3розділ обмін вуглеводів та його порушення функції вуглеводів та їх класифікація



Сторінка1/12
Дата конвертації10.06.2020
Розмір6.6 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
3РОЗДІЛ 4. ОБМІН ВУГЛЕВОДІВ ТА ЙОГО ПОРУШЕННЯ

4.1. Функції вуглеводів та їх класифікація

Вуглеводи є складовою частиною всіх живих організмів. В органах і тканинах тварин загальна кількість вуглеводів становить у середньому 2 %. Значно більша кількість вуглеводів міститься в рослинах, де їх вміст може досягати 80 %.

Вуглеводи входять до складу багатьох сполук, які беруть участь у перетворенні речовин в організмі та в регуляції обмінних процесів. До таких надзвичайно важливих для життєдіяльності організму сполук можна віднести специфічні полісахариди, які визначають групи крові, регулюють імунітет, глюколіпіди (цереброзиди, гангліозиди), що входять до складу нервової тканини, складні комплекси білків і вуглеводів (глюкопротеїни). Вуглеводи безпосередньо або як складова частина складніших сполук, використовуються для побудови субклітинних структур, оболонок клітин та інших утворів, які виконують в організмі різні функції (опорну, захисну).

В організмі людини вуглеводи виконують такі функції: а) енергетичну - при їх окисненні вивільняється енергія, яка становить приблизно половину потреби в ній людини; б) інтегративну - з вуглеводів в організмі можуть синтезуватися сполуки інших класів, зокрема ліпіди і деякі амінокислоти; в) пластичну - входять у склад структурно-функціональних компонентів клітини, до них належать пентози; г) гідроосмотичну – гіалуронова кислота зв’язує міжклітинну воду і катіони, регулюючи міжклітинний осмотичний тиск; д) кофакторну - виконують роль кофакторів ферментів; е) опорну - хондроїтинсульфати в кістковій тканині; є) захисну; ж) регуляторну.



За будовою всі вуглеводи поділяють на три основні групи: моносахариди, олігосахариди та полісахариди (рис. 4.1).

Рис. 4.1. Класифікація вуглеводів


Прості вуглеводи (моносахариди) не гідролізуються, тоді як складні (олігосахариди та полісахариди) при гідролізі розпадаються на моносахариди. Велика кількість вуглеводів бере участь у метаболічних процесах організму людини. Найпоширеніші з них представлені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1. Найрозповсюдженіші вуглеводи та їх властивості



Моносахариди

Г

люкоза
– один із найпоширеніших моносахаридів, міститься в усіх фруктах і ягодах, входить до складу полісахаридів – глікогену, крохмалю, целюлози, дисахаридів – мальтози, сахарози, лактози, целобіози. У кількості 3,3 – 5,5 ммоль/л знаходиться в крові людини, а у вигляді фосфорильованих сполук – у клітинах та тканинах.

Галактоза входить до складу молочного цукру (лактози), відрізняється від глюкози розміщенням у просторі гідроксигрупи і водню біля четвертого атома вуглецю.






D

-фруктоза міститься у вільному стані у багатьох плодах і фруктах. Особливо багато фруктози в бджолиному меді. Її можна легко добути гідролізом звичайного цукру і полісахариду інуліну, який у великій кількості міститься в коренях багатьох рослин. Фруктоза за смаком солодша за інші моносахариди (в 2,5 рази солодша за глюкозу).

п

ентози у вільному стані не зустрічаються. Рибоза входить до сладу нуклеотидів, нуклеїнових кислот, коферментів; D-арабіноза - до складу слизу, геміцелюлози, пектинових речовин рослин, її можна добути з вишневого клею або бурякового жому. Похідне рибози — спирт рибітол є складовою частиною деяких вітамінів і ферментів.

Олігосахариди

С

ахароза
(-D-глікозил-1,2--D-фруктозид), буряковий або тростинний цукор – найпоширеніший у природі дисахарид. Він є в стеблах, корінні, бульбах, плодах, листі рослин. Не володіє відновними властивостями.

Л

актоза
(β-D-галактозид-1,4-α-D-глюкоза) або молочний цукор міститься в молоці тварин і людини. При гідролізі лактози утворюється глюкоза і галактоза. Лактоза має відновні властивості.

Ц

елобіоза
(β-глікозид-1,4-глюкоза) утворюється при гідролізі полісахариду целюлози. Дисахарид містить залишки двох β-глюкоз і має структуру мальтозного типу. Володіє відновними властивостями.

М

альтоза
(-D-глікозид-1,4--D-глюкоза), або солодовий цукор, у вільному стані не зустрічається. Утворюється вона при ферментативному розщепленні глікогену або крохмалю. У великій кількості міститься в солоді, а також утворюється при проростанні зерен злаків. Має відновні властивості.

Гомополісахариди

К

рохмаль –
рослинний гомополісахарид, що складається з двох фракцій – амілози та амілопектину.

А



мілоза
входить до складу крохмалю (до 20 %). Залишки молекул глюкози в молекулі амілози зв'язані між собою кисне­вими мостиками, що містяться між першим та четвертим вуглецевими атомами і утворюють 1,4-α-глікозидні зв'язки. добре розчиняється в теплій воді, не утворює клейстеру.

амілопектин становить основну частину крохмалю (до 80 %), залишки глюкози зв'язані між собою -1,4 та -1,6-глікозидними зв’язками, що зумовлює розгалужену структуру. розчиняється в гарячій воді, утворює в'язкий розчин (крохмальний клейстер), який при охолодженні перетворюється на драглисту масу.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка