Засідання Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України



Сторінка1/4
Дата конвертації03.11.2016
Розмір0.66 Mb.
  1   2   3   4
СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України


4 листопада 2015 рік

ПИНЗЕНИК П.В. Шановні колеги, присутні 7 членів комітету, кворум є. Ми можемо починати засідання. Проектом порядку денного Комітету, який був надісланий народним депутатам заздалегідь, передбачено розгляд п’яти питань в основній частині проекту порядку денногого плюс різне і одного питання в додатковій. Немає застережень щодо порядку денного? Немає. Можемо затвердити його? Можемо. Прошу голосувати. Дякую, одноголосно. Рішення прийнято. Переходимо до розгляду питань порядку денного.

Перше питання – про проект закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо оптимізації законодавчого процесу)", внесений народними депутатами України Гройсманом В.Б., Луценком Ю.В., Бурбаком М.Ю., Кожем’якіним А.А. (реєстр.№ 3207). Колеги, є потреба в якійсь більш детальній доповіді? Ми обговорювали це питання вже попередньо і сьогодні обговорювали в залі при розгляді питання про включення законопроекту до порядку денного сесії.

Проект рішення, який вам наданий, передбачає підтримку законопроекту при розгляді в першому читанні за основу. Хто бажає висловитись щодо проекту рішення? Прошу, Олег Васильович.


КУПРІЄНКО О.В. Ми обговорювали минулого разу цей законопроект. І я знову звертаю увагу на те, що от таким порядком, який ми записуємо в законі, ми будемо знову мати, що не пізніше 18 години дня, що передує пленарному, тобто на завтрашній день, на четвер, ми сьогодні отримаємо в 6 годин порядок денний. Законопроектів десь з півсотні.

Давайте відповімо на таке запитання: чи здатна нормальна людина ці законопроекти до завтрашнього початку пленарного засідання просто переглянути? Я вже не кажу, що вивчити, почитати і свідомо голосувати. У нас в діючому Регламенті чітко прописано, що таке порядок денний, що таке розклад засідань і там все прописано. На сьогодні це кожного дня порушується. Кожного дня ми маємо на наступний день порядок денний ввечері або і вночі. Приходимо в сесійну залу і починаємо голосувати, не знаючи за що. Як вчора голосували за ті ж профілакторії, хтось розповідав, що то санаторні путівки, а насправді там виділялись кошти отим медичним так званим установам, які при вищих навчальних закладах перебувають на посадах медичних працівників, отримують зарплату, нормально живуть і нічого не роблять.

Тому я категорично проти того, щоб вносити зміни щодо розміщення порядку денного на сайті Верховної Ради. Багато народних депутатів розповідають, що помічники сидять до ранку, вичитують, потім дають інформацію. Так не повинно бути. То були активні військові дії, говорили, що в Україні війна і треба все робити швидко, але треба ж колись зупинитись і почати працювати фахово, а не в пожежному порядку.

Щодо електронних баз, то я підтримую всі ці ініціативи, і цю всю макулатуру, яку нам вчора роздали, то хтось її читав? Ні, сьогодні всі в ящики кинули. Воно допомогло в роботі, воно розглядалось сьогодні чи вчора? Ні. Я повністю погоджуюсь з електронною формою.

Але згадайте, ми подібний вже законопроект розглядали, схвалили і сказали, що до прийняття за основу. Тоді виникає питання, якщо ми той законопроект розглянули, погодили і сказали, що він гарний, то де він? Зараз фактично те ж саме тут повторюється. Ну якщо це для політичного піару, щоб Гройсман сказав, що який я красивий Голова Верховної Ради, я удосконалив всю роботу. Та до нього зробили інші наші колеги, так давайте запускати ці два законопроекти і розглядати, який з них правильний. А не так, що той ми розглянули, кинули під лавку, а тепер цей виходить і все. По-перше, це образа тих народних депутатів, який той законопроект напрацьовували.

Тому пропозиція така. Я не проти прийняття його за основу, але з застереженнями щодо цих, відразу кажу, і записати в протокол, що я проти того, щоб ставити 18 годин, щоб вносити зміни, які дозволяють керівництву Верховної Ради порядок денний давати народним депутатам навіть не за день, тут сказано, що за день. День – це 24 години, то давайте запишемо, що за 24 години до початку, тоді будемо знати, що до 10 години ранку в понеділок ми маємо порядок денний на вівторок і можемо попрацювати над законопроектами. Ось така моя позиція.


ПИНЗЕНИК П.В. В мене така маленька ремарка. Олег Васильович, там якраз ішлось про те, що ніхто не скасовує норму про формування порядку денного на базі розкладу засідання, про перенесення законопроектів, не розглянутих в попередній день, на наступний, тобто передбачалось, що мало бути покращення, розумієте. Я в цілому поділяю вашу стурбованість щодо того, що порядки денні до цього часу формуються не надто прогнозовано і формуються в останній момент.

Щодо змісту рішення, яке пропонується по підтримку за основу, то в кого ще є застереження чи зауваження? Те про що ви говорили, воно буде внесено до протоколу засідання комітету.


КУПРІЄНКО О.В. Дайте тоді мені доповісти в сесійній залі і я скажу те, що вам сказав без політики та піару.
ПИНЗЕНИК П.В. Ще які будуть пропозиції?
ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. У нас було зауваження минулого разу, коли ми голосували. По-перше, про заслуховування авторів цього законопроекту, то так до нас ніхто і не прийшов на комітет.

По-друге, не заперечуючи все те, що тут записано, є один момент, що якщо ми вводимо електронний документообіг, то у нас робочі місця не обладанані ні Інтернетом, ні WI-FI. От постійно глючить. Тому наскільки оперативно ми зможемо обладнати? Потрібно вирішувати і ці організаційні моменти, як це буде відбуватись і скільки на це піде грошей.


ПИНЗЕНИК П.В. Ми послухаємо Володимира Євсевійовича по другому питанню і дізнаємось, скільки на це піде грошей і коли ми їх одержимо.
ПАПІЄВ М.М. З приводу цього закону в мене є два зауваження. Перше зауваження – є робоче місце народного депутата України, в тому числі не тільки в комітеті, а і в залі Верховної ради України. Коли я сьогодні почув про економію – 2 мільйони гривень, то нехай мені порахують. По-перше, мені мають організувати моє робоче місце, щоб я міг в електронному вигляді оперативно знайомитись з цим законом. І це не моя функція шукати там десь по Інтернету і так далі. Це вимога до робочого місця. І де буде економія, то я можу порахувати будь-кому, що тут економії ніякої не було.

Друге питання. Вчора я читаю в засобах масової інформації, що Генеральна прокуратура України порушла кримінальну справу стосовно, скажемо так м’яко, фальшування закону під час його виходу з Верховної Ради України, тобто що проголосовано було по антикорупційних справах. У народних депутатів на руках була одна версія цього закону, а коли вже цей закон вийшов з підписом, то там вже абсолютно інший текст і вони писали, що хочуть допитати чотирьох народних депутатів України і всі чотири з коаліції.

Мене цікавить от в цьому варіанті, що буде предметом доказу? Так у тебе є віддрукований у Верховній Раді України письмовий документ на друге читання і ти собі чітко та ясно можеш піти в суд потім і сказати, що цю поправку проголосували, брати стенограму і щось доказувати. Якщо б Віктор Федорович знав, що так можна приймати закони, то у нас були б закони класні.

Тому, шановні колеги, в мене є достатньо великі сумніви з приводу економії та з приводу цієї речі.


КУПРІЄНКО О.В. Дозвольте?
ПИНЗЕНИК П.В. Так.
КУПРІЄНКО О.В. Я з вами погоджуюсь щодо доказової бази, але жоден документ, який надають в такому роздрукованому вигляді, він не є доказом по справі. На ньому немає ні підпису, ні печатки, нічого. Те, що нам роздають у паперовому вигляді, це просто паперовий вигляд якогось тексту, коли можна при бажанні на комп’ютері надрукувати все що хочеш. Тому не зовсім коректне посилання на те, що це може служити доказовою базою.

По-друге, те, що нам роздають в паперовому вигляді, коли ми приходимо в зал, це не ті законопроекти, які розглядаються на поточному дні. Це те, що вийшло з друку, як кажуть, понадруковували і нате вам. От давайте візьмемо вчорашню папку паперів і там того, що було в порядку денному на вчора і на сьогодні практично не було. Воно буде розглядатись колись. Ніхто не буде його зберігати, а викинуть в урну, в п’ятницю все так і робиться.

Тому тут щодо економії, то я не згоден, економія буде. Економія буде суттєва, тому що люди вже сміються, бо бачать як папери пачками видають і потім кидаються в урну. Тому щодо електронного обігу, я вважаю це правильним.

Щодо обладнання робочого місця. Тут трошки як фахівець в цій галузі, то для того, щоб поставити USB-порти і зробити провідний Інтернет на робоче місце депутатів, тут багато грошей не треба. 450 робочих місць обладнати провідним Інтернетом, тоді приходиш з планшетом і все. І цей самий порт може слугувати і як джерело живлення для підзарядки тих же самих телефонів, і як резетка для провідного Інтернету. Це технічно не складно. Я переконаний, що навіть за наявності тих мереж, які там вже закладені, це можна просто зробити.


ПИНЗЕНИК П.В. Михайло Миколайович, перед тим, як ми продовжимо обговорення, ви про еталонні тексти відповідних актів, стаття 7? Ви про статтю 7 в новій редакції - забезпечення діяльності Верховної Ради?
КУПРІЄНКО О.В. Це, вибачте, повна дурня, тому що електронні версії на сайтах Верховної Ради це взагалі ніякі не офіційні документи, це не є доказовою базою, бо там що завгодно можна написати.
ПИНЗЕНИК П.В. Тут ідеться не про сайт, а тут іде мова про електронну еталонну базу.
КУПРІЄНКО О.В. Що таке електронна етелонна база ніхто не пояснить Це сервер, де стоїть працівник, скажемо так, комп’ютерного кабінету і заганяє тексти. Він як загнав, так і вижене.
ПИНЗЕНИК П.В. Ви не про те. Це до питання про кримінальну відповідальність, до питання, яке Михайло Миколайович підняв.
КУПРІЄНКО О.В. Так не доведеш, що поміняли.
ПИНЗЕНИК П.В. Будь ласка, Дмитро Валерійович.
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Коллеги, прежде всего каждый из нас скажет, что законопроект направлен на работу Верховной Рады по-новому и против этого никто из нас не выскажется. У нас идут новые технологии, мы должны менять работу Верховной Рады, мы должны менять отношения каждого депутата. Этот законопроект отвечает этим тенденциям.

Что касается замечаний по поводу того, что прежде чем переходить к этому закону, надо для каждого народного депутата сделать условия работы. В законе четко сказано: написал заявление и тебе по-старому, как выдавали в бумажном виде, так и выдают. Вот лично я сам себе купил планшет, купил усилитель и пользуюсь этой электронной базой. Будет возможность у Верховной Рады выделить деньги на это, то мы установим для каждого народного депутата новое рабочее место.

А кому удобно по старинке, тот будет получать в бумажном виде. А кто готов работать по-новому и экономить, пусть эта экономия будет небольшая, но на самом деле это экономия. Печатать не надо, утилизировать не надо. Я хочу отметить, что у нас не просто бумажки, а у нас законопроекты, которые мы не на макулатуру сдаем, поэтому экономия здесь будет не такая маленькая.

Поэтому я считаю, что решение комитета нужно поддержать. В любом случае надо когда-то делать первый шаг, пусть нелегкий, но надо менять работу Верховной Рады.


ПИНЗЕНИК П.В. Будь ласка, Ірина Олексіївна, а потім Володимир Юрійович.
ЄФРЕМОВА І.О. Я хочу підтримати колег по першому питанню і підтримати в тому плані, що не за день, а за 24 години. Ніч і день – це різні поняття. Тому давайте 24 години і це в наших з вами інтересах.

Що стосується другого питання – це організація робочого місця народного депутата, то я вам розповім як це зробили в міській раді міста Харкова. Вони вже давно відійшли від паперового варіанта, купили всім депутатам по планшету, завели туди одну єдину програму – законотворення і вони всі по цій програмі працюють.

От по віку я повинна казати, що мені зручніше було б працювати з паперами, але я не "чайник", бо з планшетом працювати зручніше.
ПИНЗЕНИК П.В. Будь ласка, Володимир Юрійович.
АРЕШОНКОВ В.Ю. Я хочу підтримати колег, є багато питань, але треба приймати, треба рухатись вперед. Сьогодні новий керуючий Апаратом Верховної Ради, нові керівники, ті, хто може і повинен дуже серйозно думати над тим як покращувати умови для роботи всіх: і Апарату, і депутатського корпусу. Нехай вносять нам чіткі конкретні пропозиції, тому що все детально нам продумати і прописати це надзвичайно важко.

В цілому ідея правильна стосовно 24 годин. Я теж не був би проти, але єдине як бути тоді з Погоджувальною радою, яка, як правило, відбувається в понеділок. От вона затягується, а там таки узгоджуюються питання, які мають виноситись першочергово, то як з цим бути.


КУПРІЄНКО О.В. От на завтра в когось є порядок денний, якщо Погоджувальна рада була в понеділок?
АРЕШОНКОВ В.Ю. Давайте так, на тиждень у нас є.

Я взагалі пропоную підтримати рішення комітету.


ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. Давайте підтримаємо рішення комітету, а до другого читання внести наші правки.
КУПРІЄНКО О.В. Але тільки в першому читанні. І при доповіді наголосити, на яких питаннях. Комітет сказав, що от 24 години.
ПИНЗЕНИК П.В. Проект рішення якраз і передбачає пропозицію Верховній Раді підтримати за результатами першого читання за основу. Ми можемо закінчувати обговорення і переходити до прийняття рішення? Так.
ЄФРЕМОВА І.О. За основу і з зауваженнями комітету.
ПИНЗЕНИК П.В. А з якими зауваженнями комітету? Зауваження комітету треба або формулювати тоді до першого читання, або тоді вносити в порядку другого читання. Давайте тоді в другому читанні вносити формулювання.
ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. Мені дивно, чому такі питання не проходять членами регламентного комітету. Ми вже просимось до Голови цілий рік і ніяк не допросимось. Вони самі пишуть без нас.
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Є одна ремарка. Я думаю, що всі мене підтримають, я хотів би, щоб ви, Павло Васильович, зазначили, що ми дуже рідко робимо винятки, коли розглядаємо законопроекти без авторів. В даний момент ми робимо виняток. але якщо все ж таки буде можливість зустрітись з Головою Верховної Ради і коли іде мова про зміни до Регламенту, щоб були залучені представники регламентного комітету.
ПИНЗЕНИК П.В. Приймається. Ще які будуть пропозиції? Немає.

Колеги, тоді ставлю на голосування запропонований проект рішення щодо підтримки законопроекту за основу за наслідками розгляду в першому читанні. Хто за? -6. Хто проти? Хто утримався? -1. Рішення прийнято.

Щоб не повертатись потім до цієї теми, поки ми перейдемо до другого питання, коротка інформація щодо зустрічі з Головою Верховної Ради України. Ні, не щодо дати, щодо часу (Сміх у залі). Я можу констатувати, якби це коректніше сформулювати, час від часу з боку служби Голови Верховної Ради виникає періодичний інтерес до нашого листа і з боку самого Голови Верховної Ради про нього згадують і навіть в черговий раз мене питають про що ми збираємось поговорити. Це вже було розказано усно, письмово, з підписом і без. Наразі дата, час, місце такої зустрічі не погоджено.

Колеги, пропоную переходити до другого питання порядку денного.


КУПРІЄНКО О.В. Поки ми не перейшли до другого питання, дозвольте маленьку ремарку. Тут вносили один такий робочий законопроект, неполітичний, і в нас є така практика у Верховній Раді, що подають текст на заміну, поки він ще не розглянутий. Так от внесли там деякі правочки, Оксана Продан звернулась, там по акцизам, по штрафам, і там було всього два слова поміняти. Апарат сказав, що ми працюємо виключно в межах Регламенту, це є порушення Регламенту і не прийняли. Питань немає.

Цей законопроект не підписаний. Перший підпис – стоїть закарлючка, немає прізвища народного депутата.


ПИНЗЕНИК П.В. Який?
КУПРІЄНКО О.В. Який ми тільки що проголосували.
ПИНЗЕНИК П.В. Ким не підписаний?
ПАПІЄВ М.М. А давайте шляхом виключення. Кожем’якін є.
КУПРІЄНКО О.В. Кожем’якін є, Луценко є, Бурбак є, а перша закарлючка я не знаю чия. А ми проголосували, неналежно оформили законопроект. Взагалі Апарат Верховної Ради не мав права його приймати.
ПИНЗЕНИК П.В. Це не підпис Голови?

КУПРІЄНКО О.В. Я не знаю. Це називається в законодавстві особистий підпис. А повний підпис – посада, закарлючка, прізвище та ініціали. Так от цей законопроект неналежним чином оформлений, при цьому я так здогадуюсь ким. Що робити? Регламентний комітет проголосував за неналежно оформлений законопроект.


ПИНЗЕНИК П.В. Сектор реєстрації робить і гірші речі. Ми дійдемо до цього, коли будемо розглядати додаткове питання порядку денного.

А зараз я пропоную перейти все-таки до другого питання порядку денного – про пропозиції Апарату Верховної Ради України щодо проекту кошторису Верховної Ради України на 2016 рік.

Колеги, нам було надано проект кошторису Управлінням справами Верховної Ради України. Сьогодні на нашому засіданні присутні: Кістіон Володимир Євсевійович – перший заступник Керівника Апарату Верховної Ради України, керуючий справами; Совенко Ольга Миколаївна – заступник керуючого справами – завідувач відділу бухгалтерського обліку, фінансів та планування; Горобець Руслан Степанович – перший заступник керівника Управління комп’ютеризованих систем; Дубровська Людмила Петрівна – в.о. директора ДП "Їдальня" Управління справами Апарату Верховної Ради України; Нагорний Андрій Михайлович – директор автобази.

Порядок денний, який ми затвердили, передбачає певний порядок доповіді: мою, яку я вже закінчив, Володимира Юрійовича, Ірини Олексіївни, а потім Володимира Євсевійовича. Є така пропозиція, якщо ви погодитесь з нею, я би пропонував наступний розгляд питання, оскільки цей проект запропонований Управлінням справами, то запропонувати Володимиру Євсевійовичу зробити стислу презентацію того, що нам подано, вислухати її. Після цього вже відкрити обговорення і запропонувати виступ Володимиру Юрійовичу, Ірині Олексіївні та Дмитру Валерійовичу, які щільно займались питаннями кошторису. Потім вже відкрити обговорення і перейти до прийняття рішення. Немає застережень щодо такого розгляду питання? Немає. Якщо немає, то будемо приймати зміни про порядок розгляду чи в робочому порядку? Якщо в робочому порядку, то я вас прошу, Володимир Евсевійович, доповісти в межах 5 хвилин.


КІСТІОН В.Є. Шановний Павло Васильович, шановні народні депутати, перш за все дозвольте презентувати і ознайомити вас з проектом кошторису Верховної Ради на 2016 рік. Проект кошторису сформований при граничних показниках, які доведені проектом Закону про державний бюджет.
ПИНЗЕНИК П.В. Тим, котрий відкликаний?
КІСТІОН В.Є. Другого в нас немає.
КУПРІЄНКО О.В. А його тут бачили?
КІСТІОН В.Є. Він заходив, він відкликаний.
ПИНЗЕНИК П.В. Ви мали можливість його побачити.
КУПРІЄНКО О.В. Мої помічники добу стояли, щоб взяти копію і сказали, що ніхто нічого не приносив. Записали, що принесли і відкликали.
КІСТІОН В.Є. Я хочу налаштувати вас на конструктив і хочу пройтись по пропозиціям. В проекті закону про бюджет на 2016 рік передбачено фінансування по трьом програмам. Перша програма – це програма 0111010 в рамках граничних показників у відповідності до проекту Закону про державний бюджет передбачено 323,4 мільйона гривень. Друга програма – це обслуговування та організаційне забезпечення діяльності Верховної Ради. В граничних показниках ця сума складає 343,6 мільйонів. І третя програма – це 0111090 програма "Висвітлення діяльності Верховної Ради України" – 27,9 мільйонів.

Отже, в граничних показниках видатків на 2016 рік сума складає 694,8 мільйонів гривень, в тому числі за рахунок загального фонду – 686,3 мільйонів гривень, за рахунок спеціального фонду – 8,5 мільйона.

Якщо більш детально розкрити програми, по яким планується фінансування Верховної Ради на 2016 рік, то програма 0111010, там передбачено 323,4 мільйонів гривень. Вони складаються з оплати праці, нарахування на заробітну плату – 189,4 мільйона гривень, товари і послуги – 31 мільйон, поточні трансфери – 6,4, соціальне забезпечення – 96,3 та інші поточні видатки, капітальні видатки – 0.

По програмі 0111020, тобто обслуговування та організаційне забезпечення Верховної Ради. Як я вже говорив, 343,1 мільйонів складається з оплати праці і нарахування на заробітну плату – 293,2.


КУПРІЄНКО О.В. У нас не ті цифри. У нас тут 335.
КІСТІОН В.Є. Ще раз хочу підкреслити, я аналізую проект кошторису в рамках граничних показників. Я вам прокоментую на пропозиції Апарату Верховної Ради і Управління справами, тобто не забезпечені потреби для забезпечення ефективної роботи діяльності Верховної Ради.
ПИНЗЕНИК П.В. Колеги, тут про що ідеться? Насправді не один проект, ідеться про проект в рамках граничних показників, визначених проектом державного бюджету, і ідеться про те, що Володимир Євсевійович назвав щойно незабезпеченими потребами, тобто те, які є пропозиції Управління справами щодо можливого покращення фінансового забезпечення.
АРЕШОНКОВ В.Ю. Дивіться, чому виникло питання? У нас стоїть цифра 335, а ви озвучуєте цифру 343.
КІСТІОН В.Є. Цифра 335 стоїть по двадцятій програмі?
АРЕШОНКОВ В.Ю. Ми ж про це і говоримо.
КІСТІОН В.Є. Я поки що не можу вам прокоментувати 335.
ПИНЗЕНИК П.В. От є 8 мільйонів спеціального фонду. Співпадає цифра? Співпадає.
(Іде загальна дискусія)
ПИНЗЕНИК П.В. Колеги, ми тільки що потратили 4 хвилини на те, щоб позадавати один одному питання.

Володимир Євсевійович, прошу.


КІСТІОН В.Є. Ми зупинились на двадцятій програмі, але я коментую цифри в рамках граничних показників. Якщо потрібно, то я ще раз прокоментую з чого складається двадцята програма, тобто загальні видатки становлять 343, вони складаються з 335 плюс 8. За рахунок даних коштів передбачено фінансування6 заробітна плата – 293, товари і послуги - 46 мільйонів, поточні трансфери – 2,7, соціальне забезпечення – 187 тисяч, інші поточні видатки – 707. Це я коментую з спеціальним фондом.

По дев’яностій програмі в рамках граничних показників. Поточні видатки по дев’яностій програмі: державне підприємство телеканал "Рада" – 13,2 мільйони, державне підприємство "Голос України" – 11,9 мільйонів, журнал "Віче" – 2,8 мільйони. Отже, по дев’яностій програмі на видатки, передбачені в рамках граничних показників – 27,9 мільйонів.

Тепер переходимо до пропозицій і розрахунків, які здійснювались безпосередньо працівниками Апарату Верховної Ради, а також працівниками Управління справами і підвідомчими підприємствами. Я ще раз повертаюсь до 10 Програми, тобто наші пропозиції, які напрацьовані і приведені безпосередньо на підставі первинних розрахунків по кожній позиції.

Якщо в рамках граничних показників по десятій програмі передбачається 323,4 мільйони, то по нашим розрахункам непокрита потреба по десятій програмі складає 201 мільйон. Які наші пропозиції? По-перше, це заробітна плата народних депутатів і консультантів. Для того, щоб забезпечити заробітну плату, яка виплачувалась народним депутатам в рамках 2013-2014 років, потрібно 72 мільйони гривень, а також виходячи з непокритої додаткової потреби на соціальне забезпечення та інші виплати населенню, потрібно ще 185, 4 мільйони, тобто вона на виплати стипендій, тобто для забезпечення депутатської діяльності.


ПИНЗЕНИК П.В. Напевно, компенсація видатків, пов’язаних зі здйсненням депутатських повноважень. Правильно я розумію?
КІСТІОН В.Є. Абсолютно так.
ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. Це та заробітна плата, яку зняли розпорядженням Голови?
ПИНЗЕНИК П.В. Абсолютно вірно. І ті компенсації видатків, які зняли.
КІСТІОН В.Є. Тобто ті виплати, які тягнуть за собою і які базуються на підставі оплати праці народного депутата.
ПИНЗЕНИК П.В. Колеги, давайте не задавати уточнюючі питання, тому що ми знову будемо затягувати.

Володимир Євсевійович, продовжуйте, будь ласка.


КІСТІОН В.Є. Це пропозиція Апарату Верховної Ради, яку ми вам презентуємо. Десяту програму ми закрили, в основному це заробітна плата.
ПИНЗЕНИК П.В. А які капітальні видатки?
КІСТІОН В.Є. Капітальні видатки – 142 мільйони. По капітальним видаткам я можу зупинитись більш детально.
ПИНЗЕНИК П.В. Давайте зупинимось по капітальним видаткам.
КІСТІОН В.Є. По капітальним видаткам – 142,5 мільйони. Що сюди входить? Це створення і впровадження, експлуатація нової системи електронного голосування та підрахунку голосів в залі пленарних засідань – 40 мільйонів.
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка