«анкілозуючий спондилоартрит.» Актуальність теми



Скачати 105.13 Kb.
Сторінка3/18
Дата конвертації11.08.2021
Розмір105.13 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18
Клініка ХБ відрізняється великим поліморфізмом. Клінічні прояви залежать від локалізації поразки, стадії захворювання, характеру течії і ступеня активності патологічного процесу.

При огляді хворого патологічні зміни не виявляються: постава не змінена, хода не порушена, рухи в хребті збережені. За наявності вираженого больового синдрому хода стає щаткою і скутою. Пальпаторно визначається хворобливість в області крижово-клубових, грудино-ключичних і грудино-ребрових зчленовувань, в грудному відділі хребта і в місцях прикріплення сухожиль (п'яти, надколінника). Рано наголошується напруга прямих м'язів спини, а надалі ознака «тетіви»-отсутствие розслаблення прямих м'язів при бічному згинанні хребта на стороні згинання. Визначаються також позитивні симптоми, що характеризують ступінь обмеження рухливості хребта.

1. Симптом Форестье, що дозволяє визначити вираженість шийного кифоза: хворий стоїть спиною до стіни, притискуючи до неї потилицю лопатки, сідниці і п'яти. При ХБ хворий не може при такому положенні притиснути потилицю до стіни — відстань, на яку потилиця відходить від стіни, вимірюється лінійкою в сантиметрах.

Симптом Отта, використовуєтся для визначення рухливості грудного відділу хребта: від остистого відростка I грудного хребця відмірюють 30 см і роблять відмітку, потім хворий максимально згинає спину вперед і повторно визначається відстань. У здорових воно складає 35 см, зменшення відстані свідчить про обмеження рухливості грудного відділу хребта.

Симптоми Шобера і Томайера, що характеризують ступінь ураження поперекового відділу хребта. Симптом Шобера: від V поперекового хребця відмірюють 10 см вгору і роблять відмітку; при максимальному згинанні вперед у здорових людей відстань збільшується на 4—5 см. При ХБ відстань практично не збільшується. Симптом Томайера: хворий повинен дістати кінчиками пальців кистей до підлоги при повністю розігнутих в колінних суглобах ногах. При обмеженні рухливості в поперековому відділі хребта хворого не може дотягнутися до підлоги і ця відстань вимірюється в сантиметрах за допомогою лінійки.

4. Симптоми Кушелєвського дозволяють досліджувати стан крижово-клубових зчленовувань:

а) хворий лежить на спині, лікар натискає на гребені клубових кісток спереду. За наявності запальних змін з'являються болі в області крижів;

б) хворий лежить на боці, лікар різко натискає на область клубової кістки. Поява при цьому болю в області крижів свідчить про наявність запального процесу;

в) хворий лежить на спині, одна нога згинається в колінному суглобі
і максимально відводиться убік. Лікар однією рукою натискає на
зігнутий колінний суглоб, намагаючись притиснути його до кушетки, а іншою рукою
натискає на гребінь протилежної клубової кістки. Виникнення болю на стороні відведення ноги указує на наявність артриту
клубово-крижового зчленовування.

Для виявлення змін крижово-клубових зчленовувань використовується також симптом Меннеля: хворого укладають на бік із зігнутою в колінному суглобі ногою, на якій він лежить, інша нога витягнута. Лікар різко рухає витягнуту ногу хворого вниз, що викликає виникнення хворобливості в крижово-клубовому зчленовуванні.

Для постановки діагнозу можуть бути використані наступні діагностичні ознаки:



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка