Звіт "Аналіз реальних проблем та потреб ромів в Україні" київ жовтень 2003 зміст вступ 4 Ромський етнос в Україні 7 Методологія дослідження 12 Спосіб життя ромського населення 16



Сторінка3/10
Дата конвертації05.05.2016
Розмір1.59 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Таблиця 3.3.1


Розподіл відповідей респондентів (опитаних ромів) на запитання “Чи володієте Ви

або хто-небудь із Вашої родини такими товарами тривалого вжитку?”, %


Кольоровий телевізор

64

Магнітола, музичний центр

29

Неавтоматична пральна машина

22

Пилосос

21

Відеомагнітофон

18

Автомобіль

18

Автоматична пральна машина

8

Мікрохвильова піч

4

Персональний комп’ютер

2

Супутникова антена

1

Посудомийна машина

0,3

Немає нічого із зазначеного

1

Порівняно велика кількість автомобілів у ромських сім’ях пояснюється скоріше тим, що досить багато ромів заробляє на життя комерцією і транспорт для такої діяльності є “виробничою” необхідністю. Порівнюючи показники наявності товарів тривалого вжитку, що характеризують ромське населення і населення України в цілому, слід мати на увазі ту обставину, що опитування ромів охопило тих осіб, які мали постійне місце проживання, житло в місцях компактного проживання. Тобто до поля зору обстеження не потрапили найнезаможніші верстви ромського населення, що кочують, бродяжать, а таких серед ромів досить багато (див. розділ 3.7).

В умовах, коли значна частка ромів недоїдає, підсобне господарство могло б бути для ромських родин важливим джерелом надходження продуктів харчування для споживання та на продаж. Однак, незважаючи на те, що родини 90% опитаних ромів мешкають у приватних будинках (котеджах), сім’ї половини (49%) респондентів не мають підсобного господарства (див. табл. 3.3.2). Лише близько третини опитаних мають город або сад, чверть – домашню птицю. Для порівняння: за даними опитування населення у межах проекту “Індекс людського розвитку: Україна, листопад 2002 р.”, овочі і фрукти на присадибних або дачних ділянках вирощували родини 67% респондентів, утримували худобу для споживання м’яса – 31%, утримували худобу для споживання молока і молочних продуктів – 19%.

Таблиця 3.3.2


Розподіл відповідей респондентів на запитання „Що є в підсобному господарстві Вашої родини?”, % (загальна сума відсотків перевищує 100%, оскільки

респондент міг вказати кілька варіантів відповіді)


Сад, фруктові дерева

37

Город

29

Птиця (кури, качки)

23

Свині, вівці

8

Корова, кінь

7

Інше

1

Підсобного господарства немає

49

Одна з обставин, що стримує розвиток присадибного господарства, – це відсутність у розпорядженні ромських родин земельних ділянок. За свідченням одного з експертів, коли навесні 2000 р. у Закарпатті відбувалося розпаювання колгоспних земель та виділення земельних ділянок в натурі, у всій області землю отримали тільки 20 – 25 ромських сімей.


3.4. Житлові умови. Забезпеченість комунальними послугами

Як уже зазначалося вище, сім’ї переважної більшості (90%) опитаних ромів мешкають у приватних будинках (котеджах), ще 4% респондентів – у власній окремій квартирі. Порівняно небагато сімей опитаних (5%) орендують житло – квартиру, кімнату чи ліжко-місце (див. табл. 3.4.1). Серед опитаних був тільки один респондент (0,3% від загальної вибірки), який не мав житла, тоді як реально питома вага тих, хто не має постійного місця проживання і бродяжить, значно вища (див. розділ 3.7).



Таблиця 3.4.1

Розподіл відповідей респондентів на запитання: “Де Ви і Ваша родина мешкаєте в даний момент, чи є у вас своє житло?”, %




У приватному будинку, котеджі (без орендної плати)

90

В окремій квартирі (без орендної плати)

4

Я орендую (моя родина орендує квартиру)

3

У комунальній квартирі (без орендної плати)

1

Я орендую (моя родина орендує) кімнату в окремій чи комунальній квартирі

1

Я орендую (моя родина орендує) у гуртожитку (окремій квартирі) ліжко-місце

1

У даний час житла не маю, живу на вулиці

0,3

Інтерв’ю з екпертами змушують обережно ставитись до інтерпретації результатів опитування ромів про їх житлові умови. З матеріалів інтерв’ю стає зрозуміло, що зміст понять “приватний будинок”, „котедж” може сильно варіюватись залежно від статку ромської родини, місця компактного проживання (громади) та типу населеного пункту. Це можуть бути капітальні будинки, іноді у два-три поверхи; новозбудовані або й такі, що потребують ремонту. Таких будинків чимало, наприклад, у Мерефі Харківської області, Підвиноградовому Закарпатської області. Але частіше під приватним будинком чи котеджем мають на увазі і дерев’яні бараки (с. Прилиманське Одеської області), і вагончики без електроенергії чи водопроводу (с. Нерубайське Одеської області). Експерти свідчать, що іноді циганські сім’ї живуть у землянках, в напіврозвалених будинках. Майже кожен десятий (9%) опитаний ром вказав, що житло, де мешкає його сім’я, має земляну підлогу.

Оцінюючи житлові умови ромського населення переважна більшість експертів указувала на те, що значна частина будинків, у яких мешкають роми, потребує капітального ремонту. Ця інформація повністю узгоджується з даними опитування самих ромів. Більшість (62%) респондентів характеризують стан житла, у якому вони мешкають, як “незадовільний” або “поганий”, причому кожен десятий опитаний мешкає у приміщенні, непридатному для проживання (див. табл. 3.4.2).

Таблиця 3.4.2

Розподіл відповідей респондентів на питання: Оцініть, будь ласка, стан житла, в якому Ви мешкаєте. Чи потребує воно ремонту?”, %




Стан добрий, ремонту не потребує (чи потребує дуже незначного ремонту)

8

Стан задовільний, потрібен певний ремонт

29

Стан незадовільний. Потрібен серйозний ремонт

25

Стан поганий, житло потребує капітального ремонту

26

Стан дуже поганий (аварійний), житло непридатне для проживання і його вже не можна відремонтувати

11

Немає відповіді

1

Характеризуючи житлові умови ромського населення не можна обійти проблему перенаселеності житла. Як свідчать дані опитування ромів, для них досить поширеним явищем є розширені сім’ї, коли під одним дахом проживають представники декількох поколінь. Майже половина (45%) опитаних вказали, що разом з ними мешкають їх мати, батько або батько чи мати їх дружини, чоловіка; 6% респондентів вказали, що мешкають із бабусями чи дідусями. Нерідко трапляється (у 15% випадків), що під одним дахом мешкають особи, які не є близькими родичами, роми-одинаки – це взагалі рідкість (див. табл. 3.4.3).



Таблиця 3.4.3

Розподіл відповідей респондентів на запитання Хто ще мешкає разом із Вами?”, %



(загальна сума відсотків перевищує 100%, оскільки кожен респондент міг вказати кілька варіантів відповіді)


Чоловік/дружина

81

Діти (у т.ч. прийомні)

83

Мати, батько, мачуха, вітчим, батьки дружини/чоловіка

45

Ваші бабуся чи дідусь, бабуся чи дідусь Вашої дружини

6

Брати, сестри (у т.ч. зведені)

31

Інші родичі

15

Особи, які не є родичами

1

Я живу сам

1

За даними опитування ромського населення, в середньому в одному помешканні (будинку, квартирі) проживають 6 – 7 осіб (точне значення становить 6,5). Ця величина також є модальним (таким, що має найбільшу частоту) значенням показника кількості мешканців в одному помешканні (див. табл. 3.4.4). Дані опитування ромського населення кардинально відрізняються від аналогічних показників, що характеризують населення України в цілому. Середня кількість мешканців одного домогосподарства по Україні в цілому вдвічі менша (3,1), ніж показник, що характеризує вибірку ромського населення. У країні в цілому найбільш поширені домогосподарства, де загальна кількість мешканців не перевищує трьох – це 64% усіх домогосподарств.



Таблиця 3.4.4

Розподіл відповідей респондентів на запитання “Скільки всього осіб проживає



у квартирі (будинку), де Ви мешкаєте?”, %





За даними опитування ромського населення

За даними опитування населення України у межах проекту “Індекс людського розвитку: Україна, листопад 2002 р.”

1 – 3 особи

9

64

4 особи

21

22

5 осіб

18

9

6 – 7 осіб

24

4

8 – 10 осіб

18

1

понад 10 осіб

10

0

Середню кількість осіб, яка проживає в одному помешканні (6 – 7 осіб), слід розглядати як показник відносної перенаселеності житла, якщо брати до уваги середню кількість кімнат у помешканні. За даними опитування ромів, середня кількість кімнат у помешканні у квартирі (будинку), якщо не враховувати кухню, коридор та інші службові приміщення, становить 2,7. Як видно із таблиці, сім’ї половини (49%) респондентів проживають у помешканні, що має 2 або 3 кімнати (див. табл. 3.4.5).



Таблиця 3.4.5

Розподіл відповідей респондентів на запитання “Скільки кімнат у квартирі (будинку), де Ви мешкаєте, якщо не враховувати кухню, коридор та інші службові приміщення?”, %




1 кімната

26

2 кімнати

26

3 кімнати

24

4-5 кімнат

17

Понад 5 кімнат

7

В середньому на одну житлову кімнату припадає 2,4 мешканця, тобто 2 – 3 особи, що дає підставу говорити про відносну перенаселеність помешкань ромських сімей. Про недостатній розмір помешкань значної частини ромських сімей свідчить той факт, що в родинах понад чверті (27%) опитаних їжа готується в кімнаті, яка одночасно використовується як житлова кімната чи спальня.

Важливою характеристикою якості житла є облаштування певними комуніка-ціями (зручностями). За винятком електрики, забезпеченість необхідними комунікаціями і зручностями квартир (будинків), у яких мешкають ромські родини, є досить низькою. Тільки третина (32%) опитаних ромів вказали, що їх будинки мають водопровід; лише небагато помешкань забезпечені гарячою водою, мають ванну або душ, каналізацію (див. табл. 3.4.6). Зазначені обставини об’єктивно актуалізують питання санітарії та гігієни.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка