Закону України "Про виконавче провадження"



Сторінка1/5
Дата конвертації07.05.2016
Розмір0.92 Mb.
  1   2   3   4   5
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України "Про виконавче провадження"


Чинна редакція

Запропонована редакція




1

2


Кодекс законів про працю України


Стаття 230. Порядок виконання рішення комісії по
трудових спорах

Стаття 230. Порядок виконання рішення комісії по
трудових спорах

На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до районного, міського (міста обласного значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби, державний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.




На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.




Стаття 265. Відповідальність за порушення законодавства про працю

Стаття 265. Відповідальність за порушення законодавства про працю






Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на Державну виконавчу службу.

Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.



Кодекс України про адміністративні правопорушення


Стаття 18813. Невиконання законних вимог державного виконавця


Стаття 18813. Невиконання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця

Невиконання законних вимог державного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця –


Невиконання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, відмова у наданні на вимогу державного виконавця, приватного виконавця декларації про доходи та майно, що подається відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", чи зазначення у такій декларації завідомо неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця, приватного виконавця

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян


Стаття 221. Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді)


Стаття 221. Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді)


Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - четвертою статті 41, статтями 411 - 413, 421 - 423, частиною першою статті 44, статтями 441, 461, 462, 51, 512, частинами другою, четвертою та п'ятою статті 85, статтями 851, 88 - 882, 90, 91, 921, частинами третьою - п'ятою статті 961, статтями, 98, 101 - 103, частиною першою статті 1061, статтями 1062, 1071, частиною другою статті 112, частинами четвертою та сьомою статті 121, частиною четвертою статті 122, статтями 1222, 1224, 1225, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частиною четвертою статті 127, статтею 1271, статтею 130, частиною третьою статті 133, статтями 1351, 139, частиною четвертою статті 140, статтями 146, 1491, частиною другою статті 154, статтею 1551, частинами першою, третьою і четвертою статті 156, статтями 160, 162 - 1623, 1631 - 1634, частиною другою статті 1637, статтями, 16312, 164, 1643, 1645 - 16416, 1661 - 1664, частинами першою, другою, дев'ятою та десятою статті 1666, 1668 - 16612, 16614 - 16618, 16621, 1712, 1724 - 17220, 173 - 1732, 174, 1772, частиною третьою статті 178, статтею 1801, частинами першою, другою і третьою статті 181, частиною другою статті 182, статтями 184 - 18511, 18513, 1865 - 1867, 187, 188, 1881, 18813, 18814, 18816, 18817, 18819, 18822, 18825, 18827, 18828, 18831, 18832, 18833, 18834, 18835, 18838, 18839, 18840,  18841, 18845, 18846, частиною першою статті 1891, статтями 1893, 190, 191, 193, 1951 - 1956, статтями 2041, 2042, 2061, 2122 - 21220 цього Кодексу, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.


Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - четвертою статті 41, статтями 411 - 413, 421 - 423, частиною першою статті 44, статтями 441, 461, 462, 51, 512, частинами другою, четвертою та п'ятою статті 85, статтями 851, 88 - 882, 90, 91, 921, частинами третьою - п'ятою статті 961, статтями, 98, 101 - 103, частиною першою статті 1061, статтями 1062, 1071, частиною другою статті 112, частинами четвертою та сьомою статті 121, частиною четвертою статті 122, статтями 1222, 1224, 1225, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частиною четвертою статті 127, статтею 1271, статтею 130, частиною третьою статті 133, статтями 1351, 139, частиною четвертою статті 140, статтями 146, 1491, частиною другою статті 154, статтею 1551, частинами першою, третьою і четвертою статті 156, статтями 160, 162 - 1623, 1631 - 1634, частиною другою статті 1637, статтями, 16312, 164, 1643, 1645 - 16416, 1661 - 1664, частинами першою, другою, дев'ятою та десятою статті 1666, 1668 - 16612, 16614 - 16618, 16621, 1712, 1724 - 17220, 173 - 1732, 174, 1772, частиною третьою статті 178, статтею 1801, частинами першою, другою і третьою статті 181, частиною другою статті 182, статтями 184 - 18511, 18513, 1865 - 1867, 187, 188, 1881, 18813 (крім справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з невиконанням законних вимог державного виконавця), 18814, 18816, 18817, 18819, 18822, 18825, 18827, 18828, 18831, 18832, 18833, 18834, 18835, 18838, 18839, 18840,  18841, 18845, 18846, частиною першою статті 1891, статтями 1893, 190, 191, 193, 1951 - 1956, статтями 2041, 2042, 2061, 2122 - 21220 цього Кодексу, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.


Відсутня.

Стаття 24421. Органи державної виконавчої служби
Органи державної виконавчої служби розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з невиконанням законних вимог державного виконавця (стаття 18813).

Від імені органів державної виконавчої служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальники органів державної виконавчої служби, яким безпосередньо підпорядковані державні виконавці.


Стаття 255. Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення


Стаття 255. Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення


У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 – 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати:

У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 – 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати:

6) державні виконавці (стаття 18813);



6) приватні виконавці (стаття 18813 у частині, що стосується невиконання законних вимог приватного виконавця);



У справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 – 24419 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів. Крім того, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати:



У справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 – 24421 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів. Крім того, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати:




Стаття 283. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення

Стаття 283. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення


Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.






Постанова повинна містити:

найменування органу (посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, щодо якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті). Реєстраційний номер облікової картки платника податків та серія і номер паспорта можуть не зазначатися, у разі коли постанова виноситься на місці вчинення правопорушення або без участі особи;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.




Стаття 308. Примусове виконання постанови про стягнення штрафу

Стаття 308. Примусове виконання постанови про стягнення штрафу


У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.



У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.





Господарський процесуальний кодекс України


Стаття 89. Роз'яснення і виправлення рішення, ухвали


Стаття 89. Роз'яснення і виправлення рішення, ухвали

Суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.


Суддя за заявою сторони чи державного виконавця, приватного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця, не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.




Заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця, приватного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.



Ухвала, в якій роз'яснюється рішення суду, надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, якщо рішення суду роз'яснено за його заявою.

Ухвала, в якій роз'яснюється рішення суду, надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, приватному виконавцю, якщо рішення суду роз'яснено за його заявою.


Стаття 106. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду


Стаття 106. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду

Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду:

Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду:

21) про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби;




21) про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця;



Стаття 116. Наказ господарського суду і пред'явлення його для виконання


Стаття 116. Наказ господарського суду і пред'явлення його для виконання

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до органів державної виконавчої служби.

Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.



Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька наказів, у яких зазначаються один відповідач та один позивач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.




Стаття 120. Видача дубліката наказу


Стаття 120. Видача дубліката наказу


У разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.


У разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані:

довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу;
при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.




До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані:

довідка установи банку, державного виконавця, приватного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу;

при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.



Стаття 121. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, зміна способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови

Стаття 121. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, зміна способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови


При наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, приватного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.



Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.






Стаття 1212. Оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби


Стаття 1212. Оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців


Скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.


Скарги на дії органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.


За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.


  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка