Академія медичних наук україни міністерство охорони здоров'я моз україни інститут фтизіатрії І пульмонології ім. Ф. Г. Яновського амн україни стратегія лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз легень



Скачати 435.59 Kb.
Сторінка1/5
Дата конвертації15.12.2016
Розмір435.59 Kb.
  1   2   3   4   5
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я МОЗ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ФТИЗІАТРІЇ І ПУЛЬМОНОЛОГІЇ ІМ. Ф.Г. ЯНОВСЬКОГО

АМН УКРАЇНИ

СТРАТЕГІЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА МУЛЬТИРЕЗИСТЕНТНИЙ

ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ
(методичні рекомендації)

Київ 2003


"УЗГОДЖЕНО"

"УЗГОДЖЕНО"

Віце-президент АМН України, академік АМН України

Начальник Управління профілактики соціально небезпечних хвороб, СНІДу та формування здорового способу життя МОЗ України

Ю.П. Зозуля

Т.А. Александріна

"____"____________2003 р.

"____"____________2003 р.

Заклад розробник: Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України


Укладачі: Фещенко Юрій Іванович – заслужений діяч науки та техніки України, лауреат Державної премії та премії імені Ф.Г.Яновського, академік АМН України, доктор медичних наук, професор, 277– 04 – 02.
Петренко Віктор Михайлович – завідувач відділу фтизіатрії Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, доктор медичних наук, професор, 277– 41 – 33.
Черенько Світлана Олександрівна – провідний науковий співробітник Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, доктор медичних наук, 277 – 41 –33.
Случ Ірина Валентинівна – завідувач відділенням фтизіатрії Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, лікар-фтизіатр, 277– 41 – 33.
Барбова Ганна Іванівна – завідувач лабораторії мікробіології Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, 277 – 55 – 11
Іванкова Олена Віталіївна – молодший науковий співробітник Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, 277– 41 – 33.
Литвиненко Наталія Анатоліївна – молодший науковий співробітник Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, 277 – 41 – 33.
Циганкова Людмила Михайлівна – старший науковий співробітник Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, кандидат медичних наук, 277 – 41 – 33.
Тарасенко Олена Ростиславівна – лікар-фтизіатр Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, 277 – 41 – 33.

Рецензенти:



Миколишин Л.І. – головний науковий співробітник відділу епідеміологічних та організаційних проблем фтизіопульмонології Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, доктор медичних наук.

Мельник В.П. – завідувач кафедри інфекційних захворювань, фтизіатрії і пульмонології Київського медичного інституту Української асоціації народної медицини, доктор медичних наук, професор.
Голова експертної комісії – доктор медичних наук, професор Мельник В.М.
Голова профільної проблемної комісії – академік АМН України,

професор Фещенко Ю.І.



В С Т У П
Мультирезистентний туберкульоз як особливу форму цього захворювання почали виділяти з 90-х років XX сторіччя. У ці роки в усьому світі відбулося підвищення частоти медикаментозної резистентності Micobacterium tuberculosis (МБТ) до основних протитуберкульозних препаратів (ізоніазиду та рифампіцину) і виявилося значне зниження ефективності хіміотерапії при застосуванні існуючої стратегії контролю за туберкульозом (DOTS). Лікування хворих, в яких виділено мультирезистентні МБТ, характеризується значною тривалістю, потребує призначення до режиму хіміотерапії протитуберкульозних препаратів II ряду і антибіотиків широкого спектра дії, активних у відношенні до МБТ, та значно дорожче (у 100 разів), ніж лікування хворих з чутливими до протитуберкульозних препаратів МБТ [4, 3, 11].

Резистентність Мicobacterium tuberculosis (МБТ) до протитуберкульозних препаратів — природний феномен, властивий усім бактеріям, який відбувається спонтанно в процесі їх розмноження. Генетичні мутації, внаслідок яких виникає медикаментозна резистентність, відбуваються з частотою 10-7– 10-10 на один поділ бактеріальної клітини, що призводить до появи в бактеріальній популяції одного резистентного мікроба на 106-8 чутливих мікроорганізмів. Найкращі умови для появи резистентних мутантів є в каверні, де бактеріальна популяція нараховує 107 мікроорганізмів [6]. Якщо генетична мутація відбувається за відсутності антибіотика, до якого вона виникла, то цей штам мікроорганізму не відіграє ніякої ролі в решті мікробної популяції, чутливої до ліків.

Епідеміологічне і клінічне значення резистентний штам починає відігравати тільки при застосуванні антимікобактеріальних препаратів. Якщо призначити антибіотик, до якого є резистентність у окремих мікроорганізмів серед численної мікробної популяції, то це призведе до загибелі усіх штамів мікробної популяції, крім резистентних. Резистентні мутанти будуть продовжувати розмножуватись і їх популяція буде неухильно зростати. Цей феномен називають селекцією резистентних мутантів. При неефективному лікуванні мікроорганізми продовжують розмножуватись з появою нових резистентних мутантів, відбувається накопичення мутацій до окремих препаратів, які закріплюються в 2–3 генах [2, 8].

За даними ВООЗ частота будь-якої первинної медикаментозної резистентності до протитуберкульозних препаратів I ряду становить у середньому 10,4 %, до чотирьох протитуберкульозних препаратів — 0,2 %. Первинна мультирезистентність визначається у всіх країнах, окрім Кенії, де частота її складає в середньому 1,4 %. Частота будь-якої вторинної медикаментозної резистентності до протитуберкульозних препаратів I ряду значно вища, вона складає в середньому 36,0 %, до всіх 4 протитуберкульозних препаратів — 4,4 %, частота мультирезистентності — 13,0 % (діапазон від 0 % у Кенії до 54,0 % у Латвії) [4,11]. В Україні відзначається висока частота первинної медикаментозної резистентності — 23–25 %, яка удвічі перевищує середній показник ВООЗ, є випадки первинної мультирезистентності — 1,4–2 % [4 ]. Будь-яка вторинна медикаментозна резистентність до протитуберкульозних препаратів I ряду складає 55–56 %, що перевищує середній показник ВООЗ у 1,5 рази. Частота вторинної мультирезистентності в окремих регіонах Україні надзвичайно висока — 45–46 %, що у 3,6 рази перевищує середній показник ВООЗ, та свідчить про надзвичайну актуальність проблеми хіміорезистентного туберкульозу в Україні [1].

Розповсюдженість медикаментозної резистентності відображає якість хіміотерапії хворих із вперше діагностованим туберкульозом легень. Первинна медикаментозна резистентність МБТ — показник неякісного лікування хворих на туберкульоз в минулому, вторинна — на даний момент [2,4].

Для подолання існуючої проблеми і запобігання росповсюдження захворювань на цю загрозливу форму туберкульозу в Україні необхідна єдина стратегія контролю мультирезистентного туберкульозу, яка передбачає усі етапи — профілактику, діагностику, лікування й моніторинг.

У даних методичних рекомендаціях послідовно висвітлено комплекс заходів з організації протитуберкульозної допомоги дорослим хворим на мультирезистентний туберкульоз легень.

Методичні рекомендації пропонуються для фтизіатрів. Видаються вперше.



1 Термінологія
Оскільки мультирезистентний туберкульоз виділяється як окрема форма туберкульозу, важливо дотримуватись єдиної міжнародної термінології [2].

Медикаментозна резистентність мікобактерій туберкульозу (drug resistance of Micobacterium tuberculosis) це резистентність МБТ до одного протитуберкульозного препарату або більше.

Первинна резистентність (primary resistance) — резистентність, яка виявлена у вперше діагностованих хворих, яким ніколи не призначали протитуберкульозні препарати.

Початкова резистентність (initial resistance) — резистентність МБТ, яка виявлена у вперше діагностованих хворих, яких лікували протитуберкульозними препаратами не більш ніж 4 тиж, або у хворих за відсутності даних про попереднє лікування.

Вторинна або набута резистентність (secondary/acquired resistance) — резистентність МБТ, яка виявлена у хворих, яким призначали протитуберкульозні препарати протягом більше ніж 4 тиж.

Монорезистентність (monoresistance) — резистентність МБТ до 1 з 5 препаратів I ряду (ізоніазиду, стрептоміцину, рифампіцину, етамбутолу, піразинаміду).

Полірезистентність (polyresistance) — резистентність МБТ до 2 протитуберкульозних препаратів I ряду та більше.

Мультирезистентність (multidrug resistance) — різновид полірезистентності — резистентність до комбінації ізоніазид + рифампіцин та інших препаратів I ряду.

Хіміорезистентний туберкульоз (ХРТБ) ( drug resistant tuberculosis — DRTB) —туберкульоз, при якому виділяють МБТ, що резистентні до одного протитуберкульозного препарату або більше.

Мультирезистентний туберкульоз (МРТБ) (multidrug resistant tuberculosis — MDRTB) — туберкульоз, при якому виділяють МБТ, що резистентні як мінімум до комбінації найактивніших протитуберкульозних препаратів — ізоніазиду + рифампіцин.

Раніше неефективно ліковані хворі (Failure of retreatment) — хворі на туберкульоз, які виділяють МБТ після 5 місяців повторного курсу хіміотерапії для хворих 2 категорії під безпосереднім наглядом або після його закінчення. Повторний курс хіміотерапії (2HRSEZ1HREZ5HRE) призначають вперше діагностованим пацієнтам, які продовжують виділяти МБТ після 3 місяців основного курсу хіміотерапії, або хворим із рецидивом захворювання.

Хронічний туберкульоз (chronic case) — туберкульоз у хворого 1, 2 чи 3-ї категорії, що триває й після неефективного повторного лікування для хворих 2 категорії і в середньому виникає через 2 роки від початку хіміотерапії.



Каталог: ftp1 -> metoddoc
metoddoc -> Академія медичних наук україни міністерство охорони здоров'я моз україни інститут фтизіатрії І пульмонології ім. Ф. Г. Яновського амн україни організація протитуберкульозних заходів серед дітей в умовах епідемії туберкульозу
metoddoc -> Міністерство охорони здоров`я україни академія медичних наук україни інститут фтизіатрії І пульмонології імені ф. Г. Яновського український центр наукової медичної
metoddoc -> Міністерство охорони здоров`я україни академія медичних наук україни інститут фтизіатрії І пульмонології імені ф. Г. Яновського організація виявлення та лікування хворих на туберкульоз позалегеневої локалізації
metoddoc -> Академія медичних наук україни інститут фтизіатрії І пульмонології ім. Ф. Г. Яновського амн україни негоспітальна пневмонія у дорослих: етіологія, патогенез, класифікація, діагностика, антибактеріальна терапія
metoddoc -> Академія медичних наук україни, міністерство охорони здоров’я інститут фтизіатрії І пульмонології ім. Ф. Г. Яновського амн україни хіміопрофілактика туберкульозу в дітей І підлітків у сучасних умовах
metoddoc -> Академія медичних наук україни міністерство охорони здоров’я україни
metoddoc -> Ендолімфатична терапія в профілактиці гнійно-запальних ускладнень при операціях на органах дихання
metoddoc -> Хронічний обструктивний бронхіт (методичні рекомендації)
metoddoc -> Академія медичних наук україни міністерство охорони здоров'я моз україни державний департамент україни з питань виконання покарань інститут фтизіатрії І пульмонології ім. Ф. Г
metoddoc -> Академія медичних наук україни міністерство охорони здоров’я україни інститут фтизіатрії І пульмонології ім. Ф. Г. Яновського амн україни антимікобактеріальна терапія туберкульозу органів дихання у дітей


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка