1 Історія виникнення гандболу; 2 Гандбол в Україні



Скачати 42.46 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації04.06.2021
Розмір42.46 Kb.
  1   2   3

1) Історія виникнення гандболу;

2) Гандбол в Україні;



3) Технічні й тактичні дії гри у гандболі.***

1

Гандбол приблизно таким, яким ми його знаємо сьогодні, був винайдений данськими футболістами приблизно в кінці XIX століття. Гру в футзал тоді ще не придумали, а взимку тренуватися якось треба було. Ось і виникла гра, в якій противники - це дві команди по 6 польових гравців і воротар. І грають в неї, перекидаючи один одному м'яч за допомогою рук, а не ніг.

Однак якщо докладніше розібратися в тому, яка країна є батьківщиною гандболу, то вийде, що з'явився він дещо раніше. Є записи, що ще в 1890 році на території Чехії виникла і швидко поширилася гра «хазена», дуже нагадує гандбол. На жаль, точні правила до сьогоднішнього дня не збереглися (чи то їх взагалі не було), але цей факт дозволяє чехам змагатися за першість створення гандболу.

Зараз прийнято вважати, що основоположник гри в гандбол - Хольгер Нільсен, учасник олімпійських ігор, а пізніше викладач фізкультури в училище данського містечка Ордруп. На своїх уроках він практикував гру «хаандболд» (від слів «рука» і «м'яч»). Дівчатка ділилися на 2 команди по 7 осіб, кожна з яких намагалася закинути м'яч в сітку противника, а між собою його гравці перекидали руками (звідси і назва).

Протягом наступних двадцяти років гандбол перекочував з Данії на південь - до Німеччини, де в 1917 році берлінець Макс Хейзер створив нову його різновид для жінок і назвав «ручний м'яч».

Таким чином, в 1918 році утворилися два центри розвитку гандболу, східний - чеська хазена і північно-західний - німецький гандбол.

Вже в 1920 році в Берліні було проведено перший чемпіонат Німеччини з гри в ручний м'яч. Через три роки правила вдосконалили: м'яч для зручності зменшили, з'явилися дуже важливі для розвитку тактики і техніки правила «3-х кроків» і «3-х секунд».

У 1925 році команда Німеччини зустрілася з Австрією, і ця подія є першою міжнародною гандбольної зустріччю.

Історія виникнення і розвитку гандболу як професійного виду спорту починається в 1926 році. Саме тоді він був визнаний міжнародним, що послужило стимулом до поширення гри в різних місцях Європи. Гандбольні клуби з'являються в Італії, Франції, Голландії та інших європейських країнах.

1928 рік ознаменувався створенням в Амстердамі Міжнародної любительської федерації гандболу, яка діяла до 1944 року. У 1936 році гандбол став частиною програми на XI Олімпіаді, що проводилася в Берліні. Золото, природно, отримали господарі.

В цей же час конгресом ІАГФ було прийнято рішення проводити чемпіонати світу, як серед команд з семи гравців, так і з 11.

Новий виток розвитку гандбольної історії починається з заснування ИГФ (Міжнародної федерації гандболу) в 1946 році. Цією організацією було окреслено план дій щодо відродження гандболу в різних країнах після Другої світової війни, створена програма проведення чемпіонатів світу серед чоловічих і жіночих збірних команд. Починаючи з 1949 року чемпіонати світу проводяться раз на чотири роки.

До 1966 року гандбольні гри 11х11 віджили своє, і було прийнято рішення перейти до єдиного формату 7х7, що дало додатковий поштовх до розвитку цього виду спорту.

Чоловічий і жіночий гандбол повернулися в олімпійську програму з 1972 і 1976 років відповідно, і з цього моменту їх популярність невпинно зростає.



2

1946 засн. Міжнар. федерацію гандболу (на 2002 об’єднувала 147 нац. федерацій). У програмі Олімп. ігор від 1936 чол. команди в складі 11 осіб, від 1972 – 7 осіб; від 1976 – жін. команди. 1909 Е. Мали, викл. харків. гімнаст. т-ва «Сокіл», запропонував Г. на заняттях, 1914 підготував і видав правила гри. Того ж року на спорт. майданчику «Гандболіст» у Харкові відбулася перша зустріч чол. команд «Сокіл» і збірної гімназистів. 1916 у Харкові створ. гандбольну лігу (у складі – 21 команда), яка організувала змагання між командами «Гандболіст», «Товариство любителів спорту», «Штурм» та ін. 1923 гандбольна ліга за участі представників спорт. орг-цій Харкова затвердила розроблені В. Вацеком правила гри та провела перші офіц. заг.-міські змагання. 1926 у Харкові видано кн. «Новые правила, техника и тактика игры гандбол 7:7» Л. Ордіна. 1926–28 у першості Харкова взяли участь 142 команди (з них 41 жіноча), серед жінок перемогла команда технол. ін-ту, серед чоловіків – «Службовець». В Одесі тоді змагалися 101 команда, у Запоріжжі – 42, Києві – 40, Миколаєві – 30. 1-й чемпіонат України відбувся 1927 з участю 70 чол. і жін. команд – перемогли команди Харкова. Провідні гравці того часу Л. Ордін і К. Тір узагальнили спорт. досягнення гандболістів України й уклали кілька посібників з підготовки гандбольних команд. 1928 Г. включено до програми Всесоюз. спартакіади, але у 30-х рр. кількість гандбольних команд зменшилася, гру вилучено з програм найбільших змагань тих років. Одним із перших організаторів і тренерів з Г. у повоєн. час був Є. Івахін (перший в СРСР засл. м. сп. з Г.), під кер-вом якого створ. київську, а згодом і укр. секції Г., впроваджено спеціалізацію з Г. у Київ. ін-ті фіз. культури. 1948 затверджено нові правила. Від 1946 розігрують першості України з Г., від 1951 – матчі найсильніших команд республіки. 1953 введено міжнар. правила гри. Київ. чол. команда «Буревісник» 13 р. поспіль завойовувала звання чемпіона України, жіноча – 11. Тривалий час укр. гандболісти були найсильнішими в СРСР. У 60-х рр. І. Турчин створив жін. команду, на базі якої згодом сформовано збірну команду СРСР, що стала бронз. призером чемпіонатів світу 1973, 1975 і 1978, чемпіоном світу 1982 і 1986, чемпіоном 21-х (Монреаль, 1976; у складі команди укр. спортсменки Н. Лобова, Н. Шерстюк, Л. Бобрусь, Т. Глущенко, Г. Захарова, Л. Карлова, М. Літошенко, Т. Макарець, Л. Панчук, З. Турчина) і 22-х (Москва, 1980; у складі команди укр. спортсменки В. Лутаєва, Н. Шерстюк-Тимошкіна, О. Зубарева, Л. Карлова, Т. Макарець, Л. Бережна-Одинокова, І. Пальчикова, Л. Бобрусь, З. Турчина) Олімп. ігор. Чемпіоном 21-х Олімп. ігор стала також чол. збірна команда СРСР (в складі якої укр. гандболісти М. Іщенко, С. Кушнирюк, Ю. Лагутін, О. Рєзанов). У складі збірної СРСР на Олімп. іграх 1988 в Сеулі золоту нагороду одержав укр. гандболіст О. Риманов, а 1992 в Барселоні – С. Бебешко та Ю. Гаврилов. На чемпіонатах світу 1982 (ФРН) і 1987 (Італія) у складі збір. команди СРСР, що здобула перемогу, грали М. Іщенко, С. Кушнирюк, С. Кочергін, О. Шипенко, Л. Дорошенко та А. Щепкін. У складі збірної команди СРСР укр. юніори на чемпіонатах світу 5 разів посідали 1-е м., юніорки – 7 разів (під кер-вом тренерів Л. Когана, І. Турчина та Л. Ратнера). Київ. жін. команда «Спартак» 13 разів перемагала у чемпіонатах Європи, 20 разів – СРСР. Збірна команда України 4 рази вигравала на Спартакіаді народів СРСР. 2002 жін. збірна команда України здобула срібну нагороду на чемпіонаті Європи (тренер Л. Ратнер). Успішно виступила жін. збірна команда України на 28-х Олімп. іграх (Афіни, 2004), посівши 3-є м. (тренер Л. Ратнер; у складі Н. Борисенко, Г. Бурмистрова, М. Вергелюк, І. Гончарова, Н. Ляпіна, Г. Маркушевська, Л. Заспа, О. Радченко, О. Райхель, Г. Сюкало, О. Цигиця, Л. Шевченко, Т. Шинкаренко, І. Шуцька, О. Яценко). Значний внесок у розвиток Г. в Україні зробили також тренери А. Музикантов, С. Полонський, А. Свідерський, В. Чертов, Б. Лябчук, П. Чумаков, Ю. Предеха. Серед фахівців, які сприяли розвитку Г. – М. Хомутов, Л. Маневич, Б. Юмашев, Б. Володарський, Л. Латишкевич, Л. Бухті
3



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка