Чорнобильської АЕС».

У червні 2000 року Президент України назвав дату зупинки третього енергоблока – 15 грудня 2000 року. Потім були видані: Указ Президента України від 25 вересня 2000 року №1084 і постанови Кабінету Міністрів України від 29листопада 2000 року №1747 і №1748, що визначали заходи щодо закриття Чорнобильської АЕС. Напередодні закриття станції відбулися парламентські слухання у Верховній Раді України з цих проблем, за участю іноземних парламентаріїв.

15 грудня 2000 року третій енергоблок був зупинений і Чорнобильська АЕС остаточно закрита.

В акті закриття Чорнобильської АЕС взяли участь Президент України, члени Уряду України, представники дипломатичного корпусу.

Відповідно до Указу Президента України від 25 вересня 2000 року №1084, постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2001 року №399 на базі Чорнобильської АЕС створене Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС" (ДСП ЧАЕС) по зняттю з експлуатації енергоблоків атомних станцій і перетворенню об'єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему.

Державну реєстрацію ДСП «Чорнобильська АЕС» здійснено 11 червня 2001року.

Відлуння Чорнобиля на Кіровоградщині

Внаслідок вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС українська земля зазнала найбільшої екологічної трагедії 20 століття.

На приборкання зухвалого атома Кіровоградщина послала понад 20 тисяч своїх синів та дочок: пожежників, військових, медиків, правоохоронців, працівників різних цивільних професій. Тяжка праця, сповнені небезпеки випробовування лягли на їхні плечі.

Кіровоградську метеослужбу повідомили про чорнобильське лихо лише 30 квітня 1986 року. Але це було повідомлення не про аварію, а телеграма з наказом перейти до частіших спостережень за радіаційним фоном. Шість метеостанцій області кожні три години інформували Київ про радіаційний стан. Згодом усі метеостанції України, Росії, Білорусі почали робити виміри щогодини.

30 квітня радіаційний фон у Кіровограді становив 12-14 мкР/год.

1 травня почалось його підвищення до 70-120 мкР/год., у наступні дні в обласному центрі радіаційний рівень був 200 мкР/год. Але вже в липні-серпні 1986 року радіаційний фон знизився практично до доаварійних показників. Це свідчить про те, що причиною такого підвищення рівня радіації бул забруднення зовнішнього середовища за рахунок радіонукліда йоду – 131.

Радіоактивним забрудненням були частково захоплені північно-західні райони області. В наслідок аварії на ЧАЕС 8 районів, а саме: Маловисківський, Новоархангельський, Новомиргородський, Голованіський, Гайворонський , Ульяновський, Вільшанський і Добровеличківський мають ділянки населених пунктів і сільгоспугідь з щільністю забруднень, що перевищують норму.

Чорнобильська катастрофа боляче зачепила і Кіровоградщину.

За даними відділу з питань захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації, на території області проживають 16 485 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з них 8672 – учасники ліквідації аварії.

Степова Кіровоградщина гостинно прийняла мешканців Полісся з забруднених територій. Сьогодні на території області є три села компактного переселення: с. Голубієвичі (Компаніївський район) – проживає 208 потерпілих, с. Несваткове (Олександрійський район) – 499, с. Бутівське (Олександрійський район) – 491.

Як свідчить статистика на диспансерному обліку в області у 2005 році перебувало 13 960 осіб, які постраждали в наслідок аварії на ЧАЕС, з них 4392 дітей.

Соціальним захистом людей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи займається громадська організація „Союз Чорнобиль”. Ініціаторами чорнобильського руху в нашій області були Сергій Колесников, Михайло Мохонько та інші. Нині обласну організацію очолює Олександр Неділько. Сьогодні в області діють вісім громадських організацій „Союз Чорнобиль”.

Чорнобиль не минув. Він просто нагадує про себе щодня численними проблемами в різних сферах життя, у долях мільйонів людей. Чорнобильська катастрофа спонукає на с до пильності, вимагає знаходити гарантії безпеки.

Пам’ятник

Жертвам Чорнобиля
в м.Кіровограді

Публікації на шпальтах періодичних видань та у книгах

Законодавча база

Україна.Закон. Про внесення змін до статті 35-ї Закону України "Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи": Закон України від 7 лютого 2002 року №3054-Ш // Відомості Верховної Ради України. -2002. -№ 29. - С.751.

Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи": Закон України від 26 квітня 2001 року №2400-Ш // Відомості Верховної Ради України. -2001. -№30. - С.602-603.

Про внесення зміни до статті 35-ї Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи": Закон України від 26 квітня 2001 року № 2399-Ш // Відомості Верховної Ради України. -2001. -№ 27. - С.544.

Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку із закриттям Чорнобильської атомної електростанції: Закон України від 26 квітня 2001 року №2398-Ш // Відомості Верховної Ради України. -2001. -№ 27. - С.542-544.

Про формування, порядок і використання коштів фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення: Закон України № 1445 від 10 лют. 2000р. //Офіц. вісник України. - 2000. - №10. - С.5-6.

Про формування фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення: Закон України №386 від 20 черв. 1997р. //Голос України. - 1997. - 11 лип. - С.4.

Про внесення змін до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України №182 від 4 квіт 1997р. //Голос України. - 1997. - 7 трав.

Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України № 791 від 27 лют. 1991р. //Закони України. - К., 1996. - Т.1. - С.204-214.



Верховна Рада України.Постанова. Про інформацію Кабінета Міністрів України щодо п'ятої річниці закриття Чорнобильської АЕС: Постанова Верховної Ради України від 20 грудня 2005 року № 3239 - ІV // Голос України. -2006. -14січня. - С. 6.

Верховна Рада України.Постанова. Про проведення парламентських слухань з порядком денним : "18 річниця Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє": Постанова Верховної Ради України від 18 березня 2004 року № 1614-ІV // Голос України. -2004. -6 квітня. - С.10.



Україна. Президент (2005-; В.Ющенко). Про заходи пов'язані з 20-ю річницею Чорнобильської катастрофи: Указ Президента України від 9 грудня 2005року № 1726/2005 // Урядовий кур'єр. -2005 . -13 грудня. - С. 14.

Про утворення Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології: Указ Президента України, № 300 від 26квіт. 1996р. //Голос України. - 1996. - 7 трав.



Кабінет Міністрів України. Постанова. Про передачу Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" до сфери управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року № 588 // Урядовий кур'єр. -2005. -10 серпня. - С. 9-10.

Постанова. Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 // Все про бухгалтерський облік. -2005. -№71. - С. 9.

Про затвердження Положення про організацію оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: Постанова КМУ від 16 травня 2000 року № 800 // Соціальний захист. -2000. -№ 6. - С.17.

Порядок використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 20 черв. 2000р. № 987 //Урядовий кур'єр. Орієнтир. - 2000. - 19 лип. - С.11-15.

Про порядок відселення та самостійне переселення громадян з територій, що зазнали радіаційного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС: Постанова Кабінету Міністрів України №706 від 16 груд. 1992р. //Зібрання постанов уряду. - 1993. - №1-2. - С.23.

Концепція Національної програми ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту громадян на 1994-1995 роки та період до 2000року // Голос України. - 1993. - 13 жовтня - С.4-5.

Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: Постанова Кабінету Міністрів України, № 35 від 10січня 1996 р. // Урядовий кур’єр. - 1996. - 13 січня.

Про Чорнобиль

Барановська Н. Планетарні наслідки аварії на ЧАЕС та її сприйняття світовою громадськістю // Історія в школі. -2000. -№ 4. - С.2-5.

Барановська Н.П. Об'єкт "Укриття": наукові дослідження останнього десятиліття: Чорнобильська АЕС // Український історичний журнал. -2001. -№ 3. - С.91-104.

Васюта С.І. Чорнобильська катастрофа в контексті соціоекологічнох проблем // Український історичний журнал. -2001. -№ 4. - С.75-111.

Грабовський В.А. Чорнобильська катастрофа: контроль радіоактивного забруднення довкілля // Безпека життєдіяльності. -2005. -№ 3. - С. 32-36.

Гузій А.І. До питання впливу наслідків Чорнобильської катастрофи на тваринний світ центрального Полісся // Екологічний вісник. -2005. -№ 3. - С. 26-27.

Гуманітарні наслідки аварії на ЧАЕС: Стратегія відродження // Надзвичайна ситуація. -2002. -№ 4. - С..; № 5.; № 6.; № 9-10.

Дяків Т. Попіл Чорнобиля стукає в серце // Урядовий кур'єр. -2005. -27 квітня. - С. 13:

Завгородній Ю. Задовгий день " Ч ": Журн. варіант // Сучасність. -2005. -№4. - С.10-58.

Качинський А.Б. Екологічна політика і екологічна безпека України // Екологічний вісник.- 2003.- № 11-12.- С. 22-25.

Кириленко М. Криза, яка весь час відроджується: наслідки чорнобильської катастрофи продовжують хвилювати наших дітей // Надзвичайна ситуація. - 2004.- № 5.- С. 52-53.

Кіпоть В. Організаційні та економічні проблеми Чорнобильського виробничо-господарського комплексу // Економіка України. -2004. -№11. - С.90-94.

Костенко В. Закриття ЧАЕС : емоції і реалії // Україна молода. -2004. -16 грудня. - С. 11.

Левицький О.Б. Перша науково-практична конференція, присвячена 19 річниці Чорнобильської трагедії "Регіональні проблеми техногенно-екологічної безпеки в ХХ столітті" // Безпека життєдіяльності. -2005. -№ 7. - С. 33-36.

Матвієнко П. Чорнобильскі проблеми - під опіку єдиної центральної структури //Голос України. -2004. -22 квітня. - С. 5.

Михайлюкова Л. Відлуння Чорнобиля: До 20-ї річниці Чорнобильської трагедії //Народне слово.- 2006.- 18 квітня.- С.4.

Нецька Л. Зворотний бік Чорнобильської катастрофи // Військо України. -2003. -№ 3-4. - С. 34-35.

Онищенко Г. Борис Патон першим виступив проти будівництва Чорнобильської АЕС // Надзвичайна ситуація.- 2004.- № 2.- С. 60-63.

Панов В. Пост чорнобильський синдром // Надзвичайна ситуація.- 2005.- № 10.- С. 18-21.

Рой Ю. Справжні наслідки катастрофи невідомі // Надзвичайна ситуація.- 2005.- № 10.- С. 14-16.

Рубанець М. ЧАЕС - рана і біль планети // Україна і світ сьогодні. -2005. -22-28 квітня. - С. 6.

Рудик М. Вибух серця, або чого в той морок понесло... // Історія в школі. -2001. -№ 3-4. - С.9-12.

Ситник К. Атомна енергетика та екологічні імперативи // Краєзнавство. Географія. Туризм. -2006. -№ 7. - С. 3-5.

Ткаченко О. Слово "Чорнобиль" з пам'яті не стерти/ О. Ткаченко // Надзвичайна ситуація. -2005. -№ 12. - С. 18-19.

Токаревський В. Чорнобиль як національна ідея: Ретроспектива катастрофи на ЧАЕС та її наслідків у контексті пропозицій щодо їх подолання // Україна молода. -2003. -25 квітня. - С.4-5.

Чешко В.Ф. Глобальні трансформації адаптивної стратегії техногенної цивілізації. Чорнобиль як проблема практичної філософії // Безпека життєдіяльності. -2005. -№ 9. - С. 26-33.

Чигрин М. Людство у вічному боргу перед чорнобильцями...: 16 річниця трагедії // Вечірня газета. -2002. -26 квітня. - С.3.

Яковенко С.І. Принципи, організаційні форми та методи психологічної допомоги потерпілим від Чорнобильської катастрофи // Практична психологія та соціальна робота. -2005. -№ 2. - С. 13-20: табл.



Художня література

Алексієвич С. Чорнобиль: хроніка майбутнього/ Пер. З біл. О.Забужко.- К.:Факт, 1988.

Алексієвич С. Інтерв’ю автора з собою на тему прогаленої історії //Слово і час.- 1999.- № 4.

Барановський В.А. Україна : радіаційна небезпека -К. : Всеукраїнська екологічна Ліга, 2004.

Боднаренко Ю. Поема Івана Драча "Чорнобильська мадонна" у шкільному вивченні //Дивослово. - 1999. - №5. - С.34-39.

Горлач Л. Зона: Поема //Літературна Україна.- 1987.- 16 січня.

Городянський І. Непрочитаний „Чорнобиль” Світлани Йовенко // Слово і час.- 1998.- № 4-5.

Гундорова Т. Атомний дискурс і чорнобильська бібліотека, або як зустрілися Пашковський з Бодрійяром: Про книгу Алексієвич С. Чорнобильська молитва: Хроніка майбутнього // Кур'єр Кривбасу. -2004. -№ 174. - С. 149-162.

Загреба М. Пропусти Чорнобиль крізь серце : Фотокнига. -К.: Спалах, 2002. -120 с. : фотоіл.

Іван Драч. Поезія. Чорнобильська мадонна : Посібник для учнів 11 класу/ Авт.-уклад. В.О. Казакова. -Х.: Ранок, 2001. -47 с .

Йовенко С. Вибух: поема //Вітчизна.- 1987.- № 5.

Йовенко С. Переступити поріг. Правда і брехня про Чорнобиль: Роздуми над художньо-документальним фільмом Роллана Сергієчка „Поріг” // Літературна Україна.- 1988.- 1 грудня.

Йовенко С. Фенікс з чорнобильського попелу //Вітчизна.- 1996.-№ 4.

Йовенко С. Жінка у зоні: Повість // Вітчизна.- 1996.- № 4-5.

Кавуненко О. Чорнобильський нерв: [Роздуми над книгою "Мужність і біль Чорнобиля": Повість-хроніка. Поема. Вірші. - К.: Молодь, 1985. - 144 с.] //Дніпро. - 1988. - №10. - С.134-137.

Картер Т. Думки чужинки про Чорнобиль: Вірші / Террі Анн Картер; Пер. з англ. Л.Палій // Кур'єр Кривбасу. -2005. -№ 193. - С. 216-217.

Книга Скорботи України. Т. 1. Кіровоградська область / Голова ред. кол. : І.О.Герасимов ; Передмова Є.Осадчого, В. Пустового, Т.Александрової. -Кіровоград: Центр.-Укр. вид-во, 2003. -640 с .

Книга Скорботи України. Т. 2. Кіровоградська область / Голова ред. кол. : І.О.Герасимов ; Передмова Є. Осадчого, Т. Александрової. -Кіровоград: ВАТ "Кіровоград.вид-во", 2004. -527 с.

Ковалевская Л. Чернобыль «ДСП».- К.: Абрис, 1995.

Ковалевская Л.А. Чернобыльский дневник (1986-1987 гг.): Заметки публициста.- К.: Рад. письменник, 1990.

Коваленко А., Рисованный Ю. Чернобыль – каким его видел мир.- К.:Молодь, 1989.

Костенко Л. Вибране.- К.: Дніпро, 1989.

Костенко Л.В. Атомний Вій опустив бетонні повіки: Вірш //Костенко Л.В. Вибране. - К., 1989. - С.537.

Костенко Л.В. Загадили ліси і землю занедбали: Вірш //Костенко Л.В. Вибране. - К., 1989. - С.538.

Костенко Л. Зона відчуження: Фрагмент з повісті // Літературна Україна.- 1995.- 27 березня.

Костін І.Ф. Чорнобиль : сповідь репортера : Фотоальбом . -К.: Мистецтво, 2002. -320 с. : фотоіл.

Кулиняк Д. Мічені атоми: Поема // Вітчизна.- 1990.- № 4.

Луків М. Біль і пам ять: Поема //Дніпро. - 1997. - №12. - С.38-40.

Луків М.В. Зона: Вірші //Дніпро. - 1992. - №1. - С.4.

Малишевський І. Володимир Шевченко: від Кулунди до Чорнобиля // Вітчизна.- 1987.- № 9.

Медведєв Г.И. Чернобыльская тетрадь: Докум. Повесть.- К.: Дніпро, 1990.

Мужність і біль Чорнобиля: Повість-хроніка. Поеми. Вірші.- К.:Молодь, 1988.

Одинець М.С. Чернобыль: дни испытаний.- М.: Юрид. Лит., 1988.

Олійник Б. Дорога на Чорнобиль: Вірші //Олійник Б. Поворотний круг. - К., 1989. - С. 33-35.

Олійник Б. Сім: Поема // Літературна Україна.- 1987.- 17 вересня.

Олійник Б. Чорнобиль.Третій ядерний удар // Дніпро. -2002. -№ 5-6. - С.133-136.

Перепустка в зону 1986-2001: Вірші про Чорнобиль // Вітчизна. -2001. -№ 3-4. - С.12-14.

Перепустка в зону:Поет. Антологія Ю.Каплана.- К.РИФ, 1996.

Чернобыльский репортаж: Фотоальбом.- М.: Планета, 1988.

Чорнобиль. Дні випробувань: Книга свідчень.- К.: Рад. Письменник, 1987.

Чорнобиль - поруч : Фотоальбом -К.: Дніпро, 2000. -199 с. : фотоіл.

Щербак Ю.Чернобыль: Документ. Повествование.- М.: Сов.писатель, 1991.

Яворивский В. Полынь: Роман.- М.:Известия, 1989.

Сценарії

Кудлач І.А. Запам'ятайте їхні імена: Літературно-музична композиція. Сценарій // Все для вчителя. -2001. -№ 11-12. - С.79.

Чорнобиль не має минулого: Сценарій // Позакласний час. -2002. -№ 7. - С.13-15.

Собко І. Трагедія Чорнобиля-біда нашого народу: Урок позакласного читання. Сценарій // Українська мова і література в школі. -2002. -№ 2. - С.37-39.

Фіщенко Н.В. І гіркота пече полинна...: Сценарій // Позакласний час. -2004. -№ 5-6. - С.117 – 118.

Шпак Є. Уроки Чорнобиля людству: Сценарій // Шкільна бібліотека. -2003. -№ 11. - С.27-28.

Мироненко Л. Земле рідна, понівечена скрипко моя: Сценарій/ Л. Мироненко // Позакласний час. -2005. -№ 5-6. - С. 35-44.

Сайти

http://www.eco.com.ua/cgi-bin/index.cgi?id=1794-Безмовні жертви Чорнобиля

http://www.sukraine.kharkov.ua/ch1005.html - Спадок Чорнобиля: медичні, екологічні та соціально-економічні наслідки

http://forum.evpanet.com/lofiversion/index.php/t98 - Аварія на ЧАС: спогади

http://lib.org.ua/ua/media/events/75073.html - Чорнобиль: як це було

http://www.chnpp.gov.ua/articles.php?lng=au&pg=28 - Детально про ЧАЕС: документи , фотографії, міжнародні проекти

http://www.souzchernobyl.com/ - Сайт присвячено соціальним проблемам чорнобильців, питанням, пов'язаним з усіма аспектами Чорнобильської катастрофи й екологічних проблем. На сайті: закони і документи про Чорнобиль, історія аварії, Чорнобильська АЗС, Союз Чорнобиль Україна, музей, книги, доповіді, статті, фотографії, газети

http://www.chornchildren.narod.ru/children.html - Міжнародна благодійна організація “Чорнобиль – Діти Чорнобиля”, На сайті подано інформацію про Асоціацію, її діяльність

http://checo.iatp.org.ua/ - Громадське обєднання “Чорнобиль – Еко”, Історія створення, програми: допомога потерпілим від аварії на ЧАЕС, захист навколишнього середовища; членство, склад правління

http://iph.bdg.by/iniciativs.html - Найбільший довідник в Інтернеті. Громадські організації, які допомагають чорнобильцям: мережеві адреси, описи, інші координати

http://www.kmu.gov.ua/nuclear/control/uk/index - Державний комітет ядерного регулювання України

http://www.vz.kiev.ua/med/16-05/1.shtml - Україна до і після аварії на ЧАЕС

http://www.visnyk.org.ua/sections/chornobyl/ - Зона відчуження повертається до життя

http://www.hippocrat.com.ua/investigations/ukraine - Чорнобильська катастрофа з позицій впливу на біологічну систему

http://www.likar.info/news/showfull.php?ntype=1&ni...- основні аспекти Чорнобильської проблематики

http://www.un.kiev.ua/ua/chornobyl/experts.htm - Чорнобильська програма ООН

http://www.ic-chernobyl.kiev.ua/album/ - Історія Чорнобильської землі

http://postup.brama.com/010426/63_2_3.html - Наталя Павлюкова. Забудьте Чорнобиль! (стаття)

http://postup.brama.com/010426/63_1_2.html - Катерина Сліпченко. Чорнобиль назавжди (стаття)

http://vgazeta.kw.ukrtel.net/history/xxcen/26041516.php -Чорнобиль. Як це було

http://vgazeta.kw.ukrtel.net/ekonomy/ukraine/- Новий Чорнобиль неможливий

http://www.slovnyk.org/txt/khromejchuko/02.html Чорнобиль у моїй душі

http://www.zustrich.lviv.ua/chornobyl.html - Бібліотечка.Чорнобиль. Боріс Брін. Жертвам Чорнобиля присвячую

poetry.uazone.net/default/ pages.phtml?place=hdal&page=hdal012 – Гдаль В. Вірш про Чорнобильську катастрофу

http://www.temnik.com.ua/criticism/3df9ad8f34473 - Чорнобиль став історією?

uk.wikipedia.org/wiki/ - Перша згадка про Чорнобиль. Історія міста

www.chornobyl.net/uk/qna/ - Чорнобиль у запитаннях і відповідях

www.galaxy.com.ua/svit/ipa/jornal/zhurnal8.htm - Про музей “Чорнобиль” у Києві, який став музеєм національної трагедії, музеєм-памяттю

www.podrobnosti.ua/projects/ azhur/2006/04/03/302588.html – Чорнобиль - 20 років потому

www.obriy.pib.com.ua/2003/17_03/07.shtml - Чорнобиль: нові документи про причини аварії на ЧАЕС

http://memorial.kiev.ua/zhurnal/01_2001.html - Чорнобильська трагедія в документах і матеріалах

www.universum.org.ua/journal/2002/sayenk_3.html - Планетарний Чорнобиль: проблеми свідомості і ментальності

www.e-inform.pl.ua/cntnt/37/doli.shtml - 25k - Чорнобиль у спогадах
Іменний покажчик

Алексієвич С

Барановська Н

Барановський В.А.

Боднаренко Ю.

Васюта С.І.

Горлач Л.

Городянський І.

Грабовський В.А.

Гузій А.І

Гундорова Т.

Драч І.

Дяків Т.

Завгородній Ю.

Загреба М.

Йовенко С.

Кавуненко О.

Картер Т


Качинський А.Б

Кириленко М

Кіпоть В

Ковалевська Л.А.

Коваленко А.

Костенко В

Костенко Л.

Костін І.Ф.

Кудлач І.А.

Кулиняк Д.

Левицький О.Б.

Луків М.


Малишевський І.

Матвієнко П

Медведєв Г.И.

Мироненко Л.

Михайлюкова Л.

Нецька Л.

Одинець М.С.

Олійник Б.

Онищенко Г

Панов В


Рой Ю

Рубанець М.

Рудик М.

Ситник К.

Собко І

Ткаченко О.



Токаревський В.

Фіщенко Н.В.

Чешко В.Ф.

Чигрин М


Шпак Є

Щербак Ю.

Яворівський В.

Яковенко С.І.


Покажчик використаних періодичних видань

Безпека життєдіяльності

Вечірня газета.

Військо України

Вітчизна

Все для вчителя

Голос України

Дивослово

Дніпро

Екологічний вісник



Економіка України

Історія в школі

Краєзнавство. Географія. Туризм

Кур'єр Кривбасу

Літературна Україна

Надзвичайна ситуація.

Позакласний час

Практична психологія та соціальна робота

Слово і час

Сучасність.

Україна молода

Українська мова і література в школі

Український історичний журнал

Урядовий кур'єр

Україна і світ сьогодні

Шкільна бібліотека


Зміст

Вступ 3

Історична довідка 3

Хронологія аварії 4

Бойові подвиги 6

Техногенна катастрофа 8

Людська трагедія 9

Минулий досвід та висновки 10


Закриття Чорнобильської АЕС 10

Відлуння Чорнобиля на Кіровоградщині 11

Публікації на шпальтах періодичних видань та у книгах 12

Законодавча база 12

Про Чорнобиль 14

Художня література 15

Сценарії 17

Сайти 17

Іменний покажчик 19

Покажчик використаних періодичних видань 21

Над випуском працювали:

Гурба Л.В.

Товстопят Н.С.

редактор: Коваленко О.Ф.

Відповідальна за випуск:

Савенко Л.М.

Кіровоградська Обласна бібліотека для юнацтва

25006 м. Кіровоград

вул.. Декабристів, 6/15

тел.: 22-77-93


http//www.lib.kr.ua

e-mail:bbojchenka@yandex.ru

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка