Законукраїн и про фахові саморегулівні І самоврядні об’єднання



Скачати 130.34 Kb.
Дата конвертації08.05.2016
Розмір130.34 Kb.
Проект

вноситься народними депутатами України


Мойсиком В.Р.
Ляпіною К.М.
Карпуком В.Г.
Шевченком А.В.


З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про фахові саморегулівні і самоврядні об’єднання
Цей Закон визначає загальні засади діяльності фахових саморегулівних і самоврядних об’єднань (далі – фахових об’єднань) як одного з найважливіших елементів громадянського суспільства в Україні, а також встановлює засади взаємовідносин фахових громадських об’єднань з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.
Стаття 1. Визначення основних понять

У цьому Законі поняття вживаються у такому значенні:



Фахове об’єднання – вид громадського об’єднання, що створюється шляхом самоорганізації фізичних та/або юридичних осіб з метою реалізації суспільних інтересів, впровадження засад саморегулювання та/або професійного самоврядування у визначеній професії, сфері діяльності чи галузі відповідно до статуту об’єднання.

Сфера діяльності – область дії фізичних та/або юридичних осіб, що поширюється на певну сукупність галузей і підгалузей, які мають вагоме суспільне значення для забезпечення потреб споживачів.

Галузь – сукупність організацій і підприємств, згрупованих і об’єднаних за певними спільними функціями, дійовими виробничими і невиробничими ознаками: спеціалізацією з випуску однотипної продукції, технології, комплексності задоволення потреб споживачів.

Саморегулювання – наявність в системі управління ознак, що відповідають критеріям фахової відповідності та які дозволяють встановлювати і підтримувати бажаний режим функціонування системи у співпраці з органами державної влади та іншими зацікавленими сторонами.

Критерії фахової відповідності – законодавчо визначений перелік ознак, дотримання яких забезпечує можливість саморегулювання та/або професійного самоврядування визначеної професії, сфери діяльності чи галузі.

Професійне самоврядування – гарантоване державою право і реальна здатність певної професійної групи мати власне самоврядне фахове об’єднання і здійснювати делеговані повноваження в межах визначених законодавством.

Уповноважений координуючий орган для фахових об’єднань – всеукраїнська спілка громадських об’єднань, яка створюється за ініціативою фахових громадських об’єднань, що функціонують у різних професіях, сферах діяльності та галузях.

Реєстр фахових об’єднань – перелік об’єднань фізичних та/або юридичних осіб, які відповідають критеріям фахової відповідності.

Сертифікат фаховості об’єднанняписьмовий документ, який видається Уповноваженим координуючим органом для фахових об’єднань і засвідчує, що громадське об’єднання є фаховим і має право на внесення до Реєстру фахових об’єднань.
Стаття 2. Мета і завдання фахових об’єднань
1. Метою фахових об’єднань є збалансування інтересів учасників об’єднання (представників певної професії, виробників товарів, робіт та послуг), споживачів (громадян) і держави для створення ефективного економічного й соціального клімату.

2. Завдання фахових об’єднань:

а) реалізація потреб учасників об’єднання і суспільства у визначеній професії, сфері діяльності чи галузі;

б) забезпечення балансу інтересів: виробник та/або професія - суспільство - держава;

в) фаховий громадський контроль за діяльністю профільних центральних органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевого самоврядування;

г) саморегулювання та/або професійне самоврядування визначеної професії, сфери діяльності чи галузі;

ґ) взаємодія з відповідними профільними міжнародними світовими та європейськими, і закордонними національними організаціями та об’єднаннями.
Стаття 3. Загальні функції фахових об’єднань
1. Загальні функції фахових об’єднань:

а) розробка, затвердження та контроль за дотриманням стандартів діяльності у відповідній професії, профільній сфері діяльності чи галузі, узгоджених з відповідними міжнародними стандартами та умовами України;

б) сертифікація та/або атестація фахівців, підприємств сфери діяльності чи галузі на відповідність стандартам діяльності;

в) розробка та затвердження кваліфікаційних вимог до фахівців відповідної професії, профільної сфери діяльності чи галузі;

г) проведення кваліфікаційних іспитів та сертифікація фахівців відповідної професії, профільної сфери діяльності чи галузі;

ґ) участь у роботі комісій з акредитації навчальних закладів на право підготовки фахівців відповідної професії, профільної сфери діяльності чи галузі;

д) акредитація навчальних закладів та тренінгових компаній на право підготовки фахівців відповідної професії, профільної сфери діяльності чи галузі до складання кваліфікаційних іспитів фахових об’єднань;

е) підготовка освітніх кваліфікаційних програм та проведення кваліфікаційних іспитів для фахівців відповідної професії, профільної сфери діяльності чи галузі;

є) сертифікація викладачів на право викладання профільних навчальних курсів;

ж) взаємодія з органами державної влади та органами місцевого самоврядування шляхом делегування повноважних представників у профільні громадські ради, консультативні та дорадчі органи;

з) розробка проектів нормативно-правових актів, а також експертиза та громадське погодження законопроектів й інших проектів нормативно-правових актів, що стосуються відповідної професії, профільної сфери діяльності чи галузі;

и) реалізація та/або співучасть у реалізації регуляторних процедур у відповідній професії, профільній сфері діяльності чи галузі у порядку, що визначається відповідним законодавством України;

і) розробка, затвердження та контроль за дотриманням Етичного кодексу для фахівців відповідної професії, організацій профільної сфери діяльності чи галузі;

ї) взаємодія з організаціями захисту прав споживачів та іншими громадськими і фаховими об’єднаннями;

й) взаємодія з профспілковими організаціями, організаціями роботодавців відповідної професії, профільної сфери діяльності чи галузі;

к) взаємодія з міжнародними та світовими профільними організаціями;

л) організація відповідно до чинного законодавства України третейського суду у профільній сфері діяльності чи галузі;

м) здійснення інших функцій, визначених чинним законодавством України та статутом фахового об’єднання.

2. Специфічні функції фахових об’єднань визначаються їх вищими керівними органами та зазначаються у власних статутах.
Стаття 4. Критерії фахової відповідності громадського об’єднання
1. Критеріями фахової відповідності громадського об’єднання є:

а) наявність затверджених у відповідному порядку стандартів діяльності, які не суперечать чинному законодавству України;

б) наявність системи та проведення сертифікації членів об’єднання щодо відповідності власним стандартам діяльності;

в) наявність затверджених кваліфікаційних вимог до фахівців відповідної професії, сфери діяльності чи галузі, та проведення іспитів на відповідність цим кваліфікаційним вимогам;

г) взаємодія з суб’єктами законодавчої ініціативи щодо створення і розвитку правового поля діяльності відповідної професії, сфери діяльності чи галузі;

ґ) взаємодія з органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

д) публічні виступи від імені відповідної професії, сфери діяльності чи галузі;

е) ведення реєстрів суб’єктів відповідної професії, сфери діяльності чи галузі;

є) членство у профільних міжнародних світових та європейських організаціях і об’єднаннях;

ж) забезпечення керівними органами прозорих і демократичних умов свого формування та діяльності об’єднання;

з) дотримання критеріїв прозорості у власній діяльності;

и) впровадження власного Етичного кодексу;

і) періодичне проведення незалежного аудиту своєї діяльності та оприлюднення на веб-сайті та у засобах масової інформації його результатів.

2. Дотримання критеріїв фахової відповідності громадського об’єднання дає право цьому об’єднанню на звернення до Уповноваженого координуючого органу для фахових об’єднань щодо надання йому відповідного статусу фахового об’єднання та можливість бути претендентом на здійснення саморегулювання та/або професійного самоврядування у відповідній професії, сфері діяльності чи галузі.


Стаття 5. Прозорість діяльності фахових об’єднань
1. Фахові об’єднання оприлюднюють за допомогою друкованих та електронних засобів масової інформації, та/або на власних веб-сайтах:

а) статутні та всі інші власні нормативні документи;

б) персональний склад керівних органів;

в) персональний склад виконавчих органів;

г) протоколи зібрань вищих керівних органів (загальних зборів, конференцій, з’їздів тощо);

ґ) протоколи засідань керівних органів, що діють в період між зібраннями вищих керівних органів (окрім інформації конфіденційного характеру);

д) протоколи засідань керівних органів регіональних та/або місцевих осередків, якщо такі існують (окрім інформації конфіденційного характеру);

е) дані про джерела фінансування та витрати (за підсумками календарного року та / або на підставі актів незалежного аудиту);

є) узагальнені дані про своїх індивідуальних та колективних членів, а також про всіх членів, всіх фізичних та юридичних осіб, які пройшли сертифікацію та/або склали кваліфікаційні іспити, із врахуванням необхідності забезпечення конфіденційності інформації;

ж) контактні дані керівництва організації, регіональних та / або місцевих осередків організації, якщо такі існують.

2. Оприлюднення вказаних даних проводиться не пізніше двох календарних місяців після прийняття відповідного документу, проведення зібрань та засідань, створення місцевого осередку тощо.

3. Оприлюднення оновлених даних у реєстрах фахового об’єднання проводиться не рідше одного разу на місяць.

4. Невиконання вимог щодо забезпечення прозорості діяльності фахового об’єднання має наслідком попередження від Уповноваженого координуючого органу для фахових об’єднань, а при подальшому невиконанні цих вимог – скасування статусу фахового об’єднання.
Стаття 6. Визнання об’єднань фаховими
1. Фаховими об’єднаннями можуть бути лише громадські об’єднання з всеукраїнським статусом.

2. Фахові об’єднання є неприбутковими організаціями.

3. Визнання громадських об’єднань фаховими проводиться Уповноваженим координуючим органом для фахових об’єднань.

4. Процедура набуття громадським об’єднанням статусу фахового визначається Уповноваженим координуючим органом для фахових об’єднань та затверджується його вищим керівним органом.

5. Процедура щодо отримання статусу фахового об’єднання і отримання Сертифікату фаховості об’єднання повторюється кожні п’ять років або у разі необхідності, але не менше одного разу на п’ять років.

6. У разі набуття громадськими об’єднаннями статусу фахового, організація здійснює саморегулювання та/або професійне самоврядування відповідної професії, сфери діяльності чи галузі.


Стаття 7. Членство у фахових об’єднаннях
1. Засновниками фахового об’єднання можуть бути фізичні особи та/або юридичні особи – резиденти України.

2. Членом фахового об’єднання може стати будь-яка фізична та юридична особа, що відповідає кваліфікаційним вимогам до члена, визначеним Статутом цього об’єднання.

3. Членом фахового об’єднання професійного самоврядування може бути будь-яка фізична особа, яка належить до відповідної професії.

4. Необґрунтована відмова у прийнятті в члени фахового об’єднання може бути оскаржена у судовому порядку.


Стаття 8. Взаємовідносини держави та фахових об’єднань
1. Верховна Рада України, Секретаріат Президента України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування розглядають проекти законів та інших нормативно-правових актів з обов’язковим врахуванням експертних висновків фахових об’єднань, на діяльність яких можуть вплинути норми такого регуляторного акту.

2. Представники фахових об’єднань беруть участь у засіданні профільних комітетів Верховної Ради України з питань, що відносяться до їх спеціалізації.

3. Кабінет Міністрів України, центральні та інші органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування приймають регуляторні акти тільки після їх публічного погодження з фаховими об’єднаннями відповідного напрямку.

4. Фахові об’єднання делегують своїх повноважних представників до складу колегій профільних центральних органів виконавчої влади, профільних громадських рад при органах центральної виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, їх консультативних та дорадчих органах.

5. У випадку проведення міжнародних переговорів, рішення яких вплине на діяльність відповідних професій, сфер діяльності чи галузей, делеговані представники відповідних фахових об’єднань обов’язково залучаються до проведення таких переговорів у якості експертів та включаються до делегації з правом голосу.

6. Кабінет Міністрів України може делегувати фаховому об’єднанню додаткові повноваження центральних органів виконавчої влади у межах спеціалізації об’єднання.

7. Забороняється втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування в обрання керівних органів фахових об’єднань, а також в діяльність фахових об’єднань, крім випадків, передбачених законодавством України.

8. Посадові особи та інші працівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування не можуть входити до складу керівних органів фахових об’єднань.


Стаття 9. Уповноважений координуючий орган для фахових об’єднань
1. Повноваження, порядок формування, а також порядок забезпечення діяльності Уповноваженого координуючого органу для фахових об’єднань визначається його Статутом, який затверджується на з’їзді об’єднань, які ініціювали його створення або стали його членами.

2. Засновниками Уповноваженого координуючого органу для фахових об’єднань є громадські об’єднання які мають всеукраїнський статус, представляють різні професії, сфери чи галузі діяльності, дотримуються прозорості своєї діяльності (оприлюднили власні Статути, інші нормативні документи об’єднання, склад керівних органів та перелік членів, мають діючий веб-сайт з інформацією про свою діяльність).

3. Кількість громадських об’єднань, які ініціюють створення Уповноваженого координуючого органу для фахових об’єднань, повинна бути не менше десяти.

4. Впродовж двох років після державної реєстрації Уповноваженого координуючого органу для фахових об’єднань, його засновники проходять процедуру підтвердження фаховості на загальних засадах.

5. Після реєстрації Статуту Уповноваженого координуючого органу для фахових об’єднань та отримання Свідоцтва у Міністерстві юстиції України його права, обов’язки і функції регулюються Статутом і цим Законом.


Стаття 10. Відповідальність посадових осіб за порушення законодавства про фахові об’єднання
Особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.
Стаття 11. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування і вводиться в дію через шість місяців з дня його офіційного опублікування.

2. Встановити, що до приведення законодавства України у відповідність із Законом України „Про фахові саморегулівні і самоврядні об’єднання” закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Громадським об’єднанням, ініціаторам створення Уповноваженого координуючого органу для фахових об’єднань, протягом чотирьох місяців з дня опублікування цього Закону провести усі необхідні процедури для реєстрації Уповноваженого координуючого органу для фахових об’єднань у Міністерстві юстиції України.

4. Міністерству юстиції України протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону здійснити реєстрацію Уповноваженого координуючого органу для фахових об’єднань.

5. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін з дня опублікування цього Закону:

подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

привести у відповідність із цим Законом свої нормативно-правові акти та прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.


Голова Верховної Ради України В. Литвин


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка