А – шийний лімфаденіт Г



Скачати 103.46 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації17.04.2020
Розмір103.46 Kb.
  1   2   3   4
1. Дитина 10 років скаржиться на слабкість, пітливість, збільшення лімфовузлів на шиї ліворуч. В клінічному аналізі крові лімфопенія, ШОЕ 55 мм/год. Рентгенографія: збільшення лімфовузлів середостіння. Встановіть діагноз.

А – шийний лімфаденіт Г – епідемічний паротит

Б – пухлина середостіння *Д – лімфома Ходжкіна

В – туберкульоз


2. У хворого, 25 років, протягом місяця спостерігається свербіння шкіри, пітливість, підвищення температури тіла, збільшення шийних, пахвинних, пахових лімфатичних вузлів, селезінки. В загальному аналізі крові незначний лейкоцитоз. Встановлено попередній діагноз лімфогрануломатоз. Яке з обстежень необхідно для уточнення діагнозу?

А – біохімічний аналіз крові Г – стернальна пункція

Б – УЗД печінки і селезінки Д – комп’ютерна томографія о-нів черев. порожнини

*В – біопсія лімфовузла


3. Радикальним оперативним втручанням у хворого з диференційованим раком щитовидної залози місцевого розповсюдження згідно міжнародної класифікації T3N1M0 є:

А - резекція частки залози з пухлиною Г – субкапсулярна тіреоїдектомія

Б – операція Крайля на боці ураження Д – енуклеація первісної пухлини

*В – екстрафасціальна тіреоїдектомія з регіонарною лімфаденектомією


4. Ви складаєте індивідуальний прогноз для хворого на рак щитовидної залози. При цьому треба враховувати, що до сприятливих прогностичних факторів відносять:

*А - жіноча стать, вік до 40 років, папілярний рак, пухлина до 4 см

Б – чоловіча стать, вік більше за 45 років, медулярний рак

В – проживання в ендемічному щодо зобу районі

Г - вік до 16 років, недиференційований рак

Д - вплив іонізуючої радіації в дитячому віці
5. Скарги на підвищення температури до субфебрильних цифр, пітливість, шкірний зуд. В надключичних ділянках з двох сторін, збільшення до 2-3 см в діаметрі, щільні, гладкоеластичні утворення. При пункції отримані клітини Березовського-Штенберга. Ваш діагноз?

*А – лімфогрануломатоз Г – сифіліс

Б – лімфосаркома Д – метастази в лімфовузли

В – лімфаденіт
6. Ви плануєте подальше ведення пацієнта, який переніс радикальне оперативне втручання з приводу рака щитовидної залози. При цьому Ви спираєтесь на необхідність призначення, незалежно від обсягу втручання, тривалої:

А – радіойодтерапії Г – променевої терапії

*Б – замісної гормонотерапії тіроксином Д – поліхіміотерапія

В – поліхіміотерапії у сполученні з променевою терапією

7. Мужчина 40 років госпіталізований у стаціонар у зв’язку із гарячкою, вираженим больовим синдромом у животі зліва. При обстеженні виявлено гепато – і спленомегалію. Периферичні лімфовузли, доступні пальпації, не збільшені. Афтозний стоматит. У загальному аналізі крові: еритроцити – 2,4 х 1012/л, гемоглобін – 70 г/л, КП – 0,9; лейкоцити – 120 х 109/л, мієлобласти – 3%, промієлоцити – 8%, мієлоцити – 15%, метамієлоцити – 7%, паличкоядерні – 8%, сегментоядерні – 20%, е – 6%, б – 10%, л – 15%, м – 8%. ШОЕ – 34 мм/год. Який вірогідний діагноз у хворого?

А – гострий лейкоз *Г – хронічна лімфоїдна лейкемія

Б – цироз печінки Д – лейкемічна реакція мієлоїдного типу

В – злоякісна лімфома


8. До поліклініки звернулася хвора 60 років зі скаргами на поколювання й біль на передній поверхні шиї, періодичний озноб, слабкість, задишку, наявність вузлів у зоні щитовидної залози і почервоніння шкіри цієї області. Спочатку звернулась до терапевта, який призначив антибіотики й УВЧ. У зв’язку з погіршенням стану, лікар направив хвору до хірурга, який амбулаторно здійснив розтин тканин, однак гною не виявив. Розпочав лікування пов’язками з гіпертонічним розчином. Через тиждень лікування в рані з’явилися грибоподібні розростання. Ваш діагноз?

А – вузловий зоб *Г – рак щитовидної залози

Бдифузний зоб Д – тиреоїдит

В – аберантна струма
9. У жінки 21 року, яка проходить лікування з приводу наркоманії виявлено загальну лімфоаденопатію. З приводу якої патології в першу чергу необхідно обстежити хвору?

А – інфекційний мононуклеоз Г – туберкульоз

Б – гострий лейкоз *Д – ВІЛ-інфекція

В – лімфогранулематоз


10. Хвора 18 років госпіталізована в тяжкому стані зі скаргами на утруднення дихання в горизонтальному положенні, кашель. При огляді: розширена підшкірна венозна сітка на грудній клітці, набряк верхньої половини тулуба, шиї, лиця. Периферичні лімфовузли не збільшені. При рентгенографії органів грудної клітки виявлене значне розширення тіні середостіння на всьому протязі. Консіліумом встановлено діагноз лімфома середостіння. Який метод лікування показаний хворій у першу чергу.

А – гормонотерапія *Г – хіміотерапія

Б – радіонуклідна терапія Д – променева терапія

В – хірургічне видалення лімфовузлів середостіння



11. У хворого 71 року три місяці назад з’явився постійний біль за грудиною та в ділянці серця. Лікувався самостійно та у дільничого лікаря „серцевими” ліками. Був тимчасовий та незначний ефект. Об’єктивним та електрокардіографічним обстеженням серця суттєвих відхилень від норми не виявлено. Яке злоякісне новоутворення більш часто може викликати вказану вище симптоматику?

А – периферичний рак легені Г – колоректальний рак

*Б – рак кардіального відділу стравоходу Д – вузловий рак печінки



В – рак хвоста підшлункової залози
12. Які є основні етіологічні чинники виникнення раку ободової кишки:

– генетичні, особливості харчування, передракові захворювання

Б – кліматичні

В – виражені гормональні порушення

Г – запальні захворювання

Д – тільки генетичні
13. Хворому 67 років з приводу раку сліпої кишки T3N2M0G2, III ст. в хірургічному відділенні онкодиспансера виконана правостороння геміколектомія. Який вид ад’ювантного лікування показаний пацієнту?

*А – хіміотерапія Г – імунотерапія

Б – променеве лікування Д – протизапальне лікування

В – ніякого лікування
14. Який основний метод лікування раку ободової кишки:

А – променевий Гімунотерапія

*Б – хірургічний Д - гормонотерапія



В – хіміотерапевтичний
15. Назвіть клінічні форми раку, характерні для лівої половини ободової кишки:

А – диспепсична Г – атипова

*Б – обтураційна, ентероколітична Д - пухлинна



В – токсико-анемічна, псевдозапальна, пухлинна
16. В лікарню швидкої медичної допомоги доставлено хворого 42 років, зі скаргами на загальну слабість, блювоту “кофейною гущею”, дьогтьоподібні випорожнення. При обстеженні шкіра та видимі слизові оболонки бліді. Живіт м’який, значно болючий в епігастральній ділянці. Per rektum: ампула прямої кишки заповнена рідким калом, слизова прямої кишки рухома. На висоті пальця без патологічних утворень. На рукавичці слід калу чорного кольору. Аналіз крові: Нb 80 г/л, ер. 2,1х1012/л, ШОЕ 20 мм/год. ФЕГДС: по малій кривизні шлунка виразка з мозолистими краями близько 2 см у діаметрі. Дно виразки покрите кров’яним згустком. Ознак продовження кровотечі немає. Проведена біопсія. ПГЗ - високодиференційована аденокарцинома. Тактика хірурга лікарні швидкої медичної допомоги.

– направити до онколога Г – резекція 2/3 шлунка

Б – гастректомія Д – хіміотерапія

В – симптоматичне лікування
17. При фіброгастроскопії у хворої 49 років виявлено поліп шлунка на великій кривизні антрального відділу на широкій основі до 2 см в діаметрі. Яке дослідження необхідно провести для уточнення тактики лікування хворої?

*А – ендоскопічну біопсію Г – інтраопераційну біопсію

Б – посів шлункового соку на гелікобактерії Д – аналіз шлункового соку

В – рентгенконтрастне дослідження шлунка
18. Чоловік 40 років переніс 4 місяці тому гострий панкреатит. Зараз у нього з’явились диспептичні розлади та механічна жовтяниця. В лівій підреберній ділянці пальпується малорухоме, безболісне, гладке, еластичне утворення. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз.

А – рак підшлункової залози *Г – псевдокиста підшлункової залози

Б – хронічний псевдотуморозний панкреатит Д – киста лівої долі печінки

В – паразитарна киста підшлункової залози
19. У жінки 62 років появилася слабість, головокружіння. При дослідженні крові виявлено гіпохромну анемію. Яке додаткове дослідження треба провести в першу чергу?

А – ірігоскопія Г – спленопортографія

Б – вишкрібання порожнини матки *Дрентгеноскопія шлунка

В – пункція кісткового мозку
20. Хворий 73 років з’явився на поліклін. прийом до лікаря зі скаргами на підвищений гуркіт в животі, вздуття, проноси, рідко закрепи, які чередуються з проносами, біль в животі різної інтенсивності. У калі часто бувають патологічні домішки у вигляді слизу та крові. Об’єктивним обстеженням пальпаторно зліва по ходу товстої кишки виявлена помірна болючість. Рентгенологічно: симптоми ракової пухлини в нисхідному відділі. Назвіть клінічну форму злоякісної пухлини ободової кишки.

*А – ентероколітична Г - пухлинна



Б – псевдозапальна Д - обтураційна

В – диспепсична

21. Чоловіка 63 років доставлено в урологічне відділення з гострою затримкою сечі. З анамнезу відомо, що на протязі декількох днів до того відмічалось виділення крові з сечею, іноді у вигляді згустків. До лікаря тоді не звернувся. Близько півдоби тому не зміг спорожнити сечовий міхур. Палить, зловживає алкоголем. Об’єктивно над лоном пальпується дно сечового міхура, болісне при обстеженні. Per rectum (простата 4х4 см, м’якоеластична, боріздка добре виражена, пальпація болісна. Над простатою пальпуються розтягнутий сечовий міхур. Регіонарні лімфовузли не збільшені. Про яке захворювання слід подумати.

А – рак простати Г – гіперреактивний сечовий міхур

Б – доброякісна гіперплазія простати Д – сечокам’яна хвороба

*В – рак сечового міхура
22. У пацієнта 69 років рік тому з’явилося утруднення сечовипускання. При пальцевому дослідженні простата дещо збільшена, безболісна, ущільнена на периферії лівої долі, межі залози чіткі. При УЗД передміхурова залоза – неоднорідної структури з гіпоехогенною ділянкою в лівій частці. Розмір залози 3,0х3,6х3,4. Залишкової сечі – 150 мл. Загальний аналіз сечі і крові в нормі. На екскреторній урограмі змін з боку нирок і сечових шляхів немає. Ваш діагноз?

А – хронічний простатит Г – туберкульоз передміхурової залози

Б – аденома простати ІІ ст. Д – рак передміхурової залози

– аденома простати ІІІ ст.
23. Найчастішими симптомами раку сечового міхура є:

А – больові відчуття Г – утруднення сечовипускання

– гематурія Д – усі вищезгадані симптоми

В – дизурія
24. Хворий 55років скаржиться на інтенсивний короткочасний біль у поперековій ділянці зліва, виникаючий після фізичного навантаження, кров у сечі, відкладання мікролітів. Об’єктивно: АТ – 135-80 мм. рт.ст., позитивний симптом Пастернацкого зліва. Ан. сечі: білок – 0,066 г/л, лейк. – 10-12 в п/зору, еритроцити на все поле зору, оксалати. Який з наведених нижче методів обстеження найбільш інформативний у цього хворого?

А – ангіографія Г – пункціяна біопсія нирки

Б – цистоскопія Д – ультразвукове дослідження

*В – оглядова і екскреторна орографія
25. Per rectum: виявлено збільшену, асиметричну, горбисту, щільну простату із згладженою серединною боріздкою. Яким є найбільш вірогідний діагноз?

*А - рак простати В - склероз простати Д - аденома

Б – простатит Г - абсцес
26. Вкажіть основний етіологічний фактор раку передміхурової залози:

А - вірусні захворювання В - запальні процеси Д - екзогенні канцерогени



*Б - гормональні порушення Г - аденома
27. Частіше за все гематурія у хворих віком 20-40 років є проявом:

А – ортостатичної гематурії *Г – пухлини сечового міхура

Б – пухлини Вільямса Д – післястрептококового гломерулонефриту

В – вроджених вад сечовивідних шляхів
28. У хворого 52 років вперше в житті виникла моносимптомна гематурія. Про яке захворювання, насамперед, повинний подумати лікар:

А – гострий гломерулонефрит Г – гострий цистит

Б – туберкульоз нирки *Д – пухлина сечових шляхів

В – сечокам’яна хвороба
29. Жінка 53 років робітниця анілінобарвнкової промисловості звернулася з скаргами на часті позиви на сечовипускання, кров в сечі. При об’єктивному дослідженні органи черевної порожнини не змінені, при УЗД - нирки звичайної форми і структури. При цистоскопії на задньої стінки сечового міхура, між вустями сечоводів знайдено поліповидні розростання на широкій основі із звиразкуванням. Який діагноз?

– рак сечового міхура Г – хронічний цистит

Б – поліпи сечового міхура Д – ерозивний цистит

В – метастази пухлини невідомої локалізації
30. Хворий 53 років, на протязі року періодична тотальна макрогематурія, іноді з червеподібними згустками, При ультразвуковому и рентгенологічному дослідженнях в середньому сегменті правої нирки знайдено вузол 6х7 см, характерний для злоякісної пухлини. Регіонарні лімфовузли не збільшені. В легенях рентгенологічно метастази не виявлено. Яке лікування показано хворому?

А – гормонотерапія *Г – операція нефректомії

Б – операція резекція нирки Д – хіміотерапія

В – променева терапія, нефректомія
31. Під час профілактичного огляду чоловіка 45 років виявлено лівобічне варикоцеле, що не зникає в горизонтальному положенні тіла. Якою повинна бути тактика лікаря?:

А – диспансерне спостереження Г – операція перев’язки внутрішньої яєчкової вени

– комплексне дослідження нирок Д – рекомендації носити суспензорії

В – рекомендації обмеження хворим фізичного навантаження
32. Хворий П., 66 років, звернувся за допомогою в зв‘язку з гострою затримкою сечі. Провести катетер в сечовий міхур не можливо. Ваші дії:

– надлобкова пункція сечового міхура Г – призначення спазмолітичних препартів

Б – призначення сечогінних препаратів Д – призначення в-блокуючих препаратів

В – призначення грілки на живіт
33. Чоловіка 63 років доставлено в урологічне відділення з гострою затримкою сечі. З анамнезу: на протязі декількох днів до того відмічав гематурію. Палить, зловживає алкоголем. Об'єктивно: пальпується збільшений, болючий сечовий міхур. Per rectum: простата 4x4 см, м'якоеластична, болюча, боріздка добре виражена. Ваш попередній діагноз:

А - рак простати *В - рак сечового міхура Д - сечокам'яна хвороба

Б - аденома простати Г - гіперреактивний сечовий міхур
34. Пацієнт 69 років скаржиться на затруднене сечовипускання. Per rectum: простата дещо збільшена, безболісна, ущільнена по периферії лівої долі, межі залози чіткі. При УЗД: залоза 3,0x3,6x3,4см, неоднорідної структури з гіпоехогенною ділянкою в лівій частці. Залишкової сечі - 150 мл. Загальний аналіз сечі і крові в нормі. На екскреторній урограмі змін з боку нирок і сечових шляхів немає. Ваш діагноз?

А - хронічний простатит Г - туберкульоз передміхурової залози

Б - аденома простати II ст Д - рак передміхурової залози

*В - аденома простати III ст.


35. До уролога звернувся хворий 47 років з тотальною безболевою макрогематурією, яка проявляється в першу половину доби. Останні 2 місяці відмічав зниження працездатності, апетиту, похудіння на 6 кг. Макроскопічно - сеча кольору м’ясних помиїв з поодинокими черв’якоподібними згустками. Що слід зробити в першу чергу, пам’ятаючи, що гематурія може бути короткочасною?

А – виконати загальний аналіз крові і сечі Г – оглядову урографію

Б – екстренна урографія *Д – екстренна цистоскопія

В – дослідження сечі на атипові клітини
36. До факторів ризику при раку яйників відносяться всі перераховані, крім

*A - віку менше 40 років Г - наявності РМЗ або пухлин ШКТ в анамнезі

Б - наявності довготривалої міоми матки Д - наявності раку яйників у близьких родичів

B - доброякісної пухлини яйників


37. До пухлин яйників епітеліальної природи відноситься:

A - андробластома

Б - текома

B - тератобластома

Г - дизгермінома

*Д - серозний рак


38. До найпоширеніших злоякісних пухлин яйників відносяться:

*A - епітеліальні B - герміногенні Д – ліпідноклітинні

Б - строми статевого тяжа Г – метастатичні
39. Асцит і плеврит найбільш характерні для наступних злоякісних пухлин яйників:

*A - дисгерміноми В - серозної цистаденокарциноми Д – тератобластоми

Б - гранульозоклітинної пухлини Г - андробластоми
40. Які основні екзогенні чинники сприяють виникненню РШМ:

А - канцерогенні чинники продуктів харчування; *В - віруси папіломи людини НРY 16-18 тип;

Б - вірус звичайного герпесу II; Г - хламідіоз
41. Назвіть ранні форми РШМ:

A - Дисплазія Г - Ерозія

*Б - Перед- і мікроінвазивний рак Д - Плоскоклітинний нероговіючий рак

В - Рак в стадії Т1


42. Який метод не застосовують при лікуванні фонових про­цесів ШМ?

A - Електрокоагуляція Г - Лазеротерапія

Б – Кріодеструкція Д – Електроконізація

*В - Екстирпація матки


43. Другим по частоті клінічним симптомом при розвитку пухлини яйників, на перших етапах є:

А - порушення менструальної функції * Г - збільшення живота

Б - болючі відчуття Д - патологічні виділення

В - порушення функції сусідніх органів



44. Лейкоплакію з вираженою атиповою проліферацією клітинних елементів ШМ відносять:

А - до однієї з фаз фізіологічного стану епітелію Г - до преінвазивного раку

Б - до фонового захворювання Д - до мікроінвазивного раку

*В - до передраку



45. По гістологічній будові раку шийки матки переважно:

А – залозистий *Г - плоскоклітинний

Б - солідний Д - перехідноклітинний

В - фіброзний (скір)



46. До методів ранньої діагностики раку шийки матки не слід відносити:

A - Кольпоскопію *Г - Бімануальне вагінальне дослідження

Б - Цитологічне дослідження Д - Огляд шийки матки в дзеркалах

В - Гістологічне дослідження (біопсію)


47. При мікроінвазивному РШМ стромальна інвазія відбувається на глибину

А - до 1 мм Г – до 2 мм

*Б – до 3 мм Д – до 6 мм

В – до 5 мм


48. При пухлинах яйника скарги хворих та симптоми захворювання залежать:

А - від гістологічної структури пухлини Г - від віку хворих

Б - від загального стану організму Д - від темпів росту пухлини

*В - від величини та локалізації пухлини



49. При мікроінвазивному РШМ у жінок репродуктивного періоду являється

А – екстирпація матки без додатків Г – екстирпація матки із додатками

Б – конізація ШМ Д – лазерна кріодеструкція

В – кріодеструкція пухлини


50. Вкажіть оптимальну операцію при злоякісних пухлинах яйників:

А - видалення пухлини яйника

Б - двобічна аднексектомія

В - ампутація матки з додатками + оментектомія

Г - екстирпація матки з додатками

Д - екстирпація матки з додатками + оментектомія


51. Хвора 39 років скаржиться на наявність плямоподібного утворення на лівій гомілці, яка з’явилась біля одного року тому назад. Два рази після легких подряпин була невелика кровотеча. З’явився свербіж. Не лікувалась. Об’єктивно: на внутрішній поверхні нижньої третини лівої гомілки спостерігається пляма 2х3 см чорноватого кольору, відносно чіткі контури, з однотипною інфільтрацією, незначно виступає над поверхнею шкіри. Пахові лімфовузли м’які, рухливі, не збільшені. Лікуючий лікар виставив діагноз меланома. Назвіть клініко-морфологічну форму захворювання.

А – акральна форма Г – вузлова форма

*Б – поверхнева лентігіозна форма Д – інфільтративна форма

В – безпігментна форма
52. Який метод лікування папіломи протоки?

*А – хірургічний Г – комбінований (променева терапія+операція)

Б – консервативний Д – хіміотерапія

В – променевий
53. Вкажіть правильну послідовність діагностичних процедур при скринінгу раку молочної залози:

А – клінічне обстеження молочних залоз, самообстеження, УЗД, мамографія

Б – самообстеження, мамографія, клінічне обстеження

В – мамографія, самообстеження, клінічне обстеження

Г – самообстеження, УЗД, мамографія, клінічне обстеження

*Д – самообстеження, клінічне обстеження, мамографія
54. Хворий 42 років випадково травмував пігментне утворення на шкірі поперекової ділянки. Наступного дня звернувся до лікаря. Розміри утворення та його стан до травми вказати не може. Об’єктивно: на шкірі поперекової ділянки зліва латеральніше 5 см від паравертебральної лінії пігментне новоутворення близько 1,5 см у діаметрі світло-коричневого кольору з вкрапленням чорного кольору, з поверхневою подряпиною, покритою шкіркою засохлої крові. Периферичні лімфовузли не збільшені. Тактика лікаря.

А – електрокоагуляція *Г – широке електровисічення

Б – мазеві пов’яки Д – спостереження за хворим

В – обробка антисептиками до заживлення
55. Хворий, 51 рік, звернувся в поліклініку онкодиспансера зі скаргами на наявність кратероподібної виразки на шкірі лівої скроні. Дно виразки блідо-червоного кольору, легко кровоточить. Цитологічний висновок – базаліома. Який з перерахованих методів лікування є методом вибору в даній ситуації.

*А – близькофокусна рентгенотерапія Г – електрокоагуляція

Б – ножове видалення Д – кріотерапія

В – видалення електроножом
56. Яка мета ад’ювантної хіміотерапії?

*А – знищення мікрометастазів у віддалені органи

Б – зменшення частоти метастазів у реґіонарні зони

В – профілактика лімфостазу на верхній кінцівці

Г – поліпшення абластичності операції

Д – зменшення розмірів пухлини

57. Який основний метод лікування дифузної мастопатії?

*А – консервативний Г – хіміотерапія

Б – променева терапія Д – хірургічний

В – комбінований (передопераційна променева терапія + операція)



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка