1. у яких випадках необхідні заходи для підтримання прохідності верхніх дихальних шляхів



Сторінка1/6
Дата конвертації28.07.2020
Розмір1.23 Mb.
  1   2   3   4   5   6
1. У яких випадках необхідні заходи для підтримання прохідності верхніх дихальних шляхів:

  1. При втраті 20% ОЦК

  2. При важкій пневмонії

  3. При бронхіальному статусі

  4. Під час проведення маскового наркозу *

  5. У разі закритого пневмотораксу

2. Коли з наведених прикладів частіше буває аспірація шлункового вмісту:



  1. Після премедикації

  2. Під час вводного наркозу *

  3. Під час основного наркозу

  4. Під час екстубації

  5. В ранньому післяопераційному періоді

3. При планових операціях на нижніх кінцівках рекомендовано:



  1. Інфільтраційна анестезія

  2. Провідникова анестезія

  3. Термінальна анестезія

  4. Спинномозкова анестезія *

  5. Загальна анестезія

4. Яке ускладнення найчастіше може виникнути під час проведення спинномозкової анестезії?



  1. Гіпотонія *

  2. Гіпокапнія

  3. Гіпертонія

  4. Гіпотермія

  5. Гіпоксія

5. У хворого на фоні нормального стану раптово виникло стридорозне дихання, втрата свідомості, виражені симптоми гіпоксії. Яка причина:



  1. Напад бронхіальної астми

  2. Гострий стенозуючий ларинготрахеїт

  3. Пухлина гортані або трахеї

  4. Стороннє тіло гортані *

  5. Істеричний припадок

6. Прийом Селіка це:



  1. Натискування на епігастрій

  2. Перерозгинання голови перед інтубацією трахеї

  3. Натискування на перснеподібний хрящ під час індукції до наркозу *

  4. Постановка орогастрального зонду для декомпресії шлунку

  5. Інтубація трахеї в положенні Тренделенбурга

7. При проведенні ШВЛ яка ознака в першу чергу буде свідчити про обтурацію інтубаційної трубки харкотинням:



  1. Зупинка апарата ШВЛ

  2. Розширення зіниць

  3. Блідість шкіри і слизових

  4. Втрата свідомості

  5. Підвищення тиску на вдосі *

8. Оксигенотерапія у хворих з емфіземою легень може привести до:



        1. Задухи

        2. Ціанозу шкіри і слизових

        3. Пригнічення дихання*

        4. Тахікардії

        5. Аритмії

9. Який метод знеболення найчастіше застосовується для екстракції (видалення) зуба:



  1. Інфільтраційна анестезія

  2. Провідникова анестезія *

  3. Термінальна анестезія

  4. Загальна анестезія

  5. Інтубаційний наркоз

10. Для запобігання розвитку негативних нейровегетативних реакцій в премедикацію включають:



  1. Холіноміметики

  2. Адреноміметики

  3. Холінолітики *

  4. Адреноблокатори

  5. Антигістамінні

11. Який з методів загальної анестезії показаний під час проведення операції з приводу пластики твердого неба та «Вовчої пащі»:



  1. Багатокомпонентний в/венний з оротрахеальною інтубацією та ШВЛ

  2. Багатокомпонентний в/венний без інтубації трахеї

  3. Багатокомпонентний в/венний з назотрахеальною інтубацією та ШВЛ *

  4. Масковий

  5. Місцева анестезія

12. Дихання Чейн-Стокса характеризується:



  1. Коротким вдохом і тривалим видихом

  2. Тривалим вдохом і коротким видихом

  3. Апное, що змінюється гіперпное *

  4. Апное

  5. Гіперпное

13. Парадоксальне дихання у дітей найбільш часто спостерігається при:

  1. Пневмосклерозі

  2. Ларингоспазмі *

  3. Емфіземі

  4. Пневмонії

  5. Штучній вентиляції легень

14. Який з наведених препаратів для наркозу застосовується найчастіше під час операцій в нейрохірургії:



  1. Тіопентал натрію *

  2. Ефір

  3. Фторотан

  4. Кетамін

  5. Трамадол

15. Для зменшення набряку головного мозку використовують:



  1. ШВЛ в режимі нормовентиляції

  2. ШВЛ в режимі помірної гіпервентиляції *

  3. ШВЛ в режимі помірної гіповентиляції

  4. Спонтанне дихання з інгаляцією кисню

  5. Режим дихання не має значення

16. Які ознаки не характерні для гіповолемічного шоку:



  1. Артеріальна гіпотензія з обмеженою амплітудою тиску крові

  2. Холодна і вогка на дотик, блідо-синюшна, мармурового вигляду шкіра

  3. Фебрильна температура тіла *

  4. Олігоанурія

  5. Тахікардія

17. Вкажіть принципи негайної допомоги при геморагічному шоці:



  1. Голова і груди піднесені, ноги опущені;

  2. Катетеризація вени і застосування рідини - колоїдних плазмозамінників або збалансованих електролітних розчинів *

  3. Застосовування судинозвужувальних засобів - адреналіну або норадреналіну

  4. Відшкодування об'єму виключно кров’ю

  5. Введення наркотичних анальгетиків

18. Який вид знеболення рекомендований під час оперативного втручання на нігтьових фалангах китиці:



  1. Спинномозкова анестезія

  2. Інфільтраційна анестезія

  3. Провідникова анестезія за Оберстом-Лукашевичем*

  4. Термінальна анестезія

  5. Перидуральна анестезія

19. Для стабілізації АТ після проведення спинномозкової анестезії найкраще використати:



  1. Кристалоїдні розчини

  2. Колоїдні розчини *

  3. Симпатоміметики

  4. 10% розчин альбуміну

  5. Свіжозаморожена плазма

20. Яким прийомом можна видалити стороннє тіло гортані при механічній асфіксії:



  1. Сафара

  2. Селліка

  3. Геймліха *

  4. Сильвестра

  5. Сімса

21. Які препарати не слід використовувати при набряку легень внаслідок мітрального стенозу:



    1. Еуфілін

    2. Преднізолон

    3. Серцеві глікозиди *

    4. Лазикс

    5. Трифас

22. При лікуванні гострої суправентрікулярної тахікардії не показано введення:



  1. Аденозину

  2. Верапамілу

  3. Лідокаїну та хлористого кальцію *

  4. Кордарону

  5. Новокаїнаміду

23. Хворого з гострою лівошлуночковою недостатністю краще лікувати:



    1. Вентиляцією легень при постійно підвищеному тиску

    2. Інфузією дофаміну

    3. Інгібіторами фосфодіестерази

    4. Парентеральним введенням морфіну

    5. Всіма перерахованими методами *

24. При комплексному лікуванні набряку легень який захід є небезпечним:



      1. Інгаляція киснево-гелієвої суміші

      2. ШВЛ з від’ємним тиском на видосі *

      3. ШВЛ з позитивним тиском на вдосі

      4. Висока перидуральна анестезія

      5. Введення морфіну

25. При розвитку респіраторного дистрес-синдрому податливість (комплайнс) легень:

  1. Зменшується *

  2. Збільшується

  3. Спочатку збільшується, а потім зменшується

  4. Спочатку зменшується, а потім збільшується

  5. Не міняється

26. Для яких з перерахованих станів є найменш імовірною ТЕЛА:



  1. Фібриляція передсердь

  2. Злоякісні пухлини

  3. Тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок

  4. Тривала імобілізація хворого

  5. Похилий вік *

27. Аерозольна терапія використовується для забезпечення всього зазначеного, крім:



  1. Поліпшення санації бронхів

  2. Зволоження слизових трахео-бронхіального дерева

  3. Доставки лікарських засобів

  4. Зменшення кашлю *

  5. Полегшення відхаркування

28. ЦВТ характеризують наступні критерії, за винятком:



        1. Нормальна величина 80 – 120 мм водного ст.

        2. Може служити критерієм ефективності інфузійної терапії

        3. Використовують в диференціальній діагностиці шоків

        4. Вимірюють апаратом Ріва-Рочі *

        5. Зростає при серцевій недостатності

29. При виборі периферичного венозного катетера в першу чергу керуються:



  1. Діаметром вени, що катетеризується

  2. Пропускною здатністю катетера *

  3. Реологічними властивостями інфузійних розчинів

  4. Тривалістю інфузійної терапії

  5. Вартістю катетера

30. Колатеральне дихання – це:



  1. Довенне введення кисню через тонку голку

  2. Створення високих концентрацій кисню в альвеолах, але без дихальних рухів

  3. ШВЛ методом Холгера-Нільсена

  4. Застосування ШВЛ респіратором з позитивним тиском на видосі

  5. Газообмін між окремими альвеолами через пори Кона *

35. При збільшенні в крові рСО2 мозковий кровообіг:

  1. Збільшується *

  2. Зменшується

  3. Істотно не змінюється

  4. Спочатку збільшується, а потім зменшується

  5. Спочатку зменшується, а потім збільшується


36. У хворого AT — 80/40 мм рт.ст., ЧСС — 120 уд/хв, шоковий індекс у нього:

  1. Не визначається, оскільки невідомий об'єм крововтрати.

  2. (80+40)/120 = 1

  3. 120/80 = 1,5 *

  4. 80/120 = 0,67

  5. 120/40 = 3

37. Балон кисню:



    1. Синього кольору *

    2. Чорного кольору.

    3. Сірого кольору.

    4. Білого кольору.

    5. Напис синього кольору.

38. При бронхіальній астмі в першу чергу затруднений:



  1. Видих *

  2. Вдох

  3. Вдох і видих

  4. Дихання вільне

  5. Дихання не можливе

39. Яке положення помилкове при лікуванні хворого з важким астматичним статусом:



  1. Оксигенотерапія

  2. Введення бронходилятаторів

  3. Введення великих доз глюкокортикоїдів

  4. Повторне і часте введення симпатоміметиків *

  5. Введення еуфіліну

40. Безпосередні причини циркуляторної гіпоксії:



  1. Альвеолярна гіповентиляція

  2. Збільшення внутрішньолегеневого шунтування

  3. Недостатність скоротливої здатності серця *

  4. Отруєння вуглецю оксидом

  5. Сторонні тіла дихальних шляхів

№ 41. При неефективності дефібриляції перевагу віддають застосуванню:



  1. лідокаїну;

  2. новокаїнаміду;

  3. аміодарону; *

  4. ніфедіпіну;

  5. допегіту.

№ 42. Для переводу атонічної фібриляції шлуночків в тонічну використовують:



  1. кальцій хлорид;

  2. атропін сульфат;

  3. натрій гідрокарбонат;

  4. адреналін *

  5. кордарон

№ 43. Який з перерахованих заходів не показаний при ателектазі легень:



  1. Дихальна гімнастика

  2. Аспірація харкотиння з бронхів

  3. Позитивний тиск на видосі

  4. Оксигенотерапія

  5. Пригнічення кашльового рефлексу *

44. У хворого з важкою пневмонією гази крові: РО2 = 52 мм рт.ст., РСО2 = 66 мм рт.ст. Що треба зробити в першу чергу:



  1. Оксигенотерапія і нагляд

  2. Застосування глюкокортикоїдів

  3. Застосування бронходилятаторів

  4. Ендотрахеальна інтубація і ШВЛ *

  5. Ввести антибіотики широкого спектру дії

45. При ендотрахеальному введенні лікарських засобів…



  1. концентрація препаратів в крові в 2-14 менша ніж при довенному; *

  2. доза препарату така ж, як і при внутрішньовенному шляху введення;

  3. препарати розбавляють в 20 мл фізіологічного розчину NaCl;

  4. препарати вводять не розбавляючи;

  5. доза препаратів повинна бути зменшена вдвічі.

№ 46. Вкажіть вірну методику застосування адреналіну при реанімаційних заходах:



  1. 1 мг/кг кожні 10 хвилин реанімації;

  2. 5 мг/кг кожні 5 хвилин;

  3. 1 мг/кг перед кожним розрядом дефібриляції;

  4. 1 мг кожні 3-5 хвилин; *

  5. адреналін вводиться за 1 хвилину до наступної дефібриляції.

47. Серцево-легенева реанімація повинна проводитись…



  1. до 30 хв, впродовж яких не було ознак ефективності реанімаційних заходів;

  2. протягом 60 хвилин, протягом яких не було ознак ефективності реанімаційних заходів;

  3. тільки особами, які мають медичну освіту (мінімум – середню медичну);

  4. до приїзду бригади швидкої медичної допомоги; *

  5. тільки двома реаніматорами.

48. Тест апноетичної оксигенації передбачає відключення від апарату ШВЛ…

  1. після попередньої вентиляції 50% киснем;

  2. з подачею в легені кисню постійним потоком;

  3. до появи спроб самостійних вдихів або при підвищенні PaCO2 вище 60 мм рт.ст. *

  4. до появи свідомості;

  5. не більше ніж на 5 хвилин.

49. Кетамін…

1. Має протишоковий ефект. *

2. Вибухонебезпечний.

3. Рідина, що легко випаровується.

4. Тільки для в/в введення

5. Не призначається дітям.


50. Під час спінальної анестезії місцевий анестетик вводиться:

1. До центрального каналу спинного мозку.

2. До м'язів спини.

3. Під жовту зв’язку

4. До епідурального простору.

5. Під тверду оболонку спинного мозку.*


51. Перша стадія постреанімаційної хвороби супроводжується…

  1. Гіподинамічним синдромом;

  2. Гіпердинамічним синдромом; *

  3. Повною нормалізацією кровообігу;

  4. Повним відновленням свідомості;

  5. Розвитком менінгеального симптомокомплексу.

52. Електрична дефібриляція може бути неефективною, якщо:



  1. Неефективний масаж серця

  1. Не усунено алкалоз

  1. Неправильно накладені електроди *

  2. Відбулись незворотні зміни в корі головного мозку

  3. Смерть наступила в результаті ураження блискавкою

53. Застосування електричної дефібриляції у пацієнта із зупинкою серця та імплантованим водієм ритму:



  1. Є неможливим

  1. Ложку одного електрода накладають у ділянці водія ритму, а іншого - над верхівкою серця

  1. Ложку одного електрода накладають на відстані 10 см від водія ритму, а іншого – над верхівкою серця *

  2. Можна виконувати без урахування положення

  3. Ложку одного електрода накладають на відстані 5 см від водія ритму, а іншого - над верхівкою серця

54. При передопераційній підготовці до любої планової операції:



    1. Вживання твердої їжі обмежується за 12 год., рідини – за 6 год. *

    2. Анестезіолог визначає об’єм майбутньої операції

    3. Анестезіолог проводить вимірювання АТ інвазивним методом.

    4. Хірург, що оперує, повинен виконати катетеризацію сечового міхура (пацієнту).

    5. Обов'язкова сифонна клізма перед будь-яким наркозом.

55. Яке твердження при травматичному шоці є невірним?:



  1. Різко знижується шоковий індекс; *

  2. Виникає синдром низького серцевого викиду

  3. Розвивається централізація кровообігу

  4. Знижується ЦВТ

  5. Виникає «сладж»-синдром

56. При введенні яких з перерахованих лікарських засобів під час проведення серцево-легеневої реанімації може розвинутися контрактура міокарда («кам’яне» серце)?



  1. Адреналіну гідрохлориду

  1. Атропіну сульфату

  1. Кальцію хлориду*

  2. Натрію гідроген карбонату

  3. Кордарону

57. У хворого 52 років з гострим переднім інфарктом міокарду з'явилися напади задухи. При огляді: дифузний ціаноз. При аускультації легень - велика кількість вологих різнокаліберних хрипів. ЧСС – 100 уд/хв., АТ - 120/100 мм рт. ст. Яке ускладнення найдостовірніше в даному випадку?



  1. Ні одне з перерахованого

  2. Кардіогенний шок

  3. Тромбоемболія легеневій артерії

  4. Розрив міжшлуночкової перетинки

  5. Набряк легень *

58. Препаратом вибору для лікування шлуночкової екстрасистолії при інфаркті міокарду є:



  1. Лідокаин *

  2. Дігоксин

  3. Верапаміл

  4. АТФ

  5. Хінидин

59. Показаннями до електрокардіоверсії є:



  1. Пароксизмальна тахікардія *

  2. Фібриляція шлуночків

  3. Шлуночкова тахікардія

  4. Електромеханічна дисоціація

  5. Всі перераховані стани

60. Хворому 25 років з діагнозом гострий інфекційний міокардит при важких проявах застійної недостатності кровообігу необхідно призначити неглікозидні інотропні засоби. Який препарат відноситься до цієї групи?



  1. Неотон

  2. АТФ

  3. Фосфаден


  4. Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка