Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»



Скачати 346.46 Kb.
Дата конвертації14.12.2016
Розмір346.46 Kb.


У К Р А Ї Н А

СТРОЙНЕНСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОН

ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ

ХХХ сесія ХХУІ скликання

Р І Ш Е Н Н Я

від 20 січня 2015 року

с.Стройне

Про місцеві податки та збори

Відповідно до ст.ст. 26, 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII, Податковим кодексом України з урахуванням змін, внесених Законом від 28.12.2014 року №71-VIII, беручи до уваги лист Свалявської ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області № 13/9/1100 від 19.01.2015 року, пропозиції постійної комісії з питань економічної реформи, планування, бюджету, фінансів та контролю за проведенням приватизації, сільська рада вирішила :

1.Встановити на території Стройненської сільської ради на 2015 рік наступні місцеві податки і збори:

1.1. Податок на майно:.

1.1.1 податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

1.1. а) для об’єктів житлової нерухомості;

1.1. б) для об’єктів не житлової нерухомості;



1.2. Транспортний податок

1.3. Плата за землю (земельний податок)

1.4. Туристичний збір

1.5. Збір за місця для паркування транспортних засобів

2.Затвердити положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.(Додаток № 1).

3.Затвердити положення про транспортний податок (додаток № 2)

4.Затвердити положення про плату за землю (земельний податок) (додаток №3)

5.Затвердити положення про туристичний збір (додаток № 4)

6.Затвердити положення про збір за місця для паркування транспортних засобів(додаток № 5)

7.Встановити для підакцизних товарів, реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, ставку акцизного податку у розмірі 5 відсотків від вартості товарів (з податком на додану вартість).

8. Рішення вступає в законну силу у відповідності до чинного законодавства.

9. Дане рішення направити для контролю в Свалявську ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області.

10.Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію з питань економічної реформи, планування, бюджету.



Сільський голова Станкович І.І.
Додаток № 3

до рішення 30 сесії 26 скликання

Стройненської сільської ради

від 20.01. 2015 року


ПОЛОЖЕННЯ

про плату за землю

(земельний податок)
І. Загальні положення

1. Плата за землю (земельний податок) встановлюється на 2015 рік на підставі ст.ст. 10, ст. 269-289 Податкового Кодексу України, з урахуванням пунктів 85-102 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» на території Стройненської сільської ради.


ІІ. Платники податку

1. Платниками земельного податку є:

1) власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

2) землекористувачі.

2. Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систе-му оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV Податкового Кодексу.
ІІІ. Об’єкт оподаткування

1. Об’єктами оподаткування земельним податком є :

1) земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

2) земельні частки (паї), які перебувають у власності.

2. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком:

1) сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов'язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;

2) землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;

3) земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;

4) землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;

5) земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;

6) земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв;

7) земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі;

8) земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

9)земельні ділянки надані бля будівництва та обслуговування обєктів житлової та нежитлової нерухомості , які перебувають у власності державної влади, органів місцевого самоврядуванняі, а також організації,що повністю утримуються за разунок місцевого бюджету і є неприбутковими.



ІV. База оподаткування

1. Базою оподаткування земельним податком є:

а) нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

б) площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.



V. Ставка податку

1. Ставка земельного податку – визначений річний розмір плати за одиницю площі оподатковуваної земельної ділянки.

2. Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), встановлюється у розмірі 1 % від їх нормативної грошової оцінки, сільськогосподарських угідь – 1 % від їх нормативної грошової оцінки.

3. Ставка податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) встановлюється у розмірі 10 % від їх нормативної грошової оцінки.



VI. Пільги зі сплати податку

1. Від сплати земельного податку звільняються фізичні особи:

1) інваліди першої і другої групи;

2) фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

3) пенсіонери (за віком);

4) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

5) фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

2. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 1 цього розділу, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

1) для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

2) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

3) для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

4) для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

5) для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

3. Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку.

4. Від сплати земельного податку звільняються юридичні особи:

1) санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;

2) громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством;

3) бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

5. Якщо право на пільгу виникає у платника податку протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

6. Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель. споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренди) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від їх форм власності і джерел фінансування.
VIІ. Податковий період


  1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

  2. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).



VIIІ. Порядок обчислення плати податку

1. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

2. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

3. Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

4. За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

5. Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

6. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

7. Юридична особа зменшує податкові зобов'язання із земельного податку на суму пільг, які надаються фізичним особам відповідно до пункту 281.1 статті 281 Податкового Кодексу за земельні ділянки, що знаходяться у їх власності або постійному користуванні і входять до складу земельних ділянок такої юридичної особи.

Такий порядок також поширюється на визначення податкових зобов'язань із земельного податку юридичною особою за земельні ділянки, які відведені в порядку, встановленому Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для безоплатного паркування (зберігання) легкових автомобілів, якими керують інваліди з ураженням опорно-рухового апарату, члени їх сімей, яким відповідно до порядку забезпечення інвалідів автомобілями передано право керування автомобілем, та законні представники недієздатних інвалідів або дітей-інвалідів, які перевозять інвалідів (дітей-інвалідів) з ураженням опорно-рухового апарату.
ІХ. Порядок сплати податку

1. Податок сплачується за місцезнаходженням об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.


Х. Строки сплати податку

1. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

2. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

3. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

4. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

5. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може спла-чуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових пла-тежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу.

6. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

7. У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

8. Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.


Сільський голова Станкович І.І.

Додаток № 5

до рішення 30 сесії26 скликання

Стройненської сільської ради

від 20.01. 2015 року
ПОЛОЖЕННЯ

про збір за місця для паркування

транспортних засобів
I. Загальні положення

1. Положення про збір за місця для паркування транспортних засобів (далі – Положення) розроблено на підставі ст. 266 Податкового кодексу України .

2. Це Положення є обов’язковим до виконання юридичними особами, їх філіями (відділеннями, представництвами), фізичними особами – підприємцями, які згідно з рішенням сільської ради організовують та провадять діяльність із забезпеченням паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
II. Механізм справляння збору

1. Платники збору

2. Платники збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

3. Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів затверджується сільською радою у разі звернення відповідних підприємців.


III. Об’єкт і база оподаткування збором

1.Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі споруди, їх частини) які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

2. Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
IV. Ставки збору

1. Ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі 0,15 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.


V. Порядок сплати збору

1.Збір сплачується до місцевого бюджету авансовими внесками до 30 числа (виключно)


кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно). Остаточна сума збору, обчислення відповідно до податкової декларації за податковий (звітний) квартал (з урахуванням фактично авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду.

2.Платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору в органі державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.


VI. Базовий податковий (звітний) період

1. Базовий податковий звітний період дорівнює календарному кварталу. Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

2. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за податковий (звітний) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
VII. Відповідальність та контроль

1.Платники збору, зазначені у Розділі II цього Положення, несуть відповідальність за неподання у встановлені терміни податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів до органу державної податкової служби, правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати збору до бюджету відповідно до Податкового кодексу України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні», інших законодавчих та нормативних актів.

2.Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю подачі податкової декларації до органу державної податкової служби, повнотою і своєчасністю сплати збору до бюджету здійснює ДПІ в районі.


Сільський голова І.І.Станкович

Додаток № 4

до рішення 30 сесії 26 скликання

Стройненської сільської ради

від 20.01. 2015 року
ПОЛОЖЕННЯ

про туристичний збір

I. Загальні положення


1. Туристичний збір - це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.

Туристичний збір встановлюється на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» на території Стройненської сільської ради.
II. Платники збору

2.1. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

2.2. Платниками збору не можуть бути особи, які:

а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у с. Стройне та Черник,

радою якого встановлено такий збір;

б) особи, які прибули у відрядження;

в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);

г) ветерани війни;

ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

д) особи, які прибули за путівками та курсовками в санаторії та пансіонати.



III. Ставка збору

3.1. Ставка встановлюється у розмірі 0,5 відсотка до бази справляння збору, визначеної пунктом 4 цього Положення.



IV. База справляння збору

4.1. Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, визначених підпунктом 5.1 цього Положення, за вирахуванням податку на додану вартість.

4.2. До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду.

V. Податкові агенти

5.1. Справляння збору здійснюється:

а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються сільською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з сільською радою.

VI. Особливості справляння збору

6.1Згідно ст.. 12.4.2. Податкового Кодексу органи місцевого самоврядування визначають перелік податкових агентів .

6.2. Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.

VII. Порядок сплати збору.

7.1. Збір сплачується до місцевого бюджету авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно). Суми нарахованих щомісячних авансових внесків відображаються у квартальній податковій декларації. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду.

7.2. Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов'язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в органі державної податкової служби за місцезнаходженням підрозділу.

7.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.



VIII. Строки подання

8.1. Строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату збору здійснюється відповідно до податкового законодавства.



Сільський голова Станкович І.І.

Додаток №1

до рішення 30 сесії 26 скликання

Стройненської сільської ради

від 30.01.2015 р.

ПОЛОЖЕННЯ

про податок на нерухоме майно,

відмінне від земельної ділянки

I. Загальні положення

1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлюється на 2015 рік на підставі ст.ст.10,ст.266 Податкового Кодексу України, з урахуванням пунктів 5,80 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» на території Стройненської сільської ради.



II. Платники податку

1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та /або нежитлової нерухомості.

2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та /або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та /або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та /або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та /або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.



III. Об’єкт оподаткування

1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

2. Не є об’єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

д) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв'язку з аварійним станом, видана такою згідно рішення сільської ради;

е) об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаних такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокима матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину;

є) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах (тимчасових споруд) та на ринках;

ж) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

з) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначенні для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

к) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;

3. Об’єктами житлової нерухомості є:

1.будівлі, віднесенні до житлового фонду:

а) житловий будинок (садибного типу та квартирного типу);

б) прибудова до житлового будинку;

в) квартира;

г) котедж;

д) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах;

2. садовий будинок(сезонного використання);

3. дачний будинок;

4. Об’єктами нежитлової нерухомості є:

1. будівлі готелі – готелі,мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

2. будівлі офісні – фінансового обслуговування,адміністративно-побутові, для конторських та адміністративних цілей;

3. будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

4. гаражі – наземні й підземні гаражі, криті автомобільні стоянки, не криті автомобільні стоянки;

5. будівлі промисловості та склади;

6. будівлі для публічних виступів – казино, ігорні будинки;

7. господарські (присадибні) будівлі (допоміжні приміщення) – сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

8. інші будівлі, не віднесенні відповідно до законодавства до житлового фонду.

IV. База оподаткування.

1. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

2. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, з окрема документів на право власності.

3. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі об’єкта кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.



V. Пільги зі сплати податку

1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебуває у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток) – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).




2.Оподаткуванню не підлягають:

а) звільнити від оподаткування господарські будівлі — допоміжні (нежитлові) приміщення до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, навіси, котельні, погриби, які використовуються громадянами для ведення особистого підсобного господарства .

б) звільнити від оподаткування житлові будинки, квартири, кімнати у комунальних квартирах, належні двом чи одному із подружжя, сім'я якого у встановленому порядку отримує допомогу як малозабезпечена , якщо площі об’єктів житлової нерухомості не перевищує 200 кв.м.

в) звільнити від оподаткування релігійні організації України, статут ( положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель , необхідних для забезпечення їх діяльності .

4. Пільги зі сплати податку з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:

1) об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/ об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, передбаченої пунктом 1 цього Розділу;

2) об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

5. Копія рішення сільської ради про встановлення додаткових пільг, передбачених цим Розділом надсилається відповідному контролюючому органу.



VI. Ставка податку.

1.Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування в таких розмірах:







Розміри ставки у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування в таких розмірах:

1.Обєкти житлової нерухомості

Для фізичних осіб (%)

Для юридичних осіб (%)

1.1.Житловий фонд

0,01

1

2.Об'єкти нежитлової нерухомості

0,01

1

2.1.Будівлі готельні

1

1

2.2.Будівлі офісні

1

1

2.3.Будівлі торгівельні

1

1

2.5.Інші будівлі

1

1

2.6.Будівлі для публічних виступів

1

1

2.8.Будівлі спортивно освітнього призначення

1

1

2.9.Пансіонати

1

1

3.0.Об'єкти рекреації та туризму

1

1


VII. Податковий період

1.Базовий податковий (звітній) період дорівнює календарному року.



VIII. Порядок обчислення суми податку

1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" пункту 1 Розділу V цього Порядку, та пільги з оподаткування, у разі її встановлення, а також відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" пункту 1, підпункту «а» пункту 3 Розділу V цього Порядку, та пільги з оподаткування, у разі її встановлення, а також відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" пункту 1 Розділу V цього Порядку, та пільги з оподаткування, у разі її встановлення, а також відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням пунктів 2 і 3 цього Розділу, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пунктом 1. цього Розділу, та відповідні платіжні реквізити сільської ради за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

3. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів,зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення–рішення вважається скасованим (відкликаним).

4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

5. Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

IX. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника.

1.У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому виникло право власності .

2.Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

X. Порядок сплати податку

1.Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.



XI. Строки сплати податку

1.1.1.Податкове зобов’язання за звітній рік з податку сплачується:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.


Сільський голова Станкович І.І.


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка