Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»



Дата конвертації07.05.2016
Розмір25.2 Kb.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» за державну реєстрацію актів цивільного стану та за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і свідоцтв, що видаються у зв’язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану, справляється державне мито у розмірі, визначеному законом.

Пунктом 5 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 «Про державне мито» (зі змінами) (далі – Декрет) визначено, що за вчинення актів цивільного стану справляється державне мито у розмірі:

а) за державну реєстрацію шлюбу – 0,05 неоподаткованого мінімуму доходів громадян (0,85 грн.);

б) за державну реєстрацію розірвання шлюбу:

- за взаємною згодою подружжя, яке не має неповнолітніх дітей – 0,5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (8,50 грн.);

- з особами, визнаними у встановленому порядку безвісно відсутніми або недієздатними – 0,3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (0,51 грн.);

в) за державну реєстрацію зміни імені – 0,3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (5,10 грн.);

г) за державну реєстрацію повторної зміни імені – 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (51 грн.);

д) за видачу свідоцтв, що видаються у зв’язку із внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновленням та анулюванням – 0,02 неоподаткованого мінімуму доходів громадян (0,34 грн.);

е) за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану – 0,03 неоподаткованого мінімуму доходів громадян (0,51 грн.).

При цьому державна реєстрація смерті, народження фізичної особи з одночасним визначенням її походженняздійснюється безкоштовно.

Відтак, у разі звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану з питань державної реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені або внесення змін до актових записів, їх поновлення та анулювання, повторної видачі свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану – громадяни мають сплатити  державне мито у розмірах, встановлених Декретом.

Від сплати державного мита звільняються особи, визначені пунктом 18 частини першої статті 4 Декрету, зокрема:

-                громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

-                громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, – які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення – не менше трьох років;

-                громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;

-                інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

-                інваліди I та II груп.



Водночас пунктом 3 статті 20 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану можуть надавати платні послуги, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стор. з


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка