Анатомія, гістологія та фізіологія шкіри



Скачати 107.07 Kb.
Дата конвертації09.11.2020
Розмір107.07 Kb.
Міністерство охорони здоров’я України

Запорізький державний медичний університет


Кафедра дерматовенерології та косметології

з курсом дерматовенерології і естетичної медицини ФПО


ЗАТВЕРДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

Завідувач кафедри Голова

дерматовенерології та косметології циклової методичної комісії

з курсом дерматовенерології і терапевтичного профілю

естетичної медицини ФПО Запорізького державного

Запорізького державного медичного університету

медичного університету

д.м.н., доцент Макуріна Г.І. д.мед.н.,професор Доценко С.Я.

_______________________ _______________________


______ серпня 20___року ______ серпня 20___року

М Е Т О Д И Ч Н А Р О З Р О Б К А
до заняття за фахом “дерматовенерологія”
«Анатомія, гістологія та фізіологія шкіри»

Запоріжжя

2020
Тема: Анатомія, гістологія та фізіологія шкіри.
1. Навчально-методичне обґрунтування теми: Шкіра - це зовнішній покрив тіла людини, складний багатофункціональний орган, який поряд із захисною функцією, приймає участь у обміні речовин, здійснює терморегулюючу функцію, приймає участь у імунологічному захисті організму, тісно пов'язаний з функцією внутрішніх органів людини.

Зміни стану та функцій шкіри – це не тільки прояви дерматологічних захворювань, але й порушення різноманітних функцій внутрішніх органів та систем людського організму. У зв’язку з цим, лікар будь-якої спеціальності повинен вміти оцінити стан а функції шкіри з метою ранньої діагностики соматичної патології.


2. Навчальна мета:

    1. Студент повинен знати:

  • будову епідермісу та його функції;

  • будову дерми та гіподерми;

  • будову та функції додатків шкіри;

  • кровоносні та лімфатичні судини шкіри;

  • нервово-рецепторний апарат шкіри;

  • особливості будови та фізіології шкіри у дитячому і старечому віці;

  • функції шкіри (захисна, секреторна, всмоктувальна, обмінна, меланоутворююча, видільна, резорбційна, дихальна, імунна, рецепторна, терморегулююча).


2.2. Вміти:

  • правильно провести фізичне обстеження шкірного покриву;

  • оцінити стан шкірного покрову і видимих слизових оболонок з урахуванням даних визначення функцій шкіри (тургору, еластичності, чутливості шкіри тощо);

  • оцінити результати визначення у пацієнта дермографізму шкіри;

  • намітити план необхідного лабораторно-інструментального дослідження при змінах стану шкірного покриву.


2.3. Опанувати практичні навички:

  • методику фізичного огляду хворого та визначення стану шкіри:

    • огляд шкірних покривів у прохідному світлі;

    • визначення тургору та еластичності шкіри;

    • визначення тактильної, больової, температурної чутливості шкіри;

    • визначення стану потовиділення шкіри;

    • визначення жирності шкіри;

    • визначення дермографізму.


3. Поради студентам.

Необхідно зупинитись на будові, фізіології шкіри, яка утворює зовнішній покрив людського тіла і має складну будову. Її загальна площа - 1,5-2 м2, вага - у середньому 4 кг, що становить 4-9 % від загальної маси тіла. Товщина шкіри різна на різних ділянках і коливається в межах 0,5-4 мм. Під мікроскопом розрізняють три шари шкіри: епідерміс, дерму (власне шкіру), підшкірну жирову клітковину.


Шкіра - не тільки зовнішній покрив тіла людини,

це складний багатофункціональний орган,

який поряд із захисною функцією,

приймає участь у обміні речовин,

здійснює терморегулюючу функцію,

приймає участь у імунологічному захисті організму,

тісно пов'язаний з функцією внутрішніх органів людини.
Шкірний покрив походить із :

зовнішнього (ектодерма) та середнього (мезодерма) зародкових листків

 

епітелій (епідерміс), власне шкіра (дерма),

додатки шкіри підшкірна клітковина

(гіподерма)
Під кінець 2-го міс. внутрішньоутробного розвитку:


  • в епідермісі 2 шари полігональних клітин,

  • в дермі - зачатки еластичних та колагенових волокон, формування волосяних фолікулів, потових та сальних залоз


Під кінець 4-го і на 5-му міс. внутрішньоутробного розвитку:

  • всі шари епідермісу

  • завершується формування еластичних та колагенових волокон, утворення нігтів, волосяних фолікулів, жирових дольок в гіподермі

Формування сальних залоз - на 3-4 міс. внутрішньоутробного розвитку  сальна змазка (Vernix caseose)


Формування зачатків волосся - на 4-6 міс внутрішньоутробного розвитку  первинне волосся (Lanugo) - без мозкової речовини, атрофічне, швидко випадає

Нігті - досягають дистального краю під кінець вагітності
Епідерміс - це зовнішній епітеліальний шар шкіри, що скла­дається з базального (зародкового), остеподібного, зернистого, блис­кучого і рогового шарів. Він постійно оновлюється і замінюється впродовж 60 днів. В епідермісі є меланоцити, які виробляють корич­невий пігмент меланін, що в основному зумовлює колір шкіри. Під впливом ультрафіолетового проміння кількість меланіну збільшується і виникає засмага (посилена пігментація). Тут є клітини Лангерганса, що беруть участь в імунологічних процесах.

Епідерміс складається із 5 шарів:

  • основний (базальний, гермінативний) - stratum basale

  • остистий (шипуватий) - stratum spinosum

  • зернистий - stratum granulosum

  • блискучий - stratum lucidum

  • роговий - stratum corneum.


Основний (базальний, гермінативний) шар (stratum basale),

  • один ряд високих призматичних клітин (епідермоцити);

  • меланоцити;

  • клітини Лангерганса – епідермальні макрофаги

Функції базального шару:

  • росткова (гермінативна),

  • пігментоутворююча (захисна),

  • участь в імунних реакціях захисту.


Остистий (шипуватий) шар (stratum spinosum):

  • 5-8 рядів клітин неправильної полігональної форми із чисельними цитоплазматичними відростками (ості, аканти);

  • клітини Лангерганса

Основні функції:

  • захисна (забезпечує щільність та еластичність епідермісу);

  • росткова;

  • участь в імунологічному захисті.


Зернистий шар (stratum granulosum):

  • 1 - 3-5 рядів (в ділянці долонів і підошв) сплющених ромбовидних клітин із зернами (кератиноцити) із часточками кератогіаліну.

Участь у процесах кератинізації (зроговінні) клітин.
Блискучий шар (stratum lucidum) -

  • 1-3 ряди гомогенних плоских без'ядерних клітин.

В цитоплазмі - елеїдин, глікоген, ліпоїди, олеїнова кислота.

Забезпечує непроникливість шкіри для води та електролітів.



Кератогіалін елеїдин кератин
Роговий шар (stratum corneum) -

  • плоскі без'ядерні зроговілі клітини (у вигляді пластинок).

Пластинки містять: рогову речовину кератин, бульбашки повітря.
Основна функція рогового шару захисна завдяки:

  • цілісності епідермісу,

  • постійного фізіологічного злущення,

  • наявності кератину, який є непроникливим для лугів, кислот тощо.


Час проходження клітин від базального шару до зернистого – 26-42 дні, через роговий шар – 14 днів, в цілому – 59-65 днів.
Дерма (власне шкіра) складається з волокнистої субстанції, зу­мовленої наявністю колагенових, еластичних та ретикулярних воло­кон, основної аморфної речовини та клітинних елементів. Дерму умовно поділяють на сосочковий шар, що знаходиться безпосередньо під епідермісом і утворений заглибленими в епідерміс сосочками дерми, і сітчастий шар, основу якого складають переплетені еластичні та колагенові волокна, що проникають у підшкірну клітковину.
Підшкірна жирова клітковина складається із волокнистої спо­лучної тканини, скупчення жирових клітин, кровоносних судин, не­рвових стовбурів та волокон, цибулин волосся і клубочків потових залоз. Розрізняють поверхневу судинну сітку в межах сосочкового шару дерми, і глибоку. У підшкірній жировій клітковині нерви утво­рюють глибоке сплетення, від якого нервові волокна простягаються в сосочковий шар дерми, утворюючи поверхневе сплетення, що іннервує судини та додатки шкіри. Тут є нервові шкірні рецептори, що сприймають відчуття дотику, болю, холоду і тепла.

Додатки шкіри: потові та сальні залози, волосся, нігті. Потові залози знаходяться майже на всіх ділянках шкіри. Це прості трубчасті залози, які складаються з тіла у вигляді клубочка і вивідної протоки. За способом секреції (виділення поту) розрізня­ють мерокринові потові залози, у яких секреція відбувається без втра­ти секреторних елементів, і апокринові, у яких під час секреції руй­нується частина клітин. Останні знаходяться в шкірі статевих органів, мошонки, лобка, молочних залоз, ануса, пахвових складок і почина­ють функціонувати в період статевої зрілості.

Сальні залози знаходяться на всіх ділянках тіла, крім долонь і підошов. Вивідні протоки одних відкриваються у волосяні фоліку­ли, інших-просто на поверхні шкіри. Вони мають часточкову будову, клітини наповнюються крапельками жиру, руйнуються і виділя­ються на поверхню шкіри у вигляді шкірного сала, що змащує шкіру, запобігаючи її сухості.

Волосся є кількох видів: довге, щетинисте, пушкове. Довге - на голові, бороді, у пахвових ямках; щетинисте - брови, повіки, у носі та вухах; пушкове на всій іншій поверхні шкіри. Немає волосся на долонях, підошвах, слизових оболонках. Волосся складається із стрижня, що виступає над поверхнею шкіри, і кореня, що знаходить­ся в шкірі і закінчується потовщенням - волосяною цибулиною, з якої відбувається ріст волосся. Стрижень волосини складається з мозкової і кіркової речовини. Корінь волосини знаходиться у волося­ному мішечку (фолікулі), який відкривається на поверхні шкіри вічком, біля якого також відкриваються протоки сальних залоз. Ріст волосся відбувається циклічно: стадія росту (у ній знаходиться 80-90 % волосся), перехідна стадія (5 %), стадія спокою (10-15 %).



Нігті складаються з тіла, кореня, вільного і двох бічних країв. Це рогові утворення, що захищають кінчики пальців від травмуван­ня. Нігтьова пластинка обмежена нігтьовим ложем, звідки і росте ніготь. Відновлення нігтів залежить від віку людини і відбувається впродовж 110-170 днів.
Фізіологія шкіри

Шкіра як орган людського організму виконує цілу низку функцій.



  1. Захисна функція: від впливу надмірного ультрафіолетового опромінення завдяки наявності в шкірі пігменту меланіну; від фізич­них впливів внаслідок механічної міцності та еластичності шкіри; від впливу хімічних чинників завдяки наявності шкірного сала; від інфекційних агентів (мікробів) завдяки щільності рогового шару епі­дермісу.

  2. Видільна (секреторна) функція зумовлена наявністю в шкірі близько 2 млн потових залоз, що впродовж доби виділяють 0,5-1,0 л поту, який на 99 % складається з води; функціонуванням сальних залоз, які виділяють щодоби до 20 г складного за хімічним складом напіврідкого шкірного сала, що має бактерицидні властивості (згуб­но діє на мікроби).

  3. Обмінна функція зумовлена участю шкіри у водному, міне­ральному, вітамінному, вуглеводному, жировому та інших видах об­міну речовин.

  4. Терморегуляторна функція полягає в підтриманні сталої температури тіла шляхом тепловипромінювання, теплопровідності та випаровування води з поверхні шкіри.

  5. Резорбтивна (всмоктувальна) функція полягає в тому, що через шкіру можуть всмоктуватись різні хімічні речовини та ліки, що може спричинити навіть отруєння (високі концентрації саліци­лової кислоти 5-10 %). Зволоження шкіри може посилювати її всмок­тувальну функцію у 10-100 разів.




  1. Імунологічна функція зумовлена участю шкіри в імуноло­гічних реакціях.

  2. Чутлива функція забезпечується наявністю в шкірі нерво­вих рецепторів, які зумовлюють три види шкірної чутливості: так­тильну (дотикову), температурну, больову. Виявлення порушень цієї функції має діагностичне значення (лепра, сирингомієлія).


4. Контрольні питання.

  1. Будова епідермісу та його функції.

  2. Будова дерми та гіподерми.

  3. Будову та функції додатків шкіри.

  4. Кровоносні та лімфатичні судини шкіри.

  5. Нервово-рецепторний апарат шкіри.

  6. Особливості будови та фізіології шкіри у дитячому і старечому віці.

  7. Функції шкіри (захисна, секреторна, всмоктувальна, обмінна, меланоутворююча, видільна, резорбційна, дихальна, імунна, рецепторна, терморегулююча).


5. ЛІТЕРАТУРА

Основна.

  1. Кравченко В.Г. Шкірні та венеричні хвороби.- Київ: Здоров’я, 1995.

  2. Скрипкин Ю.К. и соавт. Кожные и венерические болезни. М.:Медицина, 1995.

  3. Павлов С.Т. и соавт. Кожные и венерические болезни.- М.:Медицина, 1985.

  4. Владимиров В.В., Зудин Б.И. Кожные и венерические болезни (атлас). - М.: Медицина, 1980.

  5. Шкірні та венеричні хвороби. Навчальний посібник з тем, які передбачені для самостійного опанування / М.О.Дудченко, О.І. Денисенко, М.П. Перепічка та ін.-Чернівці, 2004.- 157 с.

  6. Коляденко В.Г., Бухарович А.М., Федоренко О.Є. Методичні вказівки по підготовці до лекцій з курсу шкірних та венеричних захворювань.- Київ, Чернівці, 1992.

  7. Бухарович А.М. и соавт. Методические рекомендации по овладению практическими навыками по дерматовенерологии.- Полтава, 1985.

  8. Дудченко М.О., Соловйова Н.М., Денисенко О.І., Трутяк Л.М., Трефаненко С.П., Семісюк А.М., Перепічка М.П., Гаєвська М.Ю., Кекух В.М. Російсько - українсько - латинсько - німецький словник дермато-венерологічних термінів.- Чернівці: Прут, 1998. - 139 с.

ІІ. Додаткова:

  1. Айзятулов Р.Ф. Клиническая дерматология (этиология, патогенез, клиника, диагностика, лечение): иллюстрированное руков. – Донецк: Донеччина, 2002. – 432 с.

  2. Айзятулов Р.Ф. Кожные болезни в практике врача (этиология, патогенез, клиника, диагностика, лечение). – Донецк: Каштан, 2006. – 360 с.

  3. Кожные и венерические болезни /Под ред. О.Л.Иванова.- М.: Медицина, 1997.

  4. Кожные и венерические болезни: Руководство для врачей /Под ред. Ю.К.Скрипкина. В 4-х томах.- М.: Медицина, 1995.

  5. Коляденко В.Г., Федоренко А.Е., Головченко Д.Я. Медицинская деонтология в дерматологии и венерологии.- Киев: Здоровье, 1989.

  6. Мавров И.И., Каруна Б.И. Микроциркуляция при дерматозах.- К.: Здоровья, 1985.

  7. Носатенко В.Е, Гуцу Н.В. Цветной атлас кожных болезней. – Харьков, 2002. – 431 с.

  8. Савчак В., Галникіна С. Практична дерматологія. - Укрмедкнига, 1998.

  9. Сан Э.Е. Дерматология. – Москва, Санкт-Петербург, 2001. – 271 с.

  10. Шкірні та венеричні хвороби: Підручник / М. Дудченко, В. Коляденко, І. Бариляк та ін. – К., Полтава, 2004 . – 314 с.

  11. Atlas of dermatology and venerology / B. Hratch, A.Samir, D. Anwar et al., – Acadimic Year, 1998-1999.

  12. Lawrence C.M., Cox N.H. Physical signs in dermatology. Color atlas and text. – Mosby – Year Book Europe Limited, 1993.

  13. Hratch B., A.Samir A., Anwar D., Mustafa J., Silva I. Atlas of dermatology and venerology. – Acadimic Year, 1998-1999. – 143 p.

  14. Pasricha J.S., Ramji Gupta. Illustrated textbook of dermatology. – Medical Pablishers, 1999. – 177 p.

  15. Wolff K., Johnson R.A., Suurmond D. Fitzpatrick’s. Color atlas & Synopsis of Clinical Dermatology. - McGraw-Hill, 2005. – 1086 p.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка