Це організми, які не мають чітко диференційованого ядра, а містять його аналог



Скачати 35.01 Kb.
Сторінка2/7
Дата конвертації18.08.2021
Розмір35.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7
Рикетсії. Це прокаріотичні мікроорганізми з родини Rickettsiaceae, що одержали свою назву від прізвища американського дослідника Г. Рікетса, який загинув від лабораторного зараження висипним тифом.

Рикетсії - дрібні плеоморфні бактерії розміром 0,3-0,6 х 0,4-2 мкм. Їх поділяють на чотири морфологічних типи: кокоподібні, паличкоподібні, бацилярні та ниткоподібні. Вони мають типову структуру бактеріальної клітини. У них є оболонка, цитоплазма, нуклеоїд. Будова їх клітинної стінки ідентична грамнегативним бактеріям. Рикетсії нерухомі, не утворюють спор і капсул. Вони містять велику кількість ліпідів (до 46 %), тому використання методу Грама для їх фарбування обмежене. Найчастіше для цього слугують методи Романовського-Гімзи (мікроби фарбуються в голубий колір, а ядерна субстанція - в червоний), Здродовського (рикетсії рубіново-червоні, а клітинні елементи - блідо-голубі), негативне контрастування Айзенберга (незафарбовані рикетсії чітко виявляються на голубому фоні). На поживних середовищах рикетсії не ростуть, їх можна культивувати в організмі лабораторних тварин, у жовтковому мішку курячого зародка, у легенях білих мишей, у кишечнику вошей. Рикетсії - унікальні прокаріотичні мікроорганізми. У них поєднуються біологічні властивості прокаріотичних живих систем і вірусів. З першими їх єднає типова будова клітини, а з вірусами - те, що вони є облігатними внутрішньоклітинними паразитами, а також високий вміст ліпідів у цитоплазмі та клітинній стінці. Більшість рикетсій непатогенні для людини. Вони паразитують на членистоногих. Однак деякі види здатні викликати важкі захворювання у людей, які називаються рикетсіозами. Серед них висипний тиф, марсельська лихоманка, гарячка Цуцугамуші, Ку-гарячка та інші. Збудниками цих та інших рикетсіозів є Rickettsia provazekii, R. typhi, R. tsutsugamushi, Coxiella burnetii.

Велику роль у передачі та розповсюдженні рикетсій відіграють воші, блохи та кліщі.

Хламідії. Хламідії є дрібними, кокоподібними, нерухомими бактеріями. Вони аспорогенні, не утворюють капсул, грамнегативні. Належать до родини Сhlamydiaceae. Не ростуть на живильних середовищах, є облігатними внутрішньоклітинними паразитами. Поза клітиною людини вони існують у вигляді маленьких тілець діаметром до 0,3 мкм. Протягом свого життєвого циклу хламідії проходять три стадії існування в клітині, утворюючи елементарні, ініціальні та проміжні тільця. Тривалість циклу розвитку хламідії - 36-72 год.

Хламідії (Chlamydia trachomatis, C. psittaci) здатні викликати небезпечні захворювання у людини: трахому, паховий лімфагранульоматоз, уретрити, кон’юнктивіти новонароджених, бленорею з включеннями, орнітоз, пневмонію, поліартрит, гастроентерит, менінгоенцефаліт.



Мікоплазми. Мікоплазми є аспорогенними прокаріотичними організмами, які не мають ригідної клітинної стінки. Вони - поліморфні, сферичні або овоїдні утворення діаметром до 0,2 мкм, однак бувають і клітини діаметром до 1,5 мкм і більше. Мікоплазми не утворюють спор, грамнегативні. Вони мають типову будову бактеріальної клітини, але в них відсутня клітинна стінка. Мікоплазми вибагливі до живильних середовищ, вимагаючи додавання до них холестеролу, нативного білка, пуринових та піримідинових основ та інших компонентів. Вони часто зустрічаються в стічних водах, грунті, паразитують в організмі людини і тварин. У людини вони спичиняють пневмонії, бронхіоліти, ангіни, уретрити, простатити, ураження придатків матки, артрити, ендокардити тощо. Найчастіше захворювання викликають Mycoplasma pneumoniae, M. hominis, Ureaplasma urealyticum.

Патогенні найпростіші. Об’єктом дослідження в мікробіології виступає група еукаріотичних мікроорганізмів, які називаються найпростішими. Вони належать до типу Protozoa і, відповідно, класів саркодових, джгутикових, споровиків та інфузорій.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка