Закону України Про внесення змін до Закону України \"Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей\"



Скачати 95.97 Kb.
Дата конвертації13.12.2016
Розмір95.97 Kb.
Аналіз регуляторного впливу проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей”» (Доопрацьований)
Проблема, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

Законодавством України, дорученнями Президента України та Уряду визначено курс державної політики на забезпечення прозорості процедури та встановлення єдиних вимог до порядку надання адміністративних послуг.

Одним із напрямків виконання цих завдань є узгодження норм Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» з нормами Закону України «Про адміністративні послуги».

Окрім того, кардинальних змін потребує регулювання відносин у сфері проведення експертизи культурних цінностей, оскільки наслідками функціонування існуючого на сьогодні інституту державної експертизи культурних цінностей стала низка проблем, які набули характеру системного явища. Зокрема, це: не завжди належна якість експертних висновків за результатами державної експертизи культурних цінностей; необхідність залучення до проведення експертиз підприємств, установ, організацій, які не включені до Переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей, в тому числі і недержавної форми власності у разі наявності у них необхідної бази, фахівців та досвіду для проведення таких експертиз; небажання, незацікавленість, неспроможність у проведенні експертиз деяких установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей; неприйняття судовими органами в якості «повноцінних» експертів працівників установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей, і навпаки – неприйняття в процедурах, передбачених законодавством з питань вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, експертиз, здійснених судовими експертами в рамках, до прикладу, кримінального процесу.

З метою забезпечення прозорості і спрощення адміністративних послуг, пов’язаних з видачею свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України (далі – Свідоцтво), а також беручи до уваги, що на сьогодні поняття «культурні цінності» тлумачиться надто широко, існує необхідність уточнення понятійного апарату, яке у тому числі дозволить на рівні закону визначити групи культурних цінностей та інших предметів культурного призначення, які можуть переміщуватися з території України без отримання Свідоцтва, розмежування цього поняття як рухомої речі і як характеристики, визначення чіткого переліку культурних цінностей, заборонених до вивезення, і встановлення лише для цих культурних цінностей кримінальної відповідальності у випадках їх контрабанди.

Окрім того, визначений на сьогодні у статтях 15 і 24 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» перелік документів, які подаються для оформлення права на вивезення або тимчасове вивезення культурних цінностей з території України, є некоректним, зокрема передбачає подання документа, який посвідчує право власності особи на культурні цінності. В свою чергу, на сьогодні не існує чіткої відповіді на те, чи можуть до таких документів належати, наприклад, фіскальні чеки. Окрім того, існує необхідність унормування усталеної практики пропуску культурних через митний кордон України, що передбачає, що невід’ємною частиною Свідоцтва є перелік і фотографії культурних цінностей, як засіб ідентифікації культурних цінностей, які вивозяться або тимчасово вивозяться з території України.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» Свідоцтво видається власнику культурних цінностей (будь-якій фізичній або юридичній особі, яка є власником культурних цінностей) або уповноваженій ним особі (будь-якій фізичній або юридичній особі, яка уповноважена представляти інтереси власника культурних цінностей) і є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі території України, що є свідченням того, що Свідоцтво безпосередньо не надає права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності. На цій підставі Свідоцтво не є документом дозвільного характеру у розумінні Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» і потребує виключення з Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України від 19 травня 2011 року № 3392-VІ.

З огляду на викладене, існує необхідність внесення відповідних змін до Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» та пов’язаних з цим змін до окремих положень Кримінального кодексу України, Кодексу законів про працю України, Цивільного кодексу України, законів України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», «Про музеї та музейну справу», «Про охорону археологічної спадщини», «Про заставу», «Про професійних творчих працівників та творчі спілки», «Про страховий фонд документації України», «Про культуру» та «Про затвердження Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності».


Цілі державного регулювання

Вказаний акт спрямований на практичну реалізацію основних принципів державної політики з питань з питань надання адміністративних послуг, визначених Законом України «Про адміністративні послуги».


Альтернативні способи досягнення зазначених цілей, аргументи щодо переваги обраного способу

Законом України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» не визначено повного переліку документів, які необхідно подавати заявникові для отримання Свідоцтва, та вимоги до них, платність або безоплатність і граничний строк видачі Свідоцтва, переліку підстав для відмови у його видачі на культурні цінності, які заявляються до вивезення з території України без зобов’язання їх зворотного повернення, строк дії Свідоцтва, а також не передбачено його переоформлення, видачу дубліката та анулювання.

Альтернативних способів досягнення цілей державного регулювання щодо видачі Свідоцтва або відмови в його видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання не існує, оскільки відповідно до статей 5 Закону України «Про адміністративні послуги» виключно законами, які регулюють суспільні відносини, пов’язані з наданням адміністративних послуг, встановлюються:

1) підстави для одержання адміністративної послуги;

2) суб’єкт надання адміністративної послуги та його повноваження щодо її надання;

3) перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги;

4) платність або безоплатність надання адміністративної послуги;

5) граничний строк надання адміністративної послуги;

6) перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги.

7) строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа.


Механізм розв’язання проблеми і відповідні заходи

Проектом Закону України «Про внесення з мін до Закону України “Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей”» (далі – законопроект) вносяться зміни до Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» в частині:

уточнення понятійного апарату;

визначення груп культурних цінностей, заборонених до вивезення з території України, а також груп культурних цінностей та інших предметів культурного призначення, вивезення яких може здійснюватися без Свідоцтва;

визначення нового підходу до проведення експертизи культурних цінностей шляхом акредитації експертів та видачі їм акредитаційного сертифіката експерта рухомих культурних цінностей;

передачі на регіональний рівень повноважень Міністерства культури України щодо видачі Свідоцтва;

визначення прозорої процедури видачі Свідоцтва з урахуванням основних вимог до регулювання надання адміністративних послуг, визначених Законом України «Про адміністративні послуги».
Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Внесення запропонованих змін до Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» дозволить забезпечити прозорість надання адміністративних послуг у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, досягнути балансу інтересів держави, суб’єктів господарювання та громадян у питаннях зменшення адміністративних бар’єрів для набуття права на вивезення (тимчасове вивезення) культурних цінностей з території України.


Очікувані результати прийняття акта

Прийняття акта сприятиме:






Витрати

Вигоди

Держава

Функції з видачі Свідоцтва передаються місцевим органам виконавчої влади регіонального рівня та здійснюватимуться через центри надання адміністративних послуг за принципом організаційної єдності.

Зазначене вимагатиме введення до штату відповідних структурних підрозділів з питань культури визначених Кабінетом Міністрів України місцевих органів виконавчої влади регіонального рівня посад для забезпечення виконання функцій з надання адміністративних послуг з видачі, переоформлення, видачі дубліката та анулювання Свідоцтва. Кількість штатних одиниць визначатиметься самостійно відповідними місцевими органами виконавчої влади відповідно до зони територіального обслуговування, визначеної окремим актом Кабінету Міністрів України.



Узгодження норм законодавства, що регулює відносини у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, з нормами законодавства у сфері надання адміністративних послуг.

Удосконалення правового забезпечення регулювання питань видачі Свідоцтва.

Забезпечення якості експертизи культурних цінностей шляхом державної акредитації експертів.


Суб’єкти господарювання

Процедури з видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання Свідоцтва є безоплатною.

Передбачається плата:

за проведення експертизи культурних цінностей, вартість якої визначатиметься договором між суб’єктом господарювання та експертом, організатором експертизи;

за проведення державної акредитації та видачу акредитаційного сертифіката експерта рухомих культурних цінностей, розмір якої визначатиметься окремим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей.



Поінформованість суб’єктів господарювання щодо порядку, строку дії та суб’єкта видачі Свідоцтва, підстав для відмови у його видачі, анулювання, видачі дублікатів, переоформлення;

додержання рівності прав одержувачів Свідоцтва та суб’єктів господарювання, які вивозять культурні цінності з території України;

зменшення корупційних ризиків шляхом встановлення прозорої процедури видачі або відмови у видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання Свідоцтва;

лібералізація ринку надання експертних послуг.



Громадяни

Процедури з видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання Свідоцтва є безоплатною.

Передбачається плата за проведення експертизи культурних цінностей, вартість якої визначатиметься договором між суб’єктом господарювання та експертом, організатором експертизи.




Поінформованість громадян щодо порядку, строку дії та суб’єкта видачі Свідоцтва, підстав для відмови у його видачі, анулювання, видачі дублікатів, переоформлення;

додержання рівності прав громадян – одержувачів Свідоцтва, які вивозять культурні цінності з території України;

лібералізація ринку надання експертних послуг.



Строк чинності акта

Акт пропонується запровадити на необмежений термін, що дозволить забезпечити стабільність у механізмах реалізації державної політики у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей.


Показники результативності акта

В результаті прийняття акта будуть досягнуті такі показники результативності:



розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних з дією акта: розмір надходжень до відповідних бюджетів прогнозуванню не підлягає;

кількість суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта: потенційно у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей можуть бути задіяні фізичні та юридичні особи, у тому числі суб’єкти господарювання, які є власниками культурних цінностей або уповноваженими ними особами;

розміри коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання та/або фізичними особами, пов’язаними з виконанням вимог акта, не прогнозується;

рівень поінформованості суб’єктів господарювання та /або фізичних осіб з основних положень акта: середній – законопроект розміщений на офіційному сайті Міністерства культури України.
Заходи, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта

Базове відстеження результативності законопроекту буде здійснено до набрання чинності цим регуляторним актом.



Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено через рік після набрання чинності цим регуляторним актом.

Перший заступник Міністра

культури України І. Д. Ліховий

«___» ____________ 2015 р.


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка