Засідання Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України



Сторінка1/5
Дата конвертації14.12.2016
Розмір0.79 Mb.
  1   2   3   4   5
СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України


8 квітня 2015 року

ПИНЗЕНИК П.В. Шановні колеги, розглядаємо питання порядку денного. Він передбачає в основній частині 21 питання та «різне» і в додатковій частині пропонується до розгляду 6 питань. Які будуть пропозиції, зауваження до порядку денного? Якщо немає пропозицій, прошу проголосувати за цей порядок денний. Хто за? Одноголосно.

Переходимо до розгляду питань по суті. Чи будуть застереження по порядку розгляду, може треба щось змінити, перенести? Немає.
КУПРІЄНКО О.В. Може є хто присутній з народних депутатів?
ПИНЗЕНИК П.В. З народних депутатів у нас якраз по першому і другому питанню присутня Світлана Заліщук.

Розглядаємо перше питання порядку денного – проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо накладення стягнення на народного депутата України за порушення вимог щодо особистого голосування), внесений народними депутатами України Лещенком та іншими ( р.№ 1895 від 30.01.2015). Комітет є головним з цього питання. Доповідаю я. Проект рішення, який пропонується до розгляду комітетом, передбачає відхилення.

Якщо коротко, колеги, всі мали можливість ознайомитись з висновком, який планується на затвердження. Я скажу буквально декілька слів, враховуючи стислість часу.

Є як мінімум один принциповий момент, і я з ним, наприклад, категорично погодитись не можу. Передбачається право головуючому, навіть не Голові Верховної Ради, вживати дуже жорстких заходів щодо народних депутатів, які порушують вимоги щодо особистого голосування. Ці заходи настільки жорсткі і настільки широкі, що виходять за рамки повноважень не тільки головуючого на будь-якому засіданні, а навіть Голови Верховної Ради, чи будь-якої посадової особи, чи органу Верховної Ради України. Тобто одноособово головуючий на пленарному засіданні може позбавити народного депутата брати участь у десяти або і двадцяти пленарних засіданнях; може припинити право брати участь у пленарних засіданнях; здійснювати нарахування йому зарплати; може заборонити на період і позбавити такого народного депутата права брати участь у пленарних засіданнях, права його на відрядження за рахунок коштів з державного бюджету; може не включати цього народного депутата до офіційних парламентських делегацій, причому він це може робити на свій власний розсуд, а потім з якихось мотивів передає це на розгляд профільному комітету, і що той профільний комітет має робити не зовсім зрозуміло.

Ми зараз побудуємо нашу роботу наступним чином. Я попрошу висловитись співавтора ініціативи, а потім вже буде обговорення. Світлано, прошу.
ЗАЛІЩУК С.П. Шановний головуючий, шановні колеги, я хочу подякувати за те, що ви дали мені можливість виступити. По-перше, зрозуміло, що надзвичайно важливо, щоб ми нарешті припинили цю ганебну практику неперсонального голосування. Я вам хочу нагадати, що неперсональне голосування – це порушення присяги народного депутата, це порушення Конституції України. Більше того, я хочу нагадати, що було рішення Конституційного суду, який визнав цю практику неконституційною, ще було рішення Європейського суду, яке відмінило одне з голосувань Верховної Ради, саме базуючись на тому, що було доведено, що депутати голосували не персонально.

Таким чином, ми ставимо можливість визнання неправомірного голосування за закони. Але суть навіть не в політичній доцільності врегулювання цієї справи, а суть дуже конкретна: наш парламент має стати ефективнішим, наш парламент повинен нести персональну відповідальність кожного депутата за ухвалення рішення.

І третій момент, який ми вважаємо за доцільне оголосити, що присутність депутатів повинна бути забезпечена не «кнопкодавством» і кількістю голосів за законопроекти, а особистою роботою народних депутатів.

У зв’язку з цим, і враховуючи критику, яку було висловлено головуючим, у мене є пропозиція, щоб члени комітету внесли правки до законопроекту аби такі санкції були накладені не головуючим у Верховній Раді, а, наприклад, після розгляду регламентним комітетом, щоб ці приклади фіксувались, передавались на розгляд комітету і після цього було ухвалено рішення.

Вважаю, що доцільність нарешті стати нормальним парламентом вища, аніж на сьогоднішній момент відхилити цей законопроект. Дякую.
ПИНЗЕНИК П.В. Хто з депутатів бажає висловитись? Будь ласка.
КУПРІЄНКО О.В. Дякую. Не з того боку ми починаємо. А те, що цей парламент не зовсім парламент у розумінні народу, який його обирав, то це очевидні речі. Багато хто з народних депутатів не ходить на засідання, спізнюються, не перебувають на робочих місцях і ганебною стала практика, коли Голова Верховної Ради просить, що зайдіть до залу, проголосуйте, виконайте свої посадові обов’язки. Ганьба!

Якщо говорити про «кнопкодавство», яке є у Верховній Раді, то я особисто теж один раз проголосував за свого сусіда, чим пишаюсь. Чому? Тому що мій голос був двісті двадцять шостим, я проголосував за колегу Артеменка, який поряд сидів, за внесення питань до порядку денного. Якщо пам’ятаєте, шість чи вісім раз ставили на голосування, не вистачало голосів. І от коли я натиснув кнопку сусіда, то тоді ми мали змогу другу половину дня працювати, а то була б ганьба. Давайте за це виженемо мене з парламенту.

А зараз говорити про те, що головуючий, навіть не Голова Верховної Ради, що хтось десь з місця вигукнув, що Іванов проголосував за Петрова, все, іди геть звідси. По-перше, це є порушення Конституції і в принципі, якщо це не кримінальне правопорушення, то просто правопорушення, є процедура встановлення цього. Яким чином і хто буде встановлювати, що хтось за когось проголосував? Хтось там зверху сфотографував і крикнув, що я побачив, то це не є доказом, то відповідно має бути, якщо вже іти по шляху доказів, забезпечена процедура, яка в цьому законі не прописана. Хто і як буде визначати: він проголосував чи не проголосував? До речі, картка народного депутата працює на будь-якому місці.

Тому даний законопроект, на мою думку, як юриста, як правника, як адвоката, він не доопрацьований. Прийнявши цей законопроект, ми наражаємось на небезпеку блокування роботи парламенту.

В принципі я підтримую ідею цього законопроекту, але реалізація, м’яко кажучи, не зовсім коректна. Тому погоджуюсь і підтримую пропозицію комітету – відхилити законопроект, це ж не позбавляє автора ініціативи підготувати нормальний законопроект. А поки що я вбачаю, що цей законопроект, якщо він буде прийнятий як закон, він дозволить тим же, не будемо називати, фракцій і груп, порушувати та блокувати роботу парламенту і можливо вилучати з залу тих, хто висловлює свої думки, які не відповідають загальноприйнятим.

Тому я підтримую думку комітету і вважаю, що цей законопроект треба відхилити не по ідеї, а по суті викладення.


ПИНЗЕНИК П.В. Дмитро Валерійович.
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Никто из нас не будет спорить, что этот вопрос чрезвычайно важен, и мы неоднократно на заседаниях своего комитета его поднимали и предлагали различные варианты, чтобы депутаты голосовали только за себя. Вы помните, мы очень долго спорили о введении новой системы «Рада-4». Мы показываем свою позицию, что регламентный комитет все свои усилия направляет на личное голосование депутатов в зале Верховной Рады.

Этот законопроект, я согласен с тем, что сейчас услышал, есть какие-то неточности, но никто не умаляет нашего права вынести его в зал, принять в первом чтении и перед процедурой второго чтения внести туда поправки. Но при этом, я выскажу свою позицию, однозначно против того, что происходит у нас в парламенте и в том числе, когда один депутат голосует за другого депутата. Мы обсуждали, что ответственность должна быть политическая, руководители фракций должны принимать решение кто за кого голосует. Но пока мы не создадим условия, при которых лично человек, нажавший кнопку за другого, а это или технически должно быть невозможно или это должна быть такая ответственность лично депутата Верховной Рады, чтобы он этого в принципе не делал.

Поэтому я однозначно поддержу, чтобы этот законопроект был вынесен в зал для голосования и после процедуры, если он наберет достаточное количество голосов, после процедуры принятия в первом чтении перед процедурой второго чтения были внесены необходимые поправки, в том числе и от членов нашего комитета.
ПИНЗЕНИК П.В. Володимир Юрійович.
АРЕШОНКОВ В.Ю. Теза про те, що Верховна Рада не така або кимось сприймається не так, вона мені не дуже подобається, тому що тут є 3 варіанти: або розпуститись і шукати інших, чого я не бачив серед депутатів; виховуємо один одного, намагаємось вчити культури, такту або шукаємо шлях впливу, бо насправді є значна частина порядних по відношенню до працездатності, до своїх обов’язків депутатів, а є частина, яка, м’яко кажучи, не зовсім добросовісно відноситься до своїх обов’язків.

Тому я вважаю, що сьогодні треба бажання молодих депутатів вітати, допомогти знайти їм такий механізм, який буде і в правовій площині і буде сприйматись. Тому я теж за те, щоб його прийняти в першому читанні і доопрацювати, підключивши наших юристів, фахівців. Я вважаю, що цей шлях мені здається найбільш вірним. Дякую.


ШЛЕМКО Д.В. Дві короткі тези. Знаєте, нинішній парламент по відношенню до попередніх парламентів святий з точки зору голосування за когось, тому що там за десятьох голосували, а тепер лише за одного. Це перше.

Друге. Тоді виникає закономірне питання, що, якщо залишилось тих декілька чоловік, які постійно є предметом розмови в ЗМІ, то чого боятись, якщо цього не буде. Голосуємо в залі, а яка різниця, яка інквізиція буде до того, хто один чи два рази попадеться?


ПИНЗЕНИК П.В. Ще є бажаючі висловитись?
ЄФРЕМОВА І.О. Ми з вами створювали робочу групу по Регламенту. Я думаю, що всі ці норми повинні бути прописані в Регламенті, і окремий закон з цього приводу приймати не можна і не потрібно. Тому тільки треба активізувати роботу робочої групи, тому що Регламент тепер на часі.
ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. Я підтримую ідею законопроекту, але хочу сказати, що я проти надання таких повноважень Голові Верховної Ради і ще тим, хто сидить в заступниках, тому що не всі люди ідеальні, якщо тато з мамою не виховали, то яку б посаду він не займав, буде робити те, що мама з татом заклали.

Я підтримую пропозицію моєї колеги, що ці речі мають бути прописані в Регламенті і створювати якийсь законопроект, надаючи права диктаторські комусь, і знову ж таки підтримую депутата, що це буде недоказово, так вирішувати ці питання не можна. Тому я підтримую рішення комітету.


ПИНЗЕНИК П.В. Михайло Миколайович, будь ласка.
ПАПІЄВ М.М. Шановні колеги, я підтримую ідеологію цього законопроекту. Я категорично проти того, щоб один з народних депутатів, я хочу нагадати, що Голова Верховної Ради так як і заступники – це народні депутати України, яким ми доручили вести пленарні засідання і не більше. Тому переобтяжувати його такими правами, яких не має жоден диктатор у світі, думаю, що не є припустимо.

Друге. Я за те, щоб ми технічно унеможливили голосування за іншого народного депутата України.

Третє. Я вітаю цю ініціативу і просив би не відхиляти цей законопроект. От я взяв спеціально статтю 114, яка за наслідками розгляду в першому читанні передбачає три рішення: прийняття за основу, відхилення законопроекту і повернення законопроекту суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання або направлення його до головного комітету, тобто до нашого. Я не думаю, що зробити його власністю комітету і доопрацьовувати, бо ми увійдемо в конфлікт з автором, але я все ж таки дотримувався би цього третього нейтрального варіанту – рекомендувати повернути суб’єктам законодавчої ініціативи на доопрацювання.
ПИНЗЕНИК П.В. Олег Васильович.
КУПРІЄНКО О.В. У продовження виступу колеги. Якщо закон буде прийнятий в першому читанні, ми його не поправимо, тому що між першим і другим читанням можна вносити пропозиції і правки. Пропозиції – це зміна тексту існуючої статті. А там вже говорити про те, що він був працюючий, треба вносити цілі статті, процедуру встановлення цього не персонального голосування. І між першим та другим читанням ми його фізично не зможемо зробити.

І тому, якщо ми внесемо його в зал на перше читання і, скажемо так, з популістських переконань всі візьмуть і проголосують, бо можуть зібрати біля Верховної Ради групу підтримки, яка буде кричати, що ганьба і геть, давайте голосувати. Проголосували. А що далі буде? А далі у другому читанні його треба буде ухвалити і це буде конфлікт.

Тому я теж підтримую пропозицію – повернути суб’єкту законодавчої ініціативи і допомогти в доопрацюванні. Я навіть можу всі свої знання туди покласти, не треба мене навіть вписувати до авторів законопроекту.
ПИНЗЕНИК П.В. Уточнення процедурного характеру. Законопроект №1895 включений до порядку денного сесії Верховної Ради України і повернутий суб’єкту ініціативи без розгляду в залі бути не може.

Як правильно говорив Михайло Миколайович, ідеться про три варіанти рішення. Проект рішення, який запропонований доповідачем, передбачає рекомендувати Верховній Раді за наслідками розгляду у першому читанні відхилити законопроект. Є альтернативна пропозиція, внесена народним депутатом Лубінцем, підтримати за результатом першого читання за основу. Є третя альтернативна пропозиція, внесена народним депутатом Папієвим, за результатами першого читання направити суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Я пропоную зараз надати останнє слово для репліки співавтору ініціативи, а потім обговорити, яку пропозицію будемо ставити на голосування. Прошу вас, Світлано.
ЗАЛІЩУК С.П. Дуже дякую, колеги, за таку дискусію. В чому, я зрозуміла, була єдина змістовна поправка комітету, то це те, що вас не влаштовує саме процедура: ким, власне, буде розглянуто рішення чи було персональне голосування чи ні і відповідно накладення санкцій на депутата. Таким чином, з моєї точки зору, цю правку можна внести між першим і другим читанням, інших змістовних поправок я не почула.

На моє переконання, я вважаю, що це не популістське намагання депутатів проголосувати за цей закон, а все ж таки намагання привести в нашу роботу більшої ефективності, персональної відповідальності. Тому прошу підтримати цей законопроект.


ПИНЗЕНИК П.В. Якщо дозволите, шановні колеги, перед тим як перейдемо до голосування, то ви, Світлано, праві і неправі. Це єдина теза, яка була озвучена у моєму виступі, то це далеко не єдине зауваження до самого законопроекту. Мої зауваження містяться на семи сторінках, і ви можете ознайомитись з проектом висновку.

Наприклад, серед іншого ви передбачаєте, що після кожного випадку не особистого голосування застосовувати процедуру, передбачену частиною шостою статті 51 Регламенту, а ця частина передбачає дії у випадках, якщо у діяннях народного депутата в залі пленарних засідань передбачаються ознаки злочину. І до чого тут це? Що з цим робити?


ЗАЛІЩУК С.П. Я повторюю, ці зміни можна внести між першим і другим читанням.
КУПРІЄНКО О.В. От розкажіть як можна внести пропозицію? Це тільки пропозиція.
ПИНЗЕНИК П.В. Ми цього взагалі не розуміємо. А які зміни ми маємо вносити між першим та другим читанням?
КУПРІЄНКО О.В. Не можна між першим і другим читанням внести статтю, не можна добавити абзац. Ви почитайте, що таке пропозиція, що таке правка.
ШЛЕМКО Д.В. Зате можна вилучити.
КУПРІЄНКО О.В. Можна.
ПИНЗЕНИК П.В. Колеги, ми виходимо на більш-менш конструктивну пропозицію. Якщо ми пропонуємо відхилити законопроект, можливо це і вірно з професійної точки зору, а можливо це буде неправильно з політичної, ідею так чи інакше підтримати.

Михайло Миколайович вніс пропозицію – рекомендувати за результатами розгляду в першому читанні направити суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Ідея таким чином не губиться, вони мають можливість попрацювати, в тому числі і з нашим секретаріатом для того, щоб вони їм допомогли, можливо, технічно це виписати.

Я можу поставити таку пропозицію на голосування? Хто за пропозицію про направлення на доопрацювання за результатом першого читання суб’єкту ініціативи, прошу голосувати. Хто проти? -2. Хто утримався? Рішення прийнято.

Світлано, дякуємо вам. У нас ще є шматок роботи по другому питанню порядку денного – про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення відкритості та доступу до інформації про діяльність Верховної Ради України, її комітетів та народних депутатів України», внесений народними депутатами України Заліщук та іншими


(р.№ 1591 від 23.12.2014). Доповідаю я.

По цьому законопроекту якраз з самого початку треба звернути увагу на проект висновку і рішення, які додані до ваших матеріалів. Пропонується те рішення, на яке ми вийшли з першого питання, тобто направити суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Основною ідеєю запропонованого законопроекту є забезпечення відкритості роботи Верховної Ради шляхом зобов’язання Апарату Верховної Ради щодо публікації окремих даних, а також щодо того, щоб зобов’язати Апарат Верховної Ради забезпечити в обов’язковому порядку технічну фіксацію ходу засідань комітетів Верховної Ради шляхом здійснення аудіо- та відеозапису і відео-фіксацію в режимі реального часу.

Є як мінімум один момент, який з технічної точки зору не дозволяє, на моє переконання, підтримати цей законопроект. Так чи інакше законопроект передбачає додаткові витрати з держбюджету, пов’язані з організацією таких аудіо- та відеозаписів.

Якщо ви пам’ятаєте, при розгляді законопроекту Павла Різаненка, ми якраз на цьому нашу дискусію побудували. Ішла мова про те, що потрібно створити ситуацію, коли ніхто не може заборонити, щоб через відповідні технічні засоби здійснювати онлайн- або аудіо-трансляцію засідань комітетів. Для цього ми рекомендували надати право будь-кому присутньому на засіданні комітету представнику ЗМІ при умові, що вони мають таку технічну можливість, щоб таку аудіо-трансляцію здійснювати. В даному випадку пропонується, щоб здійснення такої аудіо та відео-трансляції було обов’язком Апарату Верховної Ради і стверджується, що для цього не потрібно додаткових витрат з держбюджету, що в принципі, на мій погляд, дійсності не відповідає. Витрати у такому випадку потрібні, тому що витрати не передбачувані, не прораховані авторами ініціативи.

Щодо самого порядку здійснення таких витрат. Для цього потрібно вносити зміни до Закону «Про Державний бюджет», вірніше, не зміни, а враховувати це в кошторисі Верховної Ради України.

Враховуючи викладене, мені здається, що в принципі ми не можемо ігнорувати ідею. Ідея полягає в тому, що відкритими треба бути більше, якщо коротко, але і доопрацьовувати з таких, скажемо так, фактичних даних ми теж не можемо. Ми не знаємо, що потрібно для того, щоб здійснювати відео- та аудіо-трансляцію, у нас немає відповідної інформації. Ми не знаємо, скільки на це потрібно грошей, не знаємо, яким чином це буде здійснюватись.

Прошу членів комітету висловитись щодо проекту рішення.
КУПРІЄНКО О.В. Я підтримую запропонований проект рішення. Зазначаю наступне, що зараз відбуваються засідання приблизно десяти комітетів. Ось стоять відеокамери, припустимо, що вони стоять. Куди транслювати? Є один канал «Рада». Що, 15 квадратиків вивести на екран, щоб все було, якщо воно одночасно?

Якщо мова іде про відеозапис, який зберігається, ідея дуже гарна, і на власному досвіді по тому конфлікту, який був на одному з комітетів, коли я попросив аудіо-запис, так на аудіо-записі не чітко всіх чутно. Якщо був би відеозапис, то можна було б співставити і подивитись та потім текст підставити.

Тому це дуже слушна думка і дуже корисно для того, коли в комітетах виникають якісь конфліктні ситуації, щоб можна було потім подивитись, хто як себе поводив і що говорив. Але зробити в режимі онлайн-трансляцію, то це вже, я теж трохи причетний до технічних засобів, маю відповідну освіту, це неможливо зробити зараз, тому що канал «Рада» один, засідань комітетів проводиться одночасно багато і онлайн-трансляцію забезпечити неможливо. Те, що ми обговорювали на попередньому засіданні, хто хоче, то приходьте і знімайте і показуйте, якщо є така необхідність, хоч в Америку транслюйте, питань немає. На відкритих засіданнях комітетів можуть бути присутні всі, хто має право зайти на засідання, журналісти мають право.
ПИНЗЕНИК П.В. Хто ще з членів комітету хоче висловитись? Будь ласка.
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Когда мы рассматривали первый вопрос, мне кажется, что вы поступили абсолютно правильно, что после ваших замечаний мы дали слово соавтору.
ПИНЗЕНИК П.В. Ви хочете змінити порядок?
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Да.
ПИНЗЕНИК П.В. Добре, давайте змінимо порядок. Світлано, вам слово.
ЗАЛІЩУК С.П. Колеги, я можливо тоді почну з реакції по змісту. Можливо ви не зовсім точно зрозуміли, що таке онлайн-трансляція і тому зайняли таку позицію. Ідеться про онлайн-трансляцію в Інтернеті і для цього не потрібно 15 квадратиків на каналі «Рада».

Чому ми це робимо? По-перше, якщо ви хочете подивитись будь-яке онлайн-засідання Європейського парламенту, комітету Європейського парламенту, в принципі парламентів світу, то це не складно зробити. Це може бути не просто 10 комітетів, це може бути 1000 комітетів одночасно. І для цього необхідно якихось додаткових ресурсів.

Друге. Шановні колеги, дозвольте вас проінформувати, що онлайн-аудиторія зростає надзвичайно стрімко, і я вважаю, що ми як народні обранці повинні забезпечити право наших громадян, які використовують інші способи отримання інформації, аніж телебачення. І друге – це іти в ногу з сучасними тенденціями комунікацій. Так працюють вже багато країн світу. У нас теж є така можливість, така потреба. І тому, власне, є такі пропозиції, які викладені у законопроекті.

Що стосується кошторису, то я думаю, що це значне зауваження, яке вимагає уваги. Я хочу, до речі, проінформувати колег з Комітету, що ми проходили по кожній статті цього законопроекту разом з Павлом Пинзеником, тоді він підтримав в принципі ці норми.

Я скажу, що варто доопрацювати цей пункт. Ми виходили з кількох моментів. Насправді в кошторисі Верховної Ради України є значні видатки, які на сьогоднішній день використовують без відому на якісь потреби, наприклад, на зарплати, які недоотримали депутати, яких немає, на премії, наприклад, Голові Верховної Ради чи іншим працівникам. Я вважаю, що ці кошти можна перевести на забезпечення потреб суспільства.

Друге. Я хочу нагадати, що в нас є відеокамери, які були ще закуплені за часів Януковича, які були встановлені на кожній виборчій дільниці, вони абсолютно не використовуються. Якщо ми елементарно візьмемо ці камери і встановимо їх в кожному комітеті…


КУПРІЄНКО О.В. Та немає їх.
ЗАЛІЩУК С.П. Гаразд. Купівля таких відеокамер – це надзвичайно невелика стаття, менша, аніж один раз надрукувати оці всі папери у Верховній Раді на одне засідання. На сьогоднішній день вони дуже дешево коштують.
ПИНЗЕНИК П.В. Світлано, дивіться, яка у нас ситуація. Ми будемо розглядати кошторис, і ми не можемо при розгляді кошторису оперувати тим про що ви говорите.
ЗАЛІЩУК С.П. Я розумію.
ПИНЗЕНИК П.В. Менше паперу, більше паперу.
ЗАЛІЩУК С.П. Я вам це доводжу в рамках аргументації щодо можливості забезпечення цього. Я на вашу пропозицію щодо доопрацювання..
КУПРІЄНКО О.В. Так тут доопрацювання, щоб порахувати ці суми. Ви кажете, що дешеві, та не дешеві ці камери для відео-трансляції. Це треба приблизно 6 мегабіт в секунду, щоб був інтернет-канал.
ЗАЛІЩУК С.П. Можна я завершу? Це дешеві камери. Для того, щоб забезпечити кожен комітет однією камерою, то повторюсь, що це буде дешевше. Але ми готові доопрацювати і забезпечити кошторис для того, щоб ви ухвалювали рішення.
ПИНЗЕНИК П.В. Можна уточнююче питання? От хто буде стояти з цією камерою? Хто її вмикає?
ЗАЛІЩУК С.П. Її можна вмикати.
ПИНЗЕНИК П.В. А хто повинен вмикати? У кого є в посадових обов’язках вмикати камеру? Ось є апарат секретаріату, то хто повинен вмикати камеру?
ЗАЛІЩУК С.П. Це потрібно натиснути кнопку «power». Ви вмієте світло включати, то це так само.
ПИНЗЕНИК П.В. Від нас вимагається проведення аудіо-запису, хтось повинен вміти зберігати інформацію, на когось потрібно покласти відповідні посадові обов’язки. Це з практичної точки зору у нас виникають такі питання.

Друге. Видатки, пов’язані з закупівлею цих камер, то це видатки великі, і вони вже не фінансуються декілька років. Ми не можемо дозволити собі оперувати поняттями стосовно того більше паперу чи менше паперу.

  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка