База тестових питань для підготовки до іспиту з внутрішніх хвороб 4 курс



Скачати 93.39 Kb.
Дата конвертації10.01.2022
Розмір93.39 Kb.
#21571
Perelik exam testiv do ispity z vnutrischnoi meditsiny
МР Скриннг ВА 2018 укр

База тестових питань для підготовки до іспиту з внутрішніх хвороб

4 курс
1. 83-річна жінка скаржиться лікарю на постійне відчуття стомленості. Гематокрит 35%. Мазок крові показує макроцитарні клітини. У пацієнтки проблеми з грошима і в основному вона споживає лише хліб. Споживає лише воду та порошковий апельсиновий сік. Не може дозволити собі купити вітаміни. Дефіцит чого ймовірніше у даної хворої?

A. Фолієвої к-т

B. Заліза

C. Вітаміну РР

D. Вітаміну С

E. Вітаміну К

2. 48-річна жінка потрапляє на повторний прийом до гінеколога, котрий направив її на обстеження крові на виявлення анемії, через її скарги на втомлюваність. В анамнезі діабет 1 типа. При обстеженні виявлено диспепсію та парестезію нижніх кінцівок. Вона приймає метформін 2 рази/д та лізиноприл 1 р/д. Знижена також вібраційна чутливість нижніх кінцівок. Гематокрит 28% гемоглобін 90 г/л. Сироватковий В12 знижений. В периферичному мазку - макроцитоз та гіперсегментовані нейтрофіли. Які з наступних кроків є правильним у веденні пацієнта

A. Антитіла до власного внутрішнього фактору

B. Внутрішньо-м’язеві ін’єкції В12

C. Рівень метималонової кислоти

D. Пероральний прийом В12

E. Тест Шилінга


3. 50-річна жінка має хворобу Крона в анамнезі. Скаржиться на поколювання та зниження чутливості в ногах. Вона також відмічає, що хитається коли стоїть рівно. Проблема турбує вже кілька місяців. Неврологічний огляд без особливостей. ЧСС 100 уд/хв, АТ 100/60 мм рт ст. Гематокрит 26% при MCV 130 fL. В мазку крові – анізоцитоз та пойкілоцитоз з макроцитами та полісегментованими нейтрофілами. Лейкоцитів - 4*109/л , тромбоцитів - 140*109. Що з наступного є найімовірнішим діагнозом?

A. Апластична анемія

B. Дефіцит кобаламіну

C. Дефіцит фолієвої кислоти

D. Мієлодисплазія

E. Мієлофіброз


4. 65-річна жінка на прийомі у лікаря через втрату ваги протягом останніх 3 місяців. Вона також скаржиться на відчуття печіння язика, втомлюваність, анорексію та абдомінальний біль. Шкірні покриви та видимі слизові у жінки бліді. При дотику гострим предметом до великого пальця ноги чутливість знижена. Гематокрит 35%. Гастроскопія показала сглаженість складок на великій кривизні шлунку. Взята біопсія стравоходу та шлунку і відправлена на дослідження. Що вірогідно буде виявлено при подальшому обстеженні?

A. Відхилення при дослідженні на стимуляцію секретина

B. Позитивний тест на приховану кров в стільці

C. Важка дизплазія взятого біоптату

D. Значно знижено рівень кобаламіну

E. Сироватковий рівень фолієвої кислоти 1,4 нг/мл (нормальний, > 1, нг/мл)

5. 45-річний чоловік пройшов медичний огляд. Фізикальне дослідження патологічних змін не виявило. Гематокрит 25%. Мікроскопія мазка периферичної крові виявила еритроцити зменшеного розміру. Клітини різні за розміром, деякі мають змінену форму. Колірний показник не змінений. Кількість ретикулоцитів зменшена. Яка найймовірніша причина анемії у хворого?

A. Низький рівень заліза сироватки

B. Низька залізозв'язувальна здатність плазми

C. Низький рівень фолієвої кислоти

D. Низька середня концентрація гемоглобіну в крові (MCHC)

E. Низький рівень вітаміну B12

6. У хворої 27 років скарги на носові кровотечі, множинні синці на шкірі передньої поверхні тулуба і кінцівок, різка загальна слабість. В крові: Hb - 74 г/л; рет. - 16%; Ер. - 2,5*1012/л; тромбоцити -30*109/л; ШОЕ - 25 мм/год. Що є найбільш ефективним в лікуванні даної ситуації?

A. Спленектомія.

B. Препарати заліза.

C. Переливання крові.

D. Цитостатики.

E. Вітамін В12.


7. Хвора 46 років лікувалась з приводу менорагії. Порушення циклу почалося півроку тому. Об'єктивно: шкіра і слизові бліді. Передні шийні лімфовузли трохи збільшені. Тони серця ритмічні, систолічний шум в усіх точках аускультації. Живіт м'який, печінка +2 см ; селезінка + 5 см . В крові: Hb - 86 г/л; Ер. - 2,8*1012 /л; КП - 0,9; Л. - 2,5*109 /л ; п/я - 1%; с/я - 29%; еоз. - 0%; баз. - 0%; лф. - 57%; мон. - 11%; бл.кл-2% ШОЕ - 32 мм/год. Яке дослідження найбільш вірогідно підтвердить діагноз?

A. Дослідження кісткового мозку.

B. Визначення тромбоцитів у крові.

C. Лужна фосфатаза.

D. Кисла фосфатаза.

E. Пункційна біопсія лімфатичного вузла.

8. У 75-річного чоловіка дисемінований рак передміхурової залози. Його спостерігають вдома, оскільки він відмовився від будь-якого подальшого радикального протиракового лікування. У аналізі крові зменшення рівня гематокриту з попереднього 42% до 25% протягом 2-місячного періоду. Мікроскопія мазка периферичної крові показала нормохромію, анізоцитоз, пойкілоцитоз та макроцитоз еритроцитів. В мазку також виявлено поодинокі незрілі мієлоїдні клітини. Анемія цього пацієнта найкраще класифікується як:

A. Аутоімунна анемія

B. Спадкове порушення синтезу гемоглобіну

C. Мегалобластна анемія

D. Вітаміно-дефіцитна анемія

E. Анемія, викликана дефектом мембран еритроцитів


9. 23-х річний чоловік прийшов до лікаря через запаморочення, втому і сплутаність свідомості. Хворіє протягом року на епілепсію, для лікування призначався фенітоїн. Останній напад був 6 місяців тому. Він не курить. Випиває від 2 до 3 склянок пива у вихідні. Його температура становить 37,50C (99,5* F). Кров'яний тиск становить 130/65 мм рт. пульс 90 уд/хв. Огляд не вказує ніяких відхилень. Лабораторні дослідження:

Гемоглобін 92 г/л; Тромбоцити 200*109/л; Лейкоцити 4*109/л; Гранулоцити 58%; Лімфоцити 30%; Моноцити 5%; Середній об’єм еритроцитів (MCV): 105 fL; MCHC 35%; MCH 33.6 пг/кл; Гомоцистеїн у плазмі: підвищений. Метилмалова кислота у сечі : нормальна. Що з нижче перерахованого є наступним кроком в діагностиці для визначення лікування?

A. Припинити фенітоїн

B. Замісна терапія фоєлієвою кислотою

C. Вимірювання рівнів вітаміну B12 в сироватці

D. Вимірювання рівнів фолату в сироватці


10. Хвора 60 років скаржиться на слабкість, запаморочення, тяжкість у верхній половині живота, парестезії кінцівок пальців рук та ніг. Об'єктивно: жовтизна шкіри, язик малинового кольору, гладкий. Гепатомегалія. В крові: Hb - 90 г/л; Ер. - 2,3/л; рет. - 0,2%; КП - 1,2; макроцитоз; тільця Жоллі, кільця Кебота. Який препарат для лікування найбільш доцільний?

A. Фероплекс.

B. Еритроцитарна маса.

C. Вітамін В12

D. Преднізолон.

E. Дисферал.


11. Хворий на виразкову хворобу 12-палої кишки звернувся зі скаргами на слабкість, задишку при незначному навантаженні, бажання їсти крейду. Об'єктивно: блідий, трофічні зміни шкіри. В крові: Hb - 90 г/л; Ер. - 3,3 /л; КП - 0,75; рет. - 2%; залізо крові - 5,6 мкмоль/л. Яке ускладнення розвинулося у хворого?

A. Залізодефіцитна анемія.

B. Гемолітична анемія.

C. Еритремія.

D. Апластична анемія.

E. B12- фолієводефіцитна анемія.


12. Чоловік 37 років скаржиться на періодичні напади болю у правому підребер'ї, які з'явились 2 роки тому, слабкість. З 16 років періодично відмічав іктеричність шкіряних покровів. Об'єктивно: шкіряні покрови та слизові іктеричні, язик обкладений, лімфатичні вузли не збільшені, живіт болісний та напружений у правому підребер'ї. Гепатоспленомегалія. В крові: Ер. - 2,4 /л; Hb - 84 г/л; КП - 1,0; рет.- 22%; осмотична резистентність еритроцитів знижена; мікросфероцитоз; ШОЕ - 22 мм/год. Білірубін непрямий - 56 мкмоль/л. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Хронічний гепатит.

B. Аутоімунна гемолітична анемія.

C. Доброякісна гіпербілірубінемія.

D. Спадковий мікросфероцитоз

E. Хвороба Маркіафави–Мікелі.


13. Жінка 57 років відмічає слабкість, задишку , відсутність апетиту, рідкий кал. Хворіє протягом двох років. Об'єктивно: шкіра бліда, склери субіктеричні, язик яскраво-червоний з тріщинами. Лімфатичні вузли не збільшені. Пульс - 100/хв; АТ - 105/70 мм рт. ст. Печінка +3 см; селезінка не пальпується. У крові: Ер. - 1,2/л; Hb - 56 г/л; КП - 1,4; макроцити; Л. - 2,5/л; еоз. - 1%; ю. - 1%; п/я - 8%; с/я - 47%; лф. - 38%; мон. - 4%; рет. - 0,1%; Тр. - 100/л; ШОЕ 20 мм/год; непрямий білірубін 26 ммоль/л. Які зміни в пунктаті кісткового мозку слід очікувати?

A. Переважання мегалобластів.

B. Збільшення кількості сідеробластів.

C. Гіперплазію еритроїдного ростка.

D. Наявність бластних клітин.

E. Переважання лімфоїдної тканини.


14. Чоловік 62 років скаржиться на слабкість, жар у язиці, заніміння нижніх кінцівок Об'єктивно: шкіра бліда з субіктеричним відтінком, язик яскраво-червоний, смакові сосочки зглажені. Печінка +3 см. При гастроскопії - атрофія слизової оболонки. У крові: Ер. - 1,2*1012/л; Hb - 56 г/л; КП. – 1,4; макроцитоз; Л – 2,8*109/л; еоз. - 2%; п/я - 4%; с/я - 50%; лф. - 42%; мон. - 5%; рет. - 0,1%; Тр. - 120*109/л; ШОЕ - 26 мм/год; білірубін - 29 ммоль/л, непрямий - 26 ммоль/л. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. В12-дефіцитна анемія.

B. Залізодефіцитна анемія.

C. Гіпопластична анемія.

D. Гемолітична анемія.

E. Фолієво-дефіцитна анемія.


15. Жінка 35 років доставлена у клініку після втрати свідомості на вулиці. Скаржилась на різку слабкість, запаморочення. Менструація – 3-й день. Об'єктивно: різка блідість шкіри з лимонним відтінком, на шкірі передпліч та стегон крововиливи у вигляді плям, лімфатичні вузли не збільшені. Пульс - 100/хв. АТ - 90/60 мм рт. ст. Печінка та селезінка не збільшені. В крові: Ер. - 1,5/л; Hb - 42 г/л; КП. - 0,8; рет. - 0,1%; Тр. - 50 /л; Л. - 2,0/л; еоз. - 1%; п/я - 1%; с/я - 45%; лф. -51%; мон. - 2%; ШОЕ - 45 мм/год. Аналіз сечі без патології. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Хвороба Верльгофа

B. Апластична анемія.

C. Залізодефіцитна анемія.

D. Геморагічний васкуліт.

E. Постгеморагічна анемія.

16. Жінка 59 років госпіталізована в гематологічне відділення зі скаргами на загальну слабкість, швидку втомлюваність, парестезії в пальцях рук та ніг, підвищення температури тіла до 37,5°С. Об'єктивно: склери субіктеричні; печінка на 1 см виступає з-під реберної дуги. В аналізі крові: Ер. - 2,5/л; Hb - 90 г/л; КП - 1,1; Л. - 2,5/л; Тр. - 152/л; рет. - 0,6%. Білірубін - 38 мкмоль/л, з переважанням непрямого. Мієлограма - мегалобластний тип кровотворення. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Фолієводефіцитна анемія.

B. Вроджена гемолітична анемія.

C. Набута гемолітична анемія.

D. В12-дефіцитна анемія

E. Залізодефіцитна анемія


17. У хворого 19 років протягом останніх 2 місяців відмічаються наростаюча кволість, шкірні геморагії, носові кровотечі, субфебрильна температура. Лімфатичні вузли, печінка, селезінка не збільшені. В крові: Hв - 50 г/л; Еритроцити - 1,5/л; ретикулоцити - 0,2%; КП - 0,9; Лейкоцити - 1,8/л; паличкоядерні - 1%; сегментоядерні - 38%; еозинофіли -1%; лімфоцити - 55%; моноцити - 5%; Тромбоцити - 30/л; ШОЕ - 60 мм/год; сироваткове залізо - 15 мкмоль/л. Який найбільш ймовірний діагноз?

A. Апластична анемія.

B. Гострий лейкоз.

C. Гемолітична анемія.

D. В12- дефіцитна анемія.

E. Залізодефіцитна анемія.


18. Жінка 39 років вперше протягом чотирьох місяців відмічає запаморочення, задишку, м’язову слабкість, бажання їсти крейду. В анамнезі: фіброміома матки, маткові кровотечі. У крові: Hb - 80 г/л; Ер. - 2,2 /л; КП - 0,7; ШОЕ - 28 мм/год; анізоцитоз; пойкілоцитоз; сироваткове залізо - 6,0 мкмоль/л. Який найбільш ймовірний діагноз?

A. Гемолітична анемія.

B. В12-дефіцитна анемія.

C. Гіпопластична анемія.

D. Талассемія.

E. Залізодефіцитна анемія


19. Жінка 54 років скаржиться на слабкість, оніміння кінчиків пальців, хитку ходу, печію в язиці. Об’єктивно: температура тіла 36,6°С; ЧД - 20/хв; пульс – 100/хв; АТ - 110/70 мм рт. ст. Шкіра бліда із жовтуватим відтінком. Язик яскраво-червоного кольору, сосочки згладжені. Систолічний шум над верхівкою серця. В крові: Hb - 58 г/л; Ер. - 2,3 /л; ретикулоцити - 2%; КП - 1,3; макроцитоз; пойкілоцитоз; анізоцитоз; Л. - 2,8 /л; ШОЕ - 40 мм/год; Тр. - 120 /л. Який фактор є провідним в розвитку анемії у цієї хворої?

A. Порушення процесів диференціації еритроїдних клітин.

B. Порушення синтезу гемоглобіну.

C. Порушення транспорту заліза з ретикулоендотеліального депо.

D. Пригнічення нормальних пагонів кровотворення.
20. У чоловіка 52 років, що страждає ерозивним гастритом, прогресує слабкість, серцебиття, запаморочення. Об'єктивно: блідість і сухість шкіри та слизових оболонок, ангулярний стоматит. Пульс - 104 уд/хв, тони серця приглушені, систолічний шум біля верхівки і основи серця. АТ - 130/75 мм рт. ст. Печінка й селезінка не пальпуються. В крові виражена гіпохромна анемія. Який патогенетичний фактор може бути найважливішим у розвитку анемії в даному випадку?

A. Дефіцит вітаміну В12.

B. Інтоксикація.

C. Гемоліз еритроцитів.

D. Хронічна крововтрата

E. Дефіцит фолієвої кислоти.


21. У хворого на хронічний лімфолейкоз збільшилася загальна слабкість, з'явилась жовтяниця. В крові: Ер. - 2,1/л; Hb - 65 г/л; КП - 1,0; рет. - 5%. Білірубін загальний - 80,3 мкмоль/л, неконьюгований - 65,3 мкмоль/л. Який ведучий патогенез зниження гемоглобіну?

A. Аутоімунний гемоліз.

B. Пригнічення ерітроїдної гілки гемопоезу.

C. Дефіцит еритропоетину.

D. Дефіцит фолієвої кислоти.

E. Порушення порфіринового обміну.


22. Хвора 50 років скаржиться на слабкість, запаморочення, мерехтіння «цяточок» перед очима. Шкіра та слизові з легкою іктеричністю. Печінка виступає з під краю реберної дуги на 4 см, тверда, чутлива; селезінка - на 8 см, щільна. В крові: Ер. - 2,2/л; Hb - 80 г/л; рет. - 50:1000; Л. - 6,0/л; еоз. - 3%; п/я - 6%; с/я - 62%; лф. - 20%; мон. - 8%; ШОЕ - 30 мм/год; осмотична резистентність еритроцитів - 0,52%-0,56%,; білірубін крові - 42 мкмоль/л, прямий - 4 мкмоль/л, непрямий - 38 мкмоль/л. Аналіз сечі - реакція на уробілін різко позитивна, жовчні пігменти відсутні. Реакція Кумбса позитивна. Найбільш вірогідний діагноз?

A. Аутоімунна гемолітична анемія.

B. Агранулоцитоз.

C. Нічна гемоглобінурія.

D. Хвороба Мінковського–Шоффара.

E. Хвороба Жильбера.


23. Пацієнт скаржиться на слабкість, відсутність апетиту, біль та печіння у язику, оніміння дистальних відділів кінцівок, проноси. Об’єктивно: шкіра бліда з лимонно-жовтим відтінком, обличчя одутле, коричнева пігментація у вигляді «метелика», на язику яскраво-червоні ділянки. Печінка на 3 см нижче краю реберної дуги, м’яка. В крові: Ер. - 1,5/л; КП - 1,2; Л. - 3,8/л; Тр. - 180/л; еоз. - 0%; п/я - 1%; с/я - 58%; лф. - 38%; мон. - 3%; макроцитоз еритроцитів; ШОЕ - 28 мм/год. Якому діагнозу відповідає ця клінічна картина?

A. Залізодефіцитна анемія.

B. В12-дефіцитна анемія

C. Апластична анемія.

D. Гострий еритромієлоз.

E. Хронічна надниркова недостатність.


24. Жінка 26 років скаржиться на загальну слабкість, підвищену ламкість нігтів, випадіння волосся. Об’єктивно: пульс - 94/хв.; АТ - 110/70 мм. рт. ст. Шкіра бліда. В крові: Hb - 90 г/л; Ер. - 3,5*1012/л; КП - 0,7; ШОЕ - 20 мм/год. Сироваткове залізо - 8,7 мкмоль/л. Яке призначення доцільно зробити цій хворій?

A. Препарати заліза per os.

B. Препарати заліза парентерально.

C. Вітамін В12 в/м.

D. Переливання цільної крові.

E. Переливання еритроцитарної маси.


25. В пацієнтки 36 років невелика жовтяниця, слабість, періодичні запаморочення, серцебиття, селезінка виступає на 2,5 см нижче реберної дуги. Сеча кольору міцного чаю. Кал темно-коричневого кольору. В крові нормохромна анемія з ретикулоцитозом 40:1000. В аналізі сечі реакція на уробілін різко позитивна, жовчні пігменти відсутні. Яке дослідження необхідно зробити для встановлення діагнозу?

A. Визначення осмотичної стійкості еритроцитів.

B. Визначення сироваткового заліза крові.

C. Визначення змісту вітаміну В12.

D. Електрофорез білків сироватки крові.

E. Стернальну пункцію.


26. Хворий 17 років скаржиться на загальну слабкість, біль в кістках, підвищену температуру тіла. При обстеженні виявлене системне збільшення лімфовузлів, гепато-лієнальний синдром. В крові: Ер - 2,2*1012 /л; Hb - 67 г/л; Тр. - 45*109/л; Л. - 5,6 /л; бластні кл. - 87 %; п/я -1%; с/я-7%; лф. - 5%; ШОЕ - 55 мм/год. Ваш діагноз?

A. Гостра лейкемія.

B. Хронічно мієлоідна лейкемія.

C. Хронічна лімфоцитарна лейкемія.

D. Гіпопластична анемія.

E. Агранулоцитоз.


27 Хвора 36 років звернулась у зв’язку з появою синців на тілі, кровоточивістю ясен, загальною слабкістю. Місяць тому важке побутове отруєння отрутохімікатом (назви не пам’ятає). Впродовж 7 років працює в контакті з продуктами переробки нафти, зокрема, бензолом. В крові: Ер. - 3,2*1012 /л; Л. - 2,7 /л; Тр. - 70 /л. Яка патологія найбільш ймовірна?

A. Інтоксикація фосфорорганічним отрутохімікатом.

B. Інтоксикація бензолом

C. Інтоксикація хлорорганічним отрутохімікатом.

D. Інтоксикація отрутохімікатом, що містить ртуть.

E. Синдром хронічної втоми.


28. Хвора 62 років поступила у комі. В крові: Hb - 28 г/л; Ер. - 0,7*1012/л; КП - 1,1; макроцитоз; рет. - 0,2%; анізоцитоз і пойкілоцитоз; лейкопенія; тромбоцитопенія. У кістковому мозку: мегалобластний тип кровотворення. Назвіть препарат для базисного лікування хворої:

A. Преднізолон.

B. Ціанкобаламін.

C. Ферромплекс.

D. Феррум-ЛЕК.

E. Вітамін В6.


29. Жінка 43 років на протязі двох років відмічає загальну та м’язову слабкість, задишку, запаморочення, ламкість волосся та нігтів. В анамнезі - фіброміома матки, маткові кровотечі. У периферичній крові знижений гемоглобін, еритроцити; КП - 0,76; анізоцитоз; пойкілоцитоз. Який з діагнозів найбільш вірогідний?

A. Залізодефіцитна анемія.

B. B12- дефіцитна анемія.

C. Аутоімунна гемолітична анемія.

D. Апластична анемія.

E. Анемія у хворої на гіпотиреоз.


30. Жінка, 28 років, скаржиться на слабкість, серцебиття та задишку при ході, спотворення смаку. В анамнезі менорагії. Об'єктивно: шкіра та слизові бліді, невелика болісність. Печінка та селезінка у нормі. В крові: Ер. - 3,1*1012/л, Hb - 60 г/л, КП - 0,65, Л - 4,0*109/л, ШОЕ - 22 мм/год. Які додаткові дослідження доцільно провести, щоб встановити діагноз?

A. Сироваткове залізо та рівень феритину.

B. Кислотність шлункового соку.

C. Копрограмма.

D. Пробу Кумбса.

E. Реакція Грегорсена з бензидином.


31. Жінка 48 років скаржиться на слабкість, серцебиття та задишку при ході, В анамнезі після перенесеної токсикоінфекції часто непокоять здуття живота, зрідка проноси, особливо після молочних продуктів. Об'єктивно: шкіра та слизові бліді, невелика болісність і бурчання в біля пупковій ділянці. У крові: Ер. - 3,1*1012 /л; Hb - 60 г/л; КП - 0,65; Л. - 4,0*109 /л; ШОЕ - 22 мм/год. Які додаткові дослідження доцільно провести, щоб встановити діагноз?

A. Пункція кісткового мозку.

B. Проба Кумбса.

C. Визначення сироваткового заліза та феритину.

D. Визначення трансферину в крові.

E. Визначення вітаміну В12 у крові.


32. Жінка 54 років скаржиться на слабкість, втомлюваність, серцебиття під час ходьби, відрижку. Об'єктивно: хитка хода, шкіра бліда, пульс - 105/хв., систолічний шум на верхівці. Язик яскраво-червоний, печінка +3 см. В крові: Hb - 81 г/л; Ер. - 1,8*1012/л; КП - 1,3; макроанізоцитоз; Тр. - 140 /л; Л. -3,2 ; полісегментоядерні нейтрофіли. Загальний білірубін - 47,6 ммоль/л, непряма реакція. Яка патологія обумовлює дану клінічну картину?

A. B12-фолієводефіцитна анемія.

B. Гіпопластична анемія.

C. Залізодефіцитна анемія.

D. Гемолітична анемія.

E. Метапластична анемія


33. Хворий, що рік тому переніс резекцію шлунку, скаржиться на загальну слабкість, запаморочення. Об'єктивно: шкіра бліда. В крові: Ер. - 2,6*1012/л; гіпохромні; анізо-пойкілоцитоз; Hb - 70 г/л; КП - 0,7; Л. - 3,7*109 /л; рет. - 0,5%; еоз. - 3%; с/я - 56%; лф. - 34%; мон. - 6%; ШОЕ - 7 мм/год. Залізо сироватки - 5 мкмоль/л. Ваш діагноз?

A. Залізодефіцитна анемія.

B. Хронічний лімфолейкоз.

C. Апластична анемія.

D. Хронічний мієлолейкоз.

E. B12-дефіцитна анемія.


34. Жінка 40 років, яка страждає менорагіями, скаржиться на мерехтіння «мушок» перед очима, запаморочення, сухість шкіри, ламкість нігтів, випадіння волосся. При обстежені виявлено: блідість шкіри та слизових оболонок. Пульс - 100/хв., ритмічний. І тон на верхівці послаблений, систолічний шум над усіма точками при аускультації серця. В легенях везикулярне дихання. Печінка та селезінка не збільшені. Hb - 90 г/л; Ер. - 3,3*1012 /л; КП - 0,7; Л. -9,8*109/л; еоз. - 2%; п/я -3%; с/я - 70%; лф. - 25%; мон. - 10%; гіпохромія еритроцитів; анізоцитоз; мікроцитоз; сироваткове залізо - 7,2 мкмоль/л. Оптимальне лікування гематологічного ускладнення.

A. Препарати заліза парентерально.

B. Цианкобаламін.

C. Препарати заліза per os.

D. Переливання єритроцитарної маси.

E. Полівітамінні комплекси.


35. Хвора 53 років скаржиться на підвищення температури тіла, біль у суглобах, у животі, слабкість. Шкіра та склери блідо-жовті, на верхівці серця - систолічний шум. Пальпується печінка + 3 см та полюс селезінки. В крові: Hb - 72 г/л; КП - 0,85; рет. - 15%; ШОЕ - 26 мм/год. Осмотична резистентність еритроцитів: мінімум - 0,62%, максимум - 0,36%; білірубін - 52 мкмоль/л, непрямий - 48 мкмоль/л; Г-глобуліни - 26%; АЛТ - 0,7 мкмоль/ч.л; позитивна реакція Кумбса. Ваш попередній діагноз?

A. Хронічний гепатит.

B. Аутоімунна гемолітична анемія

C. Спадкова мікросфероцитарна анемія.

D. Синдром Жильбера.

E. В12-дефіцитна анемія.


36. Хворий 18 років скаржиться на головний біль, загальну слабкість, відсутність апетиту, підвищення температури тіла до 39°С, появу припухлості на шиї. Об’єктивно: шкіра та слизові оболонки різко бліді, пакети лімфовузлів на шиї по обидва боки розміром до 1 см, болючі; печінка + 1 см, безболісна; селезінка + 1,5 см. В крові: Hb - 98 г/л; Ер. - 2,9*1012 /л; Л. – 32*109 /л; п/я - 0%; с/я - 28%; мон. - 2%; лф. - 39%; бл. кл. - 31%; рет. - 31%; Тр. – 120*109 /л; ШОЕ - 36 мм/год. Яка форма лейкозу може бути у хворого?

A. Гостра мієлобластна лейкемія

B. Гостра лейкемія.

C. Хронічна лімфоцитарна лейкемія.

D. Хронічна мієлоцитарна лейкемія.

E. Лейкемоїдна реакція.


37. Хвора 46 років лікувалась з приводу менорагії. Порушення циклу почалося півроку тому. Об'єктивно: шкіра і слизові бліді. Передні шийні лімфовузли трохи збільшені. Тони серця ритмічні, систолічний шум на точках аускультації. Живіт м'який, печінка +2 см ; селезінка + 5 см . В крові: Hb - 86 г/л; Ер. - 2,8*1012 /л; КП - 0,9; Л. - 2,52*109 /л ; п/я - 1%; с/я - 29%; еоз. - 0%; баз. - 0%; лф. - 57%; мон. - 11%; бл.кл-2% ШОЕ - 32 мм/год. Яке дослідження найбільш вірогідно підтвердить хронічний мієлолейкоз?

A. Дослідження кісткового мозку.

B. Визначення тромбоцитів у крові.

C. Лужна фосфатаза.

D. Кисла фосфатаза.

E. Пункційна біопсія лімфатичного вузла.


38. Хвора 41 рік скаржиться на загальну слабкість втомлюваність мерехтіння «мушок» перед очима, підвищення температури тіла до 38°С; біль у горлі, наявність виразок на слизовій ротової порожнини, болі в ребрах і груднині. Шкіра бліда, з наявністю петехій і синців. Стерналгія, осалгія. Пульс - 100/хв, ритмічний. Печінка +3 см, селезінка +4 см, болісні при пальпації. На слизовій оболонці рота, глотки численні виразки з некротичними краями. В крові: Ер.- 2,5*1012 /л; Hb - 70 г/л; КП - 0,9; Тр. - 17,5*109 /л; Л.- 28*109 /л; бл. кл. - 68%; с/я - 14%; лф. - 23%; моноц. - 5%; ШОЕ - 60 мм/год. Який діагноз найбільш вірогідний?

A. Дифтерія.

B. Геморагічний васкуліт.

C. Хронічний гепатит.

D. Гострий лейкоз

E. Стоматит.


39. Школярка 12 років скаржиться на слабкість, запаморочення, головний біль, підвищення температури тіла до 38°С. Об'єктивно: температура тіла 37,8°С слизові та шкіра бліді, зів без змін. Пальпуються збільшені до 2-х см підщелепні та шийні лімфовузли, щільні, безболісні. Патологічних змін внутрішніх органів немає. В крові: Ер.- 2,8 /л; Hb - 85 г/л; КП - 0,9; Л. – 10*109/л; еоз. - 0%; п/я - 1%; с/я - 8%; лф. - 47%; рет. - 0,5%; Тр. – 60*109 /л; бл. кл. - 44%; пероксидаза в бластах відсутня, реакція на глікоген у бластах позитивна. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Гостра лейкемія.

B. Гострий еритромієлоз.

C. Хронічна лімфоцитарна лейкемія.

D. Гостра недиференційована лейкемія.

E. Лімфогрануломатоз.


40. Чоловік 44 років надійшов до інфекційного відділення з діагнозом: фолікулярна ангіна. Температура тіла - 38,6°С; шкіра та слизові звичайного кольору. Пульс- 102/хв.; АТ- 130/70 мм рт. ст. В крові: Ер. - 2,7*1012 /л; Hb - 90 г/л; КП - 1,0; Л. – 38*109 /л; бл. кл. - 68%; п/я - 2%; с/я - 14%; лф. - 14%; мон. - 2%; ШОЕ- 46 мм/год. Яке захворювання слід запідозрити у хворого ?

A. Лейкемоїдна реакція.

B. Хронічна лімфоцитарна лейкемія.

C. Хронічний мієлолейкоз

D. Гостра лейкемія.

E. Гострий агранулоцитоз.


41. У хворої 42 років після перенесеного два місяці тому респіраторного захворювання відмічаються наростаюча кволість, пропасниця. Об'єктивно: блідість шкіри, на тулубі та кінцівках - нечисленні петехіально-плямисті геморагічні висипання. Пахвові лімфатичні вузли збільшені, м’які, безболісні розміром 2-1 см. Печінка та селезінка не збільшені. В крові: Hb - 100 г/л; Ер. – 3*1012 /л; КП - 1,0; Л. - 35*109 /л; бл. кл. - 33%; п/я - 3%; с/я - 35%; еоз. - 1%; лф. - 20%; мон. - 8%; ШОЕ - 20 мм/год; Тр. – 55*109/л. Який діагноз найбільш імовірний?

A. Сепсис стафілококовий.

B. Хронічна мієлоцитарна лейкемія.

C. Хвороба Верльгофа.

D. Лімфагрануломатоз

E. Гостра лейкемія.


42. Чоловік 48 років впродовж року відмічає слабкість, пітливість, важкість у верхніх відділах живота, лихоманку. Зловживає алкоголем. Об'єктивно: гепато- та спленомегалія. В крові: Ер. - 2,8*1012 /л, Hb - 90 г/л, КП - 1,0, Л. – 30*109 /л, п/я - 0%, с/я - 24%, лф. - 75%, мон. - 1%, ШОЕ - 30 мм/год. В трепанаті кісткового мозку відмічається 78% бласних клітин Який з перелічених діагнозів найбільш вірогідний?

A. Хронічна мієлоцитарна лейкемія.

B. Остеомієлофіброз

C. Цироз печінки.

D. Лейкемоїдна реакція.

E. Гостра лейкемія.

43. Хвора 43 років, скаржиться на слабкість, біль у горлі при ковтанні, підвищення температури тіла до 39°С. Об'єктивно: шкіра бліда, Поодинокі синці на стегнах. Некротичні зміни на мигдаликах. Стерналгія. Печінка не збільшена. Селезінка виступає на 3 см із підребер'я. В крові: Ер. - 2,0*1012 /л; Hb - 70 г/л; Тр. – 40*109 /л; Л. - 28,8*109 /л; бл. кл. - 60%; п/я - 1%; с/я - 10%; лф. - 29%; ШОЕ - 60 мм/год. Ваш діагноз?

A. Гостра лейкемія.

B. Хронічна мієлоцитарна лейкемія.

C. Гіпопластична анемія.

D. Хронічна лімфоцитарна лейкемія.

E. Тромбоцитопенічна пурпура.


44. Хворий одержав радіаційне опромінення. Скаржиться на слабість, часті носові кровотечі, «синці» на тілі, серцебиття, задишку. Часто хворіє на респіраторні захворювання. В крові: Ер. - 1,2*1012 /л; Hb - 54 г/л; Л.- 1,7*109 /л; еоз. - 0; п/я - 0; с/я - 32%; лф. - 62%; мон. - 6%; ШОЕ - 52 мм/год; Тр. - 30 /л. Найбільш доцільне лікування в цьому випадку:

A. Пересадка кісткового мозку.

B. Переливання тромбоцитарної маси.

C. Переливання еритоцитарної маси.

D. Переливання цільної крові.

E. Антилімфоцитарний імуноглобулін.

45. Хворий отримав радіаційне опромінення. Скаржиться на слабкість, часті носові кровотечі, "синці" на тілі, серцебиття, задишку. Часто хворіє на респіраторні захворювання. Аналіз крові: ер.- 1,2*1012/л, Нb- 54 г/л, лейк.- 1,7*109/л, е.- 0%, п.- 0%, с.- 32%, л.- 62%, м.- 6%; ШОЕ- 52 мм/год.; тромб.- 30*109/л. Яке лікування найбільш доцільне в даному випадку?

A. Переливання еритроцитарної маси

B. Переливання цільної крові

C. Антилімфоцитарний імуноглобулін

D. Переливання тромбоцитарної маси

E. Пересадка кісткового мозку

46. Хвора 20 років після грипу скаржиться на тривалі менструації, задишку під час навантаження. Загальний аналіз крові: Нb-35 г/л, Л-13*109/л , ер – 1,6*1012/л, тромбоцити-21*1012/л, бластні клітини-18%, п-6%, с-17%, лімфоцити - 68%, м-9%, ШОЕ 60 мм/год. Яке обстеження необхідно провести?

A. Час згортання крові.

B. Протеінограму.

C. Стернальну пункцію

D. Пробу Манту.

E. Діагностичне зіскоблювання


47. Хвора Р. 49 років скаржиться на біль у лівому підребер’ї, загальну слабість, швидку втомлюваність, схуднення. Об’єктивно: шкіра та слизові оболонки помірно бліді, чисті, периферичні лімфовузли не збільшені. Печінка +4 см., безболісна, щільна ,нижній край селезінки на рівні пупка. В аналізі крові: Ер - 3,0*1012/л, Нb-90г/л, КП-0,9, Л-140,0*109/л, баз - 0 %, е - 0 %, бл.кл-10%, п/я - 2 %, с/я - 28 %, л - 57 %, м- 3%, Тр – 345,0*109/л, ШОЕ - 38 мм/год. У кістковому мозку-45% баластних клітин. Мієлопероксидаза позитивна в бластах. Який найбільш ймовірний діагноз у хворої Р.?

A. Гострий мієлобластний лейкоз

B. Гострий лімфобластний лейкоз.

C. Хронічний лімфолейкоз.

D. Хронічний мієлолейкоз.

E. Лейкемоїдна реакція


48. Хвора Н. 35 років, доставлена у клініку після втрати свідомості на вулиці. Скаржиться на різку слабкість, запаморочення. Об'єктивно: різка блідість шкіри з лимонним відтінком, на шкірі передпліччя та стегон крововиливи у вигляді плям, лімфатичні вузли не збільшені. Пульс - 100/хв. АТ -90/60 мм рт. ст. Печінка та селезінка не збільшені. В аналізі крові: Ер -1,5*1012/л, НЬ - 42 г/л, КП - 0,8, ретикулоцити - 0,1 %, Тр – 50,0*109/л, Л -2,0*109 л, е - 1 %, п/я - 1 %, с/я - 45 %, л - 51 %, м - 2 %, ШОЕ - 45 мм/год. Аналіз сечі без патології. Який найбільш ймовірний діагноз у хворої Н.?

  1. Гострий лімфобластний лейкоз.

  2. Хронічний лімфолейкоз.

  3. Хронічний мієлолейкоз.

  4. Гострий лейкоз

  5. Лейкемоїдна реакція

49. Хворий 47 років переніс ГРЗ, після чого тривалий час зберігався субфебрилітет. Через 2 місяці почала турбувати загальна слабкість, біль у лівому боці, тяжкість у животі зліва. Під час огляду: шкіра бліда, збільшення всіх лімфатичних вузлів, збільшення селезінка та печінка. В крові: Ер. - 2,9*1012 /л; Hb - 90 г/л; КП - 1,0; Л. - 74*109 /л; бл. кл. - 34%; мц. - 2%; ю. - 3%; п/я - 5%; с/я - 27%; еоз. - 4%; баз. - 3%; лф. - 18%; мон. - 4%; Тр. - 360 /л; ШОЕ - 37 мм/год. Попередній діагноз?

A. Хронічний мієлолейкоз (бластний криз).

B. Гострий лейкоз.

C. Хронічний лімфолейкоз.

D. Лімфогранульоматоз.

E. Лейкемоїдна реакція за мієлоідним типом.
50. Хворий 58 років відмічає збільшення шийних та підпахвинних лімфатичних вузлів; загальну слабкість. Хворіє близько трьох років. Під час обстеження лімфовузли шийні, потиличні, підпахвинні - розміром 3- 4 см, безболісні, м‘які, неспаяні. Шкіра над ними без змін. Змін збоку інших органів не виявлено. В крові: Ер. - 4,8*1012 /л; Hb - 132 г/л; Л. -75*109 /л. еоз. - 2%; п/я - 4%; с/я - 12%; лф. - 76%; мон.- 6%. Тільця Гумпрехта в деяких полях зору. Попередній діагноз?

A. Реактивний лімфаденіт.

B. Лімфогранульоматоз.

C. Злоякісна лімфома.

D. Хронічний лімфолейкоз

E. Метастази раку в лімфатичні вузли.


51. У хворої 67 років із гепатоліенальним синдромом протягом 2 років збільшені периферичні лімфовузли, не спаяні з прилеглими тканинами. В крові: Л. - 120*109 /л, с/я - 13%, лф. - 87%, ШОЕ - 40 мм/год. Вкажіть найбільш імовірний діагноз.

A. Хронічний лімфолейкоз.

B. Лімфогрануломатоз.

C. Хронічний мієлолейкоз.

D. Гострий лейкоз.

E. Лімфосаркома


52. Хворий 53 років скаржиться на слабкість, відсутність апетиту, схуднення, підвищення температури. Об'єктивно: полілімфаденопатія; вузли тістуватої консистенції; гепатомегалія. В крові: Ер - 4,0*1012/л; Hb - 110 г/л; Л. - 100*109 /л ; баз. - 1%; еоз. - 1% ; п/я - 4%; с/я - 42%; мон. - 25%; лф. - 50%; тіні Боткіна–Гумпрехта. Який діагноз найбільш імовірний у даному випадку?

  1. Гострий лейкоз.

  2. Хронічний мієлолейкоз.

  3. Лімфогрануломатоз.

  4. Мієломна хвороба.

  5. Хронічний лімфолейкоз.

53. Чоловік 42 років скаржиться на швидку стомлюваність, пітливість, підвищення температури тіла до 37,7°С, скарги з'явились біля 3-х місяців тому. Об'єктивно: температура тіла - 37,2°С, пульс - 80/хв; АТ - 130/80 мм. рт. ст. Шкіряні покриви звичайного кольору; лімфатичні вузли не пальпуються; серце та легені без особливостей. Печінка +2 см; селезінка +5 см, щільна, трохи болісна. В крові: Ер.- 3,0*1012 /л; Hb - 110 г/л; КП - 1,1; Л. - 105*109 /л; баз. - 7%; еоз. - 9%; промієц. - 2%; мієц. - 22%; ю. - 20%; п/я - 17%; с/я - 15%; ліф. - 8%; ШОЕ - 15 мм/год; Тр. - 250*109 /л. Яким захворюванням найбільш вірогідно зумовлені зміни крові?

A. Хронічним мієлолейкозом.

B. Гострим мієлобластним лейкозом.

C. Остеомієлозом.

D. Еритромієлозом.

E. Лейкемоїдною реакцією.


E. Лімфогрануломатоз.


54. У дитини 8-ми років важкий напад бронхіальної астми триває 7 годин, ефекту від призначення інгаляційних β2-агоністів та дексазону в/м не відзначається. При обстеженні - ознаки "німих легень", пригнічення свідомості. Яке лікування треба призначити насамперед?

  1. Штучна вентиляція легень

  2. Підвищити дозу інгаляційних β2-агоністів

  3. Призначити кортикостероїдні гормони внутрішньовенно

  4. Призначити високі дози еуфіліну внутрішньовенно

  5. Призначити інфузійну терапію

55. У вагітної 37-ми тижнів, хворої на бронхіальну астму, з’явився напад ядухи, сухий кашель. Який препарат потрібно призначати в першу чергу?



  1. Інгаляція сальбутамолу

  2. Таблетовані антигістамінні препарати

  3. Інгаляція кортикостероїдів

  4. Інгаляція іпратропіуму броміду

  5. Введення еуфіліну в/в

56. Хлопчик 12-ти років хворіє на атопічну бронхіальну астму з важким перебігом. Під час останнього нападу 4 інгаляції сальбутамолу ефекту не дали. Наросли задишка, тахікардія, неспокій. Шкіра бліда з ціанотичним відтінком. У легенях різко ослаблене дихання, хрипи не вислуховуються. Який з перелічених заходів є першочерговим?



  1. Внутрішньовенне введення еуфіліну

  2. Внутрішньовенне введення амброксолу

  3. Внутрішньовенне введення преднізолону

  4. Внутрішньовенне введення кларитроміцину

  5. Інгаляція зволоженого кисню

57. Вагітна 40-ка років страждає на персистуючу бронхіальну астму, легкого перебігу. Хворіє на бронхіальну астму з 7-ми років. Вагітність VІ, передують 4 пологи, госпіталізована до палати патології вагітних. Виник важкий напад бронхіальної астми (тахіпное більше 30/хв., ЧСС більше 120/хв., різниця систолічного АТ на вдиху і видиху більше 18 мм рт.ст.). Інгаляції сальбутамолу неефективні протягом 6-ти годин. Яка тактика лікаря?



  1. Внутрішньовенно ввести преднізолон 60 мг - 90 мг, повторюючи введення по 30 мг кожні 3-4 години до поліпшення стану

  2. Внутрішньовенно ввести платифілін, повторюючи кожні 3-4 години до поліпшення стану

  3. Внутрішньовенно крапельно антибіотики широкого спектру дії

  4. Внутрішньовенно крапельно розчин анаприліну кожні 3-4 години до поліпшення стану

  5. Внутрішньовенно галоперидол, седативні препарати

58. Хворого 27-ми років, в анамнезі у якого бронхіальна астма, вжалила бджола. З’явилися відчуття тиску в грудях, нестачі повітря, утруднення видиху, відчуття жару в верхній половині тулуба, запаморочення, виражений свербіж, судоми. Об’єктивно: дихання шумне, свистяче, АТ - 90/60 мм рт.ст., Ps - 110/хв. Аускультативно: серцеві тони ритмічні, ослаблені; над легенями - жорстке дихання, сухі свистячі хрипи. Яку групу препаратів слід застосувати першочергово?



  1. Глюкокортикоїди

  2. Метилксантини

  3. Серцеві глікозиди

  4. Протисудомні

  5. Анальгетики

59. Чоловік 40 р., скаржиться на нападоподібний кашель з харкотинням жовтувато- коричневого кольору, біль в правому боці, пов’язаний з глибоким диханням, пітливість. Хворіє 6 діб після переохолодження. Об’єктивно: t-39,60С. ЧД - 26/хв., пульс - 110/хв., АТ - 110/70 мм рт. ст. Справа в нижніх відділах легенів – вологі звучні дрібнопухирчасті хрипи. Рентгенологічно: справа в нижній легені – масивна негомогенна інфільтрація з ділянками просвітлення, синус диференціюється. Яке ускладнення найбільш імовірно розвилося у хворого?



  1. Емпієма плеври

  2. Абсцедування

  3. Фібринозний плеврит

  4. Спонтанний пневмоторакс

  5. Ателектаз легені

60. У хворої 26 років спостерігається підвищення температури до 380С, кашель з виділенням гнійного харкотиння, виражена слабкість, задишка, біль у грудній клітці під час дихання. Вкорочення перкуторного звуку у нижніх відділах лівої легені, вислуховуються дрібно пухирцеві вологі хрипи. Який діагностичний прийом є найбільш важливим для встановлення діагнозу?



  1. Рентгенологічне обстеження

  2. Спірографія

  3. Пневмотахіметрія

  4. Бронхографія

  5. Аналіз харкотиння на мікрофлору

61. Хворий, 60 років, скаржиться на задишку. Упродовж багатьох років хворіє на хронічний бронхіт. Об’єктивно: виражений дифузний ціаноз. Ожиріння. АТ- 180/110 мм.рт.ст. у легенях – розсіяні сухі хрипи. Пальпуються збільшені печінка і селезінка. Аналіз крові: Hb - 180г/л, ер. – 6,6 * 1012/л, л. – 12*109/л, тр – 5,2*109/л, ШОЕ – 2 мм/год. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Синдром Піквіка. Симптоматичний еритроцитоз.

В Еритремія. Хронічний бронхіт.

С. Хронічний бронхіт. Симптоматичний еритроцитоз.

Д. Гіпертонічна хвороба. Симптоматичний еритроцитоз.

Е. Хронічний мієлолейкоз. Хронічний бронхіт.

62. До приймального відділення лікарні надійшов хворий з хриплим диханням (більш утруднений вдих), ціанозом шкіри, тахікардією та артеріальною гіпертензією. В анамнезі - бронхіальна астма. Годину тому робив інгаляцію сальбутамолу та забув зняти ковпачок, який аспірував при глибокому вдиху. Які дії лікаря?



  1. Виконати прийом Геймліха

  2. Зразу виконати конікотомію

  3. Викликати анестезіолога та чекати на його появу

  4. Зробити інгаляцію β2- адреноміметика

  5. Ввести підшкірно дексаметазон

63. Хворий 13-ти років скаржиться на періодично (весна, осінь) виникаючі напади задухи, кашель, спочатку сухий, а пізніше вологий. Об’єктивно: обличчя бліде, дещо набрякле, грудна клітка піднята і розширена у передньо-задньому розмірі, ЧД - 3/хв. Чути сухі хрипи. У крові: НЬ-120 г/л, лейк.-8*109/л, п-1, с-52, л-36, мон-3, ШОЕ - 7 мм/год. Яка найбільш імовірна патологія зумовлює таку картину?



  1. Бронхіальна астма

  2. Бронхіт

  3. ГРВІ

  4. Пневмонія

  5. Муковісцидоз

64. Хворий 49 років скаржиться на ядуху, кашель. Харкотиння не виділяється. Неодноразово застосовував сальбутамол, інтал, але без ефекту. Об’єктивно: сидить, спираючись на стіл, ціаноз обличчя, акроціаноз, пульс 112 за 1 хвилину, артеріальний тиск 110/70 мм рт. ст. Над легенями аускультативно визначається різко послаблене везикулярне дихання, яке місцями не прослуховується, розсіяні хрипи, значно подовжений видих. Який попередній діагноз можна встановити цьому хворому?



  1. Бронхіальна астма середнього ступеню важкості

  2. Хронічне обструктивне захворювання легень

  3. Тяжке загострення бронхіальної астми

  4. Аспірація стороннього тіла

  5. Серцева астма

65. Жінка, 50 років, хворіє на бронхіальну астму 20 років. Напади астми розвиваються 2-3 рази на тиждень. Приймає інгаляційний кортикостероїд, сальбутамол за потребою. Не переносить ібупрофен. Відзначає постійне відчуття закладеності в носі. Оториноларинголог виявив поліпи в носі. Об'єктивно: ринорея ЧД - 22 за 1 хв. ЧСС - 88 за 1 хв, АТ - 120/80 мм рт.ст. У легенях везикулярне/ослаблене дихання, розсіяні сухі хрипи. Який варіант астми найбільш імовірно виник у хворої?



  1. Атопічна астма

  2. Інфекційно-алергійна астма

  3. "Аспіринова" астма”

  4. Астма фізичного зусилля

  5. Холінергічна астма

66. У хворої, що страждає на бронхіальну астму більше 20 років, на фоні нападу ядухи раптово з'явився постійний кашель без мокротиння, біль у грудній клітці, посилила задишка. На ЕКГ: перенавантаження правих відділів серця. Лікування β-адренергічними засобами не має ефекту. Яке можливе ускладнення розвинулося в даної хворої?



  1. Астматичний статус.

  2. Серцева астма.

  3. Набряк легень.

  4. Пневмоторакс.

  5. Тромбоемболія гілок легеневої артерії.

67. У хворого під час індукції в наркоз розвинулася клініка дихальної недостатності. Спроба виконати інтубацію трахеї, а також забезпечити вентиляцію легень маскою наркозного апарату не мають успіху. В якому випадку показана конікотомія для забезпечення альтернативного допоміжного дихання?



  1. Обструкція верхніх дихальних шляхів внаслідок набряку, кровотечі або наявності стороннього тіла

  2. Значне пониження pO2 і підвищення pCO2

  3. Частота дихання менш ніж 7 або більше 40/хв (у дорослих)

  4. Загроза зупинки дихання і серцевої діяльності

  5. Необхідність бронхоскопічного обстеження

68.У підлітка 14 років виявлено двобічне збільшення бронхопульмональних лімфатичних вузлів. Проба Манту з 2 ТО ППД-Л – негативна. Скарг немає, температура тіла, загальний аналіз крові в нормі. Перкуторних і аускультативних змін над легенями немає. Периферичні лімфатичні вузли не збільшені. Який найбільш імовірний діагноз?



  1. Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.

  2. Лімфогранулематоз.

  3. Неспецифічна аденопатія.

  4. Саркоїдоз.

  5. Лімфолейкоз.

69. У хворого 53 років, правосторонній гідроторакс. При пальпації з правого боку лікар виявив відсутність голосового тремтіння нижче кута лопатки. Де найбільш імовірно при перкусії буде тупий перкуторний звук?



  1. Над трикутником Гарланда

  2. Над лінією Дамуазо

  3. Над простором Труабе

  4. Під лінією Дамуазо

  5. Під трикутником Гарланда

70. В лікарню доставлена дитина 5-ти років, у якої після вживання вишень раптово з’явилися генералізований ціаноз, глибоке шумне дихання до 60/хв, здуття грудної клітки, глухість серцевих тонів, серцева аритмія. Вкажіть першочерговий захід в терапії даного хворого:



  1. Забезпечити прохідність дихальних шляхів

  2. Викликати бригаду швидкої допомоги

  3. Ввести в/в еуфілін

  4. Здійснити дефібриляцію

  5. Провести пункцію плевральної порожнини

71. Під час вибуху військовослужбовця було відкинуто ударною хвилею. Попередній діагноз: вибухова травма правої половини грудей з множинними подвійними переломами ІІІ-VІІІ ребер та пошкодження легені. Правобічний передньо-боковий реберний клапан. Правобічний гемопневмоторакс. Гостра крововтрата. Гостра дихальна недостатність ІІІ ступеня. Травматичний шок ІІ ступеня. Що потрібно зробити, щоб зменшити гостру дихальну недостатність?



  1. Покласти постраждалого на бік пошкодження

  2. Покласти постраждалого на бік, протилежний пошкодженню

  3. Надати положення сидячи

  4. Накласти стискаючу пов’язку на груди

  5. Провести сегментарну блокаду справа

72. До приймального відділення доставлений потерпілий з опіком полум’ям ША-Б - ІV ст. обличчя, шиї, передньої поверхні грудної клітки. Волосся у ніздрях обгоріло, слизова губ та язик сіро-білого кольору. Голос хриплий, дихання часте, поверхневе, "трубний кашель", що супроводжується виділенням харкотиння з домішками кіптяви. Під час транспортування у відділення інтенсивної терапії почали наростати явища дихальної недостатності. Яка невідкладна допомога?



  1. Трахеостомія та ШВЛ

  2. Інтубація трахеї та ШВЛ

  3. Введення бронхолітиків

  4. Введення дихальних аналептиків

  5. Інгаляція зволоженого кисню

73. У хворого 47 років раптово з’явився різкий біль у лівій половині грудної клітки, що посилювався під час дихання, при кашлі та натужуванні. Температура тіла 37,2°C, Нв-120 г/л, Л-9*109л, п-2%, е-2%, с-67%, л-25%, м-4%, ШОЕ-25 мм/год. При рентгенологічному обстеженні відмічається обмеженість рухливості куполу діафрагми, зниження прозорості в області лівого синусу. Яка найбільш імовірна патологія зумовлює таку картину?



  1. Напад стенокардії

  2. Інфаркт міокарда

  3. Фібринозний плеврит

  4. Міжреберна невралгія

  5. Пневмонія

74. Постраждалому 67-ми років з переломом шийки плечової кістки в/м ввели 1 мл 2% промедолу. Через 20 хвилин у постраждалого спостерігається клініка гострої дихальної недостатності, гіпоксичний синдром. ЧД- 6/хв, ЧСС- 126/хв., АТ- 60/40 мм рт.ст., шкірні покрови вологі, ціанотичні. Які заходи треба провести негайно?



  1. Проведення штучної вентиляції

  2. В/в введення симпатоміметиків

  3. Інфузія кристалоїдних розчинів

  4. Інфузія колоїдних розчинів

  5. В/в введення налоксону

75. Потерпілого доставлено до приймального відділення лікарні з двобічним переломом ребер та дихальною недостатністю. Яке оптимальне знеболення йому показано?



  1. Загальне знеболення з ШВЛ

  2. Паравертебральна новокаїнова блокада

  3. Пероральне застосування знеболюючих препаратів

  4. Міжреберна спирт-новокаїнова блокада

  5. Вагосимпатична шийна новокаїнова блокада

76. У хворого 65-ти років з дихальною недостатністю діагностований декомпенсований респіраторний ацидоз. Який метод може бути застосований для його лікування?



  1. Штучна вентиляція легень

  2. Оксигенотерапія

  3. Дихальні аналептики

  4. Інфузія розчину натрію гідрокарбонату

  5. Седативні препарати

77. У хворого під час індукції в наркоз розвинулася клініка дихальної недостатності. Спроби виконати інтубацію трахеї, а також забезпечити вентиляцію легень маскою наркозного апарату не мають успіху. В якому випадку показана конікотомія для забезпечення альтернативного допоміжного дихання?



  1. Обструкція верхніх дихальних шляхів внаслідок набряку, кровотечі або наявності стороннього тіла

  2. Значне пониження pO2 і підвищення pCO2

  3. Частота дихання менш ніж 7 або більше 40/хв (у дорослих)

  4. Загроза зупинки дихання і серцевої діяльності

  5. Необхідність бронхоскопічного обстеження

78. Хвора 23-ти років протягом 5-ти років скаржиться на біль у правому підребер’ї, що віддає у праву лопатку, напади болю пов’язані з порушенням дієти, вони нетривалі, легко знімаються спазмолітичними засобами. Під час нападу болю пальпація живота болюча, максимально в точці проекції жовчного міхура. З найбільшою імовірністю у хворого має місце:



  1. Дискінезія жовчовивідних шляхів

  2. Хронічний холецистит

  3. Хронічний гастродуоденіт

  4. Хронічний панкреатит

  5. Виразкова хвороба 12-палої кишки

79. Хворий 58-ми років скаржиться на здуття кишечника, закрепи, різку слабкість, схуднення. Впродовж останнього місяця випорожнення лише після прийому проносних. Під час пальпації живота спостерігається щільне утворення у лівій здухвинній ділянці. Який найбільш імовірний діагноз?



  1. Рак сигмоподібної кишки

  2. Рак сліпої кишки

  3. Пухлина брижі товстої кишки

  4. Пухлина заочеревинного простору зліва

  5. Рак лівого сечоводу

80. Хвора ., 57 років. Скарги на відчуття важкості, розпирання, ниючий біль в епігастрії після вживання їжі, відрижку повітрям, відсутність апетиту, схильність до проносів, загальну слабість. Об-но: живіт м’який, болючий в епігастрії. Кал рідкий, без домішок. ЕФГДС: слизова оболонка шлунка бліда, з ділянками гіперемії, стоншена. Морфологічно: лімфоцитарна інфільтрація з формуванням фолікулів, атрофія слизової оболонки дна шлунка. Найбільш ймовірний діагноз?



  1. Хронічний гастрит типу А

  2. Хронічний гастрит типу В

  3. Хронічний гастрит типу С

  4. Рак шлунка

  5. Хвороба Менетріє

81. Хвора 48 років скаржиться на ниючий біль у бічних відділах живота, який зменшується після акту дефекації та відходження газів, бурчання в животі, чергування проносів і закрепів. Два роки тому перенесла дизентерію. При пальпації живота виявляється болючість по ходу нижніх відділів товстого кишківника. Найбільш інформативним для встановлення діагнозу є:



  1. Колоноскопія

  2. Ректороманоскопія

  3. Пальцеве дослідження прямої кишки

  4. УЗД органів черевної порожнини

  5. Копрограма

82. Потерпілий 36 років доставлений до лікарні у збудженому стані, періодично відзначаються слухові галюцинації, марення. Рани обличчя і шиї. Виражений ціаноз і акроціаноз. Дихання прискорене, поверхневе, в акті дихання беруть участь допоміжні м'язи, частота дихальних рухів (ЧДР) 36 за 1 хв, діяльність серця ритмічна 130 за 1 хв, АТ – 150/95 мм рт. ст. Яке додаткове обстеження необхідне?



  1. Визначення СО2 і О2.

  2. Огляд ЛОР-органів.

  3. Рентгенографія органів грудної клітки.

  4. Дослідження функції зовнішнього дихання.

  5. Визначення центрального венозного тиску.

82. Пацієнт 45 років доставлений у несвідомому стані з вулиці. Визначається запах алкоголю. Шкірні покриви і видимі слизові оболонки ціанотичні. На шиї і грудній клітці є садна. Дихання поверхневе, ЧДР 28 за 1 хв. У легенях – крепітація більше праворуч у нижніх відділах. Діяльність серця аритмічна, пульс 120 за 1 хв, АТ – 160/90 мм рт. ст. На ЕКГ – ритм синусовий, правильний, ЧСС 120 за 1 хв, депресія сегмента ST у відведеннях V3-V5 до 1 мм. Яка найбільш ймовірна причина розвитку ГДН?



  1. Травма грудної клітки.

  2. Гострий інфаркт міокарда.

  3. Гостре порушення мозкового кровообігу.

  4. Пневмонія.

  5. Алкогольна інтоксикація

84. Хворий 47 років, що страждає на обструктивний бронхіт, скаржиться на відчуття нестачі повітря, утруднення дихання, що з'явилися протягом доби після переохолодження, підвищення температури до 38°C. Об'єктивно: стан середньої тяжкості, виражені ціаноз і акроціаноз, ЧДР 26 за 1 хв, сухий кашель, в акті дихання беруть участь допоміжні м'язи. У легенях вислуховуються одиничні свистячі хрипи, одиничні вологі хрипи. ЧСС 120 за 1 хв, тони серця приглушені, АТ – 140/85 мм рт. ст. Після проведення лікування, що включало антибактеріальні й бронхолітичні препарати, стан хворого покращився. Які міри профілактики розвитку ГДН у даного хворого?



  1. Уникати переохолоджень, простудних захворювань

  2. Постійний прийом антибіотиків.

  3. Постійний прийом бронхолітиків.

  4. Профілактичний прийом глюкокортикоїдів.

  5. Профілактичний прийом нестероїдних протизапальних препаратів.

85. Хвора 39-ти років скаржиться на задишку, помірний кашель з невеликою кількістю харкотиння, важкість в лівій половині грудної клітки, підвищення температури тіла до 37,7oC. Ця симптоматика з’явилась та посилювалась впродовж тижня. Об’єктивно: ЧД - 26/хв. Ліва половина грудної клітки відстає при диханні. Нижче кута лівої лопатки голосове тремтіння різко послаблене, перкуторно - притуплений тон, аускультативно – послаблене везикулярне дихання. Який попередній діагноз?



  1. Лівобічний ексудативний плеврит

  2. Лівобічна пневмонія

  3. Лівобічна міжреберна невралгія

  4. Бронхоектатична хвороба

  5. Абсцес нижньої частки лівої легені

86. У хворого на цукровий діабет з правобічною нижньочастковою пневмонією на 7-му добу підвищилася температура до 39,6°C з остудою, посилилася задишка. Об’єктивно: ЧД-26/хв., ЧСС- 100/хв., АТ-100/60 мм рт.ст. Нижче кута правої лопатки перкуторно тупий звук, дихання не вислуховується. Рентгенографія ОГК: справа від 6 ребра донизу - інтенсивне затемнення легеневої тканини, синус не диференціюється. Яке ускладнення розвинулося у хворого?



  1. Пневмоторакс

  2. Гідроторакс

  3. Емпієма плеври

  4. Тромбоемболія дрібних гілок легеневої артерії

  5. Ателектаз нижньої частки правої легені

87. Хвора О., 38 років, скаржиться на задишку, відчуття стискання в правій половині грудної клітки, піднялась температура до 38,70С, кашель з виділенням невеликої кількості слизово-гнійного харкотиння. Хворіє понад тиждень. Скарги пов'язує з переохолодженням. При огляді: легкий акроціаноз губ, пульс ритмічний, 90 за хв, АТ 140/85 мм рт.ст. Права половина грудної клітки відстає в акті дихання. Перкусія – справа нижче кута лопатки прослуховується тупість з межею до верху. В цій ділянці дихання різко ослаблене, відсутнє. Який найбільш імовірний діагноз?



  1. Правобічний ексудативний плеврит

  2. Правобічна нижньочасткова плевропневмонія

  3. Ателектаз правої легені

  4. Бронхоектатична хвороба

  5. Абсцес правої легені

88. До фельдшера ФАПу звернувся чоловік 32-х років, який скаржиться на інтенсивний біль у правій половині грудної клітки, що посилюється при кашлі, глибокому диханні, сухий кашель, підвищення температури тіла до 37,4oC. Захворів 2 дні тому після переохолодження. Об’єктивно: лежить на правому боку. Права половина грудної клітки відстає в акті дихання. Справа на тлі везикулярного дихання вислуховується шум тертя плеври. Найімовірніший попередній діагноз:



  1. Сухий плеврит

  2. Гострий бронхіт

  3. Рак легень

  4. Гостра пневмонія

  5. Ексудативний плеврит

89. Чоловік 40 років скаржиться на гострий біль в лівій половині грудної клітки, задишку, що посилюється при будь-яких рухах. Захворів раптово після значного фізичного навантаження. При обстеженні: помірний ціаноз обличчя, ліва половина грудної клітки відстає в акті дихання. Перкуторно: ліворуч – тимпаніт, дихання відсутнє. ЧД - 24 за хв. На рентгенограмі видно лінію вісцеральної плеври. Назовні від неї легеневий малюнок відсутній. Який найбільш вірогідний діагноз?



  1. Спонтанний пневмоторакс

  2. Тромбоемболія легеневої артерії

  3. Інфаркт міокарда

  4. Лівостороння пневмонія

  5. Лівосторонній ексудативний плеврит

90. Хворий 35-ти років надійшов до районної лікарні через тиждень після ДТП з клінікою згорненого гемотораксу. Яка доцільна лікувальна тактика в плані профілактики розвитку гострої емпієми плеври в хворого?



  1. Хірургічне усунення згорненого гемотораксу

  2. Лікування плевральними пункціями

  3. Комплексна консервативна терапія

  4. Дренування плевральної порожнини пасивним дренажем

  5. Дренування плевральної порожнини активним дренажем

91. Пацієнтка 31 року знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу гострої стафілококової деструкції правої легені. Раптово з’явилися гострий біль у правій половині грудної клітки, задишка, ціаноз. Права половина грудної клітки відстає в акті дихання. Перкуторно справа внизу - тупість, в верхніх відділах - коробковий звук. Межі відносної серцевої тупості зміщені вліво. Яке ускладнення найбільш імовірно виникло?



  1. Піопневмоторакс справа

  2. Емпієма плеври

  3. Спонтанний пневмоторакс

  4. Ексудативний плеврит

  5. Абсцес правої легені

92. До дільничного терапевта звернувся хворий 37-ми років, який внаслідок загострення хронічного обструктивного бронхіту протягом року був тимчасово непрацездатним 117 днів. Визначте юридично вірну тактику лікаря в даному випадку:



  1. Хворий підлягає направленню на медико-соціальну експертну комісію

  2. Продовження листка непрацездатності терапевтом

  3. Направлення на лікарсько-консультаційну комісію для продовження листка непрацездатності

  4. Видача трудового (доплатного) листка непрацездатності

  5. Направлення хворого на санаторно-курортне лікування

93. Хворого 27-ми років, в анамнезі у якого бронхіальна астма, вжалила бджола. З’явилися відчуття тиску в грудях, нестачі повітря, утруднення видиху, відчуття жару в верхній половині тулуба, запаморочення, виражений свербіж, судоми. Об’єктивно: дихання шумне, свистяче, АТ - 90/60 мм рт.ст., Ps - 110/хв. Аускультативно: серцеві тони ритмічні, ослаблені; над легенями - жорстке дихання, сухі свистячі хрипи. Яку групу препаратів слід застосувати першочергово?



  1. Глюкокортикоїди

  2. Метилксантини

  3. Серцеві глікозиди

  4. Протисудомні

  5. Анальгетики

94. Хворий 80 років близько 5-ти років страждає на хронічне обструктивне захворювання легень. Впродовж 40 років регулярно приймає антигіпертензивні препарати з приводу супутньої артеріальної гіпертензії. Впродовж останнього тижня у пацієнта істотно підсилилась задишка та кашель. Об’єктивно: артеріальний тиск 180/100 мм рт. ст. При аускультації серця виявляли приглушені тони, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Над легенями аускультативно визначали жорстке дихання з подовженим видихом, сухі розсіяні хрипи над поверхнею обох легень. Який з наведених антигіпертензивних препаратів не слід призначати хворому?



  1. Амлодипін

  2. Лізиноприл

  3. Лозартан

  4. Індапамід

  5. Атенолол

95. У хворого проба Тіффно склала 85%. Це свідчить про:



  1. Нормальний показник

  2. Порушення бронхіальної прохідності

  3. Зниження життєвої ємкості легень

  4. Зниження резервного обсягу легень видиху

  5. Зниження резервного обсягу вдиху

96. У хворого 35 р., 14 днів тому з’явилася лихоманка із трясовицею, підвищення t до 390С, кашель з виділенням харкотиння неприємного запаху. Об-но: стан хворого важкий, ЧД-28, ренгенологічно виявлено порожнину до 3 см в діаметрі з горизонтальним рівнем ; лейкоцити крові – 16,0*109, ШОЕ 45 мм/год. Ваш попередній діагноз?



  1. Інфільтративний туберкульоз

  2. Крупозна пневмонія

  3. Бронхопневмонія

  4. Абсцес легень

  5. Рак легень

97. Хвора В. 32 років на диспансерному обліку з хронічним абсцесом легень, з частими загостреннями впродовж 5 років. Направлена на стаціонарне обстеження для визначення найбільш ефективного лікування. У стаціонарі виставлений діагноз: абсцес верхньої частки правої легені з перебігом середньої важкості у фазі ремісії. Яке лікування найбільш ефективне?



  1. Санаторно-курортне лікування

  2. Антибіотиками

  3. Бронхолітиками

  4. Фізіотерапія

  5. Оперативне

98. У хворої 26 років спостерігається підвищення температури до 380С, кашель з виділенням гнійного харкотиння, виражена слабкість, задишка, біль у грудній клітці під час дихання. Вкорочення перкуторного звуку у нижніх відділах лівої легені, вислуховуються дрібно пухирцеві вологі хрипи. Який діагностичний прийом є найбільш важливим для встановлення діагнозу?



  1. Рентгенологічне обстеження

  2. Спірографія

  3. Пневмотахіметрія

  4. Бронхографія

  5. Аналіз харкотиння на мікрофлору

99. У хворого М., 32 років, який зловживав алкоголем, із масивною пневмонією погіршився стан, підвищилась Т тіла до 39-400С, з'явився неприємний запах з рота, збільшилась кількість гнійного харкотиння; зросла ШОЕ та кількість паличко ядерних лейкоцитів. На Rо-графії ОГК - у нижній частці правої легені масивна інфільтрація з просвітленням у центрі. Яке із ускладнень можна запідозрити?



  1. Бронхоектатична хвороба

  2. Гострий абсцес легень

  3. Інфаркт-пневмонія

  4. Гангрена легень

  5. Емпієма плеври

100. У хворого з негоспітальною пневмонією, який лікувався амбулаторно, на 10-ту добу зберігається лихоманка, з'явився озноб, кашель з виділенням харкотиння з неприємним запахом та прожилками крові. При аускультації легень справа в нижній долі прослуховується амфоричне дихання, вологі великопухирцеві хрипи. При рентгенологічному дослідженні справа в нижній долі виявлена порожнина з рівним контуром до 4 см діаметром з рівнем рідини. Яке ускладнення виникло у пацієнта?



  1. Рак легень

  2. Гангрена легень

  3. Абсцес легень

  4. Інфільтративний туберкульоз

  5. Туберкульоз легень

101. При рентгенологічному дослідженні органів грудної клітки хворого зі скаргами на кашель та лихоманку у правій легені на рівні 4-го ребра відзначається інтенсивна негомогенна з нечіткими контурами тінь великих розмірів. У центрі вказаної тіні - горизонтальний рівень та просвітлення легеневої тканини над ним. Якому захворюванню відповідає дана рентгенологічна картина?



  1. Туберкульозі легені

  2. Правобічному пневмотораксу

  3. Вогнищевому пневмосклерозу

  4. Периферичного раку легень

  5. Абсцесу легені

102. Хворий 67-ми років скаржиться на задишку, біль у грудях, загальну слабкість. Хворіє 5 місяців. Об’єктивно: температура тіла - 37,3oC, пульс - 96/хв. Над правою легенею голосове тремтіння не визначається, перкуторний звук тупий, дихання не прослуховується. У харкотинні - домішки крові дифузно змішаної зі слизом. Який найбільш імовірний діагноз?



  1. Ексудативний плеврит

  2. Великовогнищева пневмонія

  3. Бронхоектатична хвороба

  4. Вогнищевий туберкульоз легенів

  5. Рак легенів

103. Хвора 29-ти років впродовж 2-х місяців скаржиться на болі в лівій половині грудної клітки, кашель, задишку; температура тіла - 39,6oC. Об’єктивно: ліва половина грудної клітки відстає в акті дихання, ослаблення везикулярного дихання та вкорочення перкуторного звуку зліва. Ro-логічно визначається округла тінь у нижній частці лівої легені. Який попередній діагноз?



  1. Рак легені

  2. Гнійний плеврит

  3. Абсцес легені

  4. Емпієма плеври

  5. Хронічна пневмонія

104. У хворої на 4 добу після оперативного втручання з приводу кістоми правого яєчника раптово з’явився біль у правій половині грудної клітки з відходженням харкотиння рожевого кольору, підвищення температури тіла до 37,70С. Під час обстеження легень виявлено притуплення легеневого звуку та поодинокі вологі хрипи в нижніх відділах з правого боку. Яке ускладнення найбільш вірогідне?



  1. Абсцес легені

  2. Пневмонія

  3. Інфаркт легені

  4. Ексудативний плеврит

  5. Пневмоторакс

105. У хворої з нижньочастковою пневмонією лівої легені з’явилися скарги на біль у лівій половині грудної клітки. Об’єктивно: визначається широка зона притуплення на лівій половині грудної клітки (лінія Соколова-Елісон-Дамуазо). З якого метода дослідження легень доцільно почати обстеження з метою уточнення діагнозу?



  1. Спірографія

  2. Бронхоскопія з біопсією

  3. Бронхографія

  4. Рентгенографія

  5. Торакоскопія




  1. Хвора 49-ти років госпіталізована зі скаргами на слабкість, жовтяницю, свербіж шкіри. Захворіла 2,5 місяці тому. При госпіталізації – значна жовтяниця. Печінка не пальпується. Жовчний міхур збільшений, безболісний. Білірубін крові - 190 мкмоль/л, за рахунок прямого. Кал ахолічний. Яка найбільш імовірна причина жовтяниці?

  1. Механічна жовтяниця

  2. Гемолітична жовтяниця

  3. Хвороба Жильбера

  4. Паренхіматозна жовтяниця

  5. Синдром Каролі


  1. Хвора Н., 42 років, скаржиться на гострий біль у правому підребер’ї, постійну нудоту, блювоту з домішками жовчі. Об’єктивно: надлишкова маса тіла, субіктеричність склер, субфебрильна температура тіла, тахікардія. Живіт помірно здутий, різко болісний в проекції жовчного міхура, позитивні “міхурові” симптоми. В крові: Л – 15,0*109/л, ШОЕ – 22 мм/год. Яка подальша тактика лікаря?

  1. Госпіталізація в хірургічне відділення

  2. Планова госпіталізація в гастроентерологічне відділення

  3. Стаціонар вдома

  4. Консультація гастроентеролога

  5. Амбулаторне лікування




  1. Хворий М., 40 років, госпіталізований в гастроентерологічне відділення зі скаргами на зуд шкіри, жовтяницю, тяжкість в правому підребер’ї, слабкість. Об-но: шкірні покриви жовтушні, печінка + 5 см, селезінка пальпується глибоко в підребер’ї. В ан.крові: загальний білірубін- 70 ммоль/л, переважно за рахунок прямої фракції, значне підвищення рівня лужної фосфотази та холестерину. Яка причина розвитку вищеозначених змін?

  1. Розвиток цитолізу

  2. Накопичення компонентів жовчі в гепатоциті

  3. Розвиток імунного запалення

  4. Токсичний вплив на печінкову клітину

  5. Розвиток печінково- клітинної недостатності




  1. Хвора 70 років поступила в хірургічне відділення у важкому стані з приступами гострого болю в животі, підвищенням температури тіла до 38,00С повторним блюванням, нудотою, помірною жовтяницею. При ультразвуковому дослідженні печінка помірно збільшена, підвищеної ехогенності, однорідної ехоструктури, в ділянці жовчного міхура визначається широка дистальна акустична тінь, просвіт міхура не візуалізується. Загальна жовчна протока розширена до 10мм, в ділянках, доступних огляду, просвіт протоки вільний. В проекції головки підшлункової залози видимих змін не виявлено. Загалом, дослідження обмежене за рахунок вираженого метеоризму. Який з перерахованих методів є оптимальним для уточнення діагнозу?

  1. Ендоскопічна ретроградна панкреатохоледохографія

  2. Радіонуклідне дослідження з 99mTc-ХІДА

  3. Транспечінкова холангіографія

  4. Комп'ютерна томографія печінки та підшлункової залози

  5. Внутрішньовенна холецистохолангіографія

110.Хворий К., 43 років протягом 3-х місяців скаржиться на болі в животі, що зменшуються після дефекації, і супроводяться метеоризмом, урчанням, відчуттям неповного випорожнення або імперативними позивами на дефекацію, закрепами чи проносами. Лабораторне та інструментальне дослідження патології не виявили. Поставте діагноз.



  1. Синдром подразненої товстої кишки

  2. Спастичний коліт

  3. Коліт з дискінезією по гіпертонічному типу

  4. Хронічний ентероколіт в фазі загострення

  5. Целіакія

  1. Чоловік 21 року скаржиться на періодичний ниючий біль в надчерев’ї. При обстеженні виявлено хронічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією. Проведене лікування. Який препарат доцільно використовувати для первинної профілактики виразкової хвороби?

  1. Церукал.

  2. Вікалін.

  3. Маалокс.

  4. Омепразол

  5. Гастрофарм.

112. Жінка 41-го року протягом 8-ми років хворіє на хронічний холецистит. Турбують майже постійний монотонний ниючий біль або відчуття важкості у правому підребер’ї, гіркота у роті зранку, закреп. Під час пальпації живота спостерігається невелика болючість у точці проекції жовчного міхура. Об’єм міхура після жовчогінного сніданку зменшився лише на 15% (за даними УЗД). Призначення яких лікарських засобів є найбільш доцільним?

  1. Холеспазмолітики

  2. М-холінолітики

  3. Міоспазмолітики

  4. Холекінетики

  5. Холеретики

113. Хворий страждає на хронічний панкреатит. Після вживання жирної чи гострої їжі, алкоголю з’являється блискучий, замазкоподібний неоформлений кал. Зниження продукції якого фактора є найбільш імовірною причиною даного стану?

  1. Трипсину

  2. Лужної фосфатази

  3. Амілази

  4. Ліпази

  5. Соляної кислоти

114.Хворий З., 35 років, скаржиться на давлячий біль в епігастрії через 1 годину після прийому їжі, печію, кислу відрижку. Хворіє протягом 2 років. При пальпації живота відмічена помірна болісність у пілородуоденальній зоні. При фіброгастродуоденоскопії виявлений антральний гастрит. Яке дослідження уточнить природу захворювання?



  1. Виявлення аутоантитіл до парієтальної клітини.

  2. Визначення рівня гастрину крови.

  3. Дослідження шлункової секреції.

  4. Дослідження моторної функції шлунку

  5. Виявлення хеликобактерної інфекції в слизовій шлунку


115. Хворий після вживання жирної їжі відзначає появу сильного болю в правому підребер’ї, нудоту, двічі було блювання жовчю. Таке спостерігалось і раніше. Температура тіла 37,80С, склери субіктеричні, печінка не збільшена, позитивний симптом Мерфі. Який діагноз є найбільш імовірним у даного хворого?

A. Виразкова хвороба шлунка

B. Хронічний холецистит

C. Хронічний гепатит, загострення

D. Хронічний панкреатит

E. Виразкова хвороба ДПК
116. Хворий скаржиться на тупий ниючий біль в епігастрії та правій підреберній ділянці, який посилюється після прийому жирної або смаженої їжі, головний біль, загальну слабкість, нудоту, підвищення температури тіла до субфебрильних цифр. При пальпації живота відмічається резистентність м’язів у правій підреберній ділянці, позитивні симптоми Кера, Ортнера, Мерфі. Який найбільш імовірний діагноз?

  1. Вірусний гепатит

  2. Гострий апендицит

  3. Хронічний холецистит

  4. Гострий гастрит

  5. Гострий панкреатит

117. Хворий В., 51 року скаржиться на відрижку, зригування шлунковим умістом, печію, яка посилюється при нахилі тулуба або у горизонтальному положенні, а також загрудинні болі. 5 років тому діагнозована жовчо-кам‘яна хвороба, 4 роки тому - з'явилися зригування, відчуття кислого в роті, яке посилювалося при нахилах. Об’єктивно: загальний стан задовільний. Живіт м’який, чутливий у зоні проекції жовчного міхура. Печінка, селезінка – фізіологічна норма. Який Ваш попередній діагноз?



  1. Хронічний гастрит С

  2. Грижа стравохідного отвору діафрагми

  3. Хронічний панкреатит

  4. Виразкова хвороба шлунка

  5. Діскінезія жовчовидільної системи

118. Чоловік 27-ми років скаржиться на печію, яка посилюється при нахилах тіла і після прийому їжі. При езофагогастроскопіі - зливаються ерозії слизової стравоходу, внутрішньостравохідна рН 3. Виберіть оптимальну групу препаратів для лікування хворого



  1. Блокатори протонової помпи

  2. Гастроцітопротектівні препарати

  3. Антихолінергічні

  4. Прокинетики

  5. Антациди

119. Пацієнт 27 років скаржиться на ниючий біль в епігастральній ділянці, печію протягом 2 місяців. При проведенні фіброгастроскопії з біопсією виявлений хронічний неатрофічний антральний гастрит. Показники внутрішньошлункової рН-метрії: рН в ділянці тіла - 1,3, в антрумі - 3,0. Яку схему лікування необхідно призначити хворому?



  1. Інгібітор протонної помпи + амоксицилін

  2. Інгібітор протонної помпи + кларитроміцин + амоксицилін

  3. Інгібітор протонної помпи + амоксицилін + левофлоксацин

  4. Інгібітор протонної помпи + амоксицилін + тетрациклін

  5. Інгібітор протонної помпи + тетрациклін + еритроміцин

120. Хвора 58 років, більше 20 років хворіє на хронічний гастрит. Препарати (вікалін, ранітидин), які раніше покращували стан, останнім часом не приносять полегшення. Під час останньої фіброгастроскопії з біопсією (гістологічне дослідження) діагностований аутоімунний гастрит. При проведенні рН-метрії рН в ділянці тіла шлунка - 7,1. Ваші рекомендації по лікуванню?



  1. Препарати замісної терапії

  2. Жовчогінні препарати

  3. Антациди

  4. Вітамінотерапія

  5. Антиоксидантна терапія

121. Жінка 36 років скаржиться на біль в надчеревній ділянці, що виникає після вживання їжі, нудоту, відрижку, послаблення випорожнень. Хвороба поступово прогресує біля 2 років. Об'єктивно: блідість та сухість шкіри, язик обкладений, вологий, з відбитками зубів по краях. Під час пальпації живота - розповсюджений біль у надчеревній ділянці. Який найбільш інформативний метод дослідження слід застосувати?



  1. Фіброгастроскопія з біопсією слизової шлунка.

  2. Рентгенологічне дослідження шлунка та кишечнику.

  3. Комп'ютерна томографія черевної порожнини.

  4. Розгорнутий клінічний аналіз крові.

  5. Фракційне дослідження шлункової секреції

122. Хворий скаржиться біль в епігастрії, печію, нудоту, схильність до закрепів. В шлунковому вмісті визначається жовч. ФГДС: дифузна гіперемія, набряклість слизової оболонки, багато слизу. У біоптаті Нр не виявляється. Який діагноз є найбільш імовірним у даного хворого?



  1. Хронічний гастрит тип С

  2. Хронічний гастрит тип В

  3. Хронічний гастрит тип А

  4. Виразкова хвороба шлунка

  5. Невиразкова диспепсія

237. Хвора 24-х років скаржиться на ниючі болі, відчуття важкості, розпирання в епігастрії після їди, раннього насичення. Описані скарги непокоять протягом 3-х років (по декілька місяців на рік), іноді пов’язані зі стресовою ситуацією. В анамнезі вегето-судинна дистонія. На ФГДС і УЗД органів черевної порожнини органічної патології не виявлено. Провідним у патогенезі даного захворювання є:



  1. Порушення моторики шлунка і 12-палої кишки

  2. Автоімунне запалення слизової оболонки шлунка

  3. Інфекційне запалення слизової оболонки шлунка

  4. Низький рівень шлункової секреції

  5. Високий рівень шлункової секреції

124. Пацієнт 48-ми років при бужуванні стравоходу з причини рубцевої стриктури відчув різкий біль у животі. Раніше хворів на виразкову хворобу 12-ти палої кишки. При огляді: живіт різко напружений, болючий; Ps-110/хв. Болюче ковтання слини. Блідість шкірних покривів. Який найбільш вірогідний діагноз?



  1. Перфорація абдомінального відділу стравоходу

  2. Гострий інфаркт міокарда

  3. Защемлення діафрагмальної кили

  4. Перфорація виразки 12-ти палої кишки

  5. Тромбоз мезентеріальних судин

125. Хворий 51 року скаржиться на біль в животі, частий рідкий стілець з неприємним запахом, відчуття бурчання та переливання в животі, метеоризм, неприємний присмак в роті. Вищезазначені скарги турбують більше 5 місяців. З’явились після лікування з приводу абсцедуючої пневмонії. Об-но: шкіра та видимі слизові бліді, язик вологий обкладений біло-сіруватим нашаруванням. Живіт болючий в навколопупковій ділянці та по ходу товстої кишки. Найбільш ймовірний діагноз:



  1. Неспецифічний виразковий коліт

  2. Антибіотико-асоційований ентероколіт

  3. Хвороба Крона

  4. Хронічний ентерит

  5. Хронічний коліт

126 Хвора 30 років скаржиться на пронос до 5-6 раз на добу. Випорожнення з домішками крові та слизу, підвищення температури тіла, переймоподібний біль знизу живота перед дефекацією, слабкість, зниження ваги. Хворіє більше 6 місяців. Об-но: шкіра і видимі слизові бліді, живіт здутий при пальпації болючий, бурчить в області товстої кишки. Ваш діагноз.



  1. Хвороба Крона

  2. Рак товстої кишки

  3. Хронічний коліт

  4. НВК /неспецифічний виразковий коліт

  5. Хронічний ентерит

127. Хворий О., 54 р. 7 років хворіє хронічним панкреатитом. За останні 5 місяців став відмічати поліфекалії з неприємним запахом, виражене здуття та бурчання в животі, з`явились проноси, слабість, швидка втома, зниження маси тіла. Розвиток якого синдрому можна запідозрити в даному випадку?

A. Синдром мальабсорбції

B. Паранеопластичний синдром

C. Синдром ексудативної ентеропатії

D. Синдром подразненої товстої кишки

E. Синдром печінково-клітинної недостатності
128. Хворий 52 років скаржиться на здуття живота, кашкоподібний кал (іноді рясний) з домішкою неперетравленої їжі, схуднення протягом останнього року на 5-6 кг. Зловживає алкоголем. Об'єктивно: пальпаторно болючість в епігастрії та обох підребер’ях. Печінка + 2 см, помірно болюча при пальпації. При УЗД органів черевної порожнини - дифузні зміни печінки, збільшення ехогенності і поодинокі кальцинати підшлункової залози. Найбільш інформативним тестом, що відображає причину мальабсорбції в хворого, є:

A. Тест з Д-ксилазой

B. Еластаза-1 кала

C. Тест толерантності до глюкози

D. Копрограма

E. Рівень амілази крові


129. Хворий страждає на хронічний рецидивний панкреатит з вираженим порушенням зовнішньосекреторної функції. Після вживання жирної, гострої їжі, алкоголю з'являється "жирний" кал. Зниження продукції якого фактора найбільш імовірна причина стеаторея?

A. Амілази

B. Трипсин

C. Кислотності шлункового соку

D. Ліпази

E. Лужний фосфатази

130. У чоловіка 25-ти років хронічний вірусний гепатит В з максимальною активністю. Який з лабораторних тестів найбільш чітко характеризує ступінь цитолізу в хворого?

A. Проба Вельтмана

B. Проба Таката-Ара

C. Протромбін

D. Трансамінази

E. Загальний білок


131. У хворого на гостру лейкемію, на тлі цитостатичного лікування виникла жовтяниця, диспептичні розлади. Виявлено помірне збільшення та болючість печінки, підвищення рівня як прямого (40 ммоль/л), так і непрямого білірубіну (10 ммоль/л), АЛТ-2,1, АСТ-2,2. Реакція на антигени гепатиту В і С негативна. Яке ускладнення виникло у пацієнта?

A. Гемолітична анемія

B. Холецистит

C. Токсичний гепатит

D. Вірусний гепатит В

E. Вірусний гепатит С


132. Хвора М., 50 р. На ІЗЦД хворіє 28 р. У даний час отримує інсулін КОМБ 50 од. вранці. Протягом 2-3 років періодично турбують болі у животі, здуття його, поноси (10-14 разів на добу), які не пов'язані з характером харчування. Лікування ферментними препаратами без значного ефекту. Глікемія натще 10-14 ммоль/л, глюкозурія 1-3%, ацетон відсутній. Вказані прояви є наслідком:

A. Діабетичної ентеропатії

B. Хронічного панкреатиту

C. Виразкового коліту

D. Хронічного гастриту

E. Хронічного холециститу


133. Хворий П. лікувався в гастроентерологічному відділенні з діагнозом алкогольний цироз печінки. В останню добу став загальмованим, на запитання не відповідає. При огляді “печінковий запах” із рота, посилення жовтушності шкіри та склер. Відзначається зростання трансаміназ, тимолової проби. Які заходи необхідно провести першочергово?

A. Призначення антибіотиків

B. Призначення ферментних препаратів

С. Проведення дезинтоксикаційної терапії

D. Призначення інсуліну

E. Призначення жовчогінних засобів


134. Хворий Д. 45 років, страждає на хронічний біліарний цироз печінки. Скарги на помірний ниючий біль у великих суглобах, кістках, хребті. Рентгенологічно виявлено остеопороз хребцевих тіл, їх помірну компресію. Чим можна пояснити зміни у кістках та суглобах у даного хворого?.

А. Порушенням обміну сечової кислоти.

В. Мальабсорбцією вітаміну D та кальцію

C. Порушенням синтезу та екскреції жовчних кислот.

D. Екзокринною недостатністю підшлункової залози.

E. Зниженням виділеннях олецистокинін-панкреозиміна.

135. Чоловік 26-ти років скаржиться на спрагу, підвищене сечовиділення, загальну кволість, зменшення ваги тіла. Об’єктивно: шкіра суха, червоні щоки, дихання везикулярне. Тони серця звучні. Язик сухий. Симптомів подразнення очеревини немає. Яке дослідження є найбільш інформативним для уточнення діагнозу?


  1. Загальний аналіз крові

  2. Аналіз крові на цукор

  3. Загальний аналіз сечі

  4. Аналіз сечі за Зимницьким

  5. Аналіз крові на печінкові проби

136. Батьки хлопчика 7-ми років звернулись до лікаря зі скаргами на те, що у дитини останні 2-3 тижні спостерігається поліурія, спрага, втрата маси тіла до 4 кг. Об’єктивно: шкіра бліда, суха, на щоках рум’янець, губи і язик сухі, тургор тканин знижений, запах ацетону із рота. Який діагноз найбільш імовірний?



  1. Нирковий діабет

  2. Нецукровий діабет

  3. Ацетонемічний синдром

  4. Цукровий діабет

  5. Синдром Альпорта

137. У жінки 30-ти років, що занедужала грипом, виявлена глікемія натщесерце - 11,3 ммоль/л, глюкозурія - 25 г/л. Зріст 168 см, вага 67 кг. Яке дослідження найбільш інформативне для уточнення діагнозу?



  1. Глікемія через годину після їжі

  2. Добові коливання глікемії

  3. Добові коливання глюкозурії

  4. Тест толерантності до глюкози

  5. Інсулінемія натщесерце

138. Хворий 33 років, з вперше виявленим цукровим діабетом, за допомогою дієти підтримує глікемію після вживання їжі менше 10,0 ммоль/л. Від інсулінотерапії утримується. Яке дослідження найбільш важливо провести для диференціації 1-го (інсулінозалежний) та 2-го (інсулінонезалежний) типів діабету?



  1. Визначення антитіл до острівцевих клітин

  2. Глюкозотолерантний тест

  3. Дослідження глікемії натщесерце

  4. Визначення глікозильованого гемоглобіну крові

  5. Визначення фруктозаміну в крові

139. У хворого 55-ти років під час профогляду виявлено цукровий діабет. Не лікувався. Об’єктивно: зріст 170 см, маса тіла 106 кг, шкіра звичайної вологості. Ps 76/хв., ритмічний, ліва межа відносної тупості серця зміщена на 1 см ліворуч від середньоключичної лінії, тони серця послаблені, АТ 140/80 мм рт.ст. Глікемія натщесерце 6,9 ммоль/л. Вміст глюкози в добовій сечі 0,5% при діурезі 2,5 л. Яка першочергова тактика лікування?



  1. Призначити хворому лише дієтотерапію

  2. Призначити метформін

  3. Призначити глібенкламід

  4. Призначити репаглінід

  5. Призначити інсулін

140. У чоловіка 45 років з нормальною масою тіла вперше виявлений цукровий діабет. Коригувати глюкозу крові за допомогою дієти не вдалося, глікемія протягом доби від 10 до 15 ммоль/л. Який препарат оптимальний у цьому випадку?



  1. Інсулін

  2. Сульфаніламідні цукровознижуючі препарати

  3. Бігуаніди

  4. Бігуаніди у поєднанні з сульфаніламідними цукровознижуючими препаратами

  5. Інсулін у поєднанні з сульфаніламідними цукровознижуючими препаратами

141. Хвора 39-ти років впродовж 10-ти років хворіє на цукровий діабет. Останній рік відмічає похолодання пальців ніг, біль та відчуття оніміння. Об’єктивно: шкіра нижніх кінцівок суха, витончена, холодна на дотик, пульсація на стегновій і підколінній артеріях збережена. Який найбільш імовірний діагноз?



  1. Хвороба Рейно

  2. Діабетична макроангіопатія судин нижніх кінцівок

  3. Діабетична мікроангіопатія судин нижніх кінцівок

  4. Облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок

  5. Облітеруючий ендартеріїт судин нижніх кінцівок

142. Пацiєнт Н., 24 роки,, хворiє iнсулинзалежним дiабетом, лiкується iнсулiнами пролонгованої дiї. Коливання рiвня глюкози протягомi доби вiд 15,2 ммоль/л до 22,0 ммоль/л, натщесерце - 28,6 ммоль/л. Ваша лiкувальна тактика?



  1. Призначити інсулiн короткої дiї

  2. Призначити бiгуанiди

  3. Замінити інсулiни пролонгованi дії

  4. Скорегувати дiєту

  5. Призначити препарати сульфонiлсечовини

143. До кардіологічного відділення госпіталізована хвора зі скаргами на ниючий біль у передсердній ділянці, помірну задишку, набряки ніг, мерзлякуватість. На ЕКГ: негативні зубці T V2 − V6 (до 3- 4 мм). Об’єктивно: шкіра суха, голос охриплий, обличчя одутлувате, з жовтяничним відтінком, тони серця глухі, Ps- 60/хв, АТ- 160/90 мм рт.ст., нижні кінцівки набряклі, під час натискання на шкіру гомілок ямка утворюється з утрудненням. У крові: Нb- 76 г/л, ШОЕ- 17 мм/год. Який найбільш вірогідний діагноз?



  1. Гіпотиреоз, міокардіодистрофія

  2. Хронічний гломерулонефрит, ХНН

  3. ІХС: дрібновогнищевий інфаркт міокарда, СН ІІ А ст

  4. Гіпертонічна хвороба ІІ ст., СН ІІ А ст

  5. B12-дефіцитна анемія

144. Хвора скаржиться на набрякання нижніх кінцівок, ламкість нігтів, сухість шкіри, зниження пам’яті, слабкість. Місячні відсутні з моменту пологів. Об’є- ктивно: гіпотрофія статевих органів та молочних залоз. З анамнезу: 2 роки тому під час пологів виникла масивна кровотеча понад 2000 мл. Який найбільш імовірний діагноз?



  1. Інфантилізм

  2. Гіпотиреоз

  3. Синдром Шихана

  4. Серцево-судинна недостатність

  5. Післяпологове ожиріння

145. У дівчини 24-ти років близько року тому з’явилися дратівливість і плаксивість. Тоді ж визначилась дифузно збільшена щитоподібна залоза ІІ ступеня. Стан був розцінений як прояви пубертатного періоду, лікування не проводилося. Дратівливість поступово змінилася повною апатією. З’явились одутлість обличчя, пастозність м’яких тканин, брадикардія, закрепи. Наросла блідість шкіри, вона набула воскоподібного відтінку. Залоза стала більш щільною. Яке захворювання слід припустити?



  1. Підгострий тиреоїдит

  2. Дифузний токсичний зоб

  3. Рак щитоподібної залози

  4. Автоімунний тиреоїдит

  5. Пубертатний юнацький базофілізм

146. Жінці 47-ми років зроблена резекція щитоподібної залози з приводу вузлового еутиреоїдного зоба. Призначення якого лікування найбільш імовірно допоможе запобігти рецидиву захворювання?



  1. Антиструмін

  2. Мерказоліл

  3. Тиротропін

  4. Тиреоїдні гормони

  5. Радіоактивний йод

147. Хвора 63-х років оперована з приводу багатовузлового еутиреоїдного зоба великих розмірів. З технічними труднощами вимушено виконана субтотальна резекція обох часток щитоподібної залози. На 4-й день після операції з’явилися судоми м’язів обличчя і верхніх кінцівок, біль в животі. Позитивні симптоми Хвостека і Труссо. Чим найімовірніше зумовлений такий стан хворої?



  1. Недостатність паращитоподібних залоз

  2. Післяопераційний гіпотиреоз

  3. Тиреотоксичний криз

  4. Пошкодження зворотнього нерву

  5. Трахеомаляція

148. Жінці 47 років зроблена резекція щитовидної залози з приводу вузлового еутиреоїдного зоба. Призначення якого лікування найбільш імовірно допоможе запобігти рецидиву вузлового



  1. Тиреоїдних гормонів

  2. Мерказолiлу

  3. Тиротропiну

  4. Антиструміну

  5. Радіоактивного йоду

149. У хворої системним червоним вовчаком, яка приймає протягом року преднізолон, після тонзілектомії з'явилась різка слабкість, нудота, блювання, біль в правій клубовій ділянці, рідкий стул до 5 р. на добу. Рs - 96/хв, АТ- 80/50 мм рт. ст. Яка профілактична терапія була б найбільш доцільна перед операцією?



  1. Призначення ДОКСа

  2. Призначення антибіотиків

  3. Підвищення дози преднізолону

  4. Введення розчину Рінгера

  5. Введення 10% розчину NaСl

150. У жінки 38-ми років нападоподібно підвищується артеріальний тиск до 240/120 мм рт.ст., при цьому спостерігаються нудота, блювання, тахікардія, підвищене потовиділення, виявляється гіперглікемія. Після нападу рясне виділення сечі. Під час сонографії нирок виявлено додаткове утворення, що прилягає до верхнього полюсу правої нирки, можливо, відноситься до наднирника. Який лабораторний тест допоможе уточнити діагноз?



  1. Визначення екскреції катехоламінів і ванілілмигдалевої кислоти з сечею

  2. Визначення інсуліну і С-пептиду в крові

  3. Визначення швидкості клубочкової фільтрації за ендогенним креатиніном

  4. Визначення тироксину і тиреотропного гормону у крові

  5. Визначення рівня реніну крові

151. У хворої з підозрою на феохромоцитому, у період між нападами, артеріальний тиск в межах норми, відзначається тенденція до тахікардії. У сечі патології немає. Вирішено провести провокаційну пробу з гістаміном. Який препарат слід підготувати для надання екстреної допомоги при позитивному результаті проби?



  1. Мезатон

  2. Піпольфен

  3. Ніфедипін

  4. Фентоламін

  5. Преднізолон

152. Хвора 50-ти років, яка страждає на хворобу Аддісона (виникла після перенесеного туберкульозу легень у юному віці), під час пожежі в квартирі сильно налякалася і знепритомніла. Хвора бліда, холодна, пульс ниткоподібний, частота серцевих скорочень - 120/хв., артеріальний тиск - 60/30 мм рт.ст. Яке ускладнення виникло у хворої?



  1. Гостра наднирникова недостатність

  2. Тиреотоксичний криз

  3. Синдром Морганьї-Адамса-Стокса

  4. Гострий інфаркт міокарда

  5. Тампонада серця

153. Хвора на цукровий діабет 64-х років лікувалась метформіном. У зв’язку з підвищеним артеріальним тиском приймала сечогінні. Поступово ефективність діуретика знизилась, з’явились нудота, блювання. Контакт з хворою утруднений. Шкіра суха. Запах ацетону відсутній. АТ- 180/100 мм рт.ст. Тони серця глухі. Ps- 98/хв. Дихання везикулярне. Живіт болючий в епігастрії. Печінка +4 см. Глюкоза крові 48 ммоль/л, Nа- 156 ммоль/л, К- 5,2 ммоль/л, сечовина - 15 ммол/л. З якого фармакологічного підходу слід починати?



  1. Корекція артеріального тиску за допомогою сульфата натрію

  2. Корекція вмісту N a+ у крові

  3. Призначення бікарбонату натрію

  4. Невідкладна гідратація хворої

  5. Перевести хвору на лікування протамінцинк інсуліном

154. Хворий 32-х років скаржиться на різку загальну слабкість, болі в животі, нудоту, блювання, запаморочення, виражене схуднення. Об’єктивно: шкіра кольору інтенсивної засмаги. Ps- 100/хв., ритмічний, слабкого наповнення, АТ- 70/30 мм рт.ст. Цукор крові - 3,0 ммоль/л. Для лікування даного стану використовується:



  1. Внутрішньовенне введення адреналіну та інших адреноміметиків

  2. Введення морфіну для зняття больового синдрому

  3. Введення фентоламіну або тропафену

  4. Введення нітрогліцерину, сечогінних

  5. Введення фізіологічного розчину хлориду натрію і великих доз гідрокортизону

155. Жінка 50-ти років скаржиться на підвищення артеріального тиску, головний біль, нудоту. З анамнезу відомо, що 15 років хворіє на ХОЗЛ. Об’єктивно: почервоніння обличчя, артеріальний тиск - 170/120 мм рт.ст. Тони серця підсилені. Пульс - 76/хв., ритмічний. В легенях на тлі жорсткого відтінку везикулярного дихання велика кількість сухих розсіяних хрипів. Який засіб контролю артеріального тиску буде найбільш показаним?



  1. Пропранолол

  2. Фуросемід

  3. Амлодипін

  4. Клофелін

  5. Каптоприл

156. Хворому 54 роки. Впродовж року лікується з приводу недиференційованої форми раку легень. Наразі приєдналися відчуття тяжкості та болючість у правому підребер’ї. Який метод діагностики буде найбільш інформативним в даному випадку?



  1. Комп’ютерна томографія органів черевної порожнини

  2. Радіоізотопна гепатографія

  3. Вазографія печінки

  4. Діагностична лапароскопія

  5. Ультразвукова біолокація з прицільною пункційною біопсією

157. Дівчина 23-ти років протягом 5-ти років скаржиться на біль у правому підребер’ї, що віддає у праву лопатку, напади болю пов’язані з порушенням дієти, вони нетривалі, легко знімаються спазмолітичними засобами. Під час нападу болю пальпація живота болюча, максимально в точці проекції жовчного міхура. З найбільшою імовірністю у хворого має місце:



  1. Дискінезія жовчовивідних шляхів

  2. Хронічний холецистит

  3. Хронічний гастродуоденіт

  4. Хронічний панкреатит

  5. Виразкова хвороба 12-палої кишки

158. Хворий 58-ми років скаржиться на здуття кишечника, закрепи, різку слабкість, схуднення. Впродовж останнього місяця випорожнення лише після прийому проносних. Під час пальпації живота спостерігається щільне утворення у лівій здухвинній ділянці. Який найбільш імовірний діагноз?



  1. Рак сигмоподібної кишки

  2. Рак сліпої кишки

  3. Пухлина брижі товстої кишки

  4. Пухлина заочеревинного простору зліва

  5. Рак лівого сечоводу

159. У хворої 45-ти років з мегалобластною анемією при ендоскопічному дослідженні з біопсією слизової оболонки шлунка виявлені атрофічні ділянки дифузного характеру в фундальній частині шлунка. Який провідний механізм розвитку даного захворювання?



  1. Аутоімунний (антитіла до обкладочних клітин)

  2. Н. pylorі - інфекція

  3. Променеве ураження

  4. Хімічне ураження

  5. Застосування НПЗП

160. Жінка 72-х років хворіє на цукровий діабет ІІ типу, супутня патологія - гіпертонічна хвороба ІІ ст., серцева недостатність ІІ Б ст. Використовує метформін. Напередодні перенесла гіпертонічний криз після чого з’явилися різка слабкість, міалгії, збільшилася спрага, сухість у роті, поліурія. Артеріальний тиск - 140/95 мм рт.ст., частота серцевих скорочень - 98/хв., набряки та запах ацетону відсутні. Які заходи слід вжити для хворої,щоб попередити розвиток коматозного стану?



  1. Відміна метформіну, призначення інсуліну короткої дії

  2. Збільшення дози метформіну в два рази

  3. Використання гіпотонічного розчину хло- риду натрію

  4. Додаткове призначення пролонгованого інсуліну

  5. Призначення глібенкламіду

Скачати 93.39 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка