Засідання Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України



Сторінка1/4
Дата конвертації04.11.2016
Розмір0.61 Mb.
  1   2   3   4
СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України


4 березня 2015 року

ПИНЗЕНИК П.В. Шановні колеги, у нас присутні 7 народних депутатів, що складає кворум засідання комітету. Пропонується до розгляду порядку денного засідання комітету, який складається з 17 питань та «різного», додатково розглянути питання про проект закону № 2300, автор якого Голова Верховної Ради Гройсман Володимир Борисович. Власне, ідеться про той законопроект, про який ми розмовляли сьогодні зранку.

Текстовка його є. Це Теплюк розробив. Яка є пропозиція? Включити його додатковим питанням і стосовно нього визначитись.
КУПРІЄНКО О.В. Є пропозиція. Якщо там текстовка, як Теплюк пише, так регламентний комітет запропонує свій варіант. Я не претендую на авторство, я просто по суті кажу.
ПИНЗЕНИК П.В. Можемо визначатись по порядку денному? Хто за затвердження порядку денного засідання, прошу голосувати. Одноголосно. Дякую.

На наше засідання були запрошені народні депутати України, голови комітетів з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування; з питань правової політики та правосуддя; з питань економічної політики; з питань промислової політики та підприємництва по першому питанню порядку денного. Інформую членів комітету про те, що комітети Верховної Ради з питань економічної політики та з питань промислової політики та підприємництва дійшли згоди про те, що у них немає пропозицій щодо зміни предмету відання комітетів, відповідно немає предмету обговорення. Вони обіцяють найближчим часом відкликати свої пропозиції.

Що стосується Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики і місцевого самоврядування та Комітету з питань правової політики та правосуддя, то голова Комітету з питань державного будівництва обіцяв підійти трошки пізніше, бо в нього теж зараз засідання комітету відбувається. А стосовно голови Комітету з питань правової політики я не знаю, але я так розумію, що погодження немає. Якщо ви пам’ятаєте нашу попередню домовленість, то якщо вони не погодяться, немає і предмету розгляду.

Я пропоную тоді на першому питанні не зосереджуватись, а перейти до наступних питань порядку денного. Можливо, якщо буде згода членів комітету, то розглянути ті питання, для розгляду яких на засідання нашого комітету прийшли наші колеги: Фірсов Єгор Павлович, який візьме участь в обговоренні 5 питання порядку денного та Лабазюк Сергій Петрович, який готовий взяти участь в обговоренні 11 питання порядку денного.

Давайте тоді почнемо, якщо ви не заперечуєте, з 5 питання. Це про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України (щодо помічників-консультантів народного депутата), внесеного народним депутатом України Фірсовим Єгором. (р.№1030).

Шановні колеги, доповідь моя буде короткою. За наслідками пропонується затвердити проект висновків, які є у ваших робочих матеріалах, і проект рішення комітету, що передбачає прийняття рекомендацій Верховній Раді за результатами його розгляду в першому читанні, прийняти законопроект за основу та в цілому в редакції з врахуванням зауважень, пропозицій комітету. Зауваження та пропозиції вам роздані, вони мають технічний характер і стосуються термінології.

Будуть заперечення, інші пропозиції? Редакція пропонується наступна: список помічників-консультантів народного депутата з зазначенням прізвища імені та по батькові кожного з помічників-консультантів, а також їх правового статусу оприлюднюється, підлягаючи місячному встановленню на веб-сторінці народного депутата та на веб-сайті Верховної Ради України.
КУПРІЄНКО О.В. Ще одне доповнення. Робочі або контактні телефони за наявності. Пояснюю чому. Дуже багато звернень, коли телефонують і кажуть, а як добитись до депутата? Не можемо, він зайнятий. А до помічників?

Я пропоную доповнити список помічників-консультантів народного депутата з зазначенням прізвища імені та по батькові, контактних телефонів (за наявності), тому що, якщо це особистий телефон, то можуть не дати. І якщо помічник сидить в робочому кабінеті, то теж можна вказати.


ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. На сайті Верховної Ради є телефон приймальні народного депутата і цього достатньо. Навіщо щось вигадувати?
КУПРІЄНКО О.В. Та це не вигадка. Це спрощення нашої з вами роботи.
ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. Є ваша приймальня.
КУПРІЄНКО О.В. Так я кажу, що за наявності вказати. Хто захоче, той надасть. Зрозумійте, я хочу, щоб там були телефони моїх помічників. Отже, контактні телефони за наявності.

Але якщо у списку не буде контактних телефонів, ніхто не розмістить, навіть якщо я скажу, що запишіть сюди. А так записати і буде все нормально.


ПИНЗЕНИК П.В. Які ще будуть думки?
ПАПІЄВ М.М. Підтримати в редакції комітету.

ПИНЗЕНИК П.В. Єгоре, вам слово.


ФІРСОВ Є.П. Я в принципе со всем согласен. Я думаю, что законопроект очень короткий и все успели с ним ознакомиться. В контексте исправлений и технических правок комитета я согласен, поэтому даже благодарю комитет в какой-то степени за грамотную юридическую доработку законопроекта.
КУПРІЄНКО О.В. І в зв’язку з тим, що цей закон вже реалізовано, вже на сайті оприлюднене, тобто він вже є по факту того, що вже зроблено.
ФІРСОВ Є.П. Я поясню. Часть помощников публикуют на сайте Верховной Рады согласно распоряжения Головы Верховной Рады. Но Голова Верховной Рады может с легкостью изменить это распоряжение. А это как бы формат закона, закон будет изменить очень сложно.

Я понимаю, что этот законопроект не самый приоритетный в повестке дня среди других законопроектов, но это достаточный шанс к открытости и гласности Верховной Рады.


ПИНЗЕНИК П.В. Ставлю на голосування проект рішення комітету в запропонованій редакції.
КУПРІЄНКО О.В. Давайте телефони добавимо.
ПИНЗЕНИК П.В. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно.

Я хочу сказати, що Павло Кишкар бере участь в засіданні нашого комітету. Павло, ми змінили порядок розгляду питань: переставили на перше місце ті, по яким прийшли автори законопроектів.

Розглядаємо 11 питання порядку денного – проект Закону України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами України). Автори законопроекту: Лабазюк, Литвин, Логвинський, Купрієнко, Курячий. (р.№1744).

Колеги, якщо коротко, то всі мали можливість ознайомитись з висновками. Є два нюанси, пов’язаних з цим питанням. Перший має технічний, другий має сутнісний регламентний характер. Такі питання, що мають технічний характер, я можливо б навіть зараз виніс за дужки і не обговорював. Мова іде про те, що є лист Апарату, який розповідає про те, скільки грошей на це потрібно, яким чином це потрібно реалізовувати. Це по суті того, що стосується нас.

Як ви могли побачити з проекту висновку, обгрунтовані застереження щодо того, що у випадку прийняття цього законопроекту за основу, у нас будуть проблеми з доопрацюванням до другого читання. Проблеми будуть пов’язані з можливістю-неможливістю виконання вимог статті 116, а саме, внесення змін до інших статей Регламенту.

У зв’язку з цим давайте проговоримо: чи є можливість прийняти його за основу, доопрацьовувати у другому читанні, чи зразу на доопрацювання. І в першу чергу давайте послухаємо авторів цього законопроекту, зокрема, Олега Васильовича.


КУПРІЄНКО О.В. Я один із співавторів цього законопроекту. В принципі у попередній редакції була така норма, яка не дуже подобалась, вона була виключена, і загалом все нормально.

Основна ідея – це те, коли голосують депутати, щоб не було «кнопкодавства», знизу кнопка, ми всі знаємо, і тоді фізично людина не встигне проголосувати більше, ніж за двох.

Я вважаю, що закон нормальний, його треба приймати. Це дещо утруднить роботу депутатів, які бігають по залу, а потім добігають і через три ряди натискають кнопку, тому що там дотягнутись буде важкувато, треба всім тілом налягати на того, хто попереду сидить.

По-перше, дисциплінує депутатів, при голосуванні треба буде на місці сидіти і дуже важко буде через ряд проголосувати або десь збоку через депутата. Вибачте, біганина, яка зараз відбувається у сесійній залі, це просто ганьба.

По-друге, якщо повністю не виключимо, то максимально утруднимо голосування за когось, тобто «кнопкодавство».
ПИНЗЕНИК П.В. Що робити з грошима в найближчий період: по капітальним видаткам по утриманню «Ради»?
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. А ця система, яка зараз працює, вона зношена?
ПИНЗЕНИК П.В. Потребує підтримки на найближчі три роки. Це треба вкладати гроші.
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Це 561 мільйон гривень?
ПИНЗЕНИК П.В. Це можна сперечатись, скільки вона потребує.
ЛАБАЗЮК С.П. Шановні колеги, можна?
ПИНЗЕНИК П.В. Так.
ЛАБАЗЮК С.П. Шановні колеги, я думаю, що сама тема говорить за себе, що давно було прийняти рішення, можливо в восьмому, сьомому, шостому скликанні.

Щороку кожен парламент перед кожними новими виборами обіцяє і говорить, напевно, що більше за цю тему, як говорилось під час Майдану, до Майдану і після Майдану, саме в цей період, 6-7 місяців.

А що ми бачимо на сьогоднішній день? «Кнопкодавство» не тільки продовжується, можливо і процвітає. Буквально останні події при змінах до бюджету ми бачимо, що знову це відбувалось. Говорити зараз, щоб дати механізми для того, щоб відтермінувати прийняття рішення, ми можемо знайти багато варіантів. Я сьогодні дивився, скільки коштів виділялось вже на даний захід, і грошей реально не доходило або не виконувалось дане поставлене завдання.

Грошей, як тут озвучували, що 50 і більше мільйонів, то це абсурд, ми ж розуміємо, що не потрібно. Якщо цифра буде в районі 500 тисяч гривень, максимальна, яка необхідна для того, щоб вирішити дане питання, напевно, це не ті гроші, які сьогодні витрачаються на інші безглузді речі. Тут можна виконати дане завдання за допомогою незначних ресурсів.

Я хочу навести приклад. Я є представником нашої української делегації в ПАРЄ, і там є ситуація, що голосують за допомогою сенсорної клавіші і голосування за двох –трьох депутатів виключається взагалі. Чому ми сьогодні, маючи можливість ресурсну, не можемо це ввести в життя, а шукаємо варіанти як це відтермінувати на місяці? Скоро вже буде рік часу як працює Верховна Рада у новому парламенті, а до цього руки не доходили.

У новому законопроекті чітко пропонується декілька пунктів. Якщо бути відвертим, перші пункти говорять про позбавлення на 10 пленарних засідань можливості брати участь і позбавляти відповідно зарплати. Ми розуміємо, що це більш дисциплінарно те, що сьогодні відбулось по Мельничуку, але сенсорна клавіша – це той ресурс, який гарантовано забезпечить особисте голосування.

Якщо сьогодні в комітеті не буде політичної волі дати можливість даному законопроекту бути прийнятим в сесійній залі, відтермінуємо ще на місяці, то я не думаю, що він взагалі колись буде прийнятий. Тому я прошу, зважаючи на певні факти поправок, прийняти сьогодні і дати можливість, щоб сесійна зала визначалась, і поправки, які необхідно внести, будемо вносити.

Дане питання є надзвичайно актуальне. Давайте будемо відверті, у восьмому скликанні Верховної Ради приймалось багато законопроектів з порушенням Регламенту. В даному випадку не пропонується порушення Регламенту, а якщо буде потрібно внести якісь поправки по ходу, то можливість є.


ПИНЗЕНИК П.В. Дякую. Будь ласка, Олег Васильович.
КУПРІЄНКО О.В. У мене є дві тези.

Перша. Тут передбачається реєстрація за допомогою сенсорної кнопки. У нас виходить так, що зранку прийшли, картки повставляли, заходить Голова і каже, що в залі стільки-то депутатів, але це не депутатів, це карток. І це смішно. От люди дивляться і бачать, що на табло зареєстровано 340 депутатів, а в залі ходить 100.

Друга теза – це граблі, на які ми наступили, з бійкою у Верховній Раді. Треба окремо пану Гудзинському пояснити, що у нас німого кіно давно немає, і слово «відеозапис» передбачає звуковий супровід. Якщо пишемо відеозапис, то це вже зі звуком.
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Скільки коштів потрібно?
ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. 600 мільйонів.
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Коли я тут говорив, то це не 50 мільйонів, а це 561 мільйон гривень. Я читаю лист, де написано – 561 мільйон.
ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. Морозов – розробник «Ради -1», «Ради -2».

ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Ви ж розумієте, що в умовах війни майже 600 мільйонів потратити на зал Верховної Ради, то це безглуздя.


ЄФРЕМОВА І.О. Чому ми починаємо з того, що заглядаємо в бюджет? Давайте попрацюємо, пропишемо програму під грант.
ПИНЗЕНИК П.В. Немає можливості фінансувати Верховну Раду під грант, заборонено законом.
ЄФРЕМОВА І.О. Тоді під інвестицію.
ПИНЗЕНИК П.В. Заборонено законом.
КУПРІЄНКО О.В. Тут було б доцільно спитати у тих, хто заявив таку суму. Воно зроблено, воно працювало. Технічної проблеми взагалі ніякої немає.
КИШКАР П.М. Я вважаю, що дискусію треба припиняти і голосувати, бо ця дискусія ні до чого не призведе. Ми дійсно багато чого не розуміємо. Питання в цифрах, то я проти виділення цих грошей.
КУПРІЄНКО О.В. Я теж проти.
ПИНЗЕНИК П.В. Будь ласка, Сергій Петрович.
ЛАБАЗЮК С.П. Шановні колеги, в даному законопроекті мова не іде про виділення грошей. Стоїть питання про запровадження сенсорної кнопки, яка є існуюча на сьогоднішній день. Ми не пропонуємо змінити систему «Рада» з однієї на іншу. Це не та тема. В нашому законопроекті інші аргументи.

КУПРІЄНКО О.В. Є цікаве припущення. Мабуть, коли встановлювали цю кнопку і списали кошти, мабуть, воно не працює, і хтось про це знає. І якщо зараз запровадимо, а виявиться, що воно не працює, почнуть шукати, хто вкрав гроші.


ПИНЗЕНИК П.В. Дивіться, яка логіка Морозова, коли вони формують ці цифри? Вони говорять дуже просто, що є «Рада-3», яка теоретично працює, а скільки коштів на її підтримку, вони не говорять.

Вони кажуть, що була програма інформатизації на 2012-2017 роки, яка передбачала розробку нового програмного комплексу. І на підтримку цього нового програмного комплексу якраз і закладались в рамках цієї програми протягом 12-17 років ця фантастична сума, про яку казав Дмитро Валерійович. З них у 2015 році, як би вона фінансувалась, було б 108 мільйонів гривень.

Немає ні тієї програми, тобто фінансування тієї програми. Ми можемо повірити або не повірити Морозову, який говорить про те, що знос стовідсотковий, до речі, я не знаю, що таке близько 100 відсотків. Скільки це?
КУПРІЄНКО О.В. 99,8. Якщо вона не працювала, то як вона зносилась?
ПИНЗЕНИК П.В. Я не знаю.
ЛАБАЗЮК С.П. Можна?
ПИНЗЕНИК П.В. Так.
ЛАБАЗЮК С.П. Я так розумію, зараз з ваших слів ще раз підтверджується, якщо не працює система «Рада», якою ми з вами голосуємо, то вона не працює, але ж вона працює, бо ми голосуємо кожен день. А сенсорна клавіша, яка була поставлена, і нею не користувались, вона не могла зноситись.

Я підтверджую ще раз, в нашому законопроекті не стоїть питання про створення чогось нового на що потрібні кошти. Ми пропонуємо користуватись тим, що вже є, ми забезпечимо, що кожен народний депутат, маючи дві руки, не зможе голосувати третьою, четвертою рукою, тому що однією рукою треба тримати сенсорну клавішу, а другою рукою треба нажати кнопки голосування і утримувати протягом 2 секунд.


ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. Я тут стовідсотково вас підтримую. Але дивіться, ви тут пишете, що доповнити відео-аудіозапис, державний архів – 5 років, на це все теж кошти потрібні. Тому що зараз, я знаю, що відео зберігається тільки сесію, навіть не рік.
ЛАБАЗЮК С.П. Скажіть, будь ласка, щоб зберігалось рік, а потім знешкоджувалось чи буде зберігатись 5 років?
ПИНЗЕНИК П.В. Дмитро Васильович, ми ще вас не слухали.
ШЛЕМКО Д.В. Я цю історію пам’ятаю з тих пір, коли Головою Верховної Ради був Арсеній Петрович Яценюк, коли цей процес з такою близькою достовірністю, що завтра буде працювати, але потім виявилось, що технічно це практично неможливо, тому що немає підготовленої системи.

Вихід є дуже простий. Нехай той, хто цим займається, візьме технічних спеціалістів, які можуть продемонструвати, що дійсно в такому режимі, в якому вони пропонують, ця система може працювати. Якщо вона запрацює, то добре, якщо не запрацює, то які ще потрібні зміни для того, щоб вона могла запрацювати. І тільки тоді ми зможемо приймати рішення. Сьогодні це рішення буде віртуальне.

Я вважаю, що нам сьогодні потрібно відкласти це питання і повернутись, коли будемо готові.
ПИНЗЕНИК П.В. Олег Васильович, якщо ми дамо вам таке доручення як заступнику голови регламентного комітету з’ясувати питання технічної можливості? Ви нам це забезпечите?
КУПРІЄНКО О.В. Забезпечу. І я тут підтримую, оскільки питання саме в тому, на моє глибоке переконання, хтось украв гроші за ту систему і вона не працює, а зараз заявляють такі страшні суми, щоб точно цього не прийняли.

Я пропоную, що давайте відкладемо розгляд цього питання на наступне засідання комітету, а воно буде через тиждень.


ПИНЗЕНИК П.В. Олег Васильович, ви все одно будете цим питанням займатись, то підніміть, будь ласка, висновок в частині необхідності доповнення статей, що регулюють діяльність лічильної комісії. Якщо є потреба вносити туди зміни, давайте це зробимо на етапі першого читання. Добре?
КУПРІЄНКО О.В. Так.
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. У мене є репліка. Я як людина, яка зачепилась за кошти, скажу, якщо ця система працює і не повинна вкладати якихось додаткових коштів, то я обома руками за. Якщо з’ясується, що потрібно щось вкладати, то треба зрозуміти, який це розмір, і ми будемо з’ясовувати.
КИШКАР П.М. Я хочу доповнити свого колегу. В принципі чи можна нам отримати фаховий підхід, тобто, що можемо доробити, а також провести аудит.

ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М. Є розробник Морозов, хай прийде і покаже.


КИШКАР П.М. А є ще людина, яка витрачала на це кошти.
ПИНЗЕНИК П.В. Михайло Миколайович і будемо підводити риску.
ПАПІЄВ М.М. Шановні колеги, я подивився на авторів цього закону і думаю, що по ідеї він має набрати необхідну кількість голосів – 226 у Верховній Раді. Я думаю, що фракція «Народного фронту» буде голосувати, бо ініціатива цієї кнопки Арсенія Петровича Яценюка, і уявити, що ця фракція голосувати не буде взагалі складно.

Друге. Я побачив тут ще одного Голову Верховної Ради Володимира Михайловича Литвина. Якщо б він був тут, то я спитав, а чому, коли він був Головою Верховної Ради, то не був автором такого законопроекту і що заважало це зробити? Нехай це вже залишиться.

По великому рахунку, я би пропонував винести цей законопроект в зал, нехай Верховна Рада визначається.
КУПРІЄНКО О.В. Ні, давайте, щоб не було, бо зараз скажуть за гроші і воно завалиться.
ПАПІЄВ М.М. Нехай це буде рішення народних депутатів України.
ПИНЗЕНИК П.В. Давайте зробимо можливість, щоб рішення народних депутатів України було більш виваженим і обгрунтованим.

Олег Васильович, беретесь забезпечити на наступне засідання?


КУПРІЄНКО О.В. Берусь.
ПИНЗЕНИК П.В. Сергій Петрович, допоможете?

ЛАБАЗЮК С.П. Звичайно. Але дозвольте останнє слово. Я так розумію, що рішення вже сформовано, але ми можемо відкладати ще 25 разів. От правильно було сказано, що один Голова Верховної Ради, другий Голова Верховної Ради, кошти потрібні. А те, що сьогодні голосується те чи інше питання, які забезпечують глобальні закони для нашої країни як і для військових, так і для бюджету. Вони не виконуються по волі народу, бо бігають по залу, голосують чотирма руками окремі політичні групи в користь якогось олігарха, коли приймались важливі рішення.

Невже ви думаєте, що колосальну суму хтось озвучить, що потрібно використати для того, щоб запустити систему в роботу? Вони порівняно з тими мільярдами, які сьогодні ідуть наліво-направо при прийнятті тих чи інших рішень, будуть вагомими?

Це політичне рішення, я хочу підкреслити. Всі політичні партії наклейки клеїли у сьомому скликанні на столах депутатів, у восьмому скликанні обіцяли. Ми сьогодні можемо відкладати багато разів, але я переконаний, що таким шляхом до голосування воно взагалі не дійде як і багато питань, які, на превеликий жаль, в попередньому скликанні через політичну волю керівників тих чи інших фракцій до голосування не доходило.

Я думаю, що дане питання необхідно вносити в зал і приймати рішення.
ПИНЗЕНИК П.В. Шановні колеги, по-перше, в цьому колі це питання не політичне. По-друге, кожен має висловити свою думку.

Якщо ми приймаємо рішення, що розглянемо на наступному засіданні, то розглянемо. Ми визначили, хто буде доповідати, значить буде доповідати Олег Васильович. Ми свою роботу будемо робити.

Чи є ще потреба висловитись? Немає. Ставлю на голосування про перенесення на наступне засідання комітету розгляду питання. Хто за? Одноголосно. Дякую.

ПАПІЄВ М.М. Але обов’язково з запрошенням автора цієї системи, щоб він під розпис сказав, що вона може працювати.


КУПРІЄНКО О.В. А то приймемо, а кнопка не працює і що тоді?
ПИНЗЕНИК П.В. Шановні колеги, перед тим як перейдемо до розгляду наступного питання, я хочу наголосити, що на нашому засіданні присутній народний депутат Алексєєв, член Комітету з питань правової політики. Я так розумію, що прийшов до розгляду першого питання порядку денного.

Я хочу сказати, поки ви були відсутні, ми це питання обговорювали. Як мене проінформували голова Комітету з питань економічної політики та голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва, у них відкликані пропозиції щодо зміни предметів відання.


АЛЕКСЄЄВ С.О. Це була пропозиція нашого комітету, тобто Комітету з питань правової політики і правосуддя.
ПИНЗЕНИК П.В. Добре, я зрозумів.

Я скажу, що Власенко обіцяв підійти пізніше, бо в нього також відбувається засідання комітету. Ви можете бути з нами?


АЛЕКСЄЄВ С.О. В мене також зараз проходить засідання комітету.
ПИНЗЕНИК П.В. У вас є погодження з Власенко?
АЛЕКСЄЄВ С.О. З Власенко - ні. Це питання стосується предмету відання внесення змін до Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
ПИНЗЕНИК П.В. А, я зрозумів, це перетинання з Комітетом з питань економічної політики.

Дивіться, у нас порядок роботи визначений наступний: ми запрошуємо представників комітетів і влаштовуємо дискусію, якщо є предмет дискусії. Якщо є погодження в результаті цієї дискусії, то ми вносимо відповідну постанову. А оскільки зараз розмовляти ні з ким, то ми вам вдячні за те, що ви до нас прибули, але розглядати у відсутності представників іншого комітету немає можливості.


ПАПІЄВ М.М. У мене питання до автора. Яка кінцева інституція приймає рішення стосовно визнання банкрутства?
АЛЕКСЄЄВ С.О. Суд.
ПАПІЄВ М.М. Так от абсолютно логічно, що кінцевою інстанцією є суд, і суд саме приймає рішення по банкрутству. І моє таке бачення, щоб банкрутство було саме в предметі відання Комітету з питань правової політики. Це моя така суб’єктивна думка. Це не є питання Міністерства економіки.
КУПРІЄНКО О.В. Трошки не так. Суд приймає рішення про початок банкрутства і далі ідуть процедури: або відновлення платоспроможності боржника, або санація і відновлення його. Як правило, це все закінчується тим, що призначають арбітражного керуючого, який все розпродає направо-наліво, призначає зарплату собі 15 тисяч. Так ось тут правова сторона юридична закінчується після прийняття рішення судом, а далі іде чиста економіка.
АЛЕКСЄЄВ С.О. Дозвольте я поясню. Справа в тому, що раніше департамент з питань банкрутства знаходився в Міністерстві економіки, колись це було. У 2010 році змінився предмет відання і департамент з питань банкрутства передали до Мін’юсту. Зараз Мін’юст регулює ці відносини.

Що таке Закон «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»? Це частина процесуального законодавства. Колега дуже правильно відмітив, що це питання виключно судових процедур. Тобто питання економіки – це трохи інше. І процедуру санації, і звіт ліквідатора – це затверджує суд і навіть узгоджує план санації, це частина процесуального законодавства. І до предмету відання Комітету з питань правової політики і правосуддя відносяться всі процесуальні кодекси, в тому числі господарсько-процесуальний.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка