8. Структура та інфраструктура ринку



Скачати 31.08 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації24.01.2021
Розмір31.08 Kb.
  1   2   3

Тема 8. Структура та інфраструктура ринку .

Розрізняють такі структурні ознаки класифікації ринків:

  • з точки зору економічного призначення об'єктів ринкових відносин;

  • з точки зору територіального підходу;

  • з точки зору конкретних видів характеристик товарів і послуг.

Найбільш поширеним є розгляд структури ринку з точки зору економічного призначення об'єктів ринкових відносин:

  • ринок предметів споживання та послуг;засобів виробництва;

  • науково-технічних розробок та інформації;

  • фінансовий,

  • валютний,

  • праці (робочої сили).

Ринок можна характеризувати відповідно до чинного законодавства як легальний і нелегальний.

Структура ринку може бути охарактеризована за адміністративно-територіальною ознакою:

  • місцевий ринок,

  • окремих територій,

  • регіонів,

  • країни,

  • ринок коаліцій різних країн,

  • світовий ринок.

Фрондування - це свого роду "карткова схема" для підприємств, яка була народжена в умовах дефіциту і, в свою чергу, породжувала штучний дефіцит і марнотратство.

Фінансовий ринок - це специфічна сфера економічних відносин, де відбувається купівля - продаж фінансових ресурсів. 

Ринок капіталів (інвестиційний ринок) здійснює інвестиції, тобто вкладення у виробничу і невиробничу сфери економіки, забезпечуючи загальний розвиток їх.

Цінні папери - це грошові документи, які визначають взаємовідносини між суб'єктами, що їх випустили, і тими, хто придбав їх.

Вексель - грошове зобов'язання, яке має бути сплачене боржником його власнику. Ринок цінних паперів у нашій країні перебуває у зародковому стані, але він має активно розвиватися.

Конвертовані облігації та привілейовані акції - цінні папери, які інвестор може обміняти на певну кількість звичайних акцій того самого емітента.

Валютний ринок. Це такий специфічний ринок, де предметом купівлі - продажу є різні національні валюти.

Підприємництво здійснюється на основі певних принципів. Основними є: • вільний вибір видів діяльності; • залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян; • самостійне формування програм діяльності та вибір постачальників і споживачів виробленої продукції, встановлення цін відповідно до законодавства; • вільний найм працівників;

• залучення матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством; • вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, встановлених законодавством; • самостійне здійснення підприємцем-юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем частки валютної виручки, що йому належить, на власний розсуд.



Розділ 4. Суспільне відтворення

Тема 11. Форми суспільного продукту в процесі відтворення

1.В ЧОМУ РІЗНИЦЯ МІЖ КІНЦЕВИМИ ТА ПРОМІЖНИМИ ПРОДУКТАМИ?

Різниця між кінцевим і проміжним споживанням є валовою доданою вартістю, яка і є знов створеною вартістю в економіці, з показника якої додаванням непрямих податків і отримується, власне, ВВП.

2. В ЧОМУ РІЗНИЦЯ МІЖ ВАЛОВИМ СУСПІЛЬНИМ ПРОДУКТОМ І ВАЛОВИМ ВНУТРІШНІМ ПРОДУКТОМ?

Валовий внутрішній продукт слід відрізняти від валового національного продукту (ВНП), який використовується на території країни. ... Різниця між ВВП і чистим експортом дорівнює валовому національному продукту. Отже, ВВП-продукт, вироблений в країні, а ВНП-продукт, використаний в межах даної країни.

3.В ЧОМУ РІЗНИЦЯ МІЖ ПРОСТИМ ТА РОЗШИРЕНИМ ВІДТВОРЕННЯМ?

Види відтворення

Просте ( — це щорічне поновлення обсягів виробництва в незмінних масштабах); Розширене ( — це збільшення обсягу випущених благ)
4.З ЯКИХ ЕЛЕМЕНТІВ СКЛАДАЄТЬСЯ НАЦІОНАЛЬНЕ БАГАТСТВО?

Згідно з концепцією, запропонованою фахівцями Світового банку, в національне багатство входять природний капітал, вироблений капітал (активи), людський капітал (людські ресурси) та соціальний капітал.

Тема 10. Капітал. Витрати виробництва і прибуток

Капіта́л — за визначенням класичної економічної теорії один із факторів виробництва, усе те, що використовується для виробництва, але безпосередньо не споживається в ньому

Класифікація витрат: 1) явні витрати - це альтернативні витрати, що приймають форму прямих (грошових) платежів постачальникам факторів виробництва і проміжних виробів. У число явних витрат входить зарплата, що виплачується робітникам, платню менеджерів, комісійні виплати торговим фірмам, виплати банкам і іншим постачальникам фінансових послуг, гонорари за юридичні консультації, оплата транспортних витрат і т.д.;

2) неявні (внутрішні, імпліцитні) витрати. До їх числа відносяться альтернативні витрати використання ресурсів, що належать власникам фірми (або перебувають у власності фірми, як юридичної особи). Ці витрати не передбачені контрактами, обов'язковими для явних платежів, і тому залишаються недоотриманими (у грошовій формі).

ДО П.2Наприклад, якщо власник малого підприємства працює поряд з найманими робітниками, не отримуючи при цьому заробітної плати, то він тим самим відмовляється від можливості отримати заробітну плату, працюючи в іншому місці. І цю недоотриману заробітну плату він відносить до неявних витрат.

3) постійні витрати. Витрати, пов'язані із забезпеченням постійних витрат, іменуються постійними витратами.

4) змінні витрати. Можуть швидко і без особливих труднощів бути піддані зміни в рамках підприємства в міру того, як змінюється обсяг випуску продукції. Сировина, енергія, погодинна оплата праці - приклади змінних витрат більшості фірм;

5.Безповоротні витрати здійснюються фірмою раз і назавжди і не можуть бути повернуті навіть у тому випадку, коли фірма повністю припиняє свою діяльність у даній сфері

6) середні витрати - витрати в розрахунку на одиницю продукції. Вони використовуються для формування ціни.

7) граничні витрати - додаткові або додаткові витрати, пов'язані з виробництвом ще однієї одиниці продукції

8) витрати обігу - витрати, пов'язані з доставкою продукції споживачеві.

Тема 12. Економічне зростання і його чинники. Економічні цикли

1.ПОЯСНІТЬ РІЗНИЦЮ МІЖ ІНТЕНСИВНИМ ТА ЕКСТЕНСИВНИМ ТИПОМ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

Екстенсивний тип зростання. Здійснюється шляхом збільшення обсягів залучених до процесу виробництва ресурсів. Інтенсивний тип — це такий, який здійснюється шляхом ефективнішого використання ресурсів на основі науково-технічного прогресу (НТР) та найкращих форм організації виробництва.

2.ЩО ТАКЕ ДОДАТКОВА ВАРТІСТЬ І ЇЇ КАПІТАЛІЗАЦІЯ?

ДОДАТКО́ВА ВА́РТІСТЬ  вартість додаткового продукту, створена працею найманих робітників і привласнена капіталістами

3.ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ ЦЕНТРАЛІЗАЦІЮ КАПІТАЛУ І КОНЦЕНТРАЦІЮ ВИРОБНИЦТВА. НАВЕДІТЬ ПРИКЛАДИ.

Концентрація і централізація капіталу Накопичення капіталу здійснюється у двох формах: концентрація капіталу і централізація капіталу. Централізація капіталу - це зростання розмірів капіталу за рахунок добровільних об'єднань чи поглинань одного капіталу іншим. ...

4.ПРИЧИНИ ЕКОНОМІЧНИХ КРИЗ

сновною спонукальною причиною формування економічної кризи економіст визначав величину сукупного попиту.

Тема 13 Державне регулювання національної економіки

ЯКІ ФОРМИ І МЕТОДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ ВИ ВВАЖАЄТЕ КОРИСНИМИ В УКРАЇНІ В НИНІШНІХ УМОВАХ, А ЯКІ НІ?

форма - пряма чому пряма? тому що пряме регулювання - це вплив держави на економічні процеси за допомогою безпосереднього використання відповідних регуляторів.

Методи фіскальної, бюджетної, податкової державної економічної політики.

2.В ЧОМУ ОСНОВНІ НЕДОЛІКИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ?



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка