Законукраїн и основи законодавства України про опіку та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціальний захист



Сторінка1/6
Дата конвертації07.05.2016
Розмір1.15 Mb.
  1   2   3   4   5   6
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Основи законодавства України

про опіку та піклування над повнолітніми недієздатними особами

та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціальний захист

Цей Закон визначає основні правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної політики у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту


Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1.  Визначення термінів

1.  У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

1)  близькі родичі – син, дочка, батько, мати, вітчим, мачуха, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, внук, внучка;

2)  опіка – форма забезпечення фізичною чи юридичною особою особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які судом визнані недієздатними;

3)  опіка над майном – форма забезпечення збереження майна повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, опіку або піклування над якими здійснює орган опіки та піклування або спеціальний заклад;

4)  опікун – фізична особа, уповноважена в установленому законодавством порядку на здійснення опіки над повнолітньою недієздатною особою;

5)  підопічний – повнолітня недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, опіку або піклування над якою здійснює опікун чи піклувальник або спеціальний заклад або орган опіки та піклування;

6)  піклувальник – фізична особа, уповноважена в установленому законодавством порядку на здійснення піклування над повнолітньою особою, дієздатність якої обмежена;

7)  піклування – форма забезпечення фізичною чи юридичною особою особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, дієздатність яких обмежена;

8)  повнолітня недієздатна особа – особа, яка досягла 18 років та визнана судом недієздатною;

9)  повнолітня особа, дієздатність якої обмежена, – особа, яка досягла 18  років та обмежена судом у дієздатності;

10)  потенційний опікун/піклувальник – фізична особа, яка відповідає установленим законодавством вимогам до особи, що може бути опікуном або піклувальником;

11)  спеціальні заклади – заклади або установи сфери соціального захисту населення, охорони здоров’я та виконання кримінальних покарань, до яких поміщаються особи, що потребують опіки та піклування, у встановленому законодавством порядку (у тому числі, будинки-інтернати, геріатричні пансіонати, пансіонати для ветеранів війни і праці, психоневрологічні інтернати. дитячі будинки-інтернати (молодіжні відділення), психіатричні лікарні, психіатричні диспансери, наркологічні лікарні, наркологічні диспансери, виправні колонії, слідчі ізолятори, установи виконання покарань тощо);

12)  члени сім’ї – чоловік, дружина, син, дочка, батьки, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.


Стаття 2.  Законодавство України з питань опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту

1.  Законодавство України з питань опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, законів України


«Про психіатричну допомогу», «Про місцеві державні адміністрації», «Про  місцеве самоврядування в Україні», «Про міжнародне приватне право», цього Закону та інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

2.  Якщо міжнародними договорами України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, установлено інші правила, ніж ті, що передбачено національним законодавством, застосовуються правила міжнародних договорів.


Стаття 3.  Основні принципи опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту

1.  Основними принципами опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту є такі:

1)  відповідальність – фізичні та юридичні особи, винні в порушенні прав повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, несуть відповідальність відповідно до законодавства України;

2)  гарантованість прав та свобод – забезпечення здійснення прав та свобод повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, системою правових, економічних, соціальних та організаційних гарантій;

3)  гуманізм – забезпечення поваги до особливостей повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, і прийняття їх як компонента людської різноманітності та частини людства;

4)  демократизм – участь повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, в організації опіки та піклування над ними, їх  соціального захисту;

5)  доступність – відсутність ментальних, фізичних та інформаційних бар’єрів, що заважають повнолітнім недієздатним особам та особам, дієздатність яких обмежена, користуватися своїми правами;

6)  інноваційність заходів у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту – запровадження новітніх технологій практичної реалізації заходів у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту;

7)  недискримінація – забезпечення участі повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, у суспільному житті без будь-якої різниці, виключення або обмеження із причин недієздатності та обмеженої дієздатності за винятком обмежень, установлених законодавством України;

8)  презумпція дієздатності особи – кожна особа вважається такою, що є дієздатною, доки її не буде визнано недієздатною чи дієздатність якої не буде обмежена на підставах та в порядку, передбачених законодавством України;

9)  реалістичність – орієнтація опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту на пріоритетні питання у відповідній сфері та постановка реально досяжних цілей;

10)  участь та включення – залучення повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, до широкого спектру життя суспільства та у процес прийняття рішень, які матимуть наслідки для них, заохочення їх до активного способу життя у громаді.


Стаття 4.  Завдання опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту

1.  Завданнями опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту


є забезпечення, охорона та захист особистих немайнових і майнових прав та інтересів і задоволення потреб таких осіб.
Стаття 5.  Суб’єкти правовідносин у сфері опіки та піклування над  повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту

1.  Суб’єктами правовідносин у сфері опіки та піклування над  повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту, є такі:

1)  органи державної влади;

2)  органи місцевого самоврядування;

3)  спеціальні заклади;

4)  фізичні особи (повнолітні особи, які потребують опіки або піклування, члени їх сім’ї, близькі родичі, опікуни, піклувальники);

5)  громадські об’єднання;

6)  інші фізичні та юридичні особи.


Стаття 6.  Державне управління сферою опіки та піклування над  повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту

1.  Державне управління сферою опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту в межах компетенції здійснюють Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах соціального захисту, охорони здоров’я, захисту прав і свобод людини та громадянина від злочинних посягань, державної житлової та правової політики, інші центральні органи виконавчої влади, які в межах повноважень здійснюють формування та реалізацію державної політики у відповідній сфері з метою забезпечення вирішення питань щодо:

1)  установлення опіки та піклування і створення інших передбачених законодавством умов для реалізації, охорони та захисту прав повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена;

2)  запровадження правових, економічних, соціальних та організаційних механізмів ефективної діяльності суб’єктів правовідносин у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту;

3)  міжнародного співробітництва;

4)  інших аспектів у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту.


Стаття 7.  Інформаційне забезпечення опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена

1.  Інформаційне забезпечення сфери опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, здійснюється шляхом ведення централізованого банку даних з проблем інвалідності, що містить дані, у тому числі, про дату набуття і втрати особами статусу недієздатної особи та особи, дієздатність якої обмежена, суб’єктів здійснення опіки та піклування над такими особами, майно повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена.

2.  Формування, підтримання та користування централізованим банком даних з проблем інвалідності здійснюється у встановленому законодавством порядку.


Стаття 8.  Державна статистична звітність щодо опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена

1.  Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, здійснює систематичне ведення державної статистичної (неперсоніфікованої) звітності про опіку та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена.


Стаття 9.  Наукове забезпечення опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту

1.  Держава сприяє розвитку та впровадженню у практику результатів наукових досліджень у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту, що проводяться академічними і відомчими науковими установами, навчальними закладами та іншими науковими установами й підрозділами або окремими науковцями.


Стаття 10.  Відповідальність за порушення законодавства у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена

1.  Фізичні та юридичні особи зобов’язані утримуватися від рішень, дій та бездіяльності, якими може бути порушено права повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена.

2.  Фізичні та юридичні особи, винні в порушенні законодавства з питань опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту несуть відповідальність відповідно до законодавства України.
Стаття 11.  Міжнародне співробітництво у сфері опіки та піклування над  повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту

1.  Міжнародне співробітництво з питань опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена,


їх соціального захисту здійснюється державними органами, органами місцевого самоврядування і громадськими об’єднаннями відповідно до національного законодавства та міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
Р о з д і л ІІ
ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ У СФЕРІ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ НАД ПОВНОЛІТНІМИ НЕДІЄЗДАТНИМИ ОСОБАМИ ТА ОСОБАМИ, ДІЄЗДАТНІСТЬ ЯКИХ ОБМЕЖЕНА, ЇХ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
Стаття 12.  Органи опіки та піклування

1.  Органами опіки та піклування у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена,


є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи міських і районних у містах рад (далі – органи опіки та піклування). Повноваження таких органів щодо громадян України на території іноземних держав здійснюють консульські установи.

2.  Безпосереднє виконання завдань з питань опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, покладається на окремі структурні підрозділи органів опіки та піклування. Штатна чисельність такого структурного підрозділу має становити не менше двох осіб у межах затвердженої граничної чисельності працівників органу опіки та піклування.

3.  Порядок діяльності органів опіки та піклування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

4.  Для допомоги в роботі при органах опіки та піклування створюються консультативно-дорадчі органи – опікунські ради. До складу опікунських рад входять депутати, представники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та громадськості. Типове положення про опікунські ради затверджується Кабінетом Міністрів України.


Стаття 13.  Права й обов’язки органів опіки та піклування

1.  Органи опіки та піклування мають право:

1)  залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, учених для розгляду питань щодо опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту;

2)  отримувати в установленому законодавством порядку безоплатно від органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб, які використовують найману працю, необхідні інформацію, документи й матеріали для виконання покладених на них завдань у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту;

3)  скликати в установленому порядку наради і проводити інші заходи з питань опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту;

4)  приймати в межах компетенції рішення з питань опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту.

2.  Органи опіки та піклування зобов’язані:

1)  діяти лише на підставі, у межах і у спосіб, передбачені законодавством України;

2)  повною мірою використовувати надані їм права та виконувати визначені за ними завдання у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту;

3)  під час здійснення діяльності враховувати права та інтереси суб’єктів правовідносин у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту;

4)  залучати громадськість та інші інститути суспільства до прийняття рішень з питань опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту;

5)  нести відповідальність у встановлених законодавством випадках, у  тому числі відшкодовувати шкоду, завдану підопічному (у тому числі, його здоров’ю та майну) опікуном або піклувальником у разі смерті останнього, оголошення його померлим, визнання недієздатним або безвісно відсутнім, якщо орган опіки та піклування мав повноваження щодо запобігання відповідним діянням, але не реалізував їх.

3.  Органи опіки та піклування під час виконання завдань щодо опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, взаємодіють з органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, незалежно від форми власності відповідно до законодавства України.

4.  Рішення, дії чи бездіяльність органів опіки та піклування або посадових осіб цих органів щодо опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту можуть бути оскаржені в порядку, установленому законодавством України.

5.  Рішення органів опіки та піклування щодо опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх  соціального захисту, які суперечать Конституції та іншим нормативно-правовим актам України, має бути скасовано в установленому законодавством порядку.
Стаття 14.  Завдання органів опіки та піклування
1.  Органи опіки та піклування у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту вживають заходів щодо забезпечення, охорони та захисту особистих немайнових, майнових і житлових прав та інтересів і задоволення потреб таких осіб.

2.  Завданнями органів опіки та піклування є:

1)  виявлення повнолітніх осіб, які потребують опіки та піклування;

2)  сприяння, у разі необхідності, у наданні соціальної допомоги вдома особі, яка потребує опіки та піклування, у тому числі до вирішення питання про недієздатність цієї особи чи про обмеження її дієздатності відповідно до законодавства;

3)  забезпечення, у разі необхідності, поміщення у спеціальний заклад особи, яка потребує опіки та піклування, у тому числі до вирішення питань про недієздатність цієї особи чи про обмеження її дієздатності відповідно до законодавства, призначення опікуна або піклувальника;

4)  виявлення потенційних опікунів та піклувальників для повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, проведення із ними інформаційно-роз’яснювальної роботи;

5)  звернення до суду із заявами про визнання повнолітніх осіб, які потребують опіки, недієздатними та встановлення над ними опіки, про обмеження дієздатності повнолітніх осіб, які потребують піклування, та встановлення над ними піклування і про поновлення дієздатності повнолітніх недієздатних осіб і припинення опіки та про поновлення дієздатності осіб, дієздатність яких обмежена, і припинення піклування, про призначення опікуна та піклувальника або про звільнення від повноважень опікуна та піклувальника, а також в інших встановлених законодавством випадках;

6)  інформування повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена про їх права та обов’язки;

7)  у разі поміщення до спеціального закладу сфери соціального захисту та охорони здоров’я повнолітньої недієздатної особи або особи, дієздатність якої обмежена, щодо якої не призначено опікуна або піклувальника, інформування такого закладу про необхідність здійснення над цією особою опіки або піклування відповідно до статті 23 цього Закону;

8)  установлення опіки над майном повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, в установлених законодавством випадках;

9)  ведення обліку повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, опікунів та піклувальників;

10)  ведення особових справ, оформлених на повнолітніх осіб, над якими у судовому порядку встановлено опіку та піклування;

11)  розгляд звернень повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, на дії чи бездіяльність опікунів та піклувальників, у тому числі щодо відмови піклувальників дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових;

12)  інформаційна підтримка діяльності опікунів та піклувальників і спеціальних закладів щодо здійснення опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, нагляд та контроль за такою діяльністю;

13)  надання дозволів опікунам та піклувальникам на вчинення правочинів у встановлених законодавством випадках;

14)  порушення перед органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питань про притягнення до відповідальності згідно із законом фізичних та юридичних осіб, які допустили порушення прав, свобод і законних інтересів повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена;

15)  вжиття заходів щодо поновлення порушених опікуном або піклувальником особистих немайнових і майнових прав його підопічного в установленому законодавством порядку.

2.  Органи опіки та піклування виконують також інші завдання, передбачені законодавством України.


Стаття 15.  Методичне забезпечення, координація та контроль за діяльністю органів опіки та піклування

1.  Методичне забезпечення і координацію діяльності органів опіки та піклування стосовно здійснення ними своїх повноважень у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту здійснює центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту.

2.  Контроль за діяльністю органів опіки та піклування стосовно здійснення ними своїх повноважень у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту здійснюють Міністерство соціальної політики Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Р о з д і л ІІІ
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ

НАД ПОВНОЛІТНІМИ НЕДІЄЗДАТНИМИ ОСОБАМИ ТА ОСОБАМИ, ДІЄЗДАТНІСТЬ ЯКИХ ОБМЕЖЕНА, ЇХ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
Стаття 16.  Повнолітні особи, над якими встановлюється опіка та піклування

1.  Опіка встановлюється над повнолітніми недієздатними особами.

2.  Піклування встановлюється над повнолітніми особами, дієздатність яких обмежена.
Стаття 17.  Повідомлення про повнолітніх осіб, які потребують опіки та піклування

1.  Фізичні та юридичні особи, яким стало відомо про повнолітніх осіб, які потребують опіки та піклування, зобов’язані негайно усно чи письмово повідомити про це орган опіки та піклування за місцем виявлення таких повнолітніх осіб або за місцем проживання/перебування останніх.

2.  У разі, якщо особу, яка потребує опіки або піклування, виявлено на території села чи селища, про це може бути поінформовано виконавчий комітет відповідного органу місцевого самоврядування, який перевіряє достовірність такої інформації та в разі її підтвердження протягом трьох днів письмово повідомляє орган опіки та піклування за місцем виявлення такої повнолітньої особи або за місцем її проживання/перебування.
Стаття 18.  Визнання повнолітньої особи недієздатною та встановлення над нею опіки, обмеження цивільної дієздатності повнолітньої особи і встановлення над нею піклування

1.  Визнання повнолітньої особи недієздатною та встановлення над нею опіки, обмеження цивільної дієздатності повнолітньої особи і встановлення над нею піклування здійснюється у судовому порядку відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

2.  Суд може визнати повнолітню особу недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

3.  Суд може обмежити цивільну дієздатність повнолітньої особи, якщо вона:

1)  страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними;

2)  зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.


Стаття 19.  Облік повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена

1.  Повнолітні недієздатні особи та особи, дієздатність яких обмежена, беруться на облік повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, органом опіки та піклування за місцем їх проживання або за місцем перебування таких осіб, якщо її місце проживання невідоме.

2.  У разі якщо опіку або піклування над повнолітньою особою встановлено за місцезнаходженням наркологічного або психіатричного закладу, у якому вона перебувала на лікуванні, орган опіки та піклування за місцезнаходженням відповідного закладу повідомляє про це орган опіки та піклування за місцем проживання такої особи для вирішення питання постановки її на облік повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена.

3.  У разі, якщо повнолітня недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, має кілька місць проживання, вона береться на облік органом опіки та піклування за місцем постійного проживання.

4.  Орган опіки та піклування, на обліку в якому перебуває повнолітня недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, веде особову справу, оформлену на таку особу як на особу, над якою встановлено опіку або піклування.

5.  Порядок ведення особових справ, оформлених на повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка