5 Ботулізм невідкладні стани Які симптоми ураження шлунково-кишкового тракту характерні для ботулізму?



Сторінка20/25
Дата конвертації24.06.2020
Розмір0.52 Mb.
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25

Піреметамін+сульфадимезин

  • Роваміцин

  • Гентаміцин+бісептол

  • =Спостереження E. Фансідар

  • У дитини віком 4 місяці на фоні субфебрильної температури з’явились парези окремих груп мязів. З анамнезу відомо, що у 2 триместрі вагітності у матері була субфебрильна температура, болі в мязах, збільшувались лімфатичні вузли. Попередній діагноз. A. Вроджена краснуха

      1. =Вроджений токсоплазмоз

      2. Вроджена ЦМВ-інфкція

      3. Ентеровірусна інфекція

      4. ВІЛ-інфекція

    . У який колір зафарбовується ядро токсоплазми при зафарбуванні мазка за Романовським-Гімзою:

      1. Жовтий

      2. =Рубіново-червоний

      3. Рожевий

      4. Блакитний

      5. Рожевий

    5.Безстатевий цикл розвитку токсоплазм в організмі тварин називається:

      1. Гаметогонія

      2. Спорогонія

      3. Ендодіогонія

      4. =Шизогонія

      5. Овогонія

    6. Яка клінічна симптоматика характерна для хронічного набутого токсоплазмозу:

    1. Діарея

    2. Двоїння в очах

    3. =Гепатоспленомегалія

    4. Відставання у психомоторному розвитку

    5. Метеоризм

    7.Інфікування плоду в 1 триместрі вагітності призводить до розвитку:

    Фето-плацентарної недостатності

    Синдрму Дауна

    Хоріоретиніту

    =Рахіту

    Злоякісних пухлин



    8. Позитивна внутрішньо шкірна проба з токсоплазміном свідчить про:

    1. Інфікування, яке тільки що відбулося

    2. Про наявність гострого токсоплазмозу

    3. Про наявність вродженого токсоплазмозу

    4. Про наявність хронічного токсоплазмозу

    5. =Про наявність сенсибілізації до антигена токсоплазми.

    Для діагностики активності процесу можна використовувати

    1. =Визначення специфічних IgM

    2. Визначення специфічних IgG

    3. Реакція Пауля-Бунеля

    4. Реакція Відаля

    5. Реакція Райта

    Який з клінічнаих симптомів характерний для гострого набутого токсоплазмозу:

    1. Діарея

    2. =Ознаки міокардиту

    3. Відставання у психомоторному розвитку

    4. Двоїння в очах

    5. Орхіт

    . Яким шляхом найчастіше відбувається інфікуваня людини:

    1. =При вживанні сирого м’ясного фаршу

    2. При вживанні сирої води з невідомих водойм

    3. Повітняно-крапельним шляхом

    4. При контакті з хворою людиною

    5. При вживанні консервованих продуктів з недотриманням правил косервації Дозрівання і утворення інвазивних форм токсоплазми це:

    1. Шизогонія

    2. Ендодіогенія

    3. Гаметогонія

    4. =Спорогонія

    5. Екзодіогенія

    1. Яка клінічна симптоматика характерна для хронічного набутого токсоплазмозу:

      1. Двоїння в очах

      2. =Полілімфоаденопатія

      3. Діарея

      4. Відставання у психомоторному розвитку

      5. Метеоризм

    2. Інфікування плоду в 2 триместрі вагітності призводить до розвитку:

      1. Фето-плацентарної недостатності

      2. Синдрму Дауна

      3. Гідроцефалії

      4. Рахіту

      5. =Парезів, паралічів

    9.Внутрішньо шкірна проба з токсоплазміном вважається позитивною при діаметрі інфільтрату:

      1. =не менше, ніж 10 мм

      2. не більше, ніж 10 мм

      3. до 5 мм

      4. від 1 до 3 мм

      5. від 5 до 10 мм

    10.Для діагностики активності процесу можна використовувати

      1. Визначення специфічних IgА

      2. Визначення специфічних IgG

      3. =Визначення ДНК збудника за допомогою ПЛР

      4. Реакція Пауля-Бунеля

      5. Реакція Відаля

    .Який з клінічнаих симптомів характерний для гострого набутого токсоплазмозу:

      1. Діарея

      2. Ознаки орхіту

      3. Відставання у психомоторному розвитку

      4. Двоїння в очах

      5. =Біль в суглобах і м’язах

    Гаметогонія відбувається в організмі:

      1. Людини

      2. Мишей

      3. =Молодих кішок

      4. Великої рогатої худоби

      5. Гусей

    8.Яка клінічна симптоматика характерна для хронічного набутого токсоплазмозу:

      1. Відставання у психомоторному розвитку

      2. Двоїння в очах

      3. Діарея

      4. =Субфебрильна температура

      5. Метеоризм

    1. Інфікування плоду в 2 триместрі вагітності призводить до розвитку:

      1. =Фето-плацентарної недостатності

      2. Синдрму Дауна

      3. Гепатиту

      4. Рахіту

      5. Енцефаліту

    .Для діагностики активності процесу можна використовувати

      1. Визначення специфічних IgM

      2. Визначення специфічних IgG

      3. Реакція Пауля-Бунеля

      4. Реакція Відаля

      5. =Визначення специфічних IgА

    11. Позитивна внутрішньо шкірна проба з токсоплазміном свідчить про:

    1. Інфікування, яке тільки що відбулося

    2. Про наявність гострого токсоплазмозу

    3. =Про наявність вродженого токсоплазмозу

    4. Про наявність хронічного токсоплазмозу

    5. Про наявність сенсибілізації до антигена токсоплазми.

    12.З метою етіотропної терапії хворим на токсоплазмоз можна призначати:

    1. =Цефтріаксон

    2. Офлоксацин

    3. Роваміцин

    4. Рифампіцин

    5. Пеніцилін G

    1. Хвора лікувалася з приводу сепсису. Тривало отримувала масивні дози антибіотиків. На момент обстеження турбують диспепсичні розлади (втрата апетиту, нудота, здуття живота, профузний пронос ентеритного характеру). Найбільш імовірний клінічний діагноз?

    А Дисбіоз

    В Гостра кишкова інфекція

    С Псевдомембранозний коліт


    1. Перитоніт

    2. Хронічний панкреатит

    2. У хворого діагностовано декомпенсований протейний дисбіоз 2-го ступеня. Найбільш оптимальний препарат для його корекції є:

    А Ампіцилін

    В Біфідумбактерин

    С Лактобактерин



    1. Біфікол

    2. Мезим-форте

    3. Поступив хворий зі скаргами на болі в горлі, підвищення температури тіла до 39 °С, наявність гнійних нальотів на мигдаликах. З анамнезу з’ясовано, що впродовж 5 днів самостійно отримував бісептол, супрастин, полівітаміни, полоскання горла розчином фурациліну. У крові виявлено 2,8 Т/л еритроцитів, Hb 95 г/л, КП 0,9, 1,8 Г/л лейкоцитів, е.-2%, п/я-2%, с/я-26%, л.-59%, м.-11%. Як розцінити зазначені зміни?

    А Залізодефіцитна анемія

    В Хвороба Вакеза

    С Агранулоцитоз

    D Дифтерія ротоглотки E Афтозний стоматит

    4. Хворий К., звернувся в лікарню зі скаргами на макульозну висипку, яка розповсюджувалася етапно: перші елементи виявилися за вухами, на шиї і на обличчі; на 2-й день екзантема виникла на тулубі і проксимальних ділянках кінцівок, на 3-й день – на всій шкірі кінцівок. Висипці передував катаральний період з одутлістю обличчя, гіперемією і набряком кон’юнктиви і слизової носа, рясним нежитем.

    Найбільш імовірний клінічний діагноз?

    А Кропивниця

    В Алергічний дерматит



    С Кір

    1. Краснуха

    2. Багатоформна ексудативна еритема

    5. Хворий К., 45 р., який 2 міс. лікувався з приводу туберкульозу, звернувся в інфекційне відділення зі скаргами на болі в животі, нудоту, пожовтіння шкірних покривів. В біохімічному аналізі крові підвищений рівень білірубіну за рахунок прямого, трансамінази в нормі. Найбільш імовірний клінічний діагноз?

    А Медикаментозний гепатит

    В Вірусний гепатит

    С Холецистит

    D Симптом Жильбера E Гемолітична жлвтяниця.

    6. Хвора, 37 років, фермер, поступила на стаціонарне лікування зі скаргами на погане самопочуття, головний біль, підвищення t° тіла до 39,5°С, набряк повік та обличчя, болі в м’язах (очних, жувальних, язика, нижніх кінцівок), пітливість. За 2 тижні до початку захворювання вживала сире свине сало з прожилками м’яса. Об’єктивно: Набряк обличчя, особливо повік. С-м Пастернацького негативний з обох сторін. В аналізі крові: Лейк.-18,5×109/л, е.-22%, п/я-2%, с/я- 56%, л.-6%, м.-4%. При дослідженнях сечі патологічних змін не виявлено. Який найбільш імовірний діагноз? A Лептоспіроз


    1. Гострий нефрит

    2. Набряк Квінке

    3. Трихінельоз

    4. Дерматоміозит

    7. Хвора В., 29 р., госпіталізована в стаціонар у край тяжкому стані – температура тіла 40,1 °С, тахікардія, гіпотонія, на шкірі тулуба, слизовій оболонці ротової порожнини різної величини пухирі (від 1х1 до 8х10 см) з прозорим вмістом злиті, тріснуті, відзначається відшарування епідермісу. Геперестезія і болючість шкіри. Ймовірний клінічний діагноз? A Синдром Лайєла

    1. С-м Стівенса-Джонсона

    2. Багатоформна ексудативна еритема

    1. Сепсис

    2. Вітрянка

    8. У хворого К. після введення контрікалу раптово виникли скарги на різку слабість, затруднене дихання, задишку, кашель, стиснення і біль за грудиною, відчуття страху, холодний піт, судоми в кінцівках. Об’їктивно: виражена блідість шкірних покривів. Через деякий час з’явився жар, озноб, свербіння шкіри, нудота блювання, болі в ділянці серця і живота, тахікардія, різко знизився артеріальний тиск. Можливий клінічний діагноз?

    1. Синдром Лайєла

    2. С-м Стівенса-Джонсона

    3. Багатоформна ексудативна еритема

    4. Інфекційно-токсичний шок E Анафілактичний шок

    9. Хворому К., 45 р. виставлено діагноз ботулізму. Промито шлунок, введено протиботулінічну сироватку. Через 30 хв. на шкірі з’явився обмежений набряк і піхурі, які супроводжувалися сильним свербінням. Елементи висипки блідло-рожевого кольору, різних розмірів, без визначеної локалізації. Добавилися скарги на виражену загальну слабість, біль голови, підвищилася температура тіла. В крові – еозинофілія. Можливий клінічний діагноз?

    А Синдром Лайєла

    В С-м Стівенса-Джонсона

    С Багатоформна ексудативна еритема



    D Кропивниця

    Е Набряк Квінке



    10. Хворий К., звернувся на другий день хвороби до лікаря зі скаргами на появу на тулубі і кінцівках великих овальних плям червоного кольору з фіолетовим відтінком, які швидко перетворювалися в міхурі, наповнені прозорою рідиною. Після їх вскриття утворилися обширні ділянки яскраво-червоних ерозій, які нагадували опік. Такі ж зміни локалізувалися на слизовій оболонці порожнини рота. Загальний стан хворого тяжкий, температура 40 ºС. З анамнезу виявлено, що 3-4 дні тому вживав антибіотики. Можливий клінічний діагноз?

    1. Синдром Лайєла

    2. С-м Стівенса-Джонсона

    3. Багатоформна ексудативна еритема

    4. Кропивниця

    5. Набряк Квінке

    70.Жовта гарячка є ендемічною для:

    1. =Бразилії

    2. Скандинавії

    3. Туреччини

    4. Греції

    5. Індії

    71.Вкажіть збудника жовтої гарячки:

    1. =РНК-вмісний арбовірус

    2. ДНК-вмісний арбовірус

    3. Грампозитивна паличка

    4. Грамнегативна паличка

    5. Комарі роду Aedes

    72.Який основний механізм передачі збудника при жовтій гарячці?

    1. =Трансмісивний

    2. Фекально-оральний

    3. Аерогенний

    4. Повітряно-краплиний

    5. Контактно-побутовий

    73.Для збудника жовтої гарячки характерна:

    1. =Вісцеротропність

    2. Лімфотропність

    3. Нейротропність

    4. Гепатотропність

    5. Кардіотропність

    74.Найтяжчим ускладненням жовтої гарячки є:

    1. =Масивні кровотечі

    2. Бульбарні розлади

    3. Печінкова недостатність

    4. Ураження нервової системи

    5. Всі відповіді вірні

    75.Що характерно для жовтої гарячки?

    1. =Усі відповіді вірні

    2. Біль голови, безсоння

    3. Гепатоспленомегалія

    4. Яскрава гіперемія обличчя, шиї та верхньої частини тулуба

    5. Блювання чорними масами

    76.Коли при жовтій гарячці в крові з'являються специфічні антитіла?

    1. =2–3-й тиж

    2. 3–5-й день

    3. 7–10-й день

    4. 2–3-й день

    5. 5–7-й день

    77.Що є основою специфічної профілактики жовтої гарячки?

    1. =Щеплення живими вакцинами

    2. Боротьба із комарами

    3. Введення специфічного γ-глобуліну

    4. Індивідуальний захисний одяг

    5. Застосування репелентів

    78.Який інкубаційний період жовтої гарячки?

    1. =3–6 днів

    2. 1–12 год

    3. 7–9 днів

    4. 9–12 днів

    5. 10–15 днів

    79.Періоди жовтої гарячки:

    1. =Початковий, ремісії, венозного стазу, видужування

    2. Початковий, ремісії, видужування

    3. Олігуричний, венозного стазу, поліуричний

    4. Початковий, ремісії, видужування

    5. Початковий, ремісії, олігуричний, поліуричний, видужування

    80.Яке найтяжче ускладнення жовтої гарячки

    1. =Масивні кровотечі

    2. Енцефаліт

    3. Менінгоенцефаліт D. Бульбарні розлади

    E. Гепатит

    81.Який харчовий продукт може бути причиною жовтої гарячки?

    1. =Жоден із перелічених

    2. Соки, компоти

    3. Молочні продукти

    4. Кондитерські вироби

    5. Овочеві салати

    Сибірка, Чума, Туляремія

    1. Серологічні методи діагностики переважно застосовують для верифікації

    А – шкірної форми сибірки

    В – усіх форм сибірки

    С – кишкової форми сибірки

    Д – легеневої форми сибірки

    Е – септичної форми сибірки


    1. Яка форма не типова для туляремії

    А – суглобова

    В – шкірна-бубонна

    С – офтальмічна

    Д – легенева

    Е – септична


    1. Хворий 37р., доставлений в шпиталь на третю добу з початку захворювання, в крайнє важкому стані. Скарги на біль в правій пахвовій ділянці, лихоманку, слабість. Свідомість затьмарена T 40,0С, лице багрове риси загострені, „крейдяний” язик, пульс 140 в хв слабкого наповнення. В правій пахвовій ділянці пакет збільшених, спаяних лімфовузлів, нерухомий, щільний, без чітких контурів, дуже болючий, рухи правою рукою обмежені.

    Лейкоцитоз 19,0х10 9/л, із зсувом вліво. Через добу з`явилися біль в боці, кашель з кривавою мокротою, хворий марив, був збуджений наступного ранку наступила смерть. Попередній діагноз:

    А – Чума бубонна форма, вторинний сепсис, пневмонія, ІТШ

    В – Сибірка шкірна форма, вторинний сепсис, пневмонія, ІТШ

    С – Содоку

    Д – Гострий гнійний лімфаденіт

    Е –Туляремія бубонна форма, вторинний сепсис, пневмонія, ІТШ


    1. Сибірка відноситься до

    А - бактеріальних зоонозів

    В - антроозоонозів

    С - гельмінтозів

    Д - рикетсіозів

    Е – антропонозів


    1. Характерна гемограма при туляремії:

    А – лейкопенія, відносний лімфоцитоз і моноцитоз, збільшення ШОЕ

    В –лейкоцитоз, лімфоцитоз і моноцитоз, збільшення ШОЕ

    С – лейкоцитоз, тромбоцитопенія, збільшення ШОЕ

    Д – лейкоцитоз, тромбоцитопенія, лімфопенія, збільшення ШОЕ Е – типових змін немає



    1. Для шкірної форми сибірки характерно:

    А – поява сверблячої плями в місці проникнення збудників зі швидкою трансформацією її в типову виразку

    В – відсутність дочірних пухирців навколо виразки

    С – гіперемія шкіри навколо виразки в поєднані з невеликою набряклістю

    Д – відсутність ознак періаденіту, лімфатичні вузли не спаяні між собою і з прилеглими тканинами

    Е – появі бубонів часто передує первинний афект у місці проникнення інфекції


    1. Мисливець, 40 років розробляючи тушу убитого зайця кісткою поранив праву долоню. Через 4 дні з`явилися озноб, T 37,8С, рана що майже зажила знову роз`ятрилася. На другий день хвороби з`явилося ущільнення в правій пахвовій ділянці, головний біль, біль в м`язах, T 38,3С. Стан не покращувався, рана не заживала, припухлість в пахвовій області наростала. На 11 день хвороби госпіталізований в стаціонар. При поступленні стан середньої важкості, T 38,5С, гіперемія обличчя та коньюктив, на правій долоні заживаюча рана із сірим дном 1,5х1,2см. В пахвовій ділянці пакет збільшених лімфатичних вузлів з чіткими контурами, діаметром 5 см шкіра над ними не змінена, решта лімфовузлів змінена по типу лімфополіаденіта. Попередній діагноз: А – Туляремія

    В – Чума

    С – Содоку

    Д – Феліноз Е – Сибірка


    1. Для шкірної форми сибірки характерно:

    А – відсутність болю в місці локалізації виразки

    В – поява первинного афекту в місці проникнення збудників

    С – відсутність дочірних пухирців навколо виразки

    Д – незначний, болючий, набряк тканин що оточують виразку

    Е – відсутність позитивного ефекту на фоні лікування пеніциліном


    1. Найпатогеннішим для людини збудником туляремії є

    А – Francisella Tularensis

    В – Francisella Novocida

    С – Francisella Philomiragia

    Д – Francisella Palearctica

    Е – Francisella Neurocytes


    1. Для шкірної форми сибірки характерно:

    А – позитивний ефект на фоні лікування пеніциліном

    В –моноцитоз, виражена еозинофілія

    С –відсутність дочірних пухирців навколо виразки

    Д – драглеподібний інтенсивний, різко болючий набряк, тканин що оточують виразку

    Е – поява везикули з геморагічним вмістом в місці проникнення збудників


    1. Реконвалесцентів які перенесли бубонну форму чуми виписують

    А – не раніше ніж через 4 тижні від повного клінічного одужання, за наявності 3 негативних результатів посіву вмісту бубонів (пунктат), мазків із ротоглотки, мокротиння

    В – не раніше як після 21 дня нормальної температури тіла і 3 негативних результатів посіву вмісту бубонів (пунктат)

    С – не раніше 21 дня від початку захворювання за наявності 5 негативних результатів посіву вмісту бубонів (пунктат)

    Д – не раніше ніж на 14 день нормальної температури тіла і 3 негативних результатів посіву вмісту бубонів (пунктат) Е – не раніше ніж через 4 тижні після повного розсмоктування бубону



    1. Для шкірної форми сибірки характерно:

    А – наявність дочірних пухирців навколо виразки

    В – поява геморагічного висипу в місці проникнення збудників зі швидкою трансформацією його в типову виразку С – лімфоцитоз, виражена еозинофілія

    Д –відсутність набряку тканин що оточують виразку

    Е – позитивний ефект на фоні лікування антитоксичною сироваткою



    1. Чума відноситься до

    А - бактеріальних зоонозів

    В - антропонозів

    С - рикетсіозів

    Д - гельмінтозів

    Е – антроозоонозів


    1. Для легеневої форми сибірки характерно

    А – бронхітичний, пневмонічний варіант

    В – з перших годин хвороби виражені прояви токсичної енцефалопатії з галюцинаціями і маренням С – відсутність геморагічного плевриту

    Д – склерит більше виражений ніж коньюктивіт

    Е – лімфоцитоз, моноцитоз

    15.Збудником Сибірки є:

    А – Bacillus Antracis

    В – Neuroryctes Rabiei

    С – Yersinia Pestis

    Д – Francisella Tularensis

    Е – Fasciola hepatica


    1. Реконвалесцентів які перенесли легеневу форму чуми виписують

    А – не раніше ніж через 6 тижні від повного клінічного одужання, за наявності 3 негативних результатів посіву мокротиння, мазків із ротоглотки,

    В – не раніше як після 21 дня нормальної температури тіла і 3 негативних результатів посіву мокротиння

    С – не раніше 21 дня від початку захворювання за наявності 5 негативних результатів посіву мокротиння

    Д – не раніше ніж на 14 день нормальної температури тіла і 3 негативних результатів посіву мокротиння

    Е – – не раніше ніж через 4 тижні від повного клінічного одужання, за наявності 3 негативних результатів посіву мокротиння, мазків із ротоглотки


    1. Інкубаційний період при Сибірці:

    А – 2-14 днів

    В – 14-20 днів

    С - 20 - 30 днів

    Д – 30-35 дні

    Е - декількf годин – 2 дні


    1. Для око-бубонної форми туляремії характерно

    А – виражений коньюктивіт з утворенням виразок

    В – виражений кератит

    С – ураження глибоких структур ока

    Д – позитивний ефект на фоні лікування пеніциліном

    Е – відшарування сітківки


    1. Основними препаратами в лікуванні Сибірки є :

    А – антибіотики

    В - сульфаніламіди

    С – кортикостероїди

    Д - інтерферони

    Е – антитоксична сиворотка


    1. Для шкірно-бубонної форми туляремії характерно А – у разі нагноєння бубонів може утворюватися кілька нориць В – поява сверблячої плями в місці проникнення збудників.

    С – виразка перетворюється в чорний не болючий струп

    Д – наявність дочірних пухирців навколо виразки

    Е – позитивний ефект на фоні лікування пеніциліном


    1. За відсутності лікування летальність при шкірній формі сибірки складає

    А – 20%

    В –1%


    С – 40%

    Д - 80%


    Е – 100%

    1. Для шкірно-бубонної форми туляремії характерно

    А – відсутність ознак періаденіту, лімфатичні вузли не спаяні між собою і з прилеглими тканинами

    В – позитивний ефект на фоні лікування інтерфероном

    С – в місці проникнення збудників петехіальний висип

    Д – спаяність лімфатичних вузлів, які утворюють бубон, змінена шкіра над бубоном Е –ціаноз шкіри навколо виразки в поєднані з інтенсивним набряком



    1. Для сибірки характерна:

    А – літньо - осіння сезонність

    В – весняна сезонність

    С – зимова сезонність

    Д – осінньо-зимова сезонність Е –сезонність не характерна



    1. Для шкірно-бубонної форми туляремії характерно:

    А – появі бубонів часто передує первинний афект у місці проникнення інфекції

    В – тривалий рецидивуючий перебіг

    С – відсутність первинного афекту

    Д – суглобовий біль, парестезії

    Е – виражений шкірний свербіж у зоні ураження


    1. Яка форма не типова для сибірки

    А – суглобова

    В – бульозна

    С – бешихоподібна

    Д – легенева

    Е – кишкова


    1. Яка форма чуми має найтяжчий перебіг

    А – первинно-легенева

    В – шкірна

    С – бубонна

    Д – шкірно – бубонна Е – септична



    1. Симптом Стефанського при сибірці це:

    А – при постукуванні по ділянці набряку відзначається драглисте дрижання

    В – запальний багряно-синюшний валик по краях виразки

    С – червоно-синюшна плямка, яка швидко перетворюється у папулу

    Д – чорний, не болючий, щільний струп у центрі виразки Е – вторинні (дочірні) везикули по краях виразки



    1. З яким захворюванням в першу чергу проводять диференціальну діагностику бубонної форми чуми

    А – туляремія

    В – сибірка

    С –содоку

    Д – феліноз

    Е – первинний сифіліс


    1. Препаратом вибору для лікування сибірки є

    А – пеніцилін

    В – стрептоміцин

    С – тетрациклін Д – бісептол

    Е – преднізолон



    1. У разі появи поодинокого випадку чуми карантин накладають на:? А – 6 днів

    В – 2 дні

    С –14 днів

    Д –21 день Е –40 днів


    1. Для сибіркового карбункулу характерно:

    А – чорний, не болючий, щільний струп у центрі виразки

    В – яскрава гіперемія у зоні ураження

    С – різка локальна болючість на стадії формування карбункулу

    Д – повільне дозрівання

    Е – зона ураження має чіткі, нерівні краї з валиком по периферії


    1. Яка форма не типова для чуми

    А – суглобова

    В – бубонна

    С – шкірна

    Д – легенева

    Е – септична


    1. Найчастішим варіантом шкірної форми сибірки є

    А – карбункульозний

    В – фурункульозний

    С – бубонний

    Д – везикульозний Е – едематозний

    34.Типові зміни крові при чумі:

    А – нейтрофільний лейкоцитоз, зсув формули вліво, збільшення ШОЕ

    В – лейкопенія, абсолютний лімфоцитоз і моноцитоз, анеозинофілія

    С – лейкопенія, відносний лімфоцитоз і моноцитоз, збільшення ШОЕ

    Д – лейкоцитоз, тромбоцитопенія, збільшення ШОЕ Е – типових змін немає

    35. Який варіант шкірної форми не характерний для сибірки:

    А – бубонний

    В –бульозний

    С – карбункульозний

    Д – бешихоподібний

    Е – едематозний

    36 - Для туляремії характерно



    А – появі бубонів часто передує первинний афект у місці проникнення інфекції

    В – у мокротинні червона кров, що не згортається

    С – швидке наростання ознак токсичної енцефалопатії з галюцинаціями, маренням

    Д – гіперемія, одутлість обличчя, ін`єкція судин склер Е – лімфоцитоз, еозинофілія



    1. Збудником Чуми є:

    А – Yersinia Pestis

    В – Neuroryctes Rabiei

    С – Bacillus Antracis

    Д – Francisella Tularensis

    Е – Yersinia enterocolitica


    1. Для шкірної форми сибірки характерно:

    А – драглеподібний, не болючий, інтенсивний набряк тканин що оточують виразку

    В – поява везикули в місці проникнення збудників повільна трансформацією її в типову виразку

    С – відсутність дочірних пухирців навколо виразки

    Д – яскрава гіперемія шкіри навколо виразки в поєднанні з вираженою болючістю, що поступово переходить у здорову тканину Е – позитивний ефект на фоні лікування інтерфероном



    1. Для шкірно-бубонної форми туляремії характерно:

    А – у разі нагноєння бубонів може утворюватися кілька нориць

    В – тривалий інтервал між появою первинного афекту і лімфаденіту

    С – втрата чутливості в зоні первинного афекту

    Д – виражений шкірний свербіж в зоні первинного афекту

    Е – спаяність лімфатичних вузлів, які утворюють бубон, змінена шкіра над бубоном


    1. Інкубаційний період при Чумі:

    А - 1-6 днів

    В - 7 - 10 днів

    С - 10 - 15 днів

    Д – 15-21

    Е – 21-35


    1. Етапність шкірних змін при сибірці А – пляма-папула - везикула- виразка-струп

    В – везикула-пустула-виразка-рубець

    С – виразка-папула-пустула-лущення

    Д – пляма-пустула-виразка

    Е – пляма-папула-везикула-пустула-гіперпігментація



    1. Для легеневої форми сибірки характерно

    А – лейкоцитоз або гіперлейкоцитоз

    В – міліарний, пневмонічний варіант

    С – серозно-фібринозний плеврит

    Д –повільне прогресування процесу, сприятливий перебіг Е – у мокротинні червона кров, що не згортається



    1. Карантин при туляремії накладають на:?

    А – карантин не накладають

    В – 3-5 днів

    С – 7-14 днів

    Д – 15-21 день Е – 21-40 днів



    1. Основними препаратами у лікуванні Чуми є :

    А – антибіотики

    В - антитоксична сиворотка

    С – кортикостероїди

    Д - інтерферони

    Е – сульфаніламіди


    1. Для кишкової форми сибірки характерно:

    А – стілець з домішками свіжої крові або мелена

    В – стілець ахолічний, без домішок крові та слизу

    С – стілець по типу „рисового відвару”

    Д – стілець по типу „малинового желе”

    Е – стілець по типу „ректального плювка”


    1. Реконвалесцентів які перенесли шкірну форму сибірки виписують додому

    А – після епітелізації та рубцювання виразки

    В –після 15 днів нормальної температури тіла і негативного бактеріологічного дослідження матеріалу з виразки С – не раніше 21 дня від початку захворювання

    Д – не раніше 21 дня нормальної температури тіла Е – після утворення струпа на місці виразок


    1. Препаратом вибору для лікування Чуми є

    А – стрептоміцин

    В – пеніцилін

    С – тетрациклін Д – бісептол

    Е – преднізолон



    1. Мисливець, 40 років розробляючи тушу убитого зайця кісткою поранив праву долоню. Через 4 дні з`явилися озноб, T 37,8С, рана що майже зажила знову роз`ятрилася. На другий день хвороби з`явилося ущільнення в правій пахвовій ділянці, головний біль, біль в м`язах, T 38,3С. Стан не покращувався, рана не заживала, припухлість в пахвовій області наростала. На 11 день хвороби госпіталізований в стаціонар. При поступленні стан середньої важкості, T 38,5С, гіперемія обличчя та коньюктив, на правій долоні заживаюча рана із сірим дном 1,5х1,2см. В пахвовій ділянці пакет збільшених лімфатичних вузлів з чіткими контурами, діаметром 5 см шкіра над ними не змінена, решта лімфовузлів змінена по типу лімфополіаденіту

    Який препарат ви виберете для лікування даного захворювання

    А – стрептоміцин

    В – пеніцилін

    С – тетрациклін Д – бісептол

    Е – преднізолон



    1. Для кишкової форми сибірки характерно

    А – часте поєднання з легеневими проявами

    В – помірний токсикоз, сприятливий перебіг, повільна динаміка

    С – лімфоцитоз, моноцитоз

    Д – гепатомегалія

    Е – метеоризм, біль в животі чітко локалізаується в іліоцекальній ділянці


    1. Для Чуми характерна :

    А – сезонність не характерна

    В – весняна сезонність

    С – зимова сезонність

    Д –осінньо-зимова сезонність Е –літньо-осіння сезонність

    51.Збудником Туляремії є:

    А – Francisella Tularensis

    В – Neuroryctes Rabiei

    С – Yersinia Pestis

    Д – Bacillus Antracis Е – Fasciola hepatica



    1. Для кишкової форми сибірки характерно

    А – метеоризм, біль в животі без чіткої локалізації

    В – стілець ахолічний, без домішок крові та слизу

    С – лімфоцитоз, моноцитоз

    Д – гепатомегалія

    Е –метеоризм, біль в животі чітко локалізаується в лівій здухвинній ділянці


    1. Інкубаційний період при Туляремії:

    А - 3-7 днів

    В - 7 - 14 днів

    С - 15 - 30 днів

    Д - 24 дні

    Е - від декількох годин до 9днів

    54.Основним джерелом інфекції при чумі є:



    А – гризуни

    В – птахи

    С – лисиці

    Д – люди

    Е – москіти


    1. Туляремія відноситься до

    А - бактеріальних зоонозів

    В - вірусних зоонозів

    С - гельмінтозів

    Д - рикетсіозів

    Е - антропонозів


    1. У інфекційний шпиталь госпіталізований мужчина 28 р, робітник м`ясокомбінату. Температура 38.7С, виражена слабість, біль голови, адинамія, артеріальна гіпотонія. При поступленні на місці ураження виявлено дві виразки діаметром 1,5см покриті вугільно-чорним струпом оточеного інфільтратом з дочірніми пухирцями. Навколо виразки драглеподібний, не болючий, інтенсивний набряк тканин. В мазку і посіві взятих з під струпа виявлено збудника сибірки. Який препарат слід призначити для лікування: А – пеніцилін

    В – інтерферон альфа2В

    С – тетрациклін Д – бісептол

    Е – преднізолон


    1. Основним видом терапії при туляремії є :

    А - антибіотикотерапія

    В - терапія сульфаніламідами

    С - кортикостероїдна терапія

    Д - фізіотерапія

    Е – повністю не розроблена


    1. Негайній госпіталізації в інфекційний стаціонар підлягають

    А – усі хворі на сибірку незалежно від форми

    В – хворі на шкірну форму сибірки

    С – кишкову форму сибірки

    Д – легеневу форму сибірки

    Е – септичну форму сибірки


    1. Препаратом вибору для лікування туляремії є

    А – стрептоміцин

    В – пеніцилін

    С – тетрациклін Д – бісептол

    Е – преднізолон



    1. Для чуми характерно

    А – у мокротинні червона кров, що не згортається

    В – „малиновий язик”

    С –інтенсивний лімфангіт

    Д – виражена блідість, акроціаноз Е – хворий в`ялий, адинамічний



    1. Для туляремії:

    А – характерна літньо-осіння сезонність

    В – характерна весняна сезонність

    С – характерна зимова сезонність

    Д – характерна осінньо-зимова сезонність Е – сезонність не характерна



    1. Типовий розвиток бубонної форми чуми:

    А – болючий бубон – нориця - розсмоктування або склерозування

    В – не болючий бубон – нориця - розсмоктування або склерозування

    С – виразка – папула – пустула - бубон

    Д – пляма папула – везикула – пустула – виразка - бубон

    Е – пляма – папула – везикула – пустула - виразка – бубон - розсмоктування або склерозування


    1. З яким захворюванням в першу чергу проводять

    диференціальну діагностику виразково-бубонної форми туляремії

    А – Чума

    В – Сибірка

    С –Содоку

    Д – Феліноз

    Е – Венерична гранульома


    1. З яким захворюванням в першу чергу проводять диференціальну діагностику шкірної форми сибірки А – Чума(шкірно-бубонна форма)

    В – Бешиха

    С – Содоку

    Д – Феліноз

    Е – Туляремія (шкірно-бубонна форма)



    1. Для легеневої форми туляремії типові наступні варіанти

    А – бронхітичний, пневмонічний

    В – пневмонічний, кавернозний

    С – бронхітичний, бронхокавернозний

    Д – міліарний, пневмонічний Е – міліарний, бронхітичний



    1. Для шкірно-бубонної форми туляремії характерно:

    А – відсутність періаденіту, лімфатичні вузли не спаяні між собою і з прилеглими тканинами

    В – регіонарні лімфатичні вузли помірно збільшені, не схильні до нагноєнь

    С – відсутність первинного афекту

    Д – тривалий інтервал між появою первинного афекту і лімфаденіту

    Е – первинний афект локалізується на статевих органах, його поява не супроводжується інтоксикацією


    1. Для чуми характерно

    А – „крейдяний язик”

    В – у разі нагноєння бубонів може утворюватися кілька нориць

    С – виражена брадікардія з дикротією пульсу

    Д – відсутність ознак періаденіту, лімфатичні вузли не спаяні між собою і з прилеглими тканинами Е – лімфатичні вузли симетрично збільшені, еластичної консистенції, не болючі.



    1. Прогноз для хворих на туляремію як правило

    А - сприятливий

    В - інвалідність

    С - конкретно невизначений

    Д - повне одужання Е - несприятливий



    1. Хворий 37р., доставлений в шпиталь на третю добу з початку захворювання, в крайнє важкому стані. Скарги на біль в правій пахвовій ділянці, лихоманку, слабість. Свідомість затьмарена T 40,0С, лице багрове риси загострені, „крейдяний” язик, пульс 140 в хв слабкого наповнення. В правій пахвовій ділянці пакет збільшених, спаяних лімфовузлів, нерухомий, щільний, без чітких контурів, дуже болючий, рухи правою рукою обмежені.

    Лейкоцитоз 19,0х10 9/л, із зсувом вліво.

    Який препаратом ви виберете для лікування даного захворювання



    А – стрептоміцин

    В – інтерферон альфа2В

    С – тетрациклін Д – бісептол

    Е – преднізолон



    1. Показом для виписки реконвалесцентів які перенесли туляремію є

    А – повне клінічне одужання, задовільний стан реконвалесцента

    В – не раніше як після 15 днів нормальної температури тіла і негативного бактеріологічного дослідження матеріалу з виразки С – не раніше 21 дня від початку захворювання

    Д – не раніше ніж на 21 день нормальної температури тіла Е – після повного розсмоктування бубону


    1. У випадку інфікування збудником туляремії екстрена медична профілактика антибіотиком є ефективною якщо з моменту зараження минуло А – не більше 12 год

    В - не більше 2 год

    С - не більше 3 днів

    Д - не більше 7 днів

    Е - не більше 14 днів



    1. При генералізованій формі чуми летальність досягає

    А – 80 -100%

    В – 2-5%

    С – 10-20%

    Д – 30-50% Е – 60-80%



    1. Імунізацію проти сибірки проводять:

    А – сибірковою живою сухою вакциною нашкірно

    В – сибірковою вбитою сухою вакциною внутрішньом`язево

    С – сибірковою вбитою сухою вакциною підшкірно

    Д – сибірковою вбитою сухою вакциною нашкірно

    Е – сибірковою живою сухою вакциною підшкірно


    1. Динаміка розвитку при шкірній формі чуми

    А – пляма-папула-везикула-пустула-виразка-рубець

    В – везикула-пустула-виразка-рубець

    С – виразка-папула-пустула-лущення

    Д – пляма-пустула-виразка

    Е – пляма-папула-везикула-пустула-гіперпігментація


    1. Мужчина 32 р, робітник м`ясокомбінату, відмітив появу двох щільних не болючих, сверблячих вузликів, червоно-синюшного кольору, в ділянці правої кисті, які уже до вечора перетворилися в везикули з коричневим вмістом. Також з`явився не болючий набряк нижньої третини передпліччя і кисті. Температура підвищилася до 38.7С, виражена слабість, біль голови. На наступний день на місці везикул утворилися покриті темним струпом виразки . На протязі наступних двох днів стан погіршувався і хворий був госпіталізований в шпиталь. При поступленні на місці ураження виявлено дві виразки діаметром 1,5см покриті вугільночорним струпом навколо якого інфільтрат з дочірніми пухирцями, драглеподібний, не болючий, інтенсивний набряк тканин що оточують виразку. Помірна лихоманка, адинамія, артеріальна гіпотонія. Попередній діагноз А – Сибірка шкірна форма

    В – Стафілококовий карбункул

    С – Содоку

    Д – Фурункул

    Е –Туляремія шкірно-бубонна форма





    1. Який механізм передачі збудника типовий для чуми?

    А – можливі всі механізми

    В – трансмісивний

    С – через пошкоджену шкіру чи слизові

    Д – аліментарний

    Е – повітряно-краплинний


    1. Яка форма не типова для туляремії

    А – ниркова

    В – шкірна-бубонна

    С – офтальмічна

    Д – легенева

    Е – септична

    78 - Для туляремії характерно



    А – відсутність контагіозності

    В – у мокротинні червона кров, що не згортається

    С – швидке наростання ознак токсичної енцефалопатії з галюцинаціями, маренням

    Д – гіперемія, одутлість обличчя, ін`єкція судин склер Е – лімфоцитоз, еозинофілія



    1. Для чуми характерно

    А – „крейдяний” язик

    В – „малиновий” язик

    С – „фулігінозний” язик

    Д – зміни зі сторони язика відсутні Е – „географічний” язик



    1. Кишкову форму туляремії найчастіше диференціюють з:

    А – черевним тифом

    В – дизентерією

    С – холерою

    Д – ротавірусною інфекцією

    Е – бруцельозом

    81



    Поділіться з Вашими друзьями:
  • 1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25


    База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка