Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"



Скачати 435.64 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації04.11.2016
Розмір435.64 Kb.
  1   2   3
Про регуляторну діяльність відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва відповідно до завдань, покладених на нього Указом Президента України від 25.05.2000 № 721 "Питання Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва" із змінами та доповненнями, та згідно статті 30 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі -Закон) надає роз'яснення положень законодавства про державну регуляторну політику.


1. Що відноситься до поняття "регуляторний акт"?

Визначення поняття "регуляторного акта" надано у статті 1 Закону.

А саме, регуляторний акт - це:

-прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;

-прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Для визначення причетності проекту нормативно-правового акта, що розглядається, до регуляторного акта є доцільним користуватися тлумаченням понять, встановлених:

• статтею 3 Господарського кодексу України:

"1. Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. 2. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність)";

•п. 2.2 Порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та включення їх до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 25.11.2002 № 102/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України.25.11.2002 за№ 915/7203):

"нормативно-правовий акт - це офіційний письмовий документ, прийнятий чи виданий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, який спрямований на регулювання суспільних відносин, містить нормативні приписи (має неперсоніфікований характер, розрахований на багаторазове застосування і дія не вичерпується одноразовим виконанням)".

Згідно статті 3 Закону його дія не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов'язаної з прийняттям:

постанов Верховної Ради України; '

актів Національного банку України, за винятком, нормативно-правових актів Національного банку України, які спрямовані на виконання ним функцій, визначених пунктами 4, 6, 7, 9, 11 та 17 статті 7 Закону України "Про Національний банк України", і мають ознаки регуляторного акта;

актів Рахункової палати. Центральної виборчої комісії та Національної служби посередництва і примирення;

стандартів, кодексів усталеної практики, технічних умов, за винятком випадків, коли положення стандартів, кодексів усталеної практики, технічних умов, прийнятих органами державної влади та органами місцевого самоврядування, маючи у передбачених законом випадках обов'язковий характер, встановлюють вимоги до суб'єктів господарювання щодо проведення обов'язкових погоджень, аналізів, експертиз, обстежень, випробувань тощо за допомогою третіх осіб;

санітарних норм, державних норм і правил у сфері містобудування, у тому числі державних будівельних норм, державних норм і правил пожежної безпеки, у тому числі загальнодержавних, міжгалузевих, галузевих нормативних актів з питань пожежної безпеки, державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, нормативних документів з метрології, затверджених центральними органами виконавчої влади, фармакопейних статей. Державної Фармакопеї України, технологічних регламентів виготовлення лікарського засобу, за винятком випадків, коли у положеннях зазначених документів містяться вимоги до суб'єктів господарювання щодо проведення обов'язкових погоджень, аналізів, експертиз, обстежень, випробувань тощо за допомогою третіх осіб;

актів, прийнятих з питань запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного, надзвичайного стану, оголошення зони надзвичайної екологічної ситуації, а також з питань мобілізації та демобілізації;

актів, що містять державну таємницю України;

актів, що містять індивідуально-конкретні приписи, за винятком актів, у яких одночасно містяться нормативні та індивідуально-конкретні приписи;

актів, якими доводяться до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань рішення органів, які е вищестоящими по відношенню до органів, які приймають ці акти.

Дія цього Закону також не поширюється на порядок укладання, виконання, опублікування, реєстрації та денонсації міжнародних договорів України.
2. Чи вважається регуляторним актом рішення місцевого органу влади про виконання постанови Кабінету Міністрів України прямої дії? (Івано-Франківськ)

Згідно статті 3 Закону, його дія не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов'язаної з прийняттям актів, якими доводяться до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань рішення органів, які є вищестоящими по відношенню до органів, які приймають ці акти.

Таким чином, у разі необхідності прийняття місцевим органом виконавчої влади рішення про виконання постанови Кабінету Міністрів України прямої дії, то таке рішення не вважається регуляторним актом.
3. Чи вважається регуляторним актом рішення місцевого органу влади, яке приймається у випадку стихійного лиха? (Івано-Франківськ)

Законом встановлено, що в умовах воєнного, надзвичайного стану, оголошення зони надзвичайної екологічної ситуації відповідно до Конституції України та в установленому порядку регуляторна діяльність здійснюється з урахуванням обмежень прав і свобод людини і громадянина. які в умовах воєнного та надзвичайного стану, оголошення зони надзвичайної екологічної ситуації встановлюються відповідно до Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану" та Закону України "Про зону надзвичайної екологічної ситуації" (стаття 40 Закону).

Крім того, згідно статті 3 Закону його дія не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов'язаної з прийняттям актів з питань запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного, надзвичайного стану, оголошення зони надзвичайної екологічної ситуації, а також з питань мобілізації та демобілізації.

Таким чином, у випадку необхідності прийняття рішень місцевими органами влади, пов'язаних з обставинами, визначеними Законами України "Про правовий режим воєнного стану", "Про правовий режим надзвичайного стану" та "Про зону надзвичайної екологічної ситуації", такі рішення не вважаються регуляторними актами та їх прийняття відбувається без дотримання вимог Закону.


4. Чи вважається регуляторним актом розпорядження місцевого органу влади, яке приймається щодо розподілу лісосічного фонду, загальна кількість якого доведена області постановами Кабінету Міністрів України, а також щодо розподілу інвестиційних коштів, які надійшли в регіон за рішенням Кабінету Міністрів України? (Івано-Франківськ)

У разі, якщо розподіл здійснюється розпорядженням, шляхом надання індивідуально-конкретних приписів, то згідно статті 3 Закону, дія цього Закону не поширюється на прийняття такого розпорядження.

Якщо таке розпорядження одночасно містить нормативні та індивідуально-конкретні приписи, то дія Закону поширюється на ту частину розпорядження, яка містить нормативні приписи.

Наприклад, якщо розпорядженням встановлюється, що ПП "Іванов" отримує у користування 10 га лісосічного фонду, ПП "Петров" - 15 га, ПП "Сидоров" - 20 га, то таке розпорядження не вважається регуляторним актом. А, якщо розпорядженням встановлюється певний порядок для отримання частки лісосічного фонду, що стосується невизначеного кола осіб, встановлюються вимоги, обов'язкові для виконання, то це розпорядження є регуляторним актом та його прийняття потребує дотримання вимог Закону.


5. Чи вважається регуляторним актом розпорядження місцевого органу влади, прийняття якого вимагається листами центральних органів виконавчої влади, незареєстрованих Міністерством України? (Івано-Франківськ)

Віднесення розпоряджень місцевих органів влади до регуляторних актів регулюється статтями 1 та 3 Закону.

Згідно статті 2 Закону України "Про місцеві державні адміністрації"" до основних завдань місцевих державних адміністрацій належить забезпечення виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня.

Крім того, відповідно до статті 6 цього Закону на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

А, згідно Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 р. № 1153 управлінська діяльність установ здійснюється шляхом видання розпорядчих документів.

Підставами для прийняття яких є:

Конституція і закони України, постанови Верховної Ради України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, рішення та постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

провадження виконавчої і розпорядчої діяльності з метою виконання установою покладених на неї завдань і функцій;

потреба у правовому регулюванні діяльності.

Розпорядчі документи, що надходять до установи від органів вищого рівня, доводяться до організацій, що належать до сфери її управління (п.2.5).

Документи, що видаються на підставі розпорядчих документів органів вищого рівня, повинні мати посилання на них із зазначенням найменування цих документів, дат, номерів і заголовків (п.2.6).

Відповідно до п.1.1 Рекомендацій Міністерства юстиції України з питань підготовки, державної реєстрації та обліку відомчих нормативно-правових актів від 27.03.1998 № 3, затверджених Колегією Міністерства юстиції 27.03.1998 № 3, до відомчих нормативно-правовкх актів, що підлягають державній реєстрації, відносяться акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади; відділів, управлінь, інших служб обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, центральних та місцевих органів господарського управління і контролю (далі - міністерства) - це накази, постанови, розпорядження, рішення, положення тощо, що містять правові норми (правила поведінки), розраховані на невизначене коло осіб, підприємств, установ, організацій і неодноразове застосування незалежно від строку дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться.

Крім того, згідно п.1.4 цих Рекомендацій визначено, що управлінська діяльність здійснюється шляхом видання розпорядчих документів, вид яких (наказ, постанова, розпорядження, рішення) визначається актами законодавства та положеннями (статутами) про них.

А, згідно п.1.6. Нормативно-правові акти (положення, інструкції, правила тощо) повинні затверджуватися розпорядчим документом органу, що видав акт.

Що стосується правомочності прийняття розпоряджень на виконання листів центральних органів виконавчої влади, незареєстрованих в Міністерстві юстиції України, то вирішення даного питання не належить до сфери дії цього Закону.
6. Чи вважається регуляторним актом розпорядження місцевого органу влади, яке приймається згідно рекомендацій енергозабезпечуючих компаній, Мінагропрому та інших центральних установ з питань регулювання паливно-енергетичного ринку? (Івано-Франківськ). Чи вважається регуляторним актом розпорядження місцевого органу влади із затвердженням заходів щодо рекомендації для торгових підприємств реалізовувати певну питому вагу товарів вітчизняного виробництва? В подальшому це питання реалізується шляхом проведення перевірок. (Херсон) Дати роз'яснення, що розпорядчий документ або його окремі положення не може носити рекомендаційний характер. (Дніпропетровськ) Роз'яснити про відношення до категорії регуляторних актів проектів нормативно-правових актів, у яких імперативні норми замасковані під надання рекомендацій. (Запоріжжя, Херсон).

Рекомендації мають інформаційний та роз'яснювальний характер, тобто не є обов'язковими для виконання, не мають юридичної сили нормативно-правового акта та, відповідно, не підлягають державній реєстрації в органах юстиції.

Якщо розпорядження було підготовлене з урахуванням певних рекомендацій, містить правові норми (правила поведінки), розраховані на невизначене коло осіб, підприємств, установ, організацій і неодноразове застосування незалежно від строку дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, то воно вважається регуляторним актом, відноситься до відомчих нормативно-правових актів, що підлягають державній реєстрації (п.1.1 Рекомендацій Міністерства юстиції України з питань підготовки, державної реєстрації та обліку відомчих нормативно-правових актів від 27.03.1998 № 3, затверджених Колегією Міністерства юстиції України 27.03.1998 № 3).
7. Чи вважається регуляторним актом розпорядження місцевого органу влади, яке містить пункт по створенню комісій по перевірці питань підприємницької діяльності? (Херсон)

Згідно статті 3 дія Закону не поширюється на прийняття актів, що містять індивідуально-конкретні приписи, за винятком актів, у яких одночасно містяться нормативні та індивідуально-конкретні приписи.

Статтею 8 Закону встановлено, якщо проект регуляторного акта одночасно містить норми, що регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між регуляторними органами чи іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, та норми, що регулюють інші суспільні відносини, а також індивідуально-конкретні приписи, то аналіз регуляторного впливу готується лише щодо норм, які регулюють господарські відносини або адміністративні відносини між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.

Таким чином, якщо пункт по створенню комісій містить перелік осіб, які входять до її складу, то він не підпадає під дію Закону. А, якщо цей пункт встановлює права та обов'язки комісії щодо проведення перевірок, які впливають або регулюють умови здійснення господарської діяльності, то цей пункт відноситься до категорії регуляторних актів і на нього поширюється дія Закону.


8. Про типову форму рішення представництва Держпідприємництва України в областях, АР Крим, містах Києві та Севастополі щодо погодження регуляторного акту згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади". (Івано-Франківськ)

Згідно статті 21 Закону всі проекти регуляторних актів, які розробляються центральними органами виконавчої влади підлягають погодженню із спеціально уповноваженим органом (згідно Указу Президента України від 24.04.2004 № 477/2004, спеціально уповноваженим органом визначено Держпідприємництва України), а всі проекти регуляторних актів;

які розробляються територіальними органами центральних органів виконавчої влади - погоджуються відповідно з територіальними органами спеціально уповноваженого органу.

Держпідприємництва України або його територіальний орган розглядає проект регуляторного акта та документи, що додаються до нього, і приймає рішення про погодження цього проекту або рішення про відмову в його погодженні.

Згідно п. 7 наказу Держпідприємництва України від 30.04.2004 № 48, представництва Комітету повинні були до 1 червня 2004 р. привести відповідні положення про порядок погодження проектів регуляторних актів у відповідність з вимогами Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Беручи до уваги Положення про порядок погодження Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва проектів регуляторних актів, що розроблені центральними органами виконавчої влади, затверджене наказом Держпідприємництва України від 30.04.2004 № 48 є доцільним запровадити практику оформлення рішень представництв Держпідприємництва, тобто: Рішення представництва Держпідприємництва оформлюється на офіційному бланку представництва Держпідприємництва, підписується Головою представництва Держпідприємництва, або особою, що його заміщує. Рішенню присвоюється унікальний реєстраційний номер та дата його реєстрації, наприклад:



Бланк представництва Держпідприємництва

ПРЕДСТАВНИЦТВО ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА В ОБЛАСТІ

"Адресат" (найменування установи зазначається у називному відміннику, а посада і прізвище адресата —у давальному відміннику)

Рішення від _____ №_____ про погодження проекту регуляторного акта

Представництвом Держпідприємництва в __ області у відповідності до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проект (зазначити назву проекту) ^

документи, що додаються до нього, надані на погодження листом (зазначається назва установи, організації) від ^о

За результатами здійсненого аналізу проекту(зазначити назву проекту) на дотримання вимог статей 4,5,8 і 9 встановлено:

Враховуючи викладене, керуючись частиною 5 статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Представництво Держпідприємництва в __ області

вирішило:

погодити проект (зазначити назву проекту).

Посада Підпис Ініціали, Прізвище
У разі прийняття рішення про відмову у погодженні проекту регуляторного акта у назві рішення має бути викладено:

Рішення від ____ № про відмову у погодженні проекту регуляторного акта,

заключна частина тексту рішення міститиме слова:

"відмовити у погодженні проекту (зазначити назву проекту) ".

Посилання у запитанні на Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731, е не коректним, оскільки, рішення Держпідприємництва України (його представництва) про погодження проекту регуляторного акта або рішення про відмову в його погодженні не є нормативно-правовим актом, не підлягає державній реєстрації в органах юстиції.
9. Етапи підготовки проектів регуляторних актів для подання їх на погодження Держпідприємництва України та їх реєстрація в Міністерстві юстиції України. (Мінтранс)

Етапи діяльності регуляторного органу щодо підготовки проектів регуляторних актів
1. Планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів

2. Розроблення проекту регуляторного акта

3. Підготовка аналізу регуляторного акта

4. Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта

5. Оприлюднення проекту регуляторного впливу та відповідного аналізу регуляторного впливу

6.Погодження проекту регуляторного акта з Держпідприємництвом (його територіальним органом)

7.Розгляд всіх зауважень і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу
Згідно статті 21 Закону всі проекти регуляторних актів, які розробляються центральними органами виконавчої влади підлягають погодженню із спеціально уповноваженим органом, а всі проекти регуляторних актів, які розробляються територіальними органами центральних органів виконавчої влади - погоджуються відповідно з територіальними органами спеціально уповноваженого органу.

Для погодження до Держпідприємництва України (його територіального органу) подаються:

- проект регуляторного акта;

- аналіз регуляторного впливу цього проекту;

- копія оприлюдненого повідомлення про оприлюднення проекту.
10. Єдині вимоги до змісту та структури регуляторних актів та аналізу регуляторного впливу. (Мінтранс)

Відповідно до статті 5 Закону забезпечення здійснення державної регуляторної політики включає, зокрема, встановлення єдиного підходу до підготовки аналізу регуляторного впливу та до здійснення відстежень результативності регуляторних актів; недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти; та викладення положень регуляторного акта у спосіб, який є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта.

Вимоги щодо складання аналізу регуляторного впливу та його структури, відстеження результативності регуляторних актів встановлені статтями 8 та 10 Закону, а методики до їх здійснення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308 "Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта".
11. Правове регулювання господарської діяльності суб'єктів господарювання у "вільних економічних зонах". (Мінтранс)

Регулювання господарської діяльності суб'єктів господарювання у "вільних економічних зонах" здійснюється відповідно до законодавства про державну регулятору політику, а також законів України та інших нормативно-правових актів.


12. Чи обов'язково складання таблиць вигод та витрат для визначення ефективності дії впровадженого регуляторного акта? (Мінтранс).

Метод аналізу вигод та витрат (економічний метод) застосовується для оцінки наслідків регуляторних актів: при складанні аналізу регуляторного впливу - для визначення можливого ступеню впливу регуляторного акта на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави; при визначенні результативності регуляторного акта — для оцінки стану впровадження регуляторного акта та досягнення цим актом задекларованих цілей.

Застосування цього методу може здійснюватися як у простій (перелік очікуваних позитивних та негативних факторів) або у складній (із застосуванням різноманітних економічних моделей) формі.

У разі, якщо для обгрунтування доцільності прийняття регуляторного акта необхідно розмір кожної вигоди та витрати обчислити з використанням статистичних даних та підсумувати загальний їх розмір, є раціональним у процесі обробки та проведення розрахунків дані відображати у таблиці, що дасть змогу всі визначені витрати та вигоди згрупувати за сферами впливу регулювання (держави, суб'єктів господарювання та громадян).

Аналогічно, є доцільним при застосуванні економічного методу відстеження результативності регуляторного акта результати розрахунків заносити у таблицю.

Такий підхід прозоро засвідчуватиме, що розробник регуляторного акта дотримувався принципів всебічності (комплексності) та пропорційності обґрунтування (оцінки), і таким чином, мінімізуватиме можливості для вияву недовіри до викладених висновків іншими аналітиками.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка