Перелік питань:
|
1.
|
У післяопераційному періоді хворому необхідно застосовувати ймовірний об’єм інфузій з розрахунку:
|
A.
|
50 мл/кг;
|
B.
|
10 мл/кг;
|
C.
|
20 мл/кг;
|
D. *
|
40 мл/кг;
|
E.
|
30 мл/кг
|
2.
|
Життєво-важливі функції організму:
|
A.
|
гемодинаміка, стан свідомості;
|
B.
|
дихання, діяльність нирок, печінки, шлунково-кишкового тракту;
|
C.
|
гемодинаміка, соматична й вегетативна нервові системи;
|
D.
|
дихання, робота серця, печінки;
|
E. *
|
дихання, гемодинаміка, діяльність ЦНС
|
3.
|
Вкажіть оптимальний калораж при проведенні парентерального харчування післяопераційному хворому:
|
A. *
|
40 ккал/кг;
|
B.
|
10 ккал/кг;
|
C.
|
20 ккал/кг;
|
D.
|
30 ккал/кг;
|
E.
|
50 ккал/кг
|
4.
|
Парентеральне живлення показано хворим:
|
A. *
|
при неможливості ентерального;
|
B.
|
усім хворим, які знаходяться на лікуванні у ВАІТі;
|
C.
|
усім тяжкохворим;
|
D.
|
при розладах вітальних функцій;
|
E.
|
у післяопераційному періоді
|
5.
|
До препаратів для парентерального живлення належить:
|
A.
|
поліглюкін;
|
B.
|
альбумін;
|
C.
|
плазма;
|
D.
|
похідні крохмалу;
|
E. *
|
ліпофундін
|
6.
|
До препаратів для парентерального живлення належить:
|
A. *
|
10 % розчин глюкози;
|
B.
|
альбумін;
|
C.
|
плазма;
|
D.
|
похідні крохмалу;
|
E.
|
карбікарб
|
7.
|
До препаратів для парентерального живлення належить:
|
A.
|
плазма; р-н гідролізату казеїну;
|
B.
|
альбумін;
|
C. *
|
р-н гідролізату казеїну;
|
D.
|
протеїн;
|
|
E.
|
полівінілпірролідон
|
8.
|
До препаратів для парентерального живлення не належать:
|
A. *
|
декстрани;
|
B.
|
білкові гідролізати;
|
C.
|
10 % глюкоза;
|
D.
|
20 % глюкоза;
|
E.
|
ліпомайс
|
9.
|
До препаратів для парентерального живлення не належать:
|
A. *
|
гідроксиетилкрохмал;
|
B.
|
гідролізин;
|
C.
|
гідролізат казеїну;
|
D.
|
10 % глюкоза;
|
E.
|
ліпофундін
|
10.
|
Найчастіша причина ранніх ускладнень після операції з застосуванням дітиліну:
|
A.
|
ларингоспазм;
|
B.
|
пригнічення дихального центру;
|
C.
|
колапс;
|
D. *
|
западіння кореня язика;
|
E.
|
аритмії
|
11.
|
Найчастіша причина ранніх ускладнень після операції з застосуванням ардуану:
|
A. *
|
западіння кореня язика;
|
B.
|
пригнічення дихального центру;
|
C.
|
дегідратація;
|
D.
|
ларингоспазм;
|
E.
|
бронхіолоспазм
|
12.
|
Найчастіша причина ранніх ускладнень після операції з застосуванням мононаркозу кетаміном:
|
A.
|
ларингоспазм;
|
B.
|
порушення серцевого ритму;
|
C.
|
колапс;
|
D. *
|
галюциноз, неадекватність поведінки;
|
E.
|
дихальна «анархія»
|
13.
|
Найчастіша причина ранніх ускладнень після операції з застосуванням центральної анальгезії:
|
A. *
|
депресія дихання;
|
B.
|
бронхіолоспазм;
|
C.
|
гіпотензія;
|
D.
|
зупинка серця;
|
E.
|
гостра печінкова недостатність
|
14.
|
Безпосередньо після операції під наркозом прозерин використoвують з метою:
|
A.
|
відновлення тонусу дихального центру;
|
B.
|
зняття залишкової кураризації після застосування деполяризуючих міорелаксантів;
|
C. *
|
зняття залишкової кураризації після застосування антидеполяризуючих міорелаксантів;
|
D.
|
стимуляції перистальтики кишечника;
|
E.
|
попередження бронхіолоспазму
|
15.
|
Вкажіть перелік необхідної післяопераційної корегуючої терапії
|
A.
|
наркотичні анальгетики, антибіотики, серцево-судинні препарати, електроліти, вітаміни;
|
B.
|
корекція гемостазу, знеболювання, парентеральне харчування, ЛФК;
|
|
C.
|
корекція болю, зовнішнього дихання, об’єму гідремії, стимуляція перистальтики;
|
D.
|
знеболювання, застосування центральних стимуляторів дихання, антибіотиків, препаратів для парентерального дихання;
|
E. *
|
корекція гомеостазу, знеболювання, антибактеріальна терапія, ЛФК;
|
16.
|
Перитоніт розділяється на:
|
A. *
|
реактивний, токсичний, термінальний;
|
B.
|
компенсований, субкомпенсований, термінальний;
|
C.
|
стадії (I ;II ; III);
|
D.
|
верхньої та нижньої половини черевної порожнини;
|
E.
|
ранній та пізній
|
17.
|
При проведенні накркозу у хворого на перитоніт суттєво зростає ризик такого ускладнення:
|
A.
|
пригнічення дихання внаслідок набряку легень;
|
B.
|
бронхіолоспазму;
|
C.
|
гострої серцевої недостатності внаслідок зміщення середостіння піднятою діафрагмою;
|
D. *
|
регургітації та аспірації;
|
E.
|
гіперкаліємічної зупинки серця
|
18.
|
Найчастішими розладами гомеостазу при перитоніті є:
|
A.
|
|
19.
|
*метаболічний ацидоз;
|
A.
|
|
20.
|
респіраторний ацидоз;
|
A.
|
|
21.
|
тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок, тромбоемболія
|
A.
|
|
22.
|
респіраторний алкалоз;
|
A.
|
|
23.
|
метаболічний алкалоз
|
A.
|
|
24.
|
При реактивному перитоніті гемодинаміка найчастіше проявляється:
|
A.
|
колапсом;
|
B.
|
гіподинамічним режимом;
|
C. *
|
гіпердинамічним режимом;
|
D.
|
гіповолемічним шоком;
|
E.
|
залежить від вихідного артеріального тиску
|
25.
|
При токсичному перитоніті серцевий викид:
|
A.
|
залежить від величини артеріального тиску;
|
B.
|
зростає;
|
C.
|
суттєво не змінюється;
|
D. *
|
знижується;
|
E.
|
залежить від загального периферичного судинного опору
|
26.
|
Тривалість передопераційної підготовки хворих на перитоніт лімітується:
|
A.
|
проведенням необхідних обстежень;
|
B.
|
стабілізацією гомеостазу;
|
C.
|
С - готовністю хірургів;
|
D.
|
підготовкою їх до наркозу;
|
E. *
|
усіма перечисленими причинами
|
27.
|
Оптимальним наркозом при операції y хворих на перитоніт є:
|
|
A. *
|
внутрішньовенний з міоплегією та ШВЛ;
|
B.
|
масковий інгаляційний;
|
C.
|
епідуральна анестезія;
|
D.
|
спінальна анестезія;
|
E.
|
провідникова та інфільтративна анестезія
|
28.
|
Гостра кишкова непрохідність викликає насамперед такі розлади гомеостазу:
|
A.
|
інтоксикаційний синдром;
|
B.
|
респіраторні порушення;
|
C. *
|
гіпогідратація, дизелектролітемія;
|
D.
|
гостру печінкову, ниркову недостатність;
|
E.
|
септичний стан внаслідок феномену транслокації
|
29.
|
Декомпенсований пілоростеноз небезпечний насамперед:
|
A.
|
інтоксикаційним синдромом;
|
B.
|
гіпонатріємією та гіпогідратацією;
|
C.
|
респіраторним алкалозом та метаболічним ацидозом;
|
D. *
|
гіпокаліємією, гіпохлоремією, метаболічним алкалозом;
|
E.
|
гострою недостатністю надниркових залоз
|
30.
|
При кишковій непрохідності значно зростає ризик:
|
A. *
|
регургітації та аспірації;
|
B.
|
септичного стану;
|
C.
|
поліорганної недостатності;
|
D.
|
печінкової недостатності;
|
