Звіт "Аналіз реальних проблем та потреб ромів в Україні" київ жовтень 2003 зміст вступ 4 Ромський етнос в Україні 7 Методологія дослідження 12 Спосіб життя ромського населення 16



Сторінка5/10
Дата конвертації05.05.2016
Розмір1.59 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Рівень зайнятості ромів та всього населення України залежно від віку, %





18 – 24 р.

25 – 28 р.

29 – 39 р.

40 – 49 р.

50 – 70 р.

Роми (за результатами даного опитування)

17

27

43

27

11

Населення України (в середньому за 2002 р.)*

30

73

78

78

45

* Джерело. Розрахунок авторів за базою даних обстеження Держкомстату з питань економічної активності населення.
Ступінь залучення ромів до трудової діяльності, особливо постійної, стрімко зростає із збільшенням освітнього рівня. Так, серед ромів, які практично не відвідували загальноосвітню школу, постійну роботу має лише кожен десятий (приблизно стільки ж представників цього контингенту мали на момент опитування тимчасову роботу або випадковий підробіток), серед тих, хто має початкову освіту – кожен п’ятий (тимчасову або випадкову мали 3%), серед контингенту ромів з неповною середньою, повною середньою або вищою освітою – 43% (осіб, які мали тимчасову роботу або випадковий підробіток, серед високоосвічених ромів не було).

Вищі показники зайнятості ромського населення зафіксовані в охоплених обстеженням сільських населених пунктах. Очевидно, це пов’язано з тим, що в селах, де роми становлять значну частку від загальної чисельності населення, вони мають можливість працювати у переважно ромських або змішаних трудових колективах і відповідно скоріше погоджуються на регулярну зайнятість. Причому серед сільських ромів зафіксовано зростання (хоча й невелике) рівня зайнятості і після досягнення 40 років (рис. 4.1.3). Рівень зайнятості ромів в обласних центрах вищий, ніж у малих містах, оскільки в останніх можливості працевлаштування (не лише для ромів, а й для всього населення) вкрай обмежені.



Таблиця 4.1.3.

Рівень зайнятості респондентів залежно від типу населеного пункту,

де вони мешкають та їх віку, %

(під зайнятістю мається на увазі наявність постійного місця роботи)






Вік




18-24 роки

25-28 років

29-39 років

40-49 років

50 років і старше

Обласний центр

24

29

44

22

13

Районний центр

12

22

38

18

17

Село

23

40

53

54

15

Серед опитаних ромів, які мають постійне місце роботи, 28% зайняті в сільському господарстві (включаючи вирощування на продаж овочів, виробництво молока, м'яса тощо у присадибному господарстві), 25% – у сфері побутових послуг, 13% займаються торгівлею, 11% – будівництвом, ремонтом приміщень, питома вага інших галузевих груп незначна. Порівняно з населенням України в цілому роми значно рідше зайняті в промисловості та на транспорті, значно частіше – у будівництві; у сферах освіти, охорони здоров’я ромів практично немає.

У сільській місцевості майже всі працюючі роми зайняті у сільському господарстві, в обласних цетрах основними сферами діяльності ромів є торгівля та побутові послуги, в районних центрах – побутові послуги та сільське господарство.

З усіх видів економічної діяльності ромського населення переважають ті, які не потребують від виконавців високого рівня кваліфікації. Серед ромів, які мають постійне місце роботи, переважають некваліфіковані робітники (51%), значні за обсягом групи становлять індивідуальні підприємці – 24% та працівники сільськогосподарського підприємства – 7%. Частка кваліфікованих робітників становить лише 11%, службовців – 3%, працівників торгівлі – 2%.

У ході обстеження були опитані два експерти – представники адміністрації підприємств, де працюють роми. Головний інженер Виробничого управління комунального господарства, в штаті якого працюють роми (10% від загалу працівників), зазначив, що вони виконують виключно некваліфіковану роботу. Водночас голова сільгосппідприємства, де близько половини зайнятих – роми, повідомив, що представники цієї національності працюють на посадах різного рівня кваліфікації, включаючи керівників середньої та вищої ланки. Отже, в ромських або змішаних трудових колективах представники ромської національності мають кращі можливості для кар’єрного росту.

За даними опитування експертів – представників ромських громадських організацій Закарпатської області – незначна кількість представників ромського населення (менше 10%) працює на офіційних підприємствах. Щодо Одеської області, то точка зору як представників ромських громадських організацій, так і представників міліції збігається: ромів, що працюють на підприємствах, практично немає. У Харківській області таких ромів менше половини, проте експерти – представники правоохоронних органів – називають ще меншу цифру. За оцінками представників ромських громадських організацій Чернігівської області, роми, що постійно працюють на підприємстві, становлять приблизно 50%, тоді як представники правоохоронних органів – менше 10%. Роблячи узагальнений висновок, можна відзначити, що здебільшого експерти – представники правоохоронних органів – вказують на дещо нижчі оцінки залучення представників ромського населення до роботи на офіційних підприємствах у порівнянні з представниками ромських громадських організацій.

Значна частина (близько 50%) працює в тіньовому секторі неофіційно, займається торгівлею або надає послуги без офіційного дозволу. Масштаби цього явища суттєво варіюють по регіонах: якщо в Закарпатській та Чернігівській областях у тіньовому секторі зайнято близько половини дорослих ромів, то в Одеській області таких практично немає. Поширеним явищем серед представників ромського населення, за даними опитування експертів, є заняття кустарним промислом (ремеслом), ковальством, виготовленням сувенірів. Отже, рівень інтеграції ромів в економічні відносини низький, представники цього етносу воліють обходитися випадковими підробітками та дрібними промислами.
4.2. Вплив зайнятості на добробут ромів та їх інтегрованість

в українське суспільство
Роми, які мають постійне місце роботи, зазвичай вище оцінюють рівень власного здоров’я, краще харчуються. Водночас за рівнем забезпечення товарами широкого вжитку групи працюючих та непрацюючих ромів практично не відрізняються. Результати самооцінки ромами матеріального становища власних родин наведено в табл. 4.2.1. Як свідчать дані таблиці, серед непрацюючих ромів існує різка поляризація за рівнем добробуту – частка осіб, які ледве зводять кінці з кінцями, серед цього контингенту вища, ніж серед працюючих, тоді як питома вага забезпечених осіб практично така сама. Це свідчить про те, що певна частина непрацюючих ромів мають не пов’язані з трудовою діяльністю джерела доходів і, таким чином, не мають потреби заробляти кошти власними зусиллями.

Роми, які мають роботу, особливо постійну, більшою мірою інтегровані в українське суспільство. Серед зайнятих представників цього етносу 29% хочуть, щоб їх називали циганами, і 21% віддає перевагу назві “роми”, тоді як серед незайнятих ці частки становлять відповідно 18 та 31%. Серед опитаних, які не вживають ромську мову в родині, постійне місце роботи мають 27%, тоді як серед ромів, що спілкуються ромською мовою, – лише 17%. Особи, які на момент опитування працювали на постійному місці роботи, набагато рідше від тих, хто не працював зовсім, дотримуються ромських національних традицій при оформленні інтер’єру житла, тоді як ступінь дотримання традицій під час проведення обрядів серед цих двох груп ромського населення майже однаковий.



Таблиця 4.2.1

Розподіл відповідей респондентів на запитання “Як би Ви оцінили матеріальне становище Вашої родини?залежно від того, чи мають вони постійне місце роботи






Респонденти, які не працюють зовсім

Респонденти, які мають постійне місце роботи

Усі рес-пон-денти

Ледь зводимо кінці з кінцями, грошей не вистачає навіть на необхідні продукти

61

47

60

Вистачає на харчування та на придбання необхідних недорогих речей

15

24

16

В цілому на життя вистачає, але придбання речей тривалого користування, таких як меблі, холодильник, телевізор, уже викликає труднощі

22

21

20

Живемо забезпечено, але зробити деякі покупки ми поки що не в змозі (купити квартиру, автомобіль тощо)

2

8

3

Важко вiдповiсти

1




1

Разом

100

100

100
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка